Рішення

від 12.01.2023 по справі 920/921/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

12.01.2023м. СумиСправа № 920/921/22

Господарський суд Сумської області у складі:

судді Резніченко О.Ю.,

розглянув без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами у порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи

за позовом: Керівника Охтирської окружної прокуратури Сумської області в інтересах держави в особі Відділу освіти Тростянецької міської ради Сумської області;

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумигаз збут»

про стягнення 110467 грн. 21 коп.,

Стислий виклад позицій сторін по справі. Заяви, які подавались сторонами. Процесуальні дії, які вчинялись судом.

Прокурор звернувся з позовом в інтересах держави в особі Відділу освіти Тростянецької міської ради Сумської області, в якому просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 110467 грн 21 коп. безпідставно сплачених коштів, а також судові витрати по справі покласти на відповідача.

Позов обґрунтований тим, що за результатами проведених відкритих торгів між позивачем і відповідачем укладено договір про постачання природного газу. У подальшому до Договору було укладено 11 додаткових угод, 8 з яких стосуються збільшення фактичної ціни (тарифу) та зменшення обсягу постачання, таким чином, ціну за кубічний метр газу збільшено на 113,25% від первинної ціни, що є порушенням норм Закону України «Про публічні закупівлі» та призвело до безпідставної сплати бюджетних коштів на загальну суму 110467 грн 21 коп. Зазначене стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

08.11.2022 було прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та постановлено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

22.11.2022 від відповідача до суду надійшло клопотання (вх. №2943) про продовження процесуальних строків та заява з запереченнями проти розгляду справив порядку спрощеного позовного провадження (вх №2944).

06.12.2022 від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву (вх. №3074), у якому він проти позову заперечує в повному обсязі, зазначаючи про те, що всі додаткові угоди №№ 2-8, 11 до Договору укладались з дотриманням вимог п.2 та керуючись п. 7 і п. 8 ч.4 ст. 36 Закону України «Про публічні закупівлі» та пунктів 3.1., 3.3, 11.4 Договору; до кожної Додаткової угоди були додані цінові довідки чи листи відповідних установ, які здійснюють моніторинг цін на газовому ринку, а позивач, у свою чергу, отримавши вказані документи разом з проектами додаткових угод погоджувався на такі умови та підписував їх належним чином, повертаючи один примірник відповідачу. Таким чином, Договір виконаний сторонами належним чином в межах цінової пропозиції без перевищення загальної суми, визначеної у ньому, що свідчить про відсутність будь-яких порушень вимог Закону України «Про публічні закупівлі». Крім того, у відзиві відповідач просить суд залишити позов без розгляду, посилаючись на відсутність у прокурора правових підстав для звернення з даним позовом в інтересах органу місцевого самоврядування Відділу освіти Тростянецької міської ради Сумської області.

Ухвалою суду від 08.12.2022 у задоволенні заяви відповідача (вх. №2944 від 22.11.2022) про перехід від спрощеного позовного провадження на загальне позовне провадження відмовлено, розгляд справи відкладено на 12.01.2023 без проведення судового засідання.

03.01.2023 від прокурора надійшла відповідь на відзив, у якій прокурор просить суд не брати до уваги заперечення відповідача та задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

12.01.2023 відповідачем подано до суду заперечення на відповідь на відзив (248/23).

Щодо підстав звернення з даним позовом до суду прокурора в інтересах держави в особі Відділу освіти Тростянецької міської ради Сумської області.

Статтею 131-1 Конституції України визначено, що в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до частини 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Згідно з ч. 3 ст. 4 ГПК України до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

За приписами частини четвертої статті 53 Господарського процесуального кодексу України, прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Згідно з рішенням Конституційного Суду України №3-рн/99 від 08.04.1999 під поняттям «орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах» потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте, держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

Із урахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Керівник Охтирської окружної прокуратури, звертаючись з позовом в інтересах держави в особі Відділу освіти Тростянецької міської ради Сумської області, зазначив підставою для звернення прокурора до суду з даним позовом та представництва інтересів держави те, що позивачем як органом, уповноваженим на здійснення відповідних функцій держави у спірних правовідносинах, не вжито належних заходів щодо усунення порушень в межах своїх повноважень, в тому числі шляхом звернення до суду.

Так, органом уповноваженим державою здійснювати відповідні повноваження у спірних правовідносинах, прокурором визначено Відділ освіти Тростянецької міської ради Сумської області.

Відповідно до Положення про відділ освіти Тростянецької міської ради затверджений рішенням міської ради 8 скликання від 21.01.2022 № 4 (далі - Положення), він є юридичною особою, має самостійний баланс, рахунки в територіальних підрозділах Державної казначейської служби України, печатку з зображенням Державного Герба України і власним найменуванням, відповідні штампи та бланки.

Метою відділу освіти Тростянецької міської ради є створення умов для розвитку особистості і творчої самореалізації кожної людини через систему багатопрофільної, різнорівневої дошкільної, загальної середньої та позашкільної освіти, забезпечення доступності, безоплатності та обов`язковості освіти для всіх, хто її потребує, формування якісного інформаційно-освітнього простору, забезпечення в межах, визначених законодавством прав членів територіальної громади в сфері освіти, збереження, створення конкурентоспроможного освітнього та мистецького середовища задля розвитку Тростянецької міської територіальної громади та надання населенню якісних освітніх послуг шляхом виконання відповідних державних і місцевих програм, через мережу комунальних підприємств, установ і закладів для задоволення потреб та інтересів Тростянецької міської територіальної громади (п. 2.1 Положення).

Пунктом 3.6 Положення передбачено, що відділ освіти, на правах уповноваженої особи здійснює управління закладами освіти, що є комунальною власністю і перебувають у безпосередньому підпорядкуванні в межах повноважень, визначених законами та установчими документами цих закладів, організовує їх матеріально-фінансове, кадрове і науково-методичне забезпечення.

Відповідно до п. 5.10 Положення, відділ має право вносити до органу місцевого самоврядування пропозиції щодо фінансування закладів та установ освіти, брати безпосередню участь у формуванні бюджету освітньої галузі громади.

Пунктом 8.1 Положення передбачено, що відділ утримується за рахунок міського бюджету.

Відповідно до п. 7.2.6 Положення, начальник відділу освіти здійснює контроль за ефективним, і раціональним використанням бюджетних коштів в межах затвердженого кошторису витрат, пов`язаних із функціонуванням галузей освіти.

Крім, цього п. 7.2.11 Положення передбачено, що начальник відділу освіти розпоряджається коштами у межах затвердженого міським головою кошторису.

Начальник відділу освіти здійснює контроль за ефективним та раціональним використанням бюджетних коштів в межах затвердженого кошторису витрат, пов`язаним із функціонуванням галузей освіти (п.7.2.6 Положення).

Відповідно до ч. 1 ст. 22 Бюджетного кодексу України для здійснення програм та заходів, які реалізуються за рахунок коштів бюджету, бюджетні асигнування надаються розпорядникам бюджетних коштів. За обсягом наданих прав розпорядники бюджетних коштів поділяються на головних розпорядників бюджетних коштів та розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня.

Згідно з ч. 5 ст. 22 Бюджетного кодексу України головний розпорядник бюджетних коштів отримує бюджетні призначення шляхом їх затвердження у законі про Державний бюджет України (рішенні про місцевий бюджет).

Правовідносини, пов`язані з використанням бюджетних коштів, в тому числі і місцевих бюджетів, становлять суспільний інтерес, а незаконність (якщо така буде встановлена) угод, на підставі яких ці кошти витрачаються, такому суспільному інтересу не відповідає.

Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 7 Бюджетного кодексу України бути дотримано принцип ефективності та результативності при складанні та виконанні бюджетів де усі учасники бюджетного процесу мають прагнути досягнення цілей, запланованих на основі національної системи цінностей і завдань інноваційного розвитку економіки, шляхом забезпечення якісного надання послуг, гарантованих державою, місцевим самоврядуванням, при залученні мінімального обсягу бюджетних коштів та досягнення максимального результату при використанні визначеного бюджетом обсягу коштів.

Відділ освіти Тростянецької міської ради листом окружної прокуратури № 52-2587вих-22 від 05.10.2022 проінформовано про наявні порушення законодавства при укладенні додаткових угод до договору закупівлі газу, проте останнім, упродовж розумного строку, заходів щодо їх усунення не вжито.

Зокрема, до Тростянецького відділу Охтирської окружної прокуратури 20.06.2022 надійшла відповідь відділу освіти Тростянецької міської ради № 683 від 12.10.2022, в якій зазначено, що відділ освіти Тростянецької міської ради до суду з позовом про стягнення з ТОВ «Сумигаз Збут» безпідставно сплачених коштів не звертався у зв`язку із відсутністю коштів для сплати судового збору та просить Охтирську окружну прокуратуру вжити заходів представницького характеру з метою стягнення вказаної заборгованості.

В подальшому, листом від 24.10.2022 Охтирською окружною прокуратурою проінформовано Відділ освіти Тростянецької міської ради в порядку ст. 23 ЗУ «Про прокуратуру» про звернення до суду з позовом про стягнення з ТОВ «Сумигаз Збут» безпідставно сплачених коштів.

Відповідач у відзиві на позов наголошує на тому, що у прокурора відсутні правові підстави для звернення з даним позовом в інтересах органу місцевого самоврядування Відділу освіти Тростянецької міської ради Сумської області, у зв`язку з чим просить суд залишити позов прокурора без розгляду.

Прокурор же, обґрунтовує наявність підстав для звернення тим, що оскільки фінансування за оспорюваними додатковими угодами здійснюється за рахунок коштів місцевого бюджету, а відділ є головним розпорядником коштів, отже відділ освіти Тростянецької міської ради Сумської області є належним позивачем у зазначеній справі, а у прокурора наявні правові підстави для такого звернення у зв`язку з невжиттям позивачем, як органом уповноваженим на розпорядження бюджетних коштів у спірних правовідносинах, заходів щодо усунення таких порушень.

У відзиві відповідач посилається на Постанову Верховного суду від 18.11.2022 у справі № 914/2656/21.

Так, у справі 914/2656/21 колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного суду констатувала, що спірні правовідносини між сторонами склалися щодо виконання договору постачання газу, однією зі сторін якого був Волинський академічний обласний український музично-драматичний театр імені Т.Г. Шевченка, який не є органом державної влади, органом місцевого самоврядування чи іншим суб`єктом владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а є самостійною юридичною особою (державною компанією), що не перешкоджає йому самостійно звернутися до суду для захисту порушених прав.

Прийняття об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду рішення про неможливість представництва прокурором інтересів держави в суді юридичних осіб, які не є органами влади чи місцевого самоврядування, іншими органами влади жодним чином не впливає на вирішення даного спору, оскільки у даній справі, в якості обох позивачів виступають суб`єкти владних повноважень.

Суть позовних вимог прокурора зводиться до визнання недійсними 8 додаткових про підвищення ціни на природний газ, укладених в порушення ст. 36 Закону України «Про публічні закупівлі» та стягнення з ТОВ «СУМИГАЗ ЗБУТ» на користь відділу освіти Тростянецької міської ради незаконно отриманих бюджетних коштів.

Відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відділ освіти є органом місцевого самоврядування.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи.

Згідно ст. 1 цього Закону виконавчі органи рад - органи, які відповідно до Конституції України та цього Закону створюються сільськими, селищними, міськими, районними в містах (у разі їх створення) радами для здійснення виконавчих функцій і повноважень місцевого самоврядування у межах, визначених цим та іншими законами.

Таким чином, Відділ освіти Тростянецької міської ради є виконавчим органом місцевого самоврядування, створеним для реалізації державної політики в галузі освіти на відповідній території з двійним підпорядкуванням міській раді та центральним органам виконавчої влади у сфері освіти, тобто органом уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах в контексті ст. 23 Закону України «Про прокуратуру.

Враховуючи викладене, не вбачається жодних підстав для застосування висновків, викладених у постанові Верховного суду у справі № 914/2656/21, оскільки правовідносини не є подібними, оскільки в них різний суб`єктний склад.

Таким чином, Відділ освіти Тростянецької міської ради Сумської області є органом, уповноваженим державою здійснювати повноваження щодо захисту порушених інтересів держави у зазначеній сфері правовідносин.

Така пасивна позиція зазначеного вище уповноваженого органу не відповідає вимогам законодавства та свідчить про невиконання ним своїх повноважень із захисту інтересів держави.

Вказане свідчить про нездійснення суб`єктом владних повноважень захисту законних інтересів держави та відповідно до ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» є виключною підставою для вжиття прокурором заходів представницького характеру та пред`явлення відповідного позову, ураховуючи, що інтереси держави на цей час залишаються незахищеними.

З огляду на зазначене, судом встановлено, що саме пасивна поведінка позивача після отримання повідомлення про порушення інтересів держави і стала підставою для представництва прокурором інтересів держави та звернення до суду з таким позовом.

Таким чином, прокурор, звертаючись з позовом, зазначив підстави для представництва прокурором інтересів держави та підтвердив їх наявність, а клопотання відповідача про залишення позову без розгляду задоволенню не підлягає.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин. Оцінка суду, висновки суду та законодавство, що підлягає застосуванню.

Відділом освіти Тростянецької міської ради, згідно з даними електронної системи «PROZORRO» (https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2020-01-16-000756-а) проведено публічну закупівлю щодо закупівлі природного газу обсягом 50 тис м3 з терміном постачання з 1 березня до 31.12.2020 та очікуваною вартістю 656 тис. грн.

Термін подання тендерних пропозицій учасниками торгів визначено до 20.06.2022. Єдиним критерієм визначення переможця є ціна.

Учасниками вказаних відкритих торгів зареєструвалися 6 юридичних осіб: ТОВ «СУМИГАЗ ЗБУТ» (остаточна цінова пропозиція 206000,00 грн), ПП «ОККО КОНТРАКТ» (остаточна цінова пропозиція 207500,00 грн), ТОВ «ЕРНЕРІНГ» (остаточна цінова пропозиція 212498,00 грн), ТОВ «ЮГ-ГАЗ» (остаточна цінова пропозиція 212499,00 грн), ТОВ «СЕРВІС ГРУПИ ЛТД» (остаточна цінова пропозиція 246500,00 грн), ТОВ «ПРОМГАЗ СІТІ» (остаточна цінова пропозиція 250990,00 грн).

За результатами проведеної процедури закупівлі переможцем визнано ТОВ «Сумигаз Збут» з найнижчою ціновою пропозицією 206000 грн з ПДВ, з яким 19.02.2020 укладено договір № 41СВ407-355-20 про постачання природного газу (далі - Договір).

Відповідно до п.1.4. Договору, Постачальник передає Споживачу природний газ в обсязі орієнтовно 50000 куб.м. в період з 01.03.2020 до 31.12.2020.

Загальна сума вартості договору становить 206000 грн, з урахуванням ПДВ (34333,33 грн), що визначено п.3.6. Договору.

Згідно з п. 3.2. Договору, ціна газу без урахування тарифу на послуги замовлення (бронювання) потужності становить 3 309,175 грн за 1000 куб. м., тариф на послуги замовлення (бронювання) потужності становить 124,16 грн, крім того ПДВ 686,67 грн, всього з ПДВ - 4120 грн. 00 коп.

У подальшому між ТОВ «Сумигаз Збут» та Відділом освіти Тростянецької міської ради Сумської області укладено низку додаткових угод, якими суттєво збільшено первісну ціну товару в Договорі, яка була визначена за результатами відкритих торгів.

Зокрема, за Договором від 19.02.2020 первісна ціна закупівлі товару склала 4120,00 грн (з урахуванням тарифу на замовлення (бронювання ) потужності) (з ПДВ) за 1 тис. м3 природного газу.

Натомість, до Договору сторонами укладено 11 додаткових угод, 8 з яких стосуються збільшення фактичної ціни (тарифу), зменшення обсягу постачання.

Так, Додатковою угодою №1 від 23.03.2020 змінено тариф на замовлення (бронювання ) потужності з 124,16 грн на 136,5760грн, а загальна ціна на газ збільшилась з 4120,00 грн з ПДВ за 1000 куб. м. на 4134,90 грн з ПДВ за 1000 куб. м. (з урахуванням тарифу на замовлення (бронювання ) потужності), а також зменшено річний плановий обсяг постачання газу до 49,8198 тис. куб.м. (набирає чинності з 01.03.2020 і діє протягом дії Договору).

Додатковою угодою № 2 від 23.03.2020 змінено ціну газу (з урахуванням тарифу на замовлення (бронювання ) потужності) з 4134,90 грн з ПДВ за 1000 куб. м. на 4548,39 грн з ПДВ за 1000 куб. м. (з урахуванням тарифу на замовлення (бронювання ) потужності), а також зменшено річний плановий обсяг постачання газу до 45,2907 тис. куб.м. (розповсюджує свою дію на відносини, що склалися з 01.03.2020 і діє протягом дії Договору).

Додатковою угодою № 3 від 07.04.2020 змінено ціну газу (з урахуванням тарифу на замовлення (бронювання ) потужності) з 4548,39 грн з ПДВ за 1000 куб. м. на 5003,23 грн з ПДВ за 1000 куб. м. (з урахуванням тарифу на замовлення (бронювання ) потужності), а також зменшено річний плановий обсяг постачання газу до 41,1734 тис. куб.м. (розповсюджує свою дію на відносини, що склалися з 01.04.2020 і діє протягом дії Договору).

Додатковою угодою № 4 від 20.10.2020 змінено ціну газу (з урахуванням тарифу на замовлення (бронювання ) потужності) з 5003,23 грн з ПДВ за 1000 куб. м. на 5503,50 грн з ПДВ за 1000 куб.м. (з урахуванням тарифу на замовлення (бронювання) потужності), а також зменшено річний плановий обсяг постачання газу до 37,4307 тис. куб.м. (розповсюджує свою дію на відносини, що склалися з 01.10.2020 і діє протягом дії Договору).

Додатковою угодою № 5 від 28.10.2020 змінено ціну газу (з урахуванням тарифу на замовлення (бронювання ) потужності) з 5503,50 грн з ПДВ за 1000 куб.м. на 6053,85 грн з ПДВ за 1000 куб.м. (з урахуванням тарифу на замовлення (бронювання) потужності), а також зменшено річний плановий обсяг постачання газу до 34,0279 тис. куб.м. (розповсюджує свою дію на відносини, що склалися з 12.10.2020 і діє протягом дії Договору).

Додатковою угодою № 6 від 04.11 .2020 змінено ціну газу (з урахуванням тарифу на замовлення (бронювання ) потужності) з 6053,85 грн з ПДВ за 1000 куб.м. на 6659,23 грн з ПДВ за 1000 куб.м. (з урахуванням тарифу на замовлення (бронювання) потужності), а також зменшено річний плановий обсяг постачання газу до 30,9345 тис. куб.м. (розповсюджує свою дію на відносини, що склалися з 30.10.2020 і діє протягом дії Договору).

Додатковою угодою № 7 від 19.11.2020 змінено ціну газу (з урахуванням тарифу на замовлення (бронювання ) потужності) з 6659,23 грн з ПДВ за 1000 куб.м. на 7325,15 грн з ПДВ за 1000 куб.м. (з урахуванням тарифу на замовлення (бронювання) потужності), а також зменшено річний плановий обсяг постачання газу до 28,1222 тис. куб.м. (розповсюджує свою дію на відносини, що склалися з 01.11.2020 і діє протягом дії Договору).

Додатковою угодою № 8 від 25.11.2020 змінено ціну (з урахуванням тарифу на замовлення (бронювання ) потужності) з 7325,15 грн з ПДВ за 1000 куб.м, на 8023,23 грн з ПДВ за 1000 куб.м, ((з урахуванням тарифу на замовлення (бронювання) потужності), а також зменшено річний плановий обсяг постачання газу до 25,6754 тис. куб.м (розповсюджує свою дію на відносини, що склалися з 13.11.2020 і діє протягом дії Договору).

Додатковою угодою № 9 від 29.12.2020 продовжено строк дії Договору до 31 січня 2021 року; плановий обсяг постачання газу на січень 2021 року - 5135 куб.м.

Додатковою угодою № 10 від 28.01.2021 збільшено суму Договору на 41200,00 грн; внесено зміни в п. 3.6, зазначивши, що загальна вартість Договору не може перевищувати 247200,00 грн з ПДВ (розповсюджує свою дію на відносини, що склалися з 01.01.2021 і діє до 31.01.2021).

Додатковою угодою № 11 від 29.01.2021 змінено ціну газу (з урахуванням тарифу на замовлення (бронювання ) потужності) з 8023,23 грн з ПДВ за 1000 куб.м, на 8817,53 грн з ПДВ за 1000 куб.м, (з урахуванням тарифу на замовлення (бронювання ) потужності), змінено річний плановий обсяг постачання газу до 27 468, 00 куб.м. (розповсюджує свою дію на відносини, що склалися з 01.01.2021 і діє протягом дії Договору)

Таким чином, внаслідок укладення 8 додаткових угод ціну за кубічний метр газу збільшено з 4134,9012 грн до 8817,5317 грн, тобто на 4682,6305 грн (на 113,25 % від первинної ціни), обсяг газу зменшено.

Фактично поставлено за 2020 рік 33 909,4 куб.м., що на 16 090,6 куб.м, менше, ніж передбачено договором на 2020 рік.

Прокурор вважає, що спірні додаткові угоди були укладені без належних на те підстав та обґрунтованого документального підтвердження щодо підвищення ціни природного газу, чим порушено норми Закону України «Про публічні закупівлі» та положення договору. Оскільки відповідач поставив відповідно до договору менший обсяг газу, отримана відповідачем оплата за товар, який не був ним поставлений, підлягає стягненню з останнього на підставі ч. 1 ст. 670 ЦК України.

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади встановлює Закон України «Про публічні закупівлі».

Метою Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Пунктом 5 частини 1 статті 1 Закону України «Про публічні закупівлі» встановлено, що договір про закупівлю це договір, що укладається між замовником і учасником торгів за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари.

Відповідно до ч. 1 ст. 36 Закону України «Про публічні закупівлі» (в редакції, чинній на момент укладення, дії та виконання договору, далі Закон) договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Згідно зі ст. 180 ГК України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

На підставі ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків; правочин може вчинятися усно або в письмовій формі.

За ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 37 Закону України «Про публічні закупівлі» договір про закупівлю є нікчемним, у разі його укладення з порушенням вимог ч. 4 ст. 36 цього Закону.

Згідно зі ст. 3 Закону України «Про публічні закупівлі» закупівлі здійснюються за такими принципами: добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія та ефективність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; недискримінація учасників; об`єктивна та неупереджена оцінка тендерних пропозицій; запобігання корупційним діям і зловживанням.

У відповідності до ч. 4 ст. 36 Закону України «Про публічні закупівлі» умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків: зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника; зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі; узгодженої зміни ціни в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг).

Отже, Закон України «Про публічні закупівлі» встановлює імперативну норму, згідно з якою зміна істотних умов договору про закупівлю може здійснюватися виключно у випадках, визначених ст. 36 Закону України «Про публічні закупівлі», зокрема, за п. 2 ч. 4 наведеної норми - у випадку коливання цін на ринку товару, що надає сторонам право змінювати умови договору щодо ціни товару, при цьому не більше ніж на 10% та не збільшуючи загальну суму договору.

Згідно з п. 7 ч. 2 ст. 22 Закону України «Про публічні закупівлі» тендерна документація має містити проект договору про закупівлю з обов`язковим зазначенням порядку змін його умов.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином, зокрема відповідно до умов договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 651 ЦК України зміна договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Закон України «Про публічні закупівлі» не містить виключень з цього правила.

Отже, зміна істотних умов договору про закупівлю (збільшення ціни за одиницю товару) є правомірною виключно за таких умов: відбувається за згодою сторін; порядок зміни умов договору має бути визначений самим договором (відповідно до проекту, який входив до тендерної документації); підстава збільшення коливання ціни такого товару на ринку (обґрунтоване і документально підтверджене постачальником); ціна за одиницю товару може збільшуватися не більше ніж на 10%; загальна сума (ціна) договору не повинна збільшуватися.

Відповідно до ч. 3 ст. 6 ЦК України сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами та визначено, що Законом України «Про публічні закупівлі» встановлена імперативна норма, згідно з якою зміна істотних умов договору про закупівлю може здійснюватися виключно у випадках, визначених статтею 36 Закону.

Згідно з роз`ясненнями Міністерства економічного розвитку торгівлі України від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 «Щодо зміни істотних умов договору» у залежності від коливання ціни товару на ринку сторони протягом дії договору про закупівлю можуть вносити зміни декілька разів в частині ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків кожного разу з урахуванням попередніх змін, внесених до нього, сукупність яких може перевищувати 10 відсотків від ціни за одиницю товару, визначеної сторонами на момент укладання договору про закупівлю та за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної у договорі, і виконати свої зобов`язання відповідно до такого договору з урахуванням зазначених змін. Враховуючи викладене, при кожному внесенні змін до договору про закупівлю у вищезазначеному випадку шляхом укладання додаткової угоди до договору сторони договору зобов`язані належним чином виконувати умови такого договору з урахуванням змінених його умов кожного разу. Водночас, внесення таких змін до договору про закупівлю повинно бути обґрунтованим та документально підтвердженим.

В обґрунтування свого права на підписання додаткових угод та збільшення ціни товару відповідач посилався на листи державного підприємства «Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків» та цінові довідки Сумської торгово-промислової палати, Харківської торгово-промислової палати.

На підставі укладених додаткових угод ціну за кубічний метр газу збільшено з 4134,9012 грн до 8817,5317 грн, тобто на 4682,6305 грн (на 113,25 % від первинної ціни), обсяг газу зменшено.

Фактично поставлено за 2020 рік 33 909,4 куб.м., що на 16 090,6 куб.м, менше, ніж передбачено договором на 2020 рік.

На виконання умов договору та додаткових угод ТОВ «Сумигаз Збут» поставило, а Відділ освіти Тростянецької міської ради Сумської області отримав на підставі актів приймання-передачі природного газу та оплатила природний газ в наступному обсязі та за ціною:

-за березень 2020 року (акт № СМ380002494 від 31.03.2020) - 5 317,82 куб. м. на суму: 24 182,51 грн, згідно платіжним дорученням № 774 від 03.04.2020 на суму 11 632,92 грн, № 41 від 10.04.2020 на суму 7 296, 48 грн, № 680 від 13.04.2020 на суму 5 258,12 грн, усього сплачено по акту-24 182,51;

-за квітень 2020 року (акт № СМ380003671 від 30.04.2020) - 393,36 куб. м. на суму: 1 968,07 грн, згідно платіжним дорученням № 713 від 05.05.2020 на суму 5,85 грн, № 57 від 05.05.2020 на суму 1 962, 12 грн, № 805 від 05.05.2020 на суму 0,10 грн, усього сплачено - 1 968,07 грн;

-за жовтень 2020 року (акт №СМ380007138 від 31.10.2020)-2 557,58 куб. м. на суму: 15 669,37 грн, згідно платіжним дорученням № 1180 від 09.11.2020 на суму 8 339,40 грн, № 139 від 09.11.2020 на суму 4 165, 01 грн, № 1283 від 10.11.2020 на суму 3 164,96 грн, усього сплачено по акту - 15 669,37;

-за листопад 2020 року (акт № СМ380007880 від 30.11.2020) - 10 826, 75 куб. м. на суму: 84 488,83 грн, згідно платіжним дорученнями № 1583 від 07.12.2020 на суму 17 249,59 грн, № 151 від 07.12.2020 на суму 13 637,80 грн, № 1234 від 07.12.2020 на суму 53 604,44 грн, усього сплачено по акту - 84 488,83;

-за грудень 2020 року (акт № СМЗ80008439 від 21.12.2020) - 10 451 куб. м. на суму: 83 850,78 грн , згідно платіжним дорученням № 1794 від 22.12.2020 на суму 19 641,48 грн, № 161 від 22.12.2020 на суму 10 063,16 грн, № 1280 від 23.12.2020 на суму 54 146,14 грн, усього сплачено по акту - 83 850,78;

-за грудень 2020 року (акт № СМ360008077 від 24.12.2020) - 520 куб. м. на суму: 4 178,98 грн , згідно платіжного доручення № 162 від 24.12.2020 на суму 4 178,98 грн;

-за грудень 2020 року (акт № СМ380009632 від 28.01.2021) - 3840, 039 куб. м. на суму: 30 809,52 грн , згідно платіжного доручення № 20 28.01.2021 на суму 30 809,52 грн;

-за січень 2021 року (акт № СМ381000839 від 31.01.2021) - 1 178,38 куб. м. на суму: 10 390,40 грн згідно платіжного доручення № 55 від 11.02.2021 на суму 10 390,40 грн.

Загалом, за Договором в період з 01 березня 2020 року по 31 січня 2021 року фактично було поставлено Споживачу 35 085,78 куб. м. природного газу, Споживачем фактично сплачено 255 543,47 грн..

Таким чином, відбулось нівелювання результатів відкритих торгів, у той час, як метою Закону України «Про публічні закупівлі» є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

У постанові Верховного Суду у складі суддів Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 18.06.2021 у подібних правовідносинах, у справі №927/491/19 зазначено, що перемога у тендері (закупівля за державні кошти) та укладення договору з однією ціною та її подальше підвищення більш як на 45 % шляхом так званого «каскадного» укладення додаткових угод є нечесною і недобросовісною діловою практикою з боку продавця.

Верховний Суд звернув увагу, що передбачена законодавством про публічні закупівлі норма застосовується, якщо відбувається значне коливання (зростання) ціни на ринку, яке робить для однієї сторони договору його виконання вочевидь невигідним, збитковим. Для того, щоб за таких обставин не був розірваний вже укладений договір і щоб не проводити новий тендер, закон дає можливість збільшити ціну, але не більше як на 10%. Інше тлумачення відповідної норми Закону України «Про державні закупівлі» нівелює, знецінює, робить непрозорою процедуру відкритих торгів. Верховний Суд вважає, що обмеження 10% застосовується як максимальний ліміт щодо зміни ціни, визначену в договорі, незалежно від того, як часто відбуваються такі зміни (кількість підписаних додаткових угод).

Тендер проводиться не лише для того, щоб закупівля була проведена на максимально вигідних для держави умовах, але й для того, щоб забезпечити однакову можливість всім суб`єктам господарювання продавати свої товари, роботи чи послуги державі.

Суд установив, що згідно інформації, розміщеної на сайті ТБ «Українська енергетична біржа», що знаходиться у вільному доступі на офіційному сайті (http.//www.ueex.com.ua) середньозважена ціна (післяплата), станом на 19.02.2020 (дату укладення Договору) складала 5796,41 грн. за 1 тис. куб. м., а станом на жовтень 2020 складала 5555,96 грн. за 1 тис. куб. м.

Таким чином, за період з вересня по жовтень 2020 року на ринку природного газу відбулося коливання ціни в порівнянні з цінами січня- лютого 2020 року в сторону ЗНИЖЕННЯ ціни на природний газ. Ціна жовтня (5555,96 грн) дещо наблизилася до ціни, що діяла на дату подання тендерної пропозиції відповідачем та укладання договору про закупівлю (5 796,41) але залишалася нижчою.

Відповідно до п.1.4. Договору, Постачальник передає Споживачу природний газ в період з 19.02.2020 до 31.12.2020 (від дати укладення договору до кінця періоду постачання природного газу (за первинними умовами Договору.

Середньозважена ціна (післяплата) за природний газ станом на день укладення додаткової угоди № 2 нижча ніж на момент подання тендерної пропозиції та укладання основного договору та така ж сама, як середньозважена ціна на дату укладення додаткової угоди № 1. При цьому, додатковою угодою № 2 збільшено ціну за природній газ на 10%.

Середньозважена ціна (післяплата) за природний газ станом на день укладення додаткової угоди № 3 нижча за середньозважену ціну станом на дату /кладення основного договору та додаткових угод № 1-2. При цьому, додатковою угодою № 3 збільшено ціну за природній газ на ще 10%.

Середньозважена ціна (післяплата) за природний газ станом на день укладення додаткової угоди № 4 нижча ніж середньозважена ціна (післяплата) на дату укладання Договору. При цьому, додатковою угодою № 4 збільшено ціну за природній газ ще на 10%.

Середньозважена ціна на дату укладення додаткової угоди № 5 нижча ніж середньозважена ціна (післяплата) на дату укладання основного Договору та така ж сама, як середньозважена ціна на дату укладення додаткової угоди № 4. При цьому, додатковою угодою № 5 збільшено ціну за природній газ ще на 10%;

Середньозважена ціна на дату укладення додаткової угоди № 6 вища ніж ціна вища за середньозважену ціну на дату укладення основного договору на 903,59 грн. Водночас, додатковою угодою № 6 збільшено ціну за природній газ в порівнянні з первісним договором більш ніж на 2,5 тис грн.

Середньозважена ціна на дату укладення додаткової угоди № 7 нижча порівняно з середньозваженою ціною станом на дату укладення додаткової угоди № 6. При цьому, додатковою угодою № 7 збільшено ціну за природній газ ще на 10%.

Середньозважена ціна на дату укладення додаткової угоди № 8 нижча порівняно з середньозваженою ціною станом на дату укладення додаткової угоди № 7. При цьому, додатковою угодою № 7 збільшено ціну за природній газ ще на 10%.

Середньозважена ціна на дату укладення додаткової угоди № 11 вища порівняно з середньозваженою ціною станом на дату укладення додаткової угоди № 9. Додатковою угодою № 11 збільшено ціну за природній газ ще на 10%.

Коливання ціни товару на ринку кожного разу при укладенні додаткових угод сторонами договору жодним чином не обґрунтовано та документально не підтверджено, у зв`язку з чим ними не дотримано вимоги п. 2 ч. 4 ст. 36 Закону України «Про публічні закупівлі».

Враховуючи наведене, перемога у тендері (закупівля за державні кошти) та укладення договору про закупівлю з однією ціною та її подальше підвищення шляхом укладення додаткових угод №№ 2-8, 11 до Договору є нечесною і недобросовісною діловою практикою з боку відповідача.

Відповідно до вимог ст.ст. 632, 638 ЦК України ціна є істотною умовою договору та установлюється за домовленістю сторін.

Будь-який покупець товару, за звичайних умов, не може бути зацікавленим у збільшенні його ціни, а відповідно й у зміні відповідних умов договору. Тобто, навіть за наявності росту цін на ринку відповідного товару, який відбувся після укладення договору, покупець має право відмовитися від підписання невигідної для нього додаткової угоди, адже ціна продажу товару вже визначена в договорі купівлі-продажу чи поставки.

Можливість зміни ціни договору внаслідок недобросовісних дій сторін (сторони) договору робить результат закупівлі невизначеним та тягне за собою неефективне використання бюджетних коштів, що є прямим порушенням принципів процедури закупівлі, визначених преамбулою та ст. 3 Закону України «Про публічні закупівлі».

Відповідна правова позиція щодо незаконності укладення додаткових угод за відсутності коливання цін на ринку викладена в постановах Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 913/166/19, від 16.04.2019 у справі № 915/346/18, від 23.01.2020 у справі № 907/788/18, від 21.03.2019 у справі № 912/898/18, від 12.09.2019 у справі № 915/1868/18 та від 25.06.2019 у справі № 913/308/18.

Заперечення відповідача викладені у відзиві судом відхиляються, оскільки надані листи ДП «Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх ринків» та цінові довідки Сумської ТПП, Харківської ТПП не містять даних щодо порівняння чинної ринкової ціни на товар з ринковою ціною станом на дату, з якої почалися змінюватися ціни на ринку, як у бік збільшення, так і у бік зменшення.

Документ про зміну ціни повинен містити належне підтвердження, викладених в ньому даних, проведених досліджень коливання ринку, джерел інформації тощо (правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 13.10.2020 у справі №912/1580/18).

Згідно з ч. 1 ст. 37 Закону України «Про публічні закупівлі» (в чинній на час виникнення спірних правовідносин редакції), договір про закупівлю є нікчемним у разі його укладення з порушенням вимог ч. 4 ст. 36 цього Закону.

За приписами частини 1 статті 236 ЦК України нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Відповідно до вимог ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

У разі недійсності правочину, кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Правові наслідки недійсності нікчемного правочину, які встановлені законом, не можуть змінюватися за домовленістю сторін.

Вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред`явлена будь-якою заінтересованою особою.

Відповідно до пунктів 5, 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.2009 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» вимога про застосування наслідків недійсності правочину може бути заявлена як одночасно з вимогою про визнання оспорюваного правочину недійсним, так і у вигляді самостійної вимоги в разі нікчемності правочину та наявності рішення суду про визнання правочину недійсним, а виконання чи невиконання сторонами зобов`язань, які виникли з правочину, має значення лише для визначення наслідків його недійсності, а не для визнання правочину недійсним.

Відповідно до приписів частини 1 статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Статтею 203 ЦК України встановлені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема: 1) зміст правочину не може суперечити ЦК, іншим актам законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; 2) особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; 3) волевиявлення учасника правочину, має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; 4) правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; 5) правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Статтею 652 ЦК України передбачено, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. Через зміну істотних обставин договір може бути змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Тобто, передбачена законодавством про публічні закупівлі норма застосовується, якщо відбувається значне коливання (зростання) ціни на ринку, яке робить для однієї сторони договору його виконання вочевидь невигідним, збитковим. Для того, щоб за таких обставин не був розірваний вже укладений договір і щоб не проводити новий тендер, закон дає можливість збільшити ціну, але не більше як на 10%. Інше тлумачення відповідної норми Закону «Про державні закупівлі» нівелює, знецінює, робить непрозорою процедуру відкритих торгів. Верховний Суд вважає, що обмеження 10% застосовується як максимальний ліміт щодо зміни ціни, визначену в договорі, незалежно від того, як часто відбуваються такі зміни (кількість підписаних додаткових угод) (постанова Верховного Суду у справі № 927/491/19 від 18.06.2021).

Таким чином, постачальнику треба не лише довести підвищення ціни на певний товар на певному ринку за допомогою доказів, але й обґрунтувати для замовника самі пропозиції про підвищення ціни, визначеної у договорі. Постачальник повинен обґрунтувати, чому таке підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору по запропонованій замовнику на тендері ціні, навести причини, через які виконання укладеного договору стало для нього вочевидь невигідним. Постачальник також має довести, що підвищення ціни є непрогнозованим (його неможливо було передбачити і закласти в ціну товару на момент подання постачальником тендерної пропозиції).

Частиною 2 статті 215 ЦК України визначено, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення (ч. 1 ст. 236 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Способом захисту порушеного права відповідно до ст. 16 ЦК України є, зокрема, відновлення становища, яке існувало до порушення, шляхом застосування наслідків недійсності правочинів у вигляді реституції.

При цьому договірний характер правовідносин виключає можливість застосування до них судом положень ст. 1212 ЦК України (відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 03.06.2015 №6-100цс15, постановах Верховного Суду України від 25.02.2015 №3-11гс15 та від 24.09.2014 №6-122цс14, постанові ОП КГС Верховного Суду від 18.06.2021 у справі №927/491/19).

Статтею 669 ЦК України визначено, що кількість товару, що продається, встановлюється у договорі купівлі-продажу у відповідних одиницях виміру або грошовому вираженні.

Відповідно до ч. 1 ст. 670 ЦК України якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Аналогічна правова позиція відображена і у постанові Верховного Суду від 18.06.2021 у справі № 927/491/19.

Враховуючи вищевикладене, суд погоджується з твердженнями прокурора про те, що додаткові угоди №№ 2-8, 11 до Договору постачання природного газу №41СB407-355-20 від 19.02.2020 є нікчемними згідно зі ст. 37 Закону України «Про публічні закупівлі», а отже, не породжують жодних правових наслідків для сторін.

Відповідно, правовідносини між ТОВ «Сумига збут» та Відділом освіти Тростянецької міської ради Сумської області регулюються договором на постачання природного газу №41СB407-355-20 від 19.02.2020 без урахування змін, внесених додатковими угодами № 2-8, 11 (в редакції Додаткової угоди №1).

Суд встановив, що збільшення ціни за одиницю природного газу, внаслідок укладення додаткових угод №№ 2-8, 11 до договору №41СB407-355-20 від 19.02.2020, спричинило переплату бюджетних коштів в сумі 110467 грн 21 коп., що становить різницю між фактично сплаченою сумою та сумою, яка мала бути сплачена без зміни ціни за додатковими угодами №№ 2-8, 11.

Таким чином, грошові кошти в сумі 110467 грн 21 коп. безпідставно одержані Товариством з обмеженою відповідальністю «Сумигаз збут» та підлягають поверненню Відділу освіти Тростянецької міської ради Сумської області, на підставі ст. 670 ЦК України.

За таких обставин, вимога прокурора про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумига збут» на користь Відділу освіти Тростянецької міської ради Сумської області коштів в сумі 110467 грн 21 коп. є правомірною та підлягає задоволенню.

Розподіл судових витрат між сторонам.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що судом позовні вимоги задоволені повністю, то на відповідача покладаються витрати Сумської обласної прокуратури зі сплати судового збору в розмірі 2481 грн 00 коп.

Керуючись ст.ст. 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

1.Позов Керівника Охтирської окружної прокуратури Сумської області в інтересах держави в особі Відділу освіти Тростянецької міської ради Сумської області до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумигаз збут» про стягнення 110467 грн 21 коп. безпідставно сплачених коштів задовольнити.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумигаз збут» (вул. О.Береста, буд. 21, м. Суми, 40000, код ЄДРПОУ 39586236) на користь Відділу освіти Тростянецької міської ради Сумської області (вул. Вознесенська, 53-В, м. Тростянець, Сумська область, 42600, код ЄДРПОУ 35157487) 110467 грн. 21 коп. безпідставно сплачених коштів.

3.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумигаз збут» (вул. О.Береста, буд. 21, м. Суми, 40000, код ЄДРПОУ 39586236) на користь Сумської обласної прокуратури (вул. Г.Кондратьєва, буд. 33, м. Суми, код ЄДРПОУ 03527891) 2481 грн 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

4.Видати Відділу освіти Тростянецької міської ради Сумської області, Сумській обласній прокуратурі накази після набрання рішенням законної сили.

5.Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

6. Згідно з ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повні реквізити сторін зазначені у п.п. 2, 3 резолютивної частини даного рішення.

Повне судове рішення складено 17.01.2023.

СуддяО.Ю. Резніченко