Ухвала

від 18.01.2023 по справі 908/2214/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 24/165/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

18.01.2023 Справа № 908/2214/22

м. Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Азізбекян Тетяни Анатоліївни, за участю секретаря судового засідання Вака В.С.

розглянувши в підготовчому судовому засіданні матеріали справи № 908/2214/22

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Електровент завод» (вул. Потова, буд. 2, м. Запоріжжя, 69006, електронна адреса: elektroventzavod@gmail.com, ідентифікаційний код 33652968),

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Тольянттинський Трансформатор» (вул. Індутсріальна, буд. 1, м. Тольятті, Самарська область, російська федерація, 445000, електронна адреса: tt@transformator.com.ru, РНО/КПП 6323072765/631050001),

про стягнення 56727,74 доларів США, що є еквівалентом 2074453,94 грн.

за участю представників:

від позивача: Нємна Т.І., адвокат, серія АР № 1097176 від 25.10.2022;

від відповідача: не прибув.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Електровент завод», через систему «Електронний суд», звернулось до Господарського суду Запорізької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Тольянттинський Трансформатор» (м. Тольятті, Самарська область, російська федерація) про стягнення основного боргу в сумі 52918,55 доларів США, що є еквівалентом 1935157,29 грн, пені в сумі 2645,93 доларів США, що є еквівалентом 96757,86 грн, трьох процентів річних у сумі 1163,26 доларів США, що є еквівалентом 42538,79 грн за контрактом № 478/0830-17 від 13.12.2017.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.11.2022, наведену вище позовну заяву передано для розгляду судді Азізбекян Т.А.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 08.11.2022 позовну заяву Товариством з обмеженою відповідальністю «Електровент завод» залишено без руху в порядку п. 1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, далі ГПК України.

06.12.2022 до суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Електровент завод» від 06.12.2022 про усунення недоліків.

У період з 01.12.2022 по 16.12.2022 суддя Азізбекян Т.А. перебувала у відпустці.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 19.12.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/2214/22 за правилами загального позовного провадження. Присвоєно справі номер провадження 24/165/22. Підготовче судове засідання для розгляду справи призначено на 18.01.2023 о 12 год. 40 хв.

18.01.2023 Товариством з обмеженою відповідальністю «Електровент завод» подана до суду заява від 17.01.2023, про надання перекладу позовної заяви та ухвали суду від 19.12.202 на російську мову з нотаріальним посвідченням.

Відповідно до ст. 222 ГПК України здійснювалося повне фіксування судового засідання 18.01.2023 за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд оголошує про поновлення розгляду по справі № 908/2214/22 з 18.01.2023.

Оголошений склад суду.

Судом перевірені повноваження представника позивача.

Відводів складу суду не заявлено.

Суд оголосив лист Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 04.01.2023 № 346/11.5-18, у якому останній повідомляє наступне:

1 грудня 2022 року прийнято Закон України № 2783-IX «Про вихід з Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах 1993 року та Протоколу до Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22 січня 1993 року» (далі - Закон).

22 грудня 2022 року Закон опубліковано у газеті «Голос України» та 23 грудня 2022 року Закон набрав чинності.

Закон передбачає:

- зупинення дії Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах, вчиненої від імені України у м. Мінську 22 січня 1993 року і ратифікованої Законом України від 10 листопада 1994 року №240/94-ВР, та Протоколу до Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22 січня 1993 року (далі - Мінська конвенція та Протокол), вчиненого від імені України у м. Москві 28 березня 1997 року і ратифікованого Законом України від 3 березня 1998 року №140/98-ВР, у відносинах з Російською Федерацією та Республікою Білорусь (стаття 1);

- вихід з Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах, вчиненої від імені України у м. Мінську 22 січня 1993 року і ратифікованої Законом України від 10 листопада 1994 року №240/94-ВР, та Протоколу до неї, вчиненого від імені України у м. Москві 28 березня 1997 року і ратифікованого Законом України від 3 березня 1998 року №140/98-ВР (стаття 2).

Щодо зупинення дії Мінської конвенції та Протоколу.

Відповідно до статті 72 Віденської конвенції про право міжнародних договорів якщо договором не передбачається інше або якщо учасники не погодились про інше, зупинення дії договору відповідно до його положень або відповідно до цієї Конвенції звільняє учасників, у взаємовідносинах яких зупиняється дія договору, від зобов`язання виконувати договір у своїх взаємовідносинах протягом періоду зупинення.

Стаття 25 Закону України «Про міжнародні договори України» містить аналогічну норму, відповідно до якої зупинення дії міжнародного договору України за умов, якщо договір не передбачає іншого, чи за відсутності іншої домовленості з іншими його сторонами, звільняє Україну від зобов`язання виконувати його протягом періоду зупинення дії договору з тими його сторонами, з якими зупинено дію договору, і не впливає стосовно іншого на встановлені договором правові відносини України з іншими його сторонами.

У період зупинення дії міжнародного договору Україна утримується від дій, які могли б перешкодити поновленню дії договору.

За повідомленням Міністерства закордонних справ України дію Мінської конвенції у відносинах з російською федерацією та республікою білорусь зупинено з 27.12.2022 року.

З дати зупинення дії Мінської конвенції:

- не здійснюватиметься співробітництво судів та інших компетентних органів України з відповідними органами російської федерації і республіки білорусь з питань надання правової (судової) допомоги та екстрадиції у цивільних і кримінальних справах на підставі Конвенції, у тому числі, безпосередні зносини установ юстиції відповідно до Протоколу до неї; визнання і виконання судових рішень російської федерації та республіки білорусь на території України можливо на основі принципу взаємності відповідно до статей 462 і 471 Цивільного процесуального кодексу України;

- у разі необхідності визнання і виконання рішень судів України на території російської федерації та республіки білорусь слід також виходити з принципу взаємності та звертатися заінтересованим особам до відповідних судів цих держав;

- пред`явлення на території України судових рішень російської федерації та республіки білорусь, що підтверджують будь-які факти і за своїм характером не потребують примусового виконання можливо після визнання такого рішення судом України відповідно до глави 2 розділу ІХ Цивільного процесуального кодексу України;

- до документів, виданих на території росії і білорусі, при їх пред`явленні на території України застосовуватиметься вимога засвідчення апостилем згідно з Конвенцією, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів, 1961 року, яка є чинною у відносинах України з росією і білоруссю. Офіційні документи, видані в Україні, для використання в росії та білорусі підлягають засвідченню апостилем органами, визначеними постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2003 р. № 61 (з урахуванням змін, внесених постановою КМУ від 27.05.2022 № 631);

- співробітництво у цивільних і кримінальних справах у відносинах з російською федерацією та республікою білорусь може здійснюватися на підставі діючих у двосторонніх відносинах конвенцій Ради Європи, ООН та гаазьких конвенцій (за наявності поштового зв`язку) або за принципом взаємності (за наявності дипломатичних зносин). Перелік відповідних міжнародних договорів України з правових питань розміщено тут: https://minjust.gov.ua/m/bilorus та https://minjust.gov.ua/m/rosiya .

У відносинах з Азербайджаном, Вірменією, Грузією, Казахстаном, Киргизстаном, Молдовою, Таджикистаном, Туркменістаном і Узбекистаном Мінська конвенція продовжує діяти до дати виходу України з неї.

Щодо виходу України з Мінської конвенції та Протоколу

Відповідно до частини другої статті 84 Мінської конвенції кожна Договірна Сторона може вийти з цієї Конвенції, направивши письмове повідомлення про це депозитарію за 12 місяців до закінчення поточного п`ятирічного терміну її дії.

Мінська конвенція набрала чинності 19 травня 1994 року. Останнім днем чергового п`ятирічого періоду дії Конвенції для України є 18 травня 2024 року. З 19 травня 2024 року Конвенція буде вважатися припиненою для України у відносинах з усіма її сторонами.

Після виходу України з Мінської Конвенції правове співробітництво у цивільних і кримінальних справах здійснюватиметься на підставі двосторонніх міжнародних договорів України з відповідними державами-учасницями Мінської конвенції та багатосторонніх міжнародно-правових інструментів, що діють в рамках Ради Європи, ООН, Гаазької конференції з міжнародного приватного права, чинних у відносинах з відповідними державами. За відсутності міжнародного договору співробітництво судів та інших компетентних органів у цивільних і кримінальних справах здійснюватиметься згідно з внутрішнім законодавством на основі принципу взаємності.

За приписами ст. 185 Господарського процесуального кодексу України, у підготовчому засіданні суд постановляє ухвалу (ухвали) про процесуальні дії, що необхідно вчинити до закінчення підготовчого провадження та початку судового розгляду справи по суті (ч. 1). За результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про: закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті (ч. 2 ). Суд з`ясовує думку сторін щодо дати призначення судового засідання для розгляду справи по суті (ч. 5).

У відповідності до положень ст. ст. 194, 195 Господарського процесуального кодексу України, завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат.

Суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті.

Враховуючи викладене, суд закриває підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті на 23.01.2023 об 11 год. 30 хв.

Відтак, оскільки наразі можливості вручити документи суду на території держави агресора не вбачається за можливе, а тому суд вважає за необхідне розмістити інформацію для Товариства з обмеженою відповідальністю «Тольянттинський Трансформатор» щодо розгляду даної справи на офіційному вебпорталі судової влади України.

Керуючись ст. ст. 185, 230, 232, 234, 235, 367 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Поновити провадження у справі № 908/2214/22 з 18.01.2023.

2. Закрити підготовче провадження у справі № 908/2214/22

3. Призначити справу до судового розгляду по суті на 23.01.2023 об 11 год. 30 хв.

Засідання відбудеться в приміщенні господарського суду за адресою: 69001, м. Запоріжжя, вул. Гетьманська, 4, корпус № 2, каб. № 217 (про відповідний зал судового засідання буде повідомлено додатково). Телефон контакт-центру: 044-207-35-46.

4. Розмістити інформацію для Товариства з обмеженою відповідальністю «Тольянттинський Трансформатор» щодо розгляду даної справи на офіційному вебпорталі судової влади України

5. При направленні в судове засідання уповноважених представників, останнім мати при собі відповідно до ст. 60 ГПК України документи, що підтверджують повноваження представників.

6. Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

7. Копії цієї ухвали надіслати сторонам у цій справі.

Суддя Т.А. Азізбекян