Постанова

від 17.01.2023 по справі 467/1102/19

МИКОЛАЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

17.01.23

22-ц/812/159/23

Провадження № 22-ц/812/159/23 Головуючий суду першої інстанції Кологрива Т.М.

Суддя-доповідач апеляційного суду Царюк Л.М.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 січня 2023 року м. Миколаїв Справа № 467/1102/19

Миколаївський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:

головуючого Царюк Л.М.,

суддів: Базовкіної Т.М., Крамаренко Т.В.,

при секретарі судового засідання Стрілець К.О.,

без участі учасників справи,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє його представник - ОСОБА_2 , на ухвалу Арбузинського районного суду Миколаївської області від 30 листопада 2022 року про призначення експертизи, постановлену під головуванням судді Кологривої Т.М., в залі судового засідання в смт Арбузинка, за позовом ОСОБА_3 , в інтересах якого діє його представник ОСОБА_4 , до ОСОБА_1 , Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Країна», третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_5 про відшкодування шкоди, завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди,

В С Т А Н О В И В:

17 вересня 2019 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом, який уточнив в подальшому, до ОСОБА_6 , Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Країна» (далі ПАТ «СК «Країна») про відшкодування шкоди, завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди.

Доводи позову обґрунтовано тим, що 26 листопада 2017 року близько 09:30 год відповідач, керуючи автомобілем марки Toyota модель Avensis реєстраційний номер НОМЕР_1 , під час виконання маневру розвороту на 82 км+700 м автодороги Н 24 «Благовіщенське-Миколаїв», перетнувши суцільну білу смугу горизонтальної дорожньої розмітки 1.1. ПДР України, виїхав на смугу зустрічного руху, де допустив зіткнення з автомобілем марки ВМW модель Х6 реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_7 , який рухався зі сторони м. Первомайська в напрямку м. Южноукраїнська.

На момент ДТП автомобіль марки Toyota модель Avensis було застраховано за договором цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортів в ПАТ «СК «Країна».

Постановою Кіровського районного суду м. Кіровограда № 404/8807/18 від 18 січня 2019 року провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за статтею 124 КУпАП закрито у зв`язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення.

Внаслідок ДТПбуло пошкодженотранспортний засібмарки ВМWмодель Х6реєстраційний номер НОМЕР_2 , власником якого він є та йому завдана майнова шкода.

Посилаючись на викладене, ОСОБА_8 з урахуванням уточнених вимог просив суд стягнути з ПАТ СК «Країна» на його користь страхову виплату у розмірі 50 000 грн. Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 на відшкодування збитків завданих пошкодженням транспортного засобу марки ВМW модель Х6 реєстраційний номер НОМЕР_2 у розмірі 764 284 грн 66 коп.

Ухвалою Арбузинського районного суду Миколаївської області від 20 березня 2020 року до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, залучено ОСОБА_5 .

Ухвалою Арбузинського районного суду Миколаївської області від 28 жовтня 2021 року замінено відповідача у справі ОСОБА_6 на ОСОБА_1

14 листопада 2022 року від адвоката Бабкова О.О., який діє в інтересах ОСОБА_1 , надійшло клопотання про призначення у справі повторної судово інженерно-транспортної (автотехнічної) експертизи.

Клопотання мотивовано тим, що в матеріалах справи є два висновки судово-автотехнічних експертиз. Та під час дослідження судом письмових доказів у справі було встановлено, що висновки експертів суперечать один одному.

На вирішення експерта представник позивача просив поставити такі питання: враховуючи слідову інформацію зафіксовану на схемі до протоколу огляду місця пригоди від 26 листопада 2017 року та здобуті об`єктивні дані в ході слідства, а саме: - подряпини на асфальті, сліди ковзання, сліди шин, сліди відкидання автомобілів марки ВМW модель Х6 реєстраційний номер НОМЕР_2 та марки Toyota модель Avensis реєстраційний номер НОМЕР_1 кінцеве розташування транспортних засобів відносно один одного та місяця зіткнення, вагу та завантаження автомобілів: марки ВМW модель Х6 реєстраційний номер НОМЕР_2 водій та два пасажира, марки Toyota модель Avensis реєстраційний номер НОМЕР_1 один водій, затрати енергії на механічні пошкодження транспортних засобів, встановити швидкість руху автомобіля марки ВМW модель Х6 реєстраційний номер НОМЕР_2 перед та в момент ДТП?; враховуючи слідову інформацію (сліди ковзання, подряпини, осип продуктів ДТП), яка була виявлена під час огляду місця події, пошкодження на автомобілях схематично у масштабі відобразить траєкторію руху, розташування та положення транспортних засобів відносно меж проїзної частини перед та в момент ДТП?; чи технічно спроможні покази ОСОБА_7 в частині того, що перед зіткненням він рухався зі швидкістю 90 км\год.?; чи технічно спроможні покази ОСОБА_7 в частині розвитку механізму зіткнення вказані ним під час його допиту та під час проведення слідчого експерименту від 03 квітня 2018 року? чи технічно спроможні покази ОСОБА_9 в частині розвитку механізму зіткнення автомобілів марки ВМW модель Х6 реєстраційний номер НОМЕР_2 та модель Toyota марки Avensis реєстраційний номер НОМЕР_1 ?; чи технічно спроможні покази свідка ОСОБА_10 в частині розташування автомобілів марки ВМW модель Х6 реєстраційний номер НОМЕР_2 та марки Toyota модель Avensis реєстраційний номер НОМЕР_1 на проїзній частині перед зіткненням та швидкості руху автомобіля марки ВМW модель Х6 реєстраційний номер НОМЕР_2 під час роз`їзду надані ним під час його допиту від 13 лютого 2018 року?; чи технічно спроможні покази ОСОБА_11 в частині швидкості руху автомобіля марки ВМW модель Х6 реєстраційний номер НОМЕР_2 перед ДТП зі швидкістю 150 км./год?; чи відбулось би зіткнення транспортних засобів при умові, що автомобіль марки ВМW модель Х6 реєстраційний номер НОМЕР_2 перед ДТП рухався б відповідно до п. 12.6 г ПДР України?; як повинен був діяти водій автомобіля марки Toyota модель Avensis реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_1 в даній дорожній ситуації згідно ПДР?; чи мав водій автомобіля марки Toyota модель Avensis реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_1 технічну можливість уникнути зіткнення?; як повинен був діяти водій автомобіля марки ВМW модель Х6 реєстраційний номер НОМЕР_2 ОСОБА_7 в даній дорожній ситуації згідно ПДР України?; чи мав водій автомобіля марки ВМW модель Х6 реєстраційний номер НОМЕР_2 ОСОБА_7 технічну можливість уникнути зіткнення?; чи можливо з технічної точки зору вказати причини настання вказаної події?

Ухвалою Арбузинського районного суду Миколаївської області від 30 листопада 2022 року клопотання про призначення експертизи задоволено.

Призначено у цивільній справі за позовною заявою, поданою ОСОБА_4 , в інтересах ОСОБА_3 , до ОСОБА_1 , ПАТ «СК «Країна» про відшкодування шкоди, завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_5 судову-автотехнічну експертизу, на вирішення якої поставлено наступні запитання:

1. Якою була швидкість автомобіля марки BMW модель Х6 реєстраційний номер НОМЕР_2 перед та в момент ДТП?

2. Як повинні були діяти згідно Правил дорожнього руху України водії транспортних засобів марки Toyota модель Avensis реєстраційний номер НОМЕР_1 і марки BMW модель Х6 реєстраційний номер НОМЕР_2 в даній дорожній обстановці?

3. Чи мали технічну можливість водії транспортних засобів марки Toyota модель Avensis реєстраційний номер НОМЕР_1 і марки BMW модель Х6 реєстраційний номер НОМЕР_2 запобігти зіткнення транспортних засобів?

4. Чи маються невідповідності вимогам Правил дорожнього руху України в діях водіїв транспортних засобів марки Toyota модель Avensis реєстраційний номер НОМЕР_1 і марки BMW модель Х6 реєстраційний номер НОМЕР_2 , які знаходилися б у причинному зв`язку з подією?

Проведення експертизи доручено судовим експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз.

Попереджено експертів про кримінальну відповідальність за статтями 384, 385 КК України.

Оплату за проведення експертизи покладено на відповідача ОСОБА_1 , роз`яснено йому положення статті 109 ЦПК України.

Надано для проведення експертизи матеріали цивільної справи № 467/1102/19, провадження № 2/467/1/22, копію матеріалів кримінального провадження № 12017150130000574 (том № 2 цивільної справи), копію матеріалів справи про адміністративне правопорушення № 404/8807/18, провадження № 3/404/2992/18 відносно ОСОБА_1 за статтею 124 КпАП України.

Експертизу слід проводити на підставі вихідних даних, що містяться в матеріалах цивільної справи № 467/1102/19, провадження № 2/467/1/22, копіях матеріалів кримінального провадження № 12017150130000574 (том № 2 цивільної справи), копіях матеріалів справи про адміністративне правопорушення № 404/8807/18, провадження № 3/404/2992/18 відносно ОСОБА_1 за статті 124 КпАП України (том № 3 цивільної справи), в т.ч. для проведення експертизи зазначити наступні вихідні дані:

- ДТП мало місце на 82 км+-700м автодороги «Благовіщенське Миколаїв» на території колишнього Арбузинського району Миколаївської області в світлий час доби, в умовах необмеженої видимості та оглядовості;

- автомобіль марки Toyota модель Avensis виїжджав із смуги розгону в напрямку м. Первомайська з подальшим розворотом ліворуч та виїздом на смугу зустрічного руху (смугу руху в напрямку м. Южноукраїнськ), автомобіль марки BMW модель Х6 рухався в межах основної смуги руху в напрямку м. Южноукраїнськ;

- загальна ширина проїжджої частини 15.6 м, призначена для руху в обох напрямках; ширина основної смуги в напрямку м. Первомайська 3.6 м, ширина основної смуги в напрямку м. Южноукраїнськ 3.6 м, ширина смуги розгону в обох напрямках 4.2 м кожна;

- подовжній і поперечний профіль дороги горизонтальний, ділянка дороги пряма в плані;

- ділянка проїзної частини нерегульована, дорожні знаки (№ 3, 12 на схемі), дорожня розмітка 1.1,1.6 та 1.8 ПДР України;

- на місці ДТП на проїжджій частині виявлено (протокол огляду місця події): автомобіль марки BMW модель Х6 (№ 1 на схемі), автомобіль марки Toyota модель Avensis (№ 2 на схемі), осип скла та деталей транспортних засобів (№ 4 на схемі), подряпини на асфальтованій поверхні проїзної частини (№ НОМЕР_3 на схемі), слід шини автомобіля марки BMW модель Х6 (№ 8,9 на схемі), сліди шини з подряпинами, залишеними автомобілем марки Toyota модель Avensis (№ 11 на схемі), пляма паливно-мастильних матеріалів (№ 10 на схемі);

- ступінь завантаженості автомобіля марки BMW модель Х6 - водій та два пасажири, ступінь завантаженості автомобіля марки Toyota модель Avensis - водій.

Провадження у справі зупинено на час проведення експертизи.

Ухвала суду мотивована тим, що аналізуючи матеріали справи, враховуючи що предметом спору є, зокрема, відшкодування завданих збитків, справа про адміністративне правопорушення закрита на підставі статті 38 КУпАП без дослідження доказів про наявність чи відсутність провини відповідача ОСОБА_1 , та за наявності в матеріалах справи висновків двох автотехнічних експертиз, проведених на підставі постанови слідчого та на замовлення відповідача, які містять розбіжності стосовно питань, поставлених на їх вирішення.

Суд відхилив питання 3-7, запропоновані представником відповідача, щодо того чи є технічно спроможними свідчення свідків ДТП, оскільки вважає що такі питання виходить за межі спеціальних знань експерта та вважає за необхідне конкретизувати інші питання, запропоновані представником відповідача.

Не погодившись з ухвалою суду, ОСОБА_1 , в інтересах якого діє його представник - ОСОБА_2 , подав апеляційну скаргу, де посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просив її скасувати та ухвалити нову, якою задовольнити клопотання про призначення експертизи, зазначивши питання, викладені у його редакції.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не може замінити інші засоби доказування.

Як вбачається із резолютивної частини оскаржуваної ухвали суду першої інстанції, задоволено клопотання представника відповідача про призначення експертизи.

Таке формулювання резолютивної частини оскаржуваної ухвали суду першої інстанції не відповідає обставинам справи. Адже представник відповідача просив суд призначити саме повторну судово інженерно-транспортну (автотехнічну) експертизи по дослідженню обставин зіткнення транспортних засобів. Про це записано в описовій частині оскаржуваної ухвали.

Між тим, суд першої інстанції повністю задовольнивши клопотання, виклав резолютивну частину ухвали суду, яка не відповідає змісту заявленого клопотання.

Крім того, суд першої інстанції навмисно неправильно роз`яснив його право на оскарження даної ухвали, роз`яснивши йому, що вона може бути оскаржена на протязі 30 днів з моменту отримання. Вказаним намагались позбавити його законного права на оскарження даної ухвали, так як це робилось під час розслідування кримінального провадження № 12017150130000574 внесеного в ЄРДР від 27 листопада 2017 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 286 КК України.

Суд першої інстанції за своєю ініціативою не ставив на обговорення питання про призначення у справі автотехнічної експертизи. А отже у мотивувальній частині ухвали судом мають бути вказані мотиви відхилення клопотання представника відповідача про призначення повторної судово інженерно-транспортної (автотехнічної) експертизи по дослідженню обставин зіткнення транспортних засобів.

Як роз`яснено у пункті 11 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 1997 року № 8 «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах» в ухвалі про призначення повторної експертизи зазначаються обставини, які викликають сумніви у правильності попереднього висновку експерта. Представник відповідача та суд звертає саме на це увагу, що в матеріалах справи містяться два висновки судово автотехнічних експертиз, які суперечать один одному.

Питання, які поставлені на вирішення експерта, представником відповідача поставлені з урахуванням Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень і атестованих експертних методик, у яких зазначаються питання, на вирішення яких спрямовані ці методики та реєстр яких ведеться Міністерством юстиції України. Питання сформульовані чітко, ясно і таким чином, що вони виключають неоднозначне їх розуміння й тлумачення та, які мають значення для вирішення справи. Основним завданням повторної судово інженерно-транспортної (автотехнічної) експертизи по дослідженню обставин зіткнення транспортних засобів є встановити дії кого з водіїв призвели до ДТП та чиї дії знаходяться в причинному зв`язку.

При призначенні експертизи суд не урахував думку представника відповідача, які саме матеріали необхідні для проведення експертизи частина 1 статті 107 ЦПК України. Для проведення експертизи в клопотанні про призначення повторної судово інженерно-транспортної (автотехнічної) експертизи по дослідженню обставин зіткнення транспортних засобів вказані вихідні данні, які знаходяться в матеріалах кримінального провадження № 12017150130000574 внесеного в ЄРДР від 27 листопада 2017 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 286 КК України. За цими вихідними даними проводилась судово автотехнічна експертиза під час досудового розслідування та за зверненням відповідача. Під час дослідження письмових матеріалів справи в учасників судового процесу жодних зауважень з даного приводу не було. Тому крім матеріалів справи № 407/1102/19 в трьох томах та електронного носія (флешки) з якісними фото знімками огляду місця ДТП 26 листопада 2017 року необхідно вказати вихідні дані зазначені в клопотанні представника відповідача так, як відповідно до інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженою Наказом Міністерства юстиції України від 08 жовтня 1998 року № 53/5 у редакції наказу Міністерства юстиції України від 26 грудня 2012 року № 1950/5 експерту забороняється самостійно вибирати вихідні данні, що не враховано судом першої інстанції.

На день слухання справи від інших учасників справи відзиву на апеляційну скаргу не надходило.

Учасники справи в судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Від представника ОСОБА_3 адвоката Молоткова В.М. через засоби електронного зв`язку надійшла заяви про розгляд справи за відсутності позивача та його представника.

Крім того, від представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Бабкова О.О. через електронну пошту надійшло клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату, у зв`язку з тим, що в цей день адвокат Бабков О.О. приймає участь іншому районному суді, з яким час і дата узгоджені раніше.

З огляду на приписи частини 2 статті 372 ЦПК України апеляційний суд допустив розгляд справи без участі учасників справи з огляду на таке.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні сторін та їх представників, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Неявка учасника судового процесу у судове засідання за умови належного повідомлення сторони про час і місце розгляду його позову, не є підставою для відкладення розгляду справи.

Суд не вбачає підстав для задоволення зазначеного клопотання та відкладення розгляду справи на підставічастини 1 статті 372 ЦПК України з огляду на те, що відповідач ОСОБА_1 був належним чином та завчасно повідомлений про дату, час і місце судового засідання в суді апеляційної інстанції, мав можливість підготуватись до судового розгляду, не надав будь-яких доказів на підтвердження неможливості своєї явки в судове засідання 17 січня 2023 року.

При цьому апеляційний суд враховує, що явка сторін не була визнана обов`язковою, а відповідач ОСОБА_1 мав можливість реалізувати своє право на участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду. Будь-яких клопотань про неможливість розгляду апеляційної скарги без представника його інтересів, ОСОБА_1 не заявляв.

Також апеляційний суд приймає до уваги необхідність дотримання розумних строків розгляду справи судом. Порушення права на розгляд справи упродовж розумного строку неодноразово було предметом розгляду Європейського суду з прав людини у справах проти України, відповідно до висновків якого обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

За приписами частини 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до частин 1, 2 та 5 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до частини 4статті 263 ЦПК Українипри виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

З матеріалів встановлено, що за фактом дорожньо-транспортної пригоди, що мала місце 26 листопада 2017 року, було проведено кримінальне розслідування за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 286 КК України. За результатами кримінального розслідування 30 жовтня 2018 року старшим слідчим Первомайського ВП ГУНП в Миколаївській області закрито кримінальне провадження за відсутності складу кримінального правопорушення.

За висновками слідчих органів, викладених в постанові про закриття провадження у справі, причиною ДТП стали власні дії водія ОСОБА_1 , що супроводжувалися порушенням вимог пунктів 10.1, 16.13 Правил дорожнього руху України.

Постанова учасниками кримінального провадження не оскаржувалася.

Під час слідства в межах кримінального провадження експертами Миколаївського відділення Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (далі МВ ОНДІСЕ) були проведені судова автотехнічна експертиза по дослідженню обставин ДТП (висновок головного експерта Завгороднього В.Л. від 11 червня 2016 року); судова автотехнічна експертиза по дослідженню технічного стану автомобіля марки Toyota модель Avensis реєстраційний номер НОМЕР_1 (висновок судового експерта Стаканова К.А. від 08 лютого 2018 року № 18-32); судової транспортно-трасологічної експертизи за фактом зіткнення автомобілей марки BMW модель Х6 - водій реєстраційний номер НОМЕР_2 та марки Toyota модель Avensis реєстраційний номер НОМЕР_1 (висновок судового експерта Стаканова К.А. від 09 лютого 2018 року № 18-34).

16 жовтня 2019 року ухвалою судді Арбузинського районного суду Миколаївської області відкрито провадження у цивільній справі за вказаним позовом та розпочато підготовче провадження.

Відповідачем ОСОБА_1 суду першої інстанції надано висновок експерта Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України Харченко Ю.Г. від 09 листопада 2020 року № 20-6121 автотехнічної експертизи обставин зіткнення автомобілів марка Toyota модель Avensis реєстраційний номер НОМЕР_1 та марки ВМW модель Х6 реєстраційний номер НОМЕР_2 , виконаний на замовлення відповідача ОСОБА_1

25 травня 2021 року ухвалою судді Арбузинського районного суду Миколаївської області закрито підготовче засідання у вказаній цивільній справі та справа призначена до розгляду на 31 травня 2021 року.

27 вересня 2021 року ухвалою іншого судді Арбузинського районного суду Миколаївської області цивільна справа прийнята до провадження іншим суддею та призначено підготовче засідання.

Ухвалою цього ж судді від 22 листопада 2021 року підготовче засідання у цій справі закрито справа призначена до розгляду на 16 грудня 2021 року.

14 листопада 2022 року від адвоката Бабкова О.О., який діє в інтересах ОСОБА_1 , надійшло клопотання про призначення у справі повторної судово інженерно-транспортної (автотехнічної) експертизи, яке задоволено судом першої інстанції.

Позивач, в інтересах якого діяв його представник ОСОБА_4 , висловився проти задоволення клопотання про проведення експертизи.

Отже, як встановлено предметом спору між сторонами є відшкодування майнової шкоди, спричиненої пошкодженням транспортного засобу внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Відповідно до частини 1статті 1166 ЦК Українимайнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичній або юридичній особі, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина пошкодженої особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини.

З огляду на презумпцію вини заподіювана шкода (частина 2статті 1166 ЦК України) особа звільняється від обов`язку відшкодувати шкоду, якщо доведе, що шкода була завдана не з її вини.

Згідно зістаттею 12 ЦПК Україницивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина 1статті 76 ЦПК України).

Ці дані встановлюються такими засобами:

1)письмовими, речовими і електронними доказами;

2)висновками експертів;

3)показаннями свідків (частина 2 статті 76 ЦК України).

Відповідно достатті 77 ЦПК Україниналежними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Частиною 1статті 103 ЦПК Українипередбачено, що суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.

Відповідно достатті 105 ЦПК Українипризначення експертизи судом є обов`язковим у разі заявлення клопотання про призначення експертизи обома сторонами. Призначення експертизи судом є обов`язковим також за клопотанням хоча б однієї із сторін, якщо у справі необхідно встановити: 1) характер і ступінь ушкодження здоров`я; 2) психічний стан особи; 3) вік особи, якщо про це немає відповідних документів і неможливо їх одержати.

Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для з`ясування обставин, що мають значення для справи (фактичних даних, що входять до предмета доказування), без яких встановити відповідні обставини неможливо, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування, наявні у справі докази є взаємно суперечливими.

Якщо висновок експерта буде визнано необґрунтованим або таким, що суперечить іншим матеріалам справи або викликає сумніви в його правильності, судом може бути призначена повторна експертиза, яка доручається іншому експертові (експертам) (частина 2 статті 113 ЦПК України).

Автотехнічна експертиза це експертне дослідження з метою встановлення механізму й обставин дорожньо-транспортної пригоди, технічного стану транспортних засобів, причин виходу з ладу їх деталей, а також обставин, що сприяли чи могли сприяти виникненню дорожньо-транспортної пригоди (ДТП).

Предмет автотехнічної експертизи це фактичні дані про дорожню обстановку на місці пригоди, дії учасників пригоди і їх можливості, механізм ДТП, технічний стан транспортного засобу (ТЗ) та його деталей, а також про обставини, що сприяли виникненню ДТП, що встановлює експерт-автотехнік на підставі своїх спеціальних знань і матеріалів справи (провадження).

Об`єктами автотехнічної експертизиє: слідова та речова обстановка на місці ДТП, транспортні засоби та їх деталі, вузли, агрегати, а також матеріали справи (провадження).

З огляду на предмет автотехнічної експертизи та зміст окремих спеціальних знань, склалися наступні її види автотехнічних експертиз:

автотехнічна експертиза обставин і механізму ДТП;

автотехнічна експертиза технічного стану транспортного засобу;

автотехнічна експертиза деталей транспортного засобу;

транспортно-трасологічна експертиза (експертиза слідів на транспортному засобі та місці ДТП );

дорожньо-технічна експертиза (експертиза стану доріг та дорожніх умов на місці ДТП).

Як встановлено у цій справі під час розслідування факту ДТП у кримінальному провадженні було проведено три види автотехнічної експертизи, зокрема, й автотехнічна експертиза обставин і механізму ДТП.

У постанові Верховного Суду від 5 лютого 2020 року у справі № 461/3675/17 зазначено, що висновок експерта, здійснений на підставі постанови слідчого, є допустимим та належним доказом у цивільній справі, оскільки експертиза проведена у кримінальному провадженні містила інформацію щодо предмета доказування у цивільному провадженні.

За заявою відповідача ОСОБА_1 експертом Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України Харченко Ю.Г. була проведена автотехнічна експертиза обставин ДТП (висновок № 20-6121 від 09 листопада 2020 року).

Задовольняючи клопотання представника ОСОБА_1 про призначення судової автотехніческої експертизи обставин та механізму ДТП суд першої інстанції достатньо не мотивував необхідність проведення через п`ять років з моменту ДТП аналогічної експертизи з тим ж самими питаннями, на які вже була надана відповідь експертами та які відповідно до вимог статті 110 ЦПК України оцінюються судом разом із іншими доказами за правилами встановленими статтею 89 цього Кодексу, не зазначив в чому саме суд вбачає протиріччя, які б впливали на предмет доказування у цій справі. Також при вирішенні цього клопотання суд першої інстанції не врахував, що клопотання заявлено саме про проведення повторної судової експертизи та не обґрунтував в оскаржуваній ухвалі про необхідність проведення або відмову в проведенні саме повторної експертизи.

Крім того, колегія суддів апеляційного суду вважає, що судом першої інстанції при вирішенні питання про призначення судової автотехнічної експертизи були суттєво порушені норми процесуального законодавства, що призводять до затягування строків розгляду справи, порушення прав та обов`язків учасників судового процесу та не сприяють дотриманню судом принципу змагальності цивільного процесу.

Відповідно до частини 1статті 43 ЦПК Україниучасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

За змістом частин 3, 8статті 83 ЦПК України, яка врегульовує загальний порядок подання доказів, якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу; докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Згідно з частиною 1статті 189 ЦПК Українизавданнями підготовчого провадження є: 1) остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; 2) з`ясування заперечень проти позовних вимог; 3) визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібраннявідповідних доказів; 4) вирішення відводів; 5) визначення порядку розгляду справи; 6) вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.

Приписами частини 2 статті 197 ЦПК України визначено які процесуальні питання вирішує суд у підготовчому засіданні, зокрема, вирішує питання про призначення експертизи, виклик в судове засідання експертів, свідків, залучення перекладача, спеціаліста (пункт 8 частини 2 цієї статті); вирішує заяви та клопотання учасників справи (пункт 10 частини 2 цієї статті).

Відповідно до частини 2статті 189 ЦПК Українипідготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання.

У справі, що переглядається, підготовче засідання було проведено вперше

з 16 жовтня 2019 року по 25 травня 2021 року та другий раз іншим суддею з 27 вересня 2021 року по 22 листопада 2021 року.

Проте, Цивільним процесуальним кодексом Українине передбачено проведення в одній і тій же справі повторного підготовчого провадження судом першої інстанції після його закриття без будь-яких виключень.

В постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 16 грудня 2021 року у справі № 910/7103/21, зроблено висновок, що: «відповідно до практики Верховного Суду, яку колегія суддів враховує на підставі частини 4статті 236 Господарського процесуального кодексу України, суди першої інстанції за наявності певних обставин можуть прийняти рішення про поверненнядо стадіїпідготовчого провадження після його закриття для вчинення тих чи інших процесуальних дій, які можуть бути реалізовані лише на стадії підготовчого провадження.

Разом з тим такі обставини мають бути вагомими, оскільки можливість повернення до стадії підготовчого провадження з будь-яких підстав нівелює саме значення стадій господарського процесу: як підготовчого провадження, так і стадії розгляду справи по суті».

Отже, суд першої інстанції у цій справі безпідставно призначив підготовче провадження з 27 вересня 2021 року по 22 листопада 2021 року.

Закриваючи підготовче провадження та призначаючи справу до судового розгляду по суті, суд мотивував тим, що судом вчинено всі необхідні процесуальні дії, передбачені частиною 2 статті 197 ЦПК України, зокрема були витребувані матеріали адміністративного провадження та зазначені свідки, які підлягали допиту у судовому засіданні.

З оглядуна викладене,відповідач ОСОБА_1 повинен бувзаявити клопотанняпро призначенняекспертизи протягомпідготовчого провадженняу справі.

Крім того, головуючий з`ясовує, чи мають учасники справи заяви чи клопотання, пов`язані з розглядом справи, які не були заявлені з поважних причин в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом, та вирішує їх після заслуховування думки інших присутніх у судовому засіданні учасників справи частина 1 статті 222 ЦПК.

Суд залишає без розгляду заяви та клопотання, які без поважних причин не були заявлені в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом (частина 2 статті 222 ЦПК України).

Отже, єдиний винятковий випадок, коли можливим є прийняття судом для вирішення заяви чи клопотання учасника справи, коли такий учасник справи письмово обґрунтував, в чому полягає винятковість випадку неподання зазначених заяв або клопотань у підготовчому провадженні у встановлений строк, а також неможливості їх заявити з причин, що об`єктивно не залежали від особи, яка їх заявляє.

Апеляційний суд приходить до висновку, що в даному випадку для можливості задовольнити клопотання відповідача про призначення судової автотехнічної експертизи обставин ДТП, першочергово слід з`ясувати причини невчинення ним відповідних дій у строк, встановлений для цього, та визначити їх поважність або неповажність.

В ході проведення попередніх підготовчих засідань, представником відповідача не заявлялися клопотання про те, що останній має намір подати клопотання про призначення судової експертизи, як і не заявлялося клопотання про поновлення/продовження процесуального строку на подання такого клопотання.

За такого колегія суддів вважає, що суд першої інстанції не виконав всі зазначені вимоги процесуального закону при вирішенні клопотання представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Бабкова О.О. про призначення повторної автотехнічної експертизи, а тому оскаржена ухвала підлягає скасуванню.

Передчасність призначення зазначеної експертизи свідчить й про безпідставність зупинення провадження у цій справі, що перешкоджає подальшому розгляду справи.

При цьому апеляційний суд вважає необхідним зауважити, що недотримання порядку вирішення клопотань про призначення та проведення судової експертизи має наслідком затягування судового процесу і призводить до порушення вимогстатті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку.

За таких обставин, оскаржена ухвала суду на підставі пункту 4 частини 1статті 379 ЦПК Українипідлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Питання розподілу судових витрат будуть вирішуватися судом першої інстанції при вирішення спору по суті заявлених позовних вимог.

Керуючись статтями 379, 382 ЦПК України, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діяв його представник - ОСОБА_2 , задовольнити частково.

Ухвалу Арбузинського районного суду Миколаївської області від 30 листопада 2022 року скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий Л.М. Царюк

Судді Т.М. Базовкіна

Т.В. Крамаренко

Повний текст постанови складено 17 січня 2023 року.