Постанова

від 16.01.2023 по справі 922/783/22

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 січня 2023 року м. Харків Справа № 922/783/22

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя:Зубченко І.В. (доповідач),судді:Медуниця О.Є., Попков Д.О. розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Зачепилівської селищної ради, смт.Зачепилівка Харківської області (вх.№1234 Х/3 від 11.11.2022р.)на додаткове рішення господарського суду Харківської областіухвалене 06.10.2022р. (повний текст складено та підписано 07.10.2022р. у м.Харкові)у справі№922/783/22 (суддя Жельне С.Ч.)за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Євроенерготрейд», м.Черкасидо Зачепилівської селищної ради, смт.Зачепилівка Харківської областіпростягнення 91.586,63грн.

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальність «Євроенерготрейд», м.Черкаси, позивач, звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до відповідача, Зачепилівської селищної ради, смт.Зачепилівка Харківської області, про стягнення заборгованості у розмірі 91.586,63грн., з яких 84.211,16грн. основний борг, 1.568,87грн. пеня, 5.197,51грн. інфляційні та 609,09грн. 3% річних за користування грошовими коштами.

Рішенням господарського суду Харківської області від 09.09.2022р. (повний текст складено та підписано 15.09.2022р.) у справі №922/783/22 позовні вимоги задоволено повністю. Стягнуто з Зачепилівської селищної ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Євроенерготрейд» заборгованість 84.211,16грн., пеню 1.568,87грн., інфляційні 5.197,51грн., 3% річних 609,09грн. та витрати по сплаті судового збору 1.984,80грн.

Зазначене рішення місцевого господарського суду в апеляційному порядку оскаржено не було та набрало законної сили.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Євроенерготрейд» звернулося до господарського суду Харківської області з клопотанням про стягнення судових витрат, за змістом якого просить стягнути із Зачепилівської селищної ради на свою користь 6.000,00грн. на професійну правничу допомогу.

Додатковим рішенням господарського суду Харківської області від 06.10.2022р. (повний текст складено та підписано 07.10.2022р.) у справі №922/783/22 клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Євроенерготрейд про стягнення судових витрат задоволено. Стягнуто з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції у розмірі 6.000,00грн.

Не погодившись із зазначеним рішенням, Зачепилівська селищна рада звернулась до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, згідно з резолютивною частиною якої просить скасувати додаткове рішення господарського суду Харківської області від 06.10.2022р. про стягнення судових витрат у розмірі 6.000,00грн. у справі №922/783/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Євроенерготрейд» до Зачепилівської селищної ради про стягнення коштів.

Апелянт категорично не погоджується із додатковим рішенням господарського суду Харківської області від 06.10.2022р. у справі №922/783/22, вважає розмір витрат на професійну правничу допомогу неспівмірним та необґрунтованим з огляду на наступне:

- на підтвердження понесення позивачем витрат на правову допомогу адвоката представник позивача надав суду рахунок на оплату №225 від 12.09.2022р. на суму 6.000,00грн. та платіжне доручення №3580 від 12.09.2022р. на суму 3.000,00грн., у той час як просив стягнути 6.000,00грн., що є вдвічі більшим, ніж фактично сплачено позивачем;

- справа №922/783/22 про стягнення заборгованості у розмірі 91.586,63грн. за своїм характером є простою, оскільки розглядалася у спрощеному провадженні, не містить багато матеріалів та не потребує додаткових спеціальних знань і зусиль від адвоката;

- з аналізу акта наданих послуг №10 від 12.09.2022р. вбачається, що адвокат для

надання правової допомоги позивачу витратив 06год. 04хв., враховуючи участь у судових засіданнях, складання та подання процесуальних документів. Однак, у справі було проведено тільки одне судове засідання 09.09.2022р., яке відбулося у режимі відеоконференції, що вимагає набагато менше фінансових, часових та інших затрат, ніж засідання у приміщенні суду;

- у акті надання послуг №10 зазначено, що представник позивача витратив багато часу на написання та подачу клопотання про розподіл судових витрат. Однак, такі витрати не є необхідними та неминучими, оскільки відповідно до вимог ст.162 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи, подається разом із позовною заявою. Подання такого клопотання окремо від позовної заяви є свідомим вибором представника позивача;

- усупереч вимогам ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», акт надання послуг №10 не містить одиниці виміру господарської операції, а саме вартості однієї години роботи адвоката або вартості складання окремого процесуального документа чи вчинення певної дії. Тому під час

аналізу цього документу неможливо встановити механізм утворення загальної суми вартості надання правової допомоги. При цьому апелянт посилається на правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 01.10.2018р. у справі №569/17904/17;

- заявлений до стягнення розмір витрат на професійну правничу допомогу не є співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

- суд першої інстанції не врахував, що прострочення сплати заборгованості за договірним зобов`язанням відбулось не з вини відповідача, а у зв`язку з існуванням обставин непереборної сили (військовою агресією Російської Федерації проти України). У зв`язку з цим варто враховувати висновки Об`єднаної Палати Верховного Суду у справі №922/445/19 про те, що суд з урахуванням критеріїв ч.ч.5-7, 9 ст.129 ГПК України може відступити від загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення;

- враховуючи дію воєнного стану в Україні та першочерговість спрямування видатків Зачепилівської селищної ради на потреби військових та цивільного населення, обкладання додатковими витратами органу місцевого самоврядування може призвести до неможливості забезпечення базових потреб населення.

Для розгляду апеляційної скарги згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.11.2022р. сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя (доповідач) Зубченко І.В., судді Медуниця О.Є., Попков Д.О.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 15.11.2022р. поновлено Зачепилівській селищній раді пропущений процесуальний строк для подання апеляційної скарги на додаткове рішення господарського суду Харківської області від 06.10.2022р. (повний текст складено та підписано 07.10.2022р.) у справі №922/783/22 та відкрито апеляційне провадження за вищевказаною апеляційною скаргою. Розгляд апеляційної скарги призначено у порядку письмового провадження. Зобов`язано Зачепилівську селищну раду невідкладно надати до суду уточнення вимог апеляційної скарги та докази надсилання відповідних уточнень на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Євроенерготрейд». Установлено позивачу строк для подання відзиву на апеляційну скаргу протягом 15 днів з дня вручення ухвали, а також доказів надсилання (надання) копії відзиву та доданих до нього документів апелянтові. Запропоновано сторонам у строк до 07.12.2022р. включно надати до суду заяви, клопотання та заперечення (у разі наявності), з доказами надсилання їх копії та доданих до них документів іншій стороні.

21.11.2022р. через систему «Електронний суд» від Товариства з обмеженою відповідальністю "Євроенерготрейд отримано відзив на апеляційну скаргу (у межах визначеного судом строку), за змістом якого позивач просить апеляційну скаргу Зачепилівської селищної ради на додаткове рішення господарського суду Харківської області від 06.10.2022р. у справі №922/783/22 залишити без задоволення, стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача понесені судові витрати.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Євроенерготрейд» вважає апеляційну скаргу безпідставною, необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню, з огляду на наступне:

- посилання скаржника на те, що понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу не відповідають критеріям розумності, не є співмірними зі складністю справи та виконаними адвокатом роботами, не підтверджені жодними доказами. Разом з цим, позивачем належними доказами підтверджено розмір понесених Товариством з обмеженою відповідальністю «Євроенерготрейд» витрат на професійну правничу допомогу у зв`язку із розглядом справи в господарському суді Харківської області;

- відповідач не скористався наданим йому правом на подання клопотання про зменшення витрат у суді першої інстанції;

- самі лише посилання на неспівмірність витрат та незгода із сумою понесених витрат на професійну правничу допомогу не можуть бути підставою для відмови у задоволенні заяви про розподіл судових витрат;

- згідно з постановою Касаційного господарського суду від 21.10.2022р. у справі №910/13595/20 написання клопотання про розподіл судових витрат є складовою правової допомоги, яка має оплачуватись;

- згідно з п.4.3 договору про надання правової допомоги №25-01 від 20.01.2021р. вартість послуг, наданих адвокатом, складає 1.000,00грн. за одну годину роботи, але не повинна перевищувати суму в розмірі 100.000,00грн. Відтак, посилання апелянта на відсутність одиниці виміру грошової операції, а саме години роботи адвоката, не заслуговують на увагу.

Товариством з обмеженою відповідальністю «Євроенерготрейд» за змістом відзиву на апеляційну скаргу, разом з іншим, зазначено, що позивач очікує понести витрати на професійну правничу в розмірі 2.000,00грн. у ході розгляду апеляційної скарги; докази понесення таких витрат будуть надані протягом п`яти днів за днем проголошення вступної та резолютивної частини рішення або протягом п`яти днів з дня оприлюднення рішення в ЄСІТС у випадку письмового провадження.

27.12.2022р. на електронну адресу Східного апеляційного господарського суду від Зачепилівської селищної ради на виконання вимог ухвали суду від 15.11.2022р. надійшли уточнення до апеляційної скарги, згідно з резолютивною частиною яких заявник просить скасувати додаткове рішення господарського суду Харківської області від 06.10.2022р. у справі №922/783/22 про стягнення судових витрат у розмірі 6.000,00грн. та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Євроенерготрейд» про стягнення з Зачепилівської селищної ради витрат на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції у розмірі 6.000,00грн. За змістом уточнень до апеляційної скарги відповідачем також зауважено, що позивач не надавав з позовною заявою попередній розрахунок судових витрат, а лише повідомив очікувану загальну суму на правничу допомогу; фактично позивач надав нові додаткові докази витрат на професійну правничу допомогу після ухвалення рішення по суті. Зачепилівська селищна рада також зазначає, що ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат можливе у випадку, коли суд не вирішив це питання під час ухвалення основного рішення, однак, у цій справі суд уже вирішив питання про розподіл судових витрат у вигляді судового збору під час ухвалення рішення від 09.09.2022р.

У контексті приписів ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, уточнення до неї, відзив на апеляційну скаргу, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення вимог апеляційної скарги та скасування оскаржуваного рішення (додаткового) з огляду на наступне.

Положеннями ст.59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Частинами 1, 3 ст.131-2 Конституції України визначено, що для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура. Засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначаються законом.

Зазначеним положенням Конституції України кореспондуються положення ст.16 ГПК України, якою передбачено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою, а представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Частина 7 ст.43 Конституції України передбачає, що право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Виходячи з аналізу положень статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту адвокат отримує винагороду у вигляді гонорару, порядок обчислення якого (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Водночас, розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань, з урахуванням складності справи, кваліфікації, досвіду і завантаженості адвоката, фінансового стану клієнта та інших обставин. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. У разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу та обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.

Отже, діяльність адвоката є оплачуваною працею і така оплата у вигляді гонорару здійснюється на підставі укладеного між адвокатом та його клієнтом договору про надання правової допомоги.

Одним із принципів господарського судочинства, який передбачено положеннями ст.129 ГПК України, є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п.12 ч.3 ст.2 ГПК України). Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Відповідно до положень ч.3 ст.123 ГПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.1 ст.126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

У контексті приписів ч.2 ст.126 ГПК України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

З аналізу названих положень убачається, що витрати на надану професійну правничу допомогу в разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Виходячи із системного аналізу положень ч.8 ст.129, ч.3 ст.126 ГПК України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо), які подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. Також, для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відсутність документального підтвердження надання правової допомоги (договору надання правової допомоги, детального опису виконаних доручень клієнта, акта прийому-передачі виконаних робіт, платіжних доручень на підтвердження фактично понесених витрат клієнтом тощо) є підставою для відмови у задоволенні заяви про розподіл судових витрат у зв`язку з недоведеністю їх наявності.

Згідно з рішеннями Європейського суду з прав людини у справі "Баришевський проти України" та "Двойних проти України", заявник має право на компенсацію судових та інших витрат лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір - обґрунтованим.

Як убачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю «Євроенерготрейд» у позовній заяві на виконання вимог ст.124 ГПК України повідомило, що позивач очікує понести витрати на професійну правничу в розмірі 8.000,00грн. у ході розгляду вказаного спору. Докази понесення таких витрат будуть надані протягом п`яти днів за днем проголошення вступної та резолютивної частини рішення або протягом п`яти днів з дня оприлюднення рішення в Єдиному реєстрі судових рішень у випадку письмового провадження.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Євроенерготрейд», обґрунтовуючи заяву про стягнення з відповідача 6.000,00грн. витрат на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції, надав копії наступних документів: договору про надання правової допомоги №25-01 від 20.01.2021р., укладено між Товариством з обмеженою відповідальністю «Євроенерготрейд» (клієнт) та Адвокатським об`єднанням «Право, бізнес і фінанси» в особі голови об`єднання Драченка Владислава Вікторовича; свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серія ЧК №000897 від 02.04.2018р.; акту наданих послуг (детальний опис робіт) №10 від 12.09.2022р. до договору про надання правової допомоги №25-01 на суму 6.000,00грн.; рахунку на оплату №225 від 12.09.2022р. на суму 6.000,00грн.; платіжного доручення №3580 від 12.09.2022р. на суму 3.000,00грн.

За змістом апеляційної скарги Зачепилівська селищна рада наголошує, що на підтвердження понесення позивачем витрат на правову допомогу адвоката представник позивача надав суду рахунок на оплату №225 від 12.09.2022р. на суму 6.000,00грн. та платіжне доручення №3580 від 12.09.2022р. на суму 3.000,00грн., у той час як просив стягнути 6.000,00грн., що є вдвічі більшим, ніж фактично сплачено позивачем.

Разом з тим, судова колегія зазначає, що відповідно до п.3 акту наданих послуг №10 від 12.09.2022р. клієнт зобов`язується сплатити вартість послуг, визначених у п.2 акту, протягом десяти календарних днів з моменту набрання рішенням у справі №922/783/22 законної сили.

Верховним Судом у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 22.01.2021р. у справі №925/1137/19 висловлено правову позицію, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено.

У постанові Об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019р. у справі №922/445/19 зазначено, що за змістом п.1 ч.2 ст.126, ч.8 ст.129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

З огляду на викладене недоречними є заперечення відповідача про ненадання документального підтвердження сплати позивачем усієї суми судових витрат своєму представникові.

Зачепилівська селищна рада за змістом апеляційної скарги також посилається на те, що у акті надання послуг №10 зазначено, що представник позивача витратив багато часу на написання та подачу клопотання про розподіл судових витрат. Однак, такі витрати не є необхідними та неминучими, оскільки подання такого клопотання окремо від позовної заяви є свідомим вибором представника позивача. З цього приводу судова колегія зауважує, що написання клопотання про розподіл судових витрат є складовою правової допомоги, яка підлягає оплаті.

За змістом апеляційної скарги відповідач, разом з іншим, посилається на те, що, усупереч вимогам ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», акт надання послуг №10 не містить одиниці виміру господарської операції, а саме вартості однієї години роботи адвоката або вартості складання окремого процесуального документа чи вчинення певної дії, тому під час аналізу цього документу неможливо встановити механізм утворення загальної суми вартості надання правової допомоги.

Разом з тим, Верховний Суд у постанові від 01.10.2018р. у справі №569/17904/17, на яку безпосередньо посилається апелянт, наголосив, що в підтвердження здійсненної правової допомоги необхідно долучати й розрахунок погодинної вартості правової допомоги, наданої у справі, який має бути передбачений договором про надання правової допомоги, та може міститися у акті приймання-передачі послуг за договором. Розрахунок платної правової допомоги повинен відображати вартість години за певний вид послуги та час витрачений на: участь у судових засіданнях; вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням; ознайомлення з матеріалами справи в суді тощо.

У свою чергу, згідно з п.4.3 договору про надання правової допомоги №25-01 від 20.01.2021р. вартість послуг, наданих адвокатом, складає 1.000,00грн. за одну годину роботи, але не повинна перевищувати суму в розмірі 100.000,00грн. Відтак, посилання апелянта на відсутність одиниці виміру господарської операції, а саме однієї години роботи адвоката, є безпідставними.

Отже, на підставі аналізу наданих позивачем доказів Східний апеляційний господарський суд погоджується з висновками місцевого господарського суду про те, що вищевказані докази підтверджують витрати Товариства з обмеженою відповідальністю «Євроенерготрейд» на професійну правничу допомогу у розмірі 6.000,00грн.

За змістом ч.4 ст.126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Встановивши недотримання положень ч.4 ст.126 ГПК України, суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч.5 ст.126 ГПК України).

Разом з тим, таке зменшення розміру витрат на правничу допомогу є правом суду, а не обов`язком.

Водночас, на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, покладається обов`язок доведення неспівмірності витрат (ч.6 ст.126 ГПК України).

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 24.11.2020р. у справі №911/4242/15 дійшов висновку про те, що у разі недотримання вимог ч.4 ст.126 ГПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони. Крім того, від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконання робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною, а не доказів обґрунтування часу, витраченого фахівцем в галузі права. Оскільки проти розміру витрат на правничу допомогу має заперечувати обов`язково інша сторона і якщо вона не заперечує, то у суду відсутні підстави надавати оцінку кількості часу, витраченого адвокатом на виконання робіт.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 09.04.2019р. у справі №826/2689/15 зазначив, що чинним процесуальним законодавством не передбачено обов`язку сторони, яка заявляє клопотання про відшкодування витрат на правничу допомогу, доводити обґрунтованість їх ринкової вартості. Натомість саме на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, покладено обов`язок доведення неспівмірності витрат з наданням відповідних доказів.

У розглядуваному випадку відповідачем під час розгляду справи господарським судом Харківської області клопотання про зменшення витрат позивача на оплату правничої допомоги адвоката не надано.

Судова колегія зауважує, що відповідачем не надано належних та допустимих доказів у порядку ст.ст.74, 76-77 ГПК України на підтвердження доводів щодо неспівмірності/надмірності витрат на професійну правничу допомогу, як і не надано жодних доказів на їх (витрат на професійну правничу допомогу) спростування. Зазначені доводи апелянта є суб`єктивною оцінкою певних обставин справи та спростовуються матеріалами справи, з яких убачається, що представник позивача надавав правові послуги відповідно до умов договору про надання правової допомоги та акту прийому-передачі наданих послуг. Отже, виходячи з принципу змагальності господарського судочинства (ст.13 ГПК України), відповідач не спростував доводів позивача у справі наданням певних доказів на предмет неспівмірності витрат на правову допомогу з посиланням на відповідні матеріали справи.

Доводи апелянта стосовно необхідності врахування про ухваленні додаткового рішення тієї обставини, що прострочення сплати заборгованості за договірним зобов`язанням відбулось не з вини відповідача, а у зв`язку з існуванням обставин непереборної сили (військова агресія Російської Федерації проти України), а також того, що обкладання додатковими витратами органу місцевого самоврядування може призвести до неможливості забезпечення базових потреб населення, судовою колегією відхиляються, оскільки статтею 129 Конституції України, як одну із засад судочинства, визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади та місцевого самоврядування.

Зачепилівська селищна рада також зазначає, що позивач не надавав з позовною заявою попередній розрахунок судових витрат (лише повідомив очікувану загальну суму на правничу допомогу), а фактично надав нові додаткові докази витрат на професійну правничу допомогу після ухвалення рішення по суті. При цьому, на переконання відповідача, ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат можливе у випадку, коли суд не вирішив це питання під час ухвалення основного рішення, однак, у цій справі суд уже вирішив питання про розподіл судових витрат у вигляді судового збору під час ухвалення рішення від 09.09.2022р. Разом з тим, зазначені доводи відповідача суперечать нормам процесуального права, якими визначено, що докази на підтвердження розміру судових витрат подаються, зокрема, протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву (ч.8 ст.129 ГПК України), а також змісту рішення господарського суду Харківської області від 09.09.2022р. у справі №922/783/22, яким питання стягнення з відповідача на користь позивача витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката, не вирішувалося.

Інші доводи апеляційної скарги відхиляються судовою колегією як такі, що спростовані викладеними вище висновками Східного апеляційного господарського суду та не доводять наявності правових підстав для задоволення вимог апеляційної скарги Зачепилівської селищної ради за наведеними в ній мотивами.

Аналізуючи мотивацію ухваленого місцевим господарським судом додаткового рішення крізь призму ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд апеляційної інстанції зауважує на належному виконанні покладеного на суд обов`язку щодо мотивації прийнятого додаткового рішення.

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Трофимчук проти України»).

Відтак, враховуючи, що апеляційний господарський суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, які (доводи і вимоги апеляційної скарги) у даному випадку не підтверджують ухвалення оскаржуваного рішення (додаткового) із порушеннями, визначеними ст.277 ГПК України в якості підстав для зміни чи скасування оскаржуваного рішення, а підстав для виходу за межі апеляційних доводів і вимог у порядку ч.4 ст.269 цього Кодексу апеляційним судом встановлено не було, апеляційна скарга Зачепилівської селищної ради підлягає залишенню без задоволення, оскаржуване рішення (додаткове) - без змін.

Враховуючи, що судовий збір при оскарженні додаткового судового рішення, яким вирішено питання розподілу судових витрат або встановлено порядок виконання судового рішення, не сплачується (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду від 20.12.2019р. у справі №240/6150/18), витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги відповідно до ст.129 ГПК України судом апеляційної інстанції не розподіляються.

Керуючись ст.ст.129, 269, 270, 273, 275, 276, 281, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Зачепилівської селищної ради, смт.Зачепилівка Харківської області, на додаткове рішення господарського суду Харківської області від 06.10.2022р. (повний текст складено та підписано 07.10.2022р.) у справі №922/783/22 - залишити без задоволення.

Додаткове рішення господарського суду Харківської області від 06.10.2022р. (повний текст складено та підписано 07.10.2022р.) у справі №922/783/22- залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, встановлених п.2 ч.3 ст.287 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано 16.01.2023р.

Головуючий суддя І.В. Зубченко

Суддя О.Є. Медуниця

Суддя Д.О. Попков