Ухвала

від 12.01.2023 по справі 753/255/22

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

Іменем України

12 січня 2023 року

м. Київ

справа № 753/255/22

провадження № 61-21ск23

Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Петрова Є. В.,

розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дарницького районного суду міста Києва від 30 травня 2022 року та постанову Київського апеляційного суду від 01 грудня 2022 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Ковальська-Житлосервіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

У січні 2022 року ТОВ «Ковальська-Житлосервіс» звернулося з вказаним вище позовом, який обґрунтовувало тим, що є надавачем житлово-комунальних послуг, а ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 .

Позовна заява мотивована тим, що у зв`язку із несплатою коштів за отримані житлово-комунальні послуги у ОСОБА_1 виникла заборгованість в сумі 47 867,57 грн.

25 травня 2022 року до суду надійшов зустрічний позов ОСОБА_1 до ТОВ «Ковальська-Житлосервіс» про визнання дій ТОВ «Ковальська-Житлосервіс» неправомірними та зобов`язання здійснити перерахунок.

Позов мотивований тим, що на думку ОСОБА_1 ТОВ «Ковальська-Житлосервіс» надано необґрунтований розрахунок заборгованості.

ОСОБА_1 вказує, що зустрічний позов є взаємопов`язаним з первісним, оскільки підставою первісного позову є начебто неправомірний розрахунок заборгованості.

Мотивуючи наведеним, просив суд здійснити перерахунок та визнати дії ТОВ «Ковальська-Житлосервіс» неправомірними.

Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 30 травня 2022 року, яка залишена без змін постановою Київського апеляційного суду від 01 грудня 2022 року, зустрічну позовну заяву повернуто заявнику.

Ухвала суду першої інстанції, з якою погодився апеляційний суду, мотивована тим, що зустрічний позов не є взаємопов`язаним із первісним позовом, оскільки вимоги за цим позовом виникли з інших правовідносин (незгодою з доказами про розмір заборгованості), що унеможливлює його спільний розгляд з первісним позовом у цій справі.

Обґрунтованість розрахунку позовних вимог є предметом дослідження та вивчення під час розгляду справи, у випадку незгоди із розрахунком боргу позивача, відповідач має право подати у строки встановлені нормами ЦПК України (час для подання відзиву на позов) свій розрахунок.

30 грудня 2022 року ОСОБА_1 засобами електронного зв`язку з використанням електронного цифрового підпису звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на ухвалу Дарницького районного суду міста Києва від 30 травня 2022 року та постанову Київського апеляційного суду від 01 грудня 2022 року у зазначеній вище справі.

У касаційній скарзі заявник просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження з таких підстав.

Відповідно до вимог частини другої статті 389 ЦПК України підставами для касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства проголошено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови реалізації процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та їх гарантій.

У статті 44 ЦПК України закріплено обов`язок особи, яка бере участь у справі, добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки.

Відповідно до статті 193 ЦПК України відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.

Зустрічний позов дозволяє розглянути в одному процесі вимоги обох сторін, що дає можливість заощадити час і сприяє більш швидкому захисту їх прав та інтересів, а також запобігає можливості винесення суперечливих і взаємовиключних судових рішень у цивільній справі.

Суд приймає зустрічний позов до спільного розгляду з первісним, якщо вони прямо взаємопов`язані між собою і спільний їх розгляд є доцільним. Взаємний зв`язок, як умова для прийняття зустрічного позову, має місце у випадку, якщо вимоги відповідача і позивача виникають з одних правовідносин і коли на обґрунтування тієї й іншої вимоги наводяться спільні факти. Взаємний зв`язок первісного і зустрічного позову може виявлятись у тому, що зустрічна вимога виключає вимогу первісну, або обидва випливають з однієї підстави, або взаємний зв`язок виникає з однорідності обставин виникнення взаємних матеріально-правових вимог між позивачем і відповідачем.

При цьому, під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Отже, для прийняття зустрічного позову до спільного розгляду з первісним позовом необхідною є перевірка та встановлення тотожності усіх необхідних трьох ознак, а саме: суб`єктного складу, предмету спору, а також підстав, з яких відповідний позов заявлено.

Відповідно до частини третьої статті 193 ЦПК України зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частини першої та другої статті 193 цього Кодексу, ухвалою суду повертається заявникові.

Суд установив, що ТОВ «Ковальська-Житлосервіс» звернулося з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Отже, предметом первісного позову є стягнення заборгованості.

ОСОБА_1 у відзиві на позовну заяву заперечуючи проти позову вказував, що позивачем не в повному обсязі надавались послуги з утримання будинку та прибудинкової території, а тому просив суд у зустрічній позовній заяві визнати дії позивача, які виразились у наданні до суду необґрунтованого розрахунку заборгованості та не здійсненні перерахунку неправомірними та здійснити перерахунок у зв`язку із неповним наданням позивачем послуг.

Отже, предметом зустрічного позову є неправомірні дії ТОВ «Ковальська-Житлосервіс», які виразились у наданні до суду необґрунтованого розрахунку заборгованості.

Враховуючи викладене, суди встановивши, що позовні вимоги зустрічного позову не пов`язані з первісним позовом підставами виникнення та поданими доказами, а задоволення вказаних вимог по зустрічному позову не вплине на вимоги за первісним позовом, дійшли правильного висновку про повернення зустрічного позову, оскільки обґрунтованість розрахунку позовних вимог є предметом дослідження та вивчення під час розгляду справи, у випадку незгоди із розрахунком боргу позивача, відповідач має право подати у строки встановлені нормами ЦПК України свій розрахунок.

Аналіз змісту касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень свідчить, що правильне застосування судами норм права є очевидним, а касаційна скарга є необґрунтованою.

Відповідно до частини четвертої статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Згідно з частинами п`ятою та шостою статті 394 ЦПК України питання про відкриття касаційного провадження у випадку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, вирішує колегія суддів у складі трьох суддів. Ухвала про відмову у відкритті касаційного провадження повинна містити мотиви, з яких суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкриття касаційного провадження.

Оскільки правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення, тому колегія суддів вважає, що касаційна скарга є необґрунтованою та у відкритті касаційного провадження слід відмовити.

Керуючись пунктом 1 частини другої, частинами четвертою, п`ятою та шостою статті 394 ЦПК України Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Дарницького районного суду міста Києва від 30 травня 2022 року та постанову Київського апеляційного суду від 01 грудня 2022 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Ковальська-Житлосервіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: А. І. Грушицький

І. В. Литвиненко

Є. В. Петров