Рішення

від 17.01.2023 по справі 568/1149/22

РАДИВИЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №568/1149/22

Провадження №2/568/355/22

17 січня 2023 р. м.Радивилів

Радивилівський районний суд Рівненської області

суддя Сільман А.О.

секретар судового засідання Саган В.В.

за участю:

позивача ОСОБА_1

представника позивача адвоката Боржецького О.Л.,

представника Крупецької сільської ради Марковича Б.Я.,

представника ФГ "Вільна Україна" Маркович В.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу №568/1149/22

за позовом ОСОБА_1

доКрупецької сільської ради Дубенського району Рівненської області,

Фермерського господарства "Вільна Україна",

Дубенської районної державної адміністрації Рівненської області ,

Дубенської районної ради

про визнання права на земельну частку (пай)

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Крупецької сільської ради Дубенського району Рівненської області, ФГ «Вільна України», Дубенської районної державної адміністрації, Дубенської районної ради про визнання права на земельну частку (пай).

В мотивування позовних вимог посилається на те, що з 01.11.1983 р. вона працювала у колгоспі «Перемога», а в травні 1995 р. її переведено на роботу в агровиробниче об`єднання «Вільна Україна». В 1997 р. вона була прийнята до членів АВОП «Вільна Україна». В квітні 2000 р. АВОП «Вільна Україна» реорганізовано в СФГ «Вільна Україна», де вона працювала до 05.06.2007 р.

20.03.1994 р. АВОП «Вільна Україна» отримало державний акт на право колективної власності на землю серії РВ №00003, зареєстрований під № 3, до якого доданий список членів колективного сільськогосподарського підприємства на отримання земельних паїв.

Розпорядженням голови Радивилівської районної державної адміністрації № 6 від 09.01.2001р. «Про внесення змін до паювання земель колективної власності АВОП «Вільна Україна» на підставі протоколу № 2 засідання комісії по паюванню земель колективної власності АВОП «Вільна Україна» затверджено додатковий список на розпаювання земель, до якого увійшли ще 30 членів господарства.

Як член АВОП «Вільна Україна», вона мала право на земельну частку (пай), проте її помилково не було включено до додаткового списку на паювання земель, який є додатком до Державного акту на право колективної власності на землю від 20.03.1994р. До теперішнього часу земельну частку (пай) вона не отримала, сертифікат на право на земельну частку (пай) їй не видавався.

Посилаючись на викладене, просила поновити пропущений строк позовної давності та визнати за нею право на земельну частку (пай) у розмірі 3,9 умовних кадастрових гектари із земель запасу, резервного фонду чи земель не витребуваних паїв на території Крупецької сільської ради Дубенського району Рівненської області.

Ухвалою від 19.10.2022 р. позовну заяву прийнято до провадження за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою від 08.11.2022 р. закрито підготовче провадження, справу призначено до розгляду по суті.

Ухвалою від 29.11.2022 р. в судовому засіданні оголошено перерву.

В судовому засіданні від 13.12.2022 р. оголошено перерву до 17.01.2022 р.

В судовому засіданні позивачка та її представник підтримали позовні вимоги, просили позов задовольнити. В мотивування доводів посилались на те, що позивачка була включена до додаткового списку паювання земель колективної власності, затвердженого протоколом № 2 засідання комісії по паюванню земель колективної власності АВОП «Вільна Україна» від 23.12.1999 р., проте, в подальшому через помилку її не включено до остаточного списку на розпаювання земель в розпорядженні Радивилівської районної державної адміністрації № 6 від 09.01.2001 р. Про те, що вона не була включена в остаточні списки на розпаювання земель, дізналась лише в 2016 р.

Позивачка зазначає, що в грудні 1999 року відбулось розпаювання земель, додатково виділених АВОП "Вільна Україна", і право на отримання сертифікатів на земельну частку (пай) отримали ті робітники, які працювали у господарстві на час виділення додаткових земель.

В судовому засіданні представник Крупецької сільської ради Дубенського району Рівненської області пояснив, що у випадку задоволення позовних вимог про визнання за ОСОБА_1 право на земельну частку (пай), сільська рада розгляне питання про надання їй земельної ділянки у розмірі відповідної земельної частки.

Представник ФГ «Вільна України» зауважив, що ФГ «Вільна України» не є правонаступником СФГ «Вільна Україна», що підтверджується Статутом господарства. Згідно інформації ГУ Статистики у Рівненській області СФГ «Вільна Україна» ліквідовано без правонаступників, а тому фермерське господарство «Вільна Україна» не несе будь- яких зобов`язань перед позивачкою.

Представник Дубенської районної державної адміністрації Рівненської області зауважив, що Дубенська районна державна адміністрація Рівненської області не є належним відповідачем у даній справі. Відповідно до розпорядження КМУ № 60 від 31.01.2018 р. "Питання передачі земельних ділянко сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність об`єднаних територіальних громад", райдержадміністрація втратила свої повноваження щодо розпорядженн землями сільськогосподарського призначення державної власності, оскільки такі землі з 01.01.2019 р. передані у комунальну власність відповідних об`єднань територіальних громад.

В судове засідання представник Дубенської районної ради не з`явився, подав клопотання про розгляд справи без його участі. Позовні вимоги визнає.

Судом встановлено, що згідно записів, що містяться у трудовій книжці колгоспника (оригінал оглянуто в судовому засіданні), ОСОБА_1 переведена на роботу з колгоспу "Перемога" у АВОП "Вільна Україна" 11.05.1995 р., про що у трудовій книжці вчинено відповідний запис № 32.

У відомостях про роботу міститься виправлення в даті прийняття на роботу: 11/14 травня 1996 р. прийнята на роботу різноробочою АВОП "Вільна Україна" на підставі наказу № 5 від 28.05.1996 р. (а.с. 192 )

Встановлено, що позивачка згідно запису у трудовій книжці № НОМЕР_1 , перебувала у трудових відносинах з АВОП «Вільна Україна з 11.05.1995 р. на підставі наказу № 5 від 28.05.1995 р., різноробочою.

На підставі наказу №2 від 09.06.1996 р. ОСОБА_1 прийнята в члени АВОП «Вільна Україна» 11 травня, рік прийняття містить виправлення 1995р./1996 р.

Відповідно до протоколу зборів уповноважених пайовиків агрооб`єднання «Вільна Україна» № 1 від 05.02.1997 р. вирішено: прийняти ОСОБА_1 в члени АВОП (а.с. 17).

З архівної довідки №463/01-14 від 28.11.2022 р. вбачається, що ОСОБА_1 працювала в АВОП "Вільна Україна" і їй нарахована заробітна плата з серпня 1995 р. (а.с. 77).

З довідки СФГ «Вільна Україна» № 39 від 11.05.2007 р. вбачається, що ОСОБА_1 працювала в господарстві з 11.05.1995 р., на час розпаювання земель (додатково) в 2000 році мала право на одержання земельного паю (а.с. 19).

20.03.1994 р. агровиробничому об`єднанню пайовиків (АВОП) «Вільна Україна» видано Державний акт на право колективної власності на землю серії РВ № 00003, зареєстрований в Книзі записів державних актів № 3. До Державного акту на право власності на землю долучений список громадян - членів колективного сільськогосподарського підприємства (додаток № 1). В даному списку прізвище ОСОБА_1 відсутнє (а.с. 21-32).

Інших Державних актів на право колективної власності на землю цьому сільськогосподарському підприємству не видавалось.

Протоколом засідання комісії АВОП «Вільна Україна» № 2 від 17.08.1996 р. внесено доповнення в списки громадян-членів АВОП «Вільна Україна», які мають право на земельну частку (пай) на підставі Державного акту на право колективної власності на землю серія РВ 00003, виданого від 20.03.1994 р (а.с. 82). У список для додаткового паювання земель колективної власності включено 73 особи. Цей додаток містить не тільки порядковий номер, але й номер до Державного акту на землю. В даному списку прізвище ОСОБА_1 відсутнє (а.с. 84-87).

Крім того, протоколом збрів рішенням зборів уповноважених пайовиків «Вільна Україна» № 3 від 17.08.1996 р. затверджено рішення комісії остаточного формування списку пайовиків, які мають право на отримання земельної частки ( паю), які включає 346 осіб.

У вказаному списку прізвище позивачки ОСОБА_1 відсутнє (а.с. 90-98).

Згідно протоколу № 2 від 23.12.1999 р. засідання комісії АВОП «Вільна Україна» (а.с. 132) «Про виділення земельних сертифікатів працівникам, які відпрацювали в даному господарстві 5 років і мають право на земельну частку (пай)» затверджено рішення зборів господарства про виділення земельних ділянок працівникам, які мають право на земельну частку пай в кількості 30 осіб. В додаткових списках прізвище ОСОБА_1 відсутнє (а.с. 134).

31.03.2000 р. ОСОБА_1 звільнена з членів АВОП "Вільна України" та 01.04.2000 р. прийнята на робту в СФГ "Вільна України" на посаду головного економіста та касира, що підтверджується записами у трудовій книжці (а.с. 193).

Розпорядженням Радивилівської районної адміністрації № 6 від 09.01.2001 р. «Про внесення змін до паювання земель колективної власності АВОП «Вільна Україна» затверджено протокол № 2 засідання комісії по паюванню земель колективної власності АВОП "Вільна Україна" від 23.12.1999 р. та затверджено списки для паювання земель колективної власності АВОП «Вільна Україна» за рахунок додаткових 117,0 га земель, які передано сесією Михайлівської сільської ради від 20.12.1999 р. № 46 з державної власності в колективну власність на отримання сертифікатів на право на земельну частку (пай) розміром 3,9 умовних кадастрових гектар.

В даному списку прізвище ОСОБА_1 відсутнє (а.с. 33-34).

З інформації Головного Управління статистики в Рівненській області №02-2-05/36 від 19.01.2012 р. вбачається, що АВОП «Вільна Україна» ліквідована Радивилівською районною державною адміністрацією Рівненської області 05.09.2001 р. (а.с. 79).

Відповідно до довідки СФГ "Вільна Україна", АВОП "Вільна Україна" реорганізовано в селянське-фермерське господарство "Вільна Україна", що підтверджено протоколом зборів уповноважених від 04.04.2000 р. (а.с. 195).

06.09.2016 р. ОСОБА_1 звернулась до Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області з клопотанням, в якому повідомила, що помилково не була включена до списків на паювання земель колективної власності АВОП «Вільна Україна» (а.с. 37).

На запит позивачки ГУ Держгеокадастру у Рівненській області повідомило, що п 2 Указу Президента України від 08.07.1995р. №720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» право на пай мають члени сільськогосподарського підприємства (інші) відповідно до списку, що додається до Державного акта на право власності на землю. За інформацією Управляння Держгеокадастру у списку громадян членів АВОП « Вільна Україна» (додатку №1 до Державного акта РВ №00002) ОСОБА_1 не зазначена. У додатковому списку на підставі розпорядження №06 від 09.01.2001 р. на паювання земель позивачка ОСОБА_2 також не вказана.

До додаткового списку для паювання земель на підставі розпорядженні голови Радивилівської районної державної адміністрації № 6 від 09.01.2001 р. позивач також не включена (а.с. 38).

Листом № Г-26/020 від 21.11.2016 р. Радивилівська районна державна адміністрація Рівненської області повідомила позивачку про те, що відповідне розпорядження про виділ земельної частки (паю) можливе лише після надання нею документів, що посвідчують її право на земельну частку (пай) (а.с. 40).

Згідно п. 21 Прикінцевих положень до ЗК України установлено, що з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні" землі колективних сільськогосподарських підприємств, що припинені (крім земельних ділянок, які на день набрання чинності зазначеним Законом перебували у приватній власності), вважаються власністю територіальних громад, на території яких вони розташовані. Зазначений Закон є підставою для державної реєстрації права комунальної власності на земельні ділянки, сформовані за рахунок земель, які в силу зазначеного Закону переходять до комунальної власності.

Норма статті 5 ЗК України (у редакції, який діяв на час виникнення спірних відносин) передбачає, що земля може належати громадянам на праві колективної власності.

Суб`єктами права колективної власності на землю є колективні сільськогосподарські підприємства, сільськогосподарські кооперативи, садівницькі товариства, сільськогосподарські акціонерні товариства, у тому числі створені на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств.

Розпорядження земельними ділянками, що перебувають у колективній власності громадян, здійснюється за рішенням загальних зборів колективу співвласників.

Кожний член колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства у разі виходу з нього має право одержати свою частку землі в натурі (на місцевості), яка визначається в порядку, передбаченому частиною шостою і сьомою статті 6 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 5 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" сільські, селищні, міські ради в межах їх повноважень щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості): розглядають заяви власників земельних часток (паїв) щодо виділення їм в натурі (на місцевості) земельних ділянок; приймають рішення щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості); організовують проведення розподілу земельних ділянок між особами, які мають право на виділення їм земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) та земель, що залишилися у колективній власності, в порядку, визначеному цим Законом, тощо.

Відповідно до пункту 2 Указу Президента України "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям" від 08 серпня 1995 року №720/95 право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.

Згідно роз`яснень викладених в п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16.04.2004 за № 7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ», член колективного сільськогосподарського підприємства, включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта, і в разі його смерті у спадкування права на земельний пай здійснюється за нормами ЦК, у тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай). Невнесення до зазначеного вище списку особи, яка була членом КСП на час передачі у колективну власність землі, не може позбавити її права на земельну частку.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 ЗК України (в редакції на час виникнення спірних відносин)Державний акт на право колективної власності на землю видається колективному сільськогосподарському підприємству, сільськогосподарському кооперативу, сільськогосподарському акціонерному товариству із зазначенням розмірів земель, що перебувають у власності підприємства, кооперативу, товариства і у колективній власності громадян. До державного акта додається список цих громадян.

Згідно з вимогами статей 22, 23 ЗК України та зазначеного Указу, особа набуває право на земельний пай за наявності трьох умов: 1) перебування в числі членів колективного сільськогосподарського підприємства на час паювання; 2) включення до списку осіб, доданого до державного акта на право колективної власності на землю; 3) одержання колективним сільськогосподарським підприємством цього акта.

Тобто, за умов відсутності трьох складових одночасно, а саме: перебування позивача в членах колективного сільськогосподарського підприємства, отримання підприємством державного акта на право колективної власності на землю та включення особи до списку, доданого до цього акту, особа не має права на земельну частку (пай).

Член колективного сільськогосподарського підприємства, включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта, і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами ЦК України, у тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай).

Отже, особа набуває права на земельну частку (пай) у разі, якщо на момент одержання колективним сільськогосподарським підприємством акта на право колективної власності на землю вона працювала в цьому підприємстві, була його членом та включена до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.

Громадянин, якого помилково (безпідставно) не внесено до списку чи виключено з нього - додатку до державного акта на право колективної власності на землю, має до проведення розпаювання і видачі сертифікатів звернутися до загальних зборів членів з питанням щодо внесення його до списку. Якщо землі вже розпайовані, то за згодою всіх власників сертифікатів має бути проведено перепаювання; у разі ж недосягнення згоди спір розглядається в судовому порядку.

У такому випадку особа має звернутися до суду з позовом про визнання її права на земельну частку (пай) в колективному сільськогосподарському підприємстві.

Питання набуття та припинення членства в колективному сільськогосподарському підприємстві регулюється статутом підприємства.

Список громадян, які мають право на земельну частку (пай), як додаток до державного акту, формується самим підприємством відповідно до статуту, розглядається і затверджується загальними зборами (зборами уповноважених) членів підприємства, підписується головою сільськогосподарського підприємства та головою місцевої ради.

У спірних правовідносинах основою набуття статусу члена й виникнення відповідних прав, пов`язаних з членством у колективному підприємстві, є юридичний склад, що включає в себе прийняття уповноваженим органом відповідного рішення про прийняття заявника до складу членів колективного сільськогосподарського підприємства та його трудова участь у діяльності цієї організації.

Умовою набуття особою права на земельну частку (пай) є те, що ця особа повинна працювати в цьому підприємстві на момент одержання колективним сільськогосподарським підприємством акта на право колективної власності на землю.

Встановлено, що на час отримання Державного акта на землю 20.03.1994 р. позивачка в АВОП "Вільна Україна не працювала і членом цього господарства не була, а тому не мала права на земельну частку (пай) і не могла бути включеною до списку осіб на отримання земельної частки (паю), який є Додатком до Державного акту про право власності на земельну ділянку.

Згідно розпорядження районної державної адміністрації від 09.01.2001 р. №6 до списку на паювання земель, який є додатком до Державного акту на право колективної власності на землю серії 0003 від 20.03.1994 року до вказаного списку на право на отримання сертифікаті на право на земельну ділянку (пай) були додатково включені пропущені (мовою оригіналу) члени господарства, тобто ті особи які з різних причин не були включені до першого (основного) списку, який є додатком до Державного акту. Цей список складається із 30 осіб. Позивач до цього списку також не включена.

Вбачається, що додатковий список сформований на підставі Протоколу №2 зборів уповноважених АВОП «Вільна Україна» від 23 грудня 1999 року. На зборах було прийнято рішення «про виділення земельних сертифікатів працівникам, які відпрацювали в даному господарстві 5 років і мають право на земельну частку (пай)».

Встановлено, що позивачка ОСОБА_1 працювала в АВОП «Вільна Україна» з 11 травня 1995/1996 року (містяться виправлення), була прийнята в члени АВОП - 05.02.1997 року. (а.с.133)

Таким чином, на час розгляду зборами питання про додаткове виділення земельних сертифікатів 23.12.1999 року позивачка не відпрацювала у цьому сільськогосподарському підприємстві 5 років, що є необхідною умовою для отримання земельного паю, а тому не була і не могла бути включеною до додаткового списку на паювання земель.

Та обставина, що відповідне розпорядження щодо затвердження списку, сформованого зборами уповноважених членів АВОП «Вільна Україна» 23.12.1999 року, було прийнято головою Радивилівської районної державної адміністрації лише 09.01.2001 року правового значення не має.

Доводи позивача про те, що додатковий список на отримання земельного паю був складений щодо осіб, які працювали в АВОП «Вільна Україна» вже після отримання Державного акта на землю, тобто після 20.03.1994 року спростовуються сукупністю наданих доказів.

За Указом Президента України "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям" (від 8 серпня 1995 року) (720/95), право на земельний пай отримали всі особи, які входили до складу КСП на момент паювання землі і яких внесено до списку, що його додають до державного акту на право колективної власності на землю. Згідно із законодавством, членами КСП були особи які постійно працювали в КСП на час отримання Державного акта про право власності на землю.

Встановлено, що Державний акт на право колективної власності на землю виданий виробничому об' єднанню «Вільна Україна» 20.03.1994 року. Таким чином, право на отримання земельної частки (паю) відповідно до Указу Президента України "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям" мали лише особи, які на цьому підприємстві постійно працювали на час отримання Державного акту.

Встановлено, що позивачка працювала в агровиробничому об`єднанні "Вільна Україна" з травня 1995 р., а в члени АВОП «Вільна Україна» прийнята в лютому 1997 р.

Додатковий список до акту на отримання земельної частки (паю) від 09.01.2001 р. є додатком до Державного акта на право колективної власності на землю від 20.03.1994 р., оскільки на час складання первинного списку осіб, які мають право на пай, були «пропущені члени господарства» (мовою оригіналу). Про це безпосередньо вказано в розпорядженні при складанні додаткового списку (а.с. 38). Крім того, додатковий список сформований рішенням зборів сільськогосподарського підприємства 23.12.1999р. і на час його складання позивачка не мала необхідного 5 річного стажу роботи на підприємстві, що було умовою при включенні до списку.

Встановлено і сторони визнають, що був виданий лише один Державний акт на право колективної власності на землю від 20.03.1994 р., до якого існує два додатки списки осіб, які мають право на отримання земельного паю.

Позивачка ОСОБА_1 до цих двох списків, які є додатком до Державного акту на землю, на отримання земельного паю не включена.

За таких обставин у суду першої інстанції відсутні підстави для визнання за ОСОБА_1 права на земельну частку (пай) згідно державного акту на право колективної власності на землю від 20.03.1994 року, оскільки на час видачі Державного акта сільськогосподарському підприємству позивач не була членом цього сільськогосподарського підприємства і, як наслідок, не могла бути включена у списик осіб на отримання земельного паю. Крім того, на час формування додаткового списку 23.12.1999р. позивачка не мала необхідного 5 річного стажу роботи у сільськогосподарському підприємстві, що також виключало можливість отримання земельного паю.

Суд відхиляє довідку від 11.05.2007 р №39, вдану СФГ «Вільна Україна», в якій вказано, що ОСОБА_1 працювала в господарстві з 11 травня 1995 року, тому на час розпаювання земель (додатково) в 2000 році мала право на одержання земельного паю, оскільки викладена в ній інформація щодо прав позивачки на отримання земельного паю, носить оціночний характер керівника господарства і суперечить Указу Президента України "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям", яким врегульовано питання набуття прав на отримання земельних паїв.

Представник позивача, оспорюючи в судовому засіданні належність та допустимість наданих відповідачем доказів, посилався на те, що витребувані у відповідача ухвалою суду від 08.11.2022 р. документи у строк до 28.11.2022 р. були представлені останнім 29.11.2022р., тобто з порушенням встановленого судом строку; надані відповідачем копії документів належнім чином не посвідчені; їх копії не направлені позивачу, а тому не можуть бути прийняті судом в якості обґрунтування заперечень на позов.

Суд відхиляє ці доводи представника позивача з огляду на наступне.

Встановлено, що порушення строків подачі документів відповідачем на один день (29.11.2022 р. замість 28.11.2022р.) мало місце у зв`язку з відключенням енергопостачання, але при цьому затребувані судом документи були подані відповідачем до початку судового засідання.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що дані обставини не призвели до порушення прав позивача і не можуть впливати на правові висновки щодо суті позовних вимог.

Крім того, в судових засіданнях 29.11.2022 р. та 13.12.2022 р. при огляді поданих документів суд пересвідчився в достовірності поданих копій, а тому заперечення представника позивача щодо неналежного посвідчення копій, є необґрунтованими.

При розгляді справи судом двічі в судових засіданнях 29.11.2022 р. та 13.12.2022 р. була оголошена перерва для надання представнику позивача можливості ознайомитись з наданими ФГ "Вільна Україна" документами. З цими документами представник позивача був ознайомлений, про що свідчить запис в протоколі судового засідання.

Таким чином, пропуск подачі документі на один день з поважних причин, встановлення їх достовірності в судовому засіданні, ознайомлення представника позивача з поданими документами двічі в судовому засіданні свідчать про відсутність порушень прав позивача та надмірний формалізм доводів представника позивача.

Надмірний процесуальний формалізм не враховує вимог справедливості, добросовісності й розумності та може спотворити завдання цивільного судочинства і призвести до несправедливого рішення.

Вказані обставини дають підстави для висновку, що надмірний формалізм під час вирішення питання про допустимість доказів у справі суперечить принципу верховенства права, завданням цивільного судочинства та порушує, гарантоване п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Доводи відповідача ФГ "Вільна Україна" про те, що фермерське господарство не є правонаступником АВОП "Вільна Україна" суд вважає безпідставними, оскільки не підтверджені належними доказами.

З матеріалів справи вбачається, що АВОП "Вільна Україна" та ФГ "Вільна Україна" мають одну юридичну адресу: Рівненська обл., Радивилівський район, с. Михайлівка та однаковий код ЄДРПОУ - 30718381.

Довідкою ФГ "Вільна Україна" підтверджено, що АВОП "Вільна Україна" з 01.04.2000 р. перейменовано в ФГ "Вільна Україна", тобто має місце лише зміна у назві сільськогосподарського підприємства.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справу в межах заявлених позовних вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом та виходить з приписів ст. 81 ЦПК України, згідно яких кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Оцінюючи докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що заявлений позов ОСОБА_1 задоволенню не підлягає, оскільки позовні вимоги ОСОБА_1 не грунтуються на вимогах законодавства та не підтверджені належними доказами.

Суд застосовує позовну давність лише тоді, коли є підстави для задоволення позовної вимоги. Тобто, перш ніж застосувати позовну давність, суд має з`ясувати та зазначити у судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. Якщо таке право чи інтерес не порушені, суд відмовляє у задоволенні позову через його необґрунтованість.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, витрати зі сплати судового збору слід покласти на позивача.

Керуючись ст. ст. 76-81, 263-265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ

Позов ОСОБА_1 доКрупецької сільської ради Дубенського району Рівненської області, ФГ "Вільна Україна", Дубенської районної державної адміністрації Рівненської області, Дубенської районної ради про визнання права на земельну частку (пай)- залишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржено до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 )

Відповідач:Крупецька сільська рада Дубенського району Рівненської області (35541, Рівненська обл., Дубенський р-н, с.Крупець, вул.Довга, 68, ЄДРПОУ 04387496);

Фермерське господарство "Вільна Україна" (35544, Рівненська обл., Дубенський р-н, с.Михайлівка, ЄДРПОУ 30718381);

Дубенська районна державна адміністрація Рівненської області (35600, Рівненська обл. м.Дубно, вул.Д.Галицького, 17, ЄДРПОУ 40457830);

Дубенська районна рада (35600, Рівненська обл. м.Дубно, вул.Д.Галицького, 17, ЄДРПОУ 21094100)

Повний текст судового рішення виготовлений 19.01.2023 р.

Суддя А.О. Сільман