Ухвала

від 11.07.2006 по справі 10/194-на

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

10/194-НА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 79-57-10, факс 79-58-82

УХВАЛА

"11" липня 2006 р.                                                            Справа № 10/194-НА

За позовом           Малого приватного багатопрофільного підприємства „Транзит” м. Нетішин

до                     Славутської об'єднаної державної податкової інспекції м. Славута

про                     визнання недійсним податкового повідомлення-рішення Славутської ОДПІ

                    за №0000012200/2/2176 від 01.04.2005р.                                                   

                                                                                                                   суддя             Виноградова В.В.

                                                          секретар судового засідання           Щесняк О.А.

За участю представників:

від позивача     -   Талєров М.М. –за довіреністю №21 від 19.06.2006р. ( в засіданні 03.07.2006р.)

від відповідача – Волчецький І.М. –за довіреністю №7100/10/10-017 від 27.06.2006р. ( в засіданні 03.07.2006р.)

Суть спору:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати недійсним прийняте Славутською ОДПІ за результатами акту перевірки №22-23/21340384 від 05.01.2005р. податкове повідомлення-рішення №0000012200/2/2176 від 01.04.2005р. про нарахування пені в сумі 7004 грн. за порушення строків декларування валютних цінностей, посилаючись на неправомірність прийняття оспорюваного податкового повідомлення-рішення.

Позивач не погоджується із викладеними в акті перевірки висновками податкового органу про те, що згідно бартерного контракту №1/1069 від 17.06.2006р., укладеного між МПБП „Транзит” та фірмою ТОВ „Горець-Кралики” м.Б-Бистрица (Словаччина), на взаємну поставку автомашин та запчастин, позивачем на протязі 2003-2004р.р. порушувались щоквартальні строки подання декларацій про валютні цінності та майно, яке знаходилось за межами України (прострочено 412 днів).

Стверджує, що позивачем до 01.01.2003р. щоквартально подавались декларації, а в подальшому суми простроченої дебіторської заборгованості в розмірі 27122 грн., яка рахувалась за ТОВ Горець-Кралики” (Словаччина), було віднесено на бух. рахунок 944 „сумнівні та безнадійні борги” та виключено із звітів про наявність заборгованості згідно із наказом Нетішинського відділення №133 від 26.12.2002р. Вказує на те, що на виконання вказаного наказу з 2003р. декларації до податкового органу не надавались.

Крім того, посилається на те, що для застосування адміністративно-господарських санкцій минули встановлені ст. 250 ГК України строки давності.

Відповідач у письмовому запереченні від 30.06.2006р. із позовними вимогами не погоджується, при цьому посилається на те, що наказ Нетішинського відділення Славутської ОДПІ №133 від 26.12.2002р., який є внутрішнім документом і жодним чином не зачіпає прав та інтересів позивача.

Вказує на те, що ст.9 Кабінету Міністрів України „Про систему валютного регулювання і валютного контролю” №15 від 19.02.1993р. передбачено, що валютні цінності та інше майно резидентів, яке перебуває за межами України, підлягає обов'язковому декларуванню у Нацбанку України. Відповідно до ч.2 ст.1 Указу Президента України „Про невідкладні заходи щодо повернення в Україну валютних цінностей, що незаконно знаходяться за її межами” №319/94 від 18.06.1994р. передбачено обов'язок суб'єктів підприємницької діяльності здійснювати декларування валютних цінностей, які знаходяться за межами України.

При цьому, посилається на п.5 Порядку надання фінансової звітності (затверджено постановою КМ України №419 від 28.02.2000р.) яким передбачено подання квартальної фінансової звітності не пізніше 25 числа місця, що настає за звітним кварталом,  а річна – не пізніше 20  лютого наступного за звітним роком. За несвоєчасне подання звітності про валютні операції передбачено накладення фінансових санкцій з посиланням на п.3 Указу Президента України №734/99 від 27.06.1999р. „Про врегулювання порядку одержання резидентами кредитів, позик в іноземній валюті від нерезидентів та застосування штрафних санкцій за порушення валютного законодавства”, п.2  ст.16 Декрету КМ України „Про систему валютного регулювання та валютного контролю”. Вказує на те, що відповідно до п.п.2.7 п.2 Положення про валютний контроль (затверджено постановою правління НБ України від 08.02.2000р. №49) передбачена відповідальність у вигляді накладення штрафу в розмірі 1 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян за кожний день порушення.

 Вказує на те, що перевіркою встановлено дебіторську заборгованість по ТОВ „Горець-Кралики” (Словаччина) в сумі 6100 дол. США, яка відображена по бухгалтерському обліку позивача –дебет рахунку 631 „розрахунки із постачальниками” і залишається незмінною з 01.10.2002р. по 01.10.2004р. крім того, позивачем 21.10.2004р. подано до податкового органу декларацію про валютні цінності станом на 01.10.2004р., в якій відображено (п.5 декларації) майно в сумі 6100 дол. США. Таким чином, позивачем не подавались декларації станом на 01.01.2003р., 01.04.2003р., 01.07.2003р., 01.10.2003р., 01.01.2004р., 01.04.2004р., 01.07.2004р., прострочення становить 412 днів.

Що стосується заперечення позивача про пропущення встановлених ст. 250 ГК України строків, відповідач посилається на вимоги Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, пп..15.1.1 ст.15 якого передбачає, що податковий орган має право самостійно визначити суму податкових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Законом, не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а у разі, коли така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку податковий орган не визначає суму податкових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого податкового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

За таких обставин, оспорюване податкове повідомлення-рішення вважає правомірним, просить відмовити позивачу у задоволенні позову.

Позивачем подано письмове клопотання №20 від 10.07.2006р., яке погоджено із відповідачем, про зупинення провадження у справі у зв'язку із необхідністю подання додаткових доказів по справі, підготовка та збір яких потребує додаткового часу та в зв'язку із перебуванням на стаціонарному лікуванні директора МПВП “Транзит” .

Враховуючи, що надання додаткових доказів  має суттєве значення для  вирішення даного спору, суд вважає за необхідне клопотання задоволити.

Відповідно до п.п. 4 п.2 ст. 156 Кодексу адміністративного судочинства України,  суд має право зупинити провадження у справі в разі наявності інших причин за обґрунтованим клопотанням сторони або третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору , - до терміну, встановленого судом.

            За таких обставин, суд вважає за можливе провадження у даній справі зупинити до 8 вересня 2006р. згідно пп.4 п.2 ст.156 КАС України.

            Керуючись п.п. 6 та 7 Розділу VII „Прикінцеві та Перехідні положення ”, ст.ст. 49,51 , пп.4 п.2 ст.156 Кодексу адміністративного судочинства України,   СУД-

                                                        У Х В А Л И В :

 Провадження у справі  №10/194-НА зупинити до 8 вересня 2006р.

Позивачу  подати суду зовнішньоекономічний контракт та докази про його виконання;

          Відповідачу подати суду лист банківської установи про наявну у позивача дебіторську заборгованість.

Згідно ст.ст. 185-186 КАСУ сторони та інші особи, які беруть участь у справі мають право оскаржити в апеляційному порядку ухвалу повністю або частково. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 5 днів з дня проголошення, апеляційна скарга подається протягом 10 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Дані заяви подаються до Житомирського апеляційного господарського суду через суд першої інстанції.

Згідно ст. 254 КАСУ ухвала, якщо інше не встановлено КАСУ набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

          Суддя                                                                                В.В. Виноградова

          Віддрук. 3 прим.:1 –до матеріалів справи,2 –позивачу,3 –відповідачу,