Ухвала

від 18.01.2023 по справі 627/604/22

КРАСНОКУТСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 627/604/22

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"18" січня 2023 р. смт Краснокутськ

Краснокутський районний суд Харківської області в складі:

головуючого судді Бугаєнко І.В.,

за участі секретаря Бібленко І.С.,

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в смт Краснокутськ цивільну справу за позовом Національного природного парку «Слобожанський» до Слом`янського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), ОСОБА_1 ,треті особи,які незаявляють самостійнихвимог щодопредмета спору - Міністерство захистудовкілля таприродних ресурсівУкраїни,Державне підприємство«Науково-виробничеприродоохоронне об`єднання» прозняття обтяженьз рухомогомайна-

ВСТАНОВИВ:

НПП «Слобожанський» звернулося до суду з позовом до Слом`янського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), в якому просить зняти обтяження (арешт) зі службового автомобіля Renault Duster, державний номер НОМЕР_1 , який належить Міністерству захисту довкілля України та перебуває на балансі Національного природного парку «Слобожанський».

Ухвалою суду від 30.09.2022 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження.

23.11.2022 року ухвалою суду було залучено до участі у справі в якості співвідповідача ОСОБА_1 , а також третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України та Державне підприємство «Науково-виробниче природоохоронне об`єднання».

Представник позивача Сбітнєв С.В. у підготовче засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений, надав до суду заяву про розгляд справи без участі представника, позовні вимоги підтримує та просить задовольнити.

Представник відповідача - Слом`янського районноговідділудержавноївиконавчої службиум.Києвіцентральногоміжрегіональногоуправління Міністерстваюстиції(м.Київ) у підготовче засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суду не повідомив.

Відповідач ОСОБА_1 у підготовче засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений, 13.01.2022 року на електронну адресу суду надійшла заява про розгляд справи без його присутності, просить позовні вимоги не задовольняти.

Представник третьої особи - Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України та Державного підприємства «Науково-виробниче природоохоронне об`єднання» у підготовче засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений, причини неявки суду не повідомив.

Статтею 223 ЦПК України визначені наслідки неявки учасника справі у судове засідання.

Зокрема, згідно з ч. 3 ст. 223 ЦПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), крім відповідача, незалежно від причин неявки; неявки представника в судове засідання, якщо в судове засідання з`явилася особа, яку він представляє, або інший її представник; неявки в судове засідання учасника справи, якщо з`явився його представник, крім випадків, коли суд визнав явку учасника справи обов`язковою.

При цьому, відповідно до ч. 4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Водночас, оскільки суд надавав можливість учасникам справи реалізувати свої процесуальні права на представництво інтересів у суді та подання доказів в обґрунтування своїх вимог та заперечень, суд не знаходить підстав для повторного відкладення розгляду справи та вважає за можливим розгляну клопотання про закриття провадження у справі за відсутності учасників справи.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, судом не здійснювалося.

Суд, дослідивши матеріали справи, доходить висновку про наявність підстав для закриття провадження, виходячи з наступного.

Статтею 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

За вимогами частини першої статті 18 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.

Важливість визначення юрисдикції підтверджується як закріпленням у Конституції України принципу верховенства права, окремими елементами якого є законність, правова визначеність та доступ до правосуддя, так і прецедентною практикою Європейського суду з прав людини.

Судова юрисдикція - це компетенція спеціально уповноважених органів судової влади здійснювати правосуддя у формі встановленого законом виду судочинства щодо визначеного кола правовідносин.

Для вирішення питання про розмежування компетенції судів щодо розгляду господарських і цивільних справ недостатньо застосування виключно формального критерію - визначення складу учасників справи. Визначальною ознакою для правильного вирішення спору є характер правовідносин, з яких виник спір. При визначенні предметної та/або суб`єктної юрисдикції справ суди повинні виходити з прав та/або інтересів, за захистом яких звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, їх змісту та правової природи тощо.

Відповідно до положень частини першої статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність спору щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних індивідуальних прав, свобод чи інтересів у будь-яких правовідносинах, крім випадків, коли такий спір вирішується за правилами іншого судочинства, а, по-друге, те, що суб`єктний склад такого спору включає, як правило, фізичну особу, яка є стороною цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин (стаття 19 ЦПК України).

Відповідно до ст. 2 ГПК України учасниками відносин у сфері господарювання є суб`єкти господарювання, споживачі, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, наділені господарською компетенцією, а також громадяни, громадські та інші організації, які виступають засновниками суб`єктів господарювання чи здійснюють щодо них організаційно-господарські повноваження на основі відносин власності.

Разом з тим, відповідно до положень статті 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права.

Аналіз зазначених норм процесуального права дає підстави для висновку, що критеріями розмежування судової юрисдикції, зокрема господарської та цивільної юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад учасників правовідносин, зміст їх прав та обов`язків, предмет спору та характер спірних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ та/або спорів.

Для розмежування юрисдикції спору серед зазначених критеріїв розмежування слід також визначити хоча б один з таких критеріїв, як здійснення господарської діяльності, або наявність спору з корпоративних правовідносин, або спору щодо права власності на майно, реєстрації та обліку цього майна тощо.

Як вбачається з позовної заяви позивачем є Національний природний парк «Слобожанський», який порушує перед судом питання про зняття обтяження (арешту) на автомобіль, накладений відповідно до постанови державного виконавця.

Суб`єктний склад правовідносин містить юридичні особи, відтак, незалежно від підстав арешту майна, з огляду на характер спору позов про зняття арешту з майна згідно зі статтями 2 і 20ГПК України має розглядатися за правилами господарського судочинства.

Аналогічна правова позиція міститься в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №806/932/16 (К/9901/9234/18) та від 23 травня 2018 року у справі №757/21143/15-ц (провадження № 14-112цс18).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 255 Цивільного процесуального кодексу України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду справи без прийняття судового рішення у зв`язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов`язує неможливість судового розгляду справи.

Керуючись ст. 200, 247 п. 1 ч. 1 ст. 255, ст. ст. 256, 260, 261, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Закрити провадження у справі № 627/604/22 за позовом Національного природного парку «Слобожанський» до Слом`янського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), ОСОБА_1 ,треті особи,які незаявляють самостійнихвимог щодопредмета спору - Міністерство захистудовкіллятаприродних ресурсівУкраїни,Державне підприємство«Науково-виробничеприродоохоронне об`єднання» прозняття обтяженьз рухомогомайна на підставі пункту 1 частини 1 статті 255 Цивільного процесуального кодексу України.

Роз`яснити позивачу право на звернення до суду з вказаними позовними вимогами в порядку господарського судочинства.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду, протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Суддя: І. В. Бугаєнко