Рішення

від 16.01.2023 по справі 500/4150/22

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/4150/22

16 січня 2023 рокум.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд, у складі: головуючого судді Осташа А. В. за участю: секретаря судового засідання Хоміцької С.О., позивачки - ОСОБА_1 , представника позивача - Денісової Т.С., представника відповідача - Хоми І.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Борщівського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Тернопільський області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до Тернопільського окружного адміністративного суду з позовом до Борщівського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Тернопільській області, в якому просить:

- визнати протиправними дії Борщівського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Тернопільській області щодо відмови у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 страхової виплати відповідно до частини 6 статті 42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування" у вигляді одноразової допомоги сім`ї потерпілого у сумі, що дорівнює 100 розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на день настання права на страхову виплату, у зв`язку зі смертю чоловіка ОСОБА_2 ;

- зобов`язати Борщівське відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Тернопільській області провести нарахування та виплату ОСОБА_1 страхової виплати відповідно до частини 6 статті 42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування" у вигляді одноразової допомоги сім`ї потерпілого у сумі, що дорівнює 100 розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на день настання права на страхову виплату, у зв`язку зі смертю чоловіка ОСОБА_2 .

В обґрунтування позову позивач зазначила, що є дружиною померлого чоловіка ОСОБА_2 , який працював в приватному підприємстві "Діоніс" та помер внаслідок нещасного випадку, який пов`язаний з виробництвом. Вказує на те, що звернулася із заявою до відповідача про виплату як члену сім`ї потерпілого одноразової допомоги внаслідок нещасного випадку на виробництві, однак позивачу відмовлено у виплаті такої допомоги, оскільки позивач був зареєстрований за іншою адресою місця проживання, ніж померлий чоловік.

На думку позивача, відповідач помилково вважає, що для отримання одноразової допомоги сім`ї потерпілого необхідно подати документи, що підтверджують однакову адресу реєстрацію місця проживання з потерпілим. Позивач вважає, що норми законодавства не ставлять місце фактичного проживання особи в залежність від місця її реєстрації, а тому відсутність реєстрації місця його проживання за зареєстрованим місцем проживання померлого члена сім`ї, а саме її чоловіка, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві не може бути доказом того, що вони не проживали разом, оскільки сама по собі відсутність такої реєстрації згідно зі статтею 2 Закону України Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні не є абсолютним підтвердженням обставин про те, що позивач не проживав разом зі своїм чоловіком на момент його смерті. Водночас факт проживання позивача із чоловіком за однією адресою підтверджено довідкою виданою ЦНАП Борщівської міської ради від 01 вересня 2022 року № 865, за даними якої, померлий чоловік ОСОБА_2 до дня смерті проживав та вів спільне господарство зі позивачкою та їхніми дітьми та актом обстеження житлових умов № 186 від 29 серпня 2022 року.

На підставі вищенаведеного вважає, що має право на отримання одноразової допомоги сім`ї потерпілого в сумі, що дорівнює 100 розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на день настання права на страхову виплату, а тому просить позов задовольнити.

Ухвалою судді від 18.11.2022 відкрито провадження у справі, її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено у справі судове засідання на 14.12.2022.

Відповідач подав до суду 08.12.2022 відзив на позов, в якому позовні вимоги не визнав. В обґрунтування заперечення щодо задоволення позову вказав, що позивач у справі зареєстрована із померлим за різними адресами, що унеможливлює призначення та виплату Фондом одноразової допомоги та щомісячної страхової виплати в разі смерті потерпілого, про що і повідомлено позивачку і в усному спілкуванні при зверненні до відділення Фонду і листом від 27.10.2022 за №16-01-11/419. Отже, відповідач правомірно прийняв рішення про відмову у виплаті одноразової допомоги цілком підставно згідно із наданими 30.09.2022 до Борщівського відділення гр. ОСОБА_1 документами.

Відповідач також просить суд критично оцінити довідку видану ЦНАП Борщівської міської ради та акт №186 обстеження житлових умов заявника від 29 серпня 2022 року, стверджуючи, що вказані документи не можуть бути належним і допустимим доказом, оскільки відповідно до вищенаведеного Порядку, затвердженого Постановою правління Фонду соціального страхування України від 19.07.2018 №11, спільною має бути саме реєстрація, а не проживання.

На підставі вищенаведеного просить відмовити у задоволенні позову.

Позивач подала до суду 14.12.2022 відповідь на відзив, в якому просить позов задовольнити в повному обсязі. Звертає увагу на те, що факт її проживання із чоловіком за однією адресою підтверджено довідкою виданою ЦНАП Борщівської міської ради від 01 вересня 2022 року № 865, за даними якої її чоловік ОСОБА_2 до дня смерті проживав та вів спільне господарство з позивачкою та дітьми та актом обстеження житлових умов № 186 від 29 серпня 2022 року, які є належними доказами на підтвердження цього факту. В позовній заяві було наведено аргументи і правове обґрунтування вимог стосовно даного спору з приводу реєстрації та спільного місця проживання потерпілого та позивача.

Протокольною ухвалою суду 14.12.2022 розгляд справи відкладено на 16.01.2023.

В судовому засіданні 16.01.2023 позивач та її представник просили позовні вимоги задовольнити.

Представник відповідача просив відмовити у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Дослідивши письмові докази та перевіривши письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини.

Позивач, ОСОБА_1 , є дружиною ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 .

ОСОБА_2 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 38 років, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 .

Зокрема, 24 серпня 2022 року стався нещасний випадок із смертельним наслідком на території пункту залізничного відвантаження зернової продукції приватного підприємства «Діоніс» по АДРЕСА_1 , в результаті якого травмовано працівника ОСОБА_2 . Вказаний факт підтверджується актом за формою Н-1/П про нещасний випадок, пов`язаний із виробництвом, від 23 вересня 2022 року. Акт про нещасний випадок, пов`язаний з виробництвом (форма Н-1/Г1) затверджений першим заступником начальника Управління Держпраці у Тернопільській області А.Зубик 23 вересня 2022 року. Відповідно до висновку комісії (розділ 7) даний нещасний випадок визнаний пов`язаним з виробництвом, як такий, що стався на робочому місці, при виконанні трудових обов`язків.

Позивачка, 30 вересня 2022 року звернулася до відповідача із заявою про призначення та виплату одноразової грошової допомоги сім`ї потерпілого внаслідок нещасного випадку з її чоловіком на виробництві.

Відповідно до листа Борщівського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Тернопільській області від 27 жовтня 2022 року за № 16-01-11/419, відповідач не вбачає підстав для призначення та виплати їй одноразової допомоги на сім`ю. Відмова обґрунтовується тим, що документи, які вона надала, не підтверджують право на вищевказану виплату. Для отримання одноразової допомоги на сім`ю дружиною (чоловіком) або дитиною, реєстрація їх місця проживання повинна співпадати з реєстрацією місця проживання померлого потерпілого.

Не погодившись із діями відповідача щодо відмови в призначенні та виплаті спірної одноразової допомоги, позивач звернулась до суду із даним позовом.

Надаючи оцінку правовідносинам, що виникли між сторонами, та спірному рішенню, суд враховує такі нормативно-правові акти.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено обов`язок органів держаної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Правові, фінансові та організаційні засади загальнообов`язкового державного соціального страхування, гарантії працюючих громадян щодо їх соціального захисту у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, вагітністю та пологами, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, охорони життя та здоров`я визначено Законом України від 23 вересня 1999 року №1105-XIV Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - Закон №1105-ХІV, у редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин).

Згідно зі статтею 36 Закону №1105-ХІV страховими виплатами є грошові суми, які Фонд виплачує застрахованому чи особам, які мають на це право, у разі настання страхового випадку.

Відповідно до частини сьомої статті 36 Закону №1105-ХІV страхові виплати складаються із, зокрема, страхової виплати в установлених випадках одноразової допомоги потерпілому (членам його сім`ї та особам, які перебували на утриманні померлого).

Частиною шостою статті 42 Закону №1105-ХІV встановлено у разі смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві виплачується одноразова допомога його сім`ї у сумі, що дорівнює 100 розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на день настання права на страхову виплату, та одноразова допомога кожній особі, яка перебувала на його утриманні, а також на його дитину, яка народилася протягом не більш як десятимісячного строку після смерті потерпілого, у сумі, що дорівнює 20 розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на день настання права на страхову виплату

Відповідно до частини першої статті 43 Закону №1105-ХІV для розгляду справ про страхові виплати до Фонду подаються: 1) акт розслідування нещасного випадку або акт розслідування професійного захворювання за встановленими формами та/або висновок МСЕК про ступінь втрати професійної працездатності застрахованого чи копія свідоцтва про його смерть; 2) документи про необхідність подання додаткових видів допомоги..

Згідно з частинами першою, другою статті 44 №1105-ХІV Фонд розглядає справу про страхові виплати на підставі заяви потерпілого або заінтересованої особи за наявності усіх необхідних документів і приймає відповідні рішення у десятиденний строк, не враховуючи дня надходження зазначених документів.

Рішення оформляється постановою, в якій зазначаються дані про осіб, які мають право на страхові виплати, розміри виплат на кожного члена сім`ї та їх строки або обґрунтування відмови у виплатах; до постанови додаються копії необхідних документів.

Відповідно до статті 45 Закону №1105-ХІV фонд відмовляє у страхових виплатах і наданні соціальних послуг застрахованому, якщо мали місце:

1) навмисні дії, а також бездіяльність (приховування захворювань, невиконання приписів та обмежень лікаря) потерпілого, спрямовані на створення умов для настання страхового випадку;

2) подання роботодавцем, іншими органами, що беруть участь у встановленні страхового випадку, або потерпілим Фонду свідомо неправдивих відомостей про страховий випадок;

3) вчинення застрахованим умисного кримінального правопорушення, що призвів до настання страхового випадку.

Фонд відмовляє у виплатах і наданні соціальних послуг застрахованому, якщо нещасний випадок згідно із законодавством не визнаний пов`язаним з виробництвом.

З метою вдосконалення порядку призначення, перерахування та проведення страхових виплат і здійснення управліннями (відділеннями) виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України страхових виплат потерпілим (членам їх сімей) у разі настання нещасного випадку на виробництві та/або професійного захворювання, керуючись статтями 7, 36, 37, 39, 41-48 Закону України Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, правління Фонду соціального страхування України постановило затвердити Порядок призначення, перерахування та проведення страхових виплат.

Наведений Порядок призначення, перерахування та проведення страхових виплат затверджений Постановою правління Фонду соціального страхування України від 19 липня 2018 року № 11 (далі - Порядок №11).

Пунктом 1.2. Порядку №11 встановлено, що у разі настання страхового випадку управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, або в межах повноважень відділення виконавчої дирекції Фонду в районах і містах обласного значення (далі - управління (відділення) Фонду) зобов`язані своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну потерпілому внаслідок ушкодження його здоров`я або в разі його смерті особам, які мають на це право, виплачуючи, зокрема, одноразову допомогу в разі стійкої втрати професійної працездатності або смерті потерпілого.

Зі змісту пунктів 1.3, 1.4 Порядку № 11 випливає, що Управління (відділення) Фонду розглядають справу про страхові виплати на підставі заяви потерпілого або осіб, які мають право на страхові виплати, за наявності усіх необхідних документів, визначених Законом України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон) та цим Порядком і приймають відповідні рішення у десятиденний строк, не враховуючи дня надходження останнього документа.

Рішення про страхові виплати приймається начальником управління Фонду або за його письмовим дорученням начальником підпорядкованого відділення Фонду та оформляється постановою (у тому числі в разі призначення страхової виплати за рішенням суду), у якій зазначаються дані про потерпілого та осіб, які мають право на страхові виплати, розміри виплат та їх строки або обґрунтування відмови у виплатах.

Відповідно до пункту 5.1. Розділу V Порядку №11 для призначення одноразової допомоги та щомісячної страхової виплати в разі смерті потерпілого членами сім`ї та особами, які мають право на виплати, до управління (відділення) виконавчої дирекції Фонду подаються:

заяви (колективна чи індивідуальні), для призначення страхових виплат за встановленою виконавчою дирекцію Фонду формою;

копії паспорта;

копії реєстраційного номера облікової картки платника податків (ідентифікаційного номера) або сторінки паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків (ідентифікаційного номера) та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті);

копії свідоцтва органу реєстрації актів цивільного стану про смерть потерпілого;

копії документів, що підтверджують родинні зв`язки померлого потерпілого (свідоцтво про шлюб потерпілого, свідоцтво про народження його дітей, у разі призначення виплати батькам потерпілого подається свідоцтво про народження потерпілого);

довідка про реєстрацію місця проживання (у разі відсутності відмітки про реєстрацію місця проживання в документах, що засвідчують особу).

Для отримання одноразової допомоги на сім`ю дружиною (чоловіком) або дитиною, реєстрація їх місця проживання повинна співпадати з реєстрацією місця проживання померлого потерпілого.

З матеріалів справи слідує, що позивач подала відповідачу заяву про призначення як члену сім`ї одноразової допомоги в разі смерті потерпілого та відповідний пакет документів, а також на підтвердження факту спільного проживання зокрема подала: 1) довідку, видану ЦНАП Борщівської міської ради від 01 вересня 2022 року № 865 2) акт обстеження житлових умов № 186 від 29 серпня 2022 року.

Отже, з вищенаведеного слідує, що позивач подала відповідачу вищенаведені документи для отримання спірної допомоги, однак відповідач рішення у формі постанови не прийняв, але фактично відмовив листом від 27 жовтня 2022 року за № 16-01-11/419 у виплаті такої допомоги. При цьому, відповідач відмовив у такій виплаті внаслідок різної адреси реєстрації місця проживання позивача із померлим чоловіком.

З приводу цього суд звертає увагу на те, що позивач подав заяву про отримання одноразової допомоги як член сім`ї у разі смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві. Тобто, для отримання такої допомоги необхідно подати заявнику документи, крім інших документів, які визначені положеннями вищенаведеного законодавства, докази проживання заявника із потерпілим на момент смерті однією сім`єю.

При цьому, суд зазначає, що місце реєстрації проживання не є єдиним та безпосереднім доказом проживання заявника з потерпілим однією сім`єю на момент його смерті.

Тобто, для отримання дозволу на виплату спірної допомоги позивачу, крім інших документів, необхідно було подати документи, крім інших документів, які підтверджують факт проживання із чоловіком на момент його смерті однією сім`єю. Однак відповідач не запропонував позивачу подати такі документи, а відразу відмовив листом у виплаті спірної допомоги.

Суд ще раз звертає увагу на те, що рішення про страхову виплату або про відмову у такій виплаті відповідно до частини другої статті 44 №1105-ХІV приймається у формі постанови, а не листа. На думку суду, орган соціального страхування листом має можливість, зокрема, запропонувати заявнику подати додаткові документи для отримання соціальної виплати, а не вирішувати питання про виплату чи про відмову у такій виплаті.

З приводу поданих суду доказів про проживання позивача разом із чоловіком на момент його смерті, а саме довідки, виданої ЦНАП Борщівської міської ради від 01 вересня 2022 року № 865 та акту обстеження житлових умов № 186 від 29 серпня 2022 року, суд зазначає наступне.

Частиною другою статті 3 Сімейного кодексу України передбачено, що сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

Рішенням Конституційного Суду України від 03 червня 1999 року №5-рп/99 визначено, що до членів сім`ї належать особи, що постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство. Ними можуть бути не тільки близькі родичі, але й інші особи, які не перебувають у безпосередніх родинних зв`язках. Обов`язковою умовою для визнання їх членами сім`ї є факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт тощо.

На думку суду, для підтвердження факту проживання однією сім`єю з потерпілим заявнику необхідно подати довідку житлово-експлуатаційної організації, а за її відсутності - довідку виконавчого органу ради чи інших документів про склад сім`ї померлого, у тому числі про тих, хто перебував на його утриманні. Тобто, довідка про склад сім`ї померлого, видана житлово-експлуатаційною організацією чи виконавчим органом ради є самостійним та достатнім доказом проживання з померлим однією сім`єю.

Відтак, одним із доказів факту проживання однією сім`єю з потерпілим є довідка, видана ЦНАП Борщівської міської ради від 01 вересня 2022 року № 865, за даними якої чоловік ОСОБА_2 до дня смерті проживав та вів спільне господарство зі позивачкою та їхніми дітьми, та актом обстеження житлових умов № 186 від 29 серпня 2022 року, засвідченого депутатом міської ради Микитейчук М.М. та підписаним сусідами ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , за даними якого ОСОБА_2 фактично проживав за адресою АДРЕСА_2 . Саме такі документи вона подавала відповідачу разом із заявою про виплату одноразової допомоги. На думку суду, такі докази є належними доказами, що підтверджують місце фактичного проживання позивачки

Отже, оскільки чоловік позивачки помер внаслідок нещасного випадку на виробництві і вони разом проживали однією сім`єю до самої його смерті, то суд вважає, що позивачка має право на отримання від відповідача одноразової допомоги як член сім`ї потерпілого відповідно до вищезазначених положень ч.6 ст.42 ЗУ "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування", а тому суд дійшов висновку, що відмова в призначенні та виплаті такої допомоги є протиправною.

Згідно зі статтею 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частиною 4 статті 245 КАС України суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд. У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Наведене свідчить, що адміністративний суд не обмежений у виборі способів захисту прав та інтересів особи, порушених суб`єктами владних повноважень, а вправі обрати найбільш ефективний спосіб відновлення порушеного права, який відповідає характеру такого порушення та фактичним обставинам справи.

Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

На підставі вищевикладеного, суд вважає, що достатнім та ефективним способом захисту порушених прав позивача є визнання протиправними дії Борщівського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Тернопільській області щодо відмови у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 страхової виплати відповідно до частини 6 статті 42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування" у вигляді одноразової допомоги сім`ї потерпілого у сумі, що дорівнює 100 розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на день настання права на страхову виплату, у зв`язку зі смертю чоловіка ОСОБА_2 та зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити ОСОБА_1 страхову виплату відповідно до частини 6 статті 42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування" у вигляді одноразової допомоги сім`ї потерпілого у сумі, що дорівнює 100 розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на день настання права на страхову виплату, у зв`язку зі смертю чоловіка ОСОБА_2 .

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 1 статті 6 КАС України передбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Згідно з частиною 1 статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини 1 статті 73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Згідно з частиною 2 статті 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною 1 статті 77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Відповідно до статей 132 та 139 КАС з відповідача підлягають стягненню в користь позивача понесені судові витрати у виді сплаченого судового збору в сумі 992,40грн, як наслідок задоволення позовних вимог.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати протиправними дії Борщівського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Тернопільській області щодо відмови у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 страхової виплати відповідно до частини 6 статті 42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування" у вигляді одноразової допомоги сім`ї потерпілого у сумі, що дорівнює 100 розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на день настання права на страхову виплату, у зв`язку зі смертю чоловіка ОСОБА_2 .

3. Зобов`язати Борщівське відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Тернопільській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 страхову виплату відповідно до частини 6 статті 42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування" у вигляді одноразової допомоги сім`ї потерпілого у сумі, що дорівнює 100 розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на день настання права на страхову виплату, у зв`язку зі смертю чоловіка ОСОБА_2 .

4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Борщівського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Тернопільській області на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати зі сплати судового збору в сумі 992 грн 40 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повне судове рішення складено 16 січня 2023 року.

Реквізити учасників справи:

позивач:

- ОСОБА_1 (місцезнаходження/місце проживання: АДРЕСА_3 код ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_3 );

відповідач:

- Борщівське відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Тернопільський області (місцезнаходження/місце проживання: вул. Січових Стрільців, 5,м. Борщів,Тернопільська область,48701 код ЄДРПОУ/РНОКПП 41449652);

Головуючий суддяОсташ А.В.