Постанова

від 11.01.2023 по справі 363/3629/22

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

справа № 363/3629/22 головуючий у суді І інстанції Свєтушкіна Д.А.

провадження № 22-ц/824/1695/2023 суддя-доповідач у суді ІІ інстанції Фінагеєв В.О.

П О С Т А Н О В А

Іменем України

11 січня 2023 року м. Київ

Київський апеляційний суд

у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого судді Фінагеєва В.О.,

суддів Кашперської Т.Ц., Яворського М.А.,

за участю секретаря Лобоцької В.П.,

розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , поданою представником ОСОБА_2 , на ухвалу Вишгородського районного суду Київської області від 01 грудня 2022 року про відмову у забезпеченні позову у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінанс Будінвест», ОСОБА_3 , треті особи: ОСОБА_4 , приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Чмирук Олександр Валерійович, про визнання недійсним договору іпотеки та витребування майна з чужого незаконного володіння, -

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом та просила визнати недійсним з моменту укладення договір іпотеки, укладений 23 червня 2020 року ОСОБА_4 від імені ОСОБА_1 та ОСОБА_3 за яким в забезпечення виконання зобов`язання за договором позики від 16 червня 2020 року, передано в іпотеку: житловий будинок загальною площею 683,4 кв. м., житловою площею - 204,0 кв. м. та земельну ділянку площею 0,1865 га., кадастровий номер: 3221886001:02:085:0111, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чмируком О.В. та зареєстрований в реєстрі за № 1391, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 149532218; витребувати з чужого незаконного володіння ТОВ «Фінанс Будінвест» на користь позивача об`єкти нерухомого майна: житловий будинок загальною площею 683,4 кв. м., житловою площею - 204,0 кв. м. та земельної ділянки площею 0,1865 га., кадастровий номер: 3221886001:02:085:0111, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 149532218.

У листопаді 2022 року ОСОБА_1 подала заяву про забезпечення позову, в якій просила накласти арешт на нерухоме майно, а саме: житловий будинок загальною площею 683,4 кв. м., житловою площею - 204,0 кв. м. та земельну ділянку площею 0,1865 га., кадастровий номер: 3221886001:02:085:0111, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 149532218, що зареєстроване на праві власності за ТОВ «Фінанс Будінвест».

Заява про забезпечення позову обґрунтована тим, що вказане нерухоме майно належало позивачу на підставі договорів дарування житлового будинку та земельної ділянки від 01 жовтня 2019 року, посвідченого приватним нотаріусом КМНО Переверзевою Г.О., зареєстрованих в реєстрі за № 1701 та за № 1705, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 149532218. Згідно Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 11 жовтня 2022 року, право власності на спірне нерухоме майно належить ТОВ «Фінанс Будінвест». Зважаючи на ту обставину, що згідно договору купівлі-продажу від 09 вересня 2020 року, відповідач ОСОБА_3 , від імені якої за довіреністю діяла дружина ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , продала нерухоме майно, що належало позивачу на праві власності протиправним шляхом від його імені за договором купівлі-продажу, посвідченим приватним нотаріусом КМНО Єгоровою М.Є., реєстровий № 790, ТОВ «Фінанс Будінвест», де єдиним засновником та директором є ОСОБА_4 , який, як вбачається з тексту договору іпотеки, вже зареєструвався за адресою спірного нерухомого майна та, використовуючи своє підприємство, як власника спірного майна може здійснити його відчуження, передачу в іпотеку, оренду, що може значно ускладнити виконання в майбутньому прийнятого рішення, у разі задоволення позову. З огляду на вказане, у разі задоволення позовної вимоги про витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння, суд витребовує таке майно на користь позивача, а не зобов`язує відповідача повернути це майно власникові. Таке рішення суду є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію за позивачем права власності на нерухоме майно, зареєстроване у цьому реєстрі за відповідачем. Тобто, у разі можливого відчуження відповідачем нерухомого майна, невжиття заходів по забезпеченню позову зробить неефективним захист права позивача обраним способом. Оскільки існує реальна можливість того, що невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити та/або зробити неможливим виконання можливого рішення суду, а між сторонами дійсно існує спір відносно права власності, заявлений спосіб забезпечення є співмірним із заявленими позовними вимогами, є всі правові підстави для накладення арешту на спірне нерухоме майно, а саме: житловий будинок загальною площею 683,4 кв. м. житловою площею - 204,0 кв. м. та земельну ділянку площею 0,1865 га., кадастровий номер: 3221886001:02:085:0111, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 149532218, що зареєстроване на праві власності за ТОВ «Фінанс Будінвест». Окрім того вказує, що, як стало відомо позивачу, в інтересах відповідача ОСОБА_3 щодо розпорядження спірним майном, діє дружина ОСОБА_4 - особа, що вчинила дії, спрямовані на незаконне вибуття нерухомого майна з власності позивача - гр. ОСОБА_6 , що вбачається із її заяви, поданої приватному нотаріусу Єгоровій М.Є. про зняття заборони та вилучення запису про іпотеку з Державного реєстру речових прав та їх обмежень на нерухоме майно. Також, ОСОБА_4 вже зареєстрував своє місце проживання за адресою спірного нерухомого майна, що підтверджується договором купівлі-продажу нерухомого майна від 09 вересня 2020 року, а його дружина ОСОБА_6 протиправно проникла та мешкає в квартирі сім`ї позивача, що підтверджується договором купівлі-продажу нерухомого майна від 09 вересня 2020 року, де сама позивач зареєстрована: АДРЕСА_2 .

Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 01 грудня 2022 року відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу суду першої інстанції через порушення норм процесуального права та ухвалити нове рішення, яким заяву задовольнити.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги позивач посилається на аналогічні обставини, що викладені в заяві про забезпечення позову та зазначає, що в будинку позивача знаходиться власне рухоме майно, побутові речі, якими користуються сторонні особи. Замки в дверях змінені, доступу позивача до них немає.Як викладено у позовній заяві, позивач не підписувала ні договору позики, ні договору іпотеки, ні договору купівлі-продажу. Про відчуження власного нерухомого майна позивача відповідачі та треті особи не попереджали. Отже, існує реально об`єктивне припущення позивача про загрозу здійснення відповідачем відчуження спірного нерухомого майна. Позивач зазначає, що заходи по забезпеченню позову у вигляді арешту спірного майна є аналогічними забороні відчуження, тому при розгляді заяви позивача, суд керувався не численною усталеною практикою Верховного Суду, а лише правовим висновком, сформульованим у постанові Верховного Суду від 17 жовтня 2018 року у справі № 183/5864/17-ц та необґрунтовано вказав про не доведення заявником можливості відчуження відповідачем спірного майна. Сама лише наявність реєстрації права власності за ТОВ «Фінанс Будінвест» та наявність у нього додаткового виду діяльності - операції з купівлі-продажу власного майна несуть за собою обґрунтоване припущення та побоювання позивача про реальну можливість його відчуження. Крім того, заходи забезпечення позову є тимчасовими і в разі вирішення між сторонами спору можуть бути скасовані судом. Також позивач зазначає, що таке втручання держави у право на мирне володіння майном у даному випадку, є виправданим та вкрай необхідним, оскільки воно спрямовано виключно на забезпечення цивільного судочинства. Арешт земельної ділянки полягає у позбавленні можливості лише розпоряджатись цим об`єктом нерухомого майна та не призведе до жодних негативних наслідків. Вжиття цього процесуального заходу не порушить вимоги ч. 1 ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а навпаки сприятиме захисту права позивача на справедливий суд, гарантованого ч. 1 ст.6 цієї ж Конвенції.

Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, апеляційний суд вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, виходячи з наступного.

Постановляючи ухвалу про відмову у забезпеченні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не доведено, що існує реальна загроза невиконання чи ускладнення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, а саме лише посилання в заяві про забезпечення позову на потенційну можливість невиконання чи утруднення виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування та підтвердження його доказами, не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Однак, апеляційний суд не може погодитися з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до вимог ст. 150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Отже, забезпечення позову - це вжиття судом, в провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують за його позовом про присудження реальне виконання позитивно прийнятого рішення. Такий інститут цивільно-процесуального законодавства передбачений з метою попередження несумлінних дій відповідача, який може, наприклад, сховати або продати майно, тобто з метою усунення утруднення або неможливості виконання рішення.

Згідно ч. 1 ст. 151 ЦПК України у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову, захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності.

У пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді справ про забезпечення позову» роз`яснено судам, що при розгляді заяви про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконанню чи утрудненню виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовних вимогам.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 просить визнати недійсним договір іпотеки від 23 червня 2020 року та витребувати з чужого незаконного володіння ТОВ «Фінанс Будінвест» на її користь об`єкти нерухомого майна, а саме: житловий будинок загальною площею 683,4 кв. м., житловою площею - 204,0 кв. м. та земельної ділянки площею 0,1865 га., кадастровий номер: 3221886001:02:085:0111, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 149532218.

При цьому, позивач вказує, що не підписувала ні договору позики, ні договору іпотеки, ні договору купівлі-продажу.

Апеляційний суд вважає за необхідне зазначити, що заява про забезпечення позову є обґрунтованою, оскільки такий спосіб забезпечення позову прямо передбачений чинним законодавством та є співмірним із заявленими позовними вимогами. У разі невжиття заходів забезпечення позову у зазначений спосіб, існують ризики щодо відчуження відповідачем нерухомого майна, що може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду у разі задоволення позову.

Натомість, відмовляючи у забезпеченні позову, суд першої інстанції не звернув увагу на зазначене, помилково пославшись на те, що позивачем не наведено обґрунтування щодо потенційної реалізації спірного майна або вчинення будь-яких підготовчих дій до реалізації цього майна. Судом не взято до уваги, що майно на яке позивач просить накласти арешт, є предметом спору і саме його позивач просить витребувати на свою користь, а, відтак, апеляційний суд погоджується з доводами апеляційної скарги, що є підстави вважати, що не вжиття зазначених заходів забезпечення позову може утруднити виконання можливого рішення суду у разі задоволення позову, оскільки спірне майно може бути відчужене.

При цьому, суд не взяв до уваги висновки, які містяться у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року у справі №753/22860/17, в якій зазначено, що за змістом ст. 149, 158 ЦПК України умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Отже, суд першої інстанції дійшов помилкових висновків про відсутність підстав до забезпечення позову, висновки суду не відповідають обставинам справи, не ґрунтуються на наявних у справі доказах що у відповідності до вимог ст. 376 ЦПК України є підставою для скасування судового рішення з прийняттям нової постанови по суті вимог позивача.

На підставі викладеного та керуючись статтями 374, 376, 381, 382-384 ЦПК України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником ОСОБА_2 , задовольнити.

Ухвалу Вишгородського районного суду Київської області від 01 грудня 2022 року скасувати та прийняти постанову.

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задовольнити.

Накласти арешт на нерухоме майно, а саме: житловий будинок загальною площею 683,4 кв. м., житловою площею - 204,0 кв. м. та земельну ділянку площею 0,1865 га., кадастровий номер: 3221886001:02:085:0111, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 149532218, що зареєстроване на праві власності за Товариством з обмеженою відповідальністю «ФІНАНС БУДІНВЕСТ».

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Повне судове рішення складено 13 січня 2023 року.

Головуючий Фінагеєв В.О.

Судді Кашперська Т.Ц.

Яворський М.А.