Рішення

від 23.12.2022 по справі 309/4235/21

ХУСТСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 309/4235/21

Провадження № 2/309/996/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 грудня 2022 року м. Хуст

Хустський районний суд Закарпатської області

у складі: головуючого - судді Лук`янової О.В.

за участю: секретаря судового засідання Грицак Я.І.

позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

представника відповідачів ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Хуст цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про визначення додаткового строку на прийняття спадщини та за зустрічним позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_1 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, та за зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадшини, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 , посилаючись на те, що:

-їхній батько ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , а їхня мати ОСОБА_7 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

-після смерті батьків залишилося спадкове майно, яке складається з житлового будинку з надвірними побудовами, розташованих в АДРЕСА_1 ;

-вони, тобто він та відповідачі його брат та сестра проживали окремо від своїх батьків, і жоден з них не звертався до нотаріуса в установлений законом строк із заявою про прийняття спадщини;

-зокрема, він вважав, що їх троє спадкоємців, і, так як вони між собою не спілкуються вже багато років, він не став з`ясовувати хто з них прийняв спадщину чи претендує на неї;

-оскільки в батьківському будинку ніхто не проживає і він потребує ремонту, то він звернувся до сільської ради та до нотаріуса з метою з`ясування питання щодо належності спадкового майна, і йому стало відомо, що спадкова справа після смерті його матері ОСОБА_7 не відкривалася, однак 13 травня 2002 року його мати оформила на його ім`я заповіт на все майно, яке належало їй на день смерті, який посвідчений та зберігається в Ізянській сільській раді;

-про вищевказаний заповіт мати при житті його не повідомляла, про цей заповіт він дізнався тільки 17 вересня 2021 року після звернення до сільської ради та нотаріуса;

-отримати копію заповіту в Ізянській сільській раді він не має можливості, оскільки Ізянський старостинський округ /Ізянська сільська рада/ поки не має відповідної печатки для посвідчення копії документа;

-причиною пропуску ним строку на прийняття спадщини є той факт, що йому не було відомо про наявність заповіту на його ім`я;

-він вважає, що відповідачам по справі було відомо про заповіт їхньої матері ОСОБА_7 , однак через неприязні між ними відносини відповідачі навмисне не повідомили його про дані обставини, а саме: про існування заповіту на його ім`я,

звернувся до суду з позовом та просить: визначити йому додатковий строк на прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_7 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

14 лютого 2022 року відповідачем по справі ОСОБА_4 було подано зустрічний позов до ОСОБА_1 про визначення їй додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини /а.с.32-34/, в якому вона, посилаючись на те, що:

-про наявність даної цивільної справи в провадженні суду їй стало відомо під час перевірки інформації на офіційному сайті Хустського районного суду після того, як позивач ОСОБА_1 почав розповідати родичам та знайомим, що звернувся до суду з даним позовом;

-вона є донькою ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_7 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

-8 лютого 1977 року вона вийшла заміж за ОСОБА_8 , після чого вона змінила своє прізвище із « ОСОБА_9 » на « ОСОБА_10 »;

-після смерті батьків залишилося спадкове майно, яке складається із житлового будинку з надвірними побудовами в АДРЕСА_2 /;

-з 1981 року вона та відповідач за зустрічним позовом ОСОБА_1 проживали окремо від батьків, жоден з дітей не звертався до нотаріуса в установлений законом строк із заявою про прийняття спадщини;

-вона зі своїми братами не спілкується, а тому не з`ясовувала, хто з них прийняв спадщину та претендує на неї;

-про наявність заповіту від 13 травня 2002 року, посвідченого Ізянською сільською радою, яким нібито їхня мати заповіла все своє майно її брату ОСОБА_1 , їй стало відомо після того, як було відкрито провадження по даній справі та вона ознайомилася з матеріалами справи;

-ні на момент складання заповіту, ні на день смерті їхньої матері, їй не було відомо про існування вищевказаного заповіту;

-крім того, вона звертає увагу суду на те, що на момент смерті ОСОБА_7 /їхньої матері/ вона була повнолітньою непрацездатною донькою, а тому мала повне право на обов`язкову частку, яка гарантована їй згідно чинного законодавства;

-оскільки на день відкриття спадщини, а саме - ІНФОРМАЦІЯ_2 їй виповнилося 59 років, вона відноситься до осіб, які, відповідно до вимог ч.1 ст.1241 ЦК України, мають право на обов`язкову частку у спадщині, розмір якої буде визначатися нотаріусом після відкриття спадкової справи, а у випадку невстановлення судом строку для подання заяви про прийняття спадщини таке право буде порушено;

-причиною пропуску нею строку на прийняття спадщини є той факт, що їй не було відомо про існування заповіту від 13.05.2002 на ім`я відповідача за зустрічним позовом - ОСОБА_1 ,

просить суд: визначити їй додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_7 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , тривалістю два місяці.

14 лютого 2022 року відповідачем по справі - ОСОБА_5 було подано зустрічний позов до ОСОБА_1 про визначення йому додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини /а.с.38-40/, в якому він, посилаючись на те, що:

-про наявність даної цивільної справи в провадженні суду йому стало відомо під час перевірки інформації на офіційному сайті Хустського районного суду після того, як позивач ОСОБА_1 почав розповідати родичам та знайомим, що звернувся до суду з даним позовом;

-він є сином ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_7 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

-після смерті батьків залишилося спадкове майно, яке складається із житлового будинку з надвірними побудовами в АДРЕСА_2 /;

-з 1981 року він та відповідач за зустрічним позовом ОСОБА_1 проживали окремо від батьків, жоден з дітей не звертався до нотаріуса в установлений законом строк із заявою про прийняття спадщини;

-він, не спілкуючись з братом та сестрою, не з`ясовував хто прийняв спадщину та претендує на неї;

-про існування заповіту, складеного 13.05.2021 та посвідченого Ізянською сільською радою, відповідно до якого його брату ОСОБА_1 їхня мати заповіла все майно, йому стало відомо після відкриття провадження по даній справі та ознайомлення його з матеріалами справи;

-ні на момент складання заповіту, ні на день смерті їхньої матері, йому не було відомо про існування даного заповіту;

-окрім цього, він звертає увагу суду на те, що після ознайомлення із вищевказаним заповітом, не можливо ствердити, яке саме майно їхня мати заповіла його брату ОСОБА_1 , а тому існування спадкового майна, яке не охоплено заповітом та на частку якого він має право за законом, повинно бути визначено нотаріусом;

-причиною пропуску ним строку на прийняття спадщини є той факт, що йому не було відомо про заповіт, складений 13 травня 2002 року, на ім`я його брата ОСОБА_1 ,

просить суд: визначити йому додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_7 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , тривалістю два місяці.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 первинний позов та обставини, викладені в позовній заяві, підтримали, просили первинний позов задовольнити; зустрічні позови, подані ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , не визнали та просили відмовити в їх задоволенні.

В судовому засіданні представник відповідачів ОСОБА_4 та ОСОБА_5 - ОСОБА_3 первинний позов не визнала, просила відмовити в його задоволенні; зустрічні позова, подані ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , та обставини, викладені в них, підтримала та просили їх задовольнити.

1 квітня 2022 року позивач по первинному позову ОСОБА_1 подав до суду відзив на зустрічні позовні заяви ОСОБА_4 та ОСОБА_5 /а.с.41-42/, в якому зазначив, що:

-вони всі, тобто він, його сестра ОСОБА_4 та брат ОСОБА_1 проживали окремо від батьків і ніхто з них в установлений законом термін не звертався із заявою про прийняття спадщини після смерті матері;

-між ним із братом та сестрою склалися неприязні відносини, і вони ще до смерті їхньої матері вже не спілкувалися, а після її смерті так взагалі перестали впізнавати один одного;

-він не звертався до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, оскільки вважав, що брат та сестра прийняли та оформили на себе спадкові права;

-у вересні 2021 року він, випадково зайшовши до сільської ради у своїх справах, почав розмову про будинок та землі його батьків, після чого йому стало відомо, що ніхто з них спадкоємців спадщину не оформляв, так як їхня мама при житті видала заповіт на його ім`я;

-він звернувся до секретаря сільської ради, яка підтвердила, що дійсно є заповіт на його ім`я, посвідчений секретарем Ізянської сільської ради, згідно з яким їхня мати ОСОБА_7 заповіла йому житловий будинок, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 /на даний час - вулиця Центральна/, що стало підставою для його звернення з даним позовом до суду;

-сам заповіт йому на його вимогу не надано, видано тільки копію заповіту;

-причиною поважності пропуску ним строку для звернення із заявою про прийняття спадщини є його необізнаність про наявність заповіту на його ім`я;

-враховуючи те, що заповіт видано саме на його ім`я і йому не було відомо про його існування, вважає, що це є поважною причиною пропуску ним строку на прийняття спадщини. Однак для інших спадкоємців, а саме: для його брата ОСОБА_5 та сестри ОСОБА_4 про існування заповіту на його ім`я не може бути визнано поважною причиною пропуску строку на прийняття спадщини, оскільки це не створювало їм перешкод для звернення ними в установлений законом строк із заявою для прийняття спадщини, тим більше, у зустрічних позовах обоє позивачів визнають той факт, що їм також не було відомо про наявність заповіту на його ім`я і дана обставина їм стала відома після відкриття провадження по справі за його позовом;

-що стосується вимог його сестри ОСОБА_4 про її право на обов`язкову долю в спадщині, то, навіть при наявності заповіту, він вважає, що ця вимога є безпідставною, так як таке право їй було б надано при умові, що вона в строк, передбачений ст.1270 ЦК України, належним чином прийняла спадщину;

-крім того, жоден із позивачів за зустрічним позовом не навели в своїх позовах вагомих причин пропуску ними строку звернення із заявами про приняття спадщини.

Ніяких інших заяв та клопотань від учасників справи до суду не надходило.

Процесуальні дії /забезпечення доказів, вжиття заходів забезпечення позову, зупинення і поновлення провадження/ у справі не проводилися.

Заслухавши думки учасників справи: ОСОБА_1 та його представника ОСОБА_2 , представника ОСОБА_4 і ОСОБА_5 ОСОБА_3 , дослідивши матеріали справи, суд вважає, що в задоволенні первинного позову ОСОБА_1 та зустрічних позовів: ОСОБА_4 і ОСОБА_5 слід відмовити з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.1258 ЦК України: спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

Відповідно до ст.1261 ЦК України: у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до ст.1216,1217 ЦК України: спадкуванням є перехід прав та обов`язків /спадщини/ від фізичної особи, яка померла /спадкодавця/, до інших осіб /спадкоємців/. Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини /ч.1 ст.1220, ч.3 ст.1223, ч.1 ст.1270 ЦК України/.

Відповідно до ч.1 ст.1272 ЦК України: якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст.1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

Відповідно до ч.3 ст.1272 ЦК України: за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Пунктом 24 Постанови Пленуму ВСУ від 30 травня 2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування» Верховний Суд України роз`яснив, що, вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причин пропуску для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

В судовому засіданні встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_7 /а.с.11,44/.

Після смерті ОСОБА_7 залишилося спадкове майно у вигляді житлового будинку з надвірними побудовами, розташованих в АДРЕСА_1 /а.с.12/.

Позивач за первинним позовом /відповідач по зустрічним позовам/ ОСОБА_1 , та позивачі за зустрічними позовами /відповідачі по первинному позову/ - ОСОБА_4 і ОСОБА_5 є дітьми померлої ОСОБА_7 , що підтверджується свідоцтвами про їх народження та свідоцтвом по укладення шлюбу ОСОБА_8 та ОСОБА_11 /а.с.9,35,46/, а тому мали право на спадкування, як діти померлої, у першу чергу.

Після смерті ОСОБА_7 ніхто із спадкоємців у установлений законом строк із заявами про прийняття спадщини не звертався /а.с.11/. Також цей факт підтверджується і учасниками справи в судовому засіданні.

При житті 13 травня 2002 року ОСОБА_7 залишила заповіт, згідно якого на випадок своєї смерті заповідала жилий будинок в АДРЕСА_1 , - сину ОСОБА_1 , 1956 року народження, який посвідчений виконавчим комітетом Ізянської сільської Ради депутатів трудящих Хустського району Закарпатської області, який був зареєстрований в книзі для запису нотаріальних дій під №50 /а.с.45/.

На момент смерті ОСОБА_7 в житловому будинку, розташованому в АДРЕСА_1 разом з померлою ніхто не був зареєстрований та не проживав, що підтверджується довідкою, виданною Ізянським старостинським округом Хустської міської ради №02-22/877 від 16.09.2021, а також підтверджується учасниками справи в судовому засіданні /а.с.13/.

Так, твердження усіх спадкоємців першої черги після смерті ОСОБА_7 : ОСОБА_1 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про те, що причиною поважності пропуску ними строку для звернення із заявою про прийняття спадщини є їх необізнаність про наявність заповіту на ім`я ОСОБА_1 , а також незнання ними /як вказують ОСОБА_5 та ОСОБА_4 в своїх заявах /а.с.63-64/ про реєстрацію спадкового житлового будинку в цілому за їх матер`ю ОСОБА_7 / на думку суду, не є поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_7 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Суд, при розгляді справи, дійшов висновку, що взагалі усі спадкоємці першої черги після смерті ОСОБА_7 : ОСОБА_1 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 не бажали приймати спадщину після смерті своєї матері ОСОБА_7 , про що свідчить їх безпричинне незвернення до нотаріуса у встановлений законом шестимісячний строк /кожного, незалежно від інших/ з заявою про прийняття спадщини за законом, як спадкоємців першої черги.

Тобто, на думку суду, позивач за первинним позовом ОСОБА_1 та позивачі за зустрічними позовами ОСОБА_4 і ОСОБА_5 не довели поважність причин пропуску встановленого строку для прийняття спадщини, пов`язаних з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами на вчинення цих дій, що є підставою для відмови в задоволенні і первинного позову, і зустрічних позовів.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.12, 13, 81, 258-259, 263-265, 268, 273, 354-355 ЦПК України, ст.1216, 1217, 1220, 1223, 1258, 1261, 1270, 1272 ЦК України, Постановою Пленуму ВСУ від 30 травня 2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування», суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 /місце проживання: АДРЕСА_3 ; РНОКПП НОМЕР_1 / до ОСОБА_4 /місце проживання: АДРЕСА_4 ; РНОКПП НОМЕР_2 / та ОСОБА_5 /місце проживання: АДРЕСА_5 ; РНОКПП НОМЕР_3 /, про визначення додаткового строку на прийняття спадщини, - відмовити повністю.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_5 /місце проживання: АДРЕСА_5 ; РНОКПП НОМЕР_3 / до ОСОБА_1 /місце проживання: АДРЕСА_3 ; РНОКПП НОМЕР_1 / про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, - відмовити повністю.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_4 /місце проживання: АДРЕСА_4 ; РНОКПП НОМЕР_2 / до ОСОБА_1 /місце проживання: АДРЕСА_3 ; РНОКПП НОМЕР_1 / про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, - відмовити повністю.

Повне судове рішення складено 2 січня 2023 року.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та /або/ обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду повністю або частково до Закарпатського Апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи /вирішення питання/ без повідомлення /виклику/ учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч.2 ст.358 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Хустського

районного суду: О.В.Лук`янова