Рішення

від 19.06.2023 по справі 753/255/22

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/255/22

провадження № 2/753/890/23

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2023 року суддя Дарницького районного суду міста Києва Шаповалова К.В. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ковальська-Житлосервіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

10 січня 2022 року до Дарницького районного суду міста Києва надійшла позовна заява ТОВ "Ковальська-Житлосервіс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

В обґрунтування позовної заяви позивач зазначив, що є надавачем житлово-комунальних послуг за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідач є власником квартири АДРЕСА_2 у вказаному будинку. У зв`язку із несплатою коштів за отримані житлово-комунальні послуги у відповідача утворилася заборгованість, яка складає 47 867, 57 грн. та яку позивач просить стягнути на свою користь у судовому порядку.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11 січня 2022 року цивільну справу № 753/255/22 передано судді Шаповаловій К.В. Фактично справу було передано судді 12 січня 2022 року.

27 січня 2022 року до суду надійшла відповідь з електронного реєстру територіальної громади м. Києва ГІОЦ/КМДА про зареєстроване місце проживання відповідача.

Ухвалою суду від 4 лютого 2022 року відкрито провадження у справі та визначено проводити її розгляд у спрощеному провадженні без повідомлення (виклику) сторін.

10 травня 2022 року відповідач ОСОБА_1 у приміщенні Дарницького районного суду м. Києва ознайомився із матеріалами справи, про що у матеріалах справи міститься відповідна заява.

Крім того, 10 травня 2022 року відповідач подав до суду клопотання про розгляд справи у загальному порядку з повідомленням сторін.

Ухвалою суду від 13 травня 2022 року у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про розгляд даної цивільної справи у загальному порядку з викликом сторін було відмовлено.

25 травня 2022 року до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, який був поданий відповідачем у строки, визначені ЦПК України. У відзиві на позовну заяву відповідач зазначив, що між ним та позивачем не було укладено договору про надання послуг з утримання будинку та прибудинкової території, відповідно до чого, позивач не може пред`являти до відповідача вимоги щодо стягнення заборгованості за вказані послуги. Більше того, як зазначає відповідач, позивачем не виконувалися обов`язки з управління, а саме: не надавалася інформація про ціну послуги з управління, не звітувалося про витрати відповідно до затвердженого кошторису, не здійснювалися перерахунки у разі ненадання послуг, тощо. Відповідач зазначає, що факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг може бути підставою для часткового звільнення споживача від оплати послуг. Також вказав, що розрахунок заборгованості містить неправильні відомості, суми є завищеними та не відповідають затвердженому тарифу. ОСОБА_1 зазначає, що позивачем не було враховано позовну давність, та пред`явлено вимогу про стягнення боргу після спливу визначено законом строку, у зв`язку із чим просив суд застосувати позовну давність до вимог позивача у період з липня по 29 грудня 2018 року.

Крім того, 25 травня 2022 року до суду надійшов зустрічний позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ковальська-Житлосервіс» про визнання дій позивача, які виразились у наданні до суду необґрунтованого розрахунку заборгованості та не здійсненні перерахунку неправомірними та зобов`язання здійснити перерахунок.

Ухвалою суду від 30 травня 2022 року зустрічну позовну заяву було повернуто ОСОБА_1

03 червня 2022 року до суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якій зазначив, що 07 травня 2013 року позивачем було надано відповідачу договір про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій з додатками та договір про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення. Однак відповідач погодився укласти лише останній договір, а договір про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій відмовився підписувати та екземпляр договору не повернув. Посилаючись на постанову Великої палати Верховного Суду України у справі № 712/8916/17 та постанову Касаційного цивільного суду у складі Верховного суду України від 19 серпня 2020 року у справі № 703/2200/15, позивач зазначає, що відсутність письмового договору не є підставою для звільнення споживача від оплати за спожиті житлово-комунальні послуги. Разом з тим, позивачем до відповіді на відзив були долучені копії договорів, укладені між позивачем, як організацією, яка здійснює управління будинком та організаціями, які безпосередньо надають ті чи інші послуги, вартість яких становить складову тарифу щодо утримання будинку та прибудинкової території серед яких: технічне обслуговування систем пожежної сигналізації, технічне обслуговування системи димовидалення, технічне обслуговування та ремонт ліфтів, вивезення та знешкодження (захоронення) твердих побутових відходів, тощо. Також представник позивача вказала, що до відзиву на позовну заяву відповідачем не долучено актів, які складені відповідно до приписів ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» та які фіксують відсутність (ненадання) тієї чи іншої комунальної послуги у будинку відповідача.

02 січня 2023 року до суду від відповідача ОСОБА_1 надійшли додаткові письмові пояснення щодо заявлених позивачем вимог, в яких, зокрема, відповідач вказав, які послуги, на його думку, надавались у будинку, а які ні.

У відповідності до частини восьмої статті 279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.

Положеннями статті 174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

Дослідивши та всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані у справі докази, виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному та всебічному дослідженні обставин справи, вивчивши доводи учасників справи, викладені у письмових заявах, суд дійшов до наступного висновку.

ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_3 , загальною площею 139,40 кв. м., що підтверджується копією свідоцтва про право власності від 16 червня 2011 року (а.с. 10) та копією витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 15 липня 2021 року (а.с.12).

Відповідно до рішення правління АТ ХК «Київміськбуд» від 30 серпня 2007 року № 119/0/5-07 позивачу вирішено передати на баланс обслуговування та експлуатацію без права відчуження житловий комплекс з підземним паркінгом з насосною, ІТП, внутрішнобудинковими інженерними мережами Позняки, 10-Б, м-н. В пункті 1.2.1 розпорядження Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації від 28 вересня 2007 року № 1014 "Про затвердження актів про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів", вказано, що надано новозбудованому житловому будинку (секції 1-4) на перетині АДРЕСА_4 та АДРЕСА_5 » адресу: АДРЕСА_1 .

Відповідно до додатку 1 до вказаного розпорядження визначено, що обслуговування багатоповерхового будинку АДРЕСА_1 покладається на ТОВ «Ковальська-Житлосервіс».

Відповідно до положень частини п`ятої статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09 листопада 2017 року житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.

Відповідно до статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» на споживачів покладається обов`язок оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Статтею 9 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги, споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

Згідно з частини першої статті 322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із статтею 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.

У відповідності до статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 610 ЦКУ порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Відповідно до розпорядження КМДА від 01 серпня 2016 року № 628, встановлено тариф на послуги з утримання будинків та прибудинкових територій за адресою: АДРЕСА_1 у розмірі 4,80 грн. за 1 кв.м. загальної площі квартири за місяць з ПДВ. 15 листопада 2017 року розпорядженням КМДА № 1444 встановлено тариф на послуги з утримання будинку і споруд прибудинкової території за адресою: АДРЕСА_1 , - 7,24 грн за 1 кв. м загальної площі квартири за місяць з ПДВ.

З листопада 2019 року зі складу витрат на утримання будинку виключена послуга з вивезення твердих побутових відходів, з урахуванням приписів статті 5 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» від 09 листопада 2017 року.

Загальна площа квартири АДРЕСА_3 , за якою виникла заборгованість, становить 139,40 кв.м., що підтверджується свідоцтвом про право власності від 16 червня 2011 року.

Звертаючись із позовною заявою, позивач вказав, що відповідач неналежним чином виконував умови договору, внаслідок чого у нього за період з липня 2018 року по 31 грудня 2021 року утворилась заборгованість в розмірі 40 530,91 грн., на яку позивачем також було здійснено нарахування інфляційних втрат у розмірі 5293,46 грн. та 3% річних у розмірі 2043, 20 грн.

З наданого позивачем розрахунку заборгованості (а.с.13-14) вбачається, що відповідач не належним чином виконував свої зобов`язання перед позивачем з оплати спожитих житлово-комунальних послуг, в результаті чого за період з липня 2018 року по грудень 2021 утворилась заборгованість у розмірі 40530,91 грн.

Суд відхиляє доводи відповідача про те, що відсутність укладеного договору між ним та позивачем на утримання будинку та прибудинкової території надає йому права не сплачувати кошти за комунальні послуги, оскільки такі не надавались, з огляду на те, що відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постановах Верховного Суду України від 20 квітня 2016 року у справі № 6-2951цс15, Великої Палати Верховного Суду від 20 вересня 2018 року у справі № 751/3840/15-ц) споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Отже, відсутність договору не може беззаперечно свідчити про відсутність у споживача послуг обов`язку по сплаті за надані їм житлово-комунальні послуги.

Суд також відхиляє доводи відповідача щодо того, що позивач мав здійснити перерахунок наданих послуг, оскільки частина послуг не надавалась у будинку за адресою: АДРЕСА_1 , зокрема: прибирання підвалу, техповерхів, покрівлі, дезінсекція, обслуговування димовентканалів, експлуатація номерних знаків, а за частину послуг позивачем не було надано первинної документації, актів робіт, враховуючи таке.

Відповідно до статті 7 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» споживач має право одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів.

Відповідно до статті 27 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» у разі ненадання, надання не в повному обсязі або неналежної якості комунальних послуг споживач має право викликати виконавця комунальних послуг (його представника) для перевірки кількості та/або якості наданих послуг. У разі ненадання, надання неналежної якості послуги з управління багатоквартирним будинком споживач має право викликати управителя для перевірки якості наданих послуг. Порядок перевірки якості надання комунальних послуг та якості послуги з управління багатоквартирним будинком встановлюється Кабінетом Міністрів України, якщо інше не передбачено законом. За результатами перевірки якості надання комунальних послуг або якості послуг з управління багатоквартирним будинком складається акт-претензія, який підписується споживачем та виконавцем комунальної послуги або управителем (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком).

Відповідно до Порядку проведення перевірки відповідності якості надання деяких комунальних послуг та послуг з управління багатоквартирним будинком параметрам, передбаченим договором про надання відповідних послуг, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 27 грудня 2018 року № 1145, його поширюється на споживачів комунальних послуг та послуг з управління багатоквартирним будинком, виконавців комунальних послуг та управителів багатоквартирних будинків.

У разі ненадання, надання не в повному обсязі або неналежної якості послуг з управління багатоквартирним будинком споживач має право викликати управителя багатоквартирного будинку для перевірки якості наданих послуг.

Проведення перевірки відповідності якості надання комунальних послуг або послуг з управління багатоквартирним будинком параметрам, передбаченим договором про надання відповідних послуг, забезпечується виконавцем комунальної послуги або управителем багатоквартирного будинку.

Споживач також має право звернутися до відповідних уповноважених державних органів за захистом порушених прав щодо якості надання комунальних послуг та/або послуг з управління багатоквартирним будинком.

Для проведення перевірки відповідності якості надання комунальних послуг або послуг з управління багатоквартирним будинком параметрам, передбаченим договором про надання відповідних послуг, споживач звертається до виконавця комунальної послуги або управителя багатоквартирного будинку в усній формі особисто, за допомогою телефонного зв`язку або в письмовій формі за поштовою або електронною адресою, що зазначена в договорі про надання відповідних послуг, з претензією про невідповідність кількісних та/або якісних показників послуг.

У разі встановлення під час перевірки фактів невідповідності якості надання комунальних послуг або послуг з управління багатоквартирним будинком параметрам, передбаченим договором про надання відповідних послуг, в акті-претензії зазначаються дата і час проведення перевірки, виявлені факти невідповідності якості надання комунальних послуг або послуг з управління багатоквартирним будинком параметрам, передбаченим договором про надання відповідних послуг, інформація про дату початку зниження якості відповідної послуги.

Якщо під час перевірки факти невідповідності якості надання комунальних послуг або послуг з управління багатоквартирним будинком параметрам, передбаченим договором про надання відповідних послуг, не підтверджено, в акті-претензії зазначається інформація про відсутність фактів невідповідності якості комунальних послуг або послуг з управління багатоквартирним будинком.

В акті-претензії зазначаються також виявлені під час його складання додаткові факти невідповідності якості надання комунальних послуг або послуг з управління багатоквартирним будинком параметрам, передбаченим договором про надання відповідних послуг.

Акт-претензія складається у двох примірниках і підписується споживачем та виконавцем комунальної послуги (його представником) або управителем багатоквартирного будинку. Один примірник акта-претензії передається споживачеві, другий - зберігається у виконавця комунальної послуги (його представника) або управителя багатоквартирним будинком.

У разі коли за результатами проведення перевірки споживач та виконавець комунальних послуги або управитель багатоквартирного будинку не дійшли згоди щодо наявності (відсутності) факту невідповідності якості надання комунальних послуг або послуг з управління багатоквартирним будинком умовам або параметрам, передбаченим договором про надання відповідних послуг, та/або причин виникнення таких порушень або невідповідності, акт-претензія підписується із зауваженнями, які є його невід`ємною частиною.

Результати перевірки якості надання комунальних послуг та/або послуг з управління багатоквартирним будинком можуть бути оскаржені в судовому порядку.

Під час проведення перевірки відповідності якості надання послуг з управління багатоквартирним будинком вимогам, передбаченим договором про надання зазначених послуг, управитель багатоквартирного будинку враховує:

1) рівень забезпечення виконання передбачених у договорі про управління багатоквартирним будинком робіт з утримання спільного майна багатоквартирного будинку, поточного ремонту спільного майна багатоквартирного будинку, утримання ліфтів тощо, визначених договором управління багатоквартирним будинком;

2) стан дотримання періодичності виконання (надання) робіт (послуг), визначених договором управління багатоквартирним будинком;

3) стан дотримання встановлених стандартів, нормативів, норм, порядків і правил щодо якості послуг з управління багатоквартирним будинком.

Відповідачем до матеріалів справи не долучено відповідних актів про ненадання або надання не в повному обсязі, неналежної якості послуг, складених та оформлених відповідно до приписів ЗУ «Про житлово-комунальні послуги».

Суд також відхиляє доводи відповідача щодо завищеного тарифу за 1 кв.м загальної площі для нарахування суми витрат за місяць на утримання будинку та прибудинкової території та не вирахування з нього у 2018 та 2019 роках тарифу на вивіз та знешкодження твердого побутового сміття, оскільки як вбачається з розрахунку позивача, долученого до матеріалів справи, позивачем з листопада 2019 року у суму витрат на утримання будинку та прибудинкової території не включався тариф на вивіз та знешкодження твердого побутового сміття, при цьому такий тариф був виключений із загальної суми витрат на утримання будинку та прибудинкової території у зв`язку із прийняття нової редакції ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» від 9 листопада 2017 року, яка введена в дію лише в 2019 році.

Враховуючи загальну площу квартири АДРЕСА_3 , власником якої є відповідач, та з огляду на тарифи, визначені розпорядженням КМДА, позивачем вірно розрахована сума витрат на утримання будинку та прибудинкової території, яка підлягає сплаті відповідачем.

Суд відхиляє доводи відповідача щодо відсутності права у позивача нараховувати ПДВ, оскільки з травня 2022 року позивач не сплачує відповідний податок, зважаючи на те, що позивачем заявлено вимоги до відповідача за період з липня 2018 року по 31 грудня 2021 року.

Отже, з огляду на встановлені судом обставини та наведені положення Закону суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог. Розрахунок заборгованості за внескам на утримання будинку та прибудинкової території був перевірений судом та покладається в обґрунтування рішення як об`єктивний і належний доказ, що містить відомості щодо розміру нарахованих відповідачу сум, і здійснений на основі затверджених в установленому порядку тарифів та пропорційно до загальної площі належної відповідачу квартири.

З приводу заяви відповідача про застосування позовної давності, суд зазначає наступне.

Відповідно до положень статей 256-257 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до частини третьої, четвертої статті 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України).

Початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Європейський суд з прав людини вказав, що інститут позовної давності є спільною рисою правових систем Держав-учасниць і має на меті гарантувати: юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, спростувати які може виявитися нелегким завданням, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, які відбулися у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із спливом часу (STUBBINGS AND OTHERS v. UNITED KINGDOM, № 22083/93, № 22095/93, § 51, ЄСПЛ, від 22 жовтня 1996 року; ZOLOTAS v. GREECE (No.2), № 66610/09, § 43, ЄСПЛ, від 29 січня 2013 року).

Значення позовної давності полягає в тому, що цей інститут забезпечує визначеність та стабільність цивільних правовідносин. Він дисциплінує учасників цивільного обігу, стимулює їх до активності у здійсненні належних їм прав, зміцнює договірну дисципліну, сталість господарських відносин.

За змістом частини першої статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, суд повинен з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв`язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.

Вказаний висновок щодо позовної давності наведено в постанові Верховного Суду від 22 жовтня 2020 року у справі № 457/462/16-ц, провадження № 61-21807св19.

Згідно пункту 12 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 257 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено пунктом 12 на підставі Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», який набрав чинності 2 квітня 2020 року.

Постановами КМУ від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» на всій території України установлено карантин з 12 березня 2020 року. Враховуючи постанову КМУ від 22 липня 2020 року № 641, постанову КМУ від 9 грудня 2020 року № 1236, карантин на території України, установлений 12 березня 2020 року, неодноразово продовжувався та діяв станом на день надходження до суду позовної заяви.

Статтею 58 Конституції України, статтею 3 ЦПК України закріплено принцип права, згідно з яким закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі.

Таким чином, з 2 квітня 2020 року визначена статтею 257 ЦК України позовна давність продовжена, а враховуючи те, що позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість у період з липня 2018 року по грудень 2021 року, заява відповідача про застосування позовної давності задоволенню не підлягає.

Крім того, позивач просив стягнути з відповідача 3% річних в розмірі 2043,20 грн. та інфляційні втрати в розмірі 5 293,46 грн.

Заперечуючи проти заявленої вимоги, відповідач вказав, що відповідно до постанови Кабінету міністрів України від 5 березня 2022 року № 206 до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги; припинення/зупинення надання житлово-комунальних послуг населенню у разі їх неоплати або оплати не в повному обсязі.

Поряд з цим, як зазначалось, позивачем заявлено вимоги до відповідача про стягнення заборгованості за надані послуги, що виникла у період з липня 2018 року по 31 грудня 2021 року та 3% річних і інфляційні втрати розраховані, відповідно, за той самий період, а отже зазначена відповідачем постанова КМУ не підлягає застосуванню у цьому випадку.

За приписом статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності неможливість виконання ним грошового зобов`язання і у разі прострочення на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Перевіривши розрахунок інфляційного збільшення та 3% річних, наданий позивачем, суд зауважує, що при здійсненні нарахувань інфляційних втрат позивачем не враховувалась дифляція, а отже розрахунки позивача підлягають коригуванню.

За підрахунком суду до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає 3% річних в розмірі 2043,20 грн. та інфляційні втрати в розмірі 5236,63 грн.

Згідно із частиною третьою статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Отже, зважаючи на встановлені обставини та наведені положення Закону, суд дійшов висновку про обґрунтованість і доведеність позовних вимог ТОВ "Ковальська-Житлосервіс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги з нарахуванням інфляційної складової боргу та трьох процентів річних, а тому позовні вимоги підлягають частковому задоволенню (з урахуванням коригування розрахунку інфляційної складової).

Приймаючи до уваги предмет даного спору, наслідки його розгляду судом, суд вважає за необхідне застосувати положення пункту 3 частини другої статті 141 ЦПК України.

Так, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

На підставі положень статті 141 ЦПК України суд покладає на відповідача сплачений позивачем судовий збір у розмірі 2267,30 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 4, 5, 7, 12, 13, 76, 77, 80, 81, 89, 141, 259, 263-265, 268, 279, 354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Ковальська-Житлосервіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ковальська-Житлосервіс» заборгованість за житлово-комунальні послуги у розмірі 40 530,91 грн., інфляційні втрати у розмірі - 5236,63 грн. та 3% річних від простроченої суми у розмірі - 2 043, 20 грн , що загалом становить 47 810,74 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ковальська-Житлосервіс» судовий збір в розмірі 2267,30 грн.

В іншій частині позовних вимог- відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складання.

У випадку проголошення у судовому засіданні лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Ковальська-Житлосервіс», код ЄДРПОУ 32912720, м. Київ, вул. Єлизавети Чавдар, буд. 3.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_6 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Суддя К.В. Шаповалова