Ухвала

від 16.01.2023 по справі 752/13636/21

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 752/13636/21

Провадження №: 1-кп/752/768/23

У Х В А Л А

підготовчого судового засідання

16 січня 2023 року м. Київ

Суддя Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні у приміщенні суду в м. Києві кримінальне провадження № 120131101100007660 відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , обвинувачених у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України,

за участі сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_5

обвинувачених ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

захисників ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

потерпілого ОСОБА_8 ,

представника потерпілого ТОВ «Компанія Авіста»- ОСОБА_9 ,

представника потерпілого ОСОБА_10 - ОСОБА_11 ,

представника осіб від яких надійшли клопотання про визнання потерпілими ОСОБА_12 та ВОКС «Сузір`я» - ОСОБА_8 ,

представника ТОВ «Фортінбрас» від якого надійшло клопотання про визнання потерпілим, та яке є третьою особою, щодо майна якої вирішується питання арешту -адвоката ОСОБА_13 ,

встановив:

до провадження Голосіївського районного суду м. Києва надійшов обвинувальний акт з додатками відносно ОСОБА_3 та ОСОБА_4 обвинувачених за ч. 4 ст. 190 КК України (т. 1 а.с. 1-144)

Вказане кримінальне провадження підсудне Голосіївському районному суду м. Києва. Обвинувальний акт у цілому відповідає вимогам КПК України, підстав для його повернення не має.

Прокурор зазначив, що на підставі обвинувального акта є можливість призначити судовий розгляд, підстави для його повернення чи закриття кримінального провадження відсутні.

Крім того просила задовольнити клопотання про обрання обвинуваченим ОСОБА_3 (т. 2 а.с. 1-206) та ОСОБА_4 (т. 3 а.с. 1-199) запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в певний період доби та накласти арешт на майно (т. 4 а.с. 1-151), а саме на нежитлові приміщення 6, 7, 8 поверхів будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомості майна 20308380000), які на підставі права приватної власності належать ТОВ «Фортінбрас» та заборонити державним реєстраторам, приватним нотаріусам та будь-яким іншим акредитованим суб`єктам державної реєстрації речових прав вчиняти дії, відносно об`єктів вищевказаного нерухомого майна.

Арешт майна прокурор обґрунтовує тим, що постановою слідчого в ОВС ГСУ НП України ОСОБА_14 від 05.02.2019 визнано речовими доказом нерухоме майно, а саме приміщення розташовані у нежитловому будинку - будівлі офісного центру і пункту технічного обслуговування автомобілів , загальною площею 4485,58 кв. м. за адресою: АДРЕСА_1 . Прокурором зазначено, що у сторони обвинувачення є підстави вважати, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 продовжують вживати заходи щодо заволодіння майном, яке розташоване на 6,7,8 поверхах будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , вчиняючи фіктивні правочини, використовуючи для цього підконтрольні та пов`язані юридичні особи ТОВ «Аксепт Буд» та ТОВ «Фортінбрас». А тому з метою забезпечення збереження майна, що визначено речовим доказом та відносно якого існує ймовірність вчинення дій, спрямованих на його відчуження виникла необхідність в арешті майна - нежитлові приміщення 6, 7, 8 поверху будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомості майна 20308380000), які на підставі права приватної власності належать ТОВ «Фортінбрас».

Так, клопотання про обрання запобіжного заходу мотивовані тим, що наразі до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які обвинувачуються у вчиненні особливо тяжких злочинів не застосовано жодного запобіжного заходу, у зв`язку із чим виникла необхідність у застосуванні щодо них запобіжних заходів. Прокурор зазначає, що вина обвинувачених підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами в їх сукупності.

Метою застосування запобіжного заходу обвинуваченим ОСОБА_3 та ОСОБА_4 є забезпечення виконання ними покладених на них процесуальних обов`язків, а також запобігти спробам переховуватись від органів досудового розслідування та суду, а також незаконно впливати на свідків та потерпілих у даному кримінальному провадженні. Прокурор зазначає, що наявність цих ризиків підтверджується тим, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 тривалий час переховувались від органів досудового розслідування та перебували у розшуку.

Крім того, ОСОБА_3 перебуваючи під конвоєм в приміщенні КНП «Київська міська клінічна лікарня № 1» за адресою: м. Київ, вул. Харківське шосе, 121, після виписки із даного лікувального закладу за підтримки невстановлених осіб, які перешкоджали діям працівників поліції з метою конвоювання, намагався втекти з-під варти.

Окрім того, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 всупереч рішенням слідчих суддів не здали на зберігання до відповідних органів держаної влади свої паспорти для виїзду за кордон, і лише після вручення їм клопотання про зміну запобіжного заходу звернулися до органів внутрішніх справ із повідомленням про втрату закордонного паспорту. Разом із тим, згідно відповіді ЦМУДМС у м. Києві та Київській області зазначені вище паспорти для виїзду за кордон мають стан «діючий», таким чином, на думку прокурора є всі підстави вважати, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 з метою уникнення кримінальної відповідальності планують втечу за кордон.

Щодо незаконного впливу на свідків та потерпілих, то він на думку прокурора підтверджується показами свідків даних на досудовому слідстві.

Підставою ж для обрання запобіжних заходів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 є наявність підозри, обґрунтованість якої неодноразово перевірялась слідчими суддями Печерського районного суду м. Києва, у вчиненні особливо тяжких злочинів, за які передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком до 12 років з конфіскацією майна. А тому вважала, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти вказаним ризикам.

Захисником ОСОБА_6 були подані заперечення на клопотання прокурора щодо обрання обвинуваченим запобіжного заходу у виді домашнього арешту (т. 5 а.с. 1-262 заперечення на клопотання про обрання запобіжного заходу ОСОБА_3 т. 6 а.с. 1-262 заперечення на клопотання про обрання запобіжного заходу ОСОБА_4 ), які мотивовані тим, що прокурором порушено вимоги ст. 184 КПК України, оскільки клопотання не містить підтверджень того, що обвинуваченим надані копії клопотання та матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу. Щодо переховування від органів досудового розслідування та суду, зазначав, що згідно висновку Верховного суду при розгляді справи № 204/4728/15-к оголошення підозрюваного, обвинуваченого у розшук, власне не свідчить про те, що він ухиляється від досудового розслідування.

Крім того протягом тривалого часу обвинувачені перебували і на даний час ОСОБА_4 з 31.05.2021, а ОСОБА_3 з 17.07.2021 перебувають без застосованого будь-якого запобіжного заходу, та маючи можливість вільно пересуватись у будь-який час доби, не вчиняли дій про які зазначені прокурором.

Щодо не виконання обвинуваченими обов`язку здати на зберігання до відповідних органів свої паспорти для виїзду за кордон, то відповідно до довідок про внесення відомостей до Єдиного державного демографічного реєстру закордонні паспорти недійсні.

Щодо того, що ОСОБА_3 намагався втекти з-під варти, начебто перешкоджаючи діям працівників поліції, то доказів того, що по даному факту було розпочате кримінальне провадження і досудове розслідування стороною обвинувачення не надано.

Звертав увагу на положення ч. 4 ст. 95 КПК України відповідно до якого суд може обґрунтовувати свої висновки на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, або отримав у порядку, передбаченому ст. 255 цього Кодексу та не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями наданими слідчому, прокурору або посилатися на них, а тому перерахування свідків та їх покази на досудовому розслідуванні не можуть підтверджувати ризик впливу на свідків та потерпілих обвинуваченими ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

Зауважував, що кримінальне провадження внесено до ЄРДР 30.04.2013 і за цей час будь-яких доказів, що ОСОБА_4 та ОСОБА_3 примушували шляхом висловлення погроз, вчинення насильницьких дій або іншим чином учасників процесу, свідків до відмови від дачі показань, дачі завідомо неправдивих показань, неприйнятті участі у проведенні процесуальних дій, невиконанні процесуальних рішень; впливали на співробітників судових органів, досудового слідства, прокуратури для перешкоджання їх законній діяльності, зокрема шляхом висловлення погроз, вчинення насильницьких дій, знищення майна тощо, немає.

Щодо тяжкості покарання, то як убачається із практики ЄСПЛ сама по собі тяжкість обвинувачення не може бути виправданням тривалих періодів застосування запобіжного заходу.

Щодо соціальних зв`язків. ОСОБА_4 має постійне місце проживання у м. Києві та є матір`ю 3 малолітніх дітей 2009, 2012, 2014 р.н.. ОСОБА_15 має постійне місце проживання у м. Києві, на утриманні мати пенсіонерку, є батьком 3 малолітніх дітей 2009, 2012, 2014 р.н., військовий пенсіонер та учасник ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС.

Зазначав, що стороною обвинувачення під час досудового розслідування було допущено ряд істотних порушень щодо строків досудового розслідування, та ігнорування доказів сторони захисту, які спростовують обґрунтованість підозри обвинувачених.

Зокрема, зверталась увага на те, що Печерським районним судом м. Києва та Київським апеляційним судом підтверджено ту обставину, що станом на 20.08.2019 (дата рішення апеляційного суду) у кримінальному провадженні існувала не скасована постанова старшого прокурора Шевченківського району м. Києва ОСОБА_16 від 24.06.2015, якою закрито кримінальне провадження, отже кримінальне провадження № 12013110100007660 підлягає закриттю. За таких обставин, при наявності не скасованої постанови про закриття кримінального провадження слідчі дії після 24.06.2015 були здійсненні незаконно.

Крім того, на думку захисту строки досудового розслідування двічі продовжувались в порушення порядку передбаченого КПК України, відтак кримінальне провадження підлягає закриттю на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України.

Захисником стверджується, що підозра є необґрунтованою про це свідчать докази які її спростовують, зокрема висновок експертів № 13/01-21 від 13.01.2021, згідно якого: 1) нормативно та документально не підтверджується завдання шкоди (збитків) ТОВ «КОМПАНІЯ «АВІСТА-ІНВЕСТ»; завдання шкоди (збитків) ОСОБА_10 ; завдання шкоди (збитків) ОСОБА_8 ; 2) нормативно та документально не підтверджується нанесення шкоди (збитків) ПП «ЕРІДАН» ТОВ «КОМПАНІЯ «АВІСТА-ІНВЕСТ»; нанесення шкоди (збитків) ПП «ЕРІДАН» ОСОБА_10 ; нанесення шкоди (збитків) ПП «ЕРІДАН» ОСОБА_8 ; 3) підтверджується оплата ПП «ЕРІДАН» грошових коштів на користь ТОВ «КОМПАНІЯ «АВІСТА-ІНВЕСТ» сумарно у розмірі 4 200 000 грн.; підтверджується перерахування ПП «ЕРІДАН» грошових коштів на користь ТОВ «КОМПАНІЯ «АВІСТА-ІНВЕСТ» у розмірі 4 200 000 грн.; документально підтверджується оплата ПП «ЕРІДАН» грошових коштів на суму 1 411 603, 83 грн. з призначенням платежу «Плата процентів по кредиту, згідно кредитного договору № 90-2008 від 06.05.2008»; документальних підтверджень оплати ПП «ЕРІДАН» грошових коштів на користь ВАТ «ІННОВАЦІЙНО-ПРОМИСЛОВИЙ БАНК» відповідно до укладеного 06.05.2008 кредитного договору № 90-2008 на експертне дослідження не надано, але згідно довідки ВАТ «ІНПРОМБАНК» від 06.08.2009 № 04-1/1372 заборгованість ПП «ЕРІДАН» за кредитним договором № 90-2008 та процентами повністю погашена; 4) за наданими на дослідження документами відслідковується вчинення дій ОСОБА_3 , що спрямовані на погашення кредиту та відсотків на користь ВСЕУКРАЇНСЬКОЇ ОБ`ЄДНАНОЇ КРЕДИТНОЇ СПІЛКИ «СУЗІР`Я» відповідно до укладеного кредитного договору № 151 від 13.05.2005 та кредитного договору № 159 від 06.10.2005; 5) завдання збитків (шкоди) ОСОБА_3 ВСЕУКРАЇНСЬКІЙ ОБ`ЄДНАНІЙ КРЕДИТНІЙ СПІЛЦІ «СУЗІР`Я» не підтверджується; 6) нанесення ПП «ЕРІДАН» збитків ТОВ «КОМПАНІЯ «АВІСТА-ІНВЕСТ», ОСОБА_10 та ОСОБА_8 нормативно та документально не підтверджується.

На переконання сторони захисту між ПП «ЕРІДАН» та ТОВ «КОМПАНІЯ «АВІСТА-ІНВЕСТ», ОСОБА_8 , ОСОБА_10 під час виконання договорів виникли цивільні (господарсько) - правові спори, по кожному з яких є рішення суду, яке набрало законної сили.

Крім того, на адресу суду надійшла заява директора ТОВ «Фортінбрас» - ОСОБА_17 про залучення Товариства у якості потерпілого у кримінальному провадженні № 12013110100007660 за обвинуваченням ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України (судова справа 752/13636/21); просить надати пам`ятку про процесуальні обов`язки потерпілого, повідомити чи направлявся до суду цивільний позов ТОВ «Фортінбрас», чи переданий на стадії досудового розслідування; повідомити про місце та час розгляду справи; слухати справу за обов`язковою участю представника потерпілого ТОВ «Фортінбрас». У додаток до вказаної заяви надана ухвала слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 15.01.2019, якою постанову старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_18 від 03.10.2018 про відмову у визнанні ТОВ «Фортінбрас» потерпілим та цивільним позивачем у кримінальному провадженні № 12013110100007660 від 30.04.2013 - скасовано та зобов`язано залучити ТОВ «Фортінбрас» у якості потерпілого у вказаному провадженні та вручити пам`ятку про процесуальні права та обов`язки. Заява мотивована тим, що ТОВ «Фортінбрас» ухвалою Печерського суду від 15.01.2019 зобов`язано залучити у якості потерпілого у кримінальному провадженні № 12013110100007660 від 30.04.2013, окрім того ТОВ було подано цивільний позов під час досудового розслідування, однак згідно відомостей зазначених на сайті «Судова влада» інформація щодо наявності у ТОВ «Фортінбрас» статусу потерпілого та цивільного позивача у даній справі віцдсутня (т. 7 а.с. 6-12) та аналогічна заява представника ТОВ «Фортінбрас» - адвоката ОСОБА_19 (який на даний час мобілізований) (т. 7 а.с. 66-95)

Також було надіслано заяву від ОСОБА_8 який, як голова правління, клопоче про визнання Всеукраїнської Об`єднаної Кредитної Спілки «Сузір`я» потерпілим у кримінальному провадженні № 12013110100007660, яка мотивована тим, що представником кредитної спілки у межах вищевказаного провадження було повідомлено про злочин, передбачений ст. 358 КК України, скоєний ОСОБА_3 22.10.2014 голова правління ВОКС «Сузір`я» отримав пам`ятку про права та обов`язки, 26.11.2014 спілка отримала лист Прокуратури м. Києва, якою, на думку ОСОБА_8 підтверджено кваліфікацію вчиненого ОСОБА_3 злочину за ч. 4 ст. 358 КК України (по факту це повідомлення про внесення відомостей до ЄРДР за № 420141000600000268 щодо використання службовими особами ПП «Ерідан» підроблених документів з метою отримання рішення суду на свою користь за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України та передання вказаного провадження до СВ Шевченківського РУГУМВС України в м. Києві). Між тим, ознайомившись із матеріалами, спілка виявила, що її заяву про скоєння даного злочину розглянуто по суті не було, не було внесено змін до фабули злочину, кредитну спілку не було визнано потерпілою, а поданий нею позов у межах кримінальної справи виявився необґрунтованим, відтак спілка клопоче визнати її потерпілою у кримінальному провадженні № 12013110100007660 (т. 7 а.с. 19-25)

Крім того від ОСОБА_12 надійшла заява про визнання його потерпілим, яка мотивована тим, що ним 01.12.2015 була подана заява до прокуратури Шевченківського району м. Києва про застосування процедури банкрутства посадовими особами ПП «Ерідан» для досягнення мети щодо позбавлення самих себе обов`язку виконувати зобов`язання перед інвесторами будівництва, у тому числі перед ним, окрім того, 19.08.2019 його було допитано як свідка, і під час допиту він підтвердив свою заяву та наголошував на тому, що саме цей злочин (підробка документів) став основним методом ошукування його як інвестора будівництва та позбавлення його можливості відновити справедливість у судах цивільної та господарської юрисдикції. Проте, ознайомившись із матеріалами кримінального провадження, він виявив, що його заяву про скоєння даного злочину звинуваченими у справі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 слідством та прокуратурою розглянуто та досліджено не було. Відтак повторно заявляє про скоєння проти нього злочину передбаченого ч. 3 ст. 358 КК України та просить визнати його потерпілим у кримінальному провадженні № 12013110100007660(т.7 а.с. 29-47)

Потерпілим ОСОБА_8 подано клопотання про накладення арешту на нерухоме майно, зареєстроване за третьою особою ТОВ «Медичне Консалтингове Агентство», а саме: - третій поверх адміністративної будівлі, розташованої у м. Києві за адресою: м. Київ, вул. Г.Андрющенка, 4-г (вул. Чорновола, 26-а), яке мотивоване тим, посадові особи ТОВ «Медичне Консалтингове Агентство», на думку ОСОБА_8 є співучасниками у злочинах спланованих ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . Проте, ознайомившись із матеріалами він виявив, що його заяву про співучасть у скоєнні злочину посадових осіб ТОВ «Медичне Консалтингове Агентство» розглянуто по суті не було, що призвело до невірного висновку про нібито протиправне заволодіння ОСОБА_3 та ОСОБА_4 коштами, належному ОСОБА_8 , а не нерухомим майном, що мало місце в дійсності (т. 8 а.с. 13-28)

Від ТОВ «ФОРТІНБРАС» надійшли заперечення на клопотання прокурора про арешт майна, суть яких зводиться до того, що нежитлові приміщення 6,7,8 поверху будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 на підставі права приватної власності належать ТОВ «ФОРТІНБРАС» на підставі права приватної власності, Товариство є добросовісним користувачем нерухомого майна, Товариство та інші власники будівлі не перебувають у статусі учасника кримінального провадження щодо якого можуть бути вжиті заходи кримінального провадження шляхом накладення арешту, відсутні підстави вважати, що незастосування арешту майна може призвести до пошкодження, псування, приховування або знищення відповідного майна. Товариство вважає, що відсутні правові підстави для визнання потерпілим ОСОБА_10 та ТОВ «КОМПАНІЯ «АВІСТА-ІНВЕСТ», що прокурор у даній справі тривалий час намагається в угоду ОСОБА_20 та підконтрольних йому юридичних осіб (ТОВ «КОМПАНІЯ «АВІСТА-ІНВЕСТ», ТОВ «КОМТРАНС») позбавити Товариство можливості ведення законної господарської діяльності, виплати заробітної плати працівникам та сплати податків та інших обов`язкових платежів, шляхом постійних арештів та передачі майна Товариства в АРМА. Зазначається на тому, що для арешту майна недостатньо одного лише посилання на те, що майно є речовим доказом по справі (т. 8 а.с. 38-104)

Захисником ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_3 було подано клопотання про закриття провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України. В обґрунтування зазначено, що обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12013110100007660 поза межами строку досудового розслідування, який закінчився 21.07.2020. Так, 21.05.2020 ОСОБА_3 та ОСОБА_4 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 4 ст. 190 КК України. Згідно п. 4 ч. 3 ст. 219 КПК України досудове розслідування повинно бути закінчено протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину. Строк досудового розслідування відповідно до вимог ч. 3 ст. 294 КПК України може бути продовжений до 3-х місяців керівником місцевої прокуратури, керівником обласної прокуратури або його першим заступником чи заступником, заступником Генерального прокурора; до 6-ти місяців слідчим суддею за клопотанням слідчого погодженим з керівником обласної прокуратури або його першим заступникомчи заступником, заступником Генерального прокурора, до 12-ти місяців слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим із Генеральним прокурором чи його заступником. А тому, продовження строків досудового розслідування заступником Генерального прокурора до 6-ти місяців (до 21.11.2021) та до 10-ти місяців (до 21.03.2021) було здійснено без дотримання вимог ст..ст. 294-295 КПК України. Захист посилається на висновки викладені в ухвалах Печерського районного суду м. Києва, які на його думку, констатують вказані порушення, та на рішення Верховного Суду щодо практики застосування положень п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України (т. 8 а.с. 122-183)

Прокурором ОСОБА_21 були подані заперечення на клопотання щодо закриття провадження. Мотивуючи необхідність відмовлення у задоволенні клопотання сторони захисту прокурор зазначає, що строки досудового розслідування у вказаному провадженні продовжувались у визначеному Законом порядку. Зокрема зазначає, що у примітці до ст.. 294 КПК України зазначено, що зміни, викладені у Законі України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» № 2147-VІІ від 03.10.2017 не мають зворотньої дії в часі та застосовуються до справ по яким відомості про кримінальне правопорушення внесені в ЄРДР після введення в дію цих змін (тобто після 15.03.2018). За таких обставин, вважала, що строки досудового розслідування кримінальних правопорушень, відомості про які внесено до ЄДРДР до 15.03.2018 продовжуються виключно прокурорами різних рівнів. Оскільки строк ознайомлення не включаються у строки досудового розслідування, обвинувальний акт направлено до суду в межах строку досудового розслідування. Щодо доводів сторони захисту щодо встановлення слідчим суддею стороні захисту строків для прийняття процесуальних рішень, зазначала, що перелік ухвал слідчого судді, що постановлюється за результатами розгляду скарг на рішення дії чи бездіяльність під час досудового розслідування є вичерпним. В свою чергу закриття кримінального провадження є процесуальним рішенням, яке приймається слідчим, прокурором та судом, а тому слідчий суддя не уповноважений приймати рішення про закриття кримінального провадження та зобов`язати слідчого, прокурора приймати таке рішення. Також прокурором повідомлено, що у ході досудового розслідування слідчими суддями Печерського районного суду м. Києва розглянуто понад 40 аналогічних клопотань, у задоволенні яких стороні захисту відмовлено (т. 8 а.с 195-200)

Захисником ОСОБА_4 - адвокатом ОСОБА_7 , були подані доповнення до заперечення на клопотання про обрання запобіжного заходу, а саме висновок науково-правової експертизи від 27.12.22 № 126/114-е щодо доктринального тлумачення та застосування окремих норм і положень законодавства України, згідно висновків якої 1) у ВАТ «ІННОВАЦІЙНО-ПРОМИСЛОВИЙ БАНК» була достатня правосуб`єктність, а у ТОВ «КОМПАНІЯ АВІСТА-ІНВЕСТ» не було достатньої правосуб`єктності для укладення договору відступлення права вимоги від 06.08.2009; 2) договір купівлі-продажу приміщень від 14.06.2013, зареєстрований в реєстрі за №1357, згідно якого право власності на приміщення, які розташовані на 6 та 7 поверхах будівлі, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 передано від ПП «ЕРІДАН» на користь ТОВ «АЛЬКОМ-КОМ» відповідає чинному на вказану дату цивільному і господарському законодавству України; 3) у ОСОБА_22 як директора ПП «ЕРІДАН» були наявні повноваження на укладення Договору купівлі-продажу приміщень від 14.06.2013 посвідченого нотаріально та зареєстрованого у реєстрі за № 1357; 4) чинному на 2008 законодавству України не відповідало укладення договорів іпотеки від 09.06.2010 за реєстровими №№ 5323, 5325, 5327, за якими було обтяжено іпотекою майно, яке на момент укладення договорів не було збудоване та введене в експлуатацію; 5) моментом початку вчинення кримінальних правопорушень щодо заволодіння коштами ОСОБА_8 (арк. обвинувального акту 4-7), коштами ОСОБА_10 (арк. обвинувального акту 8,9) та коштами ТОВ «КОМПАНІЯ «АВІСТА-ІНВЕСТ» (арк. обвинувального акту 10-14) відповідальність за який передбачено ч. 4 ст. 190 КК України, може бути вчинення обвинуваченими підготовчих дій, зокрема вступ їх у попередню злочинну змову та/або розроблення ними злочинного плану направленого на здійснення заходів щодо пошуку потенційних інвесторів у будівництво з метою подальшого заволодіння належним їм грошовими коштами шляхом зловживання довірою. Водночас, всі вказані обставини мають бути доведені стороною обвинувачення за допомогою належних і допустимих доказів; 6) моментом закінчення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України за епізодом заволодіння коштами ОСОБА_8 є 26.12.2006, за епізодом заволодіння коштами ОСОБА_10 є 17.12.2008; за епізодом заволодіння коштами ТОВ «КОМПАНІЯ «АВІСТА-ІНВЕСТ» - 03.08.2008.

Прокурором додатково на обґрунтування клопотання про обрання запобіжного заходу та того, що строки досудового розслідування не завершені надано відповіді про те, що станом на 20.07.2021 закордонні паспорти обвинувачених діючі, відповідь від 28.07.2021, що перевіркою встановлено, що 13.01.2021 обвинувачені звернулися до Солом`янського УП ГУНП у м. Києві з приводу втрати закордонних паспортів, рапорти щодо неприбуття обвинувачених та захисника ОСОБА_23 на виклики.

Думка учасників щодо заявлених клопотань.

Сторона захисту підтримала подані клопотання щодо закриття провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України. Заперечувала щодо обрання обвинуваченим запобіжного заходу, зокрема зазначалось, що у зв`язку із воєнним станом і так введено комендантську годину з 23-ї до 6-ї години, і домашній арешт з 22-ї до 5-ї години не має сенсу, наголошували, що клопотання необґрунтоване. На свідків за 8 років ніхто не впливав. Протоколи допиту свідків не є доказами. З приводу не здачі закордонних паспортів, то вони втрачені, про що надані відповідні довідки з міграційної служби. Підозра є необґрунтованою,оскільки це цивільно і господарсько- правові відносини, та існують відповідні рішення судів. Щодо клопотання про арешт майна, також вважали його необґрунтованим і безпідставним, лише визнання слідчим вказаного майна речовим доказом не є підставою для накладення арешту. Крім того зазначалось, що була ухвала про залучення ТОВ «Фортінбрас» у якості потерпілого, яка не була виконана.

Сторона обвинувачення, в свою чергу, просила призначити судовий розгляд, відмовити у закритті провадження, оскільки строки досудового розслідування продовжувались у визначений КПК України спосіб, сторона захисту зловживала правами і зволікала із ознайомленням, а тому слідчим суддею встановлювався граничний строк на ознайомлення. Просила накласти арешт на майно, яке визнано речовим доказом з метою унеможливлення його відчуження. Вважала, що ТОВ «Фортінбрас» є підконтрольним обвинуваченим підприємством. З приводу клопотань про визнання потерпілими по факту підробки, зазначила, що у цьому кримінальному провадженні не інкримінують підробку документів. Щодо того, що ТОВ «Фортінбрас» як потерпілого то зазначила, що із кримінального провадження № 120131101100007660 у березні 2021 року виділялись матеріали, і відповідно та ухвала про визнання товариства як потерпілого міститься в матеріалах іншого кримінального провадження. Крім того, вважала посилання сторони захисту на постанову Верховного суду у справі № 725/5513/19 є недоречним, оскільки там інші обставини справи, там відомості до ЄДРДР внесені 14.02.2018.

Обвинувачені підтримали захисників. Обвинувачена ОСОБА_4 наголосила на тому, що якби вона мала намір переховуватись, то маючи трьох неповнолітніх дітей, вона могла виїхати за кордон по внутрішньому паспорту громадянина України.

Представники потерпілих і потерпілий підтримали думку прокурора щодо призначення справи до судового розгляду, відмови у клопотанні про закриття, накладені арешту на майно.

Представник ТОВ «Компанія Авіста» - ОСОБА_9 наголошувала, що ризики наявні, за час перебування справи у суді обвинувачена лише 2 рази з`явилась на судові засідання. Арешт необхідно накласти, оскільки існує ймовірність повторного відчудження вказаного майна.

Потерпілий ОСОБА_8 зазначав, що на підставі підроблених документів було переоформлено право власності. А тому вважав, що необхідно накласти арешт на майно ТОВ «Фортінбрас» та ТОВ «Медичне Консалтингове Агентство», які, на його думку можуть бути співучасниками злочину. Щодо закриття провадження вважав, що сторона захисту намагається використати процесуальні моменти для того щоб вихолостити зміст, а тому підстав уникнути відповідальності обвинуваченим немає. Два директори ПП «Ерідан» мертві. Він особисто робив заяву до правоохоронних органів про те, що ОСОБА_3 погрожував йому вбивством. Вважав обвинувачених небезпечними. Також вважав, що підприємство умисно доведено до банкрутства.

Представник потерпілого ОСОБА_10 - ОСОБА_11 , підтримав усі клопотання прокурора. Наголошував, що за допомогою підставних осіб продали підприємство за 300 грн., а потім умисно розпочали процедуру банкротства.

Представник ТОВ «Фортінбрас» (третя особи, щодо майна якої вирішується питання арешту) - адвокат ОСОБА_13 категорично заперечував щодо накладення арешту на майно, яке належить підприємству. Апеляційний суд, скасовуючи постанову про накладення арешту, мотивував рішення тим, що підприємство є законним володільцем, відомості щодо притягнення посадових осіб ТОВ «Фортінбрас» відсутні. Крім того, наголошував, що була постанова про зобов`язання слідчого визнати підприємство потерпілим, і навіть з врахуванням відомостей зазначених про виділення матеріалів, незрозуміло чому з 2019 по 2021 ухвала суду виконана не була і ТОВ «Фортінбрас» не залучено у якості потерпілих.

Вислухавши думку учасників кримінального провадження, суд прийшов до наступних висновків.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти такі рішення: закрити провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами 4-8, 10 частини першої або частиною другою статті 284 цього Кодексу.

Оскільки перелік підстав для закриття провадження під час підготовчого судового засідання є вичерпним, доводи сторони захисту щодо існування нескасованої постанови про закриття кримінального провадження судом не розглядаються (згідно п. 9-1ч. 1 ст. 284 КПК кримінальне провадження закривається у разі якщо існує нескасована постанова слідчого, дізнавача, прокурора про закриття кримінального провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 9 цієї частини, у кримінальному провадженні щодо того самого діяння, що розслідувалося з дотриманням вимог щодо підслідності.)

Також суд не може вийти за межі предмету судового розгляду та питань, які вирішуються безпосередньо у підготовчому судовому засіданні, та фактично вдатися до дослідження обставин кримінального провадження, що є неприпустимим на даній стадії судового розгляду, та суперечить загальним засадам кримінального провадження, а тому, що стосується тверджень про вчинення обвинуваченими підробки документів, доведення підприємства до банкрутства, можливої співучасті інших підприємств у інкримінованому обвинуваченим злочині, передбаченому ч. 4 ст. 190 КК України, то вони також не враховуються судом.

Згідно з п. 4 ч. 3 ст. 219 КПК України, з дня повідомлення особі про підозру досудове розслідування повинно бути закінчене протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину.

Частина 4 ст. 219 КПК України встановлює, що строк досудового розслідування може бути продовжений у порядку, передбаченому параграфом 4 Глави 24 цього Кодексу.

Відповідно до приписів ч. 5 ст. 219 КПК України, строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження у порядку, передбаченому статтею 290 цього Кодексу, не включається у строки, передбачені цією статтею.

Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України, кримінальне провадження закривається у разі, якщо після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений ст. 219 цього Кодексу, крім випадку повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину проти життя та здоров`я особи.

Так, відмовляючи у відкритті касаційного провадження Верховний Суд в ухвалі від 16 лютого 2022 року у справі № 725/5513/19 зазначив: посилання прокурора про те, що судами не було надано належної оцінки тій обставині, що законодавчі зміни, якими доповнено ч. 1 ст. 284 КПК України п. «10» введені в дію з 15 березня 2018 року, а тому вказані положення закону не можуть застосовуватись до кримінального провадження №12018000000000076, відомості про яке були внесені до ЄРДР 14 лютого 2018 року, тобто до введення в дію цих змін, не є обґрунтованими, оскільки ч. 1 ст. 5 КПК України передбачає, що процесуальне рішення приймається згідно з положеннями цього Кодексу, чинними на момент прийняття такого рішення.

Таким чином, незалежно від того, що відомості в ЄРДР внесені до введення в дію положення п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України, кримінальне провадження підлягає закриттю у разі якщо після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування.

Так, у вказаному провадженні № 12013110100007660 від 30.04.2013 ОСОБА_3 та ОСОБА_4 21.05.2020 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.

17.07.2020 постановою заступника Генерального прокурора строки досудового розслідування були продовжені до шести місяців, тобто до 21.11.2021.

18.11.2020 постановою заступника Генерального прокурора строки досудового розслідування продовжено до 21.03.2021.

12.03.2021 повідомлено ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про зміну раніше повідомленої підозри та нову підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, в цей же день ОСОБА_3 та ОСОБА_4 повідомлено про завершення досудового розслідування у кримінальному провадженні (залишок складає 9 днів)

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 27.05.2021 у справі № 757/19196/21-к в даному кримінальному провадженні встановлено строк ознайомлення з матеріалами кримінального провадження № 12013110100007660 до 31.05.2021.

Таким чином, строк ознайомлення із матеріалами досудового розслідування тривав з 12.03.2021 по 31.05.2021, який відповідно до ч. 5 ст. 219 КПК України не включається у строки, визначені ст. 219 КПК України (таким чином, обвинувальний акт мав бути направлений до суду, не пізніше 09.06.2021)

02.06.2021 складений обвинувальний акт відносно ОСОБА_3 та ОСОБА_4 за ч. 4 ст. 190 КК України.

04.06.2021 обвинувальний акт надійшов до суду.

В даному випадку не є релевантною цьому кримінальному провадженню ухвала Верховного Суду у справі № 725/5513/19, на яку посилається сторона захисту, так як обставини вищевказаної справи не є тотожними цьому кримінальному провадженню, зокрема у справі № 725/5513/19 строки досудового розслідування продовжувались прокурором, після спливу яких справа надійшла до суду, у той час як, у цьому кримінальному провадженні строки досудового розслідування продовжувались прокурором, які на момент надходження обвинувального акту до суду не закінчились, відтак клопотання сторони захисту задоволенню не підлягає.

Стверджувати, що прокурором продовжувались строки досудового розслідування незаконно, відсутні підстави, з оглядку на те, що в редакції Закону № 1697-VII, що діяла до 16 березня 2018 року, продовження строку досудового розслідування належало до повноважень прокурора.

Законом № 2147-VIII, яким внесено зміни до ст. 294 КПК, було визначено, що якщо подано клопотання про продовження строку досудового розслідування до 6 чи до 12 місяців, то це питання вирішує слідчий суддя.

Водночас Прикінцеві положення Закону № 2147-VIII містять застереження щодо застосування правил продовження строку досудового розслідування та передбачають, що зазначені зміни не мають зворотної дії в часі та застосовуються до справ, по яких відомості про кримінальне правопорушення внесені до ЄРДР після введення в дію цих змін (тобто з 16 березня 2018 року).

Тобто, законодавець сам визначив, що зміни до ст. 294 КПК в редакції Закону № 2147-VIII не мають зворотної дії в часі та застосовуються до справ, в яких відомості про кримінальне правопорушення внесені до ЄРДР після введення в дію цих змін (тобто з 16 березня 2018 року), дія попередніх положень (щодо продовження строку досудового розслідування прокурором) не суперечить ст. 5 КПК, оскільки фактично законодавцем встановлено виняток, спеціальне положення про застосування положень ст. 294 КПК у редакції, яка діяла до 16 березня 2018 року.

Що стосується клопотання про обрання запобіжного заходу у виді домашнього арешту у певний період доби відносно обвинувачених, то вони не підлягають задоволенню з огляду на те, що прокурором не доведено наявність ризиків передбачених ст. 177 КПК України.

Так, протягом тривалого часу справа перебуває у суді, між тим, обвинувачені не порушували обов`язок явки до суду, їх причини неявки на деякі судові засідання були поважними (матеріали справи містять довідки лікарів про хворобу), відтак ризик переховування не доведений. Щодо твердження прокурора, що обвинувачені умисно не здали закордонні паспорти на зберігання під час дії попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу, то із наданої самим прокурором відповіді 13.01.2021 обвинувачені звернулися до Солом`янського УП ГУНП у м. Києві з приводу втрати закордонних паспортів.

Досудове розслідування триває з 2013 року, доказів того, що обвинувачені впливали на свідків та потерпілих за цих 9 років суду не надано, а тому ризик впливу на свідків також є недоведеним.

Приймаючи рішення про відмову у задоволенні клопотання про обрання обвинуваченим запобіжного заходу, суд також враховує особи обвинувачених, їх вік, стан здоров`я, міцність соціальних зв`язків, наявність на утриманні трьох неповнолітніх дітей.

Сама лише тяжкість покарання, що загрожує та наявність відомостей, що обвинувачені були у розшуку не може бути підставою для застосування забіжного заходу у виді домашнього арешту.

Клопотання про накладення арешту на майно ТОВ «Фортінбрас» задоволенню не підлягає з огляду на таке.

Суд погоджується із висновками Апеляційного суду, який скасовуючи постанову про накладення арешту, мотивував рішення тим, що підприємство є законним володільцем, відомості щодо притягнення посадових осіб ТОВ «Фортінбрас» відсутні. Саме лише визнання майна речовим доказом не є підставою для його арешту. Товариство є добросовісним користувачем нерухомого майна, Товариство та інші власники будівлі не перебувають у статусі учасника кримінального провадження щодо якого можуть бути вжиті заходи кримінального провадження шляхом накладення арешту, відсутні підстави вважати, що незастосування арешту майна може призвести до пошкодження, псування, приховування або знищення відповідного майна.

Щодо клопотань ТОВ «Фортінбрас», ВОКС «Сузір`я» та ОСОБА_12 про визнання потерпілими у вказаному провадженні, а також клопотання ОСОБА_8 про накладення арешту на майно залишити без розгляду, з огляду на те, що вони є передчасними.

Так, як зазначалось вище, суд не може під час підготовчого судового засідання вдатись в оцінку доказів. ВОКС «Сузір`я» та ОСОБА_12 стверджують, що являються потерпілими від кримінального, правопорушення, передбаченого ст. 358 КК України (підробка документів), разом із тим дане кримінальне правопорушення не інкримінується обвинуваченим, а суд згідно положень ст. 337 КПК України розглядає справу лише в межах висунутого обвинувачення. У випадку встановлення під час судового розгляду нових фактичних обставин, прокурор має право змінити правову кваліфікацію та\або обвинувачення згідно ст. 338 КПК України. Що стосується ТОВ «Фортінбрас» то з огляду на зазначені прокурором відомості щодо того, що виділялись матеріали із даного кримінального провадження разом із постановою слідчого судді, якою було зобов`язано визнати товариство потерпілим, то без оцінки доводів, що містяться у постанові про виділення, суд позбавлений можливості прийняти законне та обґрунтоване рішення.

Керуючись ст.ст. 314-317 КПК України, суд -

ухвалив:

У задоволенні клопотання сторони захисту про закриття провадження в порядку п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України відмовити.

Призначити судовий розгляд кримінального провадження № 12013110100007660 відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , обвинувачених у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України у відкритому судовому засіданні Голосіївського районного суду м. Києва, на 14 год. 00 хв. на 16 січня 2023 року.

Про судове засідання повідомити учасників кримінального провадження.

У задоволенні клопотань прокурора про обрання обвинуваченим ОСОБА_3 та ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в певний період доби - відмовити.

У задоволенні клопотання прокурора про накладення арешту на майно ТОВ «Фортінбрас» - відмовити.

Клопотання ТОВ «Фортінбрас», ВОКС «Сузір`я» та ОСОБА_12 про визнання потерпілими у вказаному провадженні, а також клопотання ОСОБА_8 про накладення арешту на майно - залишити без розгляду.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя ОСОБА_1