Постанова

від 17.01.2023 по справі 201/1476/22

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/1343/23 Справа № 201/1476/22 Суддя у 1-й інстанції - Ткаченко Н.В. Суддя у 2-й інстанції - Новікова Г. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 січня 2023 року

Дніпровський апеляційний суд в складі колегії:

судді-доповідача Новікової Г.В.

суддів: Гапонова А.В., Никифоряка Л.П.,

розглянувши у письмовому провадженні без виклику сторін у м. Дніпро апеляційну скаргу представника Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Екіпажний 10» адвоката Корсуновського Павла Юрійовича на рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 27 вересня 2022 року (ухваленого під головуванням судді Ткаченко Н.В.) у цивільній справі №201/1476/22 за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Екіпажний 10» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по внескам та обов`язковим платежам на утримання спільного майна у багатоквартирному будинку та прибудинкової території, -

В С Т А Н О В И В:

У лютому 2022 року Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Екіпажний 10» (далі ОСББ «Екіпажний 10») звернулося через свого представника до суду із зазначеним вище позовом, який обґрунтовувало тим, що є неприбутковою юридичною особою, створеною власниками квартир з метою ефективного утримання та використання неподільного та загального майна житлового будинку АДРЕСА_1 . ОСОБА_1 , як власник квартири АДРЕСА_2 у зазначеному будинку, не виконує свої обов`язки зі сплати внесків на утримання будинку, в результаті чого має заборгованість за період з 01.07.2018 року по 01.02.2022 року у розмірі 2838,55 грн.

Просив стягнути з ОСОБА_1 на їх користь заборгованість по внескам та платежам у сумі 2838,55 грн. та судові витрати.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 27 вересня 2022 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Додатковим рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 07 листопада 2022 року відмовлено в задоволенні клопотання про стягнення витрат на правничу допомогу.

В апеляційній скарзі ОСББ «Екіпажний 10» просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове про задоволення позовних вимог.

Вважає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, а також допущена невідповідність висновків суду обставинам справи.

Судом першої інстанції не прийнято до уваги, що зобов`язання відповідача зі сплати внесків було прострочено лише після настання семиденного строку з дня направлення позивачем вимоги щодо такої сплати від 20 січня 2022 року. Тому вважає, що початок перебігу строку позовної давності почався після прострочення боржником семиденного строку виконання зобов`язання, встановленого ст. 530ЦК України для зобов`язань, в яких не встановлено строк (термін) його виконання.

Також судом першої інстанції помилково було застосовано трирічній строк позовної давності, встановлений ст. 257 ЦК України. Крім того, зазначає, що навіть у випадку його застосування мало місце переривання строку позовної давності, оскільки відповідач здійснював періодичну сплату внесків на утримання будинку.

Вважає, що ними до позовної заяви та відповіді на відзив надані всі належні та допустимі докази, які підтверджують розмір внесків на утримання будинку; порядок нарахування їх відповідачу; сплату відповідачем зазначених внесків та заборгованість, яка утворилась у зв`язку із такою сплатою не у повному обсязі.

Зазначає, що надані ними документи відповідачем не спростовані та у встановленому порядку не визнані недійсними. Крім того, зазначає, що відповідачем не надано контррозрахунку на спростування розрахунку заборгованості, яку просить стягнути ОСББ.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги ОСББ «Екіпажний 10» та винести окрему ухвалу щодо шахрайських дій та підроблення доказів у справі адвокатом Корсуновським П.Ю..

Вказує на відсутність сталої позиції апелянта в підставах та порядку нарахування внесків на утримання будинку та особистій неприязні голови правління ОСББ до нього.

Зазначає, що позивач при поданні позовної заяви вказує на помісячне внесення платежів по утриманню будинку та прибудинкової території, а під час подачі апеляційної скарги посилається на їх сплату за вимогою ОСББ. Він не отримував жодної вимоги від позивача про сплату заборгованості , а наявні в матеріалах справи документи, які це підтверджують, сфальсифіковані адвокатом позивача.

Вважає, що переривання строку позовної давності не може бути застосовано у цьому випадку, оскільки відповідно до практики Верховного Суду строк позовної давності застосовується по кожному щомісячному нарахуванню окремо.

Розмір нарахувань до 01.07.2018 року на його думку не доведено, а нарахування до 14.02.2019 року виходять за межі строку позовної давності.

Вважає надані позивачем документи на підтвердження зміни розміру внесків не відповідають вимогам закону та не були доведені до його відома, а тому не можуть бути прийняті судом.

Не погоджується із клопотанням позивача про розподіл судових витрат, зокрема й витрат на професійну правничу допомогу, розмір якої вважає завищеною, не підтвердженою належними документами, а також наголошує на умисних шахрайських діях адвоката.

Відповідно до ч.13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Частиною 4 статті 19 ЦПК України передбачено, що спрощене провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Відповідно до ч.1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

Згідно із ч. 3 цієї статті розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених статтею 369 цього Кодексу.

У ч.1 ст. 369 ЦПК України зазначено, що апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Зважаючи, що по даній справі ціна позову становить 2838,55 грн., тобто менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб і справа не відноситься до справи, яка не підлягає розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розгляд апеляційної скарги здійснюється без повідомлення сторін.

Перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги відповідно до статті 367 ЦПК України, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того, що позовні вимоги про стягнення заборгованості за період з 01.06.2018 року по 14.02.2019 року подано із пропуском строку позовної давності. Щодо заборгованості за період з 14.02.2019 року по 01.02.2022 року в матеріалах справи наявні докази сплати відповідачем внесків на утримання будинку, однак позивачем не надано доказів того, що наявна заборгованість виникла саме у цей період.

Проте такі висновки не відповідають встановленим обставинам та суперечать нормам матеріального та процесуального права.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина перша статті 2 ЦПК України).

За змістом принципу диспозитивності цивільного судочинства, закріпленого уст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина першастатті 15 ЦК України, частина першастатті 16 ЦК України).

Судом першої інстанції встановлено,що ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_3 , що підтверджується відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна.

Власниками квартир багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 відповідно доЗакону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку»створено об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Екіпажний 10».

13.10.2015 року проведено державну реєстрацію ОСББ «Екіпажний 10» та затверджено Статут «Екіпажний 10».

Рішенням загальних зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Екіпажний 10», оформленого протоколом №4 від 24.12.2016 року, затверджено розмір внесків та платежів на утримання будинку у розмірі 1,80 грн. за 1 кв.м. (І поверх1,75 грн. за кв.м.).

Рішенням загальних зборів від 30.07.2017 року внески на утримання будинку було змінено, шляхом їх збільшення на 0,40 коп. за 1 кв.м., тобто вони склали 2,20 грн. за кв.м. (І поверх2,15 грн. за км.м.).

Рішенням загальних зборів від 20.05.2018 року підвищено розмір внесків на утримання будинку та прибудинкової території на 0,80 грн..

Згідно рішення загальних зборів ОСББ «Екіпажний 10», затвердженого протоколом №7 від 27.06.2020 року, з 01.07.2020 року розмір внесків на утримання будинку склав 5,50 грн. за кв.м.

Заборгованість по внесках та платежах на утримання будинку та прибудинкової території ОСОБА_1 станом на 01 лютого 2022 року складає 2838,55 грн., що підтверджується відповідною довідкою позивача.

На адресу ОСОБА_1 була направлена вимога ОСББ «Екіпажний 10» від 19 січня 2022 року щодо сплати заборгованості по внескам і платежам на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території станом на 11.01.2022 року у розмірі 2487,30 грн.. Однак опис вкладення у цінний лист та накладна АТ «Укрпошта» від 20.01.2022 року про відправлення ОСОБА_1 вимоги про сплату заборгованості по внескам і платежам на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території містить посилання на вимогу від 17 січня 2022 року. (а.с.43)

Відповідно до частини 4статті4 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку"основна діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав власників приміщень на володіння та користування спільним майном членів об`єднання, належне утримання будинку та прибудинкової території, сприяння членам об`єднання в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних із діяльністю об`єднання.

За змістомстатті 10 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку»вищим органом управління об`єднання є загальні збори його членів,до виключної компетенції загальних зборів співвласників відноситься: питання про використання спільного майна; затвердження кошторису, балансу об`єднання та річного звіту; визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників. За результатами розгляду питань, віднесених до компетенції загальних зборів, приймається рішення, яке може бути оскаржено в судовому порядку.

У разі відмови співвласника сплачувати внески і платежі на утримання та проведення реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна об`єднання або за його дорученням управитель має право звернутися до суду (частина 6статті 13 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку").

Устатті 16 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку»зазначено, що об`єднання має право відповідно до законодавства та статуту об`єднання, зокрема: встановлювати порядок сплати, перелік та розміри внесків і платежів співвласників, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів; здійснювати контроль за своєчасною сплатою внесків і платежів.

У свою чергу, співвласник зобов`язаний виконувати рішення статутних органів, прийняті у межах їх повноважень; своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі (стаття 15 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку»).

Згідно ізстаттею 17 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку»для забезпечення виконання власниками приміщень своїх обов`язків об`єднання має право, зокрема: вимагати від співвласників своєчасної та у повному обсязі сплати всіх встановлених цим Законом та статутом об`єднання внесків і платежів, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів; звертатися до суду в разі відмови співвласника відшкодовувати заподіяні збитки, своєчасно та у повному обсязі сплачувати всі встановлені цим Законом та статутом об`єднання внески і платежі, утому числі відрахування до резервного та ремонтного фондів.

Частиною першоюстатті 20 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», передбачено, що частка співвласника у загальному обсязі внесків і платежів на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку встановлюється пропорційно до загальної площі квартири (квартир) та/або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності.

Згідно положень статті 23 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» внески на утримання і ремонт приміщень або іншого майна, що перебуває у спільній власності, визначаються статутом об`єднання та/або рішенням загальних зборів.

Порядок сплати, перелік та розміри внесків і платежів співвласників, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів, встановлюються загальними зборами об`єднання відповідно до законодавства та статуту об`єднання (частина другастатті 21 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку»).

Відповідно до статті 12 Закону України «Про особливості здійснення права власності в багатоквартирному будинку»передбачено,що невикористаннявласником належноїйому квартиричи нежитловогоприміщення абовідмова відвикористання спільногомайна неє підставоюдля ухиленнявід здійсненнявитрат науправління багатоквартирнимбудинком.

До виключної компетенції загальних зборів членів об`єднання належить, зокрема, визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників (п.3 статуту ОСББ), а до компетенції правління, зокрема, належить здійснення контролю за своєчасною сплатою співвласниками внесків і платежів та вжиття заходів щодо стягнення заборгованості згідно з законодавством (п.14 статуту ОСББ).

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_3 ,загальною площею 65,50 кв.м, де 13.10.2015 року створено ОСББ «Екіпажний 10».

Рішенням загальних зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Екіпажний 10» від 24.12.2016 року, затверджено кошторис на 2017 рік та розмір внесків та платежів на утримання будинку у розмірі 1,80 грн. за 1 кв.м.,

Рішенням загальних зборів від 30.07.2017 року внески на утримання будинку було змінено, шляхом їх збільшення на 0,40 коп. за 1 кв.м., тобто вони склали 2,20 грн. за кв.м. (І поверх2,15 грн. за кв.м.).

Рішенням загальних зборів від 20.05.2018 року підвищено розмір внесків на утримання будинку та прибудинкової території на 0,80 грн. та включено в тариф з 01.06.2018 року- 1,30 грн. на технічне обслуговування ліфту та 0,44 грн. на вивезення сміття .

В зазначеному рішенні не міститься вказівка на те, що збільшується саме тариф за 1 кв.м., однак частиною першоюстатті 20Закону України«Про об`єднанняспіввласників багатоквартирногобудинку» передбачено, що частка співвласника у загальному обсязі внесків і платежів на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку встановлюється пропорційно до загальної площі квартири (квартир) та/або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності. Тобто всі розрахунки розміру внесків відповідно до положень закону проводяться саме з урахуванням розміру загальної площі квартири, виходячи із 1 кв.м.

Згідно рішення загальних зборів ОСББ «Екіпажний 10» від 27.06.2020 року, з 01.07.2020 року розмір внесків на утримання будинку склав 5,50 грн. за кв.м.

Відповідно до положень Статуту визначення розміру внесків на утримання будинку та прибудинкової території є виключною компетенцією зборів.

В матеріалах справи відсутні докази того, що рішення загальних зборів за результатами розгляду цих питань оскаржувалися в судовому порядку.

Таким чиномрозмір внесківна утриманнябудинку таприбудинкової територіїз липня2018року складав310,47грн.,а з01.07.2020року-360,25грн..Розрахунки,надані позивачем,відповідають розмірувнесків наутримання будинку,які затверджувалисярішенням загальнихзборів ОСББта нічим не спростовуються.

Відповідно до положень ст.256, 257 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Статтею 264 ЦК України передбачено, що перебігпозовної давностіпереривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку.

Після переривання перебіг позовної давності починається заново.

Час, що минув до переривання перебігупозовної давності, до новогострокуне зараховується.

Правила переривання перебігу позовної давності застосовуються незалежно від наявності чи відсутності відповідного клопотання сторін у справі, якщо в останніх є докази, що підтверджують факт такого переривання.

До дій, що свідчать про визнання боргу або іншого обов`язку, може з урахуванням конкретних обставин справи належати, зокрема, часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу.

Обґрунтовуючи позовнівимоги, позивачзазначає,що відповідач належним чином не виконав свої зобов`язання щодо сплати обов`язкових платежів (внесків), які були встановлені рішеннями загальних зборів ОСББ, внаслідок чого у останнього, як у власника квартири, виникла заборгованість перед позивачем і станом на01лютого 2022року складає2838,55грн .

В підтвердження надано довідку,з якої вбачається, що заборгованість на 01.07.2018 року складає 762,52 грн. і в послідуючому було нараховано щомісячні платежі, які частково в межах строку позовної давності погашалися,останній платіж в сумі 700 грн. було внесено в січні 2022 року.

Згідно довідки відповідачеві щомісячно нараховувалися внески на утримання будинку, за період з 15.07.2018 року розмір внесків складав 310,47 грн., а з 01.07.2020 року- 360,25 грн.. Відповідачем частково сплачувалися платежі, так згідно довідки сплата мала місце: в липні 2018 року в сумі 500 грн.; 16.10.2018 року- 900 грн.; 22.01.2019 року-1000 грн.; 05.04.2019 року- 500 грн.; 06.05.2019 року-700 грн.; 07.06.2019 року-250 грн; 09.09.2019 року-500 грн.; 04.10.2019 року-500 грн.; 06.12.2019 року- 500 грн.; 07.07.2020 року- 50 грн; 14.08.2020 року-360 грн.; 07.09.2020 року- 360 грн.; 06.11.2020 року- 1300 грн.; 21.01.2021 року- 600 грн.;10.02.2021 року-600грн.; 09.03.2021року-600грн.; 19.04.2021 року-250 грн.; 05.05.2021 року- 500 грн.; 09.06.2021 року- 300 грн.; 15.07.2021 року-500 грн.; 08.09.2021 року-750 грн.; 05.01.2022 року-700 грн.

Таким чином, позивачем не було пропущено строк позовної давності, оскільки протягом всього періоду мало місце часткове погашення заборгованості, у зв`язку із чим переривався строк позовної давності.

За таких обставин, висновок суду першої інстанції про те, що перебіг позовної давності починається з 01.06.2018 року, а позивач звернувся до суду лише 14.02.2022 року,тобто після спливу трирічного строку за період з 01.06.2018 року по 14.02.2019 року, не відповідає встановленим обставинам.

Також не відповідає встановленим обставинам і висновок суду щодо сплати відповідачем заборгованості за період з 14.02.2019 року по 01.02.2022 року та те, що позивачем не надано доказів, що наявна заборгованість виникла у спірному періоді. Оскільки наданий позивачем розрахунок заборгованості нічим не спростований.

Частиною 4статті 319 Цивільного кодексу України визначено, що власність зобов`язує.

Власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 322 ЦК України).

Відповідно достатті15 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку"співвласник зобов`язаний, зокрема виконувати обов`язки, передбачені статутом об`єднання; виконувати рішення статутних органів, прийняті у межах їхніх повноважень; своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі.

Обов`язок утримання зазначеного майна виникає у співвласників багатоквартирного будинку безпосередньо з актів цивільного законодавства. Витрати на утримання спільного майна у багатоквартирному будинку розподіляються між співвласниками пропорційно до їхніх часток співвласника, незалежно від факту використання ними належного їм нежитлового приміщення та спільного майна, а також членства в об`єднанні співвласників багатоквартирного будинку.

Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку «Екіпажний 10» надаються послуги з управління (утримання) будинком, у якому розташована квартира, яка належить на праві власності відповідачу.

Відповідач, як споживач цих послуг, а також власник нерухомого майна і співвласник приміщень загального користування, у повному обсязі не оплачує вартість фактично наданих послуг, чим порушує права позивача на отримання плати задля забезпечення статутної діяльності.

Виходячи із вказаних норм законодавства, положення статуту позивача, а також рішень загальних зборів ОСББ, оформлених протоколами від 30.07.2017 року, від 20.05.2018 року та від 27.06.2020 року, врахувавши всі матеріали справи в сукупності, колегія суддів апеляційної інстанцій дійшла висновку про обов`язковість сплати платежів (внесків), встановлених рішеннями загальних зборів.

При цьому, судом не встановлено, що відповідачем оскаржувалися та визнавалися недійсними у встановленому законом порядку рішення ОСББ, оформлені протоколами загальних зборів, в яких визначено розмір внесків, проте встановлено відсутність доказів оплати відповідачем суми основного боргу за спірний період, а тому позовні вимоги про стягнення спірної суми несплачених внесків підлягають задоволенню .

Доводи відповідача про не встановлення зазначеними рішеннями загальних зборів помісячного строку для оплати внесків власниками квартир не можуть бути прийнятими до уваги, оскільки дана обставина не звільняє відповідача від оплати внесків взагалі за вказаний період.

Заперечуючи проти позовних вимог, відповідач своїх розрахунків не надав, як і не надав доказів того, що рішення загальних зборів, якими встановлювалися розміри внесків і платежів співвласників,були ним оскаржені в установленому законом порядку.

Посилання нате,що витратизавищені тане підтвердженіне можебути прийнятимдо уваги,оскількивстановлення розмірувнесківта платежівна утриманнябудинку відноситьсялише довиключної компетенції загальнихзборів ОСББ.

Доводи про те, що не було досудового врегулювання спору є безпідставними,оскільки діючим законодавством не передбачено обов`язкового досудового врегулювання спору перед зверненням до суду.

Вказівка про те, що протоколи загальних зборів ОСББ оформлені не у відповідності до нормативних актів є безпідставною, оскільки формальна невідповідність не пливає на обов`язок співвласника сплачувати обов`язкові платежі,встановлені рішеннями загальних зборів .

Проведення відповідачем робіт по благоустрою будинку та прибудинкової території за власний рахунок і власної ініціативи не може бути підставою для звільнення від сплати обов`язкових платежів без відповідного рішення загальних зборів ОСББ.

Щодо клопотання відповідача про постановлення окремої ухвали у зв`язку із шахрайськими діями та підробкою документів адвокатом позивача, слід зазначити наступне.

Відповідно до частини 1статті 262 ЦПК Українисуд, виявивши при вирішенні спору порушення законодавства або недоліки в діяльності юридичної особи, державних чи інших органів, інших осіб, постановляє окрему ухвалу, незалежно від того, чи є вони учасниками судового процесу.

З аналізу указаної статті вбачається, що окрема ухвала судуце ухвала, якою суд реагує на виявлені під час розгляду справи порушення закону і причини та умови, що сприяли вчиненню порушення. Окрема ухвала є формою профілактичного впливу судів на правопорушення.

Підставою для окремої ухвали є виявлення порушення закону і встановлення причин та умов, що сприяли вчиненню порушення. Відтак, окрема ухвала може бути постановлена лише у разі, якщо під час судового розгляду встановлено склад правопорушення. Юридична кваліфікація правопорушення судом не здійснюється. Водночас, суд може в окремій ухвалі зазначити, елементи якого складу правопорушення слід перевірити. Якщо суд не встановив такого порушення, підстав для окремої ухвали немає.

В окремій ухвалі (постанові) суд повинен указати, в чому конкретно полягають встановлені порушення закону, які саме права громадян порушено, або зазначити причини й умови, що сприяли вчиненню порушення. Таких порушень судом в межах розгляду даної справи не встановлено. Відповідач вважає, що з боку представника позивача були допущені шахрайські дії, однак ніяких доказів не надано. Відповідач не позбавлений можливості звернутися з відповідною заявою до правоохоронних органів з приводу злочину вчиненого на думку відповідача представником позивача.

За таких обставин, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що клопотання ОСОБА_1 про постановлення окремої ухвали в даній справі не підлягає задоволенню, оскільки постановлення окремої ухвали пов`язується з дискрецією (власним розсудом) суду, підстав для реалізації якої в даній справі суд не вбачає, оскільки в матеріалах справи відсутні докази вчинення даного порушення.

Перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, на підставі встановлених фактичних обставин справи та в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку про наявність підстав для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового про задоволення позовних вимог.

Відповідно достатті 376 ЦПКсуд підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є, зокрема, неправильне застосування норм матеріального права.

Положеннямистатті 59 Конституції Українизакріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставістатті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод1950 року.Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Згідно з пунктом 4 частини першоїстатті 1 Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»(далі - Закон № 5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно достатті 19 Закону № 5076-VIвидами адвокатської діяльності, зокрема, є:

- надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;

- складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;

- представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону № 5076-VI).

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.

Разом із тим, чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

За змістомстатті 137 ЦПК Українивитрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.Для цілей розподілу судових витрат:

- розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

- розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частини третьоїстатті 141 ЦПК Українипри вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно до частини восьмоїстатті 141 ЦПК Українирозмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунківтощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц зробила висновок, щоЦПК Українипередбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Як вбачається з матеріалів справи, представником ОСББ «Екіпажний 10» у зазначеній справі був адвокат Корсуновський П. Ю., який діяв на підставі ордеру та договору про надання правничої допомоги від 10 січня 2022 року (а. с.136-141).

Протягом п`ятиднів післяухвалення рішення судом першої інстанції представником ОСББ «Екіпажний10» заявленоклопотання простягнення звідповідача накористь ОСББ «Екіпажний 10» понесених судових витрат на правничу допомогу у розмірі 3300 грн..

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу було надано договір про надання правової допомоги від 10 січня 2022 року, укладений між адвокатським об`єднанням «НОВУМ» в особі партнера Корсуновського П. Ю. та Додаткову угоду №1 до зазначеного договору . Згідно п. 3 Додаткової угоди №1 за представництво інтересів клієнта у суді першої інстанції Клієнт сплачує Об`єднанню гонорар у розмірі 3300 грн. Вказана сума включає в себе повне ведення справи включно зі складанням документів та участь у двох судових засіданнях. Наступні судові засідання оплачуються гонораром у сумі-800 грн. за кожне судове засідання після дати їх проведення.

Згідно акту виконаних послуг в суді першої інстанції від 28 вересня 2022 року було узгоджено наступний обсяг послуг, який був наданий Об`єднанням:

-консультація клієнта з питань стягнення заборгованості по внескам на утримання спільного майна у багатоквартирному будинку,що сформувався по квартирі АДРЕСА_3 -1 година вартість-550 грн.;

-формування правової позиції клієнта щодо стягнення заборгованості по внескам на утримання спільного майна у багатоквартирному будинку,що сформувався по квартирі АДРЕСА_4 годин вартість- 275 грн;

-аналіз,збір та підготовка доказів для подання позову щодо стягнення заборгованості по внескам на утримання спільного майна у багатоквартирному будинку,що сформувався по квартирі АДРЕСА_3 0,5 годин вартість 275 грн.;

-підготовка та подання до суду позовної заяви в інтересах ОСББ «Екіпажний 10» до власника квартири АДРЕСА_3 про стягнення заборгованості по внескам на утримання спільного майна у багатоквартирному будинку-витрачено 3 години вартість 1650 грн.:

-підготовка для подання до суду відповіді на відзив ОСОБА_1 - витрачено 1 годину вартість 550 грн., а всього 3300 грн. Послуги надані в повному обсязі.

Згідно платіжного доручення № 706 від 10 лютого 2022 року та платіжного доручення №813 від 29.09.2022 року ОСББ «Екіпажний 10» оплатило адвокатському об`єднанню «НОВУМ» за договором 2800 грн та 500 грн. відповідно-вартість наданих послуг.

Вирішуючи питання про стягнення понесених ОСББ «Екіпажний 10» витрат на професійну правничу допомогу, колегія суддів дійшла висновку про те, що наявні у матеріалах справи копія договору про надання правової допомоги від 10 січня 2022 року, Додаткова угода №1 до зазначеного договору, акт виконаних послуг в суді першої інстанції від 28 вересня 2022 року

та копія платіжнихдорученьпро сплату ОСББ «Екіпажний 10» адвокатському об`єднанню «НОВУМ» за юридичні послуги 3300 грн., є підставою для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Матеріалами справи підтверджується факт отримання позивачем послуг адвоката та понесення ним витрат в суді першої інстанції, а саме представником позивача складені та підписані наступні документи: позовна заява на 6 аркушах,завірено копії наданих документів до позовної заяви, підготовлена відповідь на відзив на позовну заяву на 6 аркушах, адвокатський запит та клопотання про долучення до матеріалів справи документу. В судових засіданнях адвокат участі не приймав.

Однак при визначенні розміру витрат враховується клопотання відповідача про зменшення витрат на правничу допомогу, виходячи із співмірності.

В клопотанні відповідач посилався на те, що судом повинен враховуватися принцип співмірності, розумності та реальності під час визначення розміру витрат, які підлягають відшкодуванню на оплату послуг адвоката, а також враховувати витрачений адвокатом час з урахуванням конкретних обставин справи та її складності.

Підготовка до розгляду цієї справи не вимагала значного обсягу юридичної та технічної роботи. Консультація клієнта з питань стягнення заборгованості по внескам на утримання спільного майна у багатоквартирному будинку,що сформувався по квартирі АДРЕСА_3 та формування правової позиції клієнта щодо стягнення заборгованості по внескам на утримання спільного майна у багатоквартирному будинку,що сформувався по квартирі АДРЕСА_3 не вимагали прикладання великих зусиль для професійного правника.

Сума витрат, заявлена представником позивача для відшкодування витрат на правничу допомогу є неспівмірною зі складністю цивільної справи та не доведеною як фактична та неминуча.

Колегія суддів апеляційного суду вважає, що за таких обставин за клопотанням відповідача є підстави для застосування частини 5 статті 137 ЦПК України.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, апеляційний суд враховує, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути пропорційним до предмета спору.

Із матеріалівсправи вбачається,що данийспір виникіз житловихправовідносин,предметом позовує стягненняз відповідачазаборгованості повнескамна утриманнябудинку таприбудинкової території у розмірі 2838,55грн .

Згідно положень ч.6 ст. 19 ЦПК України справа є малозначною та такою, яка може розглядатися в порядку спрощеного позовного провадження. Справа була розглянута за заявами представників сторін без їх участі. З виниклих правовідносин є усталена судова практика. Зазначене свідчить про те, що справа не є складною.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України», від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України», від 30 березня 2004 року у справі «Меріт проти України», заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Отже, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

З урахуванням встановлених обставин та того, що справа не представляє ніякої складності, виходячи із критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), виконаних адвокатом робіт, часу, витраченого адвокатом на виконання відповідних робіт, обсягу наданих адвокатом послуг та співмірності суми витрат зі складністю справи, відповідності цієї суми критеріям реальності, розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, розмір витрат на правову допомогу є завищеним.

Зазначений підхід до вирішення питання зменшення витрат на правничу допомогу знайшов своє відображення і в постановах Верховного Суду від 2 жовтня 2019 року (справа №815/1479/18), від 15 липня 2020 року (справа №640/10548/19), від 21 січня 2021 року (справа №280/2635/20).

Таким чином розмір витрат напрофесійну правничудопомогу,якийпідлягає відшкодуванню,слід зменшитита стягнутиз відповідачана користьпозивача 2000грн.

Згідно з частиною тринадцятоюстатті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Відповідно до частини 1ст. 141 ЦПК Українисудовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У разі задоволення позову витрати покладаються на відповідача.

Оскільки апеляційний суд дійшов висновку про задоволення апеляційної скаргита скасування рішення суду і ухвалення нового про задоволення позовних вимог, то судовий збір слід стягнути з відповідача на корись позивача. Позивачем при звернення до суду сплачено судовий збір в сумі 2838,55 грн, та при поданні апеляційної скарги -3721 грн, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями. Таким чином стягненню з відповідача на корись позивач підлягає судовий збір в сумі 6202 грн.

Так як рішення суду першої інстанції про відмову в задоволенні позовних вимог підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог, то підлягає скасуванню і додаткове рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 07 листопада 2022 року,яким вирішувалося питання щодо стягнення витрат на правничу допомогу та яке взаємопов`язане з вирішенням спору по суті.

Відповіднодо частини 3 статі 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, ціна позову у яких не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Так як ціна позову складає 2838,55 грн. що менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, то судове рішення не підлягає касаційному оскарженню.

Керуючись ст.368,369,376,382,384 ЦПК України, апеляційний суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу представника Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Екіпажний 10» задовольнити частково.

Рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 27 вересня 2022 року та

додаткове рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 07 листопада 2022 року скасувати.

Позовні вимоги Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Екіпажний 10» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по внескам та обов`язковим платежам на утримання спільного майна у багатоквартирному будинку та прибудинкової території задовольнити.

Стягнутиз ОСОБА_1 на користьОб`єднання співвласниківбагатоквартирного будинку«Екіпажний 10»заборгованість повнескам таобов`язковим платежамна утриманняспільного майнау багатоквартирномубудинку таприбудинкової територіїстаномна 01лютого 2022року в сумі2838,55грн .

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Екіпажний 10» судовий збір в сумі 6202 грн. та витрати на правову допомогу в сумі 2000 грн..

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 ст. 389 ЦПК України.

Судді: