Ухвала

від 16.01.2023 по справі 520/28497/21

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

16 січня 2023 р.Справа № 520/28497/21 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Бартош Н.С.,

Суддів: Григорова А.М. , Подобайло З.Г. ,

розглянувши клопотання Фонду державного майна України про відстрочення сплати судового збору за апеляційною скаргою Фонду державного майна України на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 01.07.2022 року по справі № 520/28497/21

за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3

до Фонду державного майна України третя особа Державне підприємство "Харківський завод шампанських вин"

про про визнання дій протиправними та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 01.07.2022 року задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Фонду державного майна України третя особа Державне підприємство "Харківський завод шампанських вин" про про визнання дій протиправними та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії.

На зазначене рішення суду Фондом державного майна України подано апеляційну скаргу. Апелянтом також заявлене клопотання про відстрочення сплати судового збору.

В обґрунтування клопотання вказує на відсутність коштів для сплати судового збору. Також зазначає, що у зв`язку із введенням воєнного стану в Україні та, відповідно, зі зміною умов функціонування державних органів та порядку роботи Казначейства та органів Казначейства в особливому режимі в умовах воєнного стану, відповідач об`єктивно позбавлений можливості щодо сплати судового збору. Окремо відповідач звертає увагу, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 10.03.2022 № 245 «Про спрямування коштів до резервного фонду державного бюджету» Фонду державного майна України за КПКВК 6611020 «Заходи пов`язані з проведенням приватизації державного майна» зменшено видатки на 149 718, 5 тис. грн, а також відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 01.04.2022 № 401 «Про спрямування коштів до резервного фонду державного бюджету» за КПКВК 6611010 «Керівництво та управління у сфері державного майна» -14 637, 4 тис. грн. Таким чином, враховуючи об`єктивну неможливість здійснити фінансування видатків на судовий збір з державного бюджету за КПКВК 6611020 «Заходи, пов`язані з проведенням приватизації державного майна» по КЕКВ 2800 «Інші поточні видатки», фінансування видатків для оплати судового збору можливе після припинення воєнного стану та відновлення видатків. Крім того, за КПКВК 6611010 «Керівництво та управління у сфері державного майна» відповідно до помісячного плану асигнувань на 2022 рік (з урахуванням змін) фінансування видатків на судовий збір можливе з вересня 2022 року. У зв`язку із воєнним станом в першу чергу забезпечуються видатки на оборону України, тому Фонду було значно скорочено кошторис, зокрема і на судовий збір. Також посилається на лист Торгово-промислової палати України від 28.02.2022р. № 2024/02.0-7.1. Зазначає, що відтак відповідач об`єктивно позбавлений можливості щодо сплати судового збору в судових справах.

Дослідивши вказане клопотання, суд дійшов висновку про його необґрунтованість, виходячи з такого.

З 15 грудня 2017 р. набув чинності Закон України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 3 жовтня 2017 р. № 2147-VIII.

Згідно з ч. 3 ст. 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Згідно з ч. 2 ст. 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Отже, законодавством чітко регламентовано право суду на звільнення сторони від сплати судового збору, зменшення його розміру, розстрочення або відстрочення його сплати, а єдиною підставою для відстрочення, розстрочення або звільнення сторони від сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони.

Майновий стан сторони (належні стороні майнові права та обов`язки) має визначатися судом у світлі конкретних обставин певної справи, включаючи спроможність заявника сплатити. Отже, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони.

Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати належні і допустимі, у розумінні ст.ст. 73, 74 КАС України, докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Таким чином, для застосування судом положень ч. 1 ст. 133 КАС України повинні бути відповідні правові підстави, в іншому ж випадку, як зазначено в рішенні Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 р. у справі "Креуз проти Польщі", вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.

Визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану.

Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 "Інші поточні платежі", розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.

Після прийняття Закону про Державний бюджет України на поточний бюджетний період до затвердження в установлений законодавством термін бюджетного розпису на поточний рік в обов`язковому порядку складається тимчасовий розпис бюджету на відповідний період. Бюджетні установи складають на цей період тимчасові індивідуальні кошториси (з довідками про зміни до них у разі їх внесення).

У пункті 45 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 №228, зазначено, що під час складання на наступний рік розписів відповідних бюджетів, кошторисів, планів асигнувань загального фонду бюджету, планів надання кредитів із загального фонду бюджету та планів спеціального фонду, планів використання бюджетних коштів (крім планів використання бюджетних коштів одержувачів) помісячних планів використання бюджетних коштів враховуються обсяги здійснених видатків і наданих кредитів з бюджету згідно з тимчасовими розписами відповідних бюджетів та тимчасовими кошторисами, тимчасовими планами використання бюджетних коштів і тимчасовими помісячними планами використання бюджетних коштів.

З урахуванням наведеного та беручи до уваги, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, слід дійти висновку, що обставини, пов`язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору тощо не можуть бути підставою для реалізації суб`єктом владних повноважень права на апеляційне/касаційне оскарження у будь-який необмежений час після закінчення такого строку.

У справі "Рисовський проти України" Європейський Суд з прав людини "... підкреслює особливу важливість принципу "належного урядування". Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок … і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси…".

Тобто, виходячи з принципу "належного урядування", державні органи загалом, і податкові органи зокрема, зобов`язати діяти вчасно та в належний спосіб, а держава не повинна отримувати вигоду у вигляді поновлення судами строку на оскарження судових рішень та виправляти допущені органами державної влади помилки за рахунок приватної особи, яка діяла добросовісно (у даному випадку - за рахунок платника податку у зв`язку з порушенням принципу остаточності судового рішення, прийнятого на користь такого платника податку).

Відповідно до ст.129 Конституції України та ст.8 КАС України, однією із засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні від 15 травня 2008 року "Надточій проти України" принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище у порівнянні з опонентом.

Заявник у клопотанні посилається на відсутність коштів для сплати судового збору та введення на території України воєнного стану, що ускладнює вчинення заходів щодо оплати судового збору.

Однак доказів, що унеможливлюють сплату судового збору до суду не надано.

Щодо посилань скаржника на те, що внаслідок впровадження воєнного стану, на рахунку за КВЕК 2800 (за яким здійснюються видатки для сплати судового збору) в умовах воєнного стану не здійснюється фінансування (п. 18, 19 Порядку), колегія суддів зазначає наступне.

Постановою Кабінету Міністрів України від 09 червня 2021 року №590 було затверджено Порядок виконання повноважень Державною казначейською службою в особливому режимі в умовах воєнного стану (далі - Порядок 590).

Положеннями п.18,19 Порядку №590 встановлено певну черговість відкриття Казначейством асигнувань із державного бюджету за видатками та платежами.

Видатки, що здійснюються за КЕКВ 2800 Інші поточні видатки не віднесені до таких, за якими відкриття асигнувань із державного бюджету здійснюється першочергово.

Колегія суддів наголошує що в клопотанні скаржника міститься лише загальне посилання на те, що за КВЕК 2800 (за яким здійснюються видатки для сплати судового збору) в умовах воєнного стану не здійснюється фінансування, що не узгоджується з п.18,19 Порядку №590.

Оскільки, як вже було зазначено вище п.18,19 Порядку №590 встановлено певну черговість відкриття Казначейством асигнувань із державного бюджету за видатками та платежами, а не заборону (припинення) здійснюється фінансування за КВЕК 2800.

Разом з тим у матеріалах справи відсутні докази, які б вказували на те, що на час звернення до суду з апеляційною скаргою асигнування із державного бюджету на інші поточні видатки ще не відкриті для відповідача з огляду на встановлену в п.18, 19 Порядку № 590 черговість вчинення відповідних дій.

Також, колегія суддів зазначає, що відповідач не обґрунтовує (не мотивує), яким чином обставини непереборної сили, про які йдеться у листі Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1, перешкоджають сплатити судовий збір.

Інших обставин в даному клопотанні не наведено.

Згідно з ч.ч.1,2 ст.44 КАС України, учасники справи мають рівні процесуальні права та обов`язки. Учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Рівність усіх учасників справи перед законом і судом передбачає єдиний правовий режим, який забезпечує реалізацію їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.

Сплата судового збору за подання апеляційної скарги є процесуальним обов`язком сторони, що звертається до суду з апеляційною скаргою.

Обмежене фінансування бюджетної установи не може бути підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.

Враховуючи вищевикладене, клопотання підлягає залишенню без задоволення.

Керуючись ст. ст. 3, 73, 74, 133 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання Фонду державного майна України про відстрочення сплати судового збору - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Н.С. БартошСудді А.М. Григоров З.Г. Подобайло