Ухвала

від 18.01.2023 по справі 910/719/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про забезпечення позову

м. Київ

18.01.2023Справа №910/719/23

Суддя Господарського суду міста Києва Бойко Роман Володимирович, розглянувши у порядку письмового провадження заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Контінентал Саплай Енд Сервісиз (Україна)" про забезпечення позову

у справі№910/719/23за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Контінентал Саплай Енд Сервісиз (Україна)"до1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Тріскел Енерджі Україна" 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Велсерв"за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору,на стороні позивача -Акціонерного товариства "Укргазвидобування"провизнання недійсним договору поставки,

ВСТАНОВИВ:

У січні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Контінентал Саплай Енд Сервісиз (Україна)" звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тріскел Енерджі Україна" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Велсерв", в якому просить суд визнати недійсним укладений відповідачами Договір поставки №020222/01 від 02.02.2022.

В обґрунтування позовних вимог Товариство з обмеженою відповідальністю "Контінентал Саплай Енд Сервісиз (Україна)" вказує, що Договір поставки №020222/01 від 02.02.2022 є фраудаторним та підлягає визнанню недійсним, оскільки його було укладено саме з метою ухилення від виконання рішення Господарського суду міста Києва від 10.01.2022 у справі №910/16756/21 та на шкоду Товариству з обмеженою відповідальністю "Контінентал Саплай Енд Сервісиз (Україна)" і Акціонерному товариству "Укргазвидобування".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.01.2023 відкрито провадження у справі №910/719/23 та вирішено здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження; залучено до участі у розгляді справи Акціонерне товариство "Укргазвидобування" в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача; визначено учасникам справи строки для надання заяв по суті спору; підготовче засідання призначено на 09.02.2023.

Разом із позовною заявою Товариством з обмеженою відповідальністю "Контінентал Саплай Енд Сервісиз (Україна)" було подано заяву про забезпечення позову, в якій позивач просить суд накласти арешт на товар за Договором поставки №020222/01 від 02.02.2022, до набрання законної сили судовим рішенням у даній справі.

Приписами статті 136 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Контінентал Саплай Енд Сервісиз (Україна)" про забезпечення позову, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких вона ґрунтується, суд прийшов до висновку про необхідність її задоволення з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів особи та гарантія реального виконання рішення суду.

Під забезпеченням позову необхідно розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити (аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі №381/4019/18).

В межах справи №910/719/23 Товариство з обмеженою відповідальністю "Контінентал Саплай Енд Сервісиз (Україна)" просить суд визнати недійсним Договір поставки №020222/01 від 02.02.2022, за яким право власності на товар перейшло від Товариства з обмеженою відповідальністю "Тріскел Енерджі Україна" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Велсерв".

Так, позивач вказує, що оспорюваний договір був вчинений Товариством з обмеженою відповідальністю "Тріскел Енерджі Україна" саме з метою відчуження такого товару (який фактично являється єдиним майном відповідача-1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Велсерв" для унеможливлення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 10.01.2022 у справі №910/16756/21 шляхом звернення стягнення на такий товар в межах виконавчого провадження №68589965.

Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ч. 4 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України).

Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Заходи забезпечення позову повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу (аналогічну правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі №381/4019/18 (провадження №14-729цс19).

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Якщо позивач звертається до суд з немайновою позовною вимогою, судове рішення у разі задоволення якої не вимагатиме примусового виконання, то в даному випадку не має взагалі застосуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

В таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду (аналогічну правову позицію викладено у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.08.2018 у справі №910/1040/18, а також у постановах Верховного Суду від 29.03.2021 у справі №910/16800/20, від 16.03.2021 у справі №921/302/20, від 18.12.2018 у справі №912/1616/18 і від 26.09.2019 у справі №917/751/19.

Як вбачається із матеріалів справи, предметом спору у справі №910/719/23 є немайнова вимога Товариства з обмеженою відповідальністю "Контінентал Саплай Енд Сервісиз (Україна)" про захист його прав шляхом визнання недійсним договору поставки, укладеного відповідачем-1, як постачальником, та відповідачем-2, як покупцем. Так, позивач зазначає, що у разі задоволення даного позову право власності на спірний товар належатиме Товариству з обмеженою відповідальністю "Тріскел Енерджі Україна" та на нього може бути звернуто стягнення в межах виконавчого провадження №68589965 для задоволення вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Контінентал Саплай Енд Сервісиз (Україна)" як стягувача за наказом Господарського суду міста Києва №910/16756/21 від 01.02.2022.

З урахуванням того, що предметом спору за позовом третьої особи є немайнова вимога, згідно з правовими висновками Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.08.2018 у справі №910/1040/18, які повинні судом враховуватись в силу ч. 4 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України, суд має дослідити, чи може відсутність таких заходів істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Судом враховано, що у випадку невжиття заходів забезпечення позову, Товариство з обмеженою відповідальністю "Велсерв" може вільно розпоряджатись таким товаром, оскільки саме відповідачу-2 наразі належить право власності на такий товар на підставі Договору поставки №020222/01 від 02.02.2022, а відтак даний товар може зникнути, зменшитись за кількістю тощо на момент набрання законної сили рішенням у даній справі (у разі задоволення позову), що в свою чергу нівелює ефективність захисту прав Товариства з обмеженою відповідальністю "Контінентал Саплай Енд Сервісиз (Україна)" у обраний ним спосіб при зверненні із даним позовом.

При цьому, як вбачається із листа Полтавської митниці Державної митної служби України вих. №7.23-1/28-02/8.19/3028 від 13.10.2022 митне оформлення на спірний товар завершене 07.10.2022, а товар випущений у вільний обіг на митну територію України.

Враховуючи, що предметом даного спору є оспорення правочину з підстав його фраудаторності (вчинення боржником правочину з метою завдання шкоди кредитору), в той час як з віндикаційним позовом може звернутись виключно власник майна, яким позивач не являється, то у разі відчуження спірного майна буде суттєво утрудненим захист порушеного права Товариства з обмеженою відповідальністю "Контінентал Саплай Енд Сервісиз (Україна)" в межах поданого позову у даній справі.

За змістом норм Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.

Судом враховано, що обраний заявником захід забезпечення позову є тимчасовими, на період вирішення спору по суті, з метою зупинення вчинення під час розгляду справи дій, які матимуть відповідні юридичні наслідки, що можуть істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів заявника, за захистом яких він звернувся до суду.

Також обраний заявником захід забезпечення позову не перешкоджає господарській діяльності відповідача-2, а також не порушує права інших осіб, а лише запроваджує тимчасові обмеження, існування яких дозволяє створити належні умови для виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог.

Арешт товару, право власності на яке було відчужене відповідачем-1 на користь відповідача-2 на підставі оспорюваного договору, відповідає процесуальним нормам, що регулюють дані правовідносини, зокрема, вимогам розумності, обґрунтованості, адекватності, збалансованості інтересів сторін, наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовних вимог, доведеності обставин щодо ймовірності ускладнення виконання рішення суду та ефективного захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача в разі невжиття таких заходів, а тому відсутні підстави для задоволення касаційних скарг.

Варто відзначити, що Верховний Суд, переглядаючи вжиття місцевим господарським судом заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на товар у межах справи про розірвання правочину, на підставі якого такий товар було відчужено, також дійшов висновку, що відповідний захід відповідає вимогам розумності, обґрунтованості, адекватності, збалансованості інтересів сторін (постанова від 13.04.2021 у справі № 910/19506/20).

Враховуючи викладене, у даному випадку, за висновками суду, застосування обраного заявником заходу забезпечення позову направлено, насамперед, на забезпечення дійсної ефективності судового захисту та упередження можливості додаткового порушення прав та законних інтересів суб`єкта господарювання.

Відповідно до статті 141 Господарського процесуального кодексу України суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Розмір зустрічного забезпечення визначається судом з урахуванням обставин справи. Заходи зустрічного забезпечення позову мають бути співмірними із заходами забезпечення позову, застосованими судом, та розміром збитків, яких може зазнати відповідач у зв`язку із забезпеченням позову.

З приводу зустрічного забезпечення, суд зазначає, що застосування означених заходів у відповідності до ч. 1 ст. 141 Господарського процесуального кодексу України є правом, а не обов`язком суду для реалізації якого, у даному випадку, у господарського суду достатні підстави відсутні.

Крім того, суд зазначає, що відповідачі чи інша зацікавлена особа не позбавлені права та можливості звернутись до суду з окремим клопотанням про застосування заходів зустрічного забезпечення у відповідності до ст. 141 Господарського процесуального кодексу України.

За таких обставин, заява Товариством з обмеженою відповідальністю "Контінентал Саплай Енд Сервісиз (Україна)" про забезпечення позову задовольняється судом у повному обсязі.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 136, 137, 140, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Контінентал Саплай Енд Сервісиз (Україна)" про забезпечення позову задовольнити.

2. До набрання законної сили судовим рішенням по справі №910/719/23 накласти арешт на придбаний Товариством з обмеженою відповідальністю "Велсерв" (04053, м. Київ, вул. Вознесенський Узвіз, буд. 14, офіс 16/31; ідентифікаційний код 41875132) у Товариства з обмеженою відповідальністю "Тріскел Енерджі Україна" (01054, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, буд. 55; ідентифікаційний код 39414877) на підставі Договору поставки №020222/01 від 02.02.2022 товар:

- пакет типу ASI-X 4-1/2"х2-3/8", (9,5-13,5#), 3,750"ЗД х 1,94"ВД, 10К, Мак Т?176 ?, VITON, 90-80-90, EUE, муфта х ніпель у кількості 2 штуки;

- ремкомплект механічного виробничого пакету #4-1/2"(9,5-13,5РРF) у кількості 4 штуки;

- пакет типу ASI-X 5-1/2"х2-7/8", (20,5-23,0#), 4,500"ЗД х 2,38"ВД, 10К, Мак Т?176 ?, VITON, 90-80-90, EUE, муфта х ніпель у кількості 5 штук;

- ремкомплект механічного виробничого пакету #5-1/2"(20,5-23РРF) у кількості 10 штук;

- пакет типу ASI-X 5-1/2"х2-7/8", (14,0-20,0#), 4,625"ЗД х 2,38"ВД, 10К, Мак Т?176 ?, VITON, 90-80-90, EUE, муфта х ніпель у кількості 4 штуки;

- ремкомплект механічного виробничого пакету #5-1/2"(14-20РРF) у кількості 8 штук;

- пакет типу ASI-X 6-15/8"х2-7/8", (24,0-32,0#), 5,500"ЗД х 2,5"ВД, 10К, Мак Т?176 ?, VITON, 90-80-90, EUE, муфта х ніпель у кількості 5 штук;

- ремкомплект механічного виробничого пакету #6-5/8"(24-32РРF) у кількості 10 штук;

- пакет типу ASI-X 7"х2-7/8", (26,0-35,0#), 5,813"ЗД х 2,5"ВД, 10К, Мак Т?176 ?, VITON, 90-80-90, EUE, муфта х ніпель у кількості 6 штук;

- ремкомплект механічного виробничого пакету #7"(26-35РРF) у кількості 12 штук.

3. Ухвала про вжиття заходів забезпечення позову набирає законної сили з 18.01.2023, підлягає негайному виконанню в порядку, встановленому чинним законодавством України для виконання судових рішень, та може бути пред`явлена до виконання в передбаченому чинним законодавством порядку до 18.01.2026.

4. Стягувачем за даною ухвалою є Товариство з обмеженою відповідальністю "Контінентал Саплай Енд Сервісиз (Україна)" (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, буд. 21, офіс 501; ідентифікаційний код 41453559).

5. Боржником за даною ухвалою є Товариство з обмеженою відповідальністю "Велсерв" (04053, м. Київ, вул. Вознесенський Узвіз, буд. 14, офіс 16/31; ідентифікаційний код 41875132).

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання (18.01.2023) та може бути оскарження протягом десяти днів шляхом подання у відповідності до п. 17.5 ч. 1 ПЕРЕХІДНИХ ПОЛОЖЕНЬ Господарського процесуального кодексу України апеляційної скарги до Північного апеляційного господарського суду.

Суддя Роман Володимирович Бойко