Ухвала

від 17.01.2023 по справі 910/16063/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

17.01.2023Справа № 910/16063/21

Господарський суд міста Києва у складі судді Курдельчука І.Д., за участю секретаря судового засідання Росущан К.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву боржника про відстрочення виконання рішення

у справі № 910/16063/21

за позовом Національного банку України (код 00032106; 01601, м. Київ, вул.. Інститутська, 9; e-mail: nbu@bank.gov.ua)

до Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Валтек» (код 20009888; 01042, м. Київ, вул. Джона Маккейна (вул.. Івана Кудрі) 13/2, кім. 32; поштова адреса: 03039, м.Київ, пр-т Науки, 10; e-mail: valtek@valtek.com.ua)

про стягнення 1 818 087,52 грн.

за участі представників стягувача та боржника згідно до протоколу судового засідання

ВСТАНОВИВ

Рішенням Господарського суду міста Києва від 14.12.2021 позов задоволено частково: стягнуто з Товариства на користь Банку 118 293,31 грн. подвійної облікової ставки НБУ за несвоєчасну поставку товару; в решті позовних вимог відмовлено.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 16.06.2022 рішення господарського суду міста Києва від 14.12.2021 скасовано частково та прийнято нове рішення, яким позов задоволено в повному обсязі.

Ухвалою Верховного суду від 27.09.2022 закрито касаційне провадження за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Валтек» на постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.06.2022 зі справи № 910/16063/21.

06.10.2022 на виконання Постанови Північного апеляційного господарського суду від 16.06.2022 видано накази.

Боржник звернувся із заявою про відстрочення виконання рішення.

Стягувач заперечив проти заяви через її необґрунтованість і безпідставність.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.12.2021 розгляд заяви призначений на 17.01.23.

Суд, розглянувши матеріали поданої заяви про відстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 15.04.2021 та Постанови Північного апеляційного господарського суду від 16.06.2022у справі № 910/6063/21 на десять місяців, заслухавши пояснення представників заявника та стягувача, суд дійшов такого висновку.

Відповідно до частин 1-3 статті 331 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Частиною 4 вказаної статті передбачено, що вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Таким чином, в основу судового акту про надання розстрочки або відстрочки виконання рішення суду має бути покладений обґрунтований висновок про наявність обставин, що ускладнюють чи роблять неможливим його виконання.

Як на підставу для відстрочення виконання рішення суду у даній справі відповідач вказує на те, що товариство припинило підприємницьку діяльність через ковідні обмеження та воєнний стан про що повідомляло суди під час розгляду справи по суті, учасник товариства помер і не вирішено питання переходу частки до спадкоємців, інша частка перейшла до нового власника в жовтні 2022 року частина присудженого вже сплачена.

При цьому, на думку відповідача, стягнення штрафу є несправедливим оскільки НБУ не зазнав збитків на відміну від постачальника, що свідчить про відсутність вини відповідача у невиконанні власних зобов`язань

Відповідач намагається і буде добросовісно чинити при відстроченні виконання судового рішення.

Так, статтею 124 Конституції України встановлено, що судові рішення є обов`язковими до виконання на всій території України.

У відповідності до ч. 1 ст. 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Суд відзначає, що в даному випадку відповідач просить суд відстрочити виконання рішення у даній справі на один рік, проте жодним чином не обґрунтовує запропонований термін відстрочення та не надає жодних доказів на підтвердження того, що внаслідок такого відстрочення рішення суду у даній справі буде виконане.

Згідно з частиною першою статті 9 Конституції України частиною національного законодавства України є Конвенція, ратифікована Верховною Радою України (Закон України від 17.07.1997 № 475/97-ВР). Юрисдикція Європейського суду з прав людини є обов`язковою в усіх питаннях, що стосуються тлумачення та застосування Конвенції.

Пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і неупередженим судом. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд", одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати до суду позов з цивільно-правових питань. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося, на шкоду одній із сторін.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.07.2004 у справі "Шмалько проти України" (заява № 60750/00) зазначено, що для цілей статті 6 Конвенції виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід`ємна частина "судового розгляду".

У зв`язку з тим, що відстрочка та розстрочка подовжує період відновлення порушеного права стягувача при їх наданні суди, в цілях вирішення питання про можливість їх надання, а також визначення строку подовження виконання рішення суду повинні враховувати закріплені в нормах матеріального права, і перш за все у Європейській конвенції про захист прав людини та основних свобод, що є частиною національного законодавства, допустимі межі надання відстрочки та розстрочки виконання судового рішення.

Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка та розстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого частиною першою статті 6 Конвенції, згідно з якою "кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру", а у системному розумінні даної норми та національного закону суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах шляхом виконання судового рішення, тобто довготривале виконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути виправдано за конкретних обставин справи та є наслідком зменшення вимог щодо розумності строку.

Крім того, довготривале невиконання рішення суду порушує право на повагу до власності та на вільне володіння власністю у зв`язку з тим, що рішення набуває ознак довготривалого виконання.

Межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначені судом.

Стосовно системності виконання Європейський суд з прав людини зазначає, що присудження грошових коштів не надає пом`якшення у виконавчому провадженні, а, отже, сама можливість надання відстрочки та розстрочки виконання судового акта повинна носити виключний характер.

З урахуванням підстав, умов та меж надання відстрочки та розстрочки виконання судового рішення судом встановлено, що безпідставне надання відстрочки та розстрочки без обґрунтованих на те мотивів, надане на тривалий період без дотримання балансу інтересів стягувача та боржника, порушує основи судового рішення, яке ухвалене іменем України, позбавляє кредитора можливості захистити свої права, знижує авторитет судового рішення, а тому таке судове рішення не може вважатися законним та справедливим.

Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини від 17.05.2005 у справі "Чіжов проти України" (заява № 6962/02) зазначено, що позитивним обов`язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною і законодавчо, і практично, а нездатність державних органів ужити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантій, які закріплені у статті 6 Конвенції.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Суд відзначає, що відповідачем не долучено до заяви доказів які б могли підтверджувати наміри реальності виконання рішення суду у даній справі після закінчення терміну, на який відповідач просить відстрочити його виконання.

Також твердження заявника що стягнення штрафу є несправедливим оскільки НБУ не зазнав збитків на відміну від постачальника не є тими обставинами, з якими приписи ст. 331 Господарського процесуального кодексу України пов`язують можливість надання відстрочки, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливості виконання ним грошового зобов`язання.

Боржником не гарантовано вірогідність надходження грошових коштів на рахунки в цілях належного виконання рішення суду саме у даній справі по закінченню терміну відстрочки.

Водночас, суд звертає увагу на ту обставину, що в з плином часу відповідач не намагався врегулювати на договірних засадах - шляхом укладення мирової угоди, ні через адвоката ні через уповноважену особу новими учасниками. Відповідач не скористався свої правом і не узгодив мирного врегулювання спору.

Судом також враховані майнові інтереси стягувача та взяті до уваги його письмові пояснення.

З огляду на викладене, з урахуванням балансу інтересів сторін та права на справедливий судовий розгляд, яке може бути порушене у випадку довготривалого невиконання рішення суду, заява боржника про відстрочку виконання рішення задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 232, 234, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд,

УХВАЛИВ:

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю фірма "Валтек" (код 20009888) у відстроченні виконання рішення у справі № 910/16063/21.

Ухвала набрала законної сили 17.01.2023 та може оскаржена до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Судове рішення є врученим з дня отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи в модулі "Електронний суд" ЄСІТС (п.2ч.6ст.242 ГПК України), вказану такою особою під час подання документів до суду.

Повне судове рішення складено 17.01.2023

Суддя Ігор Курдельчук