Ухвала

від 09.01.2023 по справі 916/1747/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"09" січня 2023 р.м. Одеса Справа № 916/1747/22

Господарський суд Одеської області у складі судді Шаратова Ю.А., розглядаючи справу за позовом Заступника керівника Суворовської окружної прокуратури міста Одеси (65003, м. Одеса, вул. Отамана Головатого, 89, код ЄДРПОУ 03528552) в інтересах держави в особі Одеської міської ради (65004, м. Одеса, пл. Думська, 1, код ЄДРПОУ 26597691) до Товариства з обмеженою відповідальністю Фокус+ (65065, м. Одеса, вул. Варненська, 10, код ЄДРПОУ 35767907) третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача Департамент земельних ресурсів Одеської міської ради (65011, м. Одеса, вул. Успенська, буд. 83/85, код ЄДРПОУ 44162529).

про стягнення безпідставно збережених коштів за використання земельної ділянки у розмірі 820 291,95 грн.

Представники:

Прокурор Дичко В.О.

Від позивача Варбаногло Г.А. (в порядку самопредставництва юридичної особи);

Від відповідача не з`явився;

Від третьої особи Ярошенко Г.Ю. (в порядку самопредставництва юридичної особи).

в с т а н о в и в:

Заступник керівника Суворовської окружної прокуратури міста Одеси звернувся в інтересах держави в особі Одеської міської ради до Господарського суду Одеської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фокус+» про стягнення безпідставно збережених коштів за використання земельної ділянки у розмірі 820 291,95 грн.

В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на те, що відповідач використовує земельну ділянку комунальної власності без правовстановлюючих документів.

Ухвалою суду від 29.07.2022 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено розглядати її за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 11.08.2022.

Ухвалою суду від 11.08.2022 відмовлено в задоволенні клопотання відповідача про зупинення провадження у справі (вх. № 15807/22 від 10.08.2022).

Ухвалою суду від 11.08.2022 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача Департамент земельних ресурсів Одеської міської ради (65011, м. Одеса, вул. Успенська, буд. 83/85, код ЄДРПОУ 44162529).

Протокольною ухвалою від 11.08.2022 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та відкладено підготовче засідання на 19.09.2022.

Підготовче засідання у справі № 916/1747/22 призначене на 19.09.2022 не відбулося у зв`язку із зняттям справи з розгляду через надходження апеляційної скарги і передачею справи в апеляційну інстанцію.

Ухвалою суду від 01.11.2022 призначено підготовче засідання на 18.11.2022.

Підготовче засідання призначене на 18.11.2022 не відбулося у зв`язку із відсутністю електропостачання в суді.

Ухвалою суду від 21.11.2022 призначено підготовче засідання на 05.12.2022.

Підготовче засідання призначене на 05.12.2022 не відбулося у зв`язку із відсутністю електропостачання в суді.

Ухвалою суду від 08.12.2022 призначено підготовче засідання на 15.12.2022.

Протокольною ухвалою від 15.12.2022 відкладено підготовче засідання на 09.01.2023.

Відповідач не забезпечив явку свого повноважного представника до підготовчого засідання, про причини неявки суд не повідомив.

18.11.2022 на адресу суду надійшла заява відповідача про залишення позову без розгляду (вх. № 26265/22) в якому просить суд залишити без розгляду позов керівника Суворовської окружної прокуратури міста Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фокус+» про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі 820 291,95 грн. за використання земельної ділянки кадастровий номер 5110137600:50:004:0023, розташованої за адресою: м. Одеса, вул. Отамана Головатого, 73/1.

Вказана заява відповідача обґрунтована тим, що при зверненні з позовом до суду прокурором не зазначено та не підтверджено причин неможливості здійснення позивачем захисту своїх прав та охоронюваних інтересів в судовому порядку самостійно та не доведено, що Одеська міська рада не може або не бажає самостійно здійснювати такий захист.

При цьому, відповідач зазначає, що 14.07.2021 Суворовська окружна прокуратура міста Одеси звернулась не до Одеської міської ради та не до Юридичного департаменту Одеської міської ради, а безпосередньо до Департаменту земельних ресурсів Одеської міської ради із вказівкою на перелік суб`єктів господарювання, які використовують земельні ділянки без правовстановлюючих документів.

Відповідач зазначає, що органи прокурати обізнані про порядок здійснення самопредставництва Одеської міської ради, проте ані від Суворовської окружної прокуратури міста Одеси, ані від Департаменту земельних ресурсів Одеської міської ради Юридичний департамент Одеської міської ради не отримував жодних документів, необхідних для підготовки та подачі позову до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фокус+» про стягнення безпідставно збережених коштів за використання земельної ділянки.

ТОВ «Фокус+» зазначає, що 15.02.2022 Суворовська окружна прокуратура м. Одеси звернулась до Одеської міської ради, та замість повідомлень про виявлені порушення із наданням часу для відповідного реагування, а виключно зазначила про якісь «підстави для представництва» у суді та намір подати невідомо який позов «найближчим часом».

На цей лист Департаментом 20.06.2022 (01-19/581) повідомлено окружну прокуратуру, що безпосередньо Департамент земельних ресурсів Одеської міської ради не наділений повноваженнями щодо подачі позовних заяв з питань стягнення коштів за користування земельними ділянками. Зазначені повноваження покладено на Юридичний департамент Одеської міської ради. Крім того, відповідні документи до Юридичного департаменту Одеської міської ради не направлялись.

Зважаючи на викладене, ТОВ «Фокус+» зазначає на відсутність бездіяльності Юридичного департаменту Одеської міської ради, як єдиного уповноваженого органу місцевого самоврядування на подання позовів від імені Одеської міської ради щодо, щодо неподачі позову до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фокус+» про стягнення безпідставно збережених коштів за використання земельної ділянки.

Позиція суду.

Згідно із частиною третьою статті 53 Господарського процесуального кодексу України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Відповідно до частини третьої статті 23 Закону України Про прокуратуру від 14.10.2014 № 1697-VII, прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Згідно із частиною четвертою статті 23 Закону України Про прокуратуру від 14.10.2014 № 1697-VII, наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом (пункт 3 частини першої статті 131-1 Конституції України). Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією з засад правосуддя (пункт третій частини другої статті 129 Конституції України).

Після ратифікації Верховною Радою України 17.07.1997 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, остання, відповідно до статті 9 Конституції України набула статусу частини національного законодавства.

Частиною першою статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини від 23.02.2006 № 3477-IV, встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Принцип рівності сторін є складовою більш широкого розуміння поняття справедливого судового розгляду. Умова рівності сторін у розумінні справедливого балансу між сторонами фактично застосовується як у цивільних, так і у кримінальних провадженнях (рішення у справі "Фелдбрюгге проти Нідерландів" від 29.05.1986, заява № 8562/79, § 44).

Європейський Суд з прав людини неодноразово звертав увагу на участь прокурора в суді на боці однієї зі сторін як обставину, що може впливати на дотримання принципу рівності сторін. Оскільки прокурор або посадова особа з аналогічними функціями, пропонуючи задовольнити або відхилити скаргу, стає противником або союзником сторін у справі, його участь може викликати в однієї зі сторін відчуття нерівності (рішення у справі "Ф.В. проти Франції" від 31.03.2005, заява № 61517/00, § 27).

Європейський суд з прав людини звертав увагу на категорії справ, де підтримка прокурора не порушує справедливого балансу. Зокрема, у справі "Менчинська проти Росії" (рішення від 15.01.2009, заява № 42454/02, § 35) зазначив, що сторонами цивільного провадження є позивач і відповідач. Підтримка, що надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, при захисті інтересів незахищених категорій громадян (дітей, осіб з обмеженими можливостями та інших категорій), які, ймовірно, не в змозі самостійно захищати свої інтереси, або в тих випадках, коли відповідним правопорушенням зачіпаються інтереси великого числа громадян, або у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави.

Водночас, Європейський Суд з прав людини уникає абстрактного підходу до розгляду питання про участь прокурора у цивільному провадженні. Розглядаючи кожен випадок окремо, суд вирішує наскільки участь прокурора у розгляді справи відповідала принципу рівноправності сторін.

У рекомендаціях Парламентської Асамблеї Ради Європи від 27.05.2003 №1604 (2003) "Про роль прокуратури в демократичному суспільстві, заснованому на верховенстві закону" щодо функцій органів прокуратури, які не відносяться до сфери кримінального права, передбачено важливість забезпечити, щоб повноваження і функції прокурорів обмежувалися сферою переслідування осіб, винних у скоєнні кримінальних правопорушень, і вирішення загальних завдань щодо захисту інтересів держави через систему відправлення кримінального правосуддя, а для виконання будь-яких інших функцій були засновані окремі, належним чином розміщені та ефективні органи.

У Висновку Консультативної ради європейських прокурорів "Роль прокуратури поза межами сфери кримінального права" від 21.10.2008 № 3 зазначено, що цілі діяльності прокурорів у некримінальній сфері незалежно від їхніх реальних або процесуальних відмінностей дуже співзвучні, це у тому числі і захист майна та інтересів держави, захист державного інтересу (або громадського порядку); водночас констатовано й випадки неналежної діяльності прокурорів за межами сфери кримінального судочинства, до яких належать, зокрема, втручання у судові провадження без обґрунтованого інтересу (інтересу держави, громадського інтересу або необхідності захищати права) з порушенням принципу рівності сторін позову, необмежене право починати провадження.

З цього міжнародного документа вбачається, що у демократичній державі прокурори можуть мати, а можуть і не мати повноважень за межами сфери кримінального права, однак якщо ці повноваження у них наявні, слід забезпечити їх реалізацію відповідно до таких принципів, за якими, зокрема, дії прокурорів за межами сфери кримінального права мають також характеризуватися чесністю та неупередженістю; ці повноваження реалізовуються "від імені суспільства та у державних інтересах" з метою забезпечення застосування права із дотриманням основних прав та свобод у межах компетенції, наданої прокурорам законом, Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та прецедентним правом Європейського суду з прав людини; такі повноваження прокурорів мають якомога точніше регулюватися законом.

Отже наведені міжнародні стандарти визначають, що основна роль прокурорів стосується сфери кримінального права, а відтак їх діяльність у приватних юридичних сферах, у тому числі шляхом вступу до таких видів проваджень, як, наприклад, цивільне, господарське навіть в інтересах держави, має бути завжди субсидіарною та не допускати свавільного втручання цих суб`єктів у права і свободи осіб.

Пункт третій частини першої статті 131-1 Конституції України передбачає можливість представництва прокурором інтересів держави у виключних випадках. Тому необхідно з`ясувати, що мається на увазі під "виключним випадком" і чи є таким випадком ситуація у конкретній справі.

Насамперед, випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї конституційної норми є поняття "інтерес держави". "Інтереси держави" охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація "інтересів держави", особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно.

Аналіз частини третьої статті 23 Закону України Про прокуратуру дає підстави стверджувати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох "виключних" випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; 2) у разі відсутності такого органу.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.

"Не здійснення захисту" виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

"Здійснення захисту неналежним чином" виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

"Неналежність" захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

При цьому захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.

Судом встановлено, що 14.07.2021 Суворовська окружна прокуратура міста Одеси направила лист № 53-3114ВИХ-21 на адресу Департаменту земельних ресурсів Одеської міської ради в якому просила повідомити про вжиті заходи реагування компетентними органами місцевого самоврядування щодо їх стягнення у тому числі у судовому порядку. Також прокуратура просила надати обґрунтований розрахунок заборгованості зі сплати коштів за користування спірними земельними ділянками на підставі витягу про нормативну грошову оцінку.

На вказаний лист відповідь було надано Департаментом земельних ресурсів Одеської міської ради, в якій зазначено, що договори оренди спірних земельних ділянок не укладались.

07.12.2021 Суворовська окружна прокуратура міста Одеси повторно направила листа № 53-6951ВИХ-21 на адресу Департаменту земельних ресурсів Одеської міської ради з проханням надати розрахунок розміру безпідставно збережених коштів в межах строку позовної давності за кожною земельною ділянкою окремо.

У відповідь на вказаний лист Департамент земельних ресурсів Одеської міської ради надав розрахунок безпідставно збережених коштів за кожною земельною ділянкою окремо.

15.02.2022 Суворовська окружна прокуратура міста Одеси направила лист № 53-1296ВИХ-22 на адресу Одеської міської ради в якому повідомила, що рішенням Одеської міської ради від 10.06.2015 № 6767-VI надано дозвіл ТОВ «Фокус+» на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, орієнтовною площею, 0,7 га за адресою: м. Одеса, вул. Отамана Головатого, 73/1 для експлуатації та обслуговування нежитлових приміщень виробничо-технічного призначення.

До Державного земельного кадастру внесено відомості про земельну ділянку за № 5110137600:50:004:0023, 0,7 га. Проте, відповідно до відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, право власності/користування на земельну ділянку до теперішнього часу не оформлено.

Згідно з інформацією ГУ Держгеокадастру в Одеській області, нормативна грошова оцінка земельної ділянки за кадастровим № 5110137600:50:004:0023 загальною площею 0,7000 га при застосуванні коефіцієнту, який характеризує функціональне використання земельної ділянки Кф=1,2 (11.02), станом на 01.01.2019 становить 7 971 275,37 грн.

Окружною прокуратурою було скеровано запит до департаменту земельних ресурсів Одеської ради з проханням провести розрахунок розміру безпідставно збережених коштів ТОВ "Фокус+" за користування вищевказаною земельною ділянкою.

На цей лист 09:02.2022 Департамент надав відповідний розрахунок, згідно з яким розмір безпідставно збережених коштів ТОВ «Фокус+» за користування земельною ділянкою за адресою: м. Одеса, вул. Отамана Головатого, 73/1, що має кадастровий № 5110137600:50:004:0023, площею 0,7 га, становить 956 553,05 грн.

Враховуючи вищевикладене, прокурор із посиланням на статті 1212, 1214 Цивільного кодексу України, повідомив Одеську міську раду про вказані факти порушень земельного законодавства з метою вжиття вичерпних заходів реагування в межах наданих повноважень.

А також, з необхідністю вирішення питання щодо наявності підстав для представництва інтересів держави в суді та відповідно до ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор просив ОМР у строк до 01.03.2022 надати до окружної прокуратури інформацію про результати розгляду даного листа з наданням копій відповідних документів щодо вжитих заходів реагування на усунення порушень вимог земельного законодавства.

Отже не відповідає дійсності твердження ТОВ «Фокус+» про те, що у листі від 15.02.2022 Суворовська окружна прокуратура м. Одеси не повідомила Одеську міську раду про виявлені порушення.

27.07.2022 до Господарського суду Одеської області прокурор звернувся із позовною заявою від 25.07.2022 № 53-3826ВИХ-22 (вх. № 1811/22).

Суд відповідно до частини четвертої статті 236 Господарського процесуального кодексу України враховує висновки Великої Палати Верховного Суду викладені у постанові від 06.07.2021 у справі № 911/2169/20, згідно із якими, прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.

Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону, прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону, і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідний компетентний орган, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.

Як вбачається з розрахунку безпідставно збережених коштів доданого до позовної заяви, прокурором заявлено вимогу про стягнення безпідставно збережених коштів за період з лютого 2019 року по січень 2022 року. Тобто, у випадку обґрунтованості заявлених позовних вимог та задоволення позову поданого прокурором, вказані кошти будуть сплачені до місцевого бюджету територіальної громади міста Одеси.

А відтак, з огляду на загальновідомі обставини знецінення грошових коштів через інфляційні процеси в державі пов`язані із завданням значних втрат економіці України внаслідок повномасштабного нападу російської федерації, невжиття Одеською міською радою дій із захисту інтересів держави протягом розумного строку починаючи з 15.02.2022, дати коли позивача було повідомлено прокурором про можливе порушення, і до 27.07.2022, дати подання позовної заяви прокурором до суду, кваліфікується як бездіяльність цього компетентного органу, що може призвести до невідворотних негативних наслідків.

Отже прокурором належним чином обґрунтовано та доведено наявність підстав для представництва в суді відповідно до частини четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 № 1697-VII.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для залишення позову без розгляду. А відтак, заява відповідача про залишення позову без розгляду від 17.11.2021 Вих. № 17/02 (вх. № 26265/22 від 18.11.2022) не підлягає задоволенню.

Керуючись частиною четвертою статті 53, статтею 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви відповідача про залишення позову без розгляду від 17.11.2021 Вих. № 17/02 (вх. № 26265/22 від 18.11.2022).

Ухвала набрала законної сили 09.01.2023 та не підлягає оскарженню.

Повний текст ухвали у зв`язку із відсутністю електропостачання в суді складено 19.01.2023.

Суддя Ю.А. Шаратов