Рішення

від 23.10.2007 по справі 240/11-06/14/8

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

240/11-06/14/8

     ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

      01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16                                                     тел. 230-31-77

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"23" жовтня 2007 р.                                                                    Справа № 240/11-06/14/8

за позовом                    товариства з обмеженою відповідальністю „Рекламне агентство „Медіа

                              Ска”, м. Київ

до відповідача          товариства з обмеженою відповідальністю “Тетерів”, смт. Іванків

про                                    стягнення 238 740,10 грн.

Суддя                   Л.В. Чорна,

    за участю представників сторін:

від позивача:                 –Цвєтков Г.О., уповноважений, довіреність від 04.07.2007р. б/н;

від відповідача:            –Бойчук Д.Л., повірений, довіреність від 29.11.2006р. б/н;

СУТЬ СПОРУ :

позивач –товариство з обмеженою відповідальністю „Рекламне агентство „Медіа Ска”, м. Київ звернувся до господарського суду Київської області з позовом від 22.08.2006р. до відповідача –товариства з обмеженою відповідальністю “Тетерів”, смт. Іванків, в якому просить стягнути з відповідача заборгованість в сумі 238740,10 грн. , яка складається з основного боргу в сумі 233300,00 грн., збитків, завданих інфляційними процесами в сумі 4262,00 грн., трьох процентів річних в сумі 1178,10грн., а також покласти на відповідача судові (господарські) витрати.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач не виконав свої зобов'язання за укладеним між позивачем і відповідачем договором № 07.02.06 про надання рекламних послуг від 07.02.2006р., а саме не сплатив кошти в сумі 76650 грн. по І етапу фінансування рекламних послуг, та не розрахувався з позивачем за надані рекламні послуги по ІІ етапу в сумі 156650,00 грн., тобто загальна сума боргу за договором складає 233300,00 грн. Враховуючи положення ст. 625 ЦК України, з відповідача належить до стягнення сума боргу з врахуванням збитків, завданих інфляційними процесами та трьох процентів річних за весь період прострочення.

Відповідач у відзиві від 25.10.2006р. б/н проти позовних вимог заперечує та просить суд відмовити в позові, мотивуючи свої заперечення тим, що між сторонами договору не було узгоджено макетів продукції, доказів направлення відповідачу акту виконаних робіт суду не подано, позивач виконував свої зобов'язання за договором № 07.02.06 про надання рекламних послуг від 07.02.2006р. неналежним чином, не узгодив макетів, роликів, не надав підтвердження виконаних робіт, розмістив на телеканалах неузгоджені рекламні ролики, які не задовольняють вимог відповідача.

Рішенням господарського суду Київської області від 25.10.2006р. позов задоволено повністю та стягнуто з відповідача на користь позивача 233300,00 грн. основного боргу, 4262,00 грн. інфляційних, 1178,10 грн. 3% річних, 2387,40 грн. державного мита, 118,00 грн. судових витрат. На виконання рішення 17.11.2006р. видано наказ.

Постановою Вищого господарського суду України від 26.12.2006р. рішення у справі було скасовано, справа № 240/11-06 передана на новий розгляд до господарського суду Київської області. Висновки касаційної інстанції ґрунтуються на тому, що місцевим судом не повністю досліджені всі обставини справи, а саме не досліджено доводи відповідача щодо невиконання позивачем робіт з виготовлення флаєрів, їх вкладення до упаковок дисків, нанесення логотипів у визначеній Договором кількості, розміщення реклами на телеканалі „ТЕТ” в квітні 2006р., не з'ясовано протиріччя направлення відповідачу акту прийому-передачі виконаних робіт, не з'ясовано виконання сторонами умов пункту 6.2 Договору в частині складення і підписання акта за результатами виконання повного переліку робіт, в тому числі за квітень 2006р.

Відповідно до постанови про закінчення виконавчого провадження Державної виконавчої служби в Іванківському районі від 18.12.2006р., оригінал наказу господарського суду від 17.11.2006р. у справі № 240/11-06 (а.с. 119) був повернутий до суду без виконання.

Відповідно до постанови Вищого господарського суду України від 26.12.2006р. ухвалою від 25.01.2007р. господарський суд Київської області прийняв справу до провадження для нового розгляду, ухвалою від 03.05.2007р. позов залишено без розгляду. Постановою Вищого господарського суду України від 24.07.2007р. ухвала від 03.05.2007р. скасована, справа направлена на розгляд до господарського суду Київської області.

Відповідно до Постанови Вищого господарського суду України від 24.07.2007р. справа прийнята до провадження ухвалою від 05.09.2007р., їй присвоєно номер 240/11-06/14/8.

Розглянувши по суті позов товариства з обмеженою відповідальністю „Рекламне агентство „Медіа Ска”, м. Київ (далі по тексту –Рекламне агентство) до товариства з обмеженою відповідальністю “Тетерів”, смт. Іванків (далі по тексту –ТОВ „Тетерів”), вислухавши пояснення, міркування та заперечення представників сторін та вивчивши додатково зібрані у справі матеріали, господарський суд

встановив:

відповідно до частини 1  ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цивільними актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Згідно із частиною 2 зазначеної статті, підставою виникнення взаємних цивільних прав та обов'язків сторін у справі є укладений між ними 07.02.2006р. договір про надання рекламних послуг № 07.02.06 (надалі –Договір). За правовим змістом зазначений договір є договором про надання послуг, відповідно до якого, за визначенням ст. 901 ЦК України, одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу.

Відповідно до ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог закону, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до умов пункту 2.1 Договору рекламне агентство (виконавець) надає ТОВ „Тетерів” (замовник) послуги по розміщенню реклами, а замовник зобов'язується передати виконавцю рекламу, прийняти та оплатити послуги.

Згідно до пунктів 3.1. 4.1, 5.1 Договору замовник зобов'язаний передати виконавцю вихідні матеріали для Реклами не пізніше п'яти днів з моменту підписання договору, забезпечити відповідність Реклами, що передається, діючим технічним умовам та технічним вимогам виконавця, а виконавець зобов'язаний погоджувати всі макети продукції, зміст та хронометраж відеороликів із замовником. Відповідно до пункту 6.2 Договору замовник зобов'язався оплатити послуги виконавця в два етапи: І етап –50% у строк не пізніше семи банківських днів з моменту підписання договору; ІІ етап –50% після виконання виконавцем повного переліку робіт згідно з Договором та підписання замовником відповідних актів.

Згідно із додатком №1 від 07.02.2006р. сторони погодили умови розміщення реклами, а саме нанесення реклами ТМ „Бондарьов” на флаєри, вкладені в упаковку СD, нанесення логотипу на накатку сd- диску „Бондарьов” в кількості 10000 шт.; розміщення ТВ ролику на каналі „Студія 1+1” –90 виходів ролику згідно медіа-плану, не менш 50% виходів в прайм-тайм; розміщення ТВ ролику на каналі „ТЕТ” –90 виходів ролику згідно медіа-плану, не менш 50% виходів в прайм-тайм.

Відповідно до пункту 6.3 Договору загальна вартість рекламних послуг складає 313300,00 грн.

Відповідно до припису ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем виконано умови Договору належним чином.

Так, узгодження макетів, змісту та хронометражу роликів здійснювалось шляхом електронного листування (а.с. 24, 30-41, 56-61), яке містить в тому числі підтвердження відповідачем отримання електронних листів позивача та відповіді відповідача на них, та відповідає звичайній практиці рекламних агентств.

Відповідно до вказівок Вищого господарського суду України, викладених в постанові від 26.12.2006р., які є обов'язковими для суду першої інстанції згідно до ст. 11112 ГПК України, судом встановлено факт замовлення позивачем, виготовлення та отримання флаєрів ТМ „Бондарьов” в кількості обумовленій в додатку №1 до договору від 07.02.2006р. –10 000 шт., що вбачається з поданого позивачем Акту прийому-передачі від 15.04.2006р., складеного між ТОВ „Медіа Стейлс” та ТОВ „Рекламне агентство „Медіа Ска”. Щодо вкладення флаєрів в упаковку СD, нанесення логотипу на накатку сd- диску „Бондарьов”, судом встановлено обов'язок саме замовника (ТОВ „Бондарьов”) передати виконавцю –Рекламному агентству вихідні матеріали (в тому числі СD-диски) для Реклами не пізніше п'яти днів з моменту підписання договору. Суду не подано жодних доказів виконання відповідачем пункту 3.1 Договору, з якого вбачається такий обов'язок.

Відповідно до вказівок Вищого господарського суду України, викладених в постанові від 26.12.2006р., які є обов'язковими для суду першої інстанції, судом встановлено факт розміщення позивачем реклами ТМ „Бондарьов” на каналі „Студія 1+1” та каналі „ТЕТ” в березні та квітні 2006р. відповідно до умов Договору. Додатком №2 від 07.02.2006р. сторонами погоджено медіа-план розміщення рекламного ролику ТМ „Бондарьов” на телевізійних каналах „Студія 1+1” на березень і квітень 2006р. та на каналі „ТЕТ” на березень 2006р. Відповідно до зазначеного Додатку №2 медіа-план розміщення реклами на каналі „ТЕТ” з 01.04.2006р. у зв'язку з внесенням змін до сітки віщання, має бути представлений наприкінці березня та оформлений Додатком 3. Про фактичне розміщення реклами на телеканалі „ТЕТ” в березні 2006р. свідчить копія ефірної довідки від 23.05.2006р. № 048 (а.с. 25). Про фактичне розміщення реклами на телеканалі „Студія 1+1” в березні та квітні 2006р. свідчить копія ефірної довідки телеканалу „Студія 1+1” (а.с. 28-29).

Як встановлено судом з копії журналу вихідної кореспонденції, позивачем у відповідності до умов Додатку №2 04.04.2006р. відповідачу направлялися документи для укладення Додатку №3 (розміщення реклами на каналі „ТЕТ” у квітні 2006р.) поштою на паперовому носії. Про фактичне розміщення реклами ТМ „Бондарьов” позивачем на каналі „ТЕТ” в квітні 2006р. свідчить копія ефірної довідки від 23.05.2006р. № 049 (а.с. 26).

Посилання відповідача про розміщення позивачем на телеканалах неузгоджених рекламних роликів, які не задовольняють вимог відповідача, судом відхиляється. Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Пункт 7.2 Договору передбачає направлення замовником виконавцю письмової претензії про невиконання (неналежне виконання) виконавцем своїх зобов'язань по Договору (розміщення та трансляції реклами в перекрученому вигляді, нерозміщення реклами з вини виконавця). Виконавець зобов'язаний в 15-денний термін з дня отримання письмової претензії виправити порушення шляхом розміщення відповідної реклами в ефірі на каналах „Студія 1+1” або „ТЕТ” належним чином в аналогічний час. Суду не подано доказів пред'явлення письмової претензії відповідачем позивачу у відповідності до пункту 7.2 Договору, або доказів пред'явлення будь-яких претензій взагалі щодо неналежного надання рекламних послуг (виготовлення та розміщення флаєрів або розміщення телевізійної реклами).

Відповідно до вказівок Вищого господарського суду України, викладених в постанові від 26.12.2006р., які є обов'язковими для суду першої інстанції, судом встановлено факт направлення позивачем відповідачу актів виконаних робіт, які містять відомості за повний перелік виконаних робіт за березень 2006р. на суму 156650,00грн. та за квітень 2006р. на суму 156650,00 грн., всього на 313300,00 грн. у відповідності до пункту 6.2 Договору. Як свідчить копія журналу вихідної кореспонденції, 31.03.2006р. позивачем відповідачу направлявся акт виконаних робіт за березень 2006р. на суму 156650,00 грн. поштою на паперовому носії. Як свідчить копія журналу вихідної кореспонденції, 24.04.2006р. позивачем відповідачу направлявся акт виконаних робіт за квітень 2006р. на суму 156650,00 грн. поштою на паперовому носії. Крім того, суду подані описи вкладення в цінний лист та фіскальні чеки „Укрпошти”, з яких вбачається, що позивачем 06.03.2007р. повторно направлялися акти прийому-передачі виконаних робіт за березень та квітень 2006р. на обидві адреси відповідача, зазначені в договорі про надання рекламних послуг № 07.02.06 від 07.02.2006р., при чому з другої адреси, зазначеної в договорі як поштова адреса відповідача, рекомендоване поштове відправлення повернулось відправнику (оригінал доданий до матеріалів справи).

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Суду не подано жодних доказів того, що замовником вчинені будь-які дії, які б свідчили про відмову замовника від приймання виконаної роботи, або про наявність зауважень щодо якості наданих рекламних послуг.

Згідно приписів ст.525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Судом встановлено неналежне виконання відповідачем свого зобов'язання щодо прийняття та оплати наданих рекламних послуг за договором.

Як вбачається з копії виписки по рахунку Рекламного агентства (а.с. 42), відповідачем сплачено позивачу кошти: платіжним дорученням від 24.03.2006р. в сумі 30 000,00 грн., платіжним дорученням від 27.04.2006р. в сумі 50 000,00 грн. З поля „призначення платежу” платіжних доручень вбачається, що кошти сплачувались не як авансовий платіж по І етапу згідно пункту 6.2 Договору, а за послуги по розміщенню реклами згідно рахунку № 09/03/06 від 09.03.2006р. З поданої позивачем копії зазначеного рахунку (долучена до матеріалів справи) вбачається, що рахунок було виставлено виконавцем замовнику саме на послуги по розміщенню реклами ТМ „Бондарьов” на загальну суму договору 313300,00 грн., а не на авансовий платіж 50% по І етапу згідно пункту 6.2 Договору.

Відповідно до п. 3.8 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління НБУ від 21.01.2004р. № 22 та зареєстрованої в Мін'юсті України 29.03.2004р. № 377/8976 реквізит „призначення платежу” платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Платник та отримувач у договорах між ними можуть встановлювати додаткові вимоги до даних, які потрібно зазначати в реквізиті „призначення платежу”. Посилання на суму податку на додану вартість платник робить у випадках, передбачених законодавством України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення „призначення платежу”. Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність вимогам, викладеним у цій главі, лише за зовнішніми ознаками. Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Сплата коштів відповідачем згідно виставленого рахунку за надання рекламних послуг від 09.03.2006р. № 09/03/06 свідчить про визнання відповідачем свого обов'язку щодо оплати наданих рекламних послуг.

Таким чином, судом встановлено, що залишок боргу відповідача перед позивачем за спірним договором становить 313 300,00 –30 000,00 –50 000,00 = 233 300,00 грн.

Відповідно до ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених ГК України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші тощо), а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. За таких обставин вимога позивача щодо стягнення основного боргу в сумі 233 300,00 грн. є обґрунтованою, документально доведеною та підлягає задоволенню.

Відповідно до частини 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Відповідно до частини 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки термін виконання зобов'язання у відповідності до пункту 6.2 Договору настав 07.05.2006р., таким чином, розмір 3% річних за весь час прострочення платежу з 07.05.2006р. до дня розгляду справи складає:

                                                            233300,00(основний борг)Ч3

533 (кількість днів прострочення) Ч ------------------------------------ =10220,43 грн.

                                                                        100Ч365 (днів)

Враховуючи те, що позивачем заявлено до стягнення три проценти річних в сумі 1178,10 грн. і заяв про збільшення або уточнення позовних вимог позивачем подано не було, те що ст.20 ЦК України визначає здійснення особою захисту цивільного права на свій розсуд, вимога позивача про стягнення з відповідача трьох процентів річних є обґрунтованою та підлягає задоволенню в заявленій до стягнення сумі –1178,10 грн.

Згідно повідомлень Державного комітету статистики, індекс споживчих цін (індекс інфляції) за період з травня 2006р. по жовтень 2007р. складає 1,185. Таким чином, основний борг з врахуванням збитків, завданих інфляцією, становить 233300,00(основний борг)Ч1,185 = 276460,50 грн., відповідно збитки, завдані інфляційними процесами складають 276460,50 - 233300,00 = 43160,50 грн.

Враховуючи те, що позивачем заявлено до стягнення збитки, завдані інфляційними процесами в сумі 4262,00 грн. і заяв про збільшення або уточнення позовних вимог позивачем подано не було, те що ст.20 ЦК України визначає здійснення особою захисту цивільного права на свій розсуд, вимога позивача про стягнення з відповідача збитків, завданих інфляційними процесами, є обґрунтованою та підлягає задоволенню в заявленій до стягнення сумі –4262,00 грн.

Враховуючи вищевикладене, суд задовольняє позов товариства з обмеженою відповідальністю „Рекламне агентство „Медіа Ска” до товариства з обмеженою відповідальністю „Тетерів” повністю та присуджує до стягнення з ТОВ „Тетерів” на користь Рекламного агентства 233300,00 грн. основного боргу, три проценти річних в сумі 1178,10 грн. та збитки завдані інфляційними процесами в сумі 4262,00 грн., всього 238740,10 грн.

Витрати по сплаті державного мита відповідно до статті 49 ГПК України та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до статті 44 ГПК України покладаються судом на відповідача.

Беручи до уваги вищевикладене та керуючись ст.ст. 20, 525, 526, 610, частиною 1 ст. 612, ст. 627, 629, 901 ЦК України, ст. 173 ГК України, пунктом 3.8 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління НБУ від 21.01.2004р. № 22 та зареєстрованої в Мін'юсті України 29.03.2004р. № 377/8976, ст.ст. 33, 43, 82-85, 11112 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю „Рекламне агентство „Медіа Ска” до товариства з обмеженою відповідальністю „Тетерів” задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Тетерів” (07200, Київська обл., смт. Іванків, вул. Фрунзе, буд. 49, р\р 260050010852 в АТ Банк „Велес”, МФО 322799, код ЄДРПОУ 30869464) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Рекламне агентство „Медіа СКА” (02068, м. Київ, вул. Драгоманова, буд. 9 кв. 40,р\р 26001000595301 в АКБ „Київ”, м. Київ, МФО 322498, код ЄДРПОУ 32823547) 233300,00 грн. (двісті тридцять три тисячі триста гривень) основного боргу, три проценти річних в сумі 1178,10 грн. (одна тисяча сто сімдесят вісім гривень десять копійок), збитки завдані інфляційними процесами в сумі 4262,00 грн. (чотири тисячі двісті шістдесят дві гривні), державне мито в сумі 2387,40 грн. (дві тисячі триста вісімдесят сім гривень сорок копійок) та 118,00 грн. (сто вісімнадцять гривень) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання, і може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя                                                                                Чорна Л. В.