Ухвала

від 18.01.2023 по справі 932/7585/22

БАБУШКІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 932/7585/22

Провадження №2-з/932/2/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 січня 2023 року м. Дніпро

Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого - судді Овчиннікової О.С.,

при секретарі судового засідання - Киричок Л.А.,

розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 адвоката Стрижака Євгенія Юрійовича про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , Кредитної спілки «ВЗАЄМНИЙ КРЕДИТ» про визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири,

ВСТАНОВИВ:

14.12.2022 року до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська надійшла позовна заява представника ОСОБА_2 , ОСОБА_3 адвоката Стрижака Євгенія Юрійовича до ОСОБА_4 , Кредитної спілки « ВЗАЄМНИЙ КРЕДИТ» про визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири.

16.01.2023 року представник позивачів подав заяву про забезпечення позову, у якій просить суд: 1) накласти арешт на квартиру АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 57166312101; 2) заборонити органам та суб`єктам, які здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, в тому числі нотаріусам, здійснювати будь-які реєстраційні дії, в тому числі, але не обмежуючись, державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно, скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, а також вносити до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно записи про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень, записи про скасування речових прав та їх обтяжень, зміни до таких записів щодо нерухомого майна квартири АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 57166312101; заборонити ОСОБА_4 вчиняти будь-які дії ( з купівлі-продажу, міни, найму, виділу часток та інше) по відчуженню, реалізації, передачі іншим особам нерухомого майна, яким є квартира АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 57166312101.

Заяву обґрунтовує тим, що позивачі в серпні 2022 року дізналися, що квартира АДРЕСА_1 від 30.12.2021 року належить іншій особі відповідачці ОСОБА_4 . Право власності на квартиру набуто ОСОБА_4 незаконно, іпотекодержатель КС «ВЗАЄМНИЙ КРЕДИТ» порушило вимоги ст. 38 Закону України «Про іпотеку». Предметом спору є захист права власності позивачів на вказану квартиру. Невжиття заходів забезпечення позову у вигляді заборони вчинення реєстраційних дій щодо спірного нерухомого майна може мати наслідком невиконання чи утруднення виконання майбутнього рішення суду. Позивачі вважають, що існує реальна загроза невиконання судового рішення, а обраний ним спосіб забезпечення позову є співмірним із позовними вимогами. Посилаються на те, що існує висока вірогідність відчуження спірної квартири на користь третіх осіб, внаслідок чого задоволення позову не вплине на відновлення їхнього порушеного права власності на квартиру. При цьому вважають, що права титульного власника вжиттям заходів забезпечення позову порушені не будуть.

Розглянувши заяву про забезпечення позову, дослідивши матеріали цивільної справи, суд приходить до висновку про залишення заяви без задоволення з огляду на таке:

У відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши заяву про забезпечення позову, додані до неї матеріали та матеріали справи, суддя приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. ч. 1, 3-7 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду). Залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення.

Згідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ст. 151 ЦПК України суд на прохання осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову. У заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: причини, у зв`язку з якими потрібно забезпечити позов, вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтування його необхідності, інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Згідно з ст. 152 ЦПК України позов забезпечується: накладенням арешту на майно або грошові кошти, забороною вчиняти певні дії, встановленням обов`язку вчинити певні дії, забороною іншим особам здійснювати платежі або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання, зупиненням продажу описаного майна, зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку, передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України за № 9 від 22.12.2006 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» суд, при розгляді заяви про забезпечення позову, повинен з`ясувати характер спору, що виник між сторонами, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Забезпечення позову - це сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо існує ймовірність невиконання судового рішення у майбутньому або виникнення складнощів під час його виконання.

Тобто, вжиття заходів забезпечення позову є заходом забезпечення в майбутньому виконання судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини вказує на необхідність дотримання принципу справедливої рівноваги між інтересами суспільства та необхідністю дотримання фундаментальних прав окремої людини.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (у справі «Спорронг і Льоннрот проти Швеції», «Джеймс та інші проти Сполученого королівства») положення статті 1 Першого протоколу містять три окремих правила, які не застосовуються окремо: перше правило проголошує принцип мирного володіння майном, друге стосується позбавлення майна і визначає певні умови для визнання втручання у власність правомірним, третє правило визнає за державами контролювати використання майна за наявності певних умов для цього. Також, щоб зробити висновок, чи відповідає певний захід втручання в право власності принципу правомірного та допустимого втручання, слід оцінити, чи є захід законним, чи переслідує втручання суспільний інтерес, чи є такий захід пропорційним переслідуваним цілям.

Між тим, суд не вбачає підстав для задоволення вказаної заяви з огляду на те, що заявник просить забезпечити позов у визначений ним спосіб без надання жодних доказів того, що в разі невжиття заходів забезпечення може бути утрудненим та неможливим виконання рішення суду у випадку задоволення позову.

Позивачем не надано доказів на підтвердження вчинення відповідачами дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення позову до суду. Доказів вчинення відповідачами дій, спрямованих на відчуження спірного майна, а саме , нерухомого майна за вказаною вище адресою, суду не надано, а тому самі лише твердження позивача про потенційну можливість ухилення відповідачами від виконання судового рішення у разі задоволення позову без долучення відповідних доказів та обґрунтувань, не є достатньою підставою для задоволення заяви про забезпечення позову.

Таким чином, позивачем не наведено і судом не встановлено, що невжиття таких заходів забезпечення позову про які ним заявлено може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів заявника, за захистом яких вона планує звернутися до суду у цій справі, тому в задоволенні заяви про забезпечення позову слід відмовити.

Також зважаючи на наведені норми, при вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову, суд насамперед має дослідити, чи існує небезпека ускладнення можливості виконання рішення суду, чи є така небезпека реальною, та чи співмірні запропоновані заходи забезпечення позову. При цьому єдиною передбаченою законом підставою для застосування заходів забезпечення позову є ризик ускладнення виконання або неможливості виконання рішення суду у справі.

Окрім того, слід зазначити, що на підтвердження права власності позивачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на спірну квартиру АДРЕСА_1 ними не надано суду відповідних доказів, до того ж, довідка про зареєстрованих осіб за даною адресою датована 07.09.2012 року.

При цьому, представник позивачів не долучає до заяви про забезпечення позову відомості щодо ринкової вартості майна, що позбавляє суд можливості вирішити питання про співмірність заявлених позивачем вимог вартості майна, щодо якого позивач просить суд застосувати заходи забезпечення позову, відтак заява про забезпечення позову суперечить поняттю співмірності, яке передбачене ч. 3 ст. 150 ЦПК України.

Одночасно суд роз`яснює, що ця відмова не позбавляє позивача на повторне звернення до суду із заявою про забезпечення позову в порядку встановленому ЦПК України, з урахуванням аргументів, вказаних в мотивувальній частині ухвали.

За таких обставин, аналізуючи вищевикладені обставини, приймаючи до уваги наведені норми процесуального законодавства, з врахуванням роз`яснення Верховного Суду України, виходячи з оцінки обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін; спроможності заходів, яких заявник просить вжити у порядку забезпечення позову, забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; суд приходить до висновку, що вказана заява про забезпечення позову задоволенню не підлягає, оскільки на даний час судом не встановлено, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду в разі задоволення позову, а також заявником належним чином не обґрунтовано свої вимоги щодо забезпечення позову.

На підставі викладеного та керуючись вимогами ст. ст. 149-154, 157, 353 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву представника позивачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 адвоката Стрижака Євгенія Юрійовича про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , Кредитної спілки «ВЗАЄМНИЙ КРЕДИТ» про визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири - залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали до Дніпровського апеляційного суду.

Суддя О.С. Овчиннікова