Рішення

від 18.01.2023 по справі 910/11541/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.01.2023Справа № 910/11541/22за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроком-Запоріжжя"

до Приватної науково-виробничої компанії "Інтербізнес"

про стягнення 787 910,39 грн

Суддя Картавцева Ю.В.

Без повідомлення (виклику) учасників справи.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Агроком-Запоріжжя» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватної науково-виробничої компанії «Інтербізнес» про стягнення 787 910,39 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов Договору поставки №ККЗ-1802/2022 від 18.02.2022 у частині своєчасної оплати поставленого товару, з огляду на що позивач просить суд стягнути з відповідача 787 910,39 грн, з яких: 690 413,20 грн основного боргу, 33 061,85 грн пені, 4 270,97 грн 3% річних та 60 164,37 грн інфляційних втрат.

За змістом ст. 176 Господарського процесуального кодексу України, за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі протягом п`яти днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків, поданої в порядку, передбаченому статтею 174 цього Кодексу.

З огляду на предмет позову у даній справі, ціну позову та незначну складність справи, судом визнано справу № 910/11541/22 такою, яку доцільно розглядати в порядку спрощеного позовного провадження.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.11.2022 суд ухвалив: прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі; справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін; запропонувати відповідачу подати відзив на позовну заяву протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали; встановити позивачу строк для подання відповіді на відзив - протягом п`яти днів з дня отримання відзиву; встановити відповідачу строк для подання заперечень - протягом п`яти днів з дня отримання відповіді на відзив; подати суду докази надіслання (надання) їх іншим учасникам справи.

11.11.2022 через систему «Електронний суд» від позивача надійшла заява про забезпечення позову, у якій він просив накласти арешт на кошти у розмірі ціни позову - 787 910,39 грн, які знаходяться на всіх рахунках Приватної науково-виробничої компанії «Інтербізнес», у тому числі на рахунку, відомому позивачу, а саме № НОМЕР_1 в АТ «Пумб» м. Київ, МФО 334851.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.11.2022 суд відмовив у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроком-Запоріжжя» про забезпечення позову у справі № 910/11541/22, з мотивів викладених в ухвалі.

Поряд з цим, при дослідженні матеріалів справи № 910/11541/22 судом було встановлено, зокрема, що, у позовній заяві Товариство з обмеженою відповідальністю «Агроком-Запоріжжя» зазначило, що на виконання умов укладеного між сторонами договору, у період з 17 лютого 2022 року по 07 серпня 2022 року позивачем було поставлено відповідачу товар (шрот соняшниковий) на загальну суму 3 540 413,20 грн, який прийнято останнім без зауважень, що підтверджується видатковими накладними та актами звірок взаємних розрахунків, копії яких додаються до позовної заяви.

Судом встановлено, що до матеріалів позову позивачем додано акти звірки взаємних розрахунків, які підписані сторонами і скріплені відтисками печаток сторін, у даних актах містяться посилання на видаткові накладні ВН-14 від 17.02.2022, ВН-15 від 20.02.2022, ВН-16 від 20.02.2022 та інші, однак, самих накладних позивачем до суду подано не було.

Також, позивач зазначає, що відповідачем було здійснено часткову оплату вартості поставленого товару, однак, відповідних доказів (платіжних доручень, банківських виписок) на підтвердження зазначеної обставини не надає.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.12.2022 суд ухвалив: витребувати у Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроком-Запоріжжя» та Приватної науково-виробничої компанії «Інтербізнес» оригінали або належним чином засвідчені копії наступних видаткових накладних: ВН-14 від 17.02.2022, ВН-15 від 20.02.2022, ВН-16 від 20.02.2022, ВН-17 від 21.02.2022, ВН-26 від 29.04.2022, ВН-27 від 02.05.2022, ВН-28 від 05.05.2022, ВН-29 від 06.05.2022, ВН-30 від 06.05.2022, ВН-31 від 07.05.2022, ВН-32 від 13.05.2022, ВН-33 від 15.05.2022, ВН-34 від 15.05.2022, ВН-35 від 18.05.2022, ВН-36 від 18.05.2022, ВН-38 від 27.05.2022, ВН-39 від 03.06.2022, ВН-40 від 06.06.2022, ВН-41 від 07.07.2022, ВН-42 від 13.07.2022, ВН-43 від 07.08.2022, ВН-44 від 07.08.2022 та докази на підтвердження здійснення відповідачем часткової оплати вартості поставленого за вищезазначеними видатковими накладними товару (платіжні доручення, банківські виписки тощо); докази, зазначені в п.п. 1, 2 резолютивної частини даної ухвали зобов`язати сторін подати до суду у строк до 30.12.2022.

03.01.2022 через відділ діловодства суду від позивача надійшов супровідний лист та на електрону пошту суду від відповідача надійшло клопотання на виконання вимог ухвали від 23.12.2022.

11.01.2023 на електронну пошту суду від відповідача надійшли зустрічна позовна заява, відзив на позовну заяву, клопотання про витребування доказів та клопотання про перехід до загального позовного провадження.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.01.2023 зустрічну позовну заяву Приватної науково-виробничої компанії "Інтербізнес" та додані до неї документи повернуто заявнику, з мотивів викладених в ухвалі.

Щодо поданого відповідачем відзиву, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 8 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.

Як встановлено судом, ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.11.2022 запропоновано відповідачу подати відзив на позовну заяву протягом 15 днів з дня одержання даної ухвали.

З рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 0105472135526, вбачається, що ухвалу Господарського суду міста Києва від 07.11.2022 отримано відповідачем 16.11.2022.

Таким чином, враховуючи встановлений судом 15-денний строк для подання відзиву з моменту отримання ухвали суду про відкриття провадження у справі, такий строк сплинув 01.12.2022.

Як встановлено судом, відзив подано до суду 11.01.2023, тобто, з пропуском встановленого строку та не містить клопотання про його поновлення.

Частиною 1 статті 119 ГПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Тобто, конструкція частини 1 статті 119 ГПК України передбачає можливість поновлення строку за умови подачі зацікавленою стороною відповідної заяви, що виключає ініціативу суду у питанні поновлення строку за відсутності такої заяви.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 ГПК України).

Відповідно до ст. 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

З огляду на викладене, керуючись приписами ст. 118 ГПК України, суд залишає відзив Приватної науково-виробничої компанії "Інтербізнес" без розгляду.

Стосовно клопотання відповідача про витребування доказів, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 80 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

Згідно ч. 3 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Оскільки, як було встановлено вище, відповідачем пропущено строк на подання відзиву, строк на подачу клопотання про витребування доказів відповідачем, також, пропущено, при цьому, клопотання про витребування доказів не містить обґрунтування неможливості його подання у встановлений строк, саме з об`єктивних причин. Відтак, в силу приписів ч. 1 ст. 81 ГПК України, суд залишає зазначене клопотання відповідача без задоволення.

Стосовно клопотання відповідача про перехід до загального позовного провадження, яке обґрунтовано тим, що ціна позову у даній справі перевищує сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також неможливістю відповідача реалізувати всі процесуальні можливості в межах спрощеного позовного провадження, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи. У порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції господарського суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті. При вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) ціну позову; 2) значення справи для сторін; 3) обраний позивачем спосіб захисту; 4) категорію та складність справи; 5) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; 6) кількість сторін та інших учасників справи; 7) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

З огляду на предмет позову у даній справі, ціну позову та незначну складність справи, суд визнав справу № 910/11541/22 такою, яку доцільно розглядати в порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ч. 4 ст. 250 ГПК України якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, суд залежно від обгрунтованості заперечень відповідача постановляє ухвалу про: 1) залишення заяви відповідача без задоволення; 2) розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.

Суд зазначає, що пунктом 6 ухвали від 07.11.2022 судом повідомлено учасників справи, що клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має право подати в строк для подання відзиву, а позивач - не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Разом з тим, заяву із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, відповідачем подано поза межами встановленого строку, більше того, відповідачем не зазначено які саме процесуальні можливості він не може реалізувати в межах спрощеного позовного провадження, з огляду на що суд залишає клопотання відповідача про перехід до загального позовного провадження без задоволення.

У частині 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази та письмові пояснення, викладені позивачем у позовній заяві та супровідному листі та відповідачем у клопотанні про долучення доказів, суд

ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Агроком-Запоріжжя" (позивач, постачальник) та Приватною науково-виробничою компанією "Інтербізнес" (відповідач, покупець) укладено Договір поставки №ККЗ-1802/2022 від 18.02.2022 (Договір), відповідно до п.1.1. якого в порядку та на умовах визначених цим Договором, постачальник зобов`язується поставити і передати у власність покупця, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити: шрот соняшниковий, та/або шрот соєвий, та/або макуху соєву, та/або олію соєву, та/або олію соняшникову, та або інші білкові продукти (надалі - товар).

Згідно з пунктом 2.1. Договору умови, строки поставки, асортимент, кількість та ціна товару, який поставляється відповідно до Договору, визначається сторонами у Специфікаціях (Додатках) до цього договору, які є невід`ємними частинами цього договору. Під партією товару, сторони розуміють кількість товару фактично прийнятої покупцем по одній видатковій накладній.

Пунктом 3.5 Договору передбачено, що датою поставки Товару/партії Товару вважається дата підписання належним представником Покупця видаткової накладної на фактично прийнятий Покупцем Товар/партію Товару, що проводиться після розвантаження в місці призначення (поставки), а саме: склад Покупця за адресою: 02089, м. Київ, просп. Броварський 99.

Відповідно до пункту 4.1. Договору ціна за одиницю Товару, загальна вартість партії Товару та кількість партії Товару, що поставляється погоджуються Сторонами в Специфікації (Додатку) на поставку відповідної Товару (згідно п.п. 2.3. даного Договору) та в подальшому відображається (дублюється) у рахунках та видаткових накладних на відповідну партію Товару. Ціна Товару встановлюється в національній валюті України - гривні. В ціну Товару включено транспортування, упаковка та інші витрати Постачальника.

Дослідивши зміст укладеного між Позивачем та Відповідачем Договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором поставки.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України).

На підтвердження здійснення поставки за Договором, постачальником надано суду копії видаткових накладних №14 від 18.02.2022 на суму 214 287,20 грн, №15 від 20.02.2022 на суму 215 447,60 грн, №16 від 20.02.2022 на суму 230 919,60 грн, №17 від 21.02.2022 на суму 230 532,80 грн, №26 від 29.04.2022 на суму 208 828,00 грн, №27 від 02.05.2022 на суму 199 034,00 грн, №28 від 05.05.2022 на суму 196 240,00 грн, №29 від 06.05.2022 на суму 184 800,00 грн, №30 від 06.05.2022 на суму 169 920,00 грн, №31 від 07.05.2022 на суму 207 680,00 грн, №32 від 13.05.2022 на суму 146 560,00 грн, №33 від 15.05.2022 на суму 151 680,00 грн, №34 від 15.05.2022 на суму 151 424,00 грн, №35 від 18.05.2022 на суму 153 088,00 грн, №36 від 18.05.2022 на суму 166 912,00 грн, №38 від 27.05.2022 на суму 139 192,00 грн, №39 від 03.06.2022 на суму 132 312,00 грн, №40 від 06.06.2022 на суму 135 198,00 грн, №41 від 07.07.2022 на суму 57 000,00 грн, №42 від 13.07.2022 на суму 63 250,00 грн, №43 від 07.08.2022 на суму 92 352,00 грн, №44 від 07.08.2022 на суму 93 756,00 грн, реєстр поставок за Договором та Акти звірки взаєморозрахунків між Товариством з обмеженою відповідальністю "Агроком-Запоріжжя" та Приватною науково-виробничою компанією "Інтербізнес" в особі філії «Броварська» від 01.06.2022 та 15.08.2022.

Таким чином, згідно вказаних видаткових накладних постачальник передав, а покупець отримав товар на загальну суму 3 540 413,20 грн.

Вказана сума відображена в наданих актах звірки взаєморозрахунків, які підписані сторонами та скріплені відтисками їх печаток.

Також, відповідачем надано суду докази на підтвердження здійснення відповідачем часткової оплати вартості поставленого товару, а саме: платіжне доручення №569 від 07.04.2022 на суму 300 000,00 грн, №637 від 03.05.2022 на суму 400 000,00 грн, №645 від 04.05.2022 на суму 180 000,00 грн, №655 від 08.05.2022 на суму 180 000,00 грн, №695 від 13.05.2022 на суму 180 000,00 грн, №697 від 16.05.2022 на суму 100 000,00 грн, №698 від 18.05.2022 на суму 75 000,00 грн, №709 від 18.05.2022 на суму 100 000,00 грн, №719 від 20.05.2022 на суму 200 000,00 грн, №723 від 23.05.2022 на суму 100 000,00 грн, №737 від 25.05.2022 на суму 40 000,00 грн, №757 від 31.05.2022 на суму 45 000,00 грн, №754 від 31.05.2022 на суму 100 000,00 грн, №762 від 02.06.2022 на суму 100 000,00 грн, №776 від 07.06.2022 на суму 100 000,00 грн, №779 від 08.06.2022 на суму 40 000,00 грн, №786 від 09.06.2022 на суму 100 000,00 грн, №801 від 10.06.2022 на суму 70 000,00 грн, №846 від 30.06.2022 на суму 50 000,00 грн, №874 від 08.07.2022 на суму 107 500,00 грн, №878 від 13.07.2022 на суму 50 000,00 грн, №882 від 15.07.2022 на суму 42 500,00 грн, №941 від 09.08.2022 на суму 100 000,00 грн, №966 від 12.08.2022 на суму 40 000,00 грн, №1031 від 01.09.2022 на суму 50 000,00 грн, всього разом 2 850 000,00 грн.

Також, позивачем надано суду банківські виписки за період з 07.04.2022 по 01.09.2022 в яких відображені відповідні операції.

Як зазначено у позовній заяві, покупець звернувся до постачальника з двома вимогами про проведення розрахунку за договором в сумі 690 413,20 грн від 13.09.2022 №301/13 та 19.10.2022 №301/19 за змістом яких вимагав сплатити заборгованість у розмірі 690 413,20 грн, а також інфляційні втрати, 3% річних та пеню.

Однак, як зазначає позивач, його вимоги виконані не були, відповідна сума коштів відповідачем не сплачена.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов Договору поставки №ККЗ-1802/2022 від 18.02.2022 у частині своєчасної оплати поставленого товару, з огляду на що позивач просить суд стягнути з відповідача 787 910,39 грн, з яких: 690 413,20 грн основного боргу, 4 270,97 грн 3% річних, 60 164,37 грн інфляційних втрат та 33 061,85 грн пені.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом, між Товариством з обмеженою відповідальністю "Агроком-Запоріжжя" та Приватною науково-виробничою компанією "Інтербізнес" укладено Договір поставки №ККЗ-1802/2022 від 18.02.2022, відповідно до п.1.1. якого в порядку та на умовах визначених цим Договором, постачальник зобов`язується поставити і передати у власність покупця , а покупець зобов`язується прийняти та оплатити: шрот соняшниковий, та/або шрот соєвий, та/або макуху соєву, та/або олію соєву, та/або олію соняшникову, та або інші білкові продукти.

Судом було встановлено, що постачальник передав, а покупець прийняв товар на загальну суму 3 540 413,20 грн, що підтверджується видатковими накладними за період з 18.02.2022 по 07.08.2022.

Згідно пункту 4.4. Договору розрахунки за поставлений згідно Договору Товар здійснюються шляхом перерахунку коштів Покупцем на поточний рахунок Постачальника, вказаний в даному Договорі або повідомлений Постачальником Покупцю згідно умов цього Договору, у наступному порядку: - 80% вартості Товару згідно відповідної Специфікації (Додатку) - не пізніше 3-х (трьох) банківських днів після розвантаження Товару в місці (поставки) призначення та підписання видаткової накладної Покупцем, - 20 % вартості Товару згідно відповідної Специфікації (Додатку) - після реєстрації податкової накладної та надання всіх супровідних документів, згідно п. 3.7 цього Договору.

За змістом ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується з нормами ст. ст. 525, 526 ЦК України.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 статті 75 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв`язку з примусом. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Так, відповідач не заперечує факту виконання позивачем вимог, встановлених Договором, зокрема, щодо реєстрації податкових накладних та надання всіх супровідних документів, згідно п. 3.7 цього Договору, більше того, в матеріалах справи наявний акт звірки взаєморозрахунків від 15.08.2022, який підписаний сторонами та скріплений відтисками їх печаток, у якому зазначено, що станом на 15.08.2022 заборгованість відповідача перед позивачем становить 740 413,20 грн, при цьому, акт містить посилання на видаткові накладні: ВН-39 від 03.06.22, ВН-40 від 06.06.2022 та інші.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що станом на момент розгляду справи, строк оплати вартості товару, поставленого відповідно до видаткових накладних №14 від 18.02.2022, №15 від 20.02.2022, №16 від 20.02.2022, №17 від 21.02.2022, №26 від 29.04.2022, №27 від 02.05.2022, №28 від 05.05.2022, №29 від 06.05.2022, №30 від 06.05.2022, №31 від 07.05.2022, №32 від 13.05.2022, №33 від 15.05.2022, №34 від 15.05.2022, №35 від 18.05.2022, №36 від 18.05.2022, №38 від 27.05.2022, №39 від 03.06.2022, №40 від 06.06.2022, №41 від 07.07.2022, №42 від 13.07.2022, №43 від 07.08.2022, №44 від 07.08.2022, є таким, що настав.

Разом з тим, у матеріалах справи № 910/11541/22 наявні докази, що підтверджують обставину сплати відповідачем заборгованості у розмірі 2 850 000,00 грн, доказів сплати 690 413,20 грн основного боргу матеріали справи не містять.

Відтак, оскільки, відповідачем не надано доказів сплати позивачу грошових коштів у розмірі 690 413,20 грн, не надано будь-яких інших доказів у підтвердження відсутності його обов`язку зі сплати заявленої в позові заборгованості, у зв`язку з чим суд доходить висновку про наявність підстав для стягнення заборгованості у розмірі 690 413,20 грн, а відтак, задоволення позовних вимог у цій частині.

Поряд з цим, позивачем заявлено до стягнення з відповідача інфляційні втрати у розмірі 60 164,37 грн, 3% річних у розмірі 4 270,97 грн та 33 061,85 грн пені.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).

Відповідно до ч.1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Згідно п. 6.4 Договору у випадку прострочення оплати або не повної оплати Товару в строки, зазначені у даному Договорі, Покупець зобов`язується на вимогу Постачальника сплатити останньому пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на період прострочення платежу від вартості неоплаченого або частково неоплаченого Товару за кожен день прострочення оплати, але не більше 5% від суми простроченого грошового зобов`язання. Дана пеня не застосовується до попередньої оплати, яку повинен здійснити Покупець.

Відповідно до вимог ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд зазначає, що сплата трьох процентів від простроченої суми (якщо інший розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним утримуваними коштами, належними до сплати кредиторові. Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання.

Згідно з Законом України "Про індексацію грошових доходів населення" індекс споживчих цін (індекс інфляції) обчислюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. На даний час індекс інфляції розраховується Державною службою статистики України і щомісячно публікується, зокрема, в газеті "Урядовий кур`єр". Отже, повідомлені друкованими засобами масової інформації з посиланням на зазначений державний орган відповідні показники згідно з статтями 17, 18 Закону України "Про інформацію" є офіційними і можуть використовуватися господарським судом і учасниками судового процесу для визначення суми боргу.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.

Якщо період прострочення виконання грошового зобов`язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.

Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов`язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме:

- час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу;

- час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.

Вказана позиція також викладена в постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 20.11.2020 у справі № 910/13071/19.

З наявного в матеріалах справи розрахунку вбачається, що позивачем здійснено нарахування інфляційних втрат на суму 300 000 грн за період 23.02.2022 - 10.04.2022; на суму 412 949,76 грн за період 24.02.2022 - 03.05.2022; на суму 180 000,00 грн за період 12.05.2022 - 16.05.2022; на суму 100 000,00 грн за період 12.05.2022 - 17.05.2022; на суму 75 000,00 грн за період 12.05.2022 - 18.05.2022; на суму 100 000 грн за період 12.05.2022 - 19.05.2022; на суму 131 151,36 грн за період 12.05.2022 - 20.05.2022; на суму 100 000,00 грн за період з 18.05.2022 по 23.05.2022; на суму 40 000 грн за період з 18.05.2022 по 25.05.2022; на суму 145 000,00 грн за період з 18.05.2022 по 31.05.2022; на суму 100 000,00 грн за період з 23.05.2022 по 02.06.2022; на суму 100 000,00 грн за період з 23.05.2022 по 07.06.2022; на суму 28 352,96 грн за період з 23.05.2022 по 08.06.2022; на суму 50 000,00 грн за період з 09.06.2022 по 30.06.2022 та на суму 93 714.56 грн за період з 09.06.2022 по 08.07.2022.

Стосовно стягнення інфляційних втрат за неповні місяці у яких час прострочення складає менше половини місяця суд зазначає, що розмір інфляційних втрат за такі періоди складає 0 грн.

Зробивши перерахунок інфляційних втрат з урахуванням викладеного вище, суд прийшов до висновку, що вимоги про стягнення з відповідача 60 164,37 грн інфляційних втрат підлягають частковому задоволенню, а саме в сумі 50 789,01 грн.

Також, позивачем нараховано 3% річних та пеню наступним чином: за накладною №14 на суму 171 429.76 грн за період з 22.02.2022 по 11.04.2022; за накладною № 15 на суму 172 358.08 грн за період з 23.02.2022 по 11.04.2022 та на суму 43 787.84 грн за період з 23.02.2022 по 04.05.2022; за накладною № 16 на суму 184 735.68 грн за період з 23.02.2022 по 04.05.2022; за накладною № 17 на суму 184 426.24 грн за період з 24.02.2022 по 04.05.2022; за накладною № 26 на суму 12.16 грн за період з 05.05.2022 по 09.05.2022; за накладною № 27 на суму 159 227.20 грн за період з 06.05.2022 по 09.05.2022; за накладною № 28 на суму 136 231.36 грн за період з 10.05.2022 по 16.05.2022; за накладною № 29 на суму 147 840.00 грн за період з 12.05.2022 по 16.05.2022, на суму 100 000.00 грн за період з 12.05.2022 по 17.05.2022,та на суму 4 071.36 грн за період з 12.05.2022 по 18.05.2022; за накладною № 30 на суму 135 936.00 грн за період з 12.05.2022 по 18.05.2022, та на суму 65 007.36 грн за період з 12.05.2022 по 19.05.2022, за накладною № 31 на суму 166 144.00 грн за період з 12.05.2022 по 19.05.2022, та на суму 131 151.36 грн за період з 12.05.2022 по 20.05.2022; за накладною № 32 на суму 117 248.00 грн за період з 18.05.2022 по 20.05.2022, та на суму 48 399.36 грн за період з 18.05.2022 по 23.05.2022, за накладною № 33 на суму 121 344.00 грн за період з 18.05.2022 по 23.05.2022, на суму 69 743.36 грн за період з 18.05.2022 по 25.05.2022, та на суму 29 743.36 грн за період з 18.05.2022 по 31.05.2022, за накладною № 34 на суму 121 139.20 грн за період з 18.05.2022 по 31.05.2022, та на суму 5 882.56 грн за період з 18.05.2022 по 02.06.2022; за накладною № 35 на суму 122 470.40 грн за період з 23.05.2022 по 02.06.2022, та на суму 28 352.96 грн за період з 23.05.2022 по 02.06.2022; за накладною № 36 на суму 133 529.60 грн за період з 23.05.2022 по 02.06.2022, та на суму 28 352.96 грн за період з 23.05.2022 по 02.06.2022, за накладною № 38 на суму 111 353.60 грн за період з 01.06.2022 по 02.06.2022, та на суму 99 706.56 грн за період з 01.06.2022 по 02.06.2022, за накладною № 39 на суму 293.44 грн за період з 08.06.2022 по 09.06.2022, та на суму 70 000.00 грн за період з 08.06.2022 по 10.06.2022; за накладною № 39 на суму 35 556.16 грн за період з 08.06.2022 по 30.06.2022; за накладною № 40 на суму 108 158.40 грн за період з 09.06.2022 по 30.06.2022, та на суму 93 714.56 грн за період з 09.06.2022 по 08.07.2022.

Разом з тим, суд, з урахуванням умов п.4.4., 4.5. Договору та дат здійснення часткових оплат відповідачем, не погоджується з розрахунками позивача та з урахуванням умов п.4.4. Договору та в межах позовних вимог (періодів та сум на які здійснюються нарахування), зокрема, зазначає, що обґрунтованим періодом нарахування 3% річних та пені за накладною № 15 на суму 172 358.08 грн є період з 24.02.2022 по 06.04.2022 та у частині залишку боргу у розмірі 43 787.84 грн є період з 07.04.2022 по 02.05.2022; за накладною № 16 на суму 184 735.68 грн є період з 24.02.2022 по 02.05.2022; за накладною № 17 на суму 184 426.24 грн є період з 25.02.2022 по 02.05.2022; за накладною № 26 на суму 12.16 грн є період з 05.05.2022 по 07.05.2022; за накладною № 27 на суму 159 227.20 грн є період з 06.05.2022 по 07.05.2022; за накладною № 28 на суму 136 231.36 грн є період з 11.05.2022 по 12.05.2022; за накладною № 29 на суму 100 000.00 грн є період з 12.05.2022 по 15.05.2022; за накладною № 30 на суму 135 936.00 грн є період з 12.05.2022 по 17.05.2022; за накладною № 31 на суму 166 144.00 грн за період з 12.05.2022 по 19.05.2022; за накладною № 32 на суму 117 248.00 грн є період 19.05.2022 та на залишок суми у розмірі 48 399.36 грн є період з 20.05.2022 по 22.05.2022; за накладною № 33 на суму 121 344.00 грн за період з 19.05.2022 по 22.05.2022 та на залишок суми 69 743.36 грн є період з 22.05.2022 по 24.05.2022; за накладною № 34 на суму 121 139.20 грн є період з 19.05.2022 по 30.05.2022 та на залишок суми 5 882.56 грн є період з 31.05.2022 по 01.06.2022; за накладною № 35 на суму 122 470.40 грн є період з 24.05.2022 по 01.06.2022 та на залишок суми 28 352.96 грн є період з 02.06.2022 по 06.06.2022; за накладною № 36 на суму 133 529.60 грн є період з 24.05.2022 по 06.06.2022; за накладною № 38 на суму 111 353.60 грн є період з 02.06.2022 по 06.06.2022; за накладною № 39 на суму 293.44 грн є період 09.06.2022; за накладною № 40 на суму 108 158.40 грн є період з 10.06.2022 по 29.06.2022 та на суму 93 714.56 грн є період з 30.06.2022 по 07.07.2022.

Здійснивши власний розрахунок 3% річних, суд прийшов до висновку, що вимоги про стягнення з відповідача 4 270,97 грн 3% річних підлягають частковому задоволенню, а саме в сумі 3 747,60 грн.

Здійснивши власний розрахунок пені суд зазначає, що обґрунтована сума становить 27 572,50 грн, в той час як позивачем заявлено до стягнення 33 061,85 грн, з огляду на що позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають частковому задоволенню, а саме у розмірі 27 572,50 грн.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За приписами ст. 76, 77, 78, 79 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати позивача по сплаті судового збору покладаються на сторін пропорційно задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236, 237, 238, 240-242 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватної науково-виробничої компанії «Інтербізнес» (03115, місто Київ, проспект Перемоги, будинок 121 В; ідентифікаційний код: 01200244) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроком-Запоріжжя» (69065, Запорізька обл., місто Запоріжжя, вул. Дудикіна, будинок 22а, квартира 58; ідентифікаційний код: 44054364) 690 413 (шістсот дев`яносто тисяч чотириста тринадцять) грн 20 коп. основного боргу, 50 789 (п`ятдесят тисяч сімсот вісімдесят дев`ять) грн 01 коп. інфляційних втрат, 3 747 (три тисячі сімсот сорок сім) грн 60 коп. 3% річних, 27 572 (двадцять сім тисяч п`ятсот сімдесят дві) грн 50 коп. пені та 11 587 (одинадцять тисяч п`ятсот вісімдесят сім) грн 83 коп. судового збору.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Ю.В. Картавцева