Ухвала

від 29.02.2024 по справі 752/13636/21

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 752/13636/21

Провадження №: 1-кп/752/598/24

У Х В А Л А

Іменем України

29 лютого 2024 року м. Київ

Голосіївський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,

в ході судового розгляду кримінального провадження за № 1201310100007660 відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Северинівка Макарівського р-ну Київської області, українця громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженки м. Чернігів Чернігівської області, громадянки України, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,

обвинувачених у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 190 КК України, -

з участю сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_5

обвинувачених ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

потерпілого ОСОБА_8 ,

представник ТОВ «Компанія Авіста» - ОСОБА_9 ,

представника ОСОБА_10 - ОСОБА_11 ,

встановив:

Із обвинувального акту слідує, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 обвинувачуються в тому, що вони, маючи злочинний умисел на заволодіння чужим майном, діючи з корисливих мотивів, за попередньою змовою, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх наслідки і бажаючи їх настання, в період з 2006 року (більш точні дата та час досудовим розслідуванням не встановлені) по 14.06.2013 вчинили шахрайські дії відносно ОСОБА_8 , ОСОБА_10 та ТОВ «Компанія «Авіста-Інвест» в особливо великих розмірах за наступних обставин.

Так, 18.01.1999 Шевченківською районною в місті Києві адміністрацією за результатами розгляду заявки та додатків, поданих ОСОБА_3 , зареєстровано приватне підприємство «Ерідан» (код ЄРДПОУ 30181190) (далі - ПП «Ерідан»), засновником та одноосібним власником якого було зазначено останнього.

У подальшому, на підставі особистої заяви ОСОБА_3 від 26.11.2012, посвідченої приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_12 , зареєстрованої в реєстрі без номеру, та на підставі рішення як одноосібного власника - засновника ПП «Ерідан» № 29 від 27.11.2012, його виведено зі складу учасників (засновників) ПП «Ерідан».

Згідно розділу 2 Статуту ПП «Ерідан», зареєстрованого 18.01.1999 Радянською районною державною адміністрацією м. Києва за № 11408, основними видами діяльності підприємства серед іншого є: проведення ремонтно-будівельних робіт, у тому числі будівництво об`єктів промислового та житлового призначення, автодоріг, реконструкція будівель і споруд, будівельне проектування та конструювання, доведення операцій з нерухомістю тощо.

Відповідно до розділу 6 вказаного Статуту, вищим органом управління підприємства є Засновник, який повноважний приймати рішення з будь-яких питань підприємства.

У разі, коли Засновник не здійснює безпосереднє керівництво Підприємством, виконавчим органом є директор, який визначається засновником.

Директор здійснює оперативне керівництво і несе відповідальність за діяльність підприємства, представляє його інтереси і виступає від його імені в державних та судових органах, вирішує всі питання фінансово-господарської діяльності підприємства, крім тих, що належать до виключної компетенції Засновника.

На початку 2005 року (більш точні дата та час досудовим розслідуванням не встановлені), ОСОБА_3 діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою незаконного особистого збагачення, а саме заволодіння грошовими коштами - невизначеного кола осіб шляхом зловживання довірою, вступив у попередню злочинну змову із ОСОБА_4 та розробив злочинний план, направлений на здійснення заходів щодо пошуку потенційних інвесторів у будівництво з метою подальшого заволодіння належними їм грошовими коштами шляхом зловживання довірою, під приводом укладання з ними відповідних договорів інвестування, не маючи наміру на виконання будь-яких зобов`язань по таким договорам, та в дійсності маючи намір укласти з іншим суб`єктом підприємницької діяльності завідомо нікчемний правочин, який у подальшому міг би бути оскаржений до суду, з метою здійснення державної реєстрації речових прав на збудований об`єкт нерухомого майна за ПП «Ерідан», для позбавлення інвесторів можливості реєстрації за ними права власності на об`єкти нерухомості, в будівництво яких останні інвестували грошові кошти на користь ПП «Ерідан» (рахунки №№ НОМЕР_1 , НОМЕР_2 ).

Відповідно до розробленого злочинного плану, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 почали розповсюджувати серед знайомих платоспроможних осіб інформацію про початок будівництва ПП «Ерідан» офісного центру по АДРЕСА_2 , спонукаючи вказаних осіб до інвестування коштів у будівництво та не маючи при цьому наміру виконувати взяті на себе зобов`язання щодо передачі нерухомого майна у власність особам чи повернення отриманих грошових коштів. Крім того, з метою надання видимості справжності своїм намірам та введення осіб в оману, ОСОБА_3 прийняв рішення використати ПП «Ерідан» для реалізації вказаного злочинного плану.

З цією метою, 01.04.2005 наказом № 3 засновника ПП «Ерідан» ОСОБА_3 на посаду директора вказаної юридичної особи призначено ОСОБА_4 .

У подальшому, наприкінці 2005 року (більш точні дата і час досудовим розслідуванням не встановлені) ОСОБА_3 звернувся до раніше знайомого йому ОСОБА_8 , не повідомляючи останнього щодо дійсності своїх намірів і зловживаючи його довірою, з пропозицією виступити інвестором у будівництві частини офісних приміщень адміністративної будівлі пункту технічного обслуговування з офісними приміщеннями по АДРЕСА_2 , запевнивши останнього, що не пізніше 30.12.2006 об`єкт інвестування буде збудовано та у місячний термін після його введення в експлуатацію - оформлено право власності за інвестором.

Не будучи обізнаним про злочинні наміри ОСОБА_3 і ОСОБА_4 , ОСОБА_8 довірився останнім та 06.01.2006 у невстановленому досудовим розслідуванням місці уклав договір № 1/06 з ПП «Ерідан» в особі директора ОСОБА_4 .

Відповідно до умов договору, директор ПП «Ерідан» ОСОБА_4 зобов`язувалася своїми силами та засобами за рахунок коштів ОСОБА_8 збудувати та передати останньому шляхом підписання акта прийому - передачі частини офісних приміщень на третьому поверсі будівлі за вказаною вище адресою у кількості 13 кімнат орієнтовною площею 500 кв.м., а ОСОБА_8 у свою чергу зобов`язувався здійснити відповідне фінансування будівництва та прийняти його у власність на умовах цього договору.

ОСОБА_4 , яка діяла у відповідності до заздалегідь розробленого злочинного плану, не мала на меті виконувати умови зазначеного договору в частині передачі ОСОБА_8 офісних приміщень.

Так, діючи в межах укладеного договору, сприймаючи вказаний правочин як дійсний, довіряючи ОСОБА_3 і ОСОБА_4 , не усвідомлюючи, що останні не мають наміру виконувати умови договору та не передбачаючи можливості зловживання довірою з їх сторони, ОСОБА_8 в період з 27.01.2006 по 26.12.2006 у безготівковій формі через Залізничну філію ВАТ КБ «Хрещатик» у м. Києві, розташовану за адресою: м. Київ, вул. Народного ополчення, 5-а перерахував на розрахунковий рахунок ПП «Ерідан» НОМЕР_5 кошти у сумі 1262500 грн. (один мільйон двісті шістдесят дві тисячі п`ятсот гривень).

У подальшому, 22.06.2006 у невстановленому досудовим розслідуванням місці, між ОСОБА_8 та ПП «Ерідан» в особі ОСОБА_4 укладено додаток № 3 до договору № 1/06 від 06.01.2006, яким змінено орієнтовну площу частини об`єкту будівництва та визначено її у розмірі 350 кв.м.

Крім того, 12.09.2006 у невстановленому досудовим розслідуванням місці між ОСОБА_8 та ПП «Ерідан» в особі ОСОБА_4 укладено додаток № 5 до договору № 1\06 від 06.01.2006, яким змінено орієнтовну площу частини об`єкту будівництва та визначено її у розмірі 250 кв.м., з яких орієнтовно 190,7 кв.м. виділяються за корисну площу, а орієнтовно 59,3 кв.м. - площа коридору та санвузлів.

Таким чином, станом на 26.12.2006 ОСОБА_8 виконано умови договірних зобов`язань шляхом забезпечення відповідного фінансування об`єкту будівництва у повному обсязі.

Проте, не маючи наміру виконувати зобов`язання перед інвесторами будівництва, зокрема ОСОБА_8 , з метою реалізації спільного злочинного умислу, спрямованого на заволодіння грошовими коштами останнього, достовірно знаючи про те, що відповідно до інвестиційного договору, укладеного з ОСОБА_8 , право власності на збудовані приміщення мали перейти останньому та не могли бути зареєстровані за ПП «Ерідан», ОСОБА_3 і ОСОБА_4 вирішили вчинити завідомо нікчемний правочин відносно вказаних приміщень, який у подальшому міг би бути оскаржений до суду, визнавши при цьому право власності на об`єкт будівництва за ПП «Ерідан».

Так, з метою реалізації вказаного злочинного плану, незважаючи на наявні заборони та обмеження на право розпорядження новоствореним об`єктом нерухомого майна, зокрема на зобов`язання щодо передачі частини офісних приміщень ОСОБА_8 та попри наявний договір іпотеки, укладений 06.05.2008 між відкритим акціонерним товариством «Інноваційно-промисловий банк» (код ЄДРПОУ 20021814) - ВАТ «Інноваційно-промисловий банк») та ПП «Ерідан» в особі директора ОСОБА_13 , зареєстрований за № 3945, предметом якого є будівля офісного центру і пункту технічного обслуговування автомобілів, загальною площею 4485,8 кв.м, розташованого за адресою: АДРЕСА_2, та заборону відчуження на зазначене майно, зареєстровану за № 3946, 30.12.2008 між ПП «Ерідан» в особі директора ОСОБА_4 , яка діяла на виконання спільного злочинного умислу за вказівкою ОСОБА_3 , товариством з обмеженою відповідальністю «Рівенюрконсалтинг» (код ЄДРПОУ 36121446) (далі - ТОВ «Рівнеюрконсалтинг») в особі директора ОСОБА_14 та товариством з обмеженою відповідальністю «Рівненська правова компанія» (код ЄДРПОУ 35953691) (далі -ТОВ «Рівненська правова компанія») в особі директора ОСОБА_15 укладено договір купівлі-продажу будівлі офісного центру і пункту технічного обслуговування автомобілів, загальною площею 4485,8 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2 .

У подальшому, рішенням Господарського суду Рівненської області від 13.05.2009 у справі № 19/67 визнано недійсним вищезазначений договір купівлі-продажу у зв`язку із відсутністю його нотаріального посвідчення. Право власності на будівлю офісного центру і пункту технічного обслуговування автомобілів, загальною площею 4485,8 кв.м за адресою: АДРЕСА_2 , визнано за ПП «Ерідан».

Також, право власності на вказаний об`єкт нерухомого майна на підставі зазначеного рішення суду зареєстровано згідно з Реєстраційним посвідченням №006238 комунальним підприємством «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна» від 23.09.2009 за ПП «Ерідан».

Після чого, 10.06.2011 Державною архітектурно-будівельною інспекцією в місті Києві зареєстровано декларацію за № КВ14311004645 про готовність об`єкта до експлуатації та введено в експлуатацію будівлю офісного центру і пункту технічного обслуговування автомобілів, загальною площею 4485,8 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2.

Утім, ОСОБА_3 і ОСОБА_16 , продовжуючи діяти відповідно до спільного їло чинного плану, маючи реальну можливість виконати передбачені договором з зобов`язання, не вживали заходів щодо передачі приміщень ОСОБА_8 .

Продовжуючи свій злочинний умисел, з метою введення в оману ОСОБА_8 щодо наміру виконання зобов`язань згідно договору № 1/06 від 06.01.2006, між ПП «Ерідан» та останнім 25.12.2009 у невстановленому досудовим розслідуванням місці укладено додаткову угоду до зазначеного договору, якою продовжено термін його дії до 25.12.2011.

У подальшому, для завершення свого злочинного умислу спрямованого на заволодіння коштами ОСОБА_8 , ОСОБА_3 розпочав дії, спрямовані з продажу нежитлових приміщень третього поверху адміністративної будівлі офісного центру і пункту технічного обслуговування автомобілів по АДРЕСА_2 . З цією метою останній здійснив підшукання осіб, які мають намір придбати вказане нерухоме майно, ввівши їх в оману та запевнивши, що вказані приміщення нікому іншому не продані, не подаровані, іншим способом не відчужені, не передані в іпотеку, в спорі, під забороною (арештом) та в податковій заставі не перебувають, не є предметом обтяження, прав щодо них у третіх осіб немає.

Так, 30.06.2011 директор ПП «Ерідан» ОСОБА_4 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_3 , на виконання раніше розробленого та обумовленого злочинного плану, реалізуючи спільний злочинний умисел, незважаючи на наявні заборони та обмеження на право розпорядження новоствореним об`єктом нерухомого майна, зокрема на зобов`язання щодо передачі частини офісних приміщень ОСОБА_8 та попри наявний договір іпотеки, укладений 06.05.2008 між ВАТ «Інноваційно-промисловий банк» та ПП «Ерідан» в особі директора ОСОБА_4 , факт виконання ОСОБА_8 своїх зобов`язань по вказаному договору в повному обсязі, перебуваючи у приміщенні нотаріальної контори приватного нотаріуса Київського нотаріального округу ОСОБА_17 , яка розташована за адресою: АДРЕСА_3 , шляхом укладання договору купівлі-продажу, зареєстрованого в реєстрі під № 3797, здійснила відчуження нежитлових приміщень третього поверху на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Медичне консалтингове агентство» (код ЄДРПОУ 35917255) (далі - ТОВ «Медичне консалтингове агентство»).

Жодних заходів щодо повернення ОСОБА_8 сплачених ним на виконання умов договору коштів ОСОБА_4 і ОСОБА_3 не вжито.

У результаті вчинених шахрайських дій, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 було завдано ОСОБА_8 майнової шкоди у розмірі 1262500 грн. (один мільйон двісті шістдесят дві тисячі п`ятсот гривень), яка в шістсот і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення злочину та є особливо великим розміром.

Такі дії ОСОБА_3 та ОСОБА_4 кваліфіковано за ч. 4 ст. 190 КК України, як заволодінні майном шляхом зловживання довірою (шахрайство), вчиненому за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах.

Крім того, продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, на початку квітня 2008 року (більш точні дата і час досудовим розслідуванням не встановлені), у невстановленому досудовим розслідуванням місці ОСОБА_3 звернувся до раніше знайомого йому ОСОБА_10 , не повідомляючи останнього щодо дійсності своїх намірів, зловживаючи його довірою, запропонував виступити інвестором у будівництві частини нежитлових приміщень адміністративної будівлі пункту технічного обслуговування з офісними приміщеннями по АДРЕСА_2 , запевнивши останнього, що у строк не пізніше 29.02.2009 об`єкт інвестування буде збудовано та передано йому на підставі акта прийому - передачі.

Не будучи обізнаним про злочинні наміри ОСОБА_3 І ОСОБА_4 , ОСОБА_10 довірився останнім та 14.04.2008 у невстановленому досудовому розслідування місці уклав договір № 1/08 з ПП «Ерідан» в особі директора ОСОБА_4 на будівництво частини офісних приміщень адміністративної будівлі пункту технічного обслуговування з офісними приміщеннями по АДРЕСА_2 .

Відповідно до умов договору ПП «Ерідан» зобов`язується своїми силами та засобами за рахунок коштів ОСОБА_10 збудувати та передати останньому частину офісних приміщень об`єкта будівництва за вказаною вище адресою на четвертому поверсі у кількості 6 кімнат, орієнтовною площею 200 кв.м. У свою чергу, ОСОБА_10 зобов`язується здійснити відповідне фінансування будівництва та прийняти його власність на умовах цього договору.

Так, діючи в межах укладеного договору, сприймаючи вказаний правочин як дійсний та довіряючи ОСОБА_3 і ОСОБА_4 , ОСОБА_10 у період часу з 18.04.2008 по 17.12.2008, у приміщенні ФКД ВАТ «Інпромбанк», розташованому у м. Києві (більш точне місце досудовим розслідуванням не встановлено), у безготівковій формі перераховано зі свого розрахункового рахунку № НОМЕР_3 на розрахунковий рахунок ПП «Ерідан» № НОМЕР_1 кошти у сумі 3629000 грн. (три мільйони шістсот двадцять дев`ять тисяч) гривень .

Таким чином, станом на 17.12.2008 ОСОБА_10 забезпечено відповідне фінансування об`єкту будівництва у повному обсязі.

Проте, не маючи наміру виконувати зобов`язання перед інвесторами будівництва, зокрема ОСОБА_10 , з метою реалізації спільного злочинного умислу, спрямованого за заволодіння коштами останнього, достовірно знаючи про те, що відповідно до інвестиційного договору, укладеного з ОСОБА_10 , право власності на збудовані приміщення мали перейти останньому, та не могли бути зареєстровані за ПП «Ерідан», ОСОБА_3 і ОСОБА_4 вирішили вчинити завідомо нікчемний правочин відносно вказаних приміщень, який у подальшому міг би бути оскаржений до суду, визнавши при цьому право власності на об`єкт будівництва за ПП «Ерідан».

Так, з метою реалізації вказаного злочинного плану, незважаючи на наявні вборони та обмеження на право розпорядження новоствореним об`єктом нерухомого майна, зокрема на зобов`язання щодо передачі частини офісних приміщень ОСОБА_10 та попри наявний договір іпотеки, укладений 06.05.2008 між ВАТ «Інноваційно-промисловий банк», в особі ОСОБА_18 , та ПП «Ерідан», в особі директора ОСОБА_4 , який зареєстрований за № 3945, предметом якого є офісний центр і пункт технічного обслуговування автомобілів площею забудови 657,5 кв.м., загальною площею 4485,8 кв.м, розташований за адресою: АДРЕСА_2, та заборону відчуження на зазначене майно, зареєстровану за № 3946, 30.12.2008 між ПП «Ерідан», в особі директора ОСОБА_4 , яка діяла на виконання спільного злочинного умислу за вказівкою ОСОБА_3 , між ТОВ «Рівнеюрконсалтинг», в особі директора ОСОБА_14 , та ТОВ «Рівненська правова компанія», в особі директора ОСОБА_15 , у невстановленому досудовим розслідуванням місці укладено договір купівлі-продажу офісного центру і пункту технічного обслуговування автомобілів, загальною площею 4485,8 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2 .

У подальшому, рішенням Господарського суду Рівненської області від 13.05.2009 у справі № 19/67 визнано недійсним вищезазначений договір купівлі-продажу у зв`язку з відсутністю нотаріального посвідчення договору. Право власності на будівлю офісного центру і пункту технічного обслуговування автомобілів, загальною площею 4485,8 кв.м за адресою: АДРЕСА_2, визнано за ПП «Ерідан».

Також, право власності на вказаний об`єкт нерухомого майна на підставі зазначеного рішення суду зареєстровано згідно з Реєстраційним посвідченням № 006238 комунальним підприємством «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна» від 23.09.2009 за ПП «Ерідан».

Після чого, 10.06.2011 Державною архітектурно-будівельною інспекцією в місті Києві зареєстровано декларацію за № КВ14311004645 про готовність об`єкта до експлуатації та введено в експлуатацію будівлю офісного центру і пункту технічного обслуговування автомобілів, загальною площею 4485,8 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2.

Утім, ОСОБА_3 і ОСОБА_4 , продовжуючи діяти відповідно до спільного злочинного плану, маючи реальну можливість виконати передбачені договором зобов`язання, не вживали заходів щодо передачі приміщень ОСОБА_10 .

Так, з метою прикриття своєї незаконної діяльності та дійсних намірів, спрямованих на заволодіння коштами ОСОБА_10 , а також у зв`язку із невиконанням умов договору № 1/08, на виконання заздалегідь розробленого злочинного плану 22.10.2012 у невстановленому досудовим розслідуванням місці між директором ПП «Ерідан» ОСОБА_4 і ОСОБА_10 укладено додаткову угоду до Договору № 1/08 від 14.04.2008 про розірвання договору, за якою ПП «Ерідан» до 30.11.2012 зобов`язалося повернути на рахунок ОСОБА_10 сплачені ним кошти за Договором у сумі 3629000 грн. (три мільйони шістсот двадцять дев`ять тисяч гривень).

У подальшому, а саме 25.10.2012 директор ПП «Ерідан» ОСОБА_4 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_3 , шляхом укладання договору купівлі-продажу № 5409, засвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_19 за адресою: м. Київ, вул. Василевської Ванди, 7, к. 310, здійснила відчуження нежитлових приміщень другого та четвертого поверхів загальною площею 882,4 кв.м, що складає 20/100 частин від будівлі офісного центру і пункту технічного обслуговування автомобілів по АДРЕСА_2 на користь підконтрольного їм ТОВ «АКСЕПТ-БУД», директором та засновником якого є ОСОБА_20 .

Жодних заходів щодо повернення ОСОБА_10 сплачених ним на виконання умов договору коштів, ОСОБА_4 і ОСОБА_3 не вжито.

Таким чином, у результаті вчинених шахрайських дій, ОСОБА_3 і ОСОБА_4 , ОСОБА_10 завдано майнової шкоди у розмірі 3629000 грн. (три мільйони шістсот двадцять дев`ять тисяч гривень), яка в шістсот і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення злочину та є особливо великим розміром.

Такі дії ОСОБА_3 та ОСОБА_4 кваліфіковано за ч. 4 ст. 190 КК України, як заволодіння майном шляхом зловживання довірою (шахрайство), вчиненому повторно, за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах.

Крім цього, продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, 06.05.2008 між директором ПП «Ерідан» в особі ОСОБА_4 , яка діяла за вказівкою ОСОБА_3 і ВАТ «Інноваційно-промисловий банк» в особі ОСОБА_21 у невстановленому досудовим розслідуванням місці укладено кредитний договір №90-2008 (далі - кредитний договір).

Відповідно до умов кредитного договору ВАТ «Інноваційно-промисловий банк» зобов`язується надати ПП «Ерідан» кредит у розмірі 5000000 грн. (п`ять мільйонів гривень), та на умовах, встановлених договором, а ПП «Ерідан» зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки за його користування. При цьому, кредит надається ПП «Ерідан» для фінансування витрат, пов`язаних з будівництвом офісного центру і пункту технічного обслуговування автомобілів за адресою: АДРЕСА_2.

Надалі, з метою створення видимості дійсності намірів на виконання умов кредитного договору, 06.05.2008 у приміщенні нотаріальної контори приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_22 за адресою: м.Київ, вул. Патріса Лумумби, 4, корп. В, к. 101, 102, директором ПП «Ерідан» ОСОБА_4 укладено договір іпотеки з ВАТ «Інноваційно-промисловий банк» в особі ОСОБА_18 , який зареєстровано в реєстрі за № 3945, за яким в забезпечення виконання основного зобов`язання ПП «Ерідан» передає в іпотеку офісний центр і пункт технічного обслуговування автомобілів площею забудови 657,5 кв.м., загальною площею 4485,5 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2.

Проте, не маючи наміру на виконання зобов`язань перед ВАТ «Інноваційно- промисловий банк», з метою реалізації спільного злочинного умислу, спрямованого на заволодіння отриманими кредитними коштами, достовірно знаючи про те, відповідно до кредитного та іпотечного договорів право власності на збудовані приміщення мали перейти останньому, та не могли бути зареєстровані за ПП «Ерідан», ОСОБА_3 і ОСОБА_4 вирішили вчинити завідомо нікчемний правочин відносно вказаних приміщень, який у подальшому міг би бути оскаржений до суду, визнавши при цьому право власності на об`єкт будівництва за ПП «Ерідан».

Так, з метою реалізації вказаного злочинного плану, незважаючи на наявні заборони та обмеження на право розпорядження новоствореним об`єктом нерухомого майна, зокрема на зобов`язання щодо передачі частини офісних приміщень ВАТ «Інноваційно-промисловий банк» та попри наявний договір іпотеки, укладений 06.05.2008 між ВАТ «Інноваційно-промисловий банк» та ПП «Ерідан» в особі директора ОСОБА_13 , зареєстрований за № 3945, предметом якого є офісний центр і пункт технічного обслуговування автомобілів, загальною площею 4485,8 кв.м, розташований за адресою: АДРЕСА_2, та заборону відчуження на зазначене майно, зареєстровану за № 3946, 30.12.2008 між ПП «Ерідан» в особі директора ОСОБА_4 , яка діяла на виконання спільного злочинного умислу за вказівкою ОСОБА_3 між ТОВ «Рівнеюрконсалтинг» в особі директора ОСОБА_14 і ТОВ «Рівненська правова компанія» в особі директора ОСОБА_15 укладено договір купівлі-продажу будівлі офісного центру і пункту технічного обслуговування автомобілів, загальною площею 4485,8 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2.

У подальшому, рішенням Господарського суду Рівненської області від 13.05.2009 у справі № 19/67 визнано недійсним вищезазначений договір купівлі-продажу у зв`язку відсутністю нотаріального посвідчення договору. Право власності на будівлю офісного центру і пункту технічного обслуговування автомобілів, загальною площею 4485,8 кв.м за адресою: АДРЕСА_2, визнано за ПП «Ерідан».

Також, право власності на вказаний об`єкт нерухомого майна на підставі зазначеного рішення суду зареєстровано згідно з Реєстраційним посвідченням № 006238 комунальним підприємством «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна» від 23.09.2009 за ПП «Ерідан».

Після чого, 10.06.2011 Державною архітектурно-будівельною інспекцією в м. Києві зареєстровано декларацію за №КВ 14311004645 про готовність об`єкта для експлуатації та введено в експлуатацію будівлю офісного центру і пункту технічного обслуговування автомобілів, загальною площею 4485,8 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2.

У подальшому, 06.08.2009 між ВАТ «Інноваційно-промисловий банк» в особі ОСОБА_18 , ПП «Ерідан» в особі ОСОБА_4 та ТОВ «Компанія «Авіста-Інвест» в особі ОСОБА_23 , у приміщенні приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_22 за адресою: м. Київ, вул. Патріса Лумумби, 4, корп. В, к. 101, 102, укладено договір про відступлення прав вимоги до кредитного договору № 90-2008 від 06.05.2008, за яким всі права і обов`язки за кредитним договором № 90-2008 від 06.05.2008 та права та обов`язки Іпотекодержателя перейшли до ТОВ «Компанія «Авіста-Інвест», при цьому останні не були усвідомлені про злочинні наміри ОСОБА_3 і ОСОБА_4 .

Крім того, 08.08.2010 між ТОВ «Компанія «Авіста-Інвест» та ПП «Ерідан» в особі представника за довіреністю ОСОБА_24 , який діяв за вказівкою ОСОБА_3 і ОСОБА_4 , проте не був обізнаний про злочинний план останніх, 06.05.2008 у невстановленому досудовому розслідуванні місці укладено договір про внесення змін та доповнень до кредитного договору № 90-2008, за яким термін дії зазначеного кредитного договору продовжено до 01.01.2011 та визначено, що станом на 01.06.2010 заборгованість становила 5880424,20 грн. (п`ять мільйонів вісімсот вісімдесят тисяч чотириста двадцять чотири гривні двадцять копійок).

Продовжуючи свою протиправну діяльність, направлену на заволодіння грошовими коштами, шляхом зловживання довірою, діючи відповідно до раніше розробленого плану, з метою введення ТОВ «Компанія «Авіста-Інвест» в оману та створення видимості дійсності намірів щодо виконання умов кредитного договору, ОСОБА_3 і ОСОБА_4 у період з 18.06.2010 по 28.12.2012 частково погасили заборгованість на загальну суму 4200000 грн. (чотири мільйони двісті тисяч гривень) на розрахунковий рахунок № НОМЕР_4 . Після цього, з метою унеможливлення майбутнього стягнення в частині подальших виплат, 08.06.2010 запропонували розірвати договір іпотеки від 06.05.2008 та укласти нові договори, відповідно до яких предметом іпотеки визначити частину приміщень офісного центру за адресою: АДРЕСА_2, а решту приміщень, які не будуть обтяжені, ОСОБА_3 і ОСОБА_4 реалізують з метою погашення суми позики за рахунок отриманих грошових коштів.

Так, 09.06.2010 між ТОВ «Компанія «Авіста-Інвест» в особі директора ОСОБА_23 та ПП «Ерідан» в особі ОСОБА_24 , який діяв на підставі довіреності і не був обізнаний про злочинний план ОСОБА_3 і ОСОБА_4 , у приміщенні нотаріальної контори приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_25 за адресою: АДРЕСА_5, укладено договір іпотеки № 5323, предметом якого визначено приміщення шостого і сьомого поверхів офісного центру і пункту технічного обслуговування автомобілів, розташованих за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 1019,8 кв.м, із зазначенням суми у розмірі 5880424,20 грн. (п`ять мільйонів вісімсот вісімдесят тисяч чотириста двадцять чотири гривні двадцять копійок). Відповідно до умов зазначеного договору 09.06.2010 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_25 накладено заборону відчуження зазначених приміщень

Також, 09.06.2010 між ТОВ «Компанія «Авіста-Інвест» в особі директора ОСОБА_23 та ПП «Ерідан» в особі ОСОБА_24 , який діяв на підставі довіреності і не був усвідомлений про злочинний план ОСОБА_3 і ОСОБА_4 , у приміщенні нотаріальної контори приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_25 за адресою: АДРЕСА_5, укладено договір іпотеки № 5325, предметом якого визначено приміщення третього та четвертого поверхів офісного центру і пункту технічного обслуговування автомобілів, розташованих за адресою: АДРЕСА_2, загальною площею 1421,3 кв.м. із зазначенням суми позики у розмірі 5880424,20 грн. (п`ять мільйонів сімсот вісімдесят тисяч чотириста двадцять чотири гривні двадцять копійок). Відповідно до умов зазначеного договору, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_25 09.06.2010 накладено заборону відчуження зазначених приміщень зареєстровану в реєстрі за № 5326-3.

Окрім того, 09.06.2010 між ТОВ «Компанія «Авіста-Інвест» в особі директора ОСОБА_23 та ПП «Ерідан» в особі ОСОБА_24 , який діяв на підставі довіреності, та не був обізнаний про злочинний план ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , у приміщенні нотаріальної контори приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_25 за адресою: АДРЕСА_5, укладено договір іпотеки №5327 предметом якого визначено приміщення п`ятого поверху офісного центру і пункту технічного обслуговування автомобілів, розташованих за адресою: АДРЕСА_2 загальною площею 578,3 кв.м. із зазначенням суми позики у розмірі 5880424,20 грн. (п`ять мільйонів вісімсот вісімдесят тисяч чотириста двадцять чотири гривні двадцять копійок). Відповідно до умов зазначеного договору приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_25 09.06.2010 накладено заборону на відчуження зазначених приміщень зареєстровану в реєстрі за № 5328-4.

У подальшому, ОСОБА_3 з метою уникнення відповідальності, своїм рішенням від 27.11.2012 №29 як засновник ПП «Ерідан» ввів до складу учасників (засновників) Підприємства ОСОБА_26 , яка не була обізнана про злочинні наміри ОСОБА_3 і ОСОБА_4 , одночасно передавши їй корпоративні права та 100% Статутного фонду Підприємства.

Так. 27.11.2012 рішенням № 1 одноосібного власника засновником ПП «Ерідан» ОСОБА_26 затверджено Статут ПП «Ерідан» у новій редакції (далі -Статут).

Відповідно до пункту п. 3.2.2 Статуту Директор призначається Засновником, підзвітний йому та організовує виконання його рішень Згідно п. 3.5. Статуту Директор має право без попереднього погодження з Засновником укладати договори з третіми особами на надання послуг, придбання та реалізацію матеріальних цінностей на суму, що не перевищує Статутний капітал підприємства.

Пунктом 3.4 Статуту визначено розмір статутного фонду ПП «Ерідан», у сумі 200 грн. (двісті гривень).

Так, рішенням засновника ПП «Ерідан» ОСОБА_26 № 2 від 14.01.2013 ОСОБА_4 звільнено з посади директора ПП «Ерідан» та призначено ОСОБА_27 .

У подальшому, ОСОБА_26 , діючи за вказівками ОСОБА_3 і ОСОБА_4 , не будучи при цьому обізнаною про злочинні наміри останніх, як засновник ПП «Ерідан» відповідно до п. 3.5. Статуту, рішенням №3 від 09.04.2013 надала повноваження директору зазначеного підприємства ОСОБА_27 на відчуження нежитлових приміщень загальною площею 1019,8 кв.м, розташованих на шостому та сьомому поверхах будівлі за адресою: АДРЕСА_2 .

У зв`язку із тим, що ОСОБА_3 і ОСОБА_4 не мали наміру погашати заборгованість за кредитним договором перед ТОВ «Компанія «Авіста-Інвест», з метою унеможливлення накладення стягнення на предмет іпотеки за договором№ 5323, залучили директора ПП «Ерідан» ОСОБА_27 , який не був обізнаний щодо намірів останніх, та відповідно до визначеного ними плану повинен був здійснити відчуження предмета іпотеки на підконтрольну юридичну особу.

З цією метою, ОСОБА_3 , залучивши ОСОБА_28 , який не обізнаний про злочинні наміри ОСОБА_3 і ОСОБА_4 , на початку березня 2013 року (більш точні дата та час досудовим розслідуванням не встановлені),у невстановленому досудовим розслідуванням місці та за невстановлених обставин, спільно з ОСОБА_4 забезпечив виготовлення Протоколу № 1 Загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю «Алькор Ком» (код ЄДРПОУ 38688915) (далі - ТОВ «Алькор Ком») від 06.03.2013, статуту та наказу № 1 про призначення директора зазначеного товариства від 05.04.2013.

Відповідно до протоколу № 1 Загальних зборів учасників ТОВ «Алькор Ком» від 06.03.2013, ОСОБА_28 прийнято рішення про створення ТОВ «Алькор Ком», формування статутного капіталу та розміру внеску засновника до статутного капіталу товариства, затвердження статуту ТОВ «Алькор Ком» та призначення на посаду директора ТОВ «Алькор Ком» ОСОБА_28 з наданням йому прав відповідно до статуту.

За статутом ТОВ «Алькор Ком» ОСОБА_28 виступив одноособовим власником (засновником) цього підприємства. Пунктом 5.1 статуту ТОВ «Алькор Ком» встановлено, що метою товариства є здійснення комерційної, торгівельної, виробничої, науково-дослідної, благодійної та іншої діяльності з метою одержання прибутку та задоволення інших потреб учасників.

У подальшому, державним реєстратором Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації 03.04.2013 зареєстровано ТОВ «Алькор Ком» як суб`єкт підприємницької діяльності - юридичну особу за юридичною адресою: м. Київ, Воровського, 4, та присвоєно код платників податку згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб та організацій України 38688915.

Незважаючи на те, що зазначене підприємство зареєстровано у державних органах влади, як суб`єкт підприємницької діяльності - юридична особа, ОСОБА_28 , не усвідомлюючи злочинну мету створення даного товариства, взяв участь у його створенні та реєстрації за грошову винагороду, без мети здійснення господарської діяльності, як передбачено статутом підприємства.

Так, засновником ПП «Ерідан» ОСОБА_29 прийнято рішення № 6 від 30.05.2013 щодо продажу нежитлових приміщень загальною площею 1039,3 кв.м. розташованих на шостому (площею 537,3 кв.м.), сьомому (площею 467,9 кв.м) та восьмому (34,1 кв.м) поверхах будівлі за адресою: АДРЕСА_2 за 6235800 грн. (шість мільйонів двісті тридцять п`ять тисяч вісімсот гривень).

ОСОБА_27 , будучи впевненим у законності своїх дій, діючи за вказівкою ОСОБА_3 , перебуваючи в приміщенні нотаріальної контори приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_30 , яка розташована за адресою: АДРЕСА_4 , діючи як директор ПП «Ерідан», 14.06.2013 в присутності ОСОБА_31 та ОСОБА_28 підписав, як продавець договір купівлі-продажу нерухомого майна №1351, а саме нежитлових приміщень загальною площею 1036,3 кв.м., розташованих на шостому (площею 537,3 кв.м.), сьомому (площею 467,9 кв.м.) та восьмому (34,1 кв.м) поверхах будівлі за адресою: АДРЕСА_2 , вартістю 6139803,69 грн. (шість мільйонів сто тридцять дев`ять тисяч вісімсот три гривні шістдесят дев`ять копійок) серед яких 1019,8 кв.м - знаходилися в іпотеці, на користь ТОВ «Алькор Ком».

При цьому, у ОСОБА_27 були відсутні повноваження щодо вчинення зазначених дій, оскільки рішенням № 6 Засновника ПП «Ерідан» від 30.05.2013 останньому надано дозвіл укласти договір купівлі-продажу нерухомого майна, ціна якого складатиме 6235800 грн. (шість мільйонів двісті тридцять п`ять тисяч вісімсот гривень).

У свою чергу ОСОБА_28 , діючи за вказівкою ОСОБА_3 як директор ТОВ «Алькор Ком», в присутності ОСОБА_30 та ОСОБА_27 , підписав як покупець вищезазначений договір купівлі-продажу нерухомого майна.

При укладенні вказаного правочину, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_30 , 14.06.2013, перебуваючи в приміщенні своєї нотаріальної контори за адресою: АДРЕСА_4 , достовірно знаючи про наявність обтяження на нежилі приміщення загальною площею 1019,8 кв.м., розташовані на шостому та сьомому поверхах будівлі за адресою: АДРЕСА_2 , накладеного відповідно до договору іпотеки від 09.06.2010 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_25 , та не зважаючи на відсутність повноважень директора ПП «Ерідан» ОСОБА_27 на здійснення відповідного правочину, здійснила його вчинення.

У подальшому, право власності на відчужуване майно, зареєстроване приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_30 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за ТОВ «Алькор Ком», заступником директора якого була ОСОБА_4 .

Таким чином, у результаті вчинених шахрайських дій ОСОБА_3 та ОСОБА_4 було завдано майнової шкоди ТОВ «Компанія «Авіста-Інвест» у розмірі 2432397 грн. (два мільйони чотириста тридцять дві тисячі триста дев`яносто сім), яка в шістсот і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення злочину та є особливо великим розміром.

Такі дії ОСОБА_3 та ОСОБА_4 кваліфіковано за ч. 4 ст. 190 КК України, як заволодіння майном шляхом зловживання довірою (шахрайство), вчиненому повторно, за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах.

Захисником обвинуваченого ОСОБА_3 - адвокатом ОСОБА_6 було подане клопотання про закриття кримінального провадження № 12013110100007660 з підстав, передбачених ст. 49 КК України та звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності, передбаченої ч. 4 ст. 190 КК України у зв`язку із закінченням строків давності.

Захисником обвинуваченої ОСОБА_4 - адвокатом ОСОБА_7 було подане клопотання про закриття кримінального провадження № 12013110100007660 з підстав, передбачених ст. 49 КК України та звільнення обвинуваченої від кримінальної відповідальності, передбаченої ч. 4 ст. 190 КК України у зв`язку із закінченням строків давності.

Клопотання сторони захисту мотивоване тим, що згідно висновку науково-правової експертизи щодо доктринального тлумачення та застосування окремих норм і положень законодавства України, виконаної за зверненням адвоката ОСОБА_32 на підставі законів України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та «Про наукову і науково-технічну експертизу» № 126/114-е, складеного 27.12.2022 р. науково-правовим експертом, старшим науковим співробітником відділу проблем кримінального права, кримінології та судоустрою Інституту держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, кандидатом юридичних наук ОСОБА_33 , - моментом закінчення кримінального правопорушення за ч. 4 ст. 190 КК України за епізодом заволодіння коштами ОСОБА_8 є 26 грудня 2006 р., за епізодом заволодіння коштами ОСОБА_10 є 17 грудня 2008 р.; за епізодом заволодіння коштами ТОВ «КОМПАНІЯ «АВІСТА-ІНВЕСТ» - 03 вересня 2008 р.

Строк давності притягнення до кримінальної відповідальності за епізодом заволодіння коштами ОСОБА_8 закінчився 26 грудня 2021 р.; за епізодом заволодіння коштами ОСОБА_10 - 17 грудня 2023 р.; за епізодом заволодіння коштами ТОВ «КОМПАНІЯ «АВІСТА-ІНВЕСТ» - 03 вересня 2023 р.

На момент подачі цього клопотання, і з моменту закінчення кримінального правопорушення за ч. 4 ст. 190 КК України минуло більше ніж 15 років.

Відповідно до усталеної позиції ВС звільнення особи від кримінальної відповідальності є обов`язком суду у разі настання обставин, передбачених ч. 1 ст. 49 КК, та за наявності згоди підозрюваного, обвинуваченого, засудженого на звільнення з підстав спливу строків давності (постанови ВС від 10.06.2021, справа № 640/11750/17, провадження № 51-6089км20; від 25.02.2021, справа № 192/3301/16-к; провадження № 51-3094км20 та інші). Приписи ч. 1 ст. 285, ч. 4 ст. 286, ч. 3 ст. 288 КПК і положення ст. 49 КК є імперативними нормами, які передбачають не право суду, а його обов`язок розглянути відповідне питання (постанови ВС від 30.06.2021, справа № 362/2406/17, провадження № 51-6287км20; від 02.02.2021, справа № 175/2118/13-к, провадження № 51-3872км20 та інші).

Прокурор заперечила щодо заявлених клопотань, зазначаючи, що ОСОБА_3 , маючи прямий умисел на заволодіння чужим майном, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_4 , з корисливих мотивів та з метою особистого збагачення вчинили шахрайство в особливо великих розмірах.

Так, з 26.01.2006 по 14.06.2013 ОСОБА_3 і ОСОБА_4 , умисно, шляхом обману та зловживання довірою (шахрайств) заволоділи майном ОСОБА_8 , ОСОБА_10 та ТОВ «Компанія «Авіста-Інвест» на загальну суму 7323897 грн, що на момент вчинення кримінального правопорушення більш ніж у 600 разів перевищувало неоподатковуваний мінімум доходів громадян і відповідно до примітки 4 ст. 185 КК України є особливо великим розміром. 04.06.2021 обвинувальний акт у вказаному кримінальному провадженні відносно ОСОБА_3 і ОСОБА_4 за ч. 4 ст. 190 КК України було скеровано до Голосіївського районного суду м. Києва.

Об`єктивна сторона злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, яка діяла на момент вчинення кримінальних правопорушень ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , полягала, зокрема, в такій формі: шахрайство, вчинене в особливо великих розмірах;

Відповідно до Закону України «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо усунення суперечностей у караності кримінальних правопорушень» від 13.07.2023 № 3233-ІХ, статтю 190 КК України викладено у новій редакції.

Поелементним аналізом двох редакцій статті 190 КК України можна дійти висновку, що зазначеним вище Законом України, який набрав чинності через 10 днів з дня його опублікування, а саме - 11.08.2023, така форма об`єктивної сторони як «шахрайство, вчинене в особливо великих розмірах» була викладена у новій ч. 5. За вчинення таких дій вже передбачена аналогічна відповідальність у вигляді позбавлення волі на строк від п`яти до дванадцяти років з конфіскацією майна.

Як зазначено у Рішенні Конституційного Суду України від 19 квітня 2000 року №6-рп/2000 (справа про зворотну дію кримінального закону в часі), виходячи з того, що кримінально-правова норма складається з трьох елементів: гіпотези, що визначає умови, за яких застосовується правова норма щодо забороненої поведінки особи; диспозиції, що закріплює таку правову норму; санкції, що встановлює покарання для осіб, які порушили цю правову норму, при дослідженні питання щодо зворотної дії нової норми (закону) треба аналізувати поелементно стару і нову кримінально-правові норми.

Відповідно до правових висновків, викладених у Постанові Першої судової палати Касаційного кримінального суду Верховний Суд від 20.02.2018 (справа № 750/4139/15-к) темпоральна (часова) дія кримінального закону забезпечується єдністю двох принципів - ультраактивності та ретроактивності. За загальним правилом, злочинність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння (ч. 2 ст. 4 КК) - принцип ультраактивності дії кримінального закону. Однак, якщо закон про кримінальну відповідальність скасовує злочинність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, то він має зворотну дію у часі (ч. 1 ст. 5 КК) - принцип ретроактивності дії кримінального закону.

Згідно з висновками, викладеними у постановах Верховного Суду України щодо питання чинності закону про кримінальну відповідальність у часі та його зворотної дії, на стадії визначення тієї норми закону, яка встановлює вид і міру юридичної відповідальності, відбувається вибір такої норми, з`ясовується її зміст, форма та чинність, визначається редакція норми, яка діяла на момент вчинення діяння, встановлюється її дія у часі, просторі та щодо певного кола осіб (ст.ст. 4, 6, 7 та 8 КК). Водночас необхідно враховувати й вимоги ст. 5 КК, згідно з якою новий закон має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, якщо він скасовує злочинність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи.

Крім того, відповідно до ч. 3 і ч. 4 ст. 5 КК закон про кримінальну відповідальність, що частково пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, а частково посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, має зворотну дію у часі лише в тій частині, що пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи.

Кримінально-правова норма має зворотну дію в часі в тій її частині, в якій вона пом`якшує або скасовує відповідальність особи. Це стосується випадків, коли в диспозиції норми зменшено коло предметів посягання; виключено із складу злочину якісь альтернативні суспільно небезпечні наслідки; обмежено відповідальність особи шляхом конкретизації в бік звуження способу вчинення злочину; звужено зміст кваліфікуючих ознак тощо.

Порівняння диспозиції та санкції ч. 4 ст. 190 КК України в редакції до 13.07.2023 та ч. 5 ст. 190 КК в редакції після 13.07.2023 свідчить про те, що законодавцем не змінено відповідальність за «шахрайство вчинене в особливо великих розмірів». Таким чином, санкція ч. 5 ст. 190 КК України в редакції Закону України від 13.07.2023 № 3233-ІХ ніяким чином не пом`якшує відповідальність за «шахрайство, вчинене в особливо великих розмірах» у порівнянні з санкцією ч. 4 ст. 190 КК України до внесення змін, та не може застосовуватись при кваліфікації дій обвинувачених.

Частиною 6 ст. 12 КК України встановлено, що особливо тяжким злочином є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання, у тому числі, у виді позбавлення волі на строк понад 10 років.

Згідно п. 5 ч. 1 ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минуло 15 років - у разі вчинення особливо тяжкого злочину.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 КК України закінченим кримінальним правопорушенням визнається діяння, яке містить усі ознаки складу кримінального правопорушення, передбаченого відповідною статтею Особливої частини цього Кодексу.

Шахрайство вважається закінченим з моменту заволодіння майном або придбання права на майно.

Так, останнє кримінальне правопорушення вчинене 14.06.2013, адже цього дня приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_30 у приміщенні нотаріальної контори на вул. Саксаганського, 101 в м. Києві посвідчено договір купівлі-продажу, внаслідок чого ОСОБА_3 і ОСОБА_4 через підконтрольне їм товариство заволоділи правом власності на нежитлові приміщення об`єкта нерухомості.

Таким чином, строк притягнення обвинуваченої ОСОБА_4 до кримінальної відповідальності не сплив.

Щодо посилання сторони захисту на висновок науково-практичної експертизи щодо доктринального тлумачення та застосування окремих норм і положень законодавства України від 27.12.2022 № 126/114-с, то ч. 1 ст. 242 КПК України прямо заборонено проведення експертизи для з`ясування питань права. Та вказаний висновок не повинен братись до уваги.

З огляду на викладене, прокурор вважає клопотання захисників про закриття кримінального провадження на підставі ст. 49 КК України не обґрунтованим, та просить відмовити у його задоволенні.

Потерпілий ОСОБА_8 , представник ТОВ «Компанія Авіста» - ОСОБА_9 , представник ОСОБА_10 - ОСОБА_11 підтримали заперечення прокурора.

Обвинувачені підтримали клопотання захисників, підтвердивши, що перерахування коштів за ВАТ «ІННОВАЦІЙНИЙ ПРОМИСЛОВИЙ БАНК» за кредитним договором на рахунок ПП «ЕРІДАН» у період з 07.05.2008 по 03.09.2008.

Суд, дослідивши клопотання та заслухавши думку присутніх учасників кримінального провадження, дійшов такого висновку.

Відповідно до приписів п. 1 ч. 2 ст. 284, ч. 3 ст. 285, ч. 4 ст. 286, ч. 3 ст. 288 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження за обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності, суд має невідкладно розглянути таке клопотання, та у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність, і за наявності згоди особи на її звільнення на підставі спливу строків давності, закрити кримінальне провадження, звільнивши таку особу від кримінальної відповідальності.

Так, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 обвинувачуються у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України та відповідно до ст. 12 КК України (в редакції на момент вчинення кримінального правопорушення) є особливо тяжким злочином.

Відповідно до вимог п. 5 ч. 1 ст. 49 КК України (в редакції на момент вчинення злочинів), особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минуло п`ятнадцять років у разі вчинення особливо тяжкого злочину.

Так, із обвинувального акту слідує, що інкриміновані ОСОБА_3 та ОСОБА_4 кримінальні правопорушення вчинені 26.12.2006, 17.12.2008, та 03.09.2008 саме тоді, коли ОСОБА_3 та ОСОБА_4 заволоділи майном, а саме грошовими коштами потерпілих, шляхом зловживання довірою за попередньою змовою групою осіб.

При цьому, суд вважає безпідставним посилання прокурора на те, що останнє за часом правопорушення вчинене 14.06.2013 коли було посвідчено договір купівлі-продажу, внаслідок чого ОСОБА_3 і ОСОБА_4 через підконтрольне їм товариство заволоділи правом власності на нежитлові приміщення об`єкта нерухомості.

Оскільки, із викладеного формулювання обвинувачення слідує, що обвинувачені мали умисел на заволодіння грошовими коштами потерпілих, а не об`єктами нерухомості. Отже, злочин, передбачений ч. 4 ст. 190 КК України закінчений з моменту отримання можливості розпоряджатися обвинуваченими грошовими коштами потерпілих.

Таким чином, строк давності притягнення до кримінальної відповідальності за епізодом заволодіння коштами ОСОБА_8 закінчився 26 грудня 2021 р.; за епізодом заволодіння коштами ОСОБА_10 - 17 грудня 2023 р.; за епізодом заволодіння коштами ТОВ «КОМПАНІЯ «АВІСТА-ІНВЕСТ» - 03 вересня 2023 р.

Оскільки судом установлено, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 обвинувачуються у вчиненні злочинів, строк притягнення до кримінальної відповідальності за які сплив, обвинувачені не заперечували проти закриття кримінального провадження з нереабілітуючих підстав і дали згоду на звільнення їх від кримінальної відповідальності - клопотання про звільнення підлягає задоволенню, особи - звільненню від кримінальної відповідальності, а кримінальне провадження - закриттю.

Стосовно заявлених цивільних позовів ОСОБА_8 , ОСОБА_11 в інтересах ОСОБА_10 про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної кримінальним правопорушенням та цивільного позову ТОВ «Компанія «Авіста-Інвест» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої кримінальним правопорушенням.

Порядок вирішення цивільного позову в кримінальному провадженні регламентований главою 9 КПК України.

Нормами кримінального процесуального закону, зокрема ст. 129 КПК України, встановлено, що рішення про повне або часткове задоволення цивільного позову може бути винесене лише у разі визнання обвинуваченого винним у вчиненні кримінального правопорушення і ухвалення обвинувального вироку чи винесення постанови про застосування до особи примусових заходів виховного або медичного характеру.

Вирішення цивільного позову при звільненні особи від кримінальної відповідальності із закриттям провадження по справі суперечить вказаним вище нормам закону.

Враховуючи системний аналіз зазначених норм КПК, суд дійшов висновку, що цивільний позов не підлягає розгляду у випадках закриття кримінального провадження як на досудовому розслідуванні, так і в суді.

В той же час, у випадку закриття кримінального провадження на встановлених КПК підставах, суд зобов`язаний роз`яснити цивільному позивачеві його право пред`явити аналогічний позов у порядку цивільного судочинства.

Тому, у зв`язку зі звільненням обвинуваченого ОСОБА_34 від кримінальної відповідальності у зв`язку зі спливом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, заявлені цивільні позови про стягнення матеріальної та моральної шкоди слід залишити без розгляду, що за змістом ч. 7 ст. 128 КПК України не перешкоджає потерпілому пред`явленню позову в порядку цивільного судочинства.

Що стосується судових витрат, то у постанові Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду зроблено наступний правовий висновок: «якщо особа звільняється від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК у зв`язку із закінченням строків давності, процесуальні витрати, понесені органом досудового розслідування та пов`язані зі здійсненням кримінального провадження, в тому числі й витрати на проведення експертизи, не стягується з особи, кримінальне провадження щодо якої закрито на цій підставі, а відноситься на рахунок держави, окрім витрат, пов`язаних, зокрема, із залученням експерта стороною захисту»

Таким чином, витрати на проведення експертиз у вказаному кримінальному провадженні слід віднести на рахунок держави.

Питання щодо речових доказів і документів а також щодо заходів забезпечення кримінального провадження, в тому числі накладених арештів, на даний час судом не вирішується, з огляду на те, що на даний час відсутні достатні і достовірні відомості для правильного вирішення зазначених питань (відсутні постанови про визнання речовими доказами, місце їх зберігання та інш.)

Керуючись вимогами ст.ст. 284-288, 314-317 КПК України, ст.ст. 12,49 КК України, суд,-

постановив:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звільнити від кримінальної відповідальності, передбаченої ч. 4 ст. 190 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності.

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , звільнити від кримінальної відповідальності, передбаченої ч. 4 ст. 190 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності.

Кримінальне провадження данні про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 1201310100007660 - закрити.

Цивільні позови ОСОБА_8 , ОСОБА_11 в інтересах ОСОБА_10 про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної кримінальним правопорушенням та ТОВ «Компанія «Авіста-Інвест» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої кримінальним правопорушенням - залишити без розгляду.

Роз`яснити цивільним позивачам, що залишення цивільного позову без розгляду не перешкоджає їх праву на звернення до суду із аналогічним позовом в порядку цивільного судочинства.

Процесуальні витрати по справі - вартість проведених експертиз за №34737\34738\19-72 у розмірі 22881,60 грн., № 8-44\1269 у розмірі 11440 грн., № 8-4\1780 у розмірі 9152 грн., № 276\тдд у розмірі 2910,82 грн., №19\9\1-91\СЕ\19 у розмірі 6280,40 грн., №19\9\1-90\СЕ\19 у розмірі 12560,80 грн., - віднести на рахунок держави.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Голосіївський районний суд м. Києва протягом семи днів з дня її проголошення.

Повний текс ухвали проголошено 05.03.2024 о 09-00 год.

Суддя ОСОБА_1