Рішення

від 11.01.2023 по справі п/857/23/22

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 січня 2023 рокуЛьвівСправа № П/857/23/22 пров. № П/857/29/22

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів (далі Суд):

головуючого судді Обрізко І.М.,

суддів: Іщук Л.П., Шинкар Т.І.,

за участю:

секретаря судового засідання Хабазні Ю.Є.,

представника позивача Ган Х.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові адміністративну справу№ П/857/23/22 за позовомМіністерства юстиції України до Політичної партії «Велика Україна», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Служба безпеки України про заборону політичної партії,-

УСТАНОВИВ:

Зміст позовних вимог та стислий виклад позиції позивача

Міністерство юстиції України подало до Восьмого апеляційного адміністративного суду, як суду першої інстанції, позов, у якому просить:

- заборонити діяльність Політичної партії «Велика Україна» (далі Політична партія);

- передати майно, кошти та інші активи Політичної партії, її обласних, міських, районних організацій, первинних осередків та інших структурних утворень у власність держави.

Позовні вимоги мотивує тим, що діяльність політичної партії може бути заборонена лише за рішенням суду та за допущені порушення, передбачені статтею 21 Закону України «Про політичні партії в Україні» (далі - Закон №2365-ІІІ).

На адресу Міністерства юстиції надійшов лист Департаменту захисту національної державності Служби безпеки України від 24.10.2022 № 5/4/2-8442 «Щодо заборони діяльності Політичної партії «Велика Україна» із повідомленням про виявлення фактів антиукраїнської діяльності.

Також надійшов лист Департаменту захисту національної державності Служби безпеки України від 08.11.2022 №5/4/2-9905 щодо надання додаткової інформації стосовно функціонерів Політичної партії «Велика Україна».

Із наявних відомостей, на думку позивача, вбачається, що діяльність вказаної Політичної партії спрямована, зокрема, на порушення суверенітету і територіальної цілісності держави, підрив її безпеки, пропаганду війни, насильства, на розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі, посягання на права і свободи людини, здоров`я населення з одночасним поширенням відомостей, що містять виправдування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України.

Позивач зазначає, що Маніфест Партії в статті «Порядок і справедливість», розміщений за посиланням https://web.archive.org/web/20130815193956/httр://velікауа-ukraina. blogspot.com/ містить викладену проросійську спрямованість Партії.

Звертає увагу на те, що стосовно голови Партії ОСОБА_1 відкрито низку кримінальних проваджень, які стосуються антиукраїнської позиції. Покликається також на висновки експерта за результатами проведення комплексної судової психолого лінгвістичної експертизи.

Крім того, зазначає, що в ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_1 проводив протиправну діяльність за спільним задумом з іншими громадянами України. Зокрема, в рамках досудового розслідування у кримінальному провадженні від 22.05.2019 № 22019101110000081 за ознаками вчинення злочину, передбаченого частиною другою статті 110 КК України, документувалась протиправна діяльність громадянина України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (член Центральної ради Партії). Матеріали щодо протиправної діяльності ОСОБА_3 розглядаються у Подільському районному суді міста Києва (ЄУНС № 758/13385/21).

Позивач покликається на те, що формальним керівником Партії залишається ОСОБА_4 . Однак, громадянин України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (паспорт громадянина України НОМЕР_1 , виданий 27.07.2012) змінював прізвище. У 2012 на підставі актового запису Сєвєродонецького міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Луганській області, було внесено зміну прізвища з ОСОБА_5 на ОСОБА_6 .

За наявними даними, вказаний громадянин також документований паспортом Російської Федерації (паспорт громадянина Російської Федерації № НОМЕР_2 , виданий 26.08.2009 ТП в с. Успенське ВУФМС Росії по Московській області на ім`я ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ).

При цьому, відповідно до статті 6 Закону України «Про політичні партії в Україні» членом політичної партії може бути лише громадянин України, який відповідно до Конституції України має право голосу на виборах.

Звертає увагу на те, що відомості щодо виключення ОСОБА_4 з лав Партії відсутні.

У світлі зазначеного, діяльність політичних партій, члени яких, зокрема і уповноважена особа партії, публічно висловлюють антиукраїнську позицію (хоч і не від імені партії проте за умови відсутності заперечень від керівництва цієї політичної партії), в умовах суспільно-політичної ситуації, що склалась після подій 2013-2015 років, а особливо після 24 лютого 2022 в результаті російської збройної агресії проти України, повинна бути заборонена.

Рух справи у суді першої інстанції

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12 грудня 2022 для розгляду цієї справи визначено склад колегіїсуддів: Обрізко І.М. (головуючий суддя), Іщук Л.П., Шинкар Т.І.

Суд ухвалою від 19 грудня 2022 відкрив провадження у справі .

Суд ухвалою від 19 грудня 2022 призначив судове засідання на 11 січня 2023 о 09:30 год, яке заплановано провести у приміщенні Восьмого апеляційного адміністративного суду за адресою: м.Львів, вул. Саксаганського,13 у залі судових засідань №1, про що повідомив позивача та зобов`язав його опублікувати оголошення про призначення судового засідання в адміністративній справі в порядку, передбаченому ч.5 ст.289-3 КАС України. Окрім наведеного, суд самостійно додатково намагався повідомити учасників справи про її розгляд.

Фактичні обставини справи, установлені Судом

Політична партія «Велика Україна» (надалі також - Партія, відповідач) зареєстрована Мін`юстом 15.09.2006 (код ЄДРПОУ: 34728168, свідоцтво № 15, юридична адреса: вулиця Кирилівська, 82, офіс 256, м. Київ) громадянином України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідно до матеріалів реєстраційної справи Партії встановлено, що 28.02.2006 установчим з`їздом Партії прийнято рішення, зокрема, про обрання Головою Партії ОСОБА_7 .

У Центральну раду Партії також увійшли - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (член Центральної ради) відповідно до рішення голови Політичної партії «Велика Україна» від 20.09.2010 № 3 та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (член Центральної ради, Голова секретаріату, а також голова Чернігівської обласної крайової організація Політичної партії «Велика Україна», яка перебуває в стані припинення з 01.08.2017).

Згідно з відомостями Єдиного реєстру громадських формувань голова Політичної партія «Велика Україна» - Кравчук Дмитро Олегович, представник Партії - Гекко Ігор Віталійович.

Маніфест Партії в статті «Порядок і справедливість», розміщений за посиланням: https://web.archive.org/web/20130815193956/httр://velікауа-ukraina. blogspot.com/містить викладену проросійську спрямованість Партії, а саме:

«3.6. Партія «Велика Україна» рішуче виступає проти участі України у військових блоках, організаціях і альянсах у найближчі 10-15 (десять-п`ятнадцять) років. До тих пір, поки держава не створить можливою боєздатну армію, засновану на державних традиціях захисту сім`ї, власність, Батьківщини, Україна повинна залишитися країною, яка має ПОЗАБЛОКОВИЙ статус.

Спроби вищих державних чиновників проти волі народу і в обхід законів, що діють, втягнути Україну в НАТО та інші військові блоки, повинні розглядатися як зрада національних інтересів, оскільки:

а) приєднання України до військового блоку НАТО не гарантує територіальної цілісності української держави, вирішення міжнародних територіальних суперечок на користь України, спірних питань внутрішньої юрисдикції, вирішення міжетнічних конфліктів саме це записано у Вашингтонському договорі країн-членів НАТО і горезвісному ПДЧ;

б) українці як «гарматне м`ясо» воюватимуть і гинутимуть за чужі інтереси в АДРЕСА_1 і нових вогнищах кривавих конфліктів, спровокованих НАТО і США;

в) керівники України приховують від народу той факт, що вступ у НАТО означає не тільки пряму військову участь, але і фінансування з державного бюджету тих завдань, які стоять перед НАТО і США;

г) керівники держави приховують від народу той факт, що вступ України в НАТО автоматично означає зарахування країни до ворогів ісламського світу. Наші мирні міста стають метою можливих терористичних атак;

д) через вступ у НАТО Україна повністю втратить підприємства військово- промислового комплексу, науковий та інженерний потенціал, багатий досвід і перспективу займати одне з провідних місць у світі за експортом зброї;

е) втягування України в НАТО - прямий і найкоротший шлях до політичного конфлікту з нашим найближчим сусідом і найбільшим торговим партнером - Російською Федерацією, до згортання співпраці з Росією у військово-промисловій сфері.

Партія «Велика Україна» заявляє, що форсування негайного вступу України в НАТО разом із неспроможними спробами створення найманської армії є офіційним визнанням керівників нашої держави у фактичному розвалі збройних сил і їх нездатності забезпечити захист Батьківщини».

Стосовно голови Партії Беркута І.В. СУ ГУ СБУ у м. Києві та Київські області проводилось досудове розслідування в рамках кримінального провадження від 22.05.2019 № 22019101110000081 за ознаками вчинення злочину, передбаченого частиною другою статті 110 Кримінального кодексу України (далі - КК України) «Посягання на територіальну цілісність та недоторканість України».

Зокрема, інтерв`ю ОСОБА_4 , оприлюднені на інтернет-каналі « ІНФОРМАЦІЯ_4 », були об`єктом експертного дослідження в ході проведення лінгвістичної експертизи в рамках досудового розслідування №22019101110000081 від 22.05.2019.

22.06.2020 громадянину ОСОБА_1 . СУ ГУ СБУ у м. Києві та Київській області оголошено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого частиною другою статті 110 КК України, що вбачалось у його діяльності, спрямованої на поширення закликів, що пропагують національну ворожнечу, зміну конституційного ладу та територіальної цілісності України.

Матеріали передано до суду та розглядаються в Подільському районному суді міста Києва (ЄУНС № 75 8/3 837/21).

Крім того, стосовно ОСОБА_1 . СУ ГУ СБУ у м. Києві та Київській області проводилось досудове розслідування в рамках кримінального провадження від 11.11.2021 № 22021101110000219 за ознаками вчинення злочину, передбаченого частиною другої статті 161 КК України, в ході якого задокументовано ознаки його протиправної діяльності.

У період з 24 серпня по 29 вересня 2014, перебуваючи за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_2 під час зйомки відеоролика відповідаючи на питання ведучого, ОСОБА_1 , маючи на меті поширення спеціально підібраної недостовірної інформації коментував події які відбувались на той час на території України, у тому числі на територіях Донецької та Луганської областей усвідомлюючи при цьому, що його висловлювання будуть розміщені на відео-хостингу « ІНФОРМАЦІЯ_5 » та з ними зможе ознайомитись необмежена кількість користувачів вказаного відео-хостингу.

У подальшому, з відзнятого матеріалу особами, що здійснювали відеозйомку, змонтовано відеоролик під назвою «Игорь Беркут Новороссия Вперёд к Победе!», який 23.09.2014 розміщено на Інтернет-каналі «Украина Россия. Новейшая история» на відео хостингу « ІНФОРМАЦІЯ_5 » (режим доступу:https://www.youtube.com/watch?v=numI5ras27Y), тривалістю 1 год. 18 хв. 38 сек., у зв`язку з чим він став доступним необмеженій кількості інших користувачів.

У вказаному інтерв`ю, ОСОБА_1 використав маніпулятивні технології з насаджування цільових установок цільовій аудиторії шляхом поширення спеціально підібраної, у тому числі недостовірної, неповної або упередженої інформації, наявні висловлювання у яких вжито прийом цілеспрямованого імпліцитного протиставлення «свободолюбивого» народу Донбасу прозахідній (проамериканській) Галичині та українцям, що не проживають в окупованих ОРДЛО, а також заперечення ідентичності жителів ОСОБА_9 та жителів інших регіонів України, як представників однієї національної групи.

Також, антиукраїнська діяльність ОСОБА_1 задокументована в рамках кримінального провадження від 30.01.2020 № 22020101110000222.

ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні умисних дій, спрямованих на розпалювання національної ворожнечі та ненависті, на приниження національної честі та гідності, поєднаних з обманом, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 161 КК України, в результаті чого 16.11.2020 ОСОБА_1 оголошено про підозру у вчиненні вказаного злочину.

Крім того, в ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_1 проводив протиправну діяльність за спільним задумом з іншими громадянами України.

Так, в рамках досудового розслідування у кримінальному провадженні від 22.05.2019 № 22019101110000081 за ознаками вчинення злочину, передбаченого частиною другою статті 110 КК України, документувалась протиправна діяльність громадянина України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (член Центральної ради Партії).

22.06.2020 громадянину ОСОБА_2 . СУ ГУ СБУ у м. Києві та Київські області оголошено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого частиною другою статті 110 КК України.

З метою ухилення від відповідальності за вчинені протиправні дії, ОСОБА_2 з 14.07.2020 переховувався від правоохоронних органів та перебував у розшуку до 14.09.2021.

Матеріали щодо протиправної діяльності ОСОБА_3 розглядаються у Подільському районному суді міста Києва (ЄУНС № 758/13385/21).

У зв`язку з викриттям протиправної діяльності вищевказаних осіб та з метою приховування своєї причетності до Політичної партії, одним з функціонерів та засновників ПП «Велика Україна» було ініційовано проведення позачергового з`їзду партії, під час якого формально ОСОБА_1 склав повноваження Голови Політичної партії «Велика Україна», а також було змінено склад Центральної ради Партії.

Відповідно до проведеного з`їзду (Протокол позачергового з`їзду Політичної партії «Велика Україна» від 26.08.2020), новим Головою обрано ОСОБА_8 (член Центральної ради Партії та голова Чернігівської обласної крайової організація Політичної партії «Велика Україна», стан: припинено 01.08.2017).

На даний час, формальним керівником вищевказаної Партії залишається ОСОБА_4 . Також, згідно з відкритими реєстрами, особа на ім`я ОСОБА_7 залишається одним з представників юридичної особи Політичної партії «Велика Україна» (ЄДРПОУ: 34728168, адреса реєстрації: вулиця Кирилівська, 82, офіс 256, м. Київ).

Водночас, за наявною інформацією, громадянин України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (паспорт громадянина України НОМЕР_1 , виданий 27.07.2012) змінював прізвище. У 2012 на підставі актового запису Сєвєродонецького міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Луганській області, було внесено зміну прізвища з ОСОБА_5 на ОСОБА_6 .

Позиція Восьмого апеляційного адміністративного суду

Проаналізувавши наведені у позовній заяві доводи та матеріали справи, встановивши обставини справи та дослідивши докази у їх сукупності, Суд дійшов наступних висновків.

Статтею 64 Конституції України встановлено, що в умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень.

Відповідно до частини другої статті 102 Конституції України Президент України є гарантом державного суверенітету, територіальної цілісності України, додержання Конституції України, прав і свобод людини і громадянина.

Частиною третьою статті 106 Конституції України Президент України на основі та на виконання Конституції і законів України видає укази і розпорядження, які є обов`язковими до виконання на території України.

Відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану» із змінами, внесеними Указом Президента України від 14.03.2022 № 133/202 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», та Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку із повномасштабним вторгненням Російської Федерації на території України запроваджено воєнний стан.

Згідно з пунктом 3 вказаного Указу Президента у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, зокрема, можуть вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» (далі - Закон № 389-VIII).

Водночас, пунктом 9 частини першої статті 8 Закону № 389-VIII встановлено, що в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан, військове командування разом із військовими адміністраціями (у разі їх утворення) можуть самостійно або із залученням органів виконавчої влади, порушувати у порядку, визначеному Конституцією та законами України, питання про заборону діяльності політичних партій, громадських об`єднань, якщо вона спрямована на ліквідацію незалежності України, зміну конституційного ладу насильницьким шляхом, порушення суверенітету і територіальної цілісності держави, підрив її безпеки, незаконне захоплення державної влади, пропаганду війни, насильства, на розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі, посягання на права і свободи людини, здоров`я населення.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про політичні партії в Україні» (далі також - Закон №2365-ІІІ) політична партія - це зареєстроване згідно з законом добровільне об`єднання громадян - прихильників певної загальнонаціональної програми суспільного розвитку, що має своєю метою сприяння формуванню і вираженню політичної волі громадян, бере участь у виборах та інших політичних заходах.

Згідно зі статтею 3 Закону №2365-ІІІ політичні партії провадять свою діяльність відповідно до Конституції України, цього Закону, а також інших законів України та згідно із партійним статутом, прийнятим у визначеному цим Законом порядку.

Обмеження щодо утворення і діяльності політичних партій визначені статтею 5 Закону №2365-ІІІ, згідно з якою утворення і діяльність політичних партій забороняється, якщо їх програмні цілі або дії спрямовані на:

1) ліквідацію незалежності України; зміну конституційного ладу насильницьким шляхом; порушення суверенітету і територіальної цілісності України; підрив безпеки держави; незаконне захоплення державної влади; пропаганду війни, насильства, розпалювання міжетнічної, расової чи релігійної ворожнечі; посягання на права і свободи людини; посягання на здоров`я населення; пропаганду комуністичного та/або націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів та їх символіки; виправдування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії проти України, у тому числі шляхом представлення збройної агресії Російської Федерації та/або Республіки Білорусь проти України як внутрішнього конфлікту, громадянського конфлікту, громадянської війни, заперечення тимчасової окупації частини території України;

2) глорифікацію, виправдання дій та/або бездіяльності осіб, які здійснювали або здійснюють збройну агресію проти України, представників збройних формувань Російської Федерації, незаконних збройних формувань, банд, найманців, створених та/або підпорядкованих, та/або керованих, та/або фінансованих Російською Федерацією, а також представників окупаційної адміністрації Російської Федерації, яку складають її державні органи та інші структури, функціонально відповідальні за управління тимчасово окупованими територіями України, та представників підконтрольних Російській Федерації самопроголошених органів, які узурпували виконання владних функцій на тимчасово окупованих територіях України, у тому числі шляхом їх визначення як «повстанці», «ополченці», «ввічливі люди» тощо.

Згідно зі статтею 21 Закону №2365-ІІІ у разі виявлення порушення вимог щодо створення і діяльності політичних партій, встановлених Конституцією України, цим Законом та іншими законами України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації (легалізації) об`єднань громадян, інших громадських формувань, невідкладно звертається до суду з адміністративним позовом про заборону політичної партії, у тому числі в разі виявлення фактів вчинення політичною партією дій, спрямованих на:

- ліквідацію незалежності України, зміну конституційного ладу насильницьким шляхом, порушення суверенітету і територіальної цілісності держави, підрив її безпеки, незаконне захоплення державної влади, пропаганду війни, насильства, на розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі, посягання на права і свободи людини, здоров`я населення;

- порушення рівноправності громадян залежно від їх раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками;

- поширення відомостей, що містять виправдування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України.

Крім того, відповідно до пунктів 3-5 Керівних принципів заборон і розпуску політичних партій, прийнятих Венеціанською комісією 10-11 грудня 1999, заборона або насильницький розпуск політичних партій може бути виправданий тільки в тому випадку, якщо ці партії проповідують насильство чи повалення демократичного конституційного ладу, тим самим підриваючи права і свободи, які гарантуються Конституцією.

Згідно з пунктом 10 Пояснювального меморандуму до Керівних принципів заборони політичних партій і аналогічних заходів заборона або розпуск політичних партій можуть здійснюватися тоді, коли є конкретні докази, що партія займається діяльністю, яка несе загрозу демократії та основоположним свободам.

Відповідно до абзацу 2 частини першої статті 289-3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) право звернутися з адміністративним позовом про заборону політичної партії має центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації (легалізації) об`єднань громадян, інших громадських формувань.

Підпунктом 83-15 пункту 4 Положення про Міністерство юстиції України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.07.2014 № 228 (далі - Положення), встановлено, що Міністерство юстиції України, зокрема, вживає визначених законом заходів у разі порушення політичними партіями Конституції та законів України, звертається до суду з поданням про анулювання реєстраційного свідоцтва політичної партії або про заборону політичної партії.

Відповідно до частини четвертої статті 21 Закону №2365-ІІІ у разі заборони судом політичної партії майно, кошти та інші активи політичної партії, її обласних, міських, районних організацій, первинних осередків та інших структурних утворень переходять у власність держави, про що зазначається у рішенні суду. Перехід такого майна, коштів та інших активів у власність держави забезпечує центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації (легалізації) об`єднань громадян, інших громадських формувань, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України».

Подібне передбачено пунктом 8-1 частини другої статті 245 КАС України яким встановлено, що у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про заборону політичної партії та передачу майна, коштів та інших активів політичної партії, її обласних, міських, районних організацій, первинних осередків та інших структурних утворень у власність держави.

Підставою для застосування до політичних партій заходів адміністративного впливу є в установленому порядку задокументовані факти її (партії) діяльності, що направлені на зміну конституційного ладу насильницьким шляхом, порушення суверенітету і територіальної цілісності держави, підрив її безпеки, незаконне захоплення державної влади, пропаганду війни, насильства, на розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі, посягання на права і свободи людини, здоров`я населення, пропаганду комуністичного та/або націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів та їх символіки.

Виявлення порушень Конституції та законів України у діяльності політичних партій здійснюється відповідними правоохоронними органами.

Так, на адресу Міністерства юстиції надійшов лист Департаменту захисту національної державності Служби безпеки України від 24.10.2022 № 5/4/2-8442 «Щодо заборони діяльності Політичної партії «Велика Україна» із повідомленням про виявлення фактів антиукраїнської діяльності.

Також надійшов лист Департаменту захисту національної державності Служби безпеки України від 08.11.2022 №5/4/2-9905 щодо надання додаткової інформації стосовно функціонерів Політичної партії «Велика Україна».

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Докази, розміщені на веб-сайті https://www.youtube.com/watch?v=numI5ras27Y, Суд ухвалив визнати загальновідомими та такі були досліджені і перевірені Судом, є належними і допустимими.

Із зазначеного вище посилання вбачається, що ОСОБА_1 надав інтерв`ю телеканалу Рассвет. ТВ, який опубліковано під назвою «Игорь Беркут Новороссия Вперёд к Победе!», який 23.09.2014 розміщено на Інтернет-каналі «Украина Россия. Новейшая история».

Серед іншого ОСОБА_1 зазначив, що в Україні йде братовбивча війна, яка розпочата Київським керівництвом, яке пройшло внаслідок перевороту та під егідою США. Йде повномасштабна громадянська війна. Сьогодні США можуть за 48 годин припинити братовбивчу громадянську війну. Росія, взявши під крило Крим, врятувала життя людей, дітей від смерті. Вказував на те, що треба знищити угрупування в Києві.

Постановою Верховної Ради України «Про Звернення Верховної Ради України до Організації Об`єднаних Націй, Європейського Парламенту, Парламентської Асамблеї Ради Європи, Парламентської Асамблеї НАТО, Парламентської Асамблеї ОБОЄ, Парламентської Асамблеї ГУАМ, національних парламентів держав світу про визнання Російської Федерації державою-агресором» від 27.01.2015 № 129-VIII Верховна Рада України визнала Російську Федерацію державою-агресором. Підстава - збройна агресія та окупація частини території України, зокрема АР Крим та частини Луганської і Донецької областей.

В подальшому, 21.02.2022, президент країни-агресора ОСОБА_10 підписав укази про визнання незалежності та суверенітету створених Росією маріонеткових терористичних псевдоугруповань «Л/ДНР», а згідно із текстом указів, Росія офіційно направила свої війська на окуповану територію України 24.02.2022.

У Статуті Політичної партії «Велика Україна», затвердженому Установчим З`їздом Політичної Партії «Велика Україна» 28.02.2006 та зареєстрованим Міністерством юстиції України 15.09.2006 зазначено, що прихильниками Партії «Велика Україна» визнаються громадяни України , які сприяють партії «Велика Україна» в досягненні її мети та завдань, визначених Статутом та Програмою партії (п.4.6).

Згідно з п.4.8. Статуту вибуття з членів партії «Велика Україна» відбувається, зокрема, внаслідок виключення з членів Партії «Велика Україна» на основі рішення крайового комітету або крайових зборів, центральної Ради, Об`єднаних зборів в порушення положень Статуту, вчинення дій, що є несумісними з членством Партії «Велика України».

Відповідно до п.5.3. Статуту до членів Партії «Велика Україна», які порушили Статут, вчинили дії, що завдають шкоди авторитету Партії «Велика Україна» в суспільстві, не виконали взятих на себе зобов`язань та доручень застосовуються стягнення:

-попередження; виключення з членів Партії «Велика Україна» за положеннями Статуту Партії «Велика Україна».

Підпунктом 10 пункту 6.14 Статуту також передбачено, що Збори крайової організації Партії «Велика Україна», зокрема, приймають рішення про зупинення повноважень керівних органів первинних та крайових організацій попереднього (нижчого) рівня внаслідок їх діяльності всупереч Статуту, Програмі партії, законодавству України.

Відповідно до п.п.6 п.6.23 Голова крайової організації Партії «Велика Україна» до рішення крайових зборів може призупинити повноваження керівних органів первинних організацій, крайових організацій нижчого рівня внаслідок їх діяльності всупереч Статуту, Програмі партії, законодавству України з одночасним прийняттям рішення про скликання крайових зборів.

Аналогічні положення містяться і у новій редакції Статуту Політичної партії «Велика Україна».

Відповідно до частини 3 статті 78 КАС України, обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування.

Загальновідомимиє обставини,які відомі широкому колу осіб, в тому числі і складу суду. Вони не потребують доказування тому, що об`єктивність їх існування очевидна.

Як вже зазначалось судом вище, Маніфест Партії в статті «Порядок і справедливість», розміщений за посиланням: https://web.archive.org/web/20130815193956/httр://velікауа-ukraina. blogspot.com/ та наявний у матеріалах справи (том 1, а.с.161 -169) містить викладену проросійську спрямованість Партії, зокрема, у п.3.6. зазначено, що Партія «Велика Україна» рішуче виступає проти участі України у військових блоках, організаціях і альянсах у найближчі 10-15 (десять-п`ятнадцять) років. До тих пір, поки держава не створить можливою боєздатну армію, засновану на державних традиціях захисту сім`ї, власність, Батьківщини, Україна повинна залишитися країною, яка має ПОЗАБЛОКОВИЙ статус.

Спроби вищих державних чиновників проти волі народу і в обхід законів, що діють, втягнути Україну в НАТО та інші військові блоки, повинні розглядатися як зрада національних інтересів, оскільки:

а) приєднання України до військового блоку НАТО не гарантує територіальної цілісності української держави, вирішення міжнародних територіальних суперечок на користь України, спірних питань внутрішньої юрисдикції, вирішення міжетнічних конфліктів саме це записано у Вашингтонському договорі країн-членів НАТО і горезвісному ПДЧ;

б) українці як «гарматне м`ясо» воюватимуть і гинутимуть за чужі інтереси в Афганістані, Косово, Іраку і нових вогнищах кривавих конфліктів, спровокованих НАТО і США;

в) керівники України приховують від народу той факт, що вступ у НАТО означає не тільки пряму військову участь, але і фінансування з державного бюджету тих завдань, які стоять перед НАТО і США;

г) керівники держави приховують від народу той факт, що вступ України в НАТО автоматично означає зарахування країни до ворогів ісламського світу. Наші мирні міста стають метою можливих терористичних атак;

д) через вступ у НАТО Україна повністю втратить підприємства військово- промислового комплексу, науковий та інженерний потенціал, багатий досвід і перспективу займати одне з провідних місць у світі за експортом зброї;

е) втягування України в НАТО - прямий і найкоротший шлях до політичного конфлікту з нашим найближчим сусідом і найбільшим торговим партнером - Російською Федерацією, до згортання співпраці з Росією у військово-промисловій сфері.

Партія «Велика Україна» заявляє, що форсування негайного вступу України в НАТО разом із неспроможними спробами створення найманської армії є офіційним визнанням керівників нашої держави у фактичному розвалі збройних сил і їх нездатності забезпечити захист Батьківщини».

В абз.2 п.3.8. Маніфесту зазначено наступне: ми стверджуємо, що перебування Чорноморського флоту Російської Федерації в Криму не суперечить національним інтересам України і гарантовано зберігає Севастопольську бухту та інфраструктуру вартістю мільярди доларів для української держави і українського народу.

З приводу позиції Партії щодо позаблокової, нейтральної держави України, то така суперечить Конституції України. Так, в абзаці 5 преамбули Конституції передбачено, зокрема, піклуючись про зміцнення громадянської злагоди на землі України та підтверджуючи європейську ідентичність Українського народу і незворотність європейського та євроатлантичного курсу України, Верховна Рада України від імені Українського народу - громадян України всіх національностей приймає цю Конституцію - Основний Закон України. До повноважень Верховної Ради України належить, зокрема, визначення засад внутрішньої і зовнішньої політики, реалізації стратегічного курсу держави на набуття повноправного членства України в Європейському Союзі та в Організації Північноатлантичного договору (п.5 ч.1 ст.85). Президент України є гарантом реалізації стратегічного курсу держави на набуття повноправного членства України в Європейському Союзі та в Організації Північноатлантичного договору (ч.3 ст.102). Кабінет Міністрів України забезпечує реалізацію стратегічного курсу держави на набуття повноправного членства України в Європейському Союзі та в Організації Північноатлантичного договору (п.1-1 ст. 116).

Україна є стороною як Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод («Конвенція» надалі), яка була ратифікована у 1997 році, так і інших основних міжнародних договорів з прав людини. Закон України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» (ЄСПЛ) передбачає, зокрема, що «Суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права».

Європейський суд з прав людини визначив умови, дотримання яких (згідно з Конвенцією) надає захист політичним партіям:

«…захист політичним партіям надається їм за дотримання двох умов: 1) засоби, що використовуються партіями з метою зміни законодавства чи конституційного ладу, є законними і демократичними з усіх точок зору і 2) пропоновані зміни мають узгоджуватися із фундаментальними демократичними принципами.

Отже, політичні партії, лідери та члени яких закликають до застосування насильства чи вимагають змін, котрі насправді не сумісні з однією чи декількома засадами демократії або мають на меті знищити демократію чи обмежити права інших, не можуть посилатися на ст. 11 Конвенції як засіб захисту права на свободу об`єднання».

Однією із правомірних підстав для заборони політичної партії, на думку ЄСПЛ, є те, що остання здійснює діяльність або просуває цілі, несумісні з фундаментальними демократичним принципами (справуRefah Partisi (The Welfare Party) and Others v. Turkey, 2003). Таким чином, концепція демократії, що здатна сама себе захиститиполягає в тому, що демократія толерантна до усіх політичних ідей, окрім однієї коли демократія має бути скасована.Одним із підтверджень імплементації концепції у практику ЄСПЛ є позиція Суду у відомій справі«Зданока проти Латвії»:

«…для того, щоб забезпечити стабільність і ефективність демократичного ладу, держава може вживати конкретні заходи для його захисту… Європейський суд визнав правомірність думки «демократії, яка здатна сама себе захистити» [у справі Vogt v. Germany (1995)]… Європейський суд також заявив, що плюралізм і демократія ґрунтуються на компромісі, що вимагає деяких поступок з боку громадян, які мають у деяких випадках сприймати обмеження деяких наявних у них свобод для того, щоб забезпечити більшу стабільність країни в цілому… Завдання в цьому випадку полягає в тому, щоб існувала точна рівновага між вимогами захисту демократичного суспільства з одного боку і вимогами охорони особистих прав з іншого…».

ЄСПЛ під час розгляду справ щодо заборони політичних партій також здійснює сукупну оцінку, яка полягає у визначенні того, чи була об`єктивна соціальна потреба захисту демократичного суспільства та чи було втручання у свободу об`єднань пропорційним. Наприклад, сукупна оцінка у справі«Refah Partisi (The Welfare Party) and Others v. Turkey»зводилась до такого:

«(1) чи існували достатні докази ризику для демократії, чи свідчили ці докази про невідворотність (велику ймовірність) такої загрози; (2) чи належні виступи та дії керівників і членів партії до партії в цілому; (3) чи такі виступи та дії від імені партії формують цілісну картину розбудови політики (моделі суспільства), несумісної з концепцією демократичного суспільства».

ЄСПЛ неодноразово підкреслював, що заборона політичних партій є найрадикальнішим заходом з-поміж інших, не може вважатися правомірною, наприклад, коли підставою заборони виступають виключно формальні або процедурні підстави.Цим міркуванням повністю відповідає позиція Венеціанської комісії, яка зазначає, що заборона чи розпуск політичної партії у демократичному суспільстві є винятковим заходом. Якщо належні державні органи приймають рішення звернутися до суду з позовом щодо заборони політичної партії, вони повинні мати достатні докази існування реальної загрози конституційному ладу чи основним правам і свободам громадян.

Жодна політична партія не повинна нести відповідальність за поведінку її членів. Будь-який обмежувальний захід, вжитий щодо політичної партії на підставі поведінки її членів, повинен бути підтверджений доказами, що відповідна особа діяла за підтримки цієї партії або, що така поведінка була наслідком партійної програми чи політичних цілей. Якщо такий взаємозв`язок відсутній або не може бути встановлений, уся відповідальність повинна покладатися цілком лише на членів партії.

З огляду на викладене, ураховуючи пряму військову агресію з боку Російської Федерації, зважаючи на антиукраїнську політичну та організаційну діяльність, пропаганду війни, реальні загрози порушення суверенітету і територіальної цілісності держави, підриву її безпеки, а також дії, спрямовані на незаконне захоплення державної влади, демонстрацію проявів колабораціонізму, насильства, зважаючи на програмні та статутні цілі, що містять антиукраїнську позицію, поширення відомостей про виправдування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України, діяльність відповідача має бути заборонена.

На думку Суду, в матеріалах справи є достатні докази, аналіз яких проведено вище, існування реальної загрози зі сторони Політичної партії «Велика Україна» конституційному ладу та основним правам і свободам громадян України, позаяк поведінка і заклики її членів не викликали осуду зі сторони керівництва партії, а навпаки - мала місце мовчазна згода. Всупереч вимог Статуту Партії, не вживались заходи впливу до вказаних раніше членів партії, коли згідно цього ж Статуту, члени партії зобов`язані дотримуватись його вимог, Програми та інших внутрішніх документів Партії.

Відтак, формується висновок, що виступи і дії членів Партії відносяться до Партії в цілому і формують цілісну картину розбудови політики, несумісної з концепцією демократичного суспільства.

Також Суд акцентує увагу, що при вирішенні спірних відносин береться до уваги військовий стан у державі Україна та пряма військова агресія з боку Росії, тому в забороні діяльності вказаної Партії була об`єктивна соціальна потреба з метою захисту демократичного суспільства та захисту прав і свобод громадян. Вказане обмеження наявних у Партії свобод, націлене на забезпечення більшої стабільності країни в цілому, тому, на думку Суду, застосований крайній захід впливу щодо Партії є виправданим.

Заборона діяльності Партії в умовах воєнного стану має на меті завадити зусиллям, спрямованим на розкол українського суспільства та підштовхування до співпраці з ворогом. Це рішення унеможливить дії тих політиків-колабораціоністів, які протягом всієї своєї діяльності сповідують проросійську позицію і поділяють фашистську ідеологію «русского мира».

Колегія суддів звертає увагу також і на існування кримінальних проваджень щодо членів Партії, зокрема, щодо голови Партії Беркута І.В. СУ ГУ СБУ у м. Києві та Київські області проводилось досудове розслідування в рамках кримінального провадження від 22.05.2019 № 22019101110000081 за ознаками вчинення злочину, передбаченого частиною другою статті 110 Кримінального кодексу України (далі - КК України) «Посягання на територіальну цілісність та недоторканість України».

22.06.2020 громадянину ОСОБА_1 . СУ ГУ СБУ у м. Києві та Київській області оголошено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого частиною другою статті 110 КК України, що вбачалось у його діяльності, спрямованої на поширення закликів, що пропагують національну ворожнечу, зміну конституційного ладу та територіальної цілісності України.

Матеріали передано до суду та розглядаються в Подільському районному суді міста Києва (ЄУНС № 75 8/3 837/21).

Крім того, стосовно ОСОБА_1 . СУ ГУ СБУ у м. Києві та Київській області проводилось досудове розслідування в рамках кримінального провадження від 11.11.2021 № 22021101110000219 за ознаками вчинення злочину, передбаченого частиною другої статті 161 КК України, в ході якого задокументовано ознаки його протиправної діяльності.

Також, антиукраїнська діяльність ОСОБА_1 задокументована в рамках кримінального провадження від 30.01.2020 № 22020101110000222.

Суд також звертає увагу на те, що в рамках досудового розслідування у кримінальному провадженні від 22.05.2019 № 22019101110000081 за ознаками вчинення злочину, передбаченого частиною другою статті 110 КК України, документувалась протиправна діяльність громадянина України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (член Центральної ради Партії).

20.06.2020 громадянину ОСОБА_2 . СУ ГУ СБУ у м. Києві та Київські області оголошено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого частиною другою статті 110 КК України.

Матеріали щодо протиправної діяльності ОСОБА_3 розглядаються у Подільському районному суді міста Києва (ЄУНС № 758/13385/21).

Суд відхиляє покликання позивача на висновки експертів, які маються в матеріалах справи, оскільки такі в силу ст. 74 КАС України є недопустимими.

Важливо звернути увагу на те, що встановлені судом факти з досліджених правовідносин щодо порушень, вчинених членами Партії та Політичною партією «Велика Україна» в цілому, виникли ще до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони політичних партій» - 18 травня 2022 року та продовжують існувати на час постановлення рішення.

З аналізу пунктом 8-1 частини другої статті 245 КАС України резюмується, що у разі заборони судом політичної партії майно, кошти та інші активи політичної партії, її обласних, міських, районних організацій, первинних осередків та інших структурних утворень переходять у власність держави, про що зазначається у рішенні суду. Перехід такого майна, коштів та інших активів у власність держави забезпечує центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації (легалізації) об`єднань громадян, інших громадських формувань, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Беручи до уваги наведене та приймаючи рішення про заборону діяльності Політичної партії «Велика Україна», підлягає до задоволення також як похідна вимога передача майна, коштів та інших активів даної Партії, її обласних, міських, районних організацій, первинних осередків та інших структурних утворень у власність держави, позаяк, подібне прямо передбачено законодавчими нормами.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів позивача та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі «Проніна проти України» (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006).

Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У даній справі суд дійшов висновку про вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному аспектах з урахуванням заявлених вимог, та визначеного у зв`язку з цим предметом доказування.

Чинним законодавством України не встановлений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спорів, що витікають з правовідносин, які становлять предмет даного позову.

Крім того, згідно висновку викладеного в рішенні Конституційного Суду України від 09.07.2002 №15-пр/2002 у справі №1-2/2002 (про досудове врегулювання спорів): обрання певного засобу правового захисту, у тому числі і досудового врегулювання спору, є правом, а не обов`язком особи, яка добровільно, виходячи з власних інтересів, його використовує.

Згідно з пунктом 2 частини другої статті 22 КАС України апеляційному адміністративному суду в апеляційному окрузі, що включає місто Київ, як суду першої інстанції підсудні адміністративні справи про заборону політичної партії, передбачені статтею 289-3 цього Кодексу.

Водночас пунктом 4 Розділу VII «Перехідні положення» КАС України встановлено, що в умовах воєнного стану адміністративні справи про заборону політичної партії відповідно до статті 289-3 цього Кодексу як суду першої інстанції підсудні апеляційному адміністративному суду в апеляційному окрузі, що включає місто Львів.

Судові витрати

Відповідно до частини першої статті 132 КАС України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Пунктом 19 частини другої статті 3 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що судовий збір не справляється, зокрема, за подання позовної заяви у справах про заборону політичної партії.

Згідно із частиною 8 статті 289-3 КАС України за подання до адміністративного суду, зокрема, позовних заяв у справах, визначених цією статтею, судовий збір не сплачується.

Суду не надано доказів понесення стороною позивача витрат, пов`язаних з розглядом справи, відтак питання про повернення таких не є актуальним.

Керуючись статями 139, 241- 246, 255, 289-3, 295 пунктом 4 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України, Восьмий апеляційний адміністративний суд,-

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Міністерства юстиції України задовольнити.

Заборонити діяльність Політичної партії «Велика Україна» (ЄДРПОУ: 34728168, адреса : вул. Кирилівська,82, офіс 256, м. Київ, 04080).

Передати майно, кошти та інші активи Політичної партії «Велика Україна», її обласних, міських, районних організацій, первинних осередків та інших структурних утворень у власність держави.

Рішення Восьмого апеляційного адміністративного суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення Восьмого апеляційного адміністративного суду може бути подана до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня його оприлюднення на офіційних веб-сайтах Міністерства юстиції України і Верховної Ради України.

Головуючий суддя І. М. Обрізко судді Л. П. Іщук Т. І. Шинкар Повний текст складено 13.01.2023 року.