Рішення

від 28.07.2010 по справі 2-347/2010

ДЖАНКОЙСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

                                            Справа № 2-347/2010 року

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 липня 2010 року, Джанкойський міськрайонний суд Автономної Республіки Крим в складі:

       Головуючого, судді – Старової Н.А.,

       при секретарі – Лешко Ю.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Джанкой цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Сінніс ЛТД» про стягнення заборгованості по заробітній платі, стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку, -

встановив:

   Позивач ОСОБА_1 звернувся  до суду з позовною заявою до ТОВ «Сінніс ЛТД» про стягнення заборгованості по заробітній платі, стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку.

   Свої вимоги мотивує наступним. 10 січня 2006 року його прийняли на роботу адміністратором ігрової зали до Сімферопольського філіалу Товариства з обмеженою відповідальністю «Сінніс ЛТД» (ЄДРПО 26121669) м. Сімферополь. 01.04.2009 року він звільнився з роботи за згодою сторін, п. 1 ст. 36 КЗпП України. На день звільнення з роботи Сімферопольський філіал ТОВ «Сінніс ЛТД» нарахував йому заробітну плату за період з 01.03.2009 року по 01.04.2009 року у сумі 750,00 гривень, але виплатити її відмовився. Також не була сплачена грошова компенсація за невикористані щорічні відпустки в 2007, 2008 роках, яка передбачена ч. 1 ст. 83 КЗпП України, в сумі 1500,00 гривень. Просить стягнути з ТОВ «Сінніс ЛТД»  нараховану, але невиплачену заробітну плату в період з 01.03.2009 року по 01.04.1009 в сумі 750 гривень, середній заробіток за період затримки розрахунку за період з 02.04.2009 року по 19.06.2009 року в сумі 2070 гривень та грошову компенсацію за невикористану щорічну відпустку в 2007, 2008 році в сумі 1500 гривень. Стягнути з ТОВ «Сінніс ЛТД» витрати на правову допомогу в сумі 750 гривень. Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення з Сімферопольського філіалу ТОВ «Сінніс ЛТД» заробітної плати, але не більш, як за один місяць.

 28.07.2010 року позивач уточнив позовні вимоги та просив стягнути з ТОВ «Сінніс ЛТД» суму нарахованої, але не виплаченої заробітної плати – 1249,11 гривень, суму середнього заробітку за час затримки розрахунку – 9438,00 гривень, витрати на правову допомогу – 750,00 гривень, а усього 11437,11 гривень.

В судовому засіданні позивач пояснив, що його прийняли на роботу адміністратором ігрової зали до Сімферопольського філіалу Товариства з обмеженою відповідальністю «Сінніс ЛТД» (ЄДРПО 26121669) м. Сімферополь. 01.04.2009 року він звільнився з роботи за згодою сторін відповідно  п. 1 ст. 36 КЗпП України. На день звільнення з роботи Сімферопольський філіал ТОВ «Сінніс ЛТД» нарахував йому заробітну плату за період з 01.03.2009 року по 01.04.2009 року у сумі 750,00 гривень, але виплатити її відмовився. Просив стягнути з ТОВ «Сінніс ЛТД» суму нарахованої, але не виплаченої заробітної плати – 1249,11 гривень, суму середнього заробітку за час затримки розрахунку – 9438,00 гривень, витрати на правову допомогу – 750,00 гривень, а усього 11437,11 гривень.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, повідомлений про час та місце проведення судового засідання належним чином, про що у матеріалах справи міститься повідомлення про вручення поштового відправлення. Заяв про розгляд справи за його відсутності або про відкладення судового засідання не надав. 28.07.2010 року судом постановлено ухвалу про заочний розгляд справи.

Суд, заслухавши позивача, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 прийнятий на посаду адміністратора ігрової зали ТОВ «Сінніс ЛТД» з 10.01.2006 року, що підтверджується записом  № 9 від 10.01.2006 року в  трудовій книжці  на ОСОБА_1,  виданої 03.05.1990 року Джанкойським РДК (а.с. 4).

Згідно запису № 10 від 01.04.2009 року звільнений з посади адміністратора ігрової зали ТОВ «Сінніс ЛТД» за згодою сторін (п. 1 ст. 36 КЗпП України) (а.с. 4 зворотний бік).

З позивачем в порушення вимог ст. 116 КЗпП України  не проведений остаточний розрахунок.

Зазначені правовідносини сторін регулюються ст.ст. 47, 116,117  КЗпП України.

Відповідно до ст. ст. 47, 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник у день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

У разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен у зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

Відповідно до довідки  ТОВ «Сінніс ЛТД» № 23-10 від 11.06.2010 року заборгованість по невиплаченій заробітній платі ОСОБА_1  складає 1249 грн. 11 коп.  

З огляду на викладене вимога позивача щодо стягнення заборгованості по заробітній платі підлягає до задоволення.

Згідно уточнених позовних вимог позивач просить стягнути з ТОВ «Сінніс ЛТД» суму середнього заробітку за час затримки розрахунку – 9438,00 гривень.

         Вимога позивача щодо стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні відповідає нормам діючого законодавства, а саме положенню ст. 117 КЗпП України.

Враховуючи, що з позивачем не був проведений кінцевий розрахунок при звільненні, відповідно до положень ст. 117 КЗпП України відповідач повинен сплатити його середній заробіток за весь час затримки на день фактичного розрахунку, при цьому відсутність грошових коштів не звільняє відповідача від відповідальності.

Крім того, відповідно до ч. 5 п. 25 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року № 13 “Про практику застосування судами законодавства про оплату праці” непроведення розрахунку з працівником у день звільнення або, якщо в цей день він не був на роботі, наступного дня після його звернення з вимогою про розрахунок є підставою для застосування відповідальності, передбаченої ст. 117 КЗпП. У цьому разі перебіг тримісячного строку звернення до суду починається з наступного дня після проведення зазначених виплат незалежно від тривалості затримки розрахунку. Як вбачається з матеріалів справи, кінцевий розрахунок з позивачем не проведений на час розгляду справи в суді.

Згідно довідки ТОВ «Сінніс ЛТД» № 24-10 від 11.06.2010 року розмір  середньоденної заробітної плати ОСОБА_1  складає  28 грн. 60 коп. Суд погоджується із розрахунком відповідача в частині визначення розміру середньоденної заробітної плати.

Відповідно до ч.ч. 3, 4 п. 2 та ч. 1 п. 8 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100, середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана  відповідна  виплата. Якщо протягом останніх двох календарних місяців працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи. Нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного заробітку на число робочих днів, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком.

        Згідно довідки відповідача позивачу нарахована заробітна плата за останні два місяці роботи: за лютий 2009 року – 770 грн., березень 2009 року - 917 грн. 38 коп., кількість календарних днів становить 59 (770 грн. + 917 грн. 38 коп. = 1687 грн. 38 коп. / 59 днів + 28 грн. 60 коп.).

Таким чином, середній заробіток за час затримки розрахунку складає наступну суму. Період затримки остаточного розрахунку становить з 01.04.2009 року по 28.07.2010 року, що дорівнює 330 робочих днів.

Так, відповідно до ст. ст. 50-53,67,73 КЗпП України, листів Міністерства праці та соціальної політики України  №10338/0/14-08/13 від 30.09.2008 року «Про розрахунок тривалості робочого часу за 2009 рік»,  №9681/0/14-07/13 від 25.08.2009 року «Про розрахунок тривалості робочого часу за 2010 рік» (зі змінами) робочі дні склали:

У 2009 році: квітень -21 робочий день, травень-18 робочих днів, червень -20 робочих днів, липень - 23 робочих дня, серпень -20 робочих днів, вересень -22 робочих днів, жовтень -22 робочих дня, листопад -21 робочий день, грудень -23 робочих днів.

У 2010 році: січень- 19 робочих днів, лютий-20 робочих днів, березень -22 робочих дня, квітень-21 робочий день, травень -17 робочих днів, червень -21 робочий день, липень з 01.07.2010 року по 28.07.2010 року -20 робочих днів.

Таким чином, середній заробіток за час затримки розрахунку складає 9438 грн. 00 коп. (330 робочих днів Х 28,60 грн. середньоденного заробітку).

Відповідно ч. 1  п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року № 13 “Про практику застосування судами законодавства про оплату праці”, установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв’язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, — наступного дня після пред’явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст.117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку.

Таким чином, сума затримки кінцевого розрахунку в розмірі 9438 грн. 00коп. підлягає стягненню з відповідача, а всього підлягає стягненню з відповідача з урахуванням заборгованості по заробітній платі в розмірі  1249 грн. 11 коп. -10687 грн. 11 коп.

В частині стягнення витрат на правову допомогу суд зазначає наступне.

Відповідно ст. 88 Цивільного процесуального кодексу України cтороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

До судових витрат, пов’язаних з розглядом справи, відповідно до положень ст.79 ЦПК України, належать і витрати на правову допомогу. Відповідно до ст. 84 ЦПК України, витрати, пов’язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги. Граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом.

          Представник позивача ОСОБА_2,  брав участь в судовому процесі за усним клопотанням відповідно до ч. 6 ст. 42 Сімейного Кодексу України. Між позивачем та представником укладений договір про надання правової допомоги, згідно умов якого позивач сплачує за надані послуги 750 грн. Таким чином, представник брав участь   у вказаній справі тільки як представник за довіреністю, а не як адвокат або фахівець в галузі права, який має право надавати таку допомогу в порядку, встановленому законом.  Наданий договір про надання правової допомоги не може бути доказом того, що він є фахівцем в галузі права, якому надано право надавати таку допомогу, оскільки відсутній закон, який регулює надання правової допомоги такими особами, які ні є адвокатами ( ЗУ «Про адвокатську діяльність», ЗУ «Про адвокатську етику»).

Крім того, позивачем  на надано доказів понесення судових витрат на правову допомогу, а саме документів, що свідчять про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордеру, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки).

У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішення в частині стягнення заробітної плати, але не більш ніж за один місяць.

У відповідності до ст. 88 Цивільного процесуального кодексу України суд стягує  з відповідача судовий збір в доход держави у розмірі 106 грн. 87 коп., в итрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільних справ у розмірі 120 грн.

З урахуванням викладеного, на підставі ст. ст. 116, 117 Кодексу України про працю, Постанови Пленуму ВСУ № 13 від 24.12.1999 року «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» керуючись ст.ст. 10,  212, 215, 224, 225, п. 1 ч. 1 ст. 367 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

   вирішив:

    Позовну заяву ОСОБА_1 до ТОВ «Сінніс ЛТД» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку – задовольнити у повному обсязі.

           Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Сінніс ЛТД» на користь ОСОБА_1 нараховану, але невиплачену заробітну плату у розмірі 1249 (одна тисяча двісті сорок дев’ять)  грн. 11 коп. середній заробіток за час затримки розрахунку в розмірі 9438 (дев’ять тисяч чотириста тридцять вісім) грн., а всього 10687 (десять тисяч шістсот вісімдесят сім) грн. 11 коп.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Сінніс ЛТД» судовий збір в доход держави в розмірі 106 грн. 87 коп .

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Сінніс ЛТД» витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120  грн. 00 коп.

Допустити негайне виконання рішення в частині стягнення заробітної плати, але не більш ніж за один місяць.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, шляхом подання відповідачем письмової заяви про перегляд заочного рішення протягом 10 днів з дня отримання його копії.

           Рішення може бути оскаржено в Апеляційний суд Автономної Республіки Крим  через Джанкойський  міськрайонний суд Автономної Республіки Крим  шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Суддя                                     Н.А.Старова