Постанова

від 12.01.2023 по справі 160/21524/21

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

12 січня 2023 року м. Дніпросправа № 160/21524/21

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Семененка Я.В. (доповідач),

суддів: Бишевської Н.А., Добродняк І.Ю.,

за участю секретаря судового засідання Поспєлової А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпрі апеляційну скаргу Обухівської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 січня 2022 року (суддя Врона О.В.) по справі №160/21524/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укртурстройсервіс» до Обухівської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області про визнання протиправним та скасування рішення, -

в с т а н о в и В :

ТОВ «Укртурстройсервіс» звернулося до суду із позовом, в якому просило:

визнати протиправним та скасувати рішення Обухівської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області від 19 листопада 2020 року № 117-6/VII Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки в частині затвердженої технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки кадастровий номер 1221455400:01:400:0002 площею 1,6000 га та земельної ділянки кадастровий номер 1221455400:01:012:0032 площею 2.0399 га.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилався на те, рішенням Обухівської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області від 19 листопада 2020 року № 117-6/VII затверджена технічна документація з нормативної грошової оцінки земельної ділянки загальною площею 2,0399 га кадастровий номер 1221455400:01:012:0032, яка надається в оренду ТОВ УКРТУРСТРОЙСЕРВІС для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення (влаштування оздоровчого комплексу), розташованої на території Обухівської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області, у розмірі 4 816 532,27 грн. Із посиланням на положення пункту 289.2 статті 289 ПК України, позивач вважав, що дата складання технічної документації є датою проведення нормативної грошової оцінки земельних ділянок. На думку позивача, застосовувати кумулятивно коефіцієнт індексації, необхідно з дати проведення нормативної грошової оцінки (2020 рік), а не з 2013 року як це виконано в технічній документації.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 січня 2022 року позов задоволено.

За наслідками розгляду справи судом першої інстанції встановлено, що затверджена оскаржуваним рішенням відповідача Технічна документація з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, що перебувають в користуванні позивача, містить показник коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, визначений шляхом множення показників індексації нормативної грошової оцінки земель за період 2013-2019 роки.

Суд першої інстанції зазначив, що у відповідності до положень п.289.2 ст.289 ПК України коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно (тобто накопичувально) залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель.

З цих підстав суд дійшов висновку про те, що оскільки технічна документація з нормативної грошової оцінки вищезазначених земельних ділянок складена в 2020 році, датою проведення нормативної грошової оцінки земельних ділянок є 2020 рік, а отже, застосовувати кумулятивно коефіцієнт індексації слід саме від дати проведення нормативної грошової оцінки (2020 рік), а не з 2013 року як це виконано в технічній документації.

Вказані обставини стали підставою для висновку суду першої інстанції щодо неправомірності оскаржуваного рішення відповідача. яким затверджено Технічну документацію з нормативної грошової оцінки земельних ділянок.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову про відмову в задоволення позову. Обгрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, відповідач посилався на те, що судом першої інстанції невірно визначено саму суть кумулятивного застосування коефіцієнту індексації при визначені нормативної грошової оцінки земельної ділянки. З цього приводу скаржник вказує на те, що застосування індексації прямо передбачена положеннями Податкового кодексу України. У свою чергу, як зазначає відповідач, ст..18 Закону України «Про оцінку земель» передбачено, що проведення нормативної грошової оцінки земельних ділянок несільськогосподарського призначення, розташованих за межами населених пунктів, проводиться не рідше одного разу у 7-10 років. Оскільки попередня грошова оцінка земельних ділянок, що перебувають в користуванні позивача, проводилась ще в 2004 році, то у спірному випадку, при проведенні нормативної грошової оцінки земель, обгрунтовано був застосований показник індексації (кумулятивно) за попередні 7 років, що передували проведенню нормативної грошової оцінки у 2020 році. Крім цього, відповідач не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо обраного способу захисту права, а саме скасування рішення органу місцевого самоврядування, яким затверджено Технічну документацію з нормативної грошової оцінки земельних ділянок. З цього приводу скаржник вказує на те, що Технічна документація отримала позитивні висновки державної експертизи. У свою чергу, як зазначає відповідач, висновки державної експертизи є обов`язковими при прийнятті відповідного рішення, що прямо передбачено ст..35 Закону України «Про державну експертизу землевпорядної документації». Цим же Законом, як зазначає відповідач, передбачено можливість оскарження висновку державної експертизи в судовому порядку. Отже, за позицією відповідача, належним способом захисту права є не скасування спірного рішення, а оскарження висновку державної експертизи, оскільки у разі скасування рішення про затвердження Технічної документації висновки державної експертизи залишаться чинними, що не призведе до захисту права. Крім цього, відповідач вказував на пропуск позивачем строків звернення до суду, чому судом першої інстанції не було надано належної правової оцінки.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 24 червня 2022 року апеляційну скаргу відповідача задоволено, рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 січня 2022 року скасовано, позовну заяву залишено без розгляду у зв`язку з пропуском строку звернення з позовом до суду.

Постановою Верховного Суду скасовано Постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 24 червня 2022 року, а справу направлено до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального права, правову оцінку досліджених судом доказів по справі, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги з огляду на таке.

Встановлені обставини справи свідчать про те, що орендована позивачем земельна ділянка кадастровий номер 1221455400:01:012:0032 площею 2,0399 га знаходиться на території Обухівської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області за межами населеного пункту, цільове призначення земельної ділянки 07.01 для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення; категорія земель землі рекреаційного призначення; вид використання влаштування оздоровчого комплексу; форма власності державна.

Орендована позивачем земельна ділянка кадастровий номер 1221455400:01:400:0002 площею 1,6000 га знаходиться на території Обухівської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області за межами населеного пункту, цільове призначення земельної ділянки 07.01 для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення; категорія земель землі рекреаційного призначення; вид використання для обслуговування бази відпочинку Оріль; форма власності державна.

Рішенням Обухівської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області від 19 листопада 2020 року № 117-6/VII затверджена технічна документація з нормативної грошової оцінки земельної ділянки загальною площею 2,0399 га кадастровий номер 1221455400:01:012:0032, яка надається в оренду ТОВ УКРТУРСТРОЙСЕРВІС для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення (влаштування оздоровчого комплексу), розташованої на території Обухівської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області, у розмірі 4 816 532,27 (чотири мільйона вісімсот шістнадцять тисяч п`ятсот тридцять дві грн 27 коп) (далі рішення № 117-6/VII).

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки за межами населених пунктів, що перебуває в оренді ТОВ УКРТУРСТРОЙСЕРВІС для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення (влаштування оздоровчого комплексу) на території Обухівської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області (кадастровий номер 1221455400:01:012:0032) розроблена ФОП ОСОБА_1 (кваліфікаційний сертифікат інженера-землевпорядника № 013981 від 13 травня 2019 року) на підставі заяви ТОВ УКРТУРСТРОЙСЕРВІС, завдання на виконання робіт та договору на складення технічної документації № 30/03-2020/3 від 30 березня 2020 року.

Згідно із інформацією, зазначеною в таблиці № 6 на аркуші 12 Технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки (кадастровий номер 1221455400:01:012:0032) величина коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка земель і земельних ділянок на 1 січня поточного року застосовано коефіцієнт індексації - 1,897.

Такий показник коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель визначений шляхом множення показників індексації нормативної грошової оцінки земель за 2013 рік -1,0, 2014 рік 1,249, 2015 рік 1,433, 2016 рік 1,06, 2017 рік 1,0, 2018 рік 1,0, 2019 рік 1,0-2019 роки.

Технічна документація з нормативної грошової оцінки земельної ділянки за межами населених пунктів, що перебуває в оренді ТОВ УКРТУРСТРОЙСЕРВІС для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення (влаштування оздоровчого комплексу) на території Обухівської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області (кадастровий номер 1221455400:01:012:0032), отримала позитивний висновок державної експертизи землевпорядної документації від 05 жовтня 2020 року № 709.

Рішенням Обухівської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області від 19 листопада 2020 року № 117-6/VII затверджена технічна документація з нормативної грошової оцінки земельної ділянки загальною площею 1,6000 га, кадастровий номер 1221455400:01:400:0002, яка надається в оренТОВ УКРТУРСТРОЙСЕРВІС для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення (обслуговування бази відпочинку ОРІЛЬ), розташованої на території Обухівської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області, у розмірі 3 777 857,56 (три мільйона сімсот сімдесят сім тисяч вісімсот п`ятдесят сім грн 56 коп.).

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки за межами населених пунктів, що перебуває в оренді ТОВ УКРТУРСТРОЙСЕРВІС для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення (обслуговування бази відпочинку ОРІЛЬ) на території Обухівської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області (кадастровий номер 1221455400:01:400:0002) розроблена ФОП ОСОБА_1 (кваліфікаційний сертифікат інженера-землевпорядника № 013981 від 13 травня 2019 року) на підставі заяви ТОВ УКРТУРСТРОЙСЕРВІС, завдання на виконання робіт та договору на складення технічної документації № 30/03-2020/1 від 30 березня 2020 року.

Технічна документація з нормативної грошової оцінки земельної ділянки за межами населених пунктів, що перебуває в оренді ТОВ УКРТУРСТРОЙСЕРВІС для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення (обслуговування бази відпочинку ОРІЛЬ) на території Обухівської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області (кадастровий номер 1221455400:01:400:0002), отримала позитивний висновок державної експертизи землевпорядної документації від 05 жовтня 2020 року № 710.

Згідно із інформацією, наведеною в таблиці № 6 на аркуші 12 Технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки (кадастровий номер 1221455400:01:400:0002) величина коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка земель і земельних ділянок на 1 січня поточного року застосовано коефіцієнт індексації - 1,897.

Такий показник коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель визначений шляхом множення показників індексації нормативної грошової оцінки земель за 2013 рік -1,0, 2014 рік 1,249, 2015 рік 1,433, 2016 рік 1,06, 2017 рік 1,0, 2018 рік 1,0, 2019 рік 1,0-2019 роки

Не погоджуючись із рішенням № 117-6/VII, в частині затвердженої технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки кадастровий номер 1221455400:01:400:0002 площею 1,6000 га та земельної ділянки кадастровий номер 1221455400:01:012:0032 площею 2.0399 га., позивач звернувся до суду із позовом.

За наслідками перегляду справи суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити таке.

Так, фактично спірні відносини між сторонами полягають у правомірності затвердження відповідачем Технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, в якій при визначенні нормативної грошової оцінки земельних ділянок застосовано показник коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, визначеного шляхом множення показників індексації нормативної грошової оцінки земель за період 2013-2020 років.

Тобто, фактично спірним у цій справі є питання щодо підстав та порядку застосування показника коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель.

Відповідно до ст..18 Закону України «Про оцінку землі» нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться:

розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років;

розташованих за межами населених пунктів земельних ділянок сільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років, а несільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 7-10 років.

У відповідності до ст..5 Закону України «Про оцінку земель» нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку.

Підпунктом 271.1.1 п. 271.1 ст. 271 Податкового кодексу України встановлено, що базою оподаткування земельним податком є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом.

Відповідно до приписів п. 289.2 ст. 289 ПК України центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка земель і земельних ділянок на 1 січня поточного року.

Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель, зазначеної в технічній документації з нормативної грошової оцінки земель та земельних ділянок.

Згідно абзацу 3 пункту 289.2 статті 289 Податкового кодексу України встановлено, що коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель.

Отже, як правильно зазначив суд першої інстанції, можливість кумулятивного (тобто накопичувального) застосування коефіцієнту індексації нормативної грошової оцінки земель пов`язано із датою проведення нормативної грошової оцінки земель, тобто, стосується вже проведеної нормативної грошової оцінки земель, для обрахунку конкретного розміру земельного податку чи орендної плати з метою врахування показників інфляції, які мали місце після проведення нормативної грошової оцінки земель.

При цьому, коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки завжди застосовується ретроспективно, іншого податковим законодавством не передбачено. Тобто, кожного року, після 01 січня, для розрахунку бази оподаткування земельним податком враховується чинна нормативна грошова оцінка (яка проводиться раз на 5-7 років) з урахуванням кумулятивного (накопичувального) застосування коефіцієнтів індексації (які визначається щорічно). Визначальним є те, що саме закон встановлює, що кумулятивне застосування коефіцієнту індексації починається з дати проведення нормативної грошової оцінки. А враховуючи, що нормативна грошова оцінка проводиться раз на 5-7 років (7-10 років), то щорічно, після її проведення, при визначенні бази оподаткування, будуть враховуватись всі коефіцієнти індексації за попередні роки, починаючи від дати проведення нормативної грошової оцінки.

Такий підхід, як правильно звернув увагу на це суд першої інстанції, дозволяє актуалізувати величину бази оподаткування земельним податком, визначеної, наприклад, у 2021 році на підставі нормативної грошової оцінки, розмір якої визначено станом на 2020 рік (що мало місце в спірному порядку), шляхом врахування інфляційних коефіцієнтів за цей період.

Отже, сенс кумулятивного застосування коефіцієнтів індексації саме у тому й полягає, щоб, застосовуючи їх за минулі роки, починаючи з дати проведення грошової оцінки, щорічно актуалізувати базу оподаткування земельним податком.

Ураховуючи викладене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що оскільки технічна документація з нормативної грошової оцінки вищезазначених земельних ділянок складена в 2020 році, то датою проведення нормативної грошової оцінки земельних ділянок є 2020 рік, а отже, застосування кумулятивно коефіцієнту індексації можливо від дати проведення нормативної грошової оцінки (2020 рік), а не з 2013 року як це виконано в технічній документації.

Погоджуючись з таким висновком суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції враховує і висновки Верховного Суду, які зроблені у справі №804/937/16 (постанова від 18 грудня 2019 року) суть яких зводиться до того, що кумулятивне застосування коефіцієнту індексації нормативної грошової оцінки земельної ділянки можливо після дати проведення нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Щодо аргументів відповідача про неналежний спосіб захисту права, який обрано судом першої інстанції в спірному випадку, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити таке.

Так, фактично позиція відповідача, з цього приводу, зводиться до того, що належним способом захисту права є не скасування рішення органу місцевого самоврядування, яким затверджено Технічну документацію з нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а оскарження висновку державної експертизи, який є обов`язковим для врахування при прийнятті рішення про затвердження Технічної документації та можливість оскарження якого прямо передбачена Законом України «Про державну експертизу землевпорядної документації».

Вказані аргументи відповідача були і предметом дослідження судом першої інстанції, при цьому, суд першої інстанції правильно виходив з того, що саме затвердження відповідною сільською, селищною, міською радою виготовленої технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок за межами населених пунктів, згідно ст. 23 Закону України «Про оцінку землі» породжує юридичні наслідки для позивача, як платника податків, оскільки нормативна грошова оцінка земельних ділянок є базою оподаткування земельним податком, в той час, як висновок державної експертизи землевпорядної документації є тільки одним із етапів її затвердження, що був передбачений Законом України "Про оцінку землі" станом на 2020 рік.

Зробивши такі висновки, суд першої інстанції обгрунтовано прийняв до уваги і те, що Законом України № 1423 від 28.04.2021 р. «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин» визнано такими, що втратив чинність Закон України "Про державну експертизу землевпорядної документації" , який передбачав порядок оскарження висновків державної експертизи, а з Закону України «Про оцінку земель» виключена стаття 21, яка передбачала станом на 2020 рік проведення державної експертизи технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, відповідно до закону.

Тобто, на час розгляду справи законодавством взагалі не передбачено можливість оскарження висновків державної експертизи.

У свою чергу, ст..23 Закону України «Про оцінку землі» передбачено, що підставою для відмови у затвердженні технічної документації з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель, нормативної грошової оцінки земельних ділянок може бути лише її невідповідність вимогам законів та прийнятих відповідно до закону нормативно-правових актів або розташування земель чи земельних ділянок на території іншої територіальної громади. Рішення про відмову в затвердженні технічної документації з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель, нормативної грошової оцінки земельних ділянок має містити посилання на конкретні норми законів та прийнятих відповідно до закону нормативно-правових актів, яким суперечить відповідна технічна документація.

Таким чином, враховуючи невідповідність вимогам закону технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, з огляду на неправильність визначення коефіцієнту індексації, відповідач не був позбавлений можливості відмови у затвердженні Технічної документації, а оскільки цього останнім зроблено не було, то спірне рішення відповідача і було піддано судовому контролю за наслідками якого його і було скасовано як неправомірне.

З цих підстав суд апеляційної інстанції вважає безпідставні аргументи відповідача щодо неналежного способу захисту права.

Щодо аргументів відповідача про пропуск позивачем строків звернення з позовом до суду. то таким аргументам вже було надано правову оцінку судом касаційної інстанції у межах цієї справи про що зазначено вище.

Ураховуючи викладене, дослідивши аргументи відповідача, з якими останній пов`язує незаконність та необґрунтованість рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим підстав для його скасування не існує.

На підставі викладеного, керуючись п.1 ч.1 ст.315, ст.ст.316, 321, 322, 325 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Обухівської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області залишити без задоволення, а рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 січня 2022 року по справі №160/21524/21 без змін.

Постанова набирає законної сили з дати прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки, визначені ст.ст.328, 329 КАС України.

Вступна та резолютивна частини проголошено 12.01.2023

Повне судове рішення складено 13.01.2023

Головуючий - суддяЯ.В. Семененко

суддяН.А. Бишевська

суддяІ.Ю. Добродняк