Ухвала

від 18.01.2023 по справі 917/921/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Зигіна, 1, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 61 04 21

E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/

Код ЄДРПОУ 03500004

УХВАЛА

18.01.2023 Справа № 917/921/19

Суддя Гоподарського суду Полтавсько області Дмитро Сірош, розглянув заяву Фізичної особи - підприємця Борщенка Олександра Івановича про зміну способу виконання судового рішення (вх. № 280 від 10.01.2023) у справі за позовом

Кременчуцької міської ради Полтавської області

до Фізичної особи - підприємця Борщенка Олександра Івановича

про стягнення безпідставно збережених коштів

УСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Полтавської області від 01.10.2019 у справі № 917/921/19 задоволено позов Кременчуцької міської ради Полтавської області. Стягнуто з Фізичної особи - підприємця Борщенка Олександра Івановича на користь Кременчуцької міської ради Полтавської області безпідставно збережені кошти в розмірі орендної плати в сумі 651 579,79 грн та 9 735,79 грн витрат по сплаті судового збору.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 23.01.2020 рішення Господарського суду Полтавської області від 01.10.2019 у справі № 917/921/19 скасовано та прийнято нове рішення. У задоволенні позову відмовлено. Стягнуто з Кременчуцької міської ради Полтавської області на користь Фізичної особи - підприємця Борщенка Олександра Івановича суму судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 14 660,60 грн. Доручено Господарському суду Полтавської області видати відповідний наказ.

03.08.2020 на виконання Постанови Східного апеляційного господарського суду від 23.01.2020 Господарський суд Полтавської області видав наказ про примусове виконання постанови про стягнення з Кременчуцької міської ради Полтавської області на користь фізичної особи - підприємця Борщенка Олександра Івановича суму судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 14 660,60 грн.

10.08.2023 Фізична особа - підприємець Борщенко Олександр Іванович звернувся до суду із заявою про зміну способу виконання судового рішення у справі № 917/921/19, у якій просить:

змінити спосіб виконання постанови Східного апеляційного господарського суду від 23.01.2020 у справі № 917/921/19 за позовом Кременчуцької міської ради Полтавської області до Фізичної особи - підприємця Борщенка Олександра Івановича про стягнення безпідставно збережених коштів у вигляді орендної плати, а саме: здійснити стягнення з Кременчуцької міської ради Полтавської області через виконавчий комітет Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області на користь фізичної особи - підприємця Борщенка Олександра Івановича суму судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 14 660,60 грн.

Обґрунтовуючи подану заву заявник зазначає, що з метою виконання постанови Східного апеляційного господарського суду від 23.01.2020 до управління державної казначейської служби України у м. Кременчуці Полтавської області подано наказ про примусове виконання постанови.

29.08.2022 листом № 04-14-10/608 Управління Державної казначейської служби України у м. Кременчуці Полтавської області повернуло фізичній особі - підприємцю Борщенку Олександру Івановичу наказ Господарського суду Полтавської області від 03.08.2020 без виконання та роз`яснило право звернутися до Господарського суду Полтавської області із заявою про зміну способу та порядку виконання рішення Господарського суду Полтавської області від 23.01.2020 у справі № 917/921/19.

Підставою для повернення наказу Господарського суду Полтавської області стало те, що відповідно до даних Єдиного реєстру розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів, порядок формування якого затверджений наказом Міністерства фінансів України від 22.12.2011 №1691, Кременчуцька міська рада Полтавської області не є ні розпорядником, ні одержувачем бюджетних коштів, вона взагалі відсутня в цьому реєстрі та не обслуговується в управлінні Казначейства, а тому не має відкритих рахунків.

Натомість, відповідно до реєстраційної картки розпорядника (одержувача бюджетних коштів) та довідки про включення розпорядника бюджетних коштів (одержувача бюджетних коштів) до Єдиного реєстру розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів обслуговується в управлінні Казначейства та має відкриті рахунки як окрема юридична особа Виконавчий комітет Кременчуцької міської ради (код ЄДРПОУ 04057287).

Посилаючись на наведені обставини як на такі, що свідчать про неможливість виконання судового рішення, 10.08.2023 Фізична особа - підприємець Борщенко Олександр Іванович звернувся до суду із заявою про зміну способу виконання судового рішення у справі № 917/921/19, у якій просить здійснити стягнення з Кременчуцької міської ради Полтавської області через виконавчий комітет Кременчуцької міської ради Полтавської області.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 11.01.2023 вказану заяву прийнято до розгляду, судове засідання призначено на 18.01.2023.

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Частиною 1 статті 239 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочити виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.

За змістом статті 331 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Про встановлення чи зміну способу та порядку виконання рішення або відмову у вчиненні відповідних процесуальних дій постановляється ухвала, яка може бути оскаржена.

З аналізу норм чинного законодавства убачається, що під зміною способу і порядку виконання рішення суду слід розуміти прийняття господарським судом нових заходів для реалізації такого рішення в разі неможливості його виконання у порядку та у спосіб, що раніше встановлені.

Підставою для зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або у спосіб, встановлений господарським судом.

Законодавець у частині 1 статті 16 Цивільного кодексу України встановив, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, а в частині 2 цієї статті визначив способи здійснення захисту цивільних справ та інтересів судом.

Спосіб виконання рішення визначається на підставі встановлених у статті 16 Цивільного кодексу України способів захисту цивільних прав.

Зміна способу і порядку виконання рішення полягає у заміні одного заходу примусового виконання іншим. Вирішуючи питання про зміну способу виконання рішення, суд повинен з`ясувати обставини, що свідчать про абсолютну неможливість такого виконання рішення суду. Змінюючи спосіб і порядок виконання судового рішення, суд не може змінювати останнє по суті.

Поняття «спосіб і порядок» виконання судового рішення мають спеціальне значення у розумінні реалізації завдань виконавчого провадження.

Спосіб виконання судового рішення - це спосіб реалізації та здійснення способу захисту, встановленого статтею 16 Цивільного кодексу України.

Для зміни способу виконання судового рішення необхідним є з`ясування питання чи не призведе така зміна способу виконання до зміни первісно обраного позивачем способу захисту своїх прав та інтересів, оскільки змінюючи спосіб виконання судового рішення, суд не може змінювати останнє по суті.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 11.04.2018 у справі № 904/1478/15.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Частинами 2 та 4 статті 6 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, прийнятих судами, а також іншими органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення, визначає Порядок виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845 (далі - Порядок № 845).

Так, відповідно до пункту 3 зазначеного Порядку № 845 рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).

За приписами пунктів 16-21 Порядку № 845 органи Казначейства за судовими рішеннями про стягнення надходжень бюджету здійснюють безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів:

1) для повернення надмірно та/або помилково сплачених податків і зборів та інших доходів бюджету;

2) що надійшли в результаті повернення бюджетних позичок, фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, та кредитів, у тому числі залучених державою або під державні гарантії;

3) що надійшли від реалізації конфіскованого або зверненого судом у дохід держави майна, іншого майна, у тому числі валютних цінностей, що переходять у власність держави, вилученого уповноваженими державними органами;

4) що надійшли в результаті конфіскації національної або іноземної валюти;

5) що надійшли в інший установлений законодавством спосіб;

6) з метою забезпечення бюджетного відшкодування податку на додану вартість та/або пені, нарахованої на заборгованість державного бюджету з відшкодування такого податку.

Пунктом 26 Порядку № 845 передбачено, що безспірне списання коштів з рахунків розпорядників (бюджетних установ) та одержувачів бюджетних коштів, на яких обліковуються кошти загального та спеціального фондів відповідного бюджету, здійснюється в межах бюджетних асигнувань, передбачених у затвердженому кошторисі або плані використання бюджетних коштів, та у разі наявності на його рахунках для обліку відкритих асигнувань (залишків коштів на рахунках).

Відповідно до пункту 24 наведеного порядку стягувачі, на користь яких прийняті рішення про стягнення коштів з рахунків боржника, подають до органу Казначейства, в якому обслуговується боржник (відкриті рахунки), або за його місцезнаходженням документи, зазначені у пункті 6 цього Порядку.

Звертаючись до суду із заявою про зміну способу виконання рішення суду, стягувач зазначив, що наказ господарського суду Полтавської області від 03.08.2020 у справі № 917/921/19 був пред`явлений до Управління державної казначейської служби України у м. Кременчуці Полтавської області, проте повернутий останнім без виконання, у зв`язку з тим, що у казначействі рахунків для Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області не відкрито, з огляду на що стягувач просить суд змінити спосіб виконання судового рішення шляхом стягнення вказаної у наказі суду суми судового збору за подання апеляційної скарги через Виконавчий комітет Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області.

Статтею 142 Конституції України встановлено, що матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об`єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.

Відповідно до статті 143 Конституції України територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності.

За приписами статті 327 Цивільного кодексу України у комунальній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить територіальній громаді. Управління майном, що є у комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» представницький орган місцевого самоврядування - виборний орган (рада), який складається з депутатів і відповідно до закону наділяється правом представляти інтереси територіальної громади і приймати від її імені рішення; районні та обласні ради - органи місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст.

Згідно з частиною 1 статті 10 Закону України «Про місцеве самоврядування» сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Відповідно до статті 16 вказаного Закону органи місцевого самоврядування є юридичними особами і наділяються цим та іншими законами власними повноваженнями, в межах яких діють самостійно і несуть відповідальність за свою діяльність відповідно до закону.

Матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є, зокрема, доходи місцевих бюджетів та інші кошти, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах. Місцеві бюджети є самостійними, вони не включаються до Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим та інших місцевих бюджетів.

Отже, Кременчуцька міська рада Кременчуцького району Полтавської області є власником майна, у тому числі й доходів місцевих бюджетів, інших коштів тощо.

Статтею 1 Бюджетного кодексу України визначено, що місцевий бюджет - це нормативно-правовий акт відповідної місцевої ради, виданий в установленому порядку, що затверджує місцевий бюджет та визначає повноваження відповідного виконавчого органу місцевого самоврядування здійснювати виконання місцевого бюджету протягом бюджетного періоду.

Аналіз наведених норм свідчить, що виконавчий комітет місцевої районної ради є розпорядником коштів місцевого бюджету, повноваження з виконання якого покладено на нього законом та затверджено обсяг бюджетних видатків місцевою радою у встановленому законом порядку.

Суд вважає за необхідне зазначити, що Кременчуцька міська рада Кременчуцького району Полтавської області (ідентифікаційний код 24388300) та Виконавчий комітет Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області (ідентифікаційний код 04057287) є різними, самостійними юридичними особами органами місцевого самоврядування, суб`єктами права, які наділені цивільною правоздатністю і дієздатністю, тобто здатністю від свого імені набувати майнових та особистих немайнових прав і нести обов`язки та самостійно брати участь у правовідносинах, бути позивачем та відповідачем у суді.

Як вказують приписи частини 1 статті 96 Цивільного кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями.

Чинні норми Господарського процесуального кодексу України не передбачають встановлення чи зміну способу або порядок виконання рішення суду шляхом фактичного виконання рішення суду іншою юридичною особою, яка не була стороною під час розгляду справи, без визначеної законом правової підстави.

Водночас, визначення заявником способу виконання рішення як стягнення заборгованості за виконавчим документом через іншу юридичну особу фактично змінить зміст рішення, замінить боржника у зобов`язанні на особу, яка не залучалася до участі у справі, яка відповідно до положень Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» є окремою юридичною особою та наділена власними повноваженнями.

Боржником за наказом господарського суду Полтавської області від 03.08.2020 у справі № 917/921/19 є саме Кременчуцька міська рада Кременчуцького району Полтавської області, а Виконавчий комітет Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області не був та не є стороною у справі № 917/921/19, щодо відповідача ним не заявлялись жодні позовні вимоги у межах розглянутої справи, а отже вказана юридична особа не може виконувати обов`язки за боржника без наявності законних на те підстав.

Наразі, матеріали справи не містять доказів на підтвердження ані про вибуття міської ради із визначених судовим рішенням правовідносин, ані про правонаступництво виконавчого комітету після міської ради.

Відсутність у Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області рахунків, відкритих у органах казначейства для здійснення примусового виконання рішення, не позбавляє відповідача можливості виконати рішення суду у добровільному порядку, оскільки саме міська рада є власником грошових коштів, розпорядником яких виступає її виконавчий комітет.

У відповідності до вимог частини 3 статті 33 Господарського процесуального кодексу України зміна способу виконання рішення суду можлива лише у випадку наявності обставин, які істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

При цьому, заявником мають бути надані докази, які переконливо доводять факти, що ускладнили або зробили б неможливим виконання рішення суду.

Крім того, відповідач не довів вжиття ним, встановлених законодавством заходів, спрямованих на виконання судового рішення, зокрема направлення на адресу боржника вимоги про необхідність вжиття останнім заходів для встановлення асигнувань або здійснення інших дій для виплати заборгованості за наказом Господарського суду Полтавської області від 03.08.2020 у справі № 917/921/19.

Ураховуючи викладене, беручи до уваги недоведеність заявником наявності правових підстав, які унеможливлюють виконання судового рішення у справі № 917/921/19, а також зважаючи на те, що зміна порядку виконання вказаного судового рішення фактично призводить до заміни боржника, покладає обов`язок його виконання на іншу особу без достатніх, визначених Законом умов, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви про зміну способу виконання судового рішення суду шляхом здійснення стягнення з Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області через Виконавчий комітет Кременчуцької міської ради Полтавської області на користь фізичної особи - підприємця Борщенка Олександра Івановича суму судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 14 660,60 грн.

Керуючись статтями 234, 235 Господарського процесуального кодексу України суд

УХВАЛИВ:

Відмовити Фізичній особі - підприємцю Борщенку Олександру Івановичу у задоволенні заяви про зміну способу виконання судового рішення (вх. № 280 від 10.01.2023).

Копії ухвали направити учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена у порядку та у строки, визначені статтями 255, 256

Ухвала підписана 18.01.2023.

Суддя Дмитро СІРОШ