Постанова

від 16.01.2023 по справі 903/549/22

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

16 січня 2023 року Справа № 903/549/22

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Петухов М.Г., суддя Василишин А.Р. , суддя Мельник О.В.

секретар судового засідання Приступлюк Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Приватного підприємства "Іваничівський цукровий завод"

на рішення Господарського суду Волинської області від 10.10.2022

(ухвалене у м. Луцьку)

у справі № 903/549/22 (суддя Гарбар І.О.)

за позовом Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Волиньгаз"

до Приватного підприємства "Іваничівський цукровий завод"

про стягнення 431 851 грн 19 коп.

за участю представників сторін:

від позивача - Міщенко М.І.;

від відповідача - не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Волиньгаз" звернулося до Господарського суду Волинської області із позовом до Приватного підприємства "Іваничівський цукровий завод" про стягнення 431 851 грн 19 коп.,з яких: 404 165 грн 83 коп. основного боргу, 20 208 грн 29 коп. пені, 1 212 грн 50 коп. 3% річних, 6 264 грн 57 коп. інфляційних втрат.

В обґрунтування позову, позивач посилається на не виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань згідно договору розподілу природного газу для споживача, що не є побутовим №09420W8P6PGP070/42GP430-6240-20 від 27.07.2020.

Рішенням Господарського суду Волинської області від 10.10.2022 у справі №903/549/22 позов задоволено частково. Стягнуто з Приватного підприємства "Іваничівський цукровий завод" на користь Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Волиньгаз" 430 970 грн 89 коп., з яких: 404 165 грн 83 коп. основного боргу; 19 377 грн 82 коп. пені; 6 264 грн 57 коп. інфляційних втрат та 1 162 грн 67 коп. 3% річних, а також 6 464 грн 67 коп. витрат по сплаті судового збору. В решті позову відмовлено.

При ухваленні вказаного рішення суд першої інстанції виходив з того, що на виконання Договору АТ "Волиньгаз" щомісячно надавало відповідачу послугу з розподілу природного газу вартістю 202 082 грн 90 коп., починаючи з січня 2022 року, яка повинна сплачуватись як плата за 1/12 річної замовленої потужності об`єктів споживача (точки комерційного обліку), зазначених у Додатку 4 до Типового Договору розподілу природного газу, який додається до заяви-приєднання №09420W8Р6РGР070/42GР430-6240-20.

Суд встановив, що станом на 31.08.2022 загальний розмір основного боргу ПП "Іваничівський цукровий завод" перед позивачем становив 404 165 грн 83 коп. за період травень-червень 2022, а тому дійшов висновку про задоволення позову в цій частині.

Щодо стягнення сум пені, 3% річних та інфляційних, то суд першої інстанції, перевіривши надані позивачем розрахунки, вказав, що позивачем допущені помилки, а тому правомірним є нарахування та підлягає стягненню з відповідача: 19 377 грн 82 коп. пені; 6 264 грн 57 коп. інфляційних втрат та 1 162 грн 67 коп. 3% річних.

Тому, в стягненні 830 грн 47 коп. пені та 49 грн 67 коп. 3% річних суд відмовив за безпідставністю.

Розглядаючи спірні правовідносини місцевий господарський суд застосував відповідні положення ст. ст. 11, 251, 252, 253, 254, 255, 509, 525, 526, 527, 530, 546, 599, 610, 611, 612, 625, 629, 901 ЦК України, ст. ст. 144, 173, 193, 216, 217, 218, 232 Господарського кодексу України, п. п. 1, 2 гл. 6 розділу VI Кодексу ГРМ.

Не погоджуючись з вказаним рішенням до Північно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою звернулося Приватне підприємство "Іваничівський цукровий завод", у якій просить скасувати рішення Господарського суду Волинської області від 10.10.2022 у справі № 903/549/22 та постановити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що надаючи розрахунок розподіленого природного газу споживачу позивач посилається на Акт приймання - передачі газу №ВЛ00055218 від 30.09.2021, яка на його думку підтверджує розмір річної замовленої потужності об`єкта відповідача.

В той же час, відповідно до змісту такого Акту, він складений про те, що об`єм розподіленого природного газу та виробничо-технологічні втрати по Договору від 27.07.2020 за вересень 2021 складають 0,00 куб., про що сторони поставили підписи. Жодні інші домовленості та умови цей акт не фіксує.

Тому позивачем не надано належних доказів розміру замовленої потужності споживачем на об`єкт, яку позивач бере за основу при проведенні розрахунків плати Споживачу за розподіл природного газу.

Типовим договором обов`язок щодо оплати в споживача виникає за умови надання Оператором ГРМ (в цьому випадку позивачем) на адресу відповідача рахунків на оплату та Актів наданих послуг.

За місцезнаходженням (юридичною адресою відповідача: село Федорівка, вул. Устилузька, будинок, 6) вищевказаних документів не надходило.

Скаржник зауважує, що починаючи з оголошення військового стану та загальної мобілізації в Україні в штаті підприємства залишився тільки директор підприємства, а кореспонденцію яка надходить на адресу підприємства за місцезнаходженням село Федорівна, вул. Устилузька, будинок, 6, отримує тільки директор.

Починаючи з 10.01.2022 відповідач не є споживачем, оскільки таким може бути лише власник об`єкту, який підключений до газорозподільної системи Оператора ГРМ (відповідно до типового Договору). Підприємство розрахувалось за розподіл фактично спожитого об`єму газу, про що вказує сам позивач в доданому до позову рахунку на оплату від 06.06.2022 у якому в графі сальдо на 01.04.2022 станом на 01.04.2022 відсутній борг. В зв`язку з військовим станом, звернення щодо розірвання договору було надіслано 29.08.2022.

Крім того, з 06.01.2022 відбулося припинення газопостачання (розподіл природного газу) на об`єкті відповідача, про що засвідчує Акт №1 від 06.01.2022, з якого вбачається, що відбулося припинення розподілу (споживання) природного газу з 06.01.2022 об`єкта ПП "Іваничівський цукровий завод" оскільки відбувалося механічне від`єднання об`єкта споживача від цієї мереж, оскільки встановлено блінду на вхідній засувні. опломбовано вентиль на вводі.

Оскільки, відбулося припинення розподілу природного газу позивачем з 06.01.2022, то відсутні підстави щодо стягнення послуг за розподіл газу на вказаний об`єкт відповідача після 06.01.2022, оскільки такі послуги фізично не могли надаватись відповідачу.

Враховуючи викладене скаржник вважає, що рішення суду підлягає скасуванню внаслідок невідповідності висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, неповного з`ясування обставин, що мають значення для справи, не врахування належних доказів по справі, а також неправильним застосуванням судом норм матеріального та процесуального права.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу вказує, що судом ухвалене законне і обґрунтоване рішення, виходячи з такого.

Річна замовлена потужність об`єкта (об`єктів) споживача на розрахунковий календарний рік визначається Оператором ГРМ виходячи з фактичного обсягу споживання природного газу цим об`єктом за газовий рік, що передував розрахунковому календарному року, який визначається відповідно до вимог цього Кодексу ГРМ.

У відповідності до відомості фактичної витрати за жовтень 2020 року-вересень 2021 року фактичний обсяг споживання природного газу Споживача за 2021 газовий рік становив 1 287 152,29 куб. м.

АТ "Волиньгаз", як Оператор ГРМ до 12.10.2021, як це вимагає норма пункту 2 глави 6 розділу VI Кодексу ГРМ проінформувало Споживача про фактичний обсяг споживання природного газу всіма об`єктами споживача за попередній газовий рік та одночасно повідомити його, що зазначений обсяг споживання газу за замовчуванням споживача буде визначений як розмір річної замовленої потужності споживача на наступний календарний рік.

Така інформація була надана Споживачеві шляхом розміщення її у платіжних документах (для побутових споживачів), особистих кабінетах споживача (за наявності), актах приймання-передачі природного газу (для споживачів, що не є побутовими), а саме: в акті приймання-передачі природного газу №ВЛ00055218 від 30.09.2021.

Відповідач не надав жодних доказів того, що ним не отримувався зазначений акт або те, що йому не були відомі його обсяги споживання природного газу у 2021 газовому році.

Також, відповідач не подав уточнюючої заявки не лише на протязі визначеного Кодексом ГРМ строку, але й взагалі, що і дало підставу позивачу нараховувати вартість послуги із розподілу природного газу у 2022 році на рівні тих обсягів, які були розраховані відповідно до фактично спожитих об`ємів природного газу в період з 01.10.2022 по 30.09.2022.

Заборгованість перед позивачем у відповідача утворилась лише із травня 2022, а до травня 2022, ПП "ІЦЗ" без будь-яких заперечень добровільно сплачувало вартість розподілу природного газу на користь АТ "Волиньгаз" відповідно до рахунків, які виставлялись позивачем.

Зауважує, що відповідач особисто вказав адресу: Володимирський район, смт.Іваничі. вул.Заводська, 18 як свою фактичну адресу. Те, що останній не отримував кореспонденції за адресою: с.Федорівна, вул.Устилузька, 6 не свідчить про його не обізнаність і не отримування документів за фактичною адресою, яка внесена до змісту Типового договору розподілу природного газу від 27.07.2020. Навпаки, твердження Відповідача спростовуються отриманою останнім листа вимоги від 06.06.2022 №430-Сл-2363-0622 саме за адресою: смт.Іваничі, вул.Заводська, 18.

У відповідності до норм Кодексу ГРМ споживач, у разі звільнення займаного об`єкта або приміщення (остаточного припинення користування природним газом), мав повідомити про це Оператора ГРМ не пізніше ніж за 20 робочих днів та остаточно розрахуватись з ним за договором розподілу природного газу. Однак, жодного повідомлення від відповідача про звільнення ним об`єкта або приміщення (остаточного припинення користування природним газом) до 01.09.2022 (дати закінчення періоду нарахування АТ "Волиньгаз" послуги з розподілу природного газу за адресою: Волинська область, Володимирський район, смт.Іваничі, вул.Заводська, 18).

Акт №1 від 06.01.2022, який згадує в апеляційній скарзі ПП "ІЦЗ" не був долучений ні в суді першої інстанції, ні до апеляційної скарги, а отже і не був предметом дослідження.

Враховуючи викладене позивач просить апеляційну скаргу ПП "Іваничівський цукровий завод" відхилити, а рішення Господарського суду Волинської області від 10.10.2022 у справі №903/549/22 залишити без змін.

В судовому засіданні Північно-західного апеляційного господарського суду 16.01.2023 представник позивача заперечив проти доводів апеляційної скарги, з підстав викладених у відзиві. Просив в задоволенні апеляційної скарги відмовити, а рішення Господарського суду Волинської області від 10.10.2022 у справі №903/549/22 залишити без змін.

В судове засідання 16.01.2023 представник ПП "Іваничівський цукровий завод" не з`явився.

Суд бере до уваги, що ухвали суду першої інстанції про відкриття апеляційного провадження та призначення справи до розгляду від 15.12.2022 були направлені скаржнику за адресою: 44700, Волинська область, Володимир-Волинський район, с. Федорівка, вул. Устилузька, 6.

Вказана адреса вказана в Єдиному держаному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а також в самим скаржником у відзиві на позов та апеляційній скарзі.

Однак, така кореспонденція повернулася на адресу суду з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою" (а. с. 157-160).

При цьому, ухвала Північно-західного апеляційного господарського суду від 17.11.2022 про залишення апеляційної скарги без руху, яка була направлена на означену адресу, отримана скаржником (а. с. 136).

Відповідно до частин 2, 3 ст. 120 ГПК України, суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень

В силу ч. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

За змістом же ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Згідно із статтею 232 ГПК України судовим рішенням, зокрема, є і ухвала суду.

Таким чином, оскільки ухвалу про призначення справи до розгляду направлено судом за належною адресою, тобто, повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність адресата, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Окрім того, суд вважає, що сторони мають цікавитися станом відомих їм судових проваджень, більш того якщо провадження у справі, відкрито за їх заявою, в тому числі і апеляційне провадження.

Суд теж враховує позицію Європейського суду з прав людини, викладену в рішенні у справі Пономарьов проти України, згідно з якою сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Враховуючи усе викладене, а також приписи ст.ст. 269, 273 ГПК України про межі та строки розгляду апеляційних скарг в апеляційній інстанції, той факт, що скаржник був належним чином та своєчасно повідомлений про дату, час та місце судового засідання, про що свідчить поштова кореспонденція, направлена відповідачу, а також те, що явка представників сторін в судове засідання обов`язковою не визнавалася, колегія суддів визнала за можливе здійснювати розгляд апеляційної скарги за відсутності представника відповідача.

Дослідивши матеріали справи, апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом при ухвалені рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а оскаржуване рішення залишити без змін, виходячи з такого.

Судом апеляційної інстанції встановлено та як убачається з матеріалів справи, що 27.07.2020 заявою-приєднання №09420W8Р6РGР070/42GР430-6240-20 ПП "Іваничівський цукровий завод" приєдналося до умов Типового договору розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим), адреса об`єкту споживання: Волинська область, Володимир-Волинський район, смт.Іваничі, вул.Заводська, 18 (а. с. 12).

Також, 27.07.2020 між Акціонерним товариством "Оператор газорозподільних систем "Волиньгаз" та Приватним підприємством "Іваничівський цукровий завод" (споживач) укладено договір розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим), шляхом підписання Відповідачем заяви-приєднання №09420W8Р6РGР070/42GР430-6240-20 від 27.07.2020 до умов договору розподілу природного газу, що відповідає Типовому (далі Договір; а. с. 13-17).

Відповідно до пункту 2.1. Договору Позивач, як Оператор ГРМ, взяв на себе зобов`язання надати Відповідачу послугу з розподілу природного газу, а Відповідач зобов`язався прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість у розмірі, строки та порядку, визначеному Договором.

Згідно з п.6.1. Договору розподілу природного газу: Оплата вартості послуги Оператора ГРМ з розподілу природного газу здійснюється Споживачем за тарифом, встановленим Регулятором для Оператора ГРМ, що сплачується як плата за річну замовлену потужність, з урахуванням вимог Кодексу газорозподільних систем.

Тариф, встановлений згідно з пунктом 6.1 цього розділу, є обов`язковим для Сторін з дати набрання чинності постановою Регулятора щодо його встановлення (п. 6.2. Договору).

Відповідно до п.п. 6.3., 6.4. договору розподілу природного газу розрахунковим періодом за цим Договором є календарний місяць. Оплата вартості послуги з розподілу природного газу за цим Договором здійснюється Споживачем, який не є побутовим, на умовах попередньої оплати до початку розрахункового періоду на підставі рахунка Оператора ГРМ.

Як зазначено в п. 6.5. Договору, у разі виникнення у Споживача заборгованості за цим Договором Сторони можуть укласти графік погашення заборгованості, який оформлюється додатком до цього Договору або окремим договором про реструктуризацію заборгованості.

У разі відсутності графіка погашення заборгованості Оператор ГРМ має право грошові кошти, отримані від Споживача, зарахувати в рахунок погашення заборгованості Споживача відповідно до черговості її виникнення.

Укладення Сторонами та дотримання Споживачем узгодженого графіка погашення заборгованості не звільняє Споживача від виконання поточних зобов`язань за цим Договором.

За умовами пункту 6.6 Типового Договору оплата вартості послуги з розподілу природного газу за цим договором здійснюється споживачем, який не є побутовим, на умовах попередньої оплати до початку розрахункового періоду на підставі рахунка оператора ГРМ. Якщо згідно з законодавством споживач має сплачувати оператору ГРМ за послуги з розподілу природного газу зі свого поточного рахунку із спеціальним режимом використання, оплата послуг розподілу природного газу здійснюється з поточного рахунку із спеціальним режимом використання споживача на поточний рахунок оператора ГРМ кожного банківського дня згідно з алгоритмом розподілу коштів, встановленим регулятором, та зараховується як плата за послуги розподілу природного газу в тому місяці, в якому надійшли кошти. Остаточний розрахунок за надані у звітному місяці послуги проводиться споживачем до десятого числа місяця, наступного за звітним, відповідно до акта наданих послуг та з урахуванням раніше перерахованих коштів. Оплата вартості послуги з розподілу природного газу за цим договором здійснюється споживачем, який не є побутовим, до 20 числа (включно) місяця, в якому надаються послуги з розподілу природного газу, на підставі рахунка оператора ГРМ. Оплата здійснюється виключно грошовими коштами на поточний рахунок оператора ГРМ.

У відповідності до п.8.2. Договору у разі порушення Споживачем строків оплати за цим Договором, він сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Як зазначає позивач, за період з 01.10.2020 по 30.092021, відповідачеві було розподілено природний газ в кількості 1 287 152,29 куб. м., що підтверджується Актом приймання - передачі газу №ВЛ00055218 від 30.09.2021 (а. с. 24).

На виконання Договору розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим) №09420W8Р6РGР070/42GР430-6240-20 від 27.07.2020, який підписаний Відповідачем була розрахована щомісячна плата за розподіл газу з січня 2022 по теперішній час у розмірі: 107 262,69 куб. м. х 1,884 грн = 202 082 грн 90 коп. на місяць.

На виконання Договору АТ "Волиньгаз" щомісячно надавало споживачу послугу з розподілу природного газу вартістю 202 082 грн 90 коп., починаючи з січня 2022 року, яка повинна сплачуватись як плата за 1/12 річної замовленої потужності об`єктів споживача (точки комерційного обліку), зазначених у Додатку 4 до Типового Договору розподілу природного газу, який додається до заяви-приєднання №09420W8Р6РGР070/42GР430-6240-20.

Листом від 06.06.2022 за №430-Сл-2363-0622 позивач надіслав відповідачу вимогу про сплату боргу за послугу з розподілу природного газу, надану за травень 2022 року, на суму 202 082 грн 90 коп., проте зазначений лист-вимогу залишено без задоволення, борг не погашено (а. с. 25-28).

Така вимога була надіслана 06.06.2022 на ім`я відповідача на адресу: 45300, Волинська область, Володимир-Волинський район, Іваничі та отримана адресатом 09.06.2022, що підтверджується відміткою на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення (а. с. 29).

У зв`язку із тим, що відповідач також не сплатив наданої позивачем послуги з розподілу природного газу в червні 2022 року, заборгованість ПП "ІЦЗ" перед позивачем збільшилася до 404 165 грн 83 коп.

12.07.2022 відповідачу було надіслано вимогу за №430-Сл-3108-0722 про сплату 404 165 грн 83 коп. заборгованості за розподіл природного газу за травень-червень 2022. До вимоги було додано рахунок на оплату та два примірники Актів наданих послуг (а. с. 30-36).

Оскільки Приватне підприємство "Іваничівський цукровий завод" не оплатило вказану суму, позивач 01.08.2022. звернувся до суду із позовом про її стягнення. Також, позивач нарахував та заявив до стягнення пеню, 3% річних та інфляційні втрати.

В подальшому, відповідач звернувся до позивача із заявою від 29.08.2022 № 129/8, в якій повідомляв, що у зв`язку із закінченням договору оренди цілісного майнового комплексу цукрового заводу № 01/20 від 01.02.2020, зміною власника майна, Договір від 27.07.2020 №09420W8Р6РGР070/42GР430-6240-20 є неактуальним та підлягає розірванню. Просив розірвати вказаний договір, шляхом підписання додаткової угоди про його розірвання (а. с. 91, докази надіслання а. с. 92-94).

Аналізуючи встановлені обставини справи та переглядаючи спірні правовідносини на предмет наявності правових підстав для задоволення позовних вимог, суд апеляційної інстанції приймає до уваги наступні положення діючого законодавства з урахуванням фактичних обставин справи.

Статтею 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Пунктом 1 частини другої статті 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частинами першою та другою статті 180 Господарського кодексу України передбачено, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства.

Відповідно до статті 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

В силу ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від зобов`язання не допускається.

Згідно зі статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Вище було встановлено, що між позивачем та відповідачем укладено договір розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим), шляхом підписання відповідачем заяви-приєднання №09420W8Р6РGР070/42GР430-6240-20 від 27.07.2020 до умов договору розподілу природного газу, що відповідає Типовому.

Відповідно до пункту 2.1. Договору позивач, як Оператор ГРМ, взяв на себе зобов`язання надати Відповідачу послугу з розподілу природного газу, а Відповідач зобов`язався прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість у розмірі, строки та порядку, визначеному Договором.

Згідно із пунктом 2 глави 6 розділу VI Кодексом газорозподільних систем (далі Кодекс ГРМ) річна замовлена потужність (за замовчуванням) об`єкта (об`єктів) споживача на розрахунковий календарний рік визначається Оператором ГРМ виходячи з фактичного обсягу споживання природного газу цим об`єктом за газовий рік, що передував розрахунковому календарному року, який визначається відповідно до вимог цього Кодексу, крім випадків, передбачених цією главою.

За приписами абз. 8 пункту 2 глави 6 розділу VI Кодексу ГРМ оператор ГРМ зобов`язаний до 12 жовтня щорічно за підсумками газового року проінформувати споживача про фактичний обсяг споживання природного газу всіма об`єктами споживача за попередній газовий рік та одночасно повідомити його, що зазначений обсяг споживання газу за замовчуванням споживача буде визначений як розмір річної замовленої потужності споживача на наступний календарний рік. У такому повідомленні Оператор ГРМ одночасно має зазначити про: величину річної замовленої потужності на поточний календарний рік; величину потужності, яка розрахована для щомісячної оплати споживачем у поточному календарному році; величину потужності, яка розрахована для щомісячної оплати споживачем у наступному календарному році; покази лічильника природного газу/інші дані, за якими було сформовано (станом на 30 вересня поточного року) розмір річної замовленої потужності (за замовчуванням) на наступний календарний рік (для побутових споживачів).

Як убачається із матеріалів господарської справи, АТ "Волиньгаз" як Оператор ГРМ до 12.10.2021, у відповідності до наведеної норми, проінформувало споживача про фактичний обсяг споживання природного газу всіма об`єктами споживача за попередній газовий рік та одночасно повідомити його, що зазначений обсяг споживання газу за замовчуванням споживача буде визначений як розмір річної замовленої потужності споживача на наступний календарний рік.

Зокрема, така інформація була надана споживачеві в акті приймання-передачі природного газу №ВЛ00055218 від 30.09.2021 (а. с. 24).

Згідно вказаного акту річна замовлена потужність на 2022 рік у споживача становить 1 287 152,29 куб. м.

Такий акт був підписаний відповідачем та скраплений його печаткою.

У відповідності до відомості фактичної витрати за жовтень 2020 року-вересень 2021 року (а. с. 101) фактичний обсяг споживання природного газу Споживача за 2021 газовий рік становив 1 287 152,29 куб. м. (214 976,18 куб. м - жовтень 2020 року, 368 659,43 куб. м- листопад 2020 року, 388 146,99 куб. м. - грудень 2020 року, 209 288,68 куб. м - січень 2021 року, 106 236,94 куб. м. - лютий 2021 року, 24,18 куб. м - березень 2021 року, 0,00 куб. м - з квітня по вересень 2021 року).

Вказаним спростовуються доводи скаржника, що Акт приймання - передачі газу №ВЛ00055218 від 30.09.2021 не є належним доказом розміру замовленої потужності споживачем на об`єкт, спростовуються наступним.

Окрім того, суд бере до уваги, що абз. 8 пункту 2 глави 6 розділу VI Кодексу ГРМ передбачене право споживача, що не є побутовим, на подання Оператору ГРМ уточненої заявки на величину річної замовленої потужності сумарно по всіх його об`єктах з розбивкою по кожному об`єкту в газорозподільній зоні відповідного Оператора ГРМ на розрахунковий календарний рік, не пізніше ніж до 20 жовтня календарного року, що передує розрахунковому (крім замовлення потужності на 2020 рік, яке здійснюється до 01 листопада). У такому разі, якщо фактичний обсяг використання потужності (протягом календарного року) буде перевищувати замовлену споживачем річну потужність сумарно по всіх його об`єктах, величина перевищення має бути сплачена споживачем за півторакратною вартістю тарифу на розподіл природного газу на користь Оператора ГРМ відповідно до договору розподілу природного газу.

Однак, відповідач не скористався своїм правом на подання уточнюючої заявки не лише на протязі визначеного Кодексом ГРМ строку, але й взагалі, що і дало підставу Позивачу нараховувати вартість послуги із розподілу природного газу у 2022 році на рівні тих обсягів, які були розраховані відповідно до фактично спожитих об`ємів природного газу в період з 01.10.2022 по 30.09.2022.

Згідно п. 1 глави 6 розділу VI Кодексу ГРМ розрахунки споживача за послугу розподілу природного газу, що надається Оператором ГРМ за договором розподілу природного газу, здійснюються виходячи з величини річної замовленої потужності об`єкта (об`єктів) споживача та оплачуються рівномірними частками протягом календарного року.

Місячна вартість послуги розподілу природного газу визначається як добуток 1/12 річної замовленої потужності об`єкта (об`єктів) споживача на тариф, встановлений регулятором для відповідного Оператора ГРМ із розрахунку місячної вартості одного кубічного метра замовленої потужності.

Таким чином, місячна вартість у 2022 році була розрахована як добуток 1/12 річної замовленої потужності об`єкта споживача на тариф, встановлений Регулятором для відповідного Оператора ГРМ із розрахунку місячної вартості одного кубічного метра замовленої потужності.

На виконання Договору розподілу природного газу №09420W8Р6РGР070/42GР430-6240-20 від 27.07.2020, була розрахована щомісячна плата за розподіл газу з січня 2022 року в розмірі 202 082 грн 90 коп. на місяць., а саме:

1 287 152,29 куб. м. / 12 місяців = 107 262,69 куб. м.;

107 262,69 куб. м. х 1,884 грн за куб. м. = 202 082 грн 90 коп. на місяць.

Отже, на виконання умов вказаного Договору АТ "Волиньгаз" щомісячно надавало споживачу послугу з розподілу природного газу вартістю 202 082 грн 90 коп., починаючи з січня 2022 року, які мали бути оплачені відповідачем.

В той же час, починаючи із травня 2022 року, у відповідача виникла заборгованість перед позивачем, яка на момент звернення останнього до суду становила 404 165 грн 83 коп.

При цьому, суд звертає увагу на те, що до травня 2022 року ПП "ІЦЗ" без будь-яких заперечень добровільно сплачувало вартість розподілу природного газу на користь АТ "Волиньгаз" відповідно до рахунків, які виставлялись останнім, що свідчить про визнання своїх зобов`язань відповідними діями (оплатою за них) та відповідно і про визнання боргу.

Щодо доводів апеляційної скарги про те, що з 06.01.2022 відбулося механічне припинення газопостачання (розподіл природного газу) на об`єкті відповідача, про що засвідчує Акт №1 від 06.01.2022, а також, що з 10.01.2022 відповідач не є споживачем, оскільки таким може бути лише власник об`єкту, суд вказує таке.

Суд звертає увагу, що в матеріалах справи відсутній Акт №1 від 06.01.2022, який покладений в основу тверджень скаржника про механічне припинення газопостачання на його об`єкті, а тому таке твердження не береться судом до уваги.

Окрім того, вище вказано, що відповідач до травня 2022 року сплачував позивачу вартість послуг з розподілу природного газу.

Апеляційний господарський суд зазначає, що відповідно до п. 10 глави 3 розділу VI Кодексу ГРМ у разі звільнення займаного об`єкта або приміщення (остаточного припинення користування природним газом) споживач зобов`язаний повідомити про це Оператора ГРМ не пізніше ніж за 20 робочих днів до дня звільнення об`єкта або приміщення (остаточного припинення користування природним газом) та остаточно розрахуватись з ним за договором розподілу природного газу до вказаного споживачем дня звільнення об`єкта або приміщення (остаточного припинення користування природним газом) включно.

У разі неповідомлення або несвоєчасного повідомлення споживачем Оператора ГРМ про звільнення об`єкта або приміщення (остаточне припинення користування природним газом) споживач зобов`язаний здійснювати оплату послуг за договором розподілу природного газу, як випливає з умов договору.

Вказане також було узгоджено сторонами в п. 12.5. Договору.

Також, абз. 2, 4 п. 10 глави 3 розділу VI Кодексу ГРМ передбачено, що Оператор ГРМ зобов`язаний припинити розподіл (газопостачання) природного газу споживачу із заявленого ним дня звільнення об`єкта або приміщення (остаточного припинення користування природним газом).

Договір розподілу природного газу з новим споживачем укладається після припинення договору розподілу природного газу із споживачем, який звільняє об`єкт або приміщення.

Тобто з наведеного вбачається, що обов`язок повідомити Оператора ГРМ про припинення користування природним газом лежить саме на споживачу, який не пізніше ніж за 20 робочих днів до дня звільнення об`єкта або приміщення повинен повідомити Оператора ГРМ про припинення користування природним газом. У разі ж неповідомлення або несвоєчасного повідомлення споживачем Оператора ГРМ про звільнення об`єкта або приміщення споживач повинен здійснювати оплату наданих йому послуг.

З огляду на те, що відповідач повідомив позивача про припинення користування природним газом у зв`язку із звільненням приміщення лише шляхом надіслання заяви від 29.08.2022 № 129/8 про розірвання договору, то відповідач повинен здійснювати оплату послуг за договором розподілу природного газу, зокрема за заявлений період (травень-червень 2022 року).

Підсумовуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції погоджується із висновком суду першої інстанції про задоволення позову в частині стягнення 404 165 грн 83 коп. основного боргу, доводи апеляційної скарги вказаного не спростовують.

Щодо рішення Господарського суду Волинської області від 10.10.2022 у справі №903/549/22 в частині часткового задоволення позовних вимог про стягнення сум пені та 3% річних, то враховуючи, що скаржником не наведені підстави незгоди із вказаним рішенням в такій частині, а судом апеляційної інстанції не встановлені підстави для виходу за межі доводів апеляційної скарги (ч. 4 ст. 269, ч. 3 ст. 277 ГПК України), а тому апеляційний господарський суд не виходить за межі апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 86 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних в справі доказів.

В силу приписів ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Зважаючи на вказане, судова колегія зазначає, що доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують встановлених обставин справи, а тому не приймаються судом апеляційної інстанції до уваги.

Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, рішення Господарського суду Волинської області від 10.10.2022 у справі № 903/549/22 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу Приватного підприємства "Іваничівський цукровий завод" - без задоволення.

З огляду на те, що апеляційна скарга залишається судом апеляційної інстанції без задоволення, а в ухвалі про відкриття апеляційного провадження суд на підставі ч. 5 ст. 262 ГПК України зупинив дію оскаржуваного рішення, то суд дійшов висновку про поновлення дії рішення Господарського суду Волинської області від 10.10.2022 у справі № 903/549/22.

Керуючись статтями 269, 270, 273, 275-279, 282 ГПК України, Північно-західний апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Іваничівський цукровий завод" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Волинської області від 10.10.2022 у справі №903/549/22 - без змін.

2. Поновити дію рішення Господарського суду Волинської області від 10.10.2022 у справі № 903/549/22.

3. Справу № 903/549/22 надіслати Господарському суду Волинської області.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у випадках, строках та порядку встановлених статтями 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складений "18" січня 2023 р.

Головуючий суддя Петухов М.Г.

Суддя Василишин А.Р.

Суддя Мельник О.В.