Постанова

від 16.01.2023 по справі 910/18356/21

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" січня 2023 р. Справа№ 910/18356/21

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Скрипки І.М.

суддів: Михальської Ю.Б.

Тищенко А.І.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи апеляційні скарги Приватного підприємства «Надія» та Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" на рішення Господарського суду міста Києва від 22.06.2022

у справі №910/18356/21 (суддя Спичак О.М.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Рентінвест 3000»

до Приватного підприємства «Надія»

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста"(третя особа-1)

Товариство з обмеженою відповідальністю "Стар Реалті" (третя особа-2)

про стягнення 73 920,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 22.06.2022 у справі № 910/18356/21 позов задоволено повністю; вирішено стягнути з Приватного підприємства «Надія» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Рентінвест 3000» грошові кошти у розмірі 73 920 грн. та судовий збір у розмірі 2270 грн.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідач (ПП «Надія») звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 22.06.2022 по справі № 910/18356/21 повністю та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

ТОВ «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста» (залучено до участі у справі третьою особою, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача) також подано апеляційну скаргу, у якій скаржник просив рішення Господарського суду міста Києва від 06.07.2021 по справі № 910/18356/21 скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Рентінвест 3000» в повному обсязі.

Судом апеляційної інстанції враховується помилкове зазначення третьою особою в прохальній частині апеляційної скарги дати оскаржуваного судового рішення (06.07.2021 замість 22.06.2022), що не може слугувати підставою не здійснювати розгляд скарги апелянта по суті.

Короткий зміст позовних вимог

У листопаді 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Ретінвест 3000» (надалі ТОВ «Рентінвест 3000», позивач) звернулось до суду з позовом про стягнення з Приватного підприємства «Надія» (надалі ПП «Надія», відповідач) заборгованості, яка виникла за договором суборенди № 26-РІ від 01.06.2020 в розмірі 73 920 грн.

Позов обгрунтовано тим, що відповідач в порушення умов укладеного між сторонами Договору суборенди №26-РІ від 01.06.2020 не сплатив позивачу орендну плату за період з грудня 2020 року по жовтень 2021 року, у зв`язку з чим у відповідача виникла заборгованість у розмірі 73920,00 грн.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 22.06.2022 у справі № 910/18356/21 позов задоволено повністю.

Задовольняючи заявлені позовні вимоги, місцевий господарський суд виходив з того, що у період з грудня 2020 року по жовтень 2021 року відповідач фактично користувався нерухомим майном (частиною майнового комплексу) за адресою: м. Київ, вул. Будіндустрії, буд. 6, яке було передано йому в оренду Товариством з обмеженою відповідальністю «Рентінвест 3000» на умовах Договору суборенди №26-РІ від 01.06.2020, який у вказаний період був чинним, що є підставою для стягнення з Приватного підприємства «Надія» заборгованості зі сплати орендної плати у розмірі 73920,00 грн.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

В апеляційній скарзі відповідач не погоджується із рішенням суду першої інстанції та вважає його необгрунтованим, оскільки неповно досліджені докази, які мають значення для справи, а також рішення винесено з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Доводи відповідача, наведені в апеляційній скарзі:

- згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, щодо об`єкта нерухомого майна станом на 29.12.2020 власником майнового комплексу за адресою: м. Київ, вул. Будіндустрії, буд. 6 є Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста»;

- при подачі позовної заяви до Господарського суду міста Києва ТОВ «Рентінвест 3000» не надало доказів: чи є дозвіл на передачу майна в суборенду третім особам; а отже законної підстави з 15.10.2020 на продовження договору суборенди № 26-РІ від 01.06.2020 та отримання орендної плати за користування відкритим майданчиком, який був укладений між ТОВ «Рентінвест 3000» та ПП «Надія» немає, оскільки відбулася зміна орендодавця;

- докази, які б підтверджували факт, що ТОВ «Рентінвест 3000» має право здачі в суборенду приміщення за адресою: 01013, м. Київ, вул. Будіндустрії, 6 відсутні, оскільки ТОВ «Гансо Компані» не є власником вищезазначеного майнового комплексу, який передав в довгострокову безоплатну оренду ТОВ «Сервіс Тех», а той в свою чергу передав ТОВ «Рентінвест 3000»,

- всупереч ст. 12 Закону України «Про іпотеку», правочин щодо відчуження іпотекодавцем переданого в іпотеку майна або його передачі в наступну іпотеку, спільну діяльність, лізинг, оренду чи користування без згоди іпотекодержателя є недійсним; відповідно до інформації державного реєстру Іпотек, іпотекодержателем є ТОВ «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста».

Згідно доводів апеляційної скарги третьої особи (ТОВ «Фінансова компанія «Інвестохіллс»), суд першої інстанції не досліджував обставини, що мають значення для справи, які не були доведені позивачем:

- нерухоме майно було обтяжене іпотекою з 03.12.2007 по 05.10.2020 (дата задоволення вимог іпотекодержателя), в тому числі і на момент укладення договору оренди та суборенди;

- 15.05.2018 невідомими особами, з метою виведення майнового комплексу з-під іпотеки, котрий знаходиться по вул. Будіндустрії 6, в м. Києві, було залучено фіктивного державного реєстратора з Луганської області, який з порушенням правил територіальності вчинення реєстраційних дій та будь-яких законодавчих підстав припинив запис про іпотеку;

- у зв`язку з тим, що незаконне вилучення обтяжень про іпотеку та заборону на відчуження не тягне за собою припинення договору іпотеки - іпотека була чинною на час укладення договору суборенди, тож оскільки іпотекодержатель не надавав згоду на укладення договору суборенди - такий договір є недійсним в силу закону;

- рішенням суду по справі № 910/14751/17, яке набрало законної сили 22.02.2018 була підтверджена наявність у ПАТ «Український професійний банк» права вимоги за кредитним договором від 03.12.2007 № 888 та іпотечним договором від 25.12.2007 № 949;

- при укладенні договору суборенди № 26-РІ від -1.06.2020 між позивачем та відповідачем, ТОВ «Рентінвест 3000» обов`язково повинно було отримати від ПАТ «УПБ», як первісного іпотекодержателя, згоду на відчуження (передачу в оренду) частину майнового комплексу, котрий знаходиться по вул. Будіндустрії 6 в м. Києві; доказ отримання такої згоди позивачем не наданий;

- позовні вимоги не підлягали задоволенню, адже договір на підставі якого стягується заборгованість є недійсним в силу закону та не породжує правових наслідків для його сторін та третіх осіб, в тому числі для відповідача;

- висновки суду, покладені в основу оскаржуваного рішення про відсутність іпотеки, оскільки на момент передачі нерухомості в оренду/суборенду в реєстрі був відсутній запис про іпотеку, є помилковими, судом неправильно застосовані норми матеріального права;

- після укладення між ПАТ «УПБ» та відповідачем договорів про відступлення прав вимоги № 81 та № 81/1 від 27.04.2020, право вимоги за Договором про надання кредиту від 03.12.2007 № 888 та іпотечним договором, посвідченим 25.12.2007 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Лавренюк С.М. за реєстровим № 949 перейшло до ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста», що підтверджується постановою Північного апеляційного господарського суду від 15.02.2021 по справі № 910/14751/17.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

06.09.2022 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного підприємства «Надія» та за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста» на рішення Господарського суду міста Києва від 22.06.2022 у справі № 910/18356/21; об`єднано в одне провадження апеляційну скаргу Приватного підприємства «Надія» з апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста» на рішення Господарського суду міста Києва від 22.06.2022 у справі № 910/18356/21; розгляд апеляційних скарг ухвалено здійснювати у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

До справи під час апеляційного провадження позивачем подано відзив на апеляційну скаргу (одержаний судом 02.12.2022) в якому останній просив рішення суду першої інстанції залишити в силі.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції у даній справі та перевірені судом апеляційної інстанції

11.06.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Гансо Компані» (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Сервіс Тех» (орендар) укладено Договір оренди майнового комплексу №ПІ-28, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Смоляніновою О.Я., зареєстрований в реєстрі за №1719.

Предмет оренди погоджено розділом 1, у п. 1.2 Договору оренди майнового комплексу №ПІ-28 від 11.06.2020 зазначено складові одиниці майнового комплексу та вказано, що він знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Будіндустрії, буд. 6.

Згідно з п. 1.3 Договору оренди майнового комплексу №ПІ-28 від 11.06.2020 об`єкт оренди належить орендодавцю на праві власності на підставі Акту приймання-передачі, посвідченого 16.05.2018 Домашенко М.М., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, реєстровий номер 514; право власності зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, номер запису про право власності 26197796, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1552597580000.

Відповідно до п. 2.1 Договору оренди майнового комплексу №ПІ-28 від 11.06.2020 об`єкт оренди надається в оренду на строк 25 років з дня укладення цього договору та дати підписання акту приймання-передачі, а саме 11.06.2045.

Відповідно до п. 5.1.3 Договору оренди майнового комплексу №ПІ-28 від 11.06.2020 орендар має право передавати об`єкт оренди в суборенду будь-яким третім особам на умовах, визначених орендарем без додаткового погодження орендодавця.

За Актом приймання-передачі від 11.06.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю «Гансо Компані» передало, а Товариство з обмеженою відповідальністю «Сервіс Тех» прийняло на умовах Договору оренди майнового комплексу №ПІ-28 від 11.06.2020 в строкове платне користування майновий комплекс за адресою: м. Київ, вул. Будіндустрії, буд. 6.

11.06.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Сервіс Тех» (орендар) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Рентінвест 3000» (суборендар) укладено Договір суборенди №РІ-28/1, відповідно до умов якого орендар зобов`язується передати суборендарю, а суборендар зобов`язується прийняти у тимчасове платне користування частину майнового комплексу - нежитлові приміщення, визначені цим договором, а також зобов`язується сплачувати орендарю орендну плату.

Відповідно до п.п. 1.2, 1.3 Договору суборенди №РІ-28/1 від 11.06.2020 орендованими приміщеннями є нежитлові приміщення, загальною площею 9924,00 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Будіндустрії, буд. 6.

Згідно з п. 2.1 Договору суборенди №РІ-28/1 від 11.06.2020 приміщення надаються в суборенду на строк до 10.06.2022 з моменту підписання цього договору.

За Актом приймання-передачі частини майнового комплексу від 11.06.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю «Сервіс Тех» передало, а Товариство з обмеженою відповідальністю «Рентінвест 3000» прийняло в строкове платне користування нежитлові приміщення, загальною площею 9924,00 кв.м., які знаходяться в майновому комплексі за адресою: м. Київ, вул. Будіндустрії, буд. 6.

01.06.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Рентінвест 3000» (орендар) та Приватним підприємством «Надія» (суборендар) укладено Договір суборенди №26-РІ, відповідно до умов якого орендар зобов`язується передати суборендарю, а суборендар зобов`язується прийняти у тимчасове платне користування нежитлові приміщення, а також зобов`язується сплачувати орендарю орендну плату.

Приміщення, які передаються в суборенду за цим договором - відкритий майданчик, являють собою нежитлові приміщення, які знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Будіндустрії, буд. 6 (п. 1.2 Договору суборенди №26-РІ від 01.06.2020); загальна площа, що орендується, становить 192,00 кв.м. (п. 1.3 Договору суборенди №26-РІ від 01.06.2020).

У п. 2.1 Договору суборенди №26-РІ від 01.06.2020 сторонами погоджено, що приміщення надаються в суборенду на строк до 31.05.2021 з моменту підписання цього договору.

Відповідно до п. 2.3 Договору суборенди №26-РІ від 01.06.2020 суборендар має право відмовитись від цього договору і припинити таким чином суборенду приміщень, попередивши орендаря в термін 1 місяць.

Приймання-передача приміщення здійснюється на підставі Акту приймання-передачі, який підписується уповноваженими представниками сторін, скріплюється печатками сторін та є невід`ємною частиною цього договору. З моменту підписання Акту приймання-передачі об`єкт суборенди вважається фактично переданим в суборенду суборендарю (п. 3.1 Договору суборенди №26-РІ від 01.06.2020).

У п. 4.2 Договору суборенди №26-РІ від 01.06.2020 сторони погодили, що розмір щомісячної оренди становить 6720,00 грн.

Згідно з п. 11.1 Договору суборенди №26-РІ від 01.06.2020 договір починає діяти з моменту його підписання обома сторонами і діє до 31.05.2021, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань.

За актом приймання-передачі від 01.06.2020 позивач передав, а відповідач прийняв у строкове платне користування на умовах Договору суборенди №26-РІ від 01.06.2020 відкритий майданчик площею 192,00 кв.м. за адресою: м. Київ, вул. Будіндустрії, буд. 6.

При вирішенні спору, суд першої інстанції виходив із наступного:

- за своєю правовою природою укладений між позивачем та відповідачем Договір суборенди №26-РІ від 01.06.2020 є договором піднайму;

- законодавець передбачив загальне правило, за яким визначається як початок, так і припинення договірних правовідносин з оренди будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини). Фактом початку та відповідно припинення правовідносин є підписання акта приймання-передачі нерухомого майна як від орендаря до орендодавця, так і від орендодавця до орендаря. Сторони можуть установити й інший момент відліку строку, однак цю обставину вони повинні узгодити та викласти у договорі оренди (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 31.05.2022 у справі №910/3334/21);

- за актом приймання-передачі від 01.06.2020 позивач передав, а відповідач прийняв у строкове платне користування на умовах Договору суборенди №26-РІ від 01.06.2020 відкритий майданчик площею 192,00 кв.м. за адресою: м. Київ, вул. Будіндустрії, буд. 6, що є частиною майнового комплексу;

- матеріали справи не містять доказів повернення відповідачем вказаного орендованого майна, відповідно до ст. 795 Цивільного кодексу України, у зв`язку з чим суд дійшов висновку, що Договір суборенди №26-РІ від 01.06.2020 був чинним у спірний період;

- оскільки у спірний період (грудень 2020 року - жовтень 2021 року) відповідач користувався орендованим майном (частиною майнового комплексу за адресою: м. Київ, вул. Будіндустрії, буд. 6) та матеріали справи не містять доказів його повернення позивачу, відповідач повинен був сплачувати орендну плату за вказаний період;

- у п. 4.2 Договору суборенди №26-РІ від 01.06.2020 сторони погодили, що розмір щомісячної оренди становить 6720,00 грн.;

- відповідно до п. 4.4 Договору суборенди №26-РІ від 01.06.2020 орендна плата та експлуатаційні витрати сплачуються суборендарем в безготівковому порядку на поточний рахунок орендаря наперед до 10 числа кожного поточного місяця на підставі рахунку, наданого орендарем;

- за період з грудня 2020 року по жовтень 2021 року відповідач відповідно до умов Договору суборенди №26-РІ від 01.06.2020 повинен був сплатити позивачу орендну плату у загальному розмірі 73920,00 грн. у строки, встановлені у п. 4.4 Договору суборенди №26-РІ від 01.06.2020;

- доказів сплати орендної плати позивачу на умовах Договору суборенди №26-РІ від 01.06.2020 у розмірі 73920,00 грн станом на дату розгляду справи відповідачем суду не надано.

Відхиляючи заперечення відповідача щодо сплати орендних платежів на користь нового орендаря - ТОВ «Стар Реалті», з яким 01.01.2021 укладено Договір суборенди №11-01/01/21, суд першої інстанції встановив наступне:

- листом вих. №05/11/20 від 05.11.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю «Стар Реалті» повідомило відповідача про те, що з 15.10.2020 новим власником майнового комплексу за адресою: м. Київ, вул. Будіндустрії, буд. 6 є Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста»;

- 01.01.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Стар Реалті» (орендар) та Приватним підприємством «Надія» (суборендар) укладено Договір суборенди №11-01/01/21, відповідно до умов якого орендар передає, а суборендар приймає в строкове платне користування частину приміщення будівлі, розташованої за адресою: м. Київ, вул. Будіндустрії, буд. 6, загальною площею 192,00 кв.м.;

- у п. 1.2 Договору суборенди №11-01/01/21 від 01.01.2021 зазначено, що орендар передає приміщення в суборенду на підставі згоди, наданої власником об`єкту - Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста»;

- 15.10.2020 державним реєстратором - приватним нотаріусом Юдіним М.А. прийнято рішення №54599162 (15.10.2020 о 23:07:00) про державну реєстрацію права власності на майновий комплекс загальною площею 28223,10 кв.м., за адресою: м. Київ, вул. Будіндустрії, 6 за Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста»;

- однак, наказом Міністерства юстиції України від 27.10.2020 №3745/5 скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Гансо Компані» від 16.10.2020 задоволено частково; скасовано рішення від 15.10.2020 №54599126, прийняте приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Юдіним Максимом Анатолійовичем;

- матеріали справи не містять, а відповідачем суду не надано доказів, що станом на дату укладення між відповідачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Стар Реалті» нового договору суборенди - Договору суборенди №11-01/01/21 від 01.01.2021, новим власником майнового комплексу було Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста»;

- недоведеними є обставини щодо наявності будь-яких прав у Товариства з обмеженою відповідальністю «Стар Реалті» (як у орендаря на підставі договору оренди, укладеного з Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста») здавати в оренду приміщення за адресою: м. Київ, вул. Будіндустрії, буд. 6.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

За змістом ч. 10 ст. 270 ГПК України, апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Враховуючи те, що ціна позову у вказаній справі становить менше 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, з урахуванням обставин вказаної господарської справи, а також з огляду на відсутність клопотань учасників справи про розгляд справи з викликом осіб, виклик сторін (учасників справи) колегією суддів не здійснювався.

Згідно з частиною першою статті 270 ГПК України в суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій Главі.

У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

У відповідності до ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженого рішення норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про те, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Предметом позову у даній справі є вимоги позивача про стягнення 73 920 грн. боргу по орендній платі за період з грудня 2020 року по жовтень 2021 року по Договору суборенди №26-РІ від 01.06.2020.

Відповідно до приписів частини другої статті 11 ЦК України однією з підстав виникнення цивільних прав і обов`язків, є договори.

Спірний договір суборенди №26-РІ від 01.06.2020, укладений між сторонами, виходячи з приписів ст.ст. 627, 628 Цивільного кодексу України за своєю правовою природою є господарським договором з елементами орендних відносин, підпадає під правове регулювання глави 58 Цивільного кодексу України та глави 30 Господарського кодексу України.

До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цих Кодексом (ч. 6 ст. 289 ГК України).

Згідно з ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

У відповідності до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

За умовами договору сторін (Договору суборенди №26-РІ від 01.06.2020), відповідно до п. 4.4 - орендна плата та експлуатаційні витрати сплачуються суборендарем в безготівковому порядку на поточний рахунок орендаря наперед до 10 числа кожного поточного місяця на підставі рахунку, наданого орендарем.

Матеріали справи не містять доказів оплати за спірний період, відповідачем вказане не спростовано.

Основними аргументами поданих у справі апеляційних скарг є твердження про те, що договір суборенди №26-РІ від 01.06.2020 є нікчемним, оскільки до позову не додано доказів того, що ПАТ «Український професійний банк», як первісний іпотекодержатель, так і ТОВ «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста», як новий іпотекодержатель згідно договору від 27.04.2020, надавалася згода на передачу в довгострокову оренду спірного майна.

Позивач в свою чергу, з цього приводу зазначає, що на момент державної реєстрації права власності на спірне майно за власником майна ТОВ «Гансо Компані» в Єдиному державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень не містилось жодного запису про іпотеку.

Суд зазначені доводи скаржників як підставу скасування судового рішення у справі відхиляє. При цьому суд зазначає, що у відповідності до діючого законодавства зміна власника майна чи передача майна в іпотеку не зупиняє у даному випадку відносин суборенди.

Водночас аргументи відповідача та третьої особи суд апеляційної інстанції вважає не релевантними, оскільки в межах цього судового провадження вирішується спір про стягнення заборгованості за договором суборенди №26-РІ від 01.06.2020, а не питання про право власності на спірне майно, правомірність передачі майна в іпотеку чи звернення стягнення на предмет іпотеки тощо.

Зокрема, орендар, якому майно передане в користування на умовах оренди, не вправі посилатися на недійсність договору як на підставу, яка звільняє його від виконання основного обов`язку орендаря.

Більше того, при вирішенні спорів між орендодавцем та орендарем, пов`язаних із стягненням плати за користування переданим в оренду майном, до предмета доказування не входить питання законності набуття орендодавцем речових прав на річ, що передана ним у користування на умовах суборенди іншій особі.

За користування майном у відповідності до умов договору орендар має сплачувати оренду плату за таке користування та інші узгоджені в договорі оренди платежі у строки, порядку та в розмірі, що установлені договором.

Належних доказів на підтвердження доводів, які б слугували підставою для скасування оскарженого рішення скаржниками не наведено.

В межах інших судових справ вирішуються спори щодо об`єкту нерухомості, зокрема, до відзиву на апеляційну скаргу позивачем долучено постанову Верховного Суду від 21.09.2022 у справі № 910/9669/21, якою залишено без задоволення касаційну скаргу ТОВ «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста» у справі про витребування на користь ТОВ «Гансо Компані» нерухомого майна - майнового комплексу, розташованого в місті Києві на вулиці Будіндустрії, будинок № 6, а також витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, яким підтверджено виконання вказаного судового рішення.

Суд зазначає, що у викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. (Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.05.2020 у справі №909/636/16).

Враховуючи положення частини 1 статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 N475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 №3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

З приводу висвітлення всіх доводів відповідача та третьої особи у справі суд враховує практику Європейського суду з прав людини, який у рішенні в справі «Серявін та інші проти України» вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Поряд з цим, суд апеляційної інстанції зазначає, що за змістом рішення Європейського суду з прав людини у справі «Трофимчук проти України», no. 4241/03 від 28.10.2010 Суд повторює, що, хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Відтак, усі інші доводи та міркування скаржників, окрім зазначених у мотивувальній частині постанови, взяті судом до уваги у тій мірі, в якій вони узгоджуються з викладеним у даній справі, однак не спростовують висновків суду першої інстанції та суперечать дійсним обставинам справи і положенням чинного законодавства.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Статтею 276 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на вказані обставини, ґрунтуючись на матеріалах справи, доводи відповідача та третьої особи суд визнає такими, що не мають суттєвого впливу на прийняття рішення у даній справі та не спростовують правильних висновків суду про задоволення позовних вимог.

Судові витрати за розгляд апеляційних скарг у зв`язку з відмовою в їх задоволенні на підставі ст.129 ГПК України покладаються на скаржників.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275, 276 ст.ст. 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційні скарги Приватного підприємства «Надія» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста» на рішення Господарського суду міста Києва від 22.06.2022 у справі № 910/18356/21 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 22.06.2022 у справі № 910/18356/21 залишити без змін.

3. Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційних скарг покласти на Приватне підприємство «Надія» та Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста».

4. Матеріали справи № 910/18356/21 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України.

Головуючий суддя І.М. Скрипка

Судді Ю.Б. Михальська

А.І. Тищенко