Постанова

від 18.01.2023 по справі 140/3754/22

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 січня 2023 рокуЛьвівСправа № 140/3754/22 пров. № А/857/12951/22

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

судді-доповідача Обрізка І.М.,

суддів Іщук Л.П., Шинкар Т.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Перша» на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 19 липня 2022 року, прийняте суддею Сорокою Ю.Ю. у місті Луцьку, у справі за позовом Волинського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до товариства з обмеженою відповідальністю «Перша» про стягнення адміністративно-господарських санкцій, -

встановив:

Волинське обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (надалі Фонд, позивач) звернулося адміністративним позовом до ТОВ «Перша» про стягнення на користь держави в особі Волинського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю в дохід Державного бюджету України на рахунки відкриті в управліннях Державної казначейської служби України (ГУК у Волинській області/м.Луцьк/50070000, код ЄДРПОУ 38009371, р/р UA528999980313151230000003550, Казначейство України) адміністративно-господарські санкції в розмірі 63600,00 грн., та пені в розмірі 7441,20 грн. (всього на суму 71041 грн. 20 коп.)

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 19 липня 2022 позов задоволено.

Задовольняючи позов, суд виходив з того, що Актом перевірки Управління Держпраці у Волинській області від 11.02.2022 №ВЛ106/0106/АВ встановлено, що середньооблікова кількість працюючих у ТОВ «Перша» у 2020 складала 19 осіб, а середньооблікова кількість працюючих осіб з інвалідністю становила 0 осіб. Таким чином, Актом перевірки від 11.02.2022 №ВЛ106/0106/АВ встановлено порушення ТОВ частини 1 статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», відповідачем у 2020 не забезпечено норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів в кількості 1 особи.

Суд зазначив, що своєчасно та в повному обсязі надавши інформацію про попит на вакансії, підприємство фактично вживає залежних від нього передбаченихзакономзаходів для відповідності середньооблікової чисельності працюючих інвалідів установленим нормативам, тобто заходів для недопущення господарського правопорушення, що відповідає висновкам, викладеним у постанові Верховного Суду від 26 червня 2018 у справі №806/1368/17.

Разом з тим, відповідач не надав суду належних та допустимих доказів на підтвердження того, що він вжив залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення, яке полягає у не забезпеченні середньооблікової чисельності працюючих осіб з інвалідністю відповідно до установленого нормативу у 2020.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, ТОВ «Перша» подало апеляційну скаргу. Вважає, що судом першої інстанції ухвалено рішення із неповним з`ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, та неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що відповідно до абз. 2 ч.2 ст. 122 КАС для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень.

Таким чином, відлік строку на звернення до суду для позивача, як суб`єкта владних повноважень, почався не з моменту, коли він дізнався про порушення, як він та суд першої інстанції помилково вважає, а з дня виникнення підстав, що дають право на пред`явлення передбачених законом вимог, тобто з 16 квітня 2021, та закінчився 15 липня 2021. Аналогічну позицію висловив Верховний Суд у постанові від 06.11.2020 в справі № 160/8707/19.

Починаючи з квітня 2021 Фонд мав усі можливості ініціювати перед Держпраці позапланову перевірку ТОВ «Перша» у зв`язку з невиправленням помилки у звіті про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю, яка б мала тривати два робочих дні. Якщо б вищезазначені дії Фондом були здійснені без невиправданих зволікань, у нього була б вся інформація, необхідна для звернення з позовом про стягнення адміністративно-господарських санкцій задовго до закінчення строку на звернення до адміністративного суду.

Однак Фонд з незрозумілих причин ініціював перед Держпраці перевірку ТОВ «Перша» лише 14 липня 2021, тобто в самому кінці строку звернення до адміністративного суду, що вже само собою унеможливлювало звернення з адміністративним позовом у визначений законодавством строк.

Управління Держпраці у Волинській області чомусь провело не позапланову перевірку, а планову, причому лише у лютому 2022.

Просить скасувати рішення суду та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.311 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, приходить до наступного.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що місцевий суд в повній мірі дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 24.02.2021 ТОВ Перша подало до Волинського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2020 (форма №10-ПІ), у якому відображено, що середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу у 2020 становила 19 осіб (рядок 01 звіту), з них середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність, становила 1 особа (рядок 02 звіту). Фонд оплати праці штатних працівників відповідача у 2020 становив 1208,4 тис. грн. Середньорічна заробітна плата штатного працівника становить 63600,0 грн.

ВОВФСЗОІ виявило недостовірність (розбіжності) поданого відповідачем звіту з інформацією, отриманою від Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області за 2020 про середньооблікову кількість осіб з інвалідністю, працевлаштованих роботодавцями Волинської області, в тому числі відповідачем.

У зв`язку із чим, 14.07.2021 позивач звернувся до Управління Держпраці у Волинській області для проведення перевірки виявленої розбіжності у звіті ТОВ «Перша».

Управління Держпраці у Волинській області провело перевірку ТОВ щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства про зайнятість населення, зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю в 2020, про що складено Акт перевірки від 11.02.2022 №ВЛ106/0106/АВ.

Актом перевірки Управління Держпраці у Волинській області від 11.02.2022 №ВЛ106/0106/АВ встановлено, що середньооблікова кількість працюючих у ТОВ «Перша» в 2020 складала 19 осіб, а середньооблікова кількість працюючих осіб з інвалідністю становила 0 осіб.

Таким чином, Актом перевірки від 11.02.2022 №ВЛ106/0106/АВ встановлено порушення ТОВ частини 1 статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», відповідачем у 2020 не забезпечено норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів в кількості 1 особи.

За відповідачем рахується борг зі сплати адміністративно-господарських санкцій в розмірі 63600,00 грн. та пені в розмірі 7441,20 грн.

Закон України«Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» (надалі - № 875-ХІІ) визначає основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні і гарантує їм рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість особам з інвалідністю ефективно реалізувати права та свободи людини і громадянина та вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними можливостями, здібностями і інтересами.

Так,статтею 17 цього Законувстановлено, що з метою реалізації творчих і виробничих здібностей осіб з інвалідністю та з урахуванням індивідуальних програм реабілітації їм забезпечується право працювати на підприємствах, в установах, організаціях, а також займатися підприємницькою та іншою трудовою діяльністю, яка не заборонена законом. Підприємства, установи і організації за рахунок коштів Фонду соціального захисту інвалідів або за рішенням місцевої ради за рахунок власних коштів у разі потреби створюють спеціальні робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, здійснюючи для цього адаптацію основного і додаткового обладнання, технічного оснащення і пристосування тощо з урахуванням обмежених можливостей осіб з інвалідністю.

Статтею 18 Закону України № 875-ХІІвизначено, що підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов`язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частин першої, другоїстатті 19 Закону № 875-ХІІдля підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця. Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування осіб з інвалідністю. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

Відповідно до частини дев`ятоїстатті 19 Закону № 875-ХІІпідприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, у яких за основним місцем роботи працює 8 і більше осіб, реєструються у відповідних відділеннях Фонду соціального захисту інвалідів за своїм місцезнаходженням і щороку подають цим відділенням звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів.

Крім цього, статтею 20 вказаного вищеЗаконупередбачено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих осіб з інвалідністю менша, ніж установлено нормативом, передбаченимстаттею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських організацій осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю.

Процедура подання підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичними особами, що використовують найману працю, в яких за основним місцем роботи працює вісім і більше осіб, звітів про зайнятість і працевлаштування осіб з інвалідністю відділенням Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю та інформації про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування осіб з інвалідністю - базовому центру зайнятості визначена Порядком подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування осіб з інвалідністю та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування», затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України № 70 від 31 січня 2007 (в редакції від 10 квітня 2019).

Так, відповідно до пункту 2 вказаного Порядку, звіт про зайнятість і працевлаштування осіб з інвалідністю роботодавці подають (надсилають рекомендованим листом) щороку до 1 березня відділенням Фонду, в яких вони зареєстровані, за формою, затвердженою Мінсоцполітики за погодженням з Держстатом. Датою надходження звіту про зайнятість і працевлаштування осіб з інвалідністю вважається дата подання роботодавцем звіту до відділення Фонду, а у разі надсилання його поштою - дата на поштовому штемпелі.

Згідно з пунктом 4 Порядку зарахування кількості робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю до виконання нормативу таких робочих місць, визначеногостаттею 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 2017 № 70 (в редакціїпостанови Кабінету Міністрів України від 5 червня 2019 № 466) розгляд питання щодо зарахування кількості робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю до виконання нормативу таких робочих місць за звітний період підприємствам, установам, організаціям, фізичним особам, які використовують найману працю, та господарським об`єднанням, до складу яких входять підприємства громадських організацій осіб з інвалідністю, здійснюється територіальним відділенням Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (далі - відділення Фонду) протягом 30 календарних днів після подання звітів про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю. У разі наявності розбіжностей показників у звітах про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю відділення Фонду протягом десяти календарних днів після виявлення розбіжностей повідомляє письмово підприємство, установу, організацію, фізичну особу, яка використовує найману працю, та господарське об`єднання, до складу якого входять підприємства громадських організацій осіб з інвалідністю, територіальний орган Держпраці, про незарахування кількості робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю до виконання нормативу таких робочих місць за звітний період.

Таким чином, у разі надходження звіту від роботодавця, територіальне відділення Фонду соціального захисту інвалідів у термін до 30 календарних днів приймає рішення щодо зарахування чи незарахування кількості робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю до виконання нормативу таких робочих місць.У випадку, коли ж у показниках звіту наявні розбіжності, то відділення Фонду повідомляє не лише суб`єкта, що звітує, а й відповідний територіальний орган Держпраці.

Частиною восьмоюстатті 19 Закону № 875-ХІІпередбачено, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, з метою контролю за виконанням нормативу робочих місць, передбаченого частиною першою цієї статті, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, здійснює перевірки підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, щодо реєстрації у Фонді соціального захисту осіб з інвалідністю,подання ними звітів про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю, виконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі шляхом його зарахування.

Механізм проведення Держпраці, її територіальними органами планових та позапланових перевірок підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, що використовують найману працю, в яких за основним місцем роботи працює вісім і більше осіб, щодо дотримання ними вимог статей19і20 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні»регламентовано Порядком проведення перевірки.

Предметом проведення перевірки, відповідно до пункту 2 вказаного Порядку, є реєстрація суб`єктів господарювання у відділеннях Фонду соціального захисту інвалідів; подання суб`єктами господарювання до відділень Фонду звіту про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю; виконання суб`єктами господарювання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю.

Однією із підстав для проведення позапланової перевірки суб`єкта господарювання для встановлення виконання ним нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністює невиправлення помилки у звіті про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю у строк до п`яти робочих днів з дня отримання повідомлення Фонду(пункт 9 Порядку проведення перевірки).

Відповідно до пункту 16 Порядку проведення перевірки у разі коли за результатами перевірки встановлено факт невиконання суб`єктом господарювання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, неподання до відділень Фонду звіту про зайнятість і працевлаштування осіб з інвалідністю, вживаються заходи щодо притягнення винних посадових осіб до адміністративної відповідальності.

Пунктом 17 вказаного Порядку визначено, щоу разі виявлення порушень вимог законодавства посадова особа, яка проводила перевірку, не пізніше 15 календарних днів після закінчення перевірки надсилає копію акта перевірки відділенню Фонду.

З огляду на вищенаведені положення законодавства України колегія суддів робить висновок, щосаме на органи Держпраці законодавчо покладений обов`язок перевірки суб`єктів господарювання на виконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю. Підставою для призначення територіальним органом Держпраці позапланової перевірки є, зокрема, повідомлення відділення Фонду про невиправлення помилки у звіті про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю у строк до п`яти робочих днів з дня отримання повідомлення Фонду щодо незарахування кількості робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю. За наслідками такої перевірки, у разі підтвердження невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, у суб`єкта господарювання виникає обов`язок сплатити адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю.

Зазначене відповідає позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 21 листопада 2022 у справі №400/3957/21.

Відповідно до ч.1 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частиною 2 ст.122 КАС України передбачено, що для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень.

Як вже зазначалося судом вище, та підтверджено матеріалами справи, 24.02.2021 ТОВ «Перша»подало до Волинського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2020 (форма №10-ПІ).

ВОВФСЗОІ виявило недостовірність (розбіжності) поданого відповідачем звіту з інформацією, отриманою від Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області за 2020 про середньооблікову кількість осіб з інвалідністю, працевлаштованих роботодавцями Волинської області, в тому числі відповідачем.

У зв`язку із чим, 14.07.2021 позивач звернувся до Управління Держпраці у Волинській області для проведення перевірки виявленої розбіжності у звіті.

Управління Держпраці у Волинській області провело перевірку ТОВ«Перша»щодо додержання суб`єктом господарювання ТОВвимог законодавства про зайнятість населення, зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю в 2020, про що складено Акт перевірки від 11.02.2022 №ВЛ106/0106/АВ.

Актом перевірки Управління Держпраці у Волинській області від 11.02.2022 №ВЛ106/0106/АВ встановлено, що середньооблікова кількість працюючих у ТОВ«Перша» в 2020 складала 19 осіб, а середньооблікова кількість працюючих осіб з інвалідністю становила 0 осіб. Копію Акта перевірки від 11.02.2022 №ВЛ106/0106/АВ було отримано позивачем 19.04.2022.

Отже, саме з 20.04.2022, з наступного дня після отримання акту перевірки ТОВ«Перша»від 11.02.2022 №ВЛ106/0106/АВ слід відраховувати тримісячний строк звернення до суду, оскільки до його отримання відділенню Фонду не було відомо про те, що у відповідача протягом 2020 працювало 19 осіб, а середньооблікова кількість працюючих осіб з інвалідністю становила 0 осіб, тобто, що відповідач не виконав встановлений законом норматив працевлаштування інвалідів.

Щодо покликання апелянта на постанову Верховного Суду від 06.11.2020 у справі № 160/8707/19, то таке не заслуговує на увагу, оскільки у згаданій справі не проводилась перевірка органом Держпраці, відтак, відносини не є подібними.

Апеляційний суд при прийнятті даного рішення також застосовує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в п. 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (заява №4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча п.1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії», заява №303-A, п. 29).

Судові витрати розподілу не підлягають з огляду на результат вирішення апеляційної скарги та виходячи з вимог ст. 139 КАС України.

Отже, доводи апеляційної скарги дають підстави для висновку про правильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до правильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 308, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

постановив:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Перша» залишити без задоволення, рішення Волинського окружного адміністративного суду від 19 липня 2022 року у справі №140/3754/22 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків встановлених ч.5 ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя І. М. Обрізко судді Л. П. Іщук Т. І. Шинкар