Ухвала

від 13.01.2023 по справі 240/9632/21

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

13 січня 2023 року

м. Київ

справа № 240/9632/21

адміністративне провадження № К/990/37117/22

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Усенко Є.А., розглянувши матеріали касаційної скарги Головного управління ДПС у Житомирській області (далі - ГУ ДПС) на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 24.05.2022 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 16.11.2022 у справі за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства (ПрАТ) «Малинська паперова фабрика - Вайдманн» до ГУ ДПС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

У С Т А Н О В И В:

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 24.05.2022, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 16.11.2022, позов задоволено: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 30.04.2021 №00046350703 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 2 138 926 грн та застосування штрафних санкцій у розмірі 213 893 грн.

23.12.2022 відповідач направив засобами поштового зв`язку на адресу Верховного Суду касаційну скаргу на вищезазначені судові рішення, в якій підставами касаційного оскарження зазначив пункти 1, 4 частини четвертої статті 328, пункт 1 частини другої статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС).

Згідно з абзацами першим, другим пункту 4 частини другої статті 330 КАС у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав). У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

Пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС передбачено підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

ГУ ДПС обґрунтовує підставу касаційного оскарження, передбачену пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС, доводами, що суди першої й апеляційної інстанції неправильно застосували норми пункту 44.1 статті 44, пунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198, абзацу «б» пункту 200.4 статті 200, пункту 201.7 статті 201 Податкового кодексу України, порушили норми статей 2, 6, 77, 242 КАС без врахування висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 16.06.2020 (справа №400/987/19), від 11.09.2019 (справа №814/1932/17), від 26.06.2018 (справа №816/1422/17), від 31.07.2018 (справа №808/2549/17), від 27.07.2018 (справа №810/2775/17), від 18.06.2019 (справа №2а-1399/11/2670), від 09.04.2019 (справа №814/2970/13-а), від 06.03.2018 (справа №804/5444/16), від 30.01.2020 (справа №814/1145/18), від 31.05.2019 (справа №808/2359/17), від 19.03.2019 (справа №825/2073/18).

Задовольняючи позов ПрАТ «Малинська паперова фабрика - Вайдманн» та скасовуючи податкове повідомлення-рішення від 30.04.2021 №00046350703, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що доказами у справі підтверджується право позивача на податковий кредит за операціями з придбання піддонів у ТОВ «Технопрактик» (сума ПДВ 261 563,32 грн), будівельних робіт та газоочисного обладнання у ТОВ «АПТ Україна Груп» (ПДВ в сумах 830 965,01 грн та 1 046 398,12 грн), як за господарськими операціями, які мали реальний характер та підтверджені належними обліковими документами.

Суд дав оцінку документам, на підставі яких позивач задекларував податковий кредит в зазначених вище сумах, з урахуванням доводів відповідача щодо наявних в них недоліків, щодо можливості зазначених контрагентів виконати операції з постачання товару та виконання робіт, зокрема щодо не відповідності акта виконаних робіт між позивачем та ТОВ «АПТ Україна Груп» затвердженій формі КБ-2В (суд взяв до уваги доводи позивача, що ця форма обов`язкова лише для робіт, фінансування яких має бюджетне походження або пов`язане з бюджетним фінансуванням, і що ТОВ «АПТ Україна Груп» залучало до виконання будівельних робіт субпідрядників), щодо відмінностей в назві газоочисного обладнання в договорі поставки від 29.07.2020, видаткових і податкових накладних та в технічних паспортах на обладнання.

Доводи ГУ ДПС щодо підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС, фактично стосуються не оспорювання висновку судів щодо правозастосування, а їх висновку щодо встановленого факту здійснення позивачем господарських операцій з придбання товарів та послуг (виконання робіт), за якими він сформував податковий кредит, тобто оцінки доказів у справі, відповідно до якої цей факт встановлено.

Разом з тим, згідно з положеннями частини першої статті 341 КАС суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Що ж до підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 4 частини четвертої статті 328, пунктом 1 частини другої статті 353 КАС, то ГУ ДПС обґрунтовує її, зокрема доводом, що суди першої та апеляційної інстанцій не дали оцінки інформації з бази даних ДПС України щодо обладнання, яке було імпортовано ТОВ «Адвансед Проджектс Енд Текнолоджиз» (імпортера в технічних паспортах на газоочисне обладнання, поставлене позивачу ТОВ «АПТ Україна Груп»), а суд апеляційної інстанції - також листу Київської митниці від 26.07.2022 стосовно обладнання, імпортованого ТОВ «Адвансед Проджектс Енд Текнолоджиз», назва якого відрізняється від назви обладнання, що було предметом поставки в наданих позивачем документах (договорі поставки від 29.07.2020, видаткових і податкових накладних).

Відповідно до пункту 4 частини четвертої статті 328 КАС підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 353 КАС підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 328 цього Кодексу.

Довід ГУ ДПС про ненадання судами оцінки вищезазначеним доказам наведений з одночасним зазначенням у касаційній скарзі інформації щодо відповідності назви імпортованого ТОВ «Адвансед Проджектс Енд Текнолоджиз» обладнання назві обладнання, яка була зазначена у технічних паспортах («Газоконвектор «Ятаган 28,5/ФПА/4000/СЕС» та «Газоконвектор «Ятаган 22,5/ФПА/4000/СЕС»).

Підставою для виключення з податкового кредиту в податковому обліку позивача 1 046 398,12 грн було невизнання контролюючим органом операції з придбання газоочисного обладнання як реальної. Довід ГУ ДПС про придбання позивачем обладнання через посередника та по ціні, яка значно перевищує митну вартість обладнання при його ввезенні на митну територію України, як свідчить зміст касаційної скарги, наводиться у площині доводу, що операція не мала реального змісту.

Інші доводи ГУ ДПС щодо підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 4 частини четвертої статті 328, пунктом 1 частини другої статті 353 КАС, фактично полягають у незгоді з оцінкою судом певних доказів.

Вимога норми абзацу першого пункту 4 частини другої статті 330 КАС щодо зазначення у касаційній скарзі підстави (підстав) касаційного оскарження не обмежується вимогою щодо формального зазначення відповідного пункту частини четвертої статті 328 КАС, а стосується наявності (існування) відповідної підстави касаційного оскарження. Таке тлумачення норми абзацу першого пункту 4 частини другої статті 330 КАС підтверджується положеннями частини першої статті 328 КАС щодо оскарження судового рішення у касаційному порядку у випадках, передбачених КАС.

Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

Враховуючи наведене вище, касаційна скарга ГУ ДПС підлягає поверненню як така, що не містить підстави касаційного оскарження судових рішень у цій справі.

Керуючись пунктом 4 частини другої статті 330, пунктом 4 частини п`ятої статті 332, статтею 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 24.05.2022 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 16.11.2022 повернути.

Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

Роз`яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє його права повторного звернення до Верховного Суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

СуддяЄ.А. Усенко