Постанова

від 19.01.2023 по справі 753/19551/21

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/1123/23 Справа № 753/19551/21 Суддя у 1-й інстанції - Борцова А.А. Суддя у 2-й інстанції - Халаджи О. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 січня 2023 року м. Дніпро

Дніпровський апеляційний суд у складі:

судді - доповідача Халаджи О. В.

суддів: Канурної О.Д., Космачевської Т.В.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними в ній матеріалами, у письмовому провадженні в м .Дніпро апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє ОСОБА_2 на заочне рішення Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 01 вересня 2022 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів та додаткових витрат на утримання дитини (суддя першої інстанції Борцова А.А,, повний текст рішення складено 06 вересня 2022 року),

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2021 року позивачка ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення аліментів та додаткових витрат на утримання дитини, в якому просила стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 в твердій грошовій сумі у розмірі 13000 грн., та разові додаткові витрати на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 у сумі 7207,35 грн.

Заочним рішенням Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 01 вересня 2022 року позовні вимоги задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_3 аліменти у твердій грошовій сумі у розмірі 2000 грн., щомісячно на користь матері ОСОБА_1 на утримання ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , починаючи з 23.09.2021 року до досягнення дитиною повноліття.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь матері ОСОБА_1 додаткові витрати у розмірі 7201,35 грн., на утримання ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В решті заявлених вимог відмовлено.

Допущено негайне виконання рішення суду в межах платежу за один місяць.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь держави судовий збір в розмірі 1984,80 грн.

Із вказаним рішенням суду не погодилась позивачка, та через свого представника подала апеляційну скаргу, вважає, що воно ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначила, відповідач самоусунувся від виконання свого батьківського обов`язку, окрім того під час розгляду справи у суді першої інстанції не був на жодному засіданні, а тому свідомо проігнорував та не скористався наданим йому правом щодо здійснення процесуальних прав.

Відповідач є особою працездатного віку, будь-яких доказів на підтвердження наявності у нього на утриманні інших дітей, непрацездатних батьків або дружини, незадовільного стану здоров`я чи скрутного матеріального становища з об`єктивних причин не надав, тобто жодним чином не довів неможливість сплачувати аліменти у розмірі 13000 грн.

Наголошує на тому, що судом першої інстанції не взято до уваги, що відповідач зареєстрований ФОП, в процесі припинення не перебува, є співзасновником та керівником трьох компаніях: ТОВ «Будівельна компанія «Еліт Строй», ТОВ «Встера Строй Буд», ТОВ «Приват-Авто», дані товариства в процесу припинення не перебувають.

Представник ОСОБА_1 ,, ОСОБА_2 , просила заочне рішення Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 01 вересня 2022 року скасувати в частині стягнення аліментів у твердій грошовій сумі у розмірі 2000 грн., та ухвалити в цій частині нове, яким позов задовольнити в повному обсязі.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

Згідно п.1 ч.4 ст. 274 ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянути справи у спорах, що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексації аліментів, зміну способу їх стягнення, розірвання шлюбу та поділ майна подружжя.

Відповідно до частини 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою «Апеляційне провадження».

Згідно частини 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

За таких обставин, апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, відповідно до приписів ч. 13 ст.7 ЦПК України, якою передбачено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

В даній справі позовні вимоги про стягнення аліментів, а тому справа підлягає розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги в межах апеляційного оскарження, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до ч. 4 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Судом першоїінстанції встановлено,що факт родинних стосунків неповнолітньої дитини та сторін по справі підтверджується копією свідоцтва про народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 згідно якого батьками останньої є ОСОБА_3 та ОСОБА_1 (а.с.15)

Дитина навчається в 4-Є класі в школі І-ІІІ ступенів №111 ім. С.А. Ковпака Дарницького району м. Києва. (а.с.16)

Відповідно до копії договору найму житлового приміщення від 31.01.2021 р., укладеного між позивачкою та власницею житла (орендодавцем), розмір орендної плати за орендне користування приміщенням за адресою: АДРЕСА_1 , складає 12500 грн. на місяць. (а.с.17-18)

Відповідно до копії розписки від 11.08.2021 р., за надання послуг з репетиторства з англійської мови для ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , сплачує винагороду в розмірі 3000 грн. на місяць.(а.с.19)

Відповідно до копії розписки від 11.08.2021 р., за надання послуг з репетиторства з математики для ОСОБА_4 , ОСОБА_1 сплачує винагороду в розмірі 2000 грн. на місяць. (а.с.20).

На підтвердження витрат на харчування та придбання одягу позивачкою надано копії квитанцій (а.с.27,29-31), витрат на оплату медичних послуг та придбання ліків (а.с.34-42)

Відповідно до наданих витягів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних-осіб підприємців та громадських формувань ОСОБА_3 зареєстрований як фізична особа-підприємець, вид діяльності - технічне обслуговування та ремонт автомобілів (а.с.21), та є співвласником ТОВ «Будівельна компанія «Еліт Строй» (а.с.22), ТОВ «Астера Строй Буд» (а.с.23), ТОВ «Приват-Авто». (а.с. 24)

Відповідно наданої на запит суду інформації Головного управління ДПС У Дніпропетровській області від 08.07.2022 р. № 17302/5/04-36-24-04-15, ОСОБА_3 перебуває на обліку як фізична особа-підприємець в ГУ ДПС у Дніпропетровській області з 17.05.2004 р., згідно інформації баз даних податкового органу ФОП ОСОБА_3 податкові декларації про майновий стан і доходи за період з 01.01.2019 р. по теперішній час до контролюючого органу не надавались. (а.с.125).

Частково задовольняючі позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачкою не надано будь-яких доказів щодо розміру фактичних доходів відповідача і можливість сплати останнім аліментів на утримання дитини к зазначеному позивачкою розмірі, базується лише на її припущеннях.

Апеляційний суд з даним висновком суду першої інстанції.

Згідно ст. 201 СК України, до відносин між батьками і дочкою, сином щодо надання їм утримання застосовуються норми ст.ст. 187, 189-192, 194-197цього Кодексу.

Відповідно до ст. 141СК України,мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Відповідно до ч. 2 ст. 150 СК України, батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Згідно ст. 180 СК України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно ч. 3 ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Згідно ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову. Аліменти за минулий час можуть бути присуджені, якщо позивач подасть суду докази того, що він вживав заходів щодо одержання аліментів з відповідача, але не міг їх одержати у зв`язку з ухиленням останнього від їх сплати. У цьому разі суд може присудити аліменти за минулий час, але не більш як за три роки.

Згідно з ст. 27 Конвенції «Про права дитини», яку ратифіковано Постановою ВР №789-XII від 27.02.91 р., передбачено право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Відповідно до ч.2 ст.27 Конвенції батько(ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Згідно п. 1 ч. 1 ст.430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Згідно із частиною першою статті 185 СК України, той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов`язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо).

Це положення стосується особливих обставин, приблизний перелік яких надається цією статтею. Визначення таких особливих обставин відноситься до компетенції суду, і вони є індивідуальними в кожному конкретному випадку.

За ч. 2 ст. 185 СК України розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення.

Додаткові витрати не є додатковим стягненням коштів на утримання дитини. Аліменти необхідні, щоб забезпечити нормальні матеріальні умови для життя дитини.

В окремих випадках за наявності особливих обставин, крім звичайних витрат на дитину, вимагаються додаткові. Розмір додаткових витрат повинен визначатися залежно від передбачуваних або фактично понесених витрат на дитину.

Пленум Верховного Суду України у Постанові від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів»,роз`яснив, що за змістом ст. 185 Сімейного кодексу України передбачено участь батьків у додаткових витратах на утримання дитини, викликаних особливими обставинами (розвитком її здібностей, хворобою, каліцтвом), визначаються у твердій грошовій сумі, оскільки йдеться про фактично зазначені або передбачувані витрати.

Розмір додаткових витрат на дитину повинен обґрунтовуватись відповідними документами (наприклад витрати на спеціальний медичний догляд - довідкою медичного закладу про вартість медичних послуг; витрати на лікування, на санаторно-курортне лікування-виписками з історії хвороби дитини, рецептами лікарів, довідками, чеками, рахунками, проїзними документами тощо). При стягненні коштів на додаткові витрати, які повинні бути понесенні у майбутньому, суду необхідно надати розрахунок або обґрунтування необхідності майбутніх витрат.

Виходячи з аналізу вказаних норм, до особливих обставин, які викликають необхідність додаткових витрат на дитину закон відносить насамперед випадки, коли дитина, яка знаходиться на утриманні батьків, потребує додаткових витрат на неї у зв`язку із розвитком певних її здібностей, страждає на тяжку хворобу тощо. Особливі обставини можуть бути зумовлені, як негативними (хвороба), так і позитивними фактами (схильність дитини до музики, що потребує купівлі музичного інструменту, або до певного виду спорту, що вимагає додаткових матеріальних витрат, або дитина потребує оздоровлення та відпочинку біля моря чи на гірському курорті). Такі особливі обставини будуть індивідуальними у кожному конкретному випадку.

У п.18 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про застосування судами окремих норм СК України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» № 3 від 15.05.2006 року роз`яснено, що відповідно до ст. 185 СК України до участі в додаткових витратах на утримання дитини, викликаних особливими обставинами (розвитком її здібностей, хворобою, каліцтвом тощо), можна притягати лише батьків. У цих випадках йдеться про фактично зазнані або передбачувані витрати, тому їх необхідно визначати у твердій грошовій сумі.

Додаткові витрати на утримання дитини мають бути викликані особливими обставинами. У зв`язку із особливими обставинами (розвиток здібностей дитини, тяжка хвороба, каліцтво дитини, тощо) потрібні значні додаткові витрати, тому розмір додаткових витрат, що стягується, повинен визначатися залежно від дійсно понесених або передбачуваних витрат.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач є працездатною особою, зареєстрований фізичною особою-підприємцем, ФОП ОСОБА_3 в процесі припинення не перебуває, крім того, відповідач являється співзасновником та керівником трьох компаній, а саме:

1.Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Еліт Строй», код ЄДРПОУ 38837026, адреса місцезнаходження: 49104, м. Дніпро, вул. Кулагіна, буд.46, кв.1, ОСОБА_3 співзасновник та керівник даного товариства.

2.Товариство з обмеженою відповідальністю «Астера Строй Буд», код ЄДРПОУ 42202150, адреса місцезнаходження: 49006, м. Дніпро, вул. В. Антоновича, буд.64, кв.16, ОСОБА_3 співзасновник та керівник даного товариства.

3.Товариство з обмеженою відповідальністю «Приват-Авто», код ЄДРПОУ 32781350, 49000, м. Дніпро, вул. Кулигіна, буд.46, кв.1, ОСОБА_3 співзасновник, станом на 17.01.2023 року підприємство припинило свою діяльність через банкрутство,

ТОВ «Будівельна компанія «Еліт Строй» та ТОВ «Астера Строй Буд» в процесі припинення не перебувають, отже, відповідач отримує дохід з даних Товариств та має можливість утримувати доньку, інформація про знаходження на його утриманні інших дітей чи батьків в матеріалах справи відсутня

На утримання спільної доньки позивачка витрачає значні власні кошти, відповідач допомогу не надає, та з урахуванням того, що ОСОБА_1 підтвердила належними та допустимими доказами витрати на утримання доньки які детально було розписано у позовній заяві, апеляційний суд вважає, що стягнута судом сума не відповідає інтересам дитини.

На підставівикладеного колегіясуддів приходитьдо висновку,що розміраліментів іззазначення конкретноїгрошової сумиу розмірі2000гривень невідповідає належному забезпеченню інтересів неповнолітньої дитини, ураховує стан здоров`я та матеріальне становище дитини та платника аліментів,наявність у платника аліментів інших дітей та інші обставини, що мають істотне значення, а тому апеляційний суд вважає, що рішення Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 01 вересня 2022 року підлягає зміні в частині стягнення аліментів у твердій грошовій сумі з 2000 гривень до 5000 гривень.

Інші доводи апеляційної скарги, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки такі доводи є безпідставними, не спростовують обґрунтованих висновків суду щодо наявності підстав для задоволення позову у повному обсязі. Крім того, доводи апеляційної скарги були предметом розгляду в суді першої інстанції, яким надана оцінка, а тому додатковому правовому аналізу не підлягають.

Апелянт не скористався наданими йому правами, не обґрунтував свої доводи апеляційної скарги, не надав суду доказів на їх підтвердження, а згідно із ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачений цим Кодексом випадках, а відповідно до ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана надати суду докази на підтвердження своїх вимог або заперечень.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, №63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Відповідно до частини 6 статті 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно із частиною 10 статті 141 ЦПК України при частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов`язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. У такому випадку сторони звільняються від обов`язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат.

Керуючись статтями 374, 376, 382, 383 ЦПК України, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє ОСОБА_2 задовольнити частково.

Заочне рішення Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 01 вересня 2022 року в частині стягнення аліментів змінити.

Стягнути з ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , остання відома адреса реєстрації по АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) аліменти у твердій грошовій сумі у розмірі 5000 (п`ять тисяч) грн. 00 коп., щомісячно, на користь матері ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка зареєстрована по АДРЕСА_3 , фактично проживає по АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ), на утримання дитини: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , починаючи з 23.09.2021 року до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судовий збір в розмірі 873,03 гривень.

В іншій частині рішення залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 ст. 389 ЦПК України.

Судді: О.В. Халаджи

О.Д.Канурна

Т.В. Космачевська