Вироквід 13.04.2010 по справі 1-1МАНЕВИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа номер 1 1
Категорія 24
В И Р О К
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 квітня 2010 року Маневицький районний суд Волинської області у складі:
головуючого судді Покидюка М.В.
при секретарі Каращук В.С.
з участю прокурорів Масалова С.М.
захисників ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні у смт. Маневичі кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, українця, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, директора Державного підприємства “Волиньторф” Волинської області, раніше не судимого,
у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 191, ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 366 КК України;
ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця та мешканця АДРЕСА_2, українця, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, має на утриманні одну неповнолітню дитину, відбуває покарання в слідчому ізоляторі м. Луцьк Волинської області, раніше судимого 10 грудня 2008 року Ковельським міськрайонним судом Волинської області за ч.1 ст. 209, ч. 4 ст. 190, 70 КК України на 3 роки 6 місяців позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов”язані із здійсненням організаційно розпорядчих функцій на строк 2 роки, з конфіскацією коштів, одержаних злочинним шляхом та з конфіскацією майна, яке є його власністю, станом на час взяття під варту, тобто 24 квітня 2009 року, відбув календарних 8 місяців 16 днів позбавлення волі;
у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 366 КК України;
ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_6, уродженки с. Хряськ, мешканки АДРЕСА_3, українки, громадянки України, з професійно - технічною освітою, не одружену, головного бухгалтера Державного підприємства “Волиньторф” Волинської області, раніше не судимої,
у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 366 КК України;
ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_10, уродженця та мешканця АДРЕСА_4, українця, громадянина України, з базовою вищою освітою, одруженого, має на утриманні одну неповнолітню дитину, заступника начальника відділу матеріально технічного постачання і збуту Державного підприємства “Волиньторф” Волинської області, раніше не судимого,
у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 366 КК України;
ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_13, уродженки та мешканки АДРЕСА_5, українки, громадянки України, з повною загальною середньою освітою, одружену, техніка - лаборанта Державного підприємства “Волиньторф” Волинської області, раніше не судимої,
у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 366 КК України;
ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_16, уродженки та мешканки АДРЕСА_6, українки, громадянки України, з професійно технічною освітою, одружену, має на утриманні три неповнолітніх дитини, бухгалтера по матеріалах Державного підприємства “Волиньторф” Волинської області, раніше не судимої,
у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 366 КК України;
ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_19, уродженця м. Луцьк, мешканця АДРЕСА_7, українця, громадянина України, з вищою освітою, не одруженого, має на утриманні одну неповнолітню дитину, приватного підприємця, раніше не судимого
у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 364, ч. 1 ст. 366 КК України;
В С Т А Н О В И В:
Підсудний ОСОБА_4, з 19 жовтня по 7 грудня 2007 року виконуючи обов”язки директора Державного підприємства “Волиньторф” Волинської області, а з 7 грудня 2007 року, будучи в законному порядку призначеним директором даного підприємства, здійснюючи функції, повязані з виконанням організаційно розпорядчих і адміністративно господарських обовязків, тобто будучи службовою особою, умисно, діючи в інтересах ТзОВ “Брифінг-Компані”, використовуючи своє службове становище всупереч інтересам служби, достовірно знаючи, що ДП “Волиньторф” постійно закупляє мішки у виробників з міст Харькова та Житомира, 14 листопада 2007 року уклав договір купівлі продажу № 257 з фіктивним підприємством ТзОВ “Брифінг - Компані” з м. Києва під керівництвом ОСОБА_11, підписав платіжне доручення № 1568 від 19 листопада 2007 року та перерахував з ДП “Волиньторф” 52200 гривень на розрахунковий рахунок ТзОВ “Брифінг - Компані”, яке мішки “Біг-Бег” у кількості 1500 штук на суму 52 200 гривень до даного часу на ДП “Волиньторф” не поставило і ці кошти на розрахунковий рахунок ДП “Волиньторф” не повернуло, чим спричинив тяжкі наслідки інтересам держави.
Крім того, 22 листопада 2007 року, за результатами проведеного тендеру, між державним підприємством “Волиньторф” (Покупець) в особі виконуючого обовязки директора ОСОБА_4 та приватним підприємством “Енергоресурси” (Продавець) в особі директора ОСОБА_5, укладено договір купівлі продажу № 270 (надалі Договір - 1). Відповідно до п. п. 1.1, 3.3, 4.2 та 11.1 даного договору Продавець приймає на себе обовязок продати Покупцю продукцію технічного призначення, а саме рейки та скріплення до них, необхідних для монтажу вузької залізничної колії загальною вартістю 1142 684 гривень 64 копійки, а Покупець здійснює розрахунки на наступних умовах: 50 % - попередня оплата протягом 3-х банківських днів з моменту виставлення рахунку та остаточний розрахунок - 50 % протягом трьох банківських днів з моменту отримання ним партії продукції, кінцевий термін поставки продукції технічного призначення Продавцем Покупцю зазначено 31 грудня 2007 року.
На виконання п. 4.2 умов даного Договору - 1 згідно платіжних доручень № № 193, 194 від 4 грудня 2007 року ДП “Волиньторф” перерахувало на розрахунковий рахунок ПП “Енергоресурси” відповідно 490529 гривень 39 копійок та 80812 гривень 93 копійки, а всього 571 342 гривень 32 копійок, як 50 % попередньої оплати, згідно рахунків фактур № СФ-0098/2 від 29 листопада 2007 року на суму 981 058 гривень 78 копійок та № 00092 від 27 листопада 2007 року на суму 161625 гривень 86 копійок, які виставило ПП “Енергоресурси”.
Згідно видаткової накладної № РН-50 від 5 грудня 2007 року, на виконання п. 4.2 Договору - 1, ПП “Енергоресурси” поставило на ДП “Волиньторф” продукцію технічного призначення на суму 802522 гривень 79 копійок, а ДП “Волиньторф” платіжними дорученнями № 195 від 6 грудня 2007 року та № 199 від 19 грудня 2007 року перерахувало 327684 гривень 83 копійки і 62074 гривень 99 копійок, а всього 389 759 гривень 82 копійок, на розрахунковий рахунок ПП “Енергоресурси”.
В подальшому директор ПП “Енергоресурси” підсудний ОСОБА_5, зловживаючи своїм службовим становищем, діючи в особистих інтересах, надав у бухгалтерію ДП “Волиньторф” видаткову накладну № РН-59 від 24 грудня 2007 року, згідно якої ПП “Енергоресурси” нібито поставило на ДП “Волиньторф”, передбачену Договором - 1, продукцію технічного призначення на суму 339140 гривень 59 копійок, хоча достовірно знав, що усієї продукції, яка була вказана у даній видатковій накладній, а саме підкладки до рейки Р-24 в кількості 17,869 тонн на суму 179556 гривень 22 копійки ПП “Енергоресурси” на ДП “Волиньторф” фактично не поставило.
25 грудня 2007 року підсудний ОСОБА_4 умисно, діючи в інтересах ПП “Енергоресурси”, використовуючи своє службове становище всупереч інтересам служби, діючи в інтересах комерційної структури ПП “Енергоресурси”, достовірно знаючи що дане підприємство усієї продукції, що була вказана у видатковій накладній № РН-59 від 24 грудня 2007 року, а саме підкладки до рейки Р-24 в кількості 17,869 тонн на суму 179556 гривень 22 копійки, на ДП “Волиньторф” не поставило, особисто підписав платіжне доручення № 207 від 25 грудня 2007 року, дав незаконну вказівку заступнику директора ДП “Волиньторф” по капітальному будівництву ОСОБА_12 Перерахувати бюджетні кошти у суміскласти платіжне доручення № 207 від 25 грудня 2007 року, в якому призначення платежу зазначити як доплату приватному підприємству “Енергоресурси” бюджетних коштів у сумі 180561 гривень 24 копійки за скріплення до рейок, згідно видаткової накладної № РН-59 від 24 грудня 2007 року.
В подальшому підсудний ОСОБА_4 умисно, з метою безпосередньої розтрати бюджетних коштів в особливо великих розмірах, зловживаючи своїм службовим становищем всупереч інтересам служби, діючи в інтересах комерційної структури ПП “Енергоресурси”, достовірно знаючи, що приватне підприємство “Енергоресурси” підкладки до рейки Р-24 в кількості 17,869 тонн на суму 179556 гривень 22 копійки, згідно видаткової накладної № РН-59 від 24 грудня 2007 року на ДП “Волиньторф” не поставило, особисто підписав платіжне доручення № 207 від 25 грудня 2007 року та дав незаконну вказівку заступнику директора ДП “Волиньторф” по капітальному будівництву ОСОБА_12 перерахувати бюджетні кошти у сумі 180561 гривень 24 копійки на розрахунковий рахунок ПП “Енергоресурси” , хоча фактично підкладки до рейки Р 24 в кількості 17,869 тонн на ДП “Волиньторф” поставлені не були.
На підставі даного платіжного доручення, підписаного ОСОБА_4, управлінням державного казначейства у Маневицькому районі 26 грудня 2007 року безпідставно перераховано бюджетні кошти у сумі 180561 гривень 24 копійки на розрахунковий рахунок ПП “Енергоресурси”, що відкритий у АКІБ «УкрСиббанк».
Станом на 28 квітня 2009 року ПП “Енергоресурси” свої зобовязання по договору № 270 від 22 листопада 2007 року не виконало та не поставило на ДП “Волиньторф” підкладки рейки Р-24 в кількості 17,869 тонн на суму 179556 гривень 22 копійки і ці кошти до бюджету не повернуло. Своїми діями ОСОБА_4 спричинив тяжкі наслідки інтересам держави.
Крім того, підсудний ОСОБА_4, виконуючи обов”язки директора та будучи директором Державного підприємства “Волиньторф”, здійснюючи функції, повязані з виконанням організаційно розпорядчих і адміністративно господарських обовязків, тобто будучи службовою особою, з метою розтрати та привласнення державних коштів повторно, зловживаючи своїм службовим становищем всупереч інтересам служби, діючи в особистих інтересах та інтересах комерційної структури приватного підприємства “Торгово-промислова фірма “Легенда”, засновником і власником якої являється він сам, достовірно знаючи, що ПП “ТПФ “Легенда” розробляти логотип, виготовляти зразки спецодягу з нанесеними логотипами для ДП “Волиньторф” виготовляти не буде, оскільки ніколи не мало для цього технічних можливостей, а також найманих працівників відповідної спеціальності, 28 листопада 2007 року уклав договір № 16 (надалі Договор 3) з директором ПП “ТПФ “Легенда” ОСОБА_13, хоча фактично він ніколи директором ПП “ТПФ “Легенда” не був, так як станом на 28 листопада 2007 року директором даного підприємства був він сам, ОСОБА_4
Згідно умов п. п. 1, 2 даного договору ПП “ТПФ “Легенда” зобовязувалось на 25 000 гривень розробити логотип для ДП “Волиньторф”; погодити виконання логотипу з можливістю нанесення його на спецодяг всіх типів; виготовити зразки спецодягу з нанесеними логотипами (костюм х/б, комбінезон, куртка утеплена), а ДП “Волиньторф” зобовязане було здійснити оплату товару шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок ПП “ТПФ “Легенда” на умовах 100 % передоплати, а остання після її отримання зобовязана була у строк не пізніше ніж 1 травня 2008 року поставити експериментальну партію спецодягу з логотипом.
В подальшому підсудний ОСОБА_4 умисно, з метою безпосередньої розтрати та привласнення державних коштів, повторно, зловживаючи своїм службовим становищем всупереч інтересам служби, в особистих інтересах та інтересах комерційної структури приватного підприємства “Торгово-промислова фірма “Легенда”, достовірно знаючи, що будь-яких робіт дана фірма для ДП “Волиньторф” виконувати не буде, платіжним дорученням № 1584 від 28 листопада 2007 року безпідставно, під уявну угоду, перерахував кошти очолюваного ним державного підприємства у розмірі 25000 гривень на розрахунковий рахунок № 2600630121163 ПП “ТПФ “Легенда”, що відкритий у філії “Відділення Промінвестбанку” в м. Нововолинськ Волинської області.
Після цього підсудний ОСОБА_4, одночасно будучи директор ДП “Волиньторф”, засновником та власником приватного підприємства “Будівельна компанія “Профіт” та приватним підприємцем фізичною особою, з метою привласнення коштів в сумі 25 000 гривень, які надійшли від ДП “Волиньторф” на розрахунковий рахунок ПП “ТПФ “Легенда” частину з цих коштів, а саме 23350 гривень 29 листопада 2007 року зняв з розрахункового рахунку № 2600630121163 ПП “ТПФ “Легенда” та перерахував на свій розрахунковий рахунок № 2600750121069, що відкритий ним, як приватним підприємцем у філії “Відділення Промінвестбанку” в м. Нововолинськ Волинської області, з яких 5 880 гривень зняв готівкою, а 1 377 гривень 10 грудня 2007 року перерахував на розрахунковий рахунок № 2600730121207 ПП “БК “Профіт”, що відкритий у філії “Відділення Промінвестбанку” в м. Нововолинськ Волинської області.
Крім того, підсудний ОСОБА_4, будучи директором Державного підприємства “Волиньторф”, здійснюючи функції, повязані з виконанням організаційно розпорядчих і адміністративно господарських обовязків, тобто будучи службовою особою, з метою розтрати та привласнення державних коштів повторно, зловживаючи своїм службовим становищем всупереч інтересам служби, діючи в особистих інтересах та інтересах комерційної структури приватного підприємства “Торгово-промислова фірма “Легенда”, засновником і власником якої являється він сам, достовірно знаючи, що ПП “ТПФ “Легенда” перемотувати електродвигуни для ДП “Волиньторф” не буде, оскільки ніколи не мала для цього технічних можливостей, а також найманих працівників відповідної спеціальності, 10 грудня 2007 року уклав договор № 3 з директором ПП “ТПФ “Легенда” ОСОБА_13, хоча фактично він ніколи директором ПП “ТПФ “Легенда” не був, так як станом на 10 грудня 2007 року директором даного підприємства був він сам, ОСОБА_4
Згідно умов п. п. 1, 2 даного договору і наданого замовлення ПП “ТПФ “Легенда” зобовязувалось на 6 960 гривень здійснити перемотку електродвигунів для ДП “Волиньторф”; а ДП “Волиньторф” зобовязане було здійснити оплату робіт шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок ПП “ТПФ “Легенда” на умовах 100 % передоплати, а остання після її отримання зобовязана була у строк не пізніше ніж 1 травня 2008 року виконати, передбачені договором роботи, і повідомити про це ДП “Волиньторф”.
В подальшому підсудний ОСОБА_4 умисно, з метою безпосередньої розтрати та привласнення державних коштів, повторно, зловживаючи своїм службовим становищем всупереч інтересам служби, в особистих інтересах та інтересах комерційної структури приватного підприємства “Торгово-промислова фірма “Легенда”, достовірно знаючи, що будь-яких робіт дана фірма для ДП “Волиньторф” виконувати не буде, платіжним дорученням № 1667 від 19 грудня 2007 року безпідставно, під уявну угоду, перерахував кошти, очолюваного ним державного підприємства, у розмірі 6 960 гривень на розрахунковий рахунок № 2600630121163 ПП “ТПФ “Легенда”, що відкритий у філії “Відділення Промінвестбанку” в м. Нововолинськ Волинської області.
Після цього підсудний ОСОБА_4, одночасно будучи директор ДП “Волиньторф” та власником приватного підприємства “Будівельна компанія “Профіт”, з метою привласнення коштів в сумі 6 960 гривень, які надійшли від ДП “Волиньторф” на розрахунковий рахунок ПП “ТПФ “Легенда”, 19 грудня 2007 року з розрахункового рахунку № 2600630121163 ПП “ТПФ “Легенда” перерахував цю суму на розрахунковий рахунок № 2600730121207 ПП “БК “Профіт”, що відкритий у філії “Відділення Промінвестбанку” в м. Нововолинськ Волинської області, які цього ж дня особисто зняв і привласнив.
Крім того, підсудний ОСОБА_4, будучи директором Державного підприємства “Волиньторф”, здійснюючи функції, повязані з виконанням організаційно розпорядчих і адміністративно господарських обовязків, тобто будучи службовою особою, з метою розтрати та привласнення державних коштів повторно, зловживаючи своїм службовим становищем всупереч інтересам служби, діючи в особистих інтересах склав фіктивний документ - угоду № 1/07 від 26 грудня 2007 року з приватним підприємцем ОСОБА_10 про надання послуг.
Згідно умов п. п. 1, 3 даної фіктивної угоди ОСОБА_10 нібито зобовязувався виконати дії по пошуку та оренді складських приміщень, організації збуту, рекламування продукції ДП “Волиньторф», зокрема, здійснити пошук складських приміщень для продукції підприємства у Луцькому, Рожищанському, Ківерцівському, Горохівському та Любомльському районах, перевірити вірність документів, необхідних для оренди складських приміщень, організувати збут продукції, систему та форми оплати за продукцію та здійснити рекламування продукції в інтересах ДП “Волиньторф”. В угоді № 1/07 від 26 грудня 2007 року строки виконання робіт ОСОБА_10 та їх вартість не зазначені.
В подальшому підсудний ОСОБА_4 умисно, з метою розтрати та привласнення державних коштів, повторно, зловживаючи своїм службовим становищем всупереч інтересам служби, діючи в особистих інтересах, достовірно знаючи, що угода № 1/07 від 26 грудня 2007 року є фіктивною та будь-які роботи по її виконанню ОСОБА_10 наміру виконувати не мав та не виконував, склав завідомо неправдивий документ акт виконаних робіт № 1/07 від 31 грудня 2007 року по виконанню даної фіктивної угоди, в який вніс завідомо неправдиві відомості, вказавши що виконавцем - приватним підприємцем ОСОБА_10 надано послуги на суму 10000 гривень і підприємство до нього претензій немає. Акт виконаних робіт № 1/07 від 31 грудня 2007 року особисто підписав та завірив печаткою ДП “Волиньторф” сам ОСОБА_4
Після цього підсудний ОСОБА_4 умисно, згідно фіктивного акту виконаних робіт № 1/07 від 31 грудня 2007 року, платіжним доручення № 1725 від 27 грудня 2007 року безпідставно, під уявну угоду, перерахував 10000 гривень на розрахунковий рахунок № НОМЕР_3 приватного підприємця ОСОБА_10, що відкритий у відділенні № 323 АКІБ «УкрСиббанк» м. Луцька. ОСОБА_10, який одночасно працював на посаді менеджера з продажу пластикових вікон в приватному підприємстві “Будівельна компанія “Профіт”, засновником та власником якого є ОСОБА_4, 29 грудня 2007 року особисто зняв кошти зі свого розрахункового рахунку в сумі 9850 гривень, які надійшли від державного підприємства “Волиньторф” та передав ОСОБА_4, з яких останній передав йому 1000 гривень, як винагороду за проведену роботу до Нового Року, а решту грошей в сумі 8850 гривень привласнив.
Крім того, підсудний ОСОБА_4, будучи директором Державного підприємства “Волиньторф”, здійснюючи функції, повязані з виконанням організаційно розпорядчих і адміністративно господарських обовязків, тобто будучи службовою особою, з метою розтрати та привласнення державних коштів повторно, зловживаючи своїм службовим становищем всупереч інтересам служби, діючи в особистих інтересах склав фіктивний документ - угоду № 1/08 від 8 січня 2008 року з приватним підприємцем ОСОБА_10 про надання послуг.
Згідно умов п. п. 1, 3 даної фіктивної угоди ОСОБА_10 нібито зобовязувався виконати дії по пошуку та оренді складських приміщень, організації збуту, рекламування продукції ДП “Волиньторф», зокрема, здійснити пошук складських приміщень для продукції підприємства у Шацькому районі, перевірити вірність документів, необхідних для оренди складських приміщень, організувати збут продукції, систему та форми оплати за продукцію та здійснити рекламування продукції в інтересах ДП “Волиньторф” та відкрити склад АДРЕСА_8. В угоді № 1/08 від 8 січня 2008 року строки виконання робіт ОСОБА_10 та їх вартість не зазначені.
В подальшому підсудний ОСОБА_4, достовірно знаючи, що угода № 1/08 від 10 січня 2008 року є фіктивною та будь-які роботи по її виконанню ОСОБА_10 наміру виконувати не мав та не виконував, склав завідомо неправдивий документ акт виконаних робіт № 1/08 від 18 січня 2008 року по виконанню даної фіктивної угоди, в який вніс завідомо неправдиві відомості, вказавши що виконавцем - приватним підприємцем ОСОБА_10 обладнано склад у смт. Любомль, надано послуги на суму 10000 гривень і підприємство до нього претензій немає. Акт виконаних робіт № 1/08 від 18 січня 2008 року особисто підписав та завірив печаткою ДП “Волиньторф” сам ОСОБА_4
Після цього підсудний ОСОБА_4 умисно, згідно фіктивного акту виконаних робіт № 1/08 від 18 січня 2008 року, платіжним доручення № 36 від 18 січня 2008 року безпідставно, під уявну угоду, перерахував 10000 гривень на розрахунковий рахунок № НОМЕР_3 приватного підприємця ОСОБА_10, що відкритий у відділенні № 323 АКІБ «УкрСиббанк» м. Луцька. ОСОБА_10, який одночасно працював на посаді менеджера з продажу пластикових вікон в приватному підприємстві “Будівельна компанія “Профіт”, засновником та власником якого є ОСОБА_4, 22 січня 2008 року особисто зняв кошти зі свого розрахункового рахунку в сумі 9 900 гривень, які надійшли від державного підприємства “Волиньторф” та передав ОСОБА_4, з яких останній передав йому 100 гривень, як винагороду за проведену роботу, а решту грошей в сумі 9 800 гривень привласнив.
Крім того, підсудний ОСОБА_4, будучи директором Державного підприємства “Волиньторф”, здійснюючи функції, повязані з виконанням організаційно розпорядчих і адміністративно господарських обовязків, тобто будучи службовою особою, з метою розтрати та привласнення державних коштів повторно, зловживаючи своїм службовим становищем всупереч інтересам служби, діючи в особистих інтересах склав з ОСОБА_10 фіктивний документ договір купівлі продажу № 8 від 14 червня 2008 року.
Згідно умов п. п. 1 - 3 даного договору ПП ОСОБА_10 зобовязувався передати у власність ДП “Волиньторф” 10 штук залізобетонних балок довжиною 12 метрів кожна на суму 65000 гривень, а ДП “Волиньторф” здійснити оплату товару шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок ПП ОСОБА_10 на умовах 100 % передоплати, а останній після отримання 100 % передоплати у строк не пізніше, ніж за 30 календарних днів передати ДП “Волиньторф” товар згідно умов договору із сертифікатом якості.
В подальшому підсудний ОСОБА_4, достовірно знаючи, що ПП ОСОБА_10 10 штук залізобетонних балок довжиною 12 метрів кожна на суму 65000 гривень на ДП “Волиньторф” наміру поставляти не мав, платіжним дорученням № 703 від 8 липня 2008 року безпідставно, під уявну угоду, перерахував кошти, очолюваного ним державного підприємства, у розмірі 25000 гривень на розрахунковий рахунок № НОМЕР_3 приватного підприємця ОСОБА_10, що відкритий у відділенні № 323 АКІБ «УкрСиббанку» м. Луцька.
Після цього приватний підприємець ОСОБА_10, який на той час уже працював начальником відділу збуту ДП “Волиньторф”, 9 липня 2008 року особисто зняв зі свого розрахункового рахунку кошти в сумі 24700 гривень, які надійшли від державного підприємства “Волиньторф”, та усю суму передав ОСОБА_4, яку той привласнив.
Всього підсудний ОСОБА_4 в особі директора ДП “Волиньторф” вчинив розтрату та привласнення державних коштів Державного підприємства “Волиньторф” на загальну суму 79 960 гривень.
Підсудний ОСОБА_4, з 19 жовтня по 7 грудня 2007 року виконуючи обов”язки директора Державного підприємства “Волиньторф” Волинської області, а з 7 грудня 2007 року, будучи в законному порядку призначеним директором даного підприємства, здійснюючи функції, повязані з виконанням організаційно розпорядчих і адміністративно господарських обовязків, тобто будучи службовою особою, вчинив службове підроблення, що спричинило тяжкі наслідки при наступних обставинах.
Так, підсудний ОСОБА_4 підписав офіційний документ - платіжне доручення № 207 від 25 грудня 2007 року, в якому призначення платежу зазначено - доплата приватному підприємству “Енергоресурси” бюджетних коштів у сумі 180561 гривень 24 копійки за скріплення до рейок згідно видаткової накладної № РН-59 від 24 грудня 2007 року, хоча достовірно знав, що дане підприємство не поставило на ДП “Волиньторф” усієї продукції, що була вказана у даній видатковій накладній, а саме не поставило скріплення до рейок - підкладки Р-24, в кількості 17,869 тонн на суму 179556 гривень 22 копійки.
На підставі даного фіктивного платіжного доручення № 207 від 25 грудня 2007 року, управлінням державного казначейства у Маневицькому районі 26 грудня 2007 року безпідставно перераховано бюджетні кошти у сумі 180561 гривень 24 копійки на розрахунковий рахунок ПП “Енергоресурси”, чим державним інтересам заподіяно тяжкі наслідки.
Крім того, підсудний ОСОБА_4 склав завідомо неправдиві офіційні документи угоду № 1/07 від 26. грудня 2007 року про надання послуг та акт виконаних робіт № 1/07 від 31 грудня 2007 року згідно даної угоди.
Підсудний ОСОБА_4, отримавши від приватного підприємця ОСОБА_10 чисті аркуші паперу формату А-4, які перед цим ОСОБА_10, на його прохання, підписав та завірив своєю печаткою, без відому останнього, склав на даних аркушах завідомо неправдивий офіційний документ - угоду № 1/07 від 26 грудня 2007 року між директором ДП “Волиньторф” та ПП ОСОБА_10, згідно умов якої ОСОБА_10 зобовязувався нібито виконати дії по пошуку та оренді складських приміщень, організації збуту, рекламуванні продукції підприємства, хоча достовірно знав, що ОСОБА_10 умов даної угоди виконувати не буде. Угоду № 1/07 від 26 грудня 2007 року особисто власноручно підписав та завірив печаткою ДП “Волиньторф” сам ОСОБА_4
Таким же шляхом і способом підсудний ОСОБА_4, без відому ОСОБА_10, склав, підписав та завірив печаткою ДП “Волиньторф”, на виконання угоди № 1/07 від 26 грудня 2007 року, завідомо неправдивий офіційний документ акт виконаних робіт № 1/07 від 31 грудня 2007 року , в який було внесено завідомо неправдиві відомості, зокрема, що виконавцем - приватним підприємцем ОСОБА_10 надано підприємству послуги згідно цієї угоди на суму 10000 гривень і що у замовника - ДП “Волиньторф” до виконавця робіт ОСОБА_10 претензій немає. При цьому ОСОБА_4 достовірно знав, що фактично будь-які роботи які вказані в цьому акті виконаних робіт, ОСОБА_10 не виконував і вони не виконані.
На підставі цих фіктивних: угоди про надання послуг та акту виконаних робіт ОСОБА_4 безпідставно перерахував державні кошти ДП “Волиньторф” у сумі 10000 гривень на розрахунковий рахунок ПП ОСОБА_10
Підсудний ОСОБА_4 повторно склав завідомо неправдиві офіційні документи: угоду № 1/08 від 8 січня 2008 року про надання послуг та акт виконаних робіт № 1/08 від 18 січня 2008 року на виконання цієї угоди.
Він, отримавши від приватного підприємця ОСОБА_10 чисті аркуші паперу формату А-4, які перед цим ОСОБА_10, на його прохання, підписав та завірив своєю печаткою, без відому останнього, склав на даних аркушах завідомо неправдивий офіційний документ - угоду № 1/08 від 8 січня 2008 року між директором ДП “Волиньторф” та ПП ОСОБА_10, згідно умов якої ОСОБА_10 зобовязувався нібито виконати дії по пошуку та оренді складських приміщень, організації збуту, рекламуванні продукції підприємства та відкрити склад АДРЕСА_8, хоча достовірно знав, що ОСОБА_10 умов даної угоди виконувати не буде. Угоду № 1/08 від 8 січня 2008 року особисто власноручно підписав та завірив печаткою ДП “Волиньторф” сам ОСОБА_4
Таким же шляхом і способом підсудний ОСОБА_4, без відому ОСОБА_10, склав, підписав та завірив печаткою ДП “Волиньторф”, на виконання угоди № 1/08 від 8 січня 2008 року, завідомо неправдивий офіційний документ акт виконаних робіт № 1/08 від 18 січня 2008 року , в який було внесено завідомо неправдиві відомості, зокрема, що виконавцем - приватним підприємцем ОСОБА_10 облащтовано склад у смт. Любомль, надано підприємству послуги згідно цієї угоди на суму 10000 гривень і що у замовника - ДП “Волиньторф” до виконавця робіт ОСОБА_10 претензій немає. При цьому ОСОБА_4 достовірно знав, що фактично будь-які роботи які вказані в цьому акті виконаних робіт, ОСОБА_10 не виконував і вони не виконані.
На підставі цих фіктивних: угоди про надання послуг та акту виконаних робіт ОСОБА_4 безпідставно перерахував державні кошти ДП “Волиньторф” у сумі 10000 гривень на розрахунковий рахунок ПП ОСОБА_10
Крім того, підсудний ОСОБА_4 14 червня 2008 року повторно склав завідомо неправдивий офіційний документ договір купівлі продажу № 8.
Він, отримавши від приватного підприємця ОСОБА_10 чисті аркуші паперу формату А-4, які перед цим ОСОБА_10, на його прохання, підписав та завірив своєю печаткою, без відому останнього, склав на даних аркушах завідомо неправдивий офіційний документ договір купівлі продажу № 8 від 14 червня 2008 року між директором ДП “Волиньторф” та ПП ОСОБА_10, згідно умов якого ОСОБА_10 зобовязувався передати у власність ДП “Волиньторф” 10 штук залізобетонних балок довжиною 12 метрів кожна на суму 65 000 гривень, а підприємство здійснити оплату шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок ОСОБА_10 на умовах 100 % передоплати, а останній зобов”язаний був після отримання коштів у строк не пізніше ніж 30 календарних днів передати підприємству товар згідно умов договору із сертифікатом якості. ОСОБА_4 достовірно знав, що ОСОБА_10 умов даного договору виконувати не буде і не виконав, але особисто власноручно його підписав та завірив печаткою ДП “Волиньторф”.
На підставі фіктивного договору купівлі продажу № 8 від 14 червня 2008 року, ОСОБА_4 безпідставно перерахував державні кошти ДП “Волиньторф” у сумі 25000 гривень на розрахунковий рахунок ПП ОСОБА_10
Підсудний ОСОБА_5, перебуваючи на посаді директора ПП “Енергоресурси”, здійснюючи функції, повязані з виконанням організаційно розпорядчих і адміністративно господарських обовязків, тобто будучи службовою особою, зловживаючи своїм службовим становищем всупереч інтересам служби, умисно, з корисливих мотивів, діючи в особистих інтересах та в інтересах третіх осіб спричинив охоронюваним законом державним інтересам тяжкі наслідки.
Так, 22 листопада 2007 року, за результатами проведеного тендеру, між приватним підприємством “Енергоресурси” (Продавець) в особі директора ОСОБА_5 та державним підприємством “Волиньторф” (Покупець) в особі виконуючого обовязки директора ОСОБА_4 укладено договір купівлі продажу № 270 від 22 листопада 2007 року (надалі Договір 1).
Відповідно до п. п. 1.1, 3.3, 4.2 та 11.1 даного договору Продавець приймає на себе обовязок продати Покупцю продукцію технічного призначення, а саме рейки та скріплення до них, необхідних для монтажу вузької залізничної колії; загальна вартість продукції становить 1142 684 гривень 64 копійки. Розрахунки Покупцем здійснюються на наступних умовах: 50 % - попередня оплата протягом 3-х банківських днів з моменту виставлення рахунку та остаточний розрахунок - 50 % протягом трьох банківських днів з моменту отримання партії продукції Покупцем. Кінцевий термін поставки продукції технічного призначення сторонами встановлено 31 грудня 2007 року.
Закупівля рейок та скріплень до них Державним підприємством “Волиньторф” по Договору 1 здійснювалась за кошти, які виділялись підприємству на 2007 з Державного бюджету по загальному фонду, згідно коду програмної класифікації видатків 1301100 “Державна підтримка підприємств з видобутку камяного вугілля, лігніту, і торфу на будівництво, технічне переоснащення та капітальний ремонт гірничошахтного обладнання”, та коду економічної класифікації видатків 2410 “Капітальні трансферти підприємствам (установам, організаціям)”.
На виконання п. 4.2 умов даного Договору - 1 згідно платіжних доручень № № 193, 194 від 4 грудня 2007 року ДП “Волиньторф” перерахувало на розрахунковий рахунок ПП “Енергоресурси” відповідно 490529 гривень 39 копійок та 80812 гривень 93 копійки, а всього 571 342 гривень 32 копійки, як 50 % попередньої оплати, згідно рахунків фактур № СФ-0098/2 від 29 листопада 2007 року на суму 981 058 гривень 78 копійок та № 00092 від 27 листопада 2007 року на суму 161625 гривень 86 копійок, які виставило ПП “Енергоресурси”.
Згідно видаткової накладної № РН-50 від 5 грудня 2007 року, на виконання п. 4.2 Договору - 1, ПП “Енергоресурси” поставило на ДП “Волиньторф” продукцію технічного призначення на суму 802522 гривень 79 копійок, а ДП “Волиньторф” платіжними дорученнями № 195 від 6 грудня 2007 року та № 199 від 19 грудня 2007 року перерахувало відповідно 327684 гривень 83 копійки і 62074 гривень 99 копійок, а всього 389 759 гривень 82 копійки, на розрахунковий рахунок ПП “Енергоресурси”.
Підсудний ОСОБА_5, діючи в особистих інтересах та в інтересах третіх осіб, використовуючи своє службове становище всупереч інтересам служби наприкінці грудня 2007 року надав у бухгалтерію ДП “Волиньторф” видаткову накладну № РН-59 від 24 грудня 2007 року, згідно якої ПП “Енергоресурси” нібито поставило на ДП “Волиньторф” продукцію технічного призначення, передбачену Договором - 1 на суму 339140 гривень 59 копійок, хоча достовірно знав, що усієї продукції, яка була вказана у даній видатковій накладній, а саме підкладки до рейки Р-24 в кількості 17,869 тонн на суму 179556 гривень 22 копійки, ПП “Енергоресурси” на ДП “Волиньторф” фактично не поставило.
На підставі поданої ОСОБА_5 видаткової накладної № РН-59 від 24 грудня 2007 року, бухгалтерією ДП “Волиньторф” складено платіжне доручення № 207 від 25 грудня 2007 року, в якому призначення платежу зазначено, що бюджетні кошти у сумі 180561 гривень 24 копійки перераховуються як доплата за скріплення до рейок, які отримані згідно видаткової накладної № РН-59 від 24 грудня 2007 року. Таким чином директором ДП “Волиньторф” ОСОБА_4 безпідставно перераховано 180561 гривень 24 копійки на розрахунковий рахунок ПП “Енергоресурси”.
Після цього підсудний ОСОБА_5, зловживаючи своїм службовим становищем всупереч інтересам служби, діючи в особистих інтересах та інтересах третіх осіб, не виконавши до кінця умов договору та не поставивши в повному об'ємі усієї продукції, що була вказана у видатковій накладній № РН-59 від 24 грудня 2007 року, а саме підкладки до рейки Р 24 в кількості 17,869 тонн на суму 179556 гривень 22 копійки, які 26 грудня 2007 року надійшли від ДП “Волиньторф” витратив наступним чином. Частину з них, а саме понад 100 тисяч гривень зняв готівкою через директора ТзОВ “ДАТ7” і директора ПФ “Прополіс” ОСОБА_15 Та передав їх ОСОБА_16, а іншу частину коштів приблизно 80 тисяч гривень витратив на господарські потреби свого підприємства “Енергоресурси”.
Крім того, підсудний ОСОБА_5, перебуваючи на посаді директора ПП “Енергоресурси”, здійснюючи функції, повязані з виконанням організаційно розпорядчих і адміністративно господарських обовязків, тобто будучи службовою особою, вчинив службове підроблення, що спричинило тяжкі наслідки при наступних обставинах.
Підсудний ОСОБА_5 достовірно знаючи, що усієї продукції згідно Договору - 1, а саме підкладки до рейки Р-24 в кількості 17,869 тонн на суму 179556 гривень 22 копійки ПП “Енергоресурси” на ДП “Волиньторф” фактично не поставило, особисто підписав і завірив печаткою ПП “Енергоресурси” офіційні документи: видаткову накладну № 68 від 23 вересня 2008 року, згідно якої 23 вересня 2008 року ПП “Енергоресурси” нібито поставило на ДП “Волиньторф” підкладку рейки Р-24 в кількості 10,869 тонн на суму 109216 гривень 89 копійок та видаткову накладну № 71 від 10 жовтня 2008 року, згідно якої 10 жовтня 2008 року ПП “Енергоресурси” нібито знову поставило на ДП “Волиньторф” підкладку рейки Р-24 в кількості 5,335 тонн на суму 53 608 гривень 62 копійки та видаткову накладну № 73 від 17 жовтня 2008 року, згідно якої 17 жовтня 2008 року ПП “Енергоресурси” нібито поставило на ДП “Волиньторф” підкладку рейки Р-24 в кількості 1,665 тонн на суму 16 730 гривень 70 копійок.
Станом на 30 квітня 2009 року підсудний ОСОБА_5 в особі директора ПП “Енергоресурси” свої зобовязання по договору № 270 від 22 жовтня 2007 року не виконав та не поставив на ДП “Волиньторф” підкладки рейки Р-24 в кількості 17,869 тонн на суму 179556 гривень 22 копійки і кошти в такій сумі до бюджету не повернув, чим державним інтересам спричинив тяжкі наслідки.
ОСОБА_6, перебуваючи на посаді головного бухгалтера державного підприємства “Волиньторф”, здійснюючи функції, повязані з виконанням організаційно розпорядчих і адміністративно господарських обовязків, тобто будучи службовою особою, вчинила зловживання службовим становищем та службове підроблення, що спричинили тяжкі наслідки при наступних обставинах.
Так, 22 листопада 2007 року, за результатами проведеного тендеру, між державним підприємством “Волиньторф” (Покупець) в особі виконуючого обовязки директора ОСОБА_4 та приватним підприємством “Енергоресурси” (Продавець) в особі директора ОСОБА_5, укладено договір купівлі продажу № 270. Відповідно до п. п. 1.1, 3.3, 4.2 та 11.1 даного договору Продавець приймає на себе обовязок продати Покупцю продукцію технічного призначення, а саме рейки та скріплення до них, необхідних для монтажу вузької залізничної колії; загальна вартість якої становить 1142 684 гривень 64 копійки. Розрахунки Покупцем здійснюються на наступних умовах: 50 % - попередня оплата протягом 3-х банківських днів з моменту виставлення рахунку та остаточний розрахунок - 50 % протягом трьох банківських днів з моменту отримання всієї партії продукції Покупцем. Кінцевий термін поставки продукції сторонами обумовлено 31 грудня 2007 року. Закупівля рейок та скріплення до них державним підприємством “Волиньторф” по даному договору здійснювалась за кошти, які виділялись на 2007 рік даному підприємству з Державного бюджету по загальному фонду згідно коду програмної класифікації видатків 1301100 “Державна підтримка підприємств з видобутку камяного вугілля, лігніту, і торфу на будівництво, технічне переоснащення та капітальний ремонт гірничошахтного обладнання” та коду економічної класифікації видатків 2410 “Капітальні трансферти підприємствам (установам, організаціям)”.
Згідно умов п. 4.2. цього договору платіжними дорученнями № 193 та № 194 від 4 грудня 2007 року на вимогу Продавця ДП “Волиньторф” перерахувало на розрахунковий рахунок ПП “Енергоресурси” відповідно 490529 гривень 39 копійок та 80812 гривень 93 копійки, як 50 % попередньої оплати, згідно рахунків фактур № СФ-0098/2 від 29 листопада 2007 року на суму 981058 гривень78 копійок та № 00092 від 27 листопада 2007 року на суму 161625 гривень 86 копійок.
Відповідно видаткової накладної № РН-50 від 5 грудня 2007 року ПП “Енергоресурси” поставило на ДП “Волиньторф” продукцію технічного призначення на суму 802522 гривень 79 копійок, за яку останнє платіжними дорученнями № 195 від 6 грудня 2007 року та № 199 від 19 грудня 2007 року перерахувало відповідно 327684 гривень 83 копійки та 62074 гривень 99 копійок на розрахунковий рахунок ПП “Енергоресурси”.
В подальшому директор ПП “Енергоресурси” ОСОБА_5, зловживаючи своїм службовим становищем, діючи в особистих інтересах, надав у бухгалтерію ДП “Волиньторф” видаткову накладну № РН-59 від 24 грудня 2007 року, згідно якої Продавець нібито поставив Покупцю продукцію технічного призначення, передбачену договором № 270 на суму 339140 гривень 59 копійок, хоча достовірно знав, що усієї продукції, яка була вказана у даній видатковій накладній, а саме підкладки до рейки Р-24 в кількості 17,869 тонн на суму 179556 гривень 22 копійки, ПП “Енергоресурси” на ДП “Волиньторф” фактично не поставило і не мало наміру поставляти.
Підсудна ОСОБА_6, перебуваючи на посаді головного бухгалтера державного підприємства “Волиньторф”, здійснюючи функції, повязані з виконанням організаційно розпорядчих і адміністративно господарських обовязків, тобто будучи службовою особою, зловживаючи своїм службовим становищем, умисно, діючи в інтересах директора ДП “Волиньторф” ОСОБА_4 та в інтересах директора ПП “Енергоресурси” ОСОБА_5, всупереч інтересам служби, в порушення п. п. 2.1, 2.3, 2.5 посадової інструкції, згідно якої головний бухгалтер зобовязаний забезпечувати організацію бухгалтерського обліку і господарсько-фінансової діяльності, забезпечувати контроль за економним використанням матеріальних, фінансових ресурсів, забезпечувати суворе дотримання касової і розрахункової дисципліни, виплату одержаних в установах, банків сум по призначенню, здійснювати контроль за дотриманням порядку оформлення первинних бухгалтерських документів, розрахунків і платіжних зобовязань, зобовязаний попереджати незаконне витрачання грошових коштів, достовірно знаючи, що ПП “Енергоресурси” усієї продукції, що була вказана у видатковій накладній № РН-59 від 24 грудня 2007 року, а саме підкладки до рейки Р-24 в кількості 17,869 тонн на суму 179556 гривень 22 копійки на ДП “Волиньторф” не поставило, особисто підписала платіжне доручення № 207 від 25 грудня 2007 року, в якому призначення платежу було зазначено, що бюджетні кошти у сумі 180561 гривень 24 копійки перераховуються на розрахунковий рахунок ПП “Енергоресурси”, як доплата за скріплення до рейок, які отримані згідно даної видаткової накладної.
На підставі платіжного доручення № 207 від 25 грудня 2007 року, підписаного підсудною ОСОБА_6, управлінням державного казначейства у Маневицькому районі 26 грудня 2007 року безпідставно перераховано бюджетні кошти у сумі 180561 гривень 24 копійки на розрахунковий рахунок ПП “Енергоресурси”, що відкритий у АКІБ “УкрСиббанк“.
Станом на 30 квітня 2009 року ПП “Енергоресурси” свої зобовязання по договору № 270 від 22 листопада 2007 року не виконало та не поставило на ДП “Волиньторф” підкладки рейки Р-24 в кількості 17,869 тонн на суму 179556 гривень 22 копійки і ці кошти до бюджету не повернуто.
Внаслідок умисних дій підсудної ОСОБА_6 інтересам держави спричинено тяжкі наслідки у сумі 179556 гривень 22 копійки.
Крім того, підсудна ОСОБА_6, перебуваючи на посаді головного бухгалтера державного підприємства «Волиньторф», здійснюючи функції, повязані з виконанням організаційно розпорядчих і адміністративно господарських обовязків, тобто будучи службовою особою, вчинила службове підроблення, що спричинило тяжкі наслідки при наступних обставинах.
Так, підсудна ОСОБА_6 умисно власноручно підписала офіційний документ - платіжне доручення № 207 від 25 грудня 2007 року, в якому призначення платежу зазначено як доплата приватному підприємству “Енергоресурси” бюджетних коштів у сумі 180561 гривень 24 копійки за скріплення до рейок, згідно видаткової накладної № РН-59 від 24 грудня 2007 року, хоча достовірно знала, що ПП “Енергоресурси” згідно даного доручення не поставило на ДП “Волиньторф” усієї продукції, що була вказана у цій видатковій накладній, а саме не поставило скріплення до рейок - підкладки Р-24, в кількості 17,869 тонн на суму 179556 гривень 22 копійки.
На підставі даного фіктивного платіжного доручення управлінням державного казначейства у Маневицькому районі 26 грудня 2007 року безпідставно перераховано на розрахунковий рахунок ПП “Енергоресурси” бюджетні кошти у сумі 180561 гривень 24 копійки.
Станом на 30 квітня 2009 року ПП “Енергоресурси” свої зобовязання по договору № 270 від 22 листопада 2007 року не виконало та не поставило на ДП “Волиньторф” підкладки рейки Р-24 в кількості 17,869 тонн на суму 179556 гривень 22 копійки і ці кошти до бюджету не повернуто.
Внаслідок умисних дій підсудної ОСОБА_6 інтересам держави спричинено тяжкі наслідки, які в грошовому виразі становлять 179556 гривень 22 копійки.
Підсудний ОСОБА_7 , перебуваючи на посаді начальника комерційного відділу державного підприємства “Волиньторф”, здійснюючи функції, повязані з виконанням організаційно розпорядчих і адміністративно господарських обовязків, тобто будучи службовою особою, вчинив зловживання службовим становищем та службове підроблення, що спричинило тяжкі наслідки при наступних обставинах.
Так, 22 листопада 2007 року, за результатами проведеного тендеру, між державним підприємством “Волиньторф” (Покупець) в особі виконуючого обовязки директора ОСОБА_4 та приватним підприємством “Енергоресурси” (Продавець) в особі директора ОСОБА_5, укладено договір купівлі продажу № 270. Відповідно до п. п. 1.1, 3.3, 4.2 та 11.1 даного договору Продавець приймає на себе обовязок продати Покупцю продукцію технічного призначення, а саме рейки та скріплення до них, необхідних для монтажу вузької залізничної колії; загальна вартість якої становить 1142 684 гривень 64 копійки. Розрахунки Покупцем здійснюються на наступних умовах: 50 % - попередня оплата протягом 3-х банківських днів з моменту виставлення рахунку та остаточний розрахунок - 50 % протягом трьох банківських днів з моменту отримання всієї партії продукції Покупцем. Кінцевий термін поставки продукції сторонами обумовлено 31 грудня 2007 року. Закупівля рейок та скріплення до них державним підприємством “Волиньторф” по даному договору здійснювалась за кошти, які виділялись на 2007 рік даному підприємству з Державного бюджету по загальному фонду згідно коду програмної класифікації видатків 1301100 “Державна підтримка підприємств з видобутку камяного вугілля, лігніту, і торфу на будівництво, технічне переоснащення та капітальний ремонт гірничошахтного обладнання” та коду економічної класифікації видатків 2410 “Капітальні трансферти підприємствам (установам, організаціям)”.
Згідно умов п. 4.2. цього договору платіжними дорученнями № 193 та № 194 від 4 грудня 2007 року на вимогу Продавця ДП “Волиньторф” перерахувало на розрахунковий рахунок ПП “Енергоресурси” відповідно 490529 гривень 39 копійок та 80812 гривень 93 копійки, як 50 % попередньої оплати, згідно рахунків фактур № СФ-0098/2 від 29 листопада 2007 року на суму 981058 гривень78 копійок та № 00092 від 27 листопада 2007 року на суму 161625 гривень 86 копійок.
Відповідно видаткової накладної № РН-50 від 5 грудня 2007 року ПП “Енергоресурси” поставило на ДП “Волиньторф” продукцію технічного призначення на суму 802522 гривень 79 копійок, за яку останнє платіжними дорученнями № 195 від 6 грудня 2007 року та № 199 від 19 грудня 2007 року перерахувало відповідно 327684 гривень 83 копійки та 62074 гривень 99 копійок на розрахунковий рахунок ПП “Енергоресурси”.
В подальшому директор ПП “Енергоресурси” ОСОБА_5, зловживаючи своїм службовим становищем, діючи в особистих інтересах, надав у бухгалтерію ДП “Волиньторф” видаткову накладну № РН-59 від 24 грудня 2007 року, згідно якої Продавець нібито поставив Покупцю продукцію технічного призначення, передбачену договором № 270 на суму 339140 гривень 59 копійок, хоча достовірно знав, що усієї продукції, яка була вказана у даній видатковій накладній, а саме підкладки до рейки Р-24 в кількості 17,869 тонн на суму 179556 гривень 22 копійки, ПП “Енергоресурси” на ДП “Волиньторф” фактично не поставило і не мало наміру поставляти.
Підсудний ОСОБА_7, перебуваючи на посаді начальника комерційного відділу державного підприємства “Волиньторф”, здійснюючи функції, повязані з виконанням організаційно розпорядчих і адміністративно господарських обовязків, тобто будучи службовою особою , умисно, діючи в інтересах директора ДП “Волиньторф” ОСОБА_4 та в інтересах директора ПП “Енергоресурси” ОСОБА_5, всупереч інтересам служби, порушив вимоги п. п. 3.3., 5.2 посадової інструкції, згідно якої начальник комерційного відділу зобовязаний забезпечувати виконання завдань і зобовязань на постачання продукції для ДП “Волиньторф”, щодо кількості, асортименту, якості, термінів; начальник комерційного відділу несе відповідальність за правильність і точність представлених звітів, довідок, розрахунків, інших документів, порішив її вимоги. Достовірно знаючи, що ПП “Енергоресурси” усієї продукції, що була вказана у видатковій накладній № РН-59 від 24 грудня 2007 року, а саме підкладки до рейки Р-24 в кількості 17,869 тонн на суму 179556 гривень 22 копійки на ДП “Волиньторф” не поставило, поставив свій підпис у цій видатковій накладній, яким завірив факт отримання від ПП “Енергоресурси” цієї продукції, і в тій кількості яка вказана в накладній, хоча така продукція на підприємство не поступала і Продавець не мав наміру її поставити, а сам ОСОБА_7 її не отримував.
На підставі підробленої ОСОБА_7 видаткової накладної № РН-59 від 24 грудня 2007 року, бухгалтерією ДП «Волиньторф» складено платіжне доручення № 207 від 25 грудня 2007 року, в якому призначення платежу зазначено, що бюджетні кошти у сумі 180561 гривень 24 копійки перераховуються як доплата за скріплення до рейок, які отримані згідно даної видаткової накладної. Таким чином директором ДП “Волиньторф” ОСОБА_4, з метою розтрати коштів державного бюджету, безпідставно перераховано 180561 гривень, 24 копійки на розрахунковий рахунок ПП “Енергоресурси”.
Станом на 29 квітня 2009 року ПП “Енергоресурси” свої зобовязання по договору № 270 від 22 листопада 2007 року не виконало та не поставило на ДП “Волиньторф” підкладки рейки Р-24 в кількості 17,869 тонн на суму 179556 гривень 22 копійки, і ці кошти до бюджету не повернуто.
Внаслідок умисних дій ОСОБА_7 інтересам держави спричинено тяжкі наслідки, які в грошовому виразі становлять 179556 гривень 22 копійки.
Крім того, ОСОБА_7, вчинив службове підроблення, що спричинило тяжкі наслідки при наступних обставинах.
Підсудний ОСОБА_7 достовірно знаючи, що ПП “Енергоресурси” усієї продукції, що була вказана у видатковій накладній № РН-59 від 24 грудня 2007 року, а саме підкладки до рейки Р-24 в кількості 17,869 тонн на суму 179556 гривень 22 копійки на ДП “Волиньторф” не поставило, поставив свій підпис у цій видатковій накладній, яким завірив факт отримання від ПП “Енергоресурси” цієї продукції, і в тій кількості яка вказана в накладній, хоча така продукція на підприємство не поступала і Продавець не мав наміру її поставити, а сам ОСОБА_7 її не отримував.
Станом на 29 квітня 2009 року ПП “Енергоресурси” свої зобовязання по договору № 270 від 22 листопада 2007 року не виконало та не поставило на ДП “Волиньторф” підкладки рейки Р-24 в кількості 17,869 тонн на суму 179556 гривень 22 копійки і ці кошти до бюджету не повернуто.
Внаслідок умисних дій підсудного ОСОБА_7 інтересам держави спричинено тяжкі наслідки у сумі 179556 гривень 22 копійки.
Підсудна ОСОБА_8, перебуваючи на посаді завідуючої матеріальним складом державного підприємства “Волиньторф”, здійснюючи функції, повязані з виконанням організаційно розпорядчих і адміністративно господарських обовязків, тобто будучи службовою особою, вчинив зловживання службовим становищем та службове підроблення, що спричинило тяжкі наслідки при наступних обставинах.
Так, 22 листопада 2007 року, за результатами проведеного тендеру, між приватним підприємством “Енергоресурси” (Продавець) в особі директора ОСОБА_5 та державним підприємством “Волиньторф” (Покупець) в особі виконуючого обовязки директора ОСОБА_4 укладено договір купівлі продажу № 270 від 22 листопада 2007 року (надалі Договір 1).
Відповідно до п. п. 1.1, 3.3, 4.2 та 11.1 даного Договору Продавець приймає на себе обовязок продати Покупцю продукцію технічного призначення, а саме рейки та скріплення до них, необхідних для монтажу вузької залізничної колії; загальна вартість продукції становить 1142 684 гривень 64 копійки. Розрахунки Покупцем здійснюються на наступних умовах: 50 % - попередня оплата протягом 3-х банківських днів з моменту виставлення рахунку та остаточний розрахунок - 50 % протягом трьох банківських днів з моменту отримання партії продукції Покупцем. Кінцевий термін поставки продукції технічного призначення сторонами встановлено 31 грудня 2007 року.
Закупівля рейок та скріплень до них Державним підприємством “Волиньторф” по Договору 1 здійснювалась за кошти, які виділялись підприємству на 2007 з Державного бюджету по загальному фонду, згідно коду програмної класифікації видатків 1301100 “Державна підтримка підприємств з видобутку камяного вугілля, лігніту, і торфу на будівництво, технічне переоснащення та капітальний ремонт гірничошахтного обладнання”, та коду економічної класифікації видатків 2410 “Капітальні трансферти підприємствам (установам, організаціям)”.
На виконання умов п. 4.2 Договору - 1 згідно платіжних доручень № № 193, 194 від 4 грудня 2007 року ДП “Волиньторф” перерахувало на розрахунковий рахунок ПП “Енергоресурси” відповідно 490529 гривень 39 копійок та 80812 гривень 93 копійки, а всього 571 342 гривень 32 копійки, як 50 % попередньої оплати, згідно рахунків фактур № СФ-0098/2 від 29 листопада 2007 року на суму 981 058 гривень 78 копійок та № 00092 від 27 листопада 2007 року на суму 161625 гривень 86 копійок, які виставило ПП “Енергоресурси”.
Згідно видаткової накладної № РН-50 від 5 грудня 2007 року, на виконання п. 4.2 Договору - 1, ПП “Енергоресурси” поставило на ДП “Волиньторф” продукцію технічного призначення на суму 802522 гривень 79 копійок, а ДП “Волиньторф” платіжними дорученнями № 195 від 6 грудня 2007 року та № 199 від 19 грудня 2007 року перерахувало 327684 гривень 83 копійки та 62074 гривень 99 копійок, а всього 389 759 гривень 82 копійки, на розрахунковий рахунок ПП “Енергоресурси”.
В подальшому директор ПП “Енергоресурси” ОСОБА_5, зловживаючи своїм службовим становищем, діючи в особистих інтересах, надав у бухгалтерію ДП “Волиньторф” видаткову накладну № РН-59 від 24 грудня 2007 року, згідно якої Продавець нібито поставив Покупцю продукцію технічного призначення, передбачену договором № 270 від 22 листопада 2007 року на суму 339140 гривень 59 копійок, хоча достовірно знав, що усієї продукції, яка була вказана у даній видатковій накладній, а саме підкладки до рейки Р-24 в кількості 17,869 тонн на суму 179556 гривень 22 копійки, ПП “Енергоресурси” на ДП “Волиньторф” фактично не поставило і не мало наміру поставляти.
Начальник комерційного відділу ДП “Волиньторф“ ОСОБА_7, достовірно знаючи, що приватним підприємством “Енергоресурси” усієї продукції, що була вказана у видатковій накладній № РН-59 від 24 грудня 2007 року, а саме підкладки до рейки Р-24 в кількості 17,869 тонн на суму 179556 гривень 22 копійки на ДП “Волиньторф” не поставлено, поставив свій підпис у цій видатковій накладній, яким завірив факт нібито отримання ДП “Волиньторф” від ПП “Енергоресурси” усієї цієї продукції і в тій же кількості.
На підставі підробленої ОСОБА_7 видаткової накладної № РН-59 від 24 грудня 2007 року, бухгалтерією ДП «Волиньторф» складено платіжне доручення № 207 від 25 грудня 2007 року, в якому призначення платежу зазначено, що бюджетні кошти у сумі 180561 гривень 24 копійки перераховуються як доплата за скріплення до рейок, які отримані згідно даної видаткової накладної. Таким чином директором ДП “Волиньторф” ОСОБА_4, з метою розтрати коштів державного бюджету, безпідставно перераховано 180561 гривень, 24 копійки на розрахунковий рахунок ПП “Енергоресурси”.
Підсудна ОСОБА_8, будучи службовою особою, зловживаючи своїм службовим становищем, умисно, діючи в інтересах директора ДП “Волиньторф” ОСОБА_4 та в інтересах директора ПП “Енергоресурси” ОСОБА_5, всупереч інтересам служби, порушила п. п. 111.3, V.3, V.5 посадової інструкції, згідно якої завідуючий матеріальним складом зобовязаний забезпечувати правильне складування матеріальних цінностей з наявністю товарних ярликів і бірок, несе відповідальність за своєчасне і правильне ведення документації, несвоєчасний і невірний облік матеріальних цінностей. Достовірно знаючи, що ПП “Енергоресурси” усієї продукції, що була вказана у видатковій накладній № РН-59 від 24 грудня 2007 року, а саме підкладки до рейки Р-24 в кількості 17,869 тонн на суму 179556 гривень 22 копійки на ДП “Волиньторф” не поставило, особисто оприбуткувала по матеріальному складу підприємства усю продукцію на суму 339 140 гривень 59 копійок, яка була зазначена у цій накладній, виписала прихідний ордер від 24 грудня 2007 року, в якому зазначила, що на матеріальний склад підприємства ПП “Енергоресурси” цього числа поставило підкладку рейки Р 24 в кількості 20,5 тонн на суму 205 993 гривень 76 копійок та у реєстрації прихідних накладних за грудень 2007 року зазначила, що вона від ПП “Енергоресурси” отримала продукції на суму 339 140 гривень 59 копійок, хоча фактично Продавець підкладки до рейки Р-24 в кількості 17,869 тонн на суму 179556 гривень 22 копійки не поставив.
Станом на 29 квітня 2009 року ПП “Енергоресурси” свої зобовязання по договору № 270 від 22 листопада 2007 року не виконало та не поставило на ДП “Волиньторф” підкладки рейки Р-24 в кількості 17,869 тонн на суму 179556 гривень 22 копійки і ці кошти до бюджету не повернуто.
Внаслідок умисних дій підсудної ОСОБА_8 інтересам держави спричинено тяжкі наслідки у сумі 179556 гривень 22 копійки.
Крім того, підсудна ОСОБА_8, відповідно до наказу № 19 від 13.02.07 року призначена на посаду завідуючої матеріальним складом державного підприємства «Волиньторф», перебуваючи на вказаній посаді, здійснюючи функції, повязані з виконанням організаційно розпорядчих і адміністративно господарських обовязків, тобто будучи службовою особою, вчинила службове підроблення, що спричинило тяжкі наслідки при наступних обставинах.
Підсудна ОСОБА_8, достовірно знаючи, що ПП “Енергоресурси” усієї продукції, що була вказана у видатковій накладній № РН-59 від 24 грудня 2007 року, а саме підкладки до рейки Р-24 в кількості 17,869 тонн на суму 179556 гривень 22 копійки на ДП “Волиньторф” не поставило, особисто власноручно виписала прихідний ордер від 24 грудня 2007 року, в якому зазначила, що на матеріальний склад ДП “Волиньторф” цього числа ПП “Енергоресурси” поставило, а вона прийняла підкладку рейки Р-24 в кількості 20,5 тонн на суму 205993 гривень 76 копійок, хоча фактично Продавець підкладки до рейки Р-24 в кількості 17,869 тонн на суму 179556 гривень 22 копійки не поставив і такої кількості вона не отримувала.
Крім того, вона достовірно знаючи, що приватним підприємством “Енергоресурси” усієї продукції, що була вказана у видатковій накладній № РН-59 від 24 грудня 2007 року, а саме підкладки до рейки Р-24 в кількості 17,869 тонн на суму 179556 гривень 22 копійки на склад підприємства не поставлено, власноручно виписала прихідний реєстр прихідних накладних за грудень 2007 року, в якому зазначила, що Продавець поставив, а вона прийняла, згідно даної видаткової накладної, на прихід матеріального складу усю продукцію технічного призначення на суму 339140 гривень 59 копійок.
Станом на 29 квітня 2009 року ПП “Енергоресурси” свої зобовязання по договору № 270 від 22 листопада 2007 року не виконало та не поставило на ДП “Волиньторф” підкладки рейки Р-24 в кількості 17,869 тонн на суму 179556 гривень 22 копійки і ці кошти до бюджету не повернуто.
Внаслідок умисних дій підсудної ОСОБА_8 інтересам держави спричинено тяжкі наслідки у сумі 179556 гривень 22 копійки.
ОСОБА_9, перебуваючи на посаді бухгалтера по зарплаті і матеріалах державного підприємства “Волиньторф”, здійснюючи функції, повязані з виконанням організаційно розпорядчих і адміністративно господарських обовязків, тобто будучи службовою особою, вчинила зловживання службовим становищем та службове підроблення, що спричинило тяжкі наслідки при наступних обставинах.
Так, 22 листопада 2007 року, за результатами проведеного тендеру, між приватним підприємством “Енергоресурси” (Продавець) в особі директора ОСОБА_5 та державним підприємством “Волиньторф” (Покупець) в особі виконуючого обовязки директора ОСОБА_4 укладено договір купівлі продажу № 270 від 22 листопада 2007 року (надалі Договір 1).
Відповідно до п. п. 1.1, 3.3, 4.2 та 11.1 даного Договору Продавець приймає на себе обовязок продати Покупцю продукцію технічного призначення, а саме рейки та скріплення до них, необхідних для монтажу вузької залізничної колії; загальна вартість продукції становить 1142 684 гривень 64 копійки. Розрахунки Покупцем здійснюються на наступних умовах: 50 % - попередня оплата протягом 3-х банківських днів з моменту виставлення рахунку та остаточний розрахунок - 50 % протягом трьох банківських днів з моменту отримання партії продукції Покупцем. Кінцевий термін поставки продукції технічного призначення сторонами встановлено 31 грудня 2007 року.
Закупівля рейок та скріплень до них Державним підприємством “Волиньторф” по Договору 1 здійснювалась за кошти, які виділялись підприємству на 2007 з Державного бюджету по загальному фонду, згідно коду програмної класифікації видатків 1301100 “Державна підтримка підприємств з видобутку камяного вугілля, лігніту, і торфу на будівництво, технічне переоснащення та капітальний ремонт гірничошахтного обладнання”, та коду економічної класифікації видатків 2410 “Капітальні трансферти підприємствам (установам, організаціям)”.
На виконання умов п. 4.2 Договору - 1 згідно платіжних доручень № № 193, 194 від 4 грудня 2007 року ДП “Волиньторф” перерахувало на розрахунковий рахунок ПП “Енергоресурси” відповідно 490529 гривень 39 копійок та 80812 гривень 93 копійки, а всього 571 342 гривень 32 копійки, як 50 % попередньої оплати, згідно рахунків фактур № СФ-0098/2 від 29 листопада 2007 року на суму 981 058 гривень 78 копійок та № 00092 від 27 листопада 2007 року на суму 161625 гривень 86 копійок, які виставило ПП “Енергоресурси”.
Згідно видаткової накладної № РН-50 від 5 грудня 2007 року, на виконання п. 4.2 Договору - 1, ПП “Енергоресурси” поставило на ДП “Волиньторф” продукцію технічного призначення на суму 802522 гривень 79 копійок, а ДП “Волиньторф” платіжними дорученнями № 195 від 6 грудня 2007 року та № 199 від 19 грудня 2007 року перерахувало 327684 гривень 83 копійки та 62074 гривень 99 копійок, а всього 389 759 гривень 82 копійки, на розрахунковий рахунок ПП “Енергоресурси”.
В подальшому директор ПП “Енергоресурси” ОСОБА_5, зловживаючи своїм службовим становищем, діючи в особистих інтересах, надав у бухгалтерію ДП “Волиньторф” видаткову накладну № РН-59 від 24 грудня 2007 року, згідно якої Продавець нібито поставив Покупцю продукцію технічного призначення, передбачену договором № 270 від 22 листопада 2007 року на суму 339140 гривень 59 копійок, хоча достовірно знав, що усієї продукції, яка була вказана у даній видатковій накладній, а саме підкладки до рейки Р-24 в кількості 17,869 тонн на суму 179556 гривень 22 копійки, ПП “Енергоресурси” на ДП “Волиньторф” фактично не поставило і не мало наміру поставляти.
Начальник комерційного відділу ДП «Волиньторф» ОСОБА_7, достовірно знаючи, що приватним підприємством “Енергоресурси” усієї продукції, що була вказана у видатковій накладній № РН-59 від 24 грудня 2007 року, а саме підкладки до рейки Р-24 в кількості 17,869 тонн на суму 179556 гривень 22 копійки на ДП “Волиньторф” не поставлено, поставив свій підпис у цій видатковій накладній, яким завірив факт нібито отримання ДП “Волиньторф” від ПП “Енергоресурси” усієї цієї продукції і в тій же кількості на суму 339 140 гривень 59 копійок.
На підставі підробленої ОСОБА_7 видаткової накладної № РН-59 від 24 грудня 2007 року, бухгалтерією ДП “Волиньторф” складено платіжне доручення № 207 від 25 грудня 2007 року, в якому призначення платежу зазначено, що бюджетні кошти у сумі 180561 гривень 24 копійки перераховуються як доплата за скріплення до рейок, які отримані згідно даної видаткової накладної. Таким чином директором ДП “Волиньторф” ОСОБА_4, з метою розтрати коштів державного бюджету, безпідставно перераховано 180561 гривень, 24 копійки на розрахунковий рахунок ПП “Енергоресурси”.
Підсудна ОСОБА_9, будучи службовою особою, зловживаючи своїм службовим становищем, умисно, діючи в інтересах директора ДП “Волиньторф” ОСОБА_4 та в інтересах директора ПП “Енергоресурси” ОСОБА_5, всупереч інтересам служби, порушила п. п. 11.2. 1, 11. 2.2 посадової інструкції, які передбачають, що бухгалтер по матеріалах зобовязаний правильно і своєчасно проводити документально всі операції по рухові матеріальних цінностей і зобов”язаний забезпечити контроль за надходженням матеріальних цінностей. В порушення цих вимог підсудна ОСОБА_9 згідно, підробленої ОСОБА_7 видаткової накладної № РН-59 від 24 грудня 2007 року, оприбуткувала по бухгалтерському обліку ДП “Волиньторф” всю продукцію технічного призначення на суму 339140 гривень 59 копійок і у журналі ордері № 6 за грудень 2007 року зафіксувала даний факт. Потім виписала карточку складського обліку матеріалів № 30324, в якій зазначила, що ДП “Волиньторф” 24 грудня 2007 року отримало від ПП “Енергоресурси” підкладку рейки Р-24 в кількості 20,5 тонн на суму 205993 гривень 76 копійок, хоча достовірно знала, що ПП “Енергоресурси” усієї продукції, що була вказана у видатковій накладній № РН-59 від 24 грудня 2007 року, а саме підкладки до рейки Р-24 в кількості 17,869 тонн на суму 179556 гривень 22 копійки на ДП “Волиньторф” не поставило.
Станом на 30 квітня 2009 року ПП “Енергоресурси” свої зобовязання по договору № 270 від 22 листопада 2007 року не виконало та не поставило на ДП “Волиньторф” підкладки рейки Р-24 в кількості 17,869 тонн на суму 179556 гривень 22 копійки і ці кошти до бюджету не повернуто.
Внаслідок умисних дій підсудної ОСОБА_9 інтересам держави спричинено тяжкі наслідки у сумі 179556 гривень 22 копійки.
Крім того, підсудна ОСОБА_9, перебуваючи на посаді бухгалтера по зарплаті і матеріалах, здійснюючи функції, повязані з виконанням організаційно розпорядчих і адміністративно господарських обовязків, тобто будучи службовою особою, вчинила службове підроблення, що спричинило тяжкі наслідки при наступних обставинах.
Так, підсудна, достовірно знаючи, що приватним підприємством “Енергоресурси” усієї продукції, що була вказана у видатковій накладній № РН-59 від 24 грудня 2007 року, а саме підкладки до рейки Р-24 в кількості 17,869 тонн на суму 179556 гривень 22 копійки на ДП “Волиньторф” не поставлено, власноручно виписала карточку складського обліку матеріалів № 30324, в якій зазначила, що підприємством отримано від Продавця підкладку рейки Р-24 в кількості 20,5 тонн на суму 205993 гривень 76 копійок та завірила дану карточку своїм підписом, хоча фактично цієї продукції і в такій кількості вона не отримувала.
Вона також., достовірно знаючи, що приватним підприємством “Енергоресурси” продукція, яка була вказана у видатковій накладній № РН-59 від 24 грудня 2007 року, а саме підкладки до рейки Р-24 в кількості 17,869 тонн на суму 179556 гривень 22 копійки на ДП “Волиньторф” не поставлено, у журналі ордері № 6 за грудень 2007 року власноручно записала, що на державне підприємство, згідно даної накладної, поступила вся продукція на суму 339140 гривень 59 копійок, хоча в такій кількості продукції вона не отримувала.
Станом на 30 квітня 2009 року ПП “Енергоресурси” свої зобовязання по договору № 270 від 22 листопада 2007 року не виконало та не поставило на ДП “Волиньторф” підкладки рейки Р-24 в кількості 17,869 тонн на суму 179556 гривень 22 копійки і ці кошти до бюджету не повернуто.
Внаслідок умисних дій підсудної ОСОБА_9 інтересам держави спричинено тяжкі наслідки на суму 179556 гривень 22 копійки.
Підсудний ОСОБА_10, будучи зареєстрованим з 18 жовтня 2007 року, як фізична особа, приватним підприємцем, здійснюючи функції, повязані з виконанням організаційно розпорядчих і адміністративно господарських обовязків, тобто будучи службовою особою, вчинив зловживання службовим становищем та службове підроблення, що заподіяло істотну шкоду охоронюваним законом державним інтересам при наступних обставинах.
Підсудний ОСОБА_10, як приватний підприємець, умисно, діючи в інтересах директора державного підприємства “Волиньторф” ОСОБА_4, всупереч інтересам служби, в порушення ч. 3 ст. 5, ст. 49 Господарського кодексу України, які передбачають що суб'єкти господарювання здійснюють свою діяльність у межах встановленого правового господарського порядку, додержуючись вимог чинного законодавства, і вони, підприємці, зобов'язані не порушувати права та законні інтереси громадян, установ, організацій, а також права місцевого самоврядування і держави, що за завдані шкоду і збитки підприємець несе майнову та іншу, встановлену законом, відповідальність порушив ці норми чинного законодавства.
Він умисно підписав, завірив печаткою приватного підприємця ОСОБА_10 чисті аркуші паперу формату А-4 та передав їх директору ДП “Волиньторф” ОСОБА_4, на основі яких той склав завідомо неправдиві офіційні документи, а саме: фіктивну угоду № 1/07 від 26 грудня 2007 року про надання послуг і фіктивний акт виконаних робіт № 1/07 від 31 грудня 2007 року згідно цієї угоди; фіктивну угоду № 1/08 від 8 серпня 2008 року про надання послуг і фіктивний акт виконаних робіт № 1/08 від 18 серпня 2008 року згідно цієї угоди та фіктивний договір купівлі продажу № 8 від 14 червня 2008 року.
На підставі цих фіктивних документів підсудний ОСОБА_4, з метою розтрати державних коштів, безпідставно перераховував їх на розрахунковий рахунок № НОМЕР_3 приватного підприємця ОСОБА_10, який відкритий у відділенні № 323 АКІБ «УкрСиббанк» м. Луцьк., а ОСОБА_10, який достовірно знав, що ніяких послуг для підприємства не надавав і балок не продавав, а ці фіктивні документи складені на підставі підписаних та завірених ним особисто чистих аркушах паперу, знімав кошти готівкою та передавав ОСОБА_4
Так, 27 грудня 2007 року з розрахункового рахунку ДП “Волиньторф”, згідно фіктивної угоди № 1/07 від 26 грудня 2007 року про надання послуг і фіктивного акту виконаних робіт № 1/07 від 31 грудня 2007 року, ОСОБА_4, з метою розтрати державних коштів, безпідставно, нібито за надання послуг ОСОБА_10, перераховано останньому на його розрахунковий рахунок № НОМЕР_3 державні кошти у сумі 10000 гривень. ОСОБА_10, зловживаючи своїм службовим становищем, достовірно знаючи, що будь-які послуги для ДП “Волиньторф” не надавав, 29 грудня 2008 року особисто зняв готівкою кошти, які надішли від ДП “Волиньторф”, в сумі 9850 гривень та передав ОСОБА_4, з яких останній передав ОСОБА_10 1 000 гривень як винагороду за проведену роботу до Нового Року, а решту коштів у сумі 8 850 гривень привласнив.
18 січня 2008 року з розрахункового рахунку ДП “Волиньторф”, згідно фіктивної угоди № 1/08 від 8 січня 2008 року про надання послуг і фіктивного акту виконаних робіт № 1/08 від 18 січня 2008 року, ОСОБА_4 повторно, з метою розтрати державних коштів, нібито за надання послуг ОСОБА_10, безпідставно перераховано на його розрахунковий рахунок № НОМЕР_3 10 000 гривень державних коштів. ОСОБА_10, зловживаючи своїм службовим становищем, достовірно знаючи, що будь-які послуги для ДП “Волиньторф” не надавав, 22 січня 2008 року особисто зняв готівкою кошти, які надішли від ДП “Волиньторф”, в сумі 9900 гривень та передав ОСОБА_4, з яких останній передав 100 гривень ОСОБА_10 як винагороду за проведену роботу, а решту коштів у сумі 9 800 гривень привласнив.
8 липня 2008 року з розрахункового рахунку ДП “Волиньторф”, згідно фіктивного договору купівлі продажу № 8 від 14 червня 2008 року, ОСОБА_4 черговий раз, з метою розтрати державних коштів, нібито як оплата за продані ОСОБА_10 залізобетонні вироби балки, безпідставно перераховано на його розрахунковий рахунок № НОМЕР_3 державні кошти в сумі 25000 гривень. ОСОБА_10, зловживаючи своїм службовим становищем, достовірно знаючи, що будь-які балки на ДП “Волиньторф» не поставляв, 9 липня 2008 року особисто зняв готівкою кошти, які надішли від ДП “Волиньторф”, в сумі 24 700 гривень, які передав ОСОБА_4, а той їх привласнив.
Внаслідок умисних дій приватного підприємця ОСОБА_10, а саме підписанням та завірянням печаткою чистих аркушів паперу, а також зняттям готівки, передачею її ОСОБА_4, який її привласнив, було розтрачено державних коштів ДП “Волиньторф” на загальну суму 45 000 гривень, чим державним інтересам завдано істотну шкоду.
Крім того, підсудний ОСОБА_10 , будучи зареєстрований з 18 жовтня 2007 року фізичною особою приватним підприємцем, здійснюючи функції, повязані з виконанням організаційно розпорядчих і адміністративно господарських обовязків, тобто будучи службовою особою, вчинив службове підроблення при наступних обставинах.
Він умисно підписав, завірив печаткою приватного підприємця ОСОБА_10 чисті аркуші паперу формату А-4 та передав їх директору ДП “Волиньторф” ОСОБА_4, на основі яких той склав завідомо неправдиві офіційні документи, а саме: фіктивну угоду № 1/07 від 26 грудня 2007 року про надання послуг і фіктивний акт виконаних робіт № 1/07 від 31 грудня 2007 року згідно цієї угоди; фіктивну угоду № 1/08 від 8 серпня 2008 року про надання послуг і фіктивний акт виконаних робіт № 1/08 від 18 серпня 2008 року згідно цієї угоди та фіктивний договір купівлі продажу № 8 від 14 червня 2008 року.
На підставі цих фіктивних документів підсудний ОСОБА_4, з метою розтрати державних коштів, безпідставно перераховував їх на розрахунковий рахунок № НОМЕР_3 приватного підприємця ОСОБА_10, який відкритий у відділенні № 323 АКІБ «УкрСиббанк» м. Луцьк., а ОСОБА_10, який достовірно знав, що ніяких послуг для підприємства не надавав і балок не продавав, а ці фіктивні документи складені на підставі підписаних та завірених ним особисто чистих аркушах паперу, знімав кошти готівкою та передавав ОСОБА_4
Вчинення підсудними злочинів, передбачених: ОСОБА_4 - ч. 3 ст. 191, ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 366 КК України; ОСОБА_5 - ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 366 КК України; ОСОБА_6 - ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 366 КК України, ОСОБА_7 - ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 366 КК України; ОСОБА_8 - ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 366 КК України; ОСОБА_9 - ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 366 КК України; ОСОБА_10 - ч. 1 ст. 364, ч. 1 ст. 366 КК України повністю поепізодно доведена зібраними та дослідженими в судовому засіданні доказами.
Вчинення підсудним ОСОБА_4 злочинів, передбачених ч. 3 ст. 191, ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 366 КК України - повторного привласнення та розтрати чужого майна, яке було йому ввірене, шляхом зловживання ним, як службовою особою, своїм службовим становищем, зловживання службовим становищем та службове підроблення, що спричинили тяжкі наслідки, підсудним ОСОБА_5 злочинів, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 366 КК України, - зловживання службовим становищем та службове підроблення, що спричинили тяжкі наслідки, а підсудним ОСОБА_10 злочинів передбачених ч. 1 ст. 364, ч. 1 ст. 366 КК України зловживання службовим становищем та службове підроблення.
Підсудний ОСОБА_4 своєї винуватості в інкримінованих йому злочинах визнав частково, показав, що він з 19 жовтня по 7 грудня 2007 року виконував обов”язки директора Державного підприємства “Волиньторф”, а з 7 грудня 2007 року розпорядженням Міністра вугільної промисловості України в законному порядку був призначений директором даного підприємства. В силу своїх службових обовязків здійснював функції, повязані з виконанням організаційно розпорядчих і адміністративно господарських обовязків, тобто був службовою особою, являвся головним розпорядником бюджетних коштів, які виділялись на 2007 рік державному підприємству “Волиньторф” з Державного бюджету по загальному фонду, згідно коду програмної класифікації видатків 1301100 “Державна підтримка підприємств з видобутку камяного вугілля, лігніту, і торфу на будівництво, технічне переоснащення та капітальний ремонт гірничошахтного обладнання”, згідно коду економічної класифікації видатків 2410 “Капітальні трансферти підприємствам (установам, організаціям)”.
Договір купівлі продажу № 270 від 22 листопада 2007 між ДП “Волиньторф” та ПП “Енергоресурси” на купівлю продукції технічного призначення був укладений на основі проведеного тендеру і оформлений відповідно тендерної документації. Договір складає тендерний комітет і всі умови договору оговорюються тендерним комітетом. Він не є і не був членом тендерного комітету, а тому вплинути на процедуру проведення тендеру та умови договору не мав можливості. Після перевірки документації тендерним комітетом і ним самим, він в присутності члена тендерного комітету ОСОБА_12 і представника ПП “Енергоресурси”, не виключає що ним був ОСОБА_5, підписав договір, оскільки умови договору його, як директора підприємства, абсолютно влаштовували. Після підписання договору, згідно його п. 4.2, двома платіжними дорученнями № № 193 і 194 від 4 грудня 2007 було перераховано ПП “Енергоресурси” відповідно 490529 гривень 39 копійок і 80812 гривень 93 копійки, що становило 50 % попередньої оплати. Оплата була проведена рахунками фактурами № СФ-00092 від 27 листопада 2007 року на суму 161625 гривень 86 копійок та № СФ-0098/2 від 2 листопада 2007 року на суму 981058 гривень 78 копійок.
Після попередньої оплати, згідно видаткової накладної № РН-50 5 грудня 2007 року був поставлений товар на ДП “Волиньторф” від ПП “Енергоресурси” на суму 802522 гривень 79 копійок, що на 230 000 гривень більше ніж було зроблено попередню оплату. Така позиція Продавця його влаштовувала і він вирішив продовжувати з ним свою співпрацю.
6 та 19 грудня 2007 року ДП “Волинньторф” платіжними дорученнями № № 195 та 199 на рахунок ПП “Енергоресурси” було знову перераховано відповідно 327684 гривень 83 копійки та 62074 гривень 99 копійок, а приватне підприємство, згідно видаткової накладної № РН-59, поставило на їх адресу продукції на суму 339140 гривень 59 копійок, чим повністю був закритий контракт на поставку продукції. Підтвердженням отримання продукції ДП “Волиньторф” від ПП “Енергоресурси” на суму 339140 гривень 59 копійок, було те, що матеріально відповідальна особа ОСОБА_7, згідно доручення, прийняв товар і розписався у накладній № РН-59 від 24 грудня 2007 року про його прийняття. Доручення видається бухгалтерією підприємства після підписання видаткових накладних матеріально відповідальними особами, а тому, він, як директор підприємства, не знав і не міг знати про не допоставку по цій накладній продукції на вказану суму. А тому наступного дня, 25 грудня 2007 року, він платіжним дорученням № 207 перерахував ПП “Енергоресурси” 180561 гривень 24 копійки і повністю закрив виконання контракту по проведеному тендеру № 270 від 22 листопада 2007 року. У бухгалтерській звітності по результатам роботи підприємства за 2007 рік ПП “Енергоресурси” не значилось в числі дебіторів, а тому він не знав і не міг знати що це підприємство є дебітором. Про дану обставину йому стало відомо пізніше, після того як його викликали в прокуратуру і стали проводити ревізію. Це було у травні 2008 року. Він з цього приводу створив робочу комісію і Продавець пообіцяв поставити решту продукції, яка була поставлена повністю в кінці жовтня 2008 року.
Наполягає на тому, що свідок ОСОБА_12 у своїх показаннях в тій частині, що йому було достовірно відомо про те що, на підставі накладної № РН-59 від 24 грудня 2007 року, не вся продукція була поставлена на ДП ДП “Волиньторф”Волиньторф”, але він все ж таки підписав платіжне доручення та перерахував кошти ПП “Енергоресурси” за всю продукцію, говорить неправду.
Він не міг цього знати, оскільки головний бухгалтер ОСОБА_6, яка відповідає за законність перерахування коштів, видала доручення на ОСОБА_7, що підтверджує повну поставку продукції на підприємство, не зверталась до нього з службовими записками, першою підписала платіжне доручення, а він підписав його після неї. Без його відому, а по проханню ОСОБА_12, ОСОБА_8 прийняла продукцію на склад, а ОСОБА_7 підписав доручення на отримання продукції.
В цій частині обвинувачення свою винуватість визнає лише в тому ракурсі, що недостатньо приділив уваги питанню укладення даного договору, самоусунувся від контролю за його виконанням, поклавшись про його виконання на окремих відповідальних за його виконання службових осіб підприємства.
Доповнив, що коли він безпосередньо став займатися організацією збуту продукції ДП “Волиньторф” в нього виникло питання щодо її упаковки, зокрема придбання мішків “Біг Бег“. Достати їх було проблемно і в кожному випадку повинна була бути попередня оплати. Попереднє керівництво підприємства, відповідальні за це працівники мішки придбували в містах Харькові та Житомирі. Дані поставщики його, як керівника, з ряду причин не влаштовували, а тому він на їх поставку 14 листопада 2007 року уклав договір купівлі продажу № 257 з ТзОВ “Брифінг - Компані” з м. Києва під керівництвом ОСОБА_11 Останній для підписання договору на підприємство особисто не приїжджав і він ніколи з ним не зустрічався. Йому уже принесли підписаний договір зі сторони ТзОВ “Брифінг Компані”, але хто приніс не пам'ятає. 19 листопада 2007 року підписав платіжне доручення № 1568 та перерахував з ДП “Волиньторф” 52200 гривень на розрахунковий рахунок даного товариства за поставку мішків “Біг-Бег” у кількості 1500 штук. До даного часу на ДП “Волиньторф” дане товариство мішків не поставило і грошей не повернуло. Пізніше йому стало відомо, що ТзОВ “Брифінг Компані” є фіктивним товариством. При укладені договору купівлі продажу він цього не перевірив, в чому і визнає свою вину. З його вини безпідставно було перераховано на дану фіктивну фірму 52 200 гривень.
Не заперечує, що він 26 грудня 2007 року, як директор ДП “Волиньторф”, без відому другої сторони приватного підприємця ОСОБА_10 склав з ним угоду № 1/07 про надання ним послуг по здійсненню пошуку складських приміщень для продукції ДП “Волиньторф” у Луцькому, Рожищанському, Ківерцівському, Горохівському, та Любомльському районах, перевірити вірність документів, необхідних для оренди складських приміщень, організувати збут продукції підприємства, організувати систему та форми оплати за продукцію та здійснити рекламування продукції. Потім на виконання цієї угоди самостійно склав акт виконаних робіт № 1/07 від 31 грудня 2007 року що ОСОБА_10 надано послуги на суму 10000 гривень. Потім платіжним доручення № 1725 від 27 грудня 2007 року цю суму грошей перерахував на розрахунковий рахунок приватного підприємця ОСОБА_10, який їх особисто зняв готівкою, за мінусом понесених банком витрат, та передав їх йому, підсудному. З цих грошей він передав 1 000 гривень ОСОБА_10, а решту коштів у сумі 8 850 гривень забрав собі.
Пізніше 8 січня 2008 року він знову таким самим шляхом склав аналогічну угоду № 1/08 з приватним підприємцем ОСОБА_10, згідно якої останній нібито знову зобовязувався здійснити пошук складських приміщень для продукції ДП “Волиньторф” у Шацькому районі, перевірити вірність документів, необхідних для оренди складських приміщень, організувати збут продукції, систему та форми оплати за неї, здійснити рекламування продукції та відкрити склад АДРЕСА_8. Потім на виконання цієї угоди самостійно склав акт виконаних робіт № 1/08 від 18 січня 2008 року про те, що ОСОБА_10 надано послуги на суму 10000 гривень і цю суму платіжним доручення № 36 від 18 січня 2008 року цю суму грошей перерахував на розрахунковий рахунок приватного підприємця ОСОБА_10 Останній , який одночасно працював на посаді менеджера з продажу пластикових вікон в приватному підприємстві “Будівельна компанія “Профіт”, засновником та власником якої є він сам, ОСОБА_4, 22 січня 2008 року особисто зняв зі свого розрахункового рахунку 9 900 гривень. З цих грошей він передав 100 гривень ОСОБА_10, як винагороду за проведену роботу, а інші кошти у сумі 9 800 гривень знову забрав собі.
Визнає, що дані угоди, а також акти виконаних робіт він підписував сам без відому ОСОБА_10 та завіряв печаткою ДП “Волиньторф”. Печатка та підпис ОСОБА_10 в нього були на чистих аркушах паперу, які він отримав від останнього. Стверджує, що ті роботи, які були вказані в угодах, було необхідно проводити, але наскільки їх виконав ОСОБА_10 сказати не може.
Він, підсудний, також визнає складання ним особисто договору купівлі - продажу № 8 від 14 червня 2008 року про покупку ДП “Волиньторф” у приватного підприємця ОСОБА_10 10 штук залізобетонних балок довжиною 12 метрів кожна на суму 65000 гривень. На виконання цієї угоди з цієї суми грошей 25 000 гривень він платіжним дорученням № 703 від 8 липня 2008 року перерахував з очолюваного ним державного підприємства на розрахунковий рахунок приватного підприємця ОСОБА_10 Дані кошти за мінусом банківських витрат 24 700 гривень, ОСОБА_10 зняв та усю суму передав йому, ОСОБА_4, яку він привласнив.
Підсудний ОСОБА_4 також не заперечує, що підписав офіційний документ - платіжне доручення № 207 від 25 грудня 2007 року, в якому призначення платежу зазначено - доплата приватному підприємству “Енергоресурси” бюджетних коштів у сумі 180561, 24 гривень за скріплення до рейок згідно видаткової накладної № РН-59 від 24 грудня 2007 року, хоча стверджує, що достовірно не знав чи ПП “Енергоресурси” поставило на ДП “Волиньторф” усю продукції, що була вказана у цій видатковій накладній чи ні.
На підставі даного, як відомо в даний час, фіктивного платіжного доручення управлінням державного казначейства у Маневицькому районі 26 грудня 2007 року незаконно перераховано бюджетні кошти у сумі 180561 гривень 24 копійки на розрахунковий рахунок ПП “Енергоресурси”, чим державним інтересам заподіяно тяжкі наслідки.
Він також визнає, що склав завідомо неправдиві офіційні документи: угоду № 1/07 від 26 грудня 2007 року про надання послуг та акт виконаних робіт № 1/07 від 31 грудня 2007 року згідно даної угоди; угоду № 1/08 від 8 січня 2008 року між директором ДП “Волиньторф” та ПП ОСОБА_10 та акт виконаних робіт № 1/08 від 18 січня 2008 року згідно даної угоди.
Згідно умов цих угод ОСОБА_10 зобовязувався нібито виконати дії по пошуку та оренді складських приміщень, організації збуту, по рекламуванні продукції ДП “Волиньторф”, хоча він, підсудний, достовірно знав, що ОСОБА_10 умов даних угод виконувати не буде та взагалі про їх складення йому нічого невідомо. Ці угоди і акти він складав, отримавши від приватного підприємця ОСОБА_10 чисті аркуші паперу формату А-4, які перед цим останній на його, ОСОБА_4, прохання підписав та завірив своєю печаткою. Ці документи він також особисто підписав та завірив печаткою ДП “Волиньторф”.
На підставі цих фіктивних угод і наступних документів, які були ним виконані, він два рази перерахував ОСОБА_10 по 10000 гривень на його розрахунковий рахунок, які пізніше були останнім зняті і передані йому, підсудному, як його власні.
Крім цих фіктивних угод та актів ним було складено завідомо неправдивий офіційний документ договір купівлі - продажу № 8 від 14 червня 2008 року між директором ДП “Волиньторф” та ПП ОСОБА_10 (останній про нього нічого не знав), згідно умов якого ПП ОСОБА_10 зобовязувався передати у власність ДП “Волиньторф” 10 штук залізобетонних балок довжиною 12 метрів кожна на суму 65000 гривень. По даному договору ДП “Волиньторф”, на підставі підписаних ним, ОСОБА_4, платіжних документів, було перераховано на рахунок приватного підприємця ОСОБА_10 25 000 гривень.
Підсудний ОСОБА_10 свою винуватість в інкримінованих йому злочинах визнав повністю, показав, що через своїх знайомих він познайомився з ОСОБА_4, якому належить будівельна компанія “ Профіт “ , що у м. Нововолинськ. З 1 вересня 2007 року, після іспитового строку, ОСОБА_4 офіційно його оформив на роботу в дану компанію на посаду начальника відділу продажу. Він виконував свою роботу і між ними двома була взаємодовіра. 1 листопада 2007 року він зареєструвався як приватний підприємець і займався перепродажем будівельних матеріалів, про це було відомо також ОСОБА_4 В кінці листопада 2007 року йому стало відомо від ОСОБА_4 про те, що його, ОСОБА_4, призначено директором Державного підприємства “ Волиньторф “ .
Зразу ж після цього, десь на початку грудня 2007 року, до нього звернувся ОСОБА_4 з проханням, щоб він йому на чистих аркушах паперу формату А-4, поставив свою печатку приватного підприємця та свої підписи\, сказав, що це йому дуже потрібно і запевнив щоб він ні про що не переживав. Він йому довіряв, а тому проштампував та підписав десь біля 15 чистих аркушів паперу, які передав ОСОБА_4 Через декілька днів на його прохання передав йому усі реквізити приватного підприємця.
Перед самим Новим 2008 роком він у місті Луцьку зустрівся з ОСОБА_4, який повідомив, що на його рахунок прийде 10 тисяч гривень і щоб він їх зняв та передав всі йому. 29 грудня 2007 року, коли на його рахунок, який був відкритий у відділені банку “ Укрсиббанк “ , що у м. Луцьк, по вул. Б. Хмельницького поступило 10 тисяч гривень з ДП “ Волиньторф “ він зняв ці кошти, а саме 9 850 грнивень, а решту 150 гривень банк взяв за зняття готівки та касове обслуговування рахунку. В цей день він передав ОСОБА_4 9 850 гривень, з яких останній віддав йому назад 1 000 гривень і сказав, що це йому премія до Нового року за хорошу роботу.
Після нового 2008 року йому з телефонної розмови з ОСОБА_4 стало відомо, що на його рахунок знову прийде 10 тисяч гривень, які він знову повинен зняти і передати йому.
22 січня 2008 року йому з ДП “ Волиньторф “ знову надійшло 10 тисяч гривень, він зняв 9 900 гривень, а інші 100 гривень банк взяв за зняття готівки та касове обслуговування рахунку. Ці гроші він знову передав ОСОБА_4, який на цей раз йому дав лише 200 гривень і сказав, що це його винагорода за роботу.
Більше таких операцій по зняттю готівки не було аж до липня 2008 року.
Пізніше він мав намір звільнитися із роботи з будівельної компанії “ Профіт “, оскільки умови роботи його не задовільняли, але ОСОБА_4 запропонував йому посаду начальника відділу збуту ДП “ Волиньторф “ і він з цим погодився. 5 червня 2008 року його офіційно було призначено на посаду начальника відділу збуту даного державного підприємства.
В його обовязки входило рекламування продукції ДП “ Волиньторф “ , облік вивезеної продукції, рознарядка на вивіз продукції і контролювання роботи працівників підрозділу, а також реклама продукції, рекламування у м. Луцьку того, що ДП “ Волиньторф “ може надавати послуги спецтехнікою, а саме екскаватор і два трактори, в той період коли не ведеться видобуток торфу. Всі ці обовязки він дійсно виконував.
8 липня 2008 року ОСОБА_4 покликав його до себе у кабінет і повідомив, що знову на його рахунок буде перераховано 25000 гривень, які він має зняти і віддати йому. Наступного дня він зняв з рахунку готівкою 24700 гривень, які віддав ОСОБА_4, але на цей раз ніякої винагороди не отримав.
Працюючи на ДП “ Волиньторф “ , з якого йому уже три рази ОСОБА_4 перераховував кошти, він по роду своєї діяльності вперше побачив, що між ним, як приватним підприємцем та директором ДП “ Волиньторф “ було укладено два договори на рекламування продукції та пошук складських приміщень для підприємства, а також один договір на поставку залізобетонних балок. Договори на пошук складів і рекламування продукції було укладено 26 грудня 2007 року та 8 січня 2008 року, а на поставку балок 14 червня 2008 року. Також серед документів він виявив два акти виконаних робіт від 31 грудня 2007 року та 18 січня 2008 року, згідно яких він нібито виконав роботи згідно угод та облаштував склади у смт. Любомль.
Стверджує, що він будь яких робіт, які вказані у цих договорах не виконував і виконувати не мав, а більше того про їх існування не знав, так як не знав про те, що має поставити балки на ДП “ Волиньторф “ згідно договору від 14 червня 2008 року. Лише тоді він зрозумів, що ті чисті аркуші паперу, які він підписав та завірив своєю печаткою, ОСОБА_4 використав для складання фіктивних договорів, актів виконаних робіт, а можливо і фіктивних рахунків, для перерахування державних коштів з рахунку державного підприємства на його рахунок у банку. Даних договорів він особисто не готував і про них нічого не знав. Коли про їх існування розповів ОСОБА_4 то той його запевнив, що лише він як директор відповідає за перерахування грошей, навіть якщо щось буде не так, то відповідальність буде нести він сам.
Однак після цієї розмови він зрозумів, що ОСОБА_4 не зовсім правильно розпоряджається коштами державного підприємства і не зовсім добросовісно поступив з ним. Після цього він почав шукати нову роботу.
В жовтні 2008 року на підприємстві проводилась ревізія КРУ і ці питання також перевірялись ревізорами. ОСОБА_4 покликав його до себе і розповів йому, як пояснити ревізорам, у разі необхідності, перерахунок усіх йому сум, а саме 45 тисяч гривень. ОСОБА_4 сказав йому говорити, що він здійснював рекламування продукції ДП “ Волиньторф “ на митних переходах в Устилузі та Ягодині, а саме роздавав рекламні буклети, а також шукав склади у Шацькому, Любомльському та Ківерцівському районах. На рахунок балок ОСОБА_4 йому сказав, щоб він пошукав будь-де ці балки, щоб балки там реально були, і в разі необхідності говорив ревізорам, що балки нібито дійсно куплені та зберігаються до того, часу поки ОСОБА_4 не дасть заявку на їх поставку на завод.
Зрозумівши, що ОСОБА_4 не зовсім законно працює, він вирішив звільнитись. 9 грудня 2008 року він звільнився з роботи по сімейних обставинах.
Покази в якості свідка 25 грудня 2008 року в тій частині, що він дійсно виконував пошук складів для підприємства, рекламував його продукцію, а також знайшов і заплатив за балки підприємцю Генадійовичу відповідні кошти давав за вказівкою ОСОБА_4 і вони є повністю неправдиві. Тому пізніше все обдумавши сам написав явку з повиною.
Доповнив, що ті чисті аркуші паперу з його підписом і печаткою, які були вилучені у квартирі ОСОБА_4, належали йому і він їх передав ОСОБА_4 в кінці 2007 року на його вимогу.
Підсудний ОСОБА_5 свою винуватість в інкримінованих йому злочинах як під час досудового слідства та і в судовому засіданні визнавав частково, але перед закінченням судового слідства став її заперечувати, посилаючись на те, що він не був директором ПП “Енергоресурси”, оскільки обов'язки директора виконувала інша особа. Показав, що приблизно в середині осені 2007 року його знайомий ОСОБА_16 запропонував йому взяти участь в тендері по поставці державному підприємству “Волиньторф” на значну суму рейок та скріплень до них. Було домовлено, що ПП “Енергоресурси” виступає учасником тендеру, несе всі затрати за участь у тендері, а потім направляє кошти на закупівлю рейок. Прибуток від даної операції мали поділити між собою, а також дати частину окремим працівникам ДП “Волиньторф”. Свідок гарантував перемогу на тендері, він мав підшукати постачальників даної продукції та організувати її доставку. Коли після тендеру прийшли гроші, він на вимогу ОСОБА_16 дав йому до 50 тисяч гривень щоб той розрахувався за перемогу у тендері. Решту частину грошей перерахував на фірми: “Конструктив”, “Солідер”, “Левкомпані”, а вони в свою чергу перерахували їх постачальникам рейок, яких відшукував ОСОБА_16, останній йому також повідомляв куди перераховувати гроші. Свідок перед тендером познайомив його з працівником заводу ОСОБА_12, представив її, як людину, яка вирішує всі питання по тендеру. З директором ДП “Волиньторф” він знайомий не був, познайомився з ним лише під час виклику їх в прокуратуру. Він, підсудний ОСОБА_5, особисто брав безпосередню участь під час проведення тендерних пропозицій, підписував договор і ставив на ньому печатку. Сам ОСОБА_16 був представником від двох інших підприємств, які брали участь у тендері.
Поставкою рейок, після перерахування коштів, займався ОСОБА_16, а він в цей процес не втручався. Останній його лише інформував про хід виконання договору на поставку цієї продукції. Йому відомо, що рейки були поставлені повністю, а залишилось лише поставити елементи кріплення - підкладки до них. У зв”язку з підвищенням ціни на метал, він став уточнювати у телефонному режимі у ОСОБА_12 та ОСОБА_16, які є проблеми по виконанню договору. Його переконували що все нормально і особливих проблем по його виконанню немає.
В січні 2008 року, за пропозицією ОСОБА_16, з метою закриття питання по поставці підкладок, він взяв кредит в сумі 150 000 гривень, але їх використати не встиг, оскільки був затриманий. Як далі розгортались події йому не відомо. Визнає, що він давав ОСОБА_16 накладні від ПП “Енергоресурси” на поставку рейок та кріплень до них на всю суму, передбачену договором. Гроші згідно цього договору в повному розмірі надійшли на розрахунковий рахунок ПП “Енергоресурси” ще до 1 січня 2008 року. Без його згоди ОСОБА_16 не зміг би оформляти і поставляти продукцію ДП “Волиньторф”.
Підсудний визнає, що він був розпорядником коштів ПП “Енергоресупси” і що до 1 січня 2008 року на ДП “Волиньторф” не було поставлено прокладок на суму 179 556 гривень 22 копійки і ці гроші власнику не повернуто. Не заперечує, що всі документи, які видавалися його ПП “Енергоресурси”, на виконання умов даного договору, підписував і ставив на них печатку особисто він сам.
Підсудний ОСОБА_5 доповнив, що кошти, які надійшли від ДП “Волиньторф” згідно договору купівлі продажу від 22 листопада 2007 року № 270, крім вищеназваних підприємств, перераховувались ним на рахунки приватних підприємств “Прополіс”, “ДАТ7”, де керував ОСОБА_15, частково - фірмам “Леман Україна” і “Юні груп” та рахунки інших фірм, які мали в наявності продукцію технічного призначення (костилі, накладки, рейки).
Потім частина грошей з рахунків приватних підприємств “Прополіс”, “ДАТ7” перераховувались на рахунки фірм, у яких був необхідний товар для ДП “Волиньторф”, а частина готівкою передавались ОСОБА_16 (було передано приблизно 130 000 гривень), для купівлі продукції технічного призначення підприємству “Волиньторф”, а також для передачі ОСОБА_12 та ОСОБА_7, як винагорода, за проведений тендер. Чи передавав ОСОБА_16 гроші ОСОБА_12 та ОСОБА_7 йому невідомо.
З переданих ОСОБА_16 грошей, він 50 000 гривень, з його дозволу, оскільки на той час не було в наявності підкладок, витратив на купівлю нового автомобіля “Мазда 6“. У них була домовленість, що при умові появи підкладок, він витратить цих 50 000 гривень для їх придбання і поставки на ДП “Волиньторф”.
Після звільнення з під варти ОСОБА_16 йому повідомив, що з цих грошей витратив 18 000 гривень на придбання і поставку на ДП “Волиньторф” підкладок, а решту суми залишив собі, як заробіток.
Документально це все було оформлено наступним порядком. ПП “Енергоресурси” поставило ДП “Волиньторф”, згідно податкових і видаткових накладних, всю продукцію технічного призначення ще до 31грудня 2007 року. За його вказівкою хтось з бухгалтерів ПП “Енергоресурси” виписав дві видаткові накладні № РН-50 від 5 грудня 2007 року на суму 802 522 гривень 79 копійок та № РН-59 від 24 грудня 2007 року на суму 339 140 гривень 59 копійок. Фактично вся продукція була поставлена лише, згідно видаткової накладної № РН-50 від 5 грудня 2007 року на суму 802 522 гривень 79 копійка, а згідно видаткової накладної № РН-59 від 24 грудня 2007 року - лише частково на суму 339 140 гривень 59 копійок. Всі ці операції він, підсудний ОСОБА_5, проводив за вказівкою і під контролем ОСОБА_18 Стверджує, що на кінець 2007 року на ДП Волиньторф” не було поставлено, проплаченої підприємством, продукції технічного призначення на суму 226823 гривень 84 копійки.
По бухгалтерії ПП “Енергоресурси” бюджетні кошти у сумі 1 142 684 гривні 64 копійки проведені повністю без будь яких порушень.
З 1 лютого 2008 року по 12 червня 2008 року він перебував під вартою і не знає, хто і що довозив на ДП “Волиньторф” згідно договору № 270 від 22 листопада 2007 року. Оскільки актом звірки взаємних розрахунків між ДП “Волиньторф” та ПП “Енергоресурси” станом на 31 липня 2008 року заборгованість його підприємства перед ДП “Волиньторф” зменшилась до 179556 гривень 22 копійки, то допускає що ОСОБА_16 частину продукції довіз, так як гроші йому на це виділялись ним раніше.
Недопоставка ПП “Енергоресурси” підприємству “Волиньторф” підкладки рейки Р-24 на суму 179556 гривень 22 копійки підтверджується матеріалами інвентаризації від 12 травня 2008 року.
Приблизно в серпні 2008 року на базі ПП “Енергоресурси” між ним та ОСОБА_4 була досягнута домовленість про те, що останній закриває питання по договору, тобто за власні кошти купляє підкладку на суму 179556 гривень 22 копійки, а приватне підприємство “Енергоресурси” виготовляє для нього, як приватного підприємця, проектно кошторисну документацію для будівництва цеху по випуску металопластикових вікон та двох складських споруд АДРЕСА_9. Вартість виготовлення проекту становить 193736 гривень. Після цього проект почав ними виготовлятись і буде виготовлений. В свою чергу ОСОБА_4 на виконання їхніх домовленостей представив йому для підпису акт звірки взаємних розрахунків від 31 жовтня 2008 року, згідно якого ПП “Енергоресурси” поставило на ДП “Влиньторф” продукцію на суму 179556 гривень 22 копійки та повністю закрило заборгованість до договору від 22 листопада 2007 року № 270. Він підписав та завірив печаткою цей акт. Чи дійсно ОСОБА_4 за власні кошти оплатив 179556 гривень 22 копійки він не знає. Але ОСОБА_4 йому особисто говорив, що саме за власні кошти, а не кошти ДП “Волиньторф” довіз усю необхідну продукцію.
Він достовірно знає, що ПП “Енергоресурси” підкладки до рейки Р-24 в кількості 17,869 тонн на суму 179556 гривень 22 копійки на склад ДП “Волиньторф” не поставило.
Крім часткового визнання своєї винуватості підсудним ОСОБА_4 і повністю визнання її підсудним ОСОБА_10, не визнання своєї винуватості ОСОБА_19 в інкримінованих їм злочинах їх винуватість в пред'явленому обвинуваченні підтверджується іншими доказами зібраними та дослідженими в судовому засіданні.
Підсудна ОСОБА_6 суду показала , що вона дійсно знала, що усю продукцію, згідно видаткової накладної № РН-59 від 24 грудня 2007 року ПП “Енергоресурси” не поставило, а саме не поставило всієї підкладки до рейки Р-24, але підписала платіжне доручення № 207 від 25 грудня 2007 року, на підставі якого управлінням державного казначейства у Маневицькому районі на наступний день безпідставно перераховано бюджетні кошти у сумі 180561 гривень 24 копійки на розрахунковий рахунок ПП “Енергоресурси”. Однак це вона зробила на прохання ОСОБА_12 та з відому і вказівкою директора підприємства ОСОБА_4
ОСОБА_12, як заступник директора ДП “Волиньторф” по капітальному будівництву, організовувала та провела тендер на поставку продукції, яка необхідна була для будівництва вузької колії. За результатами тендеру був укладений договір купівлі продажу між ДП “Волиньторф” та ПП “Енергоресурси”.
В кінці грудня 2007 року до неї підійшла ОСОБА_12 і сказала, що треба використати до кінця року усі гроші з казначейства, інакше вони повернуться в бюджет і на наступний рік на невикористану суму зменшать фінансування підприємству Для цього вона принесла їй уже набране платіжне доручення № 207 від 25 грудня 2007 року та накладну № РН-59 від 24 грудня 2007 року, згідно якої мала бути проведена оплата. Вона знала що на підприємство цієї продукції поставлено не було, але ці документи підписала і згідно цієї ж накладної було оприбутковано продукцію на склад. ОСОБА_12 її переконала, що усе погоджено з директором і все робиться з його відому.
Доручення на отримання товару по накладній № РН-59 від 24 грудня 2007 року було виписано на ОСОБА_7 Хто виписував дане доручення вона не знає, напевно хтось з бухгалтерії.
Що перерахування бюджетних коштів на ПП “Енергоресурси” по платіжному дорученні № 207 від 25 грудня 2007 року, було зроблено з порушенням закону вона усвідомлювала, однак це робила не умисно і не в інтересах ОСОБА_4 та ПП “Енергоресурси”, як її обвинувачує слідство, а лише для блага підприємства, оскільки ця продукція технічного призначення необхідна було для будівництва технологічної колії. Крім того, вона підписувала та завіряла платіжне доручення, на підставі якого було перераховано бюджетні кошти, бо була впевнена, що це все робиться з відому директора ОСОБА_4
Вона особисто до директора ОСОБА_4 не заходила та не доповідали йому про те, що бюджетні гроші перераховуються без фактичного отримання товару. Йому про все це доповідала ОСОБА_12, оскільки після приходу ОСОБА_4 на підприємство, у неї з ним виникли дуже складні відносини і він перестав її пускати до себе в кабінет, став вимагати звільнення. Вона зробила звіт та звільнилась з роботи.
Свідок ОСОБА_12 показала, що на момент вчинення злочину ОСОБА_4 та іншими особами вона на ДП “Волиньторф” займала як і займає в даний час посаду заступника директора по капітальному будівництву. В коло її обов'язків входить організація та контроль за здійсненням капітального будівництва на підприємстві, забезпечення оформлення фінансування нових об'єктів і банківських операцій по укладених договорах.
В 2007 році, згідно державної програми допомоги підприємствам вугільної промисловості, передбачалось фінансування підприємства на капітальне будівництво. Всього на ці цілі та технічне переоснащення підприємства на 2007 рік державою було виділено 7 581 тисяч гривень. Частину цих коштів, згідно проекту, підприємство мало намір використати для монтажу залізничної колії протяжністю 1,6 км.
Для закупки необхідних матеріалів на 12 червня 2007 року в “Інформаційному бюлетні тендерної палати“ було дано оголошення про призначення торгів, але у вказаний термін торги не відбулися, оскільки ніхто не подав заявки. Вона на нарадах при керівництві підприємства неодноразово піднімала питання про необхідність самим шукати постачальників, які б погодились прийняти участь в торгах. В кінці жовтня 2007 року, через своїх представників, ПП “Енергоресурси” виявило бажання приймати участь у тендері.
9 листопада 2007 року тендер відбувся. В ньому прийняли участь ПП “Енергоресурси”, ТОВ “Транспортні мережі” (м. Вишгород) та ТОВ “Промислові мастила” (м. Вишгород). На засіданні тендерної комісії зі сторони ПП “Енергоресурси” приймав участь ОСОБА_5, а з двох інших товариств ОСОБА_16 Переможцем тендеру стало ПП “Енергоресурси”, з яким 22 листопада 2007 року директор ДП “Волиньторф” ОСОБА_4 уклав договор купівлі-продажу № 270. Згідно цього договору ПП “Енергоресурси” зобов'язалось поставити на ДП “Волиньторф” рейки та скріплення до них на загальну суму 1142 684 гривень, за умови попередньої оплати 50% вартості всієї продукції. 4 грудня 2007 року підприємство перерахувало ПП “Енергоресурси”, в якості попередньої оплати, 571 342 гривень 32 копійки, а 5 грудня 2007 року ПП “Енергоресурси” поставило їм замовленої продукції на суму 802 522 гривень79 копійок. Рейки були поставлені в повному обсязі і частково поставлено скріплення до них. Таким чином у їх підприємства утворилась кредиторська заборгованість перед ПП “Енергоресурси”.
Потім, по мірі надходження бюджетних коштів, вони, згідно договору, продовжували перерахували на рахунок ПП “Енергоресурси” решту коштів. 6 грудня 2007 року - 327 684 гривень, 19 грудня 2007 року 62 074 гривень, 25 грудня 2007 року 180 561 гривень 24 копійки.
Оскільки підприємство не могло провести попередньої оплати більше 50 % вартості матеріалів, а в кінці року необхідно було використати кошти державного бюджету в повному обсязі, то про цю ситуацію вона доповідала директору підприємства ОСОБА_4 Він дав їй вказівку використати бюджетні кошти в повному обсязі, зобов'язав її отримати від ПП “Енергоресурси” накладну, по якій можна було б перерахувати гроші і перерахувати кошти на ПП “Енергоресурси”, згідно договору за продукцію, яка не поставлена на підприємство, і все правильно оформити по бухобліку. Вона по телефону про її з директором розмову повідомила ОСОБА_16, і попросила щоб він виписав і передав їй накладну на весь залишок. Хто цю накладну передав їй вона не пам”ятає. Після цього цю накладну підписав начальник комерційного відділу ОСОБА_7, тобто розписався про те, що отримана вся продукція по договору, хоча вона отримана не була. Потім накладна була передана в бухгалтерію і проведена по складу. На підставі цієї накладної вона підготувала платіжне доручення № 207 від 25 грудня 2007 року на суму 180561 гривень 24 копійки, яке потім підписали колишній головний бухгалтер ОСОБА_6, та директор ОСОБА_4, але хто перший не пам”ятає. Щоб ОСОБА_6 підписала платіжне доручення, то вона її переконала, що є така вимога директора ОСОБА_4, а товар поставлять до кінця року.
Завідуюча складом ОСОБА_8 побачивши, що вся продукція по накладній на склад не поставлена, звернулась з цього питання до неї і ОСОБА_20 Вона ОСОБА_8 завірила, що продукція має бути допоставлена, а робити так дав вказівку ОСОБА_4 Бухгалтер по матеріалах ОСОБА_17, згідно даної накладної, показала, що вся продукція нібито поставлена на склад.
Наполягає на тому, що ОСОБА_4 звичайно знав, що продукція у всьому обємі не поставлена на склад, але дав особисто вказівку її оприбуткувати, що вона і зробила. Для перерахування цих коштів, нею, за вимогою директора ОСОБА_4, в управління Державного казначейства в Маневицькому районі була представлена фіктивна накладна на отримання решти матеріалів, хоча вони в повному обсязі поставлені не були. ЇЇ покази підтверджуються тим, що ОСОБА_4 особисто сам підписав платіжне доручення, хоча достовірно знав, що матеріали в повному обсязі на підприємство не поставлені.
В березні-травні 2008 року йшли поставки продукції, але незначними партіями. Хто фактично поставляв цю продукцію їй невідомо. Приїжджали автомобілі, завсклад продукцію приймала і вже після її прийняття вона давала доручення на виписку накладної. Продукція була як нова, так і така яка вже була у користуванні. На момент початку проведення ревізії на ДП “Волиньторф”, тобто на 22 вересня 2008 року приватним підприємством “Енергоресурси” було не поставлено продукції на суму 179556 гривень 22 копійки.
За період проведення ревізії була допоставлена вся продукція по договору. По документах цю продукцію поставило ПП “Енергоресурси”. На даний час договір закритий повністю.
Їй нічого не відомо про те, що між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 була домовленість, згідно якої ОСОБА_4 за свої власні кошти докупить продукцію, і про укладення ним у період з серпня по жовтень 2008 року на закупівлю підкладки під рейку всіх типів Р-24 договорів з іншими, крім, ПП “Енергоресурси”, підприємствами, та перераховування по цих договорах коштів державного підприємства.
ОСОБА_16 ніколи не передавав їй будь - яку винагороду за успішне проведення тендеру, і ніяких грошей від нього вона не отримувала.
Свідок ОСОБА_16, показав, що коли у 2007 році він разом з директором ПП “Інтер континент” ОСОБА_21, по запрошенню ОСОБА_7, приїхали на ДП “Волиньторф” для вирішення проблем у зв”язку з проведенням тендеру на закупівлю паливно мастильних матеріалів, то через нього познайомилися з заступником директора підприємства ОСОБА_12 Після вирішення цих питань ОСОБА_12 запитала, чи не знають вони людей чи фірм, які займаються поставками залізничного обладнання (рейок та скріплень до них), оскільки вона подавала вже декілька оголошень у Вісник тендерних закупок, однак ніхто не відгукнувся.
Після цієї розмови вони зустрілися з ОСОБА_5 розповіли про проблеми ОСОБА_12, які у неї виникли з проведенням тендеру на закупівлю рейок та скріплень до них, передали йому лист ДП “Волиньторф”, в якому містилась інформація про кількість даної продукції. ОСОБА_5 цим питанням зацікавився, записав координати ОСОБА_12
Йому відомо що ОСОБА_5 звязався з ОСОБА_12 та отримав від неї рахунки та іншу інформацію на оформлення документації і проведення тендеру. За пропозицією ОСОБА_5 його, ОСОБА_16, ТзОВ “Промислові мастила” та ТзОВ “Транспортні мережі”, яке знайшов він по проханню ОСОБА_5, були включені в каталог учасників тендерних закупівель і приймали участь у тендері.
Після цієї домовленості він особисто, по проханню ОСОБА_5, займався збиранням пакету документів для участі у тендері на закуплю рейок та скріплень від імені своєї фірми ТзОВ “Промислові мастила”, ТзОВ “Транспортні мережі”, а також ПП “Енергоресурси”, а також встановлював можливі джерела отримання цієї продукції. Він безпосередньо знайшов приватні підприємства “Юні Груп”, “Леман Україна”, які знаходяться в м. Донецьк, та на основі їх пропозицій зробив комерційну пропозицію на тендер.
За домовленістю з ОСОБА_5 дві фірми, інтереси яких представляв він сам, програли тендер, а виграло його ПП “Енергоресурси”, директором якого був ОСОБА_5 За результатами тендеру між ПП “Енергоресурси” та ДП “Волиньторф” було укладено договір купівлі продажу на поставку рейок та скріплення до них на суму 1142684 гривень 64 копійки. Йому відомо що згідно умов договору, оплата проводилась - 50 % попередньої оплати і 50 % доплати по факту поставки всієї продукції. ДП “Волиньторф” перерахувало ПП “Енергоресурси” всі кошти згідно умов договору.
ОСОБА_5, знаючи про те що він, ОСОБА_16, працював по цьому тендеру і мав певні напрацювання, попросив його, щоб він і далі контролював процес поставки рейок та скріплення на ДП ”Волиньторф”, а також, по можливості, шукав дешевших постачальників, оскільки сам ОСОБА_5 не мав можливості займатися цим питанням. Тобто, йому була відведена роль посередника між ПП “Енергоресурси” та ДП “Волиньторф”, з чим він погодився.
За проведену роботу ОСОБА_5 йому запропонував посаду директора своєї фірми, пообіцяв йому певну частку від прибутку даної операції, але конкретної суми не називав. ОСОБА_5 з ним по сьогоднішній день не розрахувався, лише декілька разів заправляв автомобіль.
Він знайшов підприємство-виробник “Леман Україна”, пропозиція якого була на 800 гривень дешевша ніж та, що знайшов сам ОСОБА_5 Він дав рахунок з цієї фірми виписаний для ПП “Енергоресурси”, отримав від ОСОБА_5 інформацію про проплату грошей і назвав ДП “Волиньторф” дату, коли воно зможе отримати товар. У даного підприємства ОСОБА_5 придбав рейку залізничну Р-24 та накладку рейки Р 24. ОСОБА_22 рейки Р-24 було придбано у підприємства “Юні Груп”. Інші позиції по договору закривав сам ОСОБА_5, але на яких умовах йому невідомо.
В середині грудня 2007 року ОСОБА_5 попросив його закрити ще одну позицію по даному договору, а саме поставити на підприємство “Волиньторф” підкладку рейки Р-24 в кількості 20 тонн. Вивчивши ситуацію, він дізнався, що ця підкладка на території України в продажі не існує, а дістати її можна тільки на фірмі ВАТ “Ленгори”, яка знаходиться в Росії. За домовленістю сторін вони стали готуватися до відрядження в Росію, але ОСОБА_5 все відмінив. Мотивував тим, що купити і доставити продукцію з Росії дуже тяжко і не вигідно. Він також повідомив йому, що по бухгалтерії всі ці питання закриє, а поставку продукції на державне підприємство зробить зразу ж на початку 2008 року, якщо це буде зручно для ДП “Волиньторф”. На початку 2008 року він ще декілька разів організовував доставку продукції на державне підприємство, яка не була вчасно вивезена від постачальників.
У середині березня 2008 року до нього звернувся представник ПП “Юні Груп” і повідомив про наявність на підприємстві підкладки рейки Р-24, але виконуюча обов”язки директора ПП “Енергоресурси” ОСОБА_23 відмовилася її отримати, посилаючись на відсутність коштів.
Підсудний ОСОБА_7 показав, що з часу, коли директором ДП “Волиньторф” був ОСОБА_4 він був начальником, а потім заступником начальника відділу матеріально технічного забезпечення і збуту. Він також являється членом тендерного комітету підприємства.
Йому відомі обставини укладення, виконання між ДП “Волиньторф” та ПП “Енергоресурси” договору купівлі продажу № 270 від 22 листопада 2007 року продукції технічного призначення, а саме рейок та скріплень до них на суму 1142 684 гривень 64 копійки, а також перерахування по цьому договору коштів. Осінню 2007 року на одній з нарад, які проводив ОСОБА_4, заступник директора по капітальному будівництві ОСОБА_12 підняла питання (таке питання вона піднімала неодноразово раніше) про необхідність проведення тендеру на закупівлю рейок і скріплень до них, оскільки на їх придбання державою виділені бюджетні кошти, які необхідно використати до кінця року. Просила всіх присутніх шукали по можливості постачальників на дані види продукції.
Він тривалий час працював і знав представника фірми “Техпромоіл” ОСОБА_16 Перед проведенням тендеру на закупівлю мастил ДП “Волиньторф” у фірми “Техпромоіл” він познайомив ОСОБА_16 з заступником директора підприємства ОСОБА_12, щоб вони обумовили всі умови проведення тендеру. Припускає, що між ними відбулася розмова і з приводу тендеру на закупівлю рейок та скріплень до них, оскільки пізніше фірма “Промислові мастила”, представником якої був ОСОБА_16, приймала участь у тендері.
Тендер відбувся 12 листопада 2007 року. ОСОБА_16 у тендері представляв інтереси двох фірм “Техпромоіл” та “Промислові мастила”, а ОСОБА_5 інтереси фірми “Енергоресурси”, яка стала переможцем тендеру. Після тендеру між сторонами було укладено договір № 270 на поставку для підприємства даної промислової продукції.
Через деякий час, після підписання договору, фірма “Енергоресурси” поставила на склад, згідно цього договору, частину продукції, яку прийняла на склад завідуюча ним ОСОБА_8 ОСОБА_12 принесла йому накладну № РН-50 від 5 грудня 2007 року, в якій він поставив свій підпис, чим завірив факт отримання товару. При цьому вона йому повідомила, що ДП “Волиньторф” оплатило лише 50 % від суми договору, а фірма “Енергоресурси” поставила товару більше ніж на 800 тисяч гривень, тобто майже на 80 % вартості по договору.
В кінці грудня 2007 року ОСОБА_12 дала йому на підпис, виписану фірмою “Енергоресурси”, другу накладну № РН-59 від 24 грудня 2007 року на суму 339140 гривень 59 копійок. Вона попросила його підписати дану накладну для того, щоб перерахувати бюджетні кошти на фірму “Енергоресурси” і фінансово закрити використання бюджетних коштів за рік. При цьому запевнила його в тому, що товар буде поставлений до кінця 2007 року.
Він підписав дану накладну, чим визнав факт отримання по ній скріплення до рейок на цю суму, хоча цей товар від Продавця не надходив і він його не отримував. Від ОСОБА_12 йому відомо, що все це робилось з відому директора ОСОБА_4, який наполягав на цьому, щоб таким шляхом використати бюджетні кошти.
Після підписання ним даної накладної її забрала ОСОБА_12 Що потім вона робила з цією накладною йому невідомо. Приблизно через два місяці після цього ОСОБА_12 повідомила йому про те, що фірма “Енергоресурси” по цій накладній не повністю поставила скріплення до рейок. Він неодноразово телефонував до ОСОБА_16, виясняв причину не поставки продукції, а той йому повідомляв з яких причин він не можуть її поставити. Завскладом йому повідомила, що продукція поставляється, але малими партіями.
Весною 2008 року на ДП “Волиньторф” працівниками міліції було виявлено недостачу скріплень до рейок приблизно на суму біля 20 тисяч гривень На даний час фірма “Енергоресурси” виконала договір і поставила всю продукцію на склад підприємства.
Свідок ОСОБА_15 показав, що він являвся засновником, власником і одночасно директором товариства з обмеженою відповідальністю “ДАТ7”, яке діяло з липня 2007 року до кінця весни 2008 року. В нього був відкритий розрахунковий рахунок у відділенні «ВіЕйБі» банку в м. Луцьк, що по проспекту Волі. Основними видами діяльності його товариства було надання посередницьких послуг, а також оптова торгівля будівельними матеріалами.
По сумісництву він являвся ще директором приватної фірми “Прополіс”, яка займалася тими видами діяльності що і його фірма, і засновником якої був ОСОБА_24 У приватній фірмі “Прополіс”, як і в ТОВ “ДАТ7”, крім нього ніхто більше не працював. Для виконання певних робіт, у разі необхідності, він укладав тимчасові цивільні договори найму з відповідними працівниками, які йому були необхідні. Засновники приватної фірми “Прополіс” до її господарської діяльності будь якого відношення не мали, він сам приймав всі рішення, що стосувались господарської діяльності підприємства, зокрема, щодо зняття та перерахунку коштів, а також по інших питаннях. По завданню засновника він сам особисто готував всі документи для закриття даної фірми.
Через ОСОБА_24 він познайомився з директором та власником приватного підприємства “Енергоресурси” ОСОБА_5, з яким у нього склалися довготривалі, тісні господарські стосунки. ОСОБА_5 неодноразово через його фірму “ДАТ7” або фірму “Прополіс” купляв будівельні матеріали, іншу продукцію, наймав транспорт, а також проводив певні бухгалтерські операції. Робив все це тому що довіряв йому, свідку, і така співпраця була вигідна їм обом.
Були випадки, що ОСОБА_5 перерахував йому кошти на рахунок фірми “ДАТ 7” чи “Прополіс” за певний товар або роботи, а він їх знімав готівкою та передавав ОСОБА_5
Стверджує що на початку грудня 2007 року ОСОБА_5 перераховував на рахунки його двох фірм кошти для закупівлі рейок, підкладок до них та костилів. На ці перерахунки він виписував для ПП “Енергоресурси” накладні від своїх фірм. ОСОБА_5 давав йому реквізити фірм, куди ці кошти в подальшому належить перерахувати, що він і робив. Пізніше ОСОБА_5 йому повідомив, що виграв тендер на закупівлю рейок для державного підприємства “Волиньторф”, і вони мають бути поставлені на дане підприємство. Пригадує, що було десь три чотири перерахунки, один з яких був десь до 500 тисяч гривень, а інші по 60-70 тисяч гривень. Точні дати перерахунків і точні суми він вже не памятає, оскільки пройшло досить багато часу. Поставкою і відвантаженням цієї продукції для ДП “Волиньторф” він не займався, цим займався ОСОБА_5 особисто.
Пригадує, що в період 25 28 грудня 2007 року ОСОБА_5 перерахував на рахунок фірм “ДАТ7” та “Прополіс”, що відкриті у відділенні банку “ВіЕйБі” у м. Луцьк 25, а потім ще 40 тисяч гривень, які він зняв готівкою, за мінусом відсотків, знятих банком, і передав ОСОБА_5 Він думав, що гроші належать ОСОБА_5, так як вони надійшли від його ПП “Енергоресурси”., а не були перераховані з державного підприємства чи з бюджету. На які цілі використав ОСОБА_5 ці кошти він не знає. Він говорив йому, що за ці гроші мав докупляти підкладки для ДП “Волиньторф”, а чи дійсно ОСОБА_5 їх докупив не знає.
Свідок ОСОБА_23 суду підтвердила, що з приводу співпраці ДП “Волиньторф” та ПП “Енергоресурси”, яке належить її чоловікові ОСОБА_5 їй відомо, що наприкінці 2007 року був проведений тендер, який виграло підприємство чоловіка. Після цього між цими підприємствами було укладено договір купівлі продажу. Згідно договору ПП “Енергоресурси”, мало поставити на державне підприємство “Волиньторф” продукцію технічного призначення, як їй відомо, якісь підкладки, накладки, а також рейки та скріплення до них. Питаннями укладення договору займався ОСОБА_5 та ОСОБА_16 Останній знайшов цей тендер і фактично потім займався поставкою продукції, згідно укладеного договору. Що, коли і як поставлялося ДП “Волиньторф” їй невідомо, бо вона в це не вникала.
Після арешту ОСОБА_5 до неї приїжджав ОСОБА_16 і просив дати йому грошей на поставку матеріалів, які ще не поставлені, але вона йому в цьому відмовила, оскільки по бухгалтерських документах весь товар був поставлений, а договір закритий.
Стверджує, що після укладення договору між ДП “Волиньторф” та ПП “Енергоресурси” у грудні 2007 року її чоловік ОСОБА_5 давав ОСОБА_16 певні грошові кошти, які були повязані з тендером, але конкретне їх призначення їй невідоме. Вона лише записувала у себе в блокноті суми, які ОСОБА_5 при ній давав ОСОБА_16 Вона записала що у грудні 2007 року ОСОБА_5 передав ОСОБА_16 10 числа 25000, 11 - 11916, 12 - 3000, 24 - 23600, 25 - 4000 гривень, які пов”язані з тендером, а 29 - 50000 гривень на автомобіль та 10000 і 5 450 гривень для якогось ОСОБА_7. Цей блокнот в неї не зберігся, але всі ці записи вона записала на звичайний листок.
Після того, як ОСОБА_5 було звільнено з під варти, то ОСОБА_16 підходив до ОСОБА_5, але про що вони розмовляли їй невідомо.
Після звільнення з під варти ОСОБА_4 приїжджав до них на базу і домовився з ОСОБА_5 про те, щоб він виготовив на суму недопоставленої продукції технічну документацію на незавершене ним будівництво, а він у свою чергу перекриє недостачу доставить на підприємство “Волиньторф”не поставлену продукцію.
Показаннями свідка ОСОБА_25 доведено , що дійсно 22 листопада 2007 року між ДП “Волиньторф” та ПП “Енергоресурси” було укладено договор купівлі продажу № 270 на поставку на державне підприємство продукції технічного призначення, а саме рейок та скріплень до них на суму більше 1141,6 тисяч гривень. Всі платіжні доручення по цьому договору підписувала ОСОБА_6, як головний бухгалтер, і директор ДП “Волиньторф”.
Про те, що такий договор існує їй стало відомо в травні 2008 року, коли, згідно наказу директора було створено інвентаризаційну комісію. Комісією було проведено інвентаризацію матеріальних цінностей по складу і виявлено нестачу підкладки рейки Р-24 в кількості 18,869 тонн на суму 179 556 гривень 22 копійки. Після цього зроблено акт звірки з ПП “Енергоресурси”, який підписаний представниками ДП “Волиньторф” і ПП “Енергоресурси”, яким було визнало дану заборгованість.
Оскільки ПП “Енергоресурси” визнало цю заборгованість, то бухгалтерією ДП “Волиньторф” в червні 2008 року її віднесено на розрахунки з ПП “Енергоресурси”. Якби не було визнано заборгованості, то вона, як бухгалтер, змушена була б, згідно норм бухгалтерського обліку, ставити по складу недостачу на суму 179 556 гривень 22 копійки.
Свідок ОСОБА_26, показав, що він являється приватним підприємцем з 1999 чи 2000 року. Згідно реєстраційних даних, основним видом його діяльності є роздрібна торгівля компютерами та офісною технікою. В силу своєї діяльності він був добре знайомий з ОСОБА_22, який також займався підприємницькою діяльністю і планував виготовляти тирфобрикети. ОСОБА_4 він ніколи не знав і не бачив, хоча прізвище таке чув.
Підтвердив, що літом, місяця не памятає, 2008 року ОСОБА_22 звернувся до нього з проханням щоб укласти договір від його, тобто ОСОБА_26, імені і що йому необхідна його печатка. Запевнив, що це вигідна пропозиція, але від кого не говорив. Повідомив, що на його рахунок прийдуть гроші, які він повинен зняти та передати йому, ОСОБА_22, а той у свою чергу ними розрахується за якісь прокладки. З ким конкретно ОСОБА_22 мав розраховуватись йому не відомо. Оскільки ОСОБА_22 його друг і він йому довіряє, і з врахуванням того, що на той час він припинив свою діяльність, як підприємець, то передав йому свою печатку.
Через деякий час, приблизно, 1-2 місяці, до нього зателефонував ОСОБА_22 і сказав, що мають прийти на його рахунок гроші. Коли отримав інформацію з “Кредобанк”, в якому відкритий його рахунок, то дізнався, що дійсно прийшли гроші від якогось державного підприємства, але якого саме не памятає. Гроші, які надійшли на його рахунок, десь біля 40 000 гривень, він зняв з рахунку і передав їх ОСОБА_22 Потім була ще одна така аналогічна операція і на таку ж суму грошей, які він знову передав ОСОБА_22 Він передав йому всі суми, які приходили на його рахунок, крім банківських послуг.
ОСОБА_22 обіцяв, що по завершені угоди він отримає певну винагороду, але в якій сумі не обумовлювали. Своєї обіцянки він не виконав і на даний час.
Договір № 228 від 19 серпня 2008 року, який укладений між ДП “Волиньторф” в особі ОСОБА_4 та приватним підприємцем ОСОБА_26, на поставку підприємцем на ДП “Волиньторф” підкладки рейки Р-24 в кількості 8,5 тонн на суму 89250 гривень, він не підписував і підпис у ньому не його, хоча печатка стоїть його. Вважає, що це ОСОБА_22 підписався у договорі замість нього. Що таке підкладка рейки Р-24 він не знає, вперше чує. Дану підкладку він на ДП “Волиньторф” не поставляв і не міг поставляти. Саме по цьому договору приходили кошти, які він знімав і передавав ОСОБА_22
Покази свідка ОСОБА_26 підтвердив свідок ОСОБА_22 показав, що з 2004 року зареєстрований як приватний підприємець. Основними видами його підприємницької діяльності є продаж і обслуговування бухгалтерського програмного забезпечення, продаж і обслуговування компютерної та офісної техніки, оптова та роздрібна торгівля нею.
В силу своєї діяльності він, приблизно років два чи три тому назад, познайомився з ОСОБА_4 - директором будівельної компанії “Профіт”, в офісі якої він встановлював і програмував комп'ютерне обладнання. Пізніше познайомився з його сином ОСОБА_27, з яким в основному потім і підтримував стосунки.
Десь весною 2008 року, ОСОБА_26 повідомив, що його батько ОСОБА_4 працює директором ДП “Волиньторф” і що йому необхідний особистий факс. Після оплати він передав його ОСОБА_4 і відносини між ними знову прпинилися. У травні 2008 року по проханню ОСОБА_26, а потім і самого ОСОБА_4 він зустрівся з останнім, поїхав з ним на ДП “Волиньторф” з метою вирішити питання поставки для підприємства компютерів та програми “1С”. Після обстеження комп'ютерної техніки, розмови з спеціалістами підприємства, він визначився в об'ємі робіт, які йому необхідно буде виконати, і про все це довів до відому ОСОБА_4 Дійшовши згоди щодо вартості техніки та робіт, які необхідно виконати, після перерахування йому ДП “Волиньторф”грошей, він приступив до виконання запланованих робіт. Коли поставив всю комп'ютерну техніку, безпосередньо почав працювати над програмою “1С”.
Перебуваючи на ДП “Волиньторф”, в один із днів, це було десь кінець липня початок серпня 2008 року, він почув на підприємстві мову про підкладку рейки Р-24, поставку на склад яких вимагав ОСОБА_4 Один і працівників, якого він не досить добре знав по м. Нововолинськ, попросив його чи не зможе він допомогти придбати ці рейки. Оскільки він співпрацював з шахтами м. Нововолинськ, то пообіцяв поцікавитись цим і дати відповідь. Повертаючись назад у м. Нововолинськ ОСОБА_4, в ході розмови повідомив, що ДП «Волиньторф», по поставці підкладок хтось не виконав своїх зобов'язань, а він не знає де їх взяти. Розказував, що по бухгалтерії ДП “Волиньторф” на приході вони є, а реально на складі їх немає і що це повязано з якимось тендером, по якому фірма отримала гроші, а відвантаження не забезпечила. Одночасно попросив його по можливості знайти ці підкладки і пообіцяв чим більше він знайде їх, тим більше заробить (дослівно сказав - “шкварку получиш”). Він, свідок, пообіцяв йому в цьому допомогти.
Скоро після цієї розмови, він знайшов на шахтах, пунктах прийому металу та в окремих людей, які працюють на шахтах, 236 штук підкладок, які раніше вже були у використанні. Після цього повідомив ОСОБА_4 про те, що зможе поставити невелику кількість цієї продукції і, з його ініціативи, уклали відповідний договір. Він для договору дав реквізити свого товариша та партнера по бізнесу - ОСОБА_26, оскільки його підприємство тимчасово припинило свою діяльність.
За день два ОСОБА_4 привіз йому договір № 228 від 19 серпня 2008 року, згідно якого приватний підприємець ОСОБА_26 мав поставити для ДП “Волиньторф” підкладки рейки Р-24 в кількості 4 тонни на суму 42 тисячі гривень. Договір вже був підписаний ОСОБА_4 і скріплений печаткою ДП “Волиньторф”. Він також підписав цей договор, але від імені ОСОБА_26, і завірив його печаткою останнього, яку перед цим взяв у нього, пообіцявши за це відповідну винагороду.
Після підписання договору ДП “Волиньторф” на рахунок ОСОБА_26 було перераховано 42 000 гривень, які він зняв і передав йому. За 236 штук підкладок він заплатив 4 956 гривень. Ці підкладки забрав автомобілем “Газель” водій з ДП “Волиньторф” ОСОБА_28. Накладної на поставку не виписував, оскільки мав намір виписати накладну на загальну суму і відрядження водієві не відмічав.
Коли знаходився у м. Єнакієво, і поцікавився у місцевих мешканців, які скуповують, що раніше були у використанні, шахтні запчастини та брухт металів, зрозумів, що він зможе поставити у дуже великий кількості раніше використанні підкладки рейки Р-24 та іншого залізничного оснащення. З”ясувавши по телефону з ОСОБА_4 питання щодо кількості підкладок, яка на вимогу останнього становила 11 тонн, він залишив кошти своєму колезі ОСОБА_54, який пообіцяв йому організувати відвантаження товару.
Після цього його транспортом підкладки з м. Єнакієво були доставлені в м. Нововолинськ, а звідти автомобілем “КАМАЗ”, належним ДП “Волиньторф”, відвантажені на склад даного підприємства. Він від імені ОСОБА_26 виписав видаткову накладну і поставив печатку на відрядженні водія. Фактично він поставив ОСОБА_4 підкладок на суму біля 110 тисяч гривень, хоча грошей йому було перераховано на меншу суму - 87250 гривень. Через деякий час ОСОБА_4 приїхав до нього з новим договором на поставку рейки Р-24, але з тим самим номером договору і від тієї ж самої дати, тобто № 228 від 19 серпня 2008 року. По новому договору ОСОБА_26 мав поставити підприємству 8,5 тонн підкладки на суму 89250 гривень. Він знову підписав цей договір і завірив печаткою ОСОБА_26 Пізніше по цьому договору ОСОБА_26 було перераховано 47250 гривень, як погашення боргу.
На його вимогу, відшкодувати заборгованість ОСОБА_4 не заперечував, але із - за відсутністі коштів, просив трохи зачекати і пообіцяв заплатити пізніше. Крім того, він ще замовив у нього підкладок Р-24 та підкладку і накладку Р-50, які він знову став шукати.
Ним було черговий раз придбано 250 штук підкладки Р-50 і 10 штук накладок Р-50 на загальну суму біля 16 тисяч гривень. Цей товар на склад ДП “Волиньторф” автомобілем доставив його водій ОСОБА_28, якому він видав видаткову накладну і поставив печатку на відрядженні.
Після цієї поставки ОСОБА_4 перерахував 15 тисяч гривень на рахунок ОСОБА_26, але договору на поставку цієї партії товару вони не укладали. Крім того, між ними виник конфлікт відносно кількості поставленої продукції, але через деякий час ОСОБА_4 заспокоївся і попросив його далі співпрацювати, бо йому до зими необхідно здати залізничну колію.
Він, свідок, вимагав у ОСОБА_4 раніше закрити борг і зробити попередню оплату за товар, але той, посилаючись на перевірку з КРУ, просив чим швидше поставити товар, пообіцявши перерахувати гроші після перевірки. Через це він за власні кошти зробив попередню оплату за підкладки на приватне підприємство “Укрфінес”, що у м. Алчевськ, яке відвантажило підкладку рейки Р-24 на суму 96048 гривень. Товар було доставлено на ДП “Волиньторф”.
На прохання ОСОБА_4 він ще відвантажував з м. Нововолинськ 284 штук підкладок Р-50 і 10 штук накладок Р-50 на суму 12368 гривень, а також підкладку Р-24 в кількості 465 штук на суму 10695 гривень. Потім ще було одне відвантаження з м. Єнакієво від фірми “Укрфінес” в кількості 700 штук підкладок рейки Р-24 на суму 16 110 гривень, які ДП “Волиньторф” забирало власним транспортом автомобілем “Газель”, водій ОСОБА_28 та ще якийсь старший чоловік. Після цього ще два рази відвантажував 28 та 74 штук підкладок рейки Р-24 на загальну суму 2 346 гривень, одну з яких ОСОБА_4 забирав власним транспортом.
На момент останньої поставки ДП “Волиньторф” заборгувало йому 158783 гривень, з яких. ОСОБА_4 40800 гривень перерахував на рахунок ОСОБА_26 без договору, а на 13 тисяч гривень завіз торфобрикету приватному підприємцю ОСОБА_29, який є його батьком.
Потім між ними виник конфлікт з приводу поставки продукції, який триває і досі. На даний момент ОСОБА_4 винен йому 118 тисяч гривень. Стверджує, що всі підкладки, які він поставив на ДП “Волиньторф” раніше уже були у використанні.
Доповнив, що ним було здійснено 8, а не 5, як вказує завідуюча складом ОСОБА_30, випадків відвантаження підкладок рейки Р-24 на ДП “Волиньторф”. Всього на дане підприємство він поставив продукції технічного призначення в кількості біля 18 тонн. Власником фірми ТОВ “Східноукраїнська компанія Металургкомплектація” і “Укрфінес”, яка поставляла підкладку рейки Р-24, є одна і та само особа.
Про те, що згідно договору купівлі продажу № 270 від 22 листопада 2007 року, укладеного між ДП “Волиньторф” та ПП “Енергоресурси” на поставку продукції технічного призначення, а саме рейок та скріплень до них на суму 1141,6 тисяч гривень, ПП “Енергоресурси” не допоставило ДП “Волиньторф” даної продукції підтвердила свідок ОСОБА_31, якій про це відомо зі слів працівників підприємства, які несуть відповідальність за цю ділянку роботи.
Свідок показала, що в кінці 2007 року завідуюча складом ОСОБА_8 приходила до них в бухгалтерію і вела мову з ОСОБА_9, бухгалтером по матеріалах, про те, що вона не хоче проводити по складу накладну, згідно договору № 270 від 22 листопада 2007 року, бо нею була виявлена недопоставка товару. Через деякий час вона знову прийшла у бухгалтерію і погодилась з тим щоб накладна залишалася в компютері на приході, бо її запевнили, що буде допоставка товару.
Пізніше, десь у травні 2008 року, було проведено інвентаризацію на складі ОСОБА_8 і виявлено нестачу підкладки, чим було доведено, що ПП “Енергоресурси” не допоставило на завод цих підкладок. На яку суму була нестача, вона вже не памятає, але їй відомо, що сума була великою. Вона власноручно підписувала цей акт, а тому їй відомі ці обставини.
Свідок ОСОБА_32 показала, що вона була секретарем тендерного комітету і їй достовірно відомо, що договір купівлі продажу № 270 від 22 листопада 2007 року між ДП “Волиньторф” та ПП “Енергоресурси” на поставку продукції технічного призначення, а саме рейок та скріплень до них на суму 1141,6 тисяч гривень укладався сторонами на підставі результатів прилюдних торгів. Рейки на скріплення до них закуплялися за бюджетні кошти. За результатами торгів ПП “Енергоресурси” виграло тендер, а тому з ним ДП “Волиньторф” уклало даний договор. Вона разом з представником ПП “Енергоресурси” розробили даний договор. Підписали його директор ДП “Волиньторф” ОСОБА_4 та директор ПП “Енергоресурси” ОСОБА_5
Про існуючу заборгованість по даному договору, вона дізналася лише в травні чи червні 2008 року, коли на завод приїхали представники прокуратури. З приводу перерахунку коштів їй відомо те, що згідно договору всі кошти ДП “Волиньторф” було перераховано постачальнику продукції, так як кошти необхідно було до кінця року використати.
Свідки ОСОБА_28, ОСОБА_33 суду підтвердили, що вони з 14 по 17 жовтня 2008 року, за розпорядженням ОСОБА_34, автомобілем “Газель” їздили в м. Алчевськ Донецької області, де забирали підкладку рейки Р-24. Звідти вони привезли на завод 700 штук підкладок рейки Р-24. Така кількість була вказана у накладній, яку їм виписали на фірмі, де забирали підкладки, а також в цьому переконався особисто сам ОСОБА_28, так як він її перераховував. Підкладки були як нові так і такі, які раніше вже були у користуванні. Про те, що серед поставлених ними прокладок, були нові вони з достовірністю ствердити не можуть. Привезену продукцію і накладну вони передали завскладу підприємства.
Свідок ОСОБА_28 доповнив, що осінню 2008 року за вказівкою ОСОБА_34, він другий раз їздив автомобілем “Газель” в м. Нововолинськ, де також забирав підкладки рейки Р-24. Забирав він підкладки на одній з баз поблизу м. Нововолинськ. Яку кількість підкладок привіз сказати не може, оскільки їх сам не рахував. Привезену продукцію і накладну на заводі він також передав завскладу підприємства.
Свідок ОСОБА_35 підтвердив, той факти, що 14 жовтня 2008 року автомобілем “Камаз” він дійсно їздив в м. Нововолинськ до підприємця ОСОБА_26, якому завіз біля 20 тонн торфобрикету, який розвантажив на базі у с. Суходоли. ОСОБА_26 відмітив йому відрядження і поставив на ньому печатку. Чи це дійсно був ОСОБА_26 він ствердити не може, так як раніше його ніколи не бачив.
Свідок ОСОБА_36, показав, що коли укладався договір купівлі продажу № 270 від 22 листопада 2007 року між ДП “Волиньторф” та ПП “Енергоресурси” на поставку продукції технічного призначення, а саме рейок та скріплень до них на суму 1141,6 тисяч гривень, він працював начальником сировинної бази, в нього були свої обов”язки, а тому в силу цих обставин, йому по договору конкретно нічого не відомо.
Визнає, що на виконання умов даного договора, в жовтні 2008 року директор ДП “Волиньторф” ОСОБА_4 поставив йому завдання відправити в м. Алчевськ автомобіль і привезти звідти підкладку рейки Р-24. Про умови домовленостей на поставку цієї продукції він не знає нічого. Він організував для поїздки водіїв ОСОБА_28 та ОСОБА_33, які поїхали у відрядження на автомобілі підприємства “Газель”. Через пару днів вони привезли на завод, підкладку рейки Р-24 в кількості 700 штук, згідно накладної виписаної ТзОВ “Східноукраїнська компанія Металургкомплектація”. В накладній одержувач вантажу вказаний приватний підприємець ОСОБА_22, чому саме він йому невідомо. Всі поставлені підкладки рейки Р 4 були не нові, а такі що раніше вже були у використанні. Згідно договору ПП “Енергоресурси” мало зобов'язання поставити нові підкладки. ОСОБА_4 говорив, що це продукція, яку допоставляє ПП “Енергоресурси”, але особисто він, свідок, в цьому не переконаний.
Десь у жовтні 2008 року він за розпорядженням ОСОБА_4 у нічний час зустрів вантажний автомобіль “Мерседес”, який, зі слів директора, допоставляє на завод підкладку рейки Р-24. Він зустрів даний автомобіль, в нічний час його розвантажили і здали продукцію на склад. Водій автомобіля надав накладку на підкладку, яка виписана ТОВ “Східноукраїнська компанія Металургкомплектація”. Згідно даної накладної на завод було довезено підкладку рейки Р-24 в кількості 6 тонн, вартістю 18 тисяч гривень, вся підкладка була не новою, а раніше задіяною в користуванні. В цій накладній одержувач вантажу знову був вказаний приватний підприємець ОСОБА_22 Чому вказаний саме такий одержувач, йому не відомо. До даної накладної водій вантажівки представив ще проект договору № 122 від 1 жовтня 2008 року, що мав бути укладений між ТОВ “Східноукраїнська компанія Металургкомплектація” та приватним підприємцем ОСОБА_22 Оригінал накладної № 01/0910 від 9жовтня 2008 року, а також оригінал договору № 122 від 1 жовтня 2008 року він передав слідчим органам.
Крім того йому відомо, що по даному договору за розпорядженням ОСОБА_4, у жовтні 2008 року водій автомобіля “Газель” ОСОБА_28 привіз з м. Нововолинськ підкладку рейки Р-24 в кількості 328 штук та накладки Р-50 в кількості 10 штук. Згідно накладної № 1/10 від 10 жовтня 2008 року продавцем даної продукції зазначений підприємець ОСОБА_26 Оригінал цієї накладної під час його допиту він також передав слідчим органам.
У жовтні 2008 року сам ОСОБА_4 службовим автомобілем “Мітсубісі” привіз на завод невелику кількість підкладки рейки Р-24. Згідно оригіналу накладної № 3/10 від 10 жовтня 2008 року, ОСОБА_4 привіз на завод підкладку рейки Р-24 в кількості 46 штук від підприємця ОСОБА_26 Дану накладну він також передав слідчому.
Коли він, свідок, став виконувати обов”язки директора ДП “Волиньторфу” і вивчати його фінансовий стан, а саме кредиторську та дебіторську заборгованість, то зясував, що приватному підприємцю ОСОБА_26 було перераховано директором підприємства ОСОБА_4 145050 гривень і йому було відправлено притензію на повернення коштів або поставки товару. Тоді з”ясувалось, що від імені даного підприємця з ОСОБА_4 працював не приватний підприємець ОСОБА_26, а приватний підприємець ОСОБА_22 Після направлення йому притензії, він мав з ним розмову і ОСОБА_22 розповів йому про всі домовленості з ОСОБА_4 Зокрема, зясувалось те, що фактично ОСОБА_22 поставляв на ДП “Волиньторф” підкладку рейки Р-24, у всіх вищеописаних ним випадках, замість ПП “Енергоресурси”, за що йому було оплачено ОСОБА_4 145 тисяч гривень. з обігових коштів ДП “Волиньторф”. Фактично ПП “Енергоресурси” підкладку рейки Р-24 не до поставляли, за яку було перераховано бюджетні кошти, а її поставив на завод ОСОБА_22, за що йому ОСОБА_4 і перерахував державні кошти заводу у сумі 145 тисяч гривень.
Показання свідка ОСОБА_36 частково підтвердила в судовому засіданні свідок ОСОБА_30 Вона показала, що з 23 липня 2008 року наказом директора ДП “Волиньторф” ОСОБА_4 вона призначена на посаду завідуючої матеріальним складом. Цього ж дня вона в присутності комісії прийняла у свою підзвітність у ОСОБА_8 всі матеріали, які знаходилися на складі. Колишня завідуюча складом ОСОБА_8 їй офіційно по акту товаро - матеріальні цінності не передавала. Отримані нею матеріали були вказані у акті інвентаризації, який підписали всі члени комісії.
Матеріали, які поставляло ПП “Енергоресурси”, а саме рейки та скріплення до них, вона на приход офіційно не приймала, вони залишалися на складі. При передачі окремий акт інвентаризації по рахунку 205/03, тобто акт на прийняття тієї продукції, яка закуплялася за бюджетні кошти у ПП “Енергоресурси” вона не підписувала, бо знала, що не вистачало підкладки рейки Р-24. Зі слів бухгалтера по матеріалах ОСОБА_9 їй було відомо, що ці підкладки рейки Р-24 виставлені на дану фірму як недопоставка. До вересня 2008 року вона будь яких матеріалів, які поставило ПП “Енергоресурси” зі складу не видавала.
В силу своїх обов”язків вона веде журнал реєстрації прихідних накладних. За даними журналу від приватного підприємства “Енергоресурси” згідно накладної № 68 від 23 вересня 2008 року цього дня на склад було машиною завода привезено підкладку рейки Р-24 в кількості 10,869 тонн. Під час прийомки товару було виявлено що поставлено прокладок менше ніж 10,86 тонн, тобто менше ніж вказано у цій накладній. З цих міркувань накладної вона не підписала і не оприбуткувала її по складу, а прийняла лише фактичну кількість підкладок. Коли далі було довезено їй решту підкладок рейки Р-24, вона провела накладну по складу і оприбуткувала цей товар.
Довезли підкладки рейки Р-24 в кількості 6 тонн 9 жовтня 2008 року про що свідчить, передана водієм, накладна № 01/0910 від 9 жовтня 2008 року, яка була виписана ТОВ “Східноукраїнська компанія Металургкомплектація”. Згідно даної накладної на завод було довезено підкладку рейки Р-24 бувшої у використанні в кількості 6 тонн вартістю 18 тисяч гривень, а одержувачем вантажу вказаний приватний підприємець ОСОБА_22 Чому вказаний саме такий одержувач, вона не знає. До даної накладної водій передав їй проект договору № 122 від 1 жовтня 2008 року, який мав бути укладений між ТОВ “Східноукраїнська компанія Металургкомплектація” та приватним підприємцем ОСОБА_22 Оригінали цих документів вона передала ОСОБА_36 Перед його допитом, а він у свою чергу - для слідства.
Після поставки 6 тонн підкладок підсудний ОСОБА_4 заборонив їй накладну № 01/0910 від 9 жовтня 2008 року та проект договору № 122 від 1 жовтня 2008 року проводити по складу. Говорив, що ці документи необхідні виключно водіям для перевезення підкладок, а їй на склад потім буде видана офіційна накладна від ПП “Енергоресурси”, яку необхідно буде провести по складу і по бухобліку.
Пізніше, у жовтні 2008 року, ОСОБА_28 автомобілем “Газель” привіз з м. Алчевськ ще 700 штук підкладки рейки Р-24. Він разом з продукцією передав їй накладну № 91/1510 від 15 жовтня 2008 року, яка була виписана ТОВ “Східноукраїнська компанія Металургкомплектація” і знову в ній, з невідомої їй причини, одержувачем вантажу вказаний приватний підприємець ОСОБА_22 ОСОБА_4 знову дав їй розпорядження дану накладну не проводити по складу, так як буде загальна накладна. Дану накладну вона зберігала на складі, яку перед допитом ОСОБА_36 надала останньому, а він передав її для слідства.
У жовтні 2008 року, згідно накладних № № 1/10 та 3/10 від 10 жовтня 2008 року, черговий раз було завезено автомобілем “Газель” від приватного підприємця ОСОБА_37 відповідно підкладки рейки Р-24 в кількості 328 штук та накладки Р-50 в кількості 10 штук по першій накладній і 46 штук підкладок рейки Р-24 по другій. ОСОБА_4, посилаючись на те, що ці накладні теж були призначені виключно для перевезення продукції водієм, заборонив їх проводити по складу і бухгалтерському обліку. Через ОСОБА_36 дані накладні були передані слідчим органам.
Підтвердила, що на склад їй було представлено дві видаткові накладні, а саме № 71 та № 73 відповідно від 10 та 17 жовтня 2008 року, згідно яких ПП “Енергоресурси” до поставило на склад ДП “Волиньторф” підкладок рейки Р-24 перший раз 5,335 тонн і 1,665 тонн другий раз. Ці накладні вона отримала від ОСОБА_12, оприбуткувала по складу і провела по бухгалтерському обліку.
Чи дійсно саме ПП “Енергоресурси” до поставляло, у всіх вище названих нею випадках, підкладку рейки Р-24 на склад ДП “Волиньторф” вона не знає. Їй було представлено на ці підкладки рейки Р-24 три накладні, а саме: № 68 від 23 вересня 2008 року та № 71 і № 73 відповідно від 10 та 17 жовтня 2008 року. Фактично кількість підкладок, яка була вказана у даних накладних, відповідала кількості підкладок поставленої на склад, а тому вона їх оприбуткувала. Чи це ПП “Енергоресурси”, чи хтось інший, поставляв на склад ці підкладки її не цікавило і вона про ці обставини нічого не знає. Про це все достовірно відомо керівництву заводу, зокрема ОСОБА_4
Показами підсудних ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_7, свідків: ОСОБА_12, ОСОБА_16, ОСОБА_15, ОСОБА_22, ОСОБА_26, ОСОБА_38 спростовуються доводи підсудного ОСОБА_5 в частині, що він не був засновником і директором ПП “Енергоресурси” і не приймав ніяких дій по виконанню договору № 270 від 24 листопада 2007 року. Вони підтвердили, що саме з ним як засновником і директором цього приватного підприємства відбувалось виконання даного договору. Інші учасники даної угоди були як посередники, які діяли по вказівці і під керівництвом підсудного ОСОБА_5
З цих міркувань суд вважає, що ОСОБА_5 змінив свої послідовні, логічні показання, які він давав під час досудового і всього судового слідства, під впливом позиції захисника і з метою уникнути більш суворішої міри покарання, а тому оцінює їх як неправдиві.
Про те, що підсудний ОСОБА_4 був призначений директором Державного підприємства “Волиньторф” з 7 грудня 2007 року по 7 грудня 2009 року і був підзвітний органу управління майном, ніс відповідальність за цільове використання бюджетних коштів, прострочену дебіторську заборгованість підприємства, незастосування штрафних санкцій до постачальників товарів, робіт, послуг, які не виконують умови договору і зобов”язаним вживати дійових заходів з ліквідації вказаних боргів доведено, дослідженими судом, контрактом з директором Державного підприємства “Волиньторф” № 30 від 7 грудня 2007 року, який укладений між Міністерством вугільної промисловості України і ОСОБА_4 (т. 1, а. с. 98 104), та Статутом даного підприємства, затвердженого наказом Міністра вугільної промисловості № 118 від 20 лютого 2006 року (т. 1, а. с. 87 97).
Даними відомчими нормативними документами доведено, що ДП “Волиньторф” засноване на державній власності і належить до сфери управління Міністерства вугільної промисловості України, як органу управління майном.
Відповідно до п. п. 4.1, 4.2, 4.3, 6.3 даного Статуту майно підприємства є державною власністю і закріплюється за ним на праві господарського відання. Підприємство володіє, користується і розпоряджається майном на умовах, встановлених цим статутом, вчиняючи щодо нього будь-які дії, що не суперечать чинному законодавству. Одним з джерелом формування майна підприємства є доходи, одержані від реалізації продукції.
Керівник підприємства несе повну відповідальність за стан і діяльність підприємства, розпоряджається коштами і майном підприємства відповідно до чинного законодавства, несе відповідальність за використання бюджетних коштів за цільовим призначенням в межах бюджетних надходжень, несе відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству неправильними діями або бездіяльністю.
Пунктами 7.4, 7.5 Статуту передбачено, що узагальнюючим показником фінансових результатів господарської діяльності підприємства є прибуток (доход), прибуток розподіляється керівником підприємства і витрачається відповідно до кошторису, затвердженого керівником підприємства.
Відповідно до п. п. 5, 8 контракту керівник підприємства підзвітний органу управління майном, керівник несе відповідальність за цільове використання бюджетних коштів, прострочену дебіторську заборгованість підприємства, незастосування штрафних санкцій до постачальників товарів, робіт, послуг, які не виконують умови договору, керівник зобовязаний вживати дійових заходів з ліквідації вказаних боргів.
Показання підсудного ОСОБА_4 в частині, що він не знав про те, що згідно договору купівлі продажу № 270 від 22 листопада 2007 року ПП “Енергоресурси“ в кінці 2007 року не допоставило всієї продукції ДП “Волиньторф”, а саме підкладки до рейки Р 24 в кількості 17,869 тонн на суму 179556 гривень 22 копійки суд оцінює як неправдиві і дані з метою уникнути більш суворої міри відповідальності.
Його показання суперечать показанням підсудних: ОСОБА_39, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, свідків: ОСОБА_36, ОСОБА_12, ОСОБА_32, ОСОБА_25, які як і на досудовому слідстві так і в судовому засіданні є послідовними і ними не змінювалися та знаходяться в тісному логічному зв'язку з іншими доказами по справі, що доводять винуватість підсудного ОСОБА_4
Дані підсудні та свідки настоюють на тому, що підсудний ОСОБА_4 достовірно знав про те, що згідно даного договору не вся продукція поставлена ПП “Енергоресурси“, особисто давав розпорядження різними способами кожному із них прийняти всіх заходів, щоб використати бюджетні кошти, особисто підписав платіжне доручення № 207 від 25 грудня 2007 року про доплату даному приватному підприємству бюджетних коштів у сумі 180 561 гривень 24 копійки за скріплення до рейок, згідно фіктивної видаткової накладної № РН 59 від 24 грудня 2007 року.
Об'єктивність показань даних підсудних та свідків підтверджується, дослідженими судом,: доповідною запискою заступника директора по капітальному будівництву ДП “Волиньторф“ ОСОБА_12 на ім'я директора підприємства ОСОБА_4 від 4 березня 2008 року (т.1, а. с.130) , якою доведено, що ОСОБА_12 повідомила його про те, що станом на 1 березня 2008 року на ДП “Волиньторф“ не поставлено приватним підприємством “Енергоресурси“ продукції технічного призначення по договору № 270 від 22 листопада 2007 року на суму 253837 гривень 50 копійок; довідкою № 477 від 6 травня 2008 року(т.1, а. с.131), підписаною директором підприємства ОСОБА_4, виконуючим обов'язки головного бухгалтера ОСОБА_25, заступником директора по капітальному будівництву ОСОБА_12, завідуючою матеріальним складом ОСОБА_8 і завіреної печаткою ДП “Волиньторф“, з якої вбачається, що станом на 6 травня 2008 року ДП “Волиньторф“ згідно договору № 270 від 22 листопада 2007 року з ПП “Енергоресурси“ фактично не поставлені матеріали на суму 226 823 гривень 84 копійки.
Дана обставина, крім наведених доказів, підтверджується протоколами виїмки від 7 травня 2008 року в управлінні державного казначейства у Маневицькому районі, державному підприємстві “Волиньторф“ (т. 1 а. с. 133 -138, 140 151) оригіналів платіжних доручень та фінансово - бухгалтерських документів та дослідженням їх самих, якими доведено, що ДП “Волиньторф“ перераховувало бюджетні кошти ПП “Енергоресурси“ по договору № 270 від 22 листопада 2007 року, а саме: платіжним дорученням № 207 від 25 грудня 2007 року на суму 180561 гривень 24 копійки, платіжним дорученням № 199 від 19 грудня 2007 року - 60074 гривень 99 копійок, платіжним дорученням № 195 від 6 грудня 2007 року - 327684 гривень 83 копійок, платіжним дорученням №193 від 4 грудня 2007 року - 490529 гривень 39 копійок, платіжним дорученням№ 194 від 4 грудня 2007 року - 80812 гривень 93 копійок, платіжним дорученням № 195 від 6 грудня 2007 року - 327684 гривень 83 копійок, а також згідно виписаних приватним підприємством “Енергоресурси“ рахунків фактур: № СФ-00092 від 27 листопада 2007 року - 161625 гривень 86 копійок, № СФ-0098/2 від 29 листопада 2007 року - 981058 гривень 78 копійок, податкової накладної № 88 від 24 грудня 2007 року - 339140 гривень 59 копійок, видаткової накладної № РН-50 та податкової накладної № 74 від 5 грудня 2007 року - 802522 гривень 79 копійок, згідно якої ПП “Енергоресурси“ дійсно поставило на ДП “Волиньторф“ продукції технічного призначення по договору № 270 від 22 листопада 2007 року на вказану суму.
Видатковою накладною № РН-59 від 24 грудня 2007 року, яка також була вилучена слідчими органами, доведено, що вона виписана приватним підприємством “Енергоресурси“ на суму 339140 гривень 59 копійок, згідно якої дане приватне підприємство нібито поставило на ДП “Волиньторф“ продукції технічного призначення по договору № 270 від 22 листопада 2007 року на суму 339140 гривень 59 копійок, хоча фактично підкладки до рейки Р-24 в кількості 17,869 тонн на суму 179556 гривень 22 копійки не поставлялись, про що свідчать вищенаведені докази. На даній накладній у графі “отримав“ стоїть підпис начальника комерційного відділу ДП “Волиньторф“ ОСОБА_7
Роздруківкою руху коштів по розрахунковому рахунку ПП “Енергоресурси“ № 26006122322700 за грудень 2007 року, що відкритий у Волинському управлінні АКІБ “УкрСиббанк“ (т.1, а. с.152-177), яка також досліджена судом, доведено, що на вищевказаний рахунок від ДП “Волиньторф“ надходили за призначенням платежу наступні кошти: 4 грудня 2007 року - 80812 гривень 93 копійки за скріплення згідно рахунку фактури № 00092 від 27 грудня 2007 року, по договору № 270 від 22 листопада 2007 року, звіту про торги № 5 від 3 грудня 2007 року; цього ж дня - 490529 гривень 39 копійок за рейки та скріплення до них згідно рахунку фактури № СФ-0098/2 від 29.11.2007 року, по договору № 270 від 22 листопада 2007 року, звіту про торги № 5 від 3 грудня 2007 року; 6 грудня 2007 року - 327684 гривень 83 копійки за рейки та скріплення, згідно видаткової накладної № РН-50 від 5 грудня 2007 року, по договору № 270 від 22 листопада 2007 року, звіту про торги № 5 від 3 грудня 2007 року; 19 грудня 2007 року - 62074 гривень 99 копійок за рейки та скріплення, згідно видаткової накладної № РН-50 від 5 грудня 2007 року, по договору № 270 від 22 листопада 2007 року, звіту про торги № 5 від 3 грудня 20 2007 року.
В той же час 5 грудня 2007 року приватним підприємством “Енергоресурси“ перераховано 21 728 гривень на розрахунковий рахунок ПФ “Прополіс“ з призначенням платежу за рейки, згідно рахунку без номеру від 3 грудня 2007 року; 5 грудня 2007 року - 64 848 гривень на розрахунковий рахунок ТОВ “ДАТ 7“ з призначенням платежу за костилі, підкладки, згідно рахунку без номеру від 3 грудня 2007 року; 5 грудня 2007 року - 400 000 гривень на розрахунковий рахунок ПФ “Прополіс“ за рейку, згідно рахунку без номеру від 3 грудня 2007 року; 10 грудня 2007 року - 24 750гривень на розрахунковий рахунок Донецького філіалу ВАТ “Леман - Україна“ за накладки, згідно рахунку № 4587 від 28 листопада 2007 року; 19 грудня 2007 року - 33 000 гривень на розрахунковий рахунок ПФ “Прополіс“ за рейку, згідно рахунку без номеру від 3 грудня 2007року; 21 грудня 2007 року - 29 432 гривень на розрахунковий рахунок ВАТ “Юні - Групп“ за костилі, згідно рахунку № 353 від 19 грудня 2007 року; 21 грудня 2007 року 7 920 гривень на розрахунковий рахунок ТзОВ “Укрспецтранс“ за болти та підкладки, згідно рахунку № 377 від 20 грудня 2007 року.
Крім того, 26 грудня 2007 року на вищевказаний рахунок від ДП “Волиньторф“ надійшли кошти у сумі 180561 гривень 24 копійки як доплата за скріплення до рейок, згідно видаткової накладної № РН-59 від 24 грудня 2007 року, по договору № 270 від 22 листопада 2007 року, звіту про торги № 5 від 3 грудня 2007 року і в цей же день приватним підприємством “Енергоресурси“ перераховано 25 000 гривень на розрахунковий рахунок ПФ “Прополіс“ за будівельні матеріали, згідно рахунку без номеру від 3 грудня 2007року та 25 000 гривень на розрахунковий рахунок ТзОВ “ДАТ 7“ за послуги вантажних машин, згідно рахунку без номеру від 5 грудня 2007року а 28 грудня 2007 року 40 000 гривень на розрахунковий рахунок ТзОВ “ДАТ 7“ за матеріали, згідно рахунку без номеру від 28 грудня 2007року.
Роздруківкою руху коштів по розрахунковому рахунку ТзОВ “ДАТ 7“ № 260033001512, що відкритий у Волинській філії ВАТ “ВіЕйБі Банк“, за грудень 2007 року (т.1, а. с.178-191) підтверджено наступне, що 26 грудня 2007 року на вищевказаний рахунок від ПП “Енергоресурси“ надійшли кошти у сумі 25 000 гривень за послуги вантажних машин, згідно рахунку без номеру від 5 грудня 2007 року і в цей же день його директором ОСОБА_15 здійснено зняття готівки у сумі 20000 40 000 та 49800 гривень; 28 грудня 2007 року на вищевказаний рахунок від ПП “Енергоресурси“ надійшли кошти у сумі 40 000 гривень. за матеріали, згідно рахунку без номеру від 28 грудня 2007року.
Роздруківкою руху коштів по розрахунковому рахунку ПФ “Прополіс“ № 260053001495 за грудень 2007 року, що відкритий у Волинській філії ВАТ “ВіЕйБі Банк“, (т.1, а. с.192-197) також підтверджено рух коштів по даному рахунку, зокрема, що 26 грудня 2007 року на вищевказаний рахунок від ПП “Енергоресурси“ надійшли кошти у сумі 25 000 гривень за будівельні матеріали, згідно рахунку без номеру від 3 грудня 2007 року і цього ж дня директор ПФ “Прополіс“ ОСОБА_15 здійснив зняття готівки у сумі 53400 гривень.
Актом ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності державного підприємства “Волиньторф“ за 2007-2008 роки від 10 жовтня 2008 року № 920-12/94 (т.1, а. с. 231-301) доведено, що згідно інвентаризаційної описі, наданої до ревізії, інвентаризаційною комісією станом на 12 травня 2008 року виявлено нестачу в підзвіті ОСОБА_8 підкладки рейки Р-24 в кількості 17,869 тонн на загальну суму 179556 гривень 22 копійки.
В порушення пунктів 1, 3, 5, 8 статті 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні“ від 16 липня 1999 року №996-ХІУ зі змінами та доповненнями та “Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій“, затвердженої наказом Міністерства Фінансів України від 30 листопада 1999 №291, нестача в сумі 179556 гривень 22 копійки, виявлена за результатами інвентаризації станом на 12 травня 2008 року, по даних бухгалтерського обліку не відображена. Крім того, розмір збитків не визначено та не відображено в обліку у відповідності до “Порядку визначення збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей“, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 січня 1996 №116 із доповненнями.
В порушення пункту 11.12 “Інструкції по інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків“, затвердженої наказом Міністерства Фінансів України від 11 серпня 1994 №69 із змінами, протокол інвентаризаційної комісії за наслідками вищезазначеної інвентаризації не складено, її результати керівником підприємства не затверджено та не відображено по даних бухгалтерського обліку.
В письмовому поясненні ревізору, директор підприємства ОСОБА_4 про надходження і оприбуткування цінностей від ПП “Енергоресурси“ не зазначив.
Згідно даних бухгалтерського обліку та акту взаємних розрахунків, підписаного та скріпленого печатками ПП “Енергоресурси“ та ДП “Волиньторф“ у червні 2008 року нестачу в сумі 179 556 гривень 22 копійки віднесено на розрахунки з ПП “Енергоресурси“.
Під час проведення ревізії відповідно до наказу від 23 вересня 2008 №181 підписаного директором підприємства, створено інвентаризаційну комісію (голова комісії - головний інженер ОСОБА_36) і зобовязано провести суцільну інвентаризацію товарно-матеріальних цінностей, одержаних від ПП “Енергоресурси“. Відповідно до пункту 3 цього наказу матеріали інвентаризації передбачено надати в бухгалтерію до 30 вересня 2008 року.
Однак, в порушення вищезазначеного наказу на дату закінчення ревізії (10 жовтня 2008 року) інвентаризація товарно-матеріальних цінностей не проведена.
В звязку з вищезазначеним та з метою вжиття відповідних заходів директору підприємства ОСОБА_4 направлено доповідну записку від 7 жовтня 2008 року.
До ревізії надано видаткові накладні № № 68, 71 від 23 вересня та 10 жовтня 2008 року, згідно яких від ПП “Енергоресурси“ одержано підкладки рейки Р-24 в кількості відповідно 10,869 тонн на суму 109 216 гривень 89 копійок та 5,335 тонн на суму 53 608 гривень 62 копійки, а всього на загальну суму 162 825 гривень 51 копійок.
Згідно акта звірки взаємних розрахунків, наданого до ревізії, станом на 10 жовтня 2008 року дебіторська заборгованість на користь ДП “Волиньторф“ становить 16 730 гривень 70 копійок.
У відповідності до акту взаємних розрахунків станом на 31 липня 2008 року наданого до зустрічної звірки, проведеної у ПП “Енергоресурси“, заборгованість даного приватного підприємства на користь ДП “Волиньторф“ складає 179556 гривень 22 копійок.
Директор ДП “Волиньторф“ ОСОБА_4 відмовився підписувати акт ревізії, про що свідчить складений головним контролером-ревізором КРВ в Ковельському районі і м. Ковелі ОСОБА_40 та начальником КРВ в Ковельському районі і м. Ковелі ОСОБА_41 акт про відмову від підпису.
Протоколом обшуку від 30 грудня 2008 року та протоколом огляду речових доказів документів та речей від 10 січня 2009 року (т.2, а. с. 124-127, 129-131, 148, 155-157,182-185), доведено, що в службових кабінетах ДП “Волиньторф“ було вилучено ряд фінансово бухгалтерських документів, зокрема: оригінал договору купівлі продажу № 270 від 22 листопада 2007 року, укладеного між директором ПП “Енергоресурси“ ОСОБА_5 та виконуючим обовязки директора ДП “Волиньторф“ ОСОБА_4, на закупівлю рейок та скріплень до них на суму 1142684 гривень 64 копійок; договір № 228 від 19 серпня 2008 року, договір № 228 без дати, які укладені між директором ДП “Волиньторф“ ОСОБА_4 та приватним підприємцем ОСОБА_26, згідно яких між директором ПП “Енергоресурси“ ОСОБА_5 та виконуючим обовязки директора ДП “Волиньторф“ ОСОБА_4 Був укладений договір № 270 на поставку такої кількості продукції, що приватний підприємець ОСОБА_26 зобовязувався продати ДП “Волиньторф“ підкладку рейки Р-24 в кількості 8,5 тонн на суму 89250 гривень по одному договору та шпалу залізобетонну б/у в кількості 100 штук на суму 14500 гривень, шпалу залізничну деревяну б/у в кількості 150 штук на суму 13500 гривень, підкладку під рейсу Р-50 в кількості 3 тонни на суму 45000 гривень, накладку Р-50 в кількості 100 штук на суму 10500 гривень та костиль в кількості 1 000 штук на суму 6 500 гривень, факсимільну копію кошторису без номеру від 2 грудня 2008 року на проектні вишукувальні роботи по обєкту: цех по випуску металопластикових вікон та дві складські споруди АДРЕСА_9.
Даними письмовими доказами підтверджується факт ділових відносин підсудного ОСОБА_4 з приватним підприємцем ОСОБА_26, який зобов'язувався в майбутньому поставити ДП “Волиньторф“ перераховану в договорах продукцію. А також те, що згідно кошторису на проектні вишукувальні роботи по обєкту: цех по випуску металопластикових вікон та дві складські споруди АДРЕСА_9 проектувальником виступає ПП “Енергоресурси“, а замовником підсудний ОСОБА_4, сума кошторису становить 193736 гривень. Даним документом доведено, що дійсно між ОСОБА_5 та ОСОБА_4 була домовленість про те, що ОСОБА_5 виготовляє для ОСОБА_4 проект на цех та склади, які належать ОСОБА_4 у м. Нововолинськ на суму недопоставленої продукції по договору № 270 від 22 листопада 2007 року, а ОСОБА_4 сам до поставляє продукцію по цьому договору, якої не до поставив ОСОБА_5
Цими документами спростовуються показання підсудного ОСОБА_4 в частині, що він не мав ніяких відносин по поставці технічної продукції з ОСОБА_26, що ПП “Енергоресурси“ повністю поставило підкладку рейки Р 24 і підтверджуються покази ОСОБА_5 про домовленість його з ОСОБА_4 на виготовлення проектної документації, що заперечує ОСОБА_4, а також вони засвідчують факти розтрати ОСОБА_4 бюджетних коштів та коштів ДП “Волиньторф“.
Дані документи оглянуто судом та в якості речових доказів під час досудового слідства і вони приєднані до матеріалів справи.
Безтоварна видаткова накладна № 68 від 23 вересня 2008 року, яка виписана приватним підприємством “Енергоресурси“ на суму 109216 гривень 89 копійок та яка також вилучена під час даного обшуку, підтверджує, що згідно даної накладної ПП “Енергоресурси“ не поставляло на ДП “Волиньторф“ продукції технічного призначення по договору № 270 від 22 листопада 2007 року, а саме підкладку рейки Р-24 в кількості 10,869 тонн на суму 109 216 гривень 89 копійок.
Під час огляду службового автомобіля ДП “Волиньторф“ марки “Мітсубіші Аутлендер“ державний номер НОМЕР_1 9 січня 2009 року (протокол огляду від 9 січня 2009 року, т. 2, а. с. 211-218, 223, 225-228) , з нього було вилучено наступні документи: акт звірки взаємних розрахунків між ДП “Волиньторф“ та ПП “Енергоресурси“, з якого вбачається, що станом на 18 жовтня 2008 року заборгованість у ПП “Енергоресурси“ перед ДП “Волиньторф“ по договору № 270 від 22 листопада2007 року відсутня; акт звірки взаєморозрахунків між приватним підприємцем ОСОБА_26 та ДП “Волиньторф“ за 2008 рік, згідно якого заборгованість у підприємства перед ПП ОСОБА_26 станом на 30 жовтня 2008 року становить 117991 гривень. Дані документи також засвідчують факти розтрати директором ДП “Волиньторф“ ОСОБА_4 бюджетних коштів та коштів державного підприємства.
Всього, зловживаючи своїм службовим становищем, ОСОБА_4 в своїх особистих корисливих інтересах та інтересах третіх осіб заподіяв ДП “Волиньторф“ матеріальну шкоду на загальну суму 231 756 гривень 22 копійки, яка по своєму розмірі спричинила тяжкі наслідки.
Винуватість ОСОБА_4 у розтраті та привласненні державних коштів, які були йому ввірені, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненими повторно крім показань самого підсудного, інших підсудних та свідків, підтверджується іншими доказами зібраними та дослідженими в судовому засіданні.
Зокрема, показами підсудної ОСОБА_6, яка д оповнила, що самого договору від 14 листопада 2007 року № 257, укладеного між ДП “Волиньторф” та ТзОВ “Брифінг Компані” на поставку мішків “Біг-Бег” на суму 52200 гривень вона не бачила, а рахунок прийшов по факсу. Вона пішла з цим рахунком до ОСОБА_4 і сказала, що вони раніше брали такі мішки на фірмі з м. Житомир, які в порівняні з цією ж кількістю були дешевші на суму біля 8 тисяч гривень ОСОБА_4 їй сказав, що ця фірма поставить мішки, які можна буде використовувати декілька разів. ОСОБА_4 поставив резолюцію на рахунку і дав вказівку перерахувати кошти, що вона і зробила. Пізніше стало відомо що такої фірми не існує, грошей підприємству по цьому договору не було повернуто як і не було поставлено мішків.
Їй відомо, що було укладено дві угоди № 1/07 від 26 грудня 2007 року та № 1/08 від 8 січня 2008 року між ДП “Волиньторф” та приватним підприємцем ОСОБА_10, згідно яких приватний підприємець ОСОБА_10 зобовязаний був виконати дії по пошуку та оренді складських приміщень, організації збуту продукції та її рекламування. Ці угоди їй принесла юрист заводу ОСОБА_32 і сказала, що по цих угодах необхідно буде перераховувати кошти. Вона, вивчивши їх, пішла до ОСОБА_4 і сказала, що робити це для підприємства не вигідно.. ОСОБА_4 вислухав її і дав вказівку перерахувати кошти, які були перераховані на підставі акту виконаних робіт, який, на її думку, не відповідав закону.
Вона перерахувала ОСОБА_10 10 тисяч гривень, а потім таким само чином перерахувала ще раз таку суму.
Свідок ОСОБА_12 з приводу обставин виконання угод № 1/07 від 26 грудня 2007 року та № 1/08 від 8 січня 2008 року, укладених між ДП “Волиньторф” та ПП ОСОБА_10 показала, що їй фактично мало що з цього приводу відомо. Коли ОСОБА_4 прийшов на роботу, то на нарадах почав озвучувати питання по організації пошуку складів в районах Волинської області для розширення збуту продукції населенню.
Пізніше їй стало відомо, що ОСОБА_4 заплатив приватному підприємцю ОСОБА_10 20 тисяч гривень за пошук та оренду складів, рекламування продукції підприємства. Хоча за час, коли директором підприємства був ОСОБА_4, виготовлений торфобрикет на зберігання в склади Волинської області, які нібито знайшов ОСОБА_10, не вивозився і договори на їх оренду не складалися. З часу приходу ОСОБА_4 нічого не змінилося і по рекламуванню продукції підприємства. Вважає переахування 20 000 гривень підприємцю ОСОБА_10 зайвим і таким, яке не обгрунтане виконаною ним роботою.
З приводу обставин виконання договору, укладеного між ДП “Волиньторф” та ПП ОСОБА_10, згідно якого останній зобовязаний був поставити підприємству залізобетонні вироби балки, а також перерахування по цьому договору коштів, їй абсолютно нічого не відомо. Стверджує, що такі балки підприємству не були потрібні.
Щодо договору № 257 від 14 листопада 2007 року, укладеного між ДП “Волиньторф” та ТзОВ “Брифінг Компані“ на поставку мішків на суму 52 200 гривень, відомо лише те, що кошти за мішки перераховані, а мішки не отримані.
Підсудний ОСОБА_7 з приводу обставин укладення і виконання угод № 1/07 від 26 грудня 2007 року та № 1/08 від 8 січня 2008 року, укладених між ДП “Волиньторф” та ПП ОСОБА_10, згідно яких він зобовязаний був виконати дії по пошуку та оренді складських приміщень, організації збуту продукції та її рекламування відомо те, що. на нарадах ОСОБА_4 говорив, що підприємству за межами його території необхідно шукати склади для готової продукції. Чи шукав ці склади ОСОБА_10 та чи здійснював він рекламування продукції йому невідомо. Також нічого не відомо про поставку ОСОБА_10 на підприємство залізобетонних балок.
Про обставини укладення та виконання договору від 14 листопада 2007 року № 257 між ДП “Волиньторф” та ТзОВ ”Брифінг-Компані” на поставку мішків ”Біг-Бег” на суму 52200 гривень відомо те, що дана фірма мала поставити ці мішки, а чи поставила не знає. Він готував документи на поставку мішків з фірми, яка знаходиться у м. Житомир та заніс їх до головного бухгалтера, а що далі відбувалось йому невідомо. Хто знайшов фірму ТзОВ ”Брифінг-Компані” він не знає, але ініціатива в цьому була ОСОБА_4
Свідок ОСОБА_25 в судовому засіданні підтвердила, що з приводу обставин виконання угод № 1/07 від 26 грудня 2007 року та № 1/08 від 8 січня 2008 року, укладених між ДП “Волиньторф” та ПП ОСОБА_10, їй відомо те, що підприємець ОСОБА_10 зобовязаний був виконати дії по пошуку та оренді складських приміщень, організації збуту продукції та її рекламування відомо лише те, що по цих угодах йому було перераховано кошти у сумі 20 тисяч гривень. Платіжні доручення мали б підписувати тодішній головний бухгалтер підприємства ОСОБА_6 та ОСОБА_4 Чи робив щось по даних договорах ОСОБА_10 вона не знає, більше всього що ні. Точно може сказати, що підприємство, по даним бухгалтерії, ніде складів не орендувало, не орендує і ніколи продукції в них не зберігало.
По поводу поставки ОСОБА_10П на підприємство залізобетонних виробів балок, їй лише відомо те, що за вказівкою ОСОБА_4 вона підписала платіжне доручення № 703 від 8 липня 2008 року та перерахувала 25000 гривень на рахунок ПП ОСОБА_10, як оплату за них. На даний час ПП ОСОБА_10 ці балки не поставив. Обставини укладення договору їй невідомі. Однак знає, що згідно цього договору була передбачена попердня оплата.
Щодо договору № 257 від 14 листопада 2007 року, укладеного між ДП “Волиньторф” та ТзОВ “Брифінг Компані“ на поставку мішків на суму 52 200 гривень, відомо лише те, що кошти за мішки перераховані, а мішки не отримані. Мобільний номер, який їй дали для зв'язку з цією фірмою був недійсний.
Дані обставини в судовому засіданні підтвердила свідок ОСОБА_32 Вона показала, що з приводу обставин укладення і виконання угод № 1/07 від 26 грудня 2007 року та № 1/08 від 8 січня 2008 року, укладених між ДП “Волиньторф” та приватним підприємцем ОСОБА_10, згідно яких він зобовязаний був виконати дії по пошуку та оренді складських приміщень, організації збуту продукції та її рекламування, відомо лише те, що ці угоди, а також акти виконаних робіт до цих угод потрапили до неї вже після оплати і вона їх просто підшила в папку. Хто їх складав і де вони взялися їй невідомо. В силу своїх службових обовязків вона перед укладенням угод уточняла істотні умови договорів, а саме: ціну, строки, умови оплати, а потім складала договір. Потім договір підписував директор та відповідно представник іншої організації чи установи. В даному випадку цієї процедури не було.
Їй також відомо, що по цих договорах директор ОСОБА_4 дав вказівку головному бухгалтеру ОСОБА_6 перерахувати кошти, але вона була проти їх перерахування і ходила по даному питанню до ОСОБА_4 Чи виконував ОСОБА_10 по даних угодах будь-які роботи, вона не знає. Знає що будь-яких договорів на оренду складів для зберігання торфобрикетів між їх підприємством та іншими підприємствами, установами, організаціями укладено не було і брикет на складах за межами заводу не зберігався.
Їй також відомо, що відповідно договору № 8 від 14 червня 2008 року між ДП “Волиньторф” та ПП ОСОБА_10, згідно якого він зобовязаний був продати підприємству залізобетонні вироби балки, було перераховано кошти по даному договору в сумі 25 000 гривень. Балки на даний час ОСОБА_10 не поставив і завод виставив йому притензію. Хто складав даний договір їй невідомо, але знає, що вказівку про перерахування коштів ОСОБА_10 дав ОСОБА_4
Показала що договір від 14 листопада 2007 року № 257 між ДП “Волиньторф” та ТзОВ “Брифінг-Компані“ на поставку мішків “Біг-Бег“ на суму 52200 гривень розробляла вона. ОСОБА_4 дав їй реквізити цієї фірми, а також ціну, кількість мішків, умови оплати і строк поставки. Вона розробила договір і віддала його ОСОБА_4, який цей договір забрав, а через деякий час повернув підписаний ним та представником ТзОВ “Брифінг-Компані“ ОСОБА_11 і завірений печатками двох сторін. В подальшому ОСОБА_4 дав вказівку перерахувати по даному договору кошти в сумі 52 200 гривень. Гроші були перераховані, але на даний час мішки не поставлено.
Приблизно в липні 2008 року вона з ініціативи головного бухгалтера ОСОБА_42 написала листа з актом звірки до ТзОВ “Брифінг-Компані“ з вимогою повернути кошти, але лист повернувся з відміткою, що за даною адресою таке товариство не зареєстроване.
Свідок ОСОБА_36 з приводу обставин укладення і виконання угод № 1/07 від 26 грудня 2007 року та № 1/08 від 8 січня 2008 року, укладених між ДП “Волиньторф” та ПП ОСОБА_10, згідно яких останній зобовязаний був виконати дії по пошуку та оренді складських приміщень, організації збуту продукції та її рекламування, відомо наступне. Зокрема те, що йому було перераховано 10 000 гривень. Пошук складів для підприємства за його межами був убиточним, про що він неодноразово на нарадах говорив ОСОБА_4, який на це не реагував просив його в дане питання не вникати. Обставини укладення даних угод йому невідомі.
ОСОБА_10 складів не шукав, договорів на оренду складів підприємством укладено не було.
Рекламування продукції підприємства проводили працівники з відділу збуту - роздавали ці листівки на ринках Волинської області.
Коли він став виконувати обовязки директора підприємства то серед дебіторів заводу виявив ОСОБА_10 на суму 25 тисяч гривень. Виявилось, що ОСОБА_10 було перераховано цю суму за поставку балок, але ці балки до даного часу на завод не поставлені і йому. було направлено притензію.
Щодо договору від 14 листопада 2007 № 257, укладеного між ДП “Волиньторф” та ТзОВ “Брифінг-Компані“ на поставку мішків “Біг-Бег“ на суму 52200 гривень відомо лише те, що кошти по договору перераховані, а мішки не отримані і рахується кредиторська заборгованість. ОСОБА_4 говорив з ним за поставку цих мішків, зобовязав знайти поставщиків і він знайшов дві фірми, з якими підприємство працювало раніше. Але ОСОБА_4 ще раніше перерахував ці кошти на фірму “Брифінг-Компані“. Мішки від цієї фірми не поступили і вони їх стали купляти у попередніх товариств.
Об'єктивність показань підсудних ОСОБА_6, ОСОБА_7, свідків: ОСОБА_12, ОСОБА_25, ОСОБА_32 та ОСОБА_36 та визнання цього самим підсудним ОСОБА_4, в частині, що грошові кошти в сумі 52 200 гривень ОСОБА_4 дійсно були перераховані товариству з обмеженою відповідальністю “Брифінг -Компані” як попередня оплата за мішки “Біг Бег” в кількості 1 500 штук підтверджується, дослідженими судом,: договором № 257 від 14 листопада 2007 року укладеним в с. Прилісне між Державним підприємством “Волиньторф” в особі директора ОСОБА_4 та ТзОВ “Брифінг -Компані” в особі директора ОСОБА_11, який підписаний сторонами та скріплений печаткою сторін (т. 2 а. с. 160); платіжним дорученням № 1568 від 19 листопада 2007 року, податковою накладною № 14/11 2 від 14 листопада 2007 року (т. 2 а. с. 175, 177), роздруківкою руху коштів по розрахунковому рахунку ДП “Волиньторф” № 260022275 за період з 1 жовтня 2007 року по 31 грудня 2008 року, що відкритий у Волинській обласній дирекції ВАТ “Райффайзен Банк Аваль” (т. 3, а. с. 88) про перерахування ДП “Волиньторф” 52 000 гривень ТзОВ “Брифінг -Компані”, в яких знайшли своє закріплення зазначені факти.
Дані документи були під час обшуку службових кабінетів ДП “Волиньторф” (протокол обшуку від 30 грудня 2008 року, т. 2, а. с. 124 128, 160 162, 175, 177, 184) виявлені та вилучені слідчими органами і в якості речових доказів приєднані до справи.
Актом ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності державного підприємства “Волиньторф” за 2007-2008 роки від 10 жовтня 2008 року № 920-12/94 (т. 1, а. с. 231-301) також підтверджено, що платіжним дорученням від 19 листопада 2007 року № НОМЕР_2 “Волиньторф” перераховано на р/р ТзОВ “Брифінг-Компані” 52200 гривень. Крім того згідно даних бухгалтерського обліку за період з грудня 2007 року по жовтень 2008 року товарно матеріальні цінності від ТОВ “Брифінг-Компані” не надходили і станом на 1 жовтня 2008 року дебіторська заборгованість на користь ДП “Волиньторф” становить 52200 гривень.
З метою надання інформації про стан взаєморозрахунків за відпущені товарно матеріальні цінності КРВ в Ковельському районі і м. Ковелі на адресу ТзОВ “Брифінг-Компані”, в м. Києві направлено лист від 25 вересня 2008 року № 920-19/646, який повернуто, оскільки таке товариство за даною адресою не значиться.
Про те, що товариства з обмеженою відповідальністю “Брифінг-Компані” не існує підтвердив свідок ОСОБА_11, покази якого провірені в судовому засіданні (т. 7 а. с. 24-25). Він, зокрема, показав, що ніякого відношення до підприємства ТзОВ “Брифінг-Компані”, код 35234833, не має і ніколи не мав. Ніяких дій повязаних з реєстрацією товариства, веденням фінансово господарської діяльності товариства не здійснював, розрахункові рахунки в банківських установах не відкривав, печатки ТзОВ “Брифінг-Компані” не отримував і ніколи не бачив, а також ніяких документів, повязаних з фінансово господарською діяльністю товариства (договорів, контрактів, накладних, податкових накладних, актів виконаних робіт) в особі директора чи засновника товариства не підписував. Де знаходиться чи може знаходитись дане товариство йому не відомо.
Доповнив, що літом 2007 року в районі станції метро “Льва Толстого” до нього звернувся молодий чоловік на імя ОСОБА_32 з пропозицією заробити грошей. У звязку з тим, що у нього на той момент було погане матеріальне становище, то він погодився. Як пояснив йому ОСОБА_32, він повинен буде поставити свої підписи на документах з реквізитами певних організацій, яких саме ОСОБА_32 не сказав. За кожен його підпис ОСОБА_32 обіцяв винагороду у розмірі двісті 200 гривень. Коли він ставив свої підписи, то не ознайомлювався зі змістом даних документів, оскільки йому це було не цікаво.
Також він повідомив, що будь-яких довіреностей іншим особам, які будуть представляти його інтереси в органах влади, нотаріальних та податкових органах в якості директора чи засновника ТзОВ “Брифінг-Компані”, він не оформляв і не підписував.
Об'єктивність показань свідка ОСОБА_11 частково підтверджується, дослідженими судом,: відповіддю на доручення № 5/481 від 18 лютого 2009 року (т. 7, а. с. 10), з якої вбачається, що громадянин ОСОБА_11 проживає у м. Києві, по вул. Якубовського, буд. 7, кв. 256, за місцем проживання він відсутній, на телефонні дзвінки не відповідає. Крім того він перебуває на обліку як наркозалежний і відносно нього Шевченківським РУГУ МВС в м. Києві порушено кримінальну справу за ст. 309 ч. 1 КК України; інформацією з центральної бази даних юридичних осіб ДПА України від 22 грудня 2008 року № 2182476(2) (т. 7, а. с. 11) , з якої вбачається, що товариство з обмеженою відповідальністю зареєстроване у м. Києві, по вул. Будіндустрії, вул. 5; основним видом діяльності даного підприємства є будівництво будівель, його засновником, керівником та головним бухгалтером є ОСОБА_11; роздруківкою руху коштів по розрахунковому рахунку ТзОВ “Брифінг-Компані” № 26000001334201 за період з 1 січня 2007 року по 31 грудня 2008 року (т. 7, а. с. 15-20), що відкритий у Київському філіалі АКБ “Європейський” в м. Києві, якою підтверджено, 19 листопада 2007 року на вказаний рахунок від ДП “Волиньторф” надійшли кошти у сумі 52 200 гривень з призначенням платежу - оплата за мішки “Біг-Бег” (75*75*143 см.) згідно рахунку фактури № СФ-14/11-2 від 14 листопада 2007 року. Дані кошти в подальшому перераховано на розрахункові рахунки інших підприємств, установ, організацій.
Копію листа № 74 директора ТзОВ “Брифінг-Компані” ОСОБА_11, лист ОСОБА_4 № 1137, доповнення до договору № 257 від 20 грудня 2007 року, який підписаний лише ОСОБА_4, які досліджено судом, (т. 2, а. с. 62-68, 90-95, 109-111), суд вважає такими, що виготовлені самим підсудним з метою штучного створення реальності господарських відносин між ДП “Волиньторф” та ТзОВ “Брифінг-Компані”, оскільки їх зміст суперечить самим обставинам справи, зокрема, відсутності такого товариства як “Брифінг-Компані”.
Наведеними доказами доведено, що ОСОБА_4 зловживаючи своїм службовим становищем всупереч інтересам Державного підприємства “Волиньторф”, маючи конкретних, провірених в роботі поставщиків мішків “Біг-Бег”, уклав договір купівлі продажу при сумнівних обставинах і перерахував 52 200 гривень практично фіктивному товариству через особу, повноваження якої не перевірив і не бажав цього робити, чим спричинив шкоду державному підприємству на цю суму.
Показання підсудного ОСОБА_10 про те, що він був зареєстрованим приватним підприємцем підтверджуються с відоцтвом про сплату єдиного податку від 14 грудня 2007 року (т. 5, а. с. 60), виданим приватному підприємцю ОСОБА_10, згідно якого він здійснював наступні види діяльності: оптова торгівля та посередництво в торгівлі, роздрібна торгівля не продовольчими товарами, інші види діяльності; місце здійснення діяльності Україна та свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи підприємця ОСОБА_10 № 471417 виданим Луцькою районною державною адміністрацією 18 жовтня 2007 року (т. 5, а. с. 60), в якому знайшов своє закріплення зазначений факт.
Дослідженими судом,: угодами про надання послуг № 1/07 від 26 грудня 2007 року, № 1/08 від 8 січня 2008 року, актами виконаних робіт № 1/07 від 31 грудня 2007 року та 1/08 від 18 січня 2008 року (т. 2, а. с. 163, 166, 165, 168), укладеними Державним підприємством “Волиньторф” в особі директора ОСОБА_4 та ПП ОСОБА_10 також підтверджується даний факт.
Згідно даних угод ОСОБА_10 зобовязувався виконати дії по пошуку та оренді складських приміщень для продукції підприємства, організації її збуту та рекламуванню продукції ДП “Волиньторф”. Зокрема здійснити пошук складських приміщень для продукції у Луцькому, Рожищанському, Ківерцівському, Горохівському, Любомльському та Шацькому районах, перевірити вірність документів, необхідних для оренди складських приміщень, організувати збут продукції підприємства, систему та форми оплати за продукцію та відкрити склад АДРЕСА_8. В обох угодах вартість послуг не зазначена. Терміном дії угод є календарний рік з моменту їх підписання.
Актами виконаних робіт підтверджено, що ОСОБА_10 виконав всі, поставлені перед ним директором ОСОБА_4, послуги, в тому числі облаштував склад у смт. Любомль за вказаною адресою і вартість цих послуг, згідно кожної угоди окремо становить по 10 000 гривень, а всього 20 000 гривень і у замовника ДП “Волиньторф” до виконавця робіт ПП ОСОБА_10 претензій немає;
Дослідженим судом, договором № 8 від 14 червня 2008 року, який також укладеного між директором ДП “Волиньторф” ОСОБА_4 та приватним підприємцем ОСОБА_10, доведено, що ОСОБА_10 зобовязувався передати у власність ДП “Волиньторф” 10 штук залізобетонних балок довжиною 12 метрів кожна на суму 65000 гривень, а підприємство в свою чергу здійснити оплату товару шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок ПП ОСОБА_10 на умовах 100 % передоплати. ПП ОСОБА_10 зобовязаний був після отримання 100 % передоплати у строк не пізніше ніж за 30 календарних днів передати ДП “Волиньторф” товар згідно умов договору із сертифікатом якості.
Платіжними дорученнями № 1725 від 27 грудня 2007 року, № 36 від 18 січня 2008 року, № 703 від 8 липня 2008 року (т. 2 а. с. 170 172) підтверджено, що підсудний ОСОБА_4 на виконання укладених ним самим фіктивних угод незаконно перерахував на розрахунковий рахунок ПП ОСОБА_10 10 000, 10 000 та 25 000 гривень.
Дані факти також підтверджуються, дослідженим судом, актом ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності державного підприємства “Волиньторф” за 2007-2008 роки від 10 жовтня 2008 року № 920-12/94 (т.1, а. с. 231 301) , яким доведено, що в грудні 2007 року та в січні 2008 року ДП “Волиньторф” в особі директора ОСОБА_4 з підприємцем ОСОБА_10 укладено угоди з надання послуг по пошуку та оренді складських приміщень, організації збуту. В обох угодах вартість послуг не зазначена. Терміном дії угод є календарний рік з моменту їх підписання.
На підставі актів виконаних робіт в грудні 2007 року та в січні 2008 року підприємством перераховано підприємцю ОСОБА_10 кошти на загальну суму 20 тис. Гривень. Крім того, у липні 2008 року ОСОБА_10 перераховано ще 25 тис. гривень, як оплата за залізобетонні вироби.
Ревізією випадків укладання угод на оренду складських приміщень та передачу торфопродукції на збереження, відображення в бухгалтерському обліку операцій, повязаних з одержанням в оренду обєктів та сплати орендної плати не встановлено.
В порушення Положення (Стандарт) Бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 1999 року № 318, вартість виконаних робіт на загальну суму 20 тис. гривень віднесена на витрати підприємства, що призвело до завищення витрат на таку ж суму, що є порушенням пункту 1 статті 3 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” від 16 липня 1999 року № 996-ХІV.
До ревізії надано договір оренди приміщення № 37 від 10 грудня 2008 року, укладений з підприємцем ОСОБА_13 про оренду складського приміщення АДРЕСА_8. Термін оренди 2 роки з розміром орендної плати 6 тис. гривень в місяць.
Згідно даних бухгалтерського обліку станом на 1 жовтня 2008 року на користь ДП “Волиньторф” рахується дебіторська заборгованість в сумі 25 тис. гривень.
Про те, що дані угоди, акти виконаних робіт, договір купівлі залізобетонних виробів є фіктивними, що ніяких робіт ОСОБА_10 не виконував і цих угод та договору не підписував, балок не мав наміру поставляти на підприємство, а гроші йому тричі перераховано незаконно та безпідставно підтвердили в судовому засіданні підсудні ОСОБА_10, ОСОБА_6, ОСОБА_7, свідки: ОСОБА_36, ОСОБА_32,ОСОБА_25, ОСОБА_12, які уже дали свої показання в цій частині обвинувачення пред'явленого ОСОБА_4
Свідок ОСОБА_44 з цього приводу також підтвердив, що ОСОБА_10 цими роботами, а саме пошуком приміщень під склади у Волинській області та рекламуванням продукції підприємства не займався. Він нічого не чув про те, щоб ОСОБА_10 роздавав рекламні буклети продукції ДП “Волиньторф” на Ягодинській та Устилузькій митницях.
Про те, що ОСОБА_10 приміщення під склад АДРЕСА_8 не підшукував і його не облаштовував доведено, дослідженими судом, договорами купівлі продажу нерухомості № № 753 754 від 30 червня 2005 року (т. 2, а. с. 98 101), якими підтверджено, що ОСОБА_4 цього числа придбав два гаража, та піднавіс за адресою АДРЕСА_8 і є їх власником.
Власність ОСОБА_4 на дані приміщення підтверджується, дослідженим судом, технічним паспортом на обєкт нерухомого майна, який вилучений в приміщенні Ковельської філії КП ВОБТІ 26 грудня 2008 року (Протокол виїмки та протокол огляду документів від 26 грудня 2008 року, т. 5 а. с. 42 47)
Наведеним доведено, що технічний паспорт на обєкт нерухомого майна, яке знаходиться за адресою АДРЕСА_8, прошитий і пронумерований на 166 аркушах.
На аркуші № 72 знаходиться витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно серія СВХ № 479790 від 11 липня 2005 року, згідно якого ОСОБА_4 на праві приватної власності належить гараж на 100 автомобілів площею 1193,2 кв.м;
На аркуші № 77 знаходиться витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно серія СВХ № 479791 від 11 липня 2005 року, згідно якого ОСОБА_4 на праві приватної власності належить піднавіс на прохідній площею 59,3 кв.м;
На аркуші № 82 знаходиться витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно серія СВХ № 479792 від 11 липня 2005 року, згідно якого ОСОБА_4 на праві приватної власності належить гараж для легкових автомобілів площею 94,2 кв.м.
Всі ці приміщення розташовані за адресою Волинська область Любомльський район, АДРЕСА_8.
З цих підстав, вилучений із службового автомобіля ОСОБА_4, договір оренди № 37 від 10 жовтня 2008 року (т. 2 а. с. 221), який укладений між директором ДП “Волиньторф” ОСОБА_4 та приватним підприємцем ОСОБА_13, згідно умов якого приватний підприємець ОСОБА_13 мав нібито здавати в оренду складське приміщення за адресою м. Любомль, АДРЕСА_8 слід вважати фіктивним, оскільки вказані складські приміщення належать на праві приватної власності ОСОБА_4
Про фіктивність цієї угоди стверджують покази свідка ОСОБА_13, який підтвердив, що коли під час його допиту слідчим він ознайомився з представленим йому договором оренди приміщення від 10 жовтня 2008 року № 37, який укладений між ним, як приватним підприємцем та директором ДП “Волиньторф” ОСОБА_4, згідно якого ДП “Волиньторф” має орендувати у нього 2 роки склад в м. Любомль, АДРЕСА_8 для зберігання готової продукції, то він пояснив йому і пояснює суду наступне. На прохання ОСОБА_4 він цей договір підписав та завірив своєю печаткою. ОСОБА_4 підїхав до нього та попросив просто підписати такий договір, для чого йому необхідний був цей договір ОСОБА_4 не пояснив. Склади у м. Любомль, АДРЕСА_8, йому не належать, а належать самому ОСОБА_4 По цьому договору кошти йому не поступали. Раніше ОСОБА_4 говорив, що в цих складах хоче відкрити столярний цех для виготовлення будинків із брусу.
Дана обставина також підтверджується показаннями свідка ОСОБА_45, який показав, що він працює на ВАТ “ЛМЗ” на посаді охоронця. Дане товариство розташоване в м. Любомль, по вул. Червоної Армії, 165, а біля них знаходяться гаражі по АДРЕСА_8, які належать, як стало відомо пізніше, ОСОБА_4 В минулому році ці гаражі взагалі ніким не використовувались, ніхто туди не приїжджав і нічого не привозив.
Об'єктивність показань даного свідка підтверджується, дослідженим судом, протоколом огляду місця події від 26 грудня 2008 року та фототаблицями до нього (т. 5, а. с. 19 - 25), з якого вбачається, що під час огляду приміщення колишньої автоколони, яка розміщена за адресою м. Любомль, АДРЕСА_8, в цих приміщеннях та на території будь-яких слідів зберігання торфобрикетів не виявлено.
Під час обшуку приміщень за місцем проживання ОСОБА_4 за адресою АДРЕСА_1 (протокол обшуку від 30 грудня 2008 року т. 2 а. с. 10-13, 33-38, 49-50) вилучено шість чистих аркушів паперу формату А-4, які завірені печаткою і підписом приватного підприємця ОСОБА_10 Дані аркуші оглянуті під час досудового слідства і в якості речових доказів приєднані до справ.
Дана обставина дає суду підставу вважати і підтверджує той факт, поряд з іншими доказами, що підсудний ОСОБА_4 взяв у підприємця ОСОБА_10 ці аркуші з метою укладання фіктивних угод і таким шляхом отримувати незаконне привласнення чужих коштів.
Роздруківкою руху коштів по розрахунковому рахунку ДП “Волиньторф” № 260022275 за період з 1 жовтня 2007 року по 31 грудня 2008 року (т. 3, а. с.113, 119, 120), що відкритий у Волинській обласній дирекції ВАТ “Райффайзен Банк Аваль”, доведено, що 25 січня 2008 року ОСОБА_4 перераховано 50 гривень на розрахунковий рахунок МП “Модус”, як оплата за переклад документів з української мови на польську згідно рахунку № 6 від 24 січня 2008 року.
Наведеним доведено, що ОСОБА_10 в грудні 2007 року та на початку січня 2008 року не міг здійснювати розповсюдження рекламних листівок продукції ДП “Волиньторф” на польській мові, оскільки виготовлення зразків рекламної листівки на польській мові у МП “Модус” замовлено лише 25 січня 2008 року, тоді як кошти ОСОБА_10 перераховано ще до цього.
Покази підсудного ОСОБА_10 в частині, що у нього. ніяких залізобетонних балок для продажу ДП “Волиньторф” не було і він їх ні в кого не покупав, в тому числі і в ТзОВ “Каскад Продакшн” у підприємця ОСОБА_47, підтверджуються показаннями свідків ОСОБА_46 в судовому засіданні, а ОСОБА_47 на досудовому слідстві, які провірені в судовому засіданні (т. 5, а. с.64).
Свідок ОСОБА_46 показав, що він працює охоронцем на ТзОВ “Каскад-Продакшн” з червня 2007 року. Навпроти їхнього товариства знаходяться руїни від недобудованого мясокомбінату, будівельні матеріали якого реалізовував якийсь підприємець, його прізвища він не знає. З моменту його влаштування на цю роботу, він не бачив, щоб з території мясокомбінату щось вивозили.
Його показання частково підтвердив свідок ОСОБА_47, який показав, що ОСОБА_4 і ОСОБА_10 він не знає і їх прізвища йому нічого не говорить. З ними ніяких договорів він не укладав, оскільки він не міг представляти інтереси якоїсь фірми.
Стара територія мясокомбінату належить його матері ОСОБА_48, але усіма питаннями займається він. На території даного будівництва дійсно є залізобетонні балки, але ні він, ні його матір їх нікому не продавали. Приблизно рік тому назад до нього звертався невідомий чоловік і просив продати балки, але він назвав таку ціну, що той відмовився їх купляти. Він нічого вже не продавав із будматеріалів приблизно три роки. На всі операції купівлі продажу він укладав договори і якби він продав ОСОБА_10 будматеріали, то був би договір, або акт купівлі продажу.
Покази даних свідків підтверджуються, дослідженим судом, протоколом огляду місця події від 30 січня 2009 року та фототаблицями до нього (т. 5, а. с. 26-30), яким доведено, що під час огляду території недобудованого мясокомбінату, яка розміщена за адресою м. Луцьк, вул. Єршова, встановлено, що на його території серед інших будівельних матеріалів дійсно знаходяться залізобетонні балки.
Наведені докази спростовують твердження підсудного ОСОБА_4 в тій частині, що договір купівлі продажу № 8 від 14 червня 2008 року на покупку залізобетонних балок складався ним та ОСОБА_10 і свідчать про його фіктивність.
Епізоди розтрати і привласнення державних коштів ДП “Волиньторф” у сумі 31960 гривень підсудним ОСОБА_4, шляхом перерахування коштів ДП «Волиньторф» на розрахунковий рахунок приватного підприємства «Торгово-промислова фірма «Легенда».
Підсудний ОСОБА_4 винуватості своєї в інкримінованих йому злочинах не визнав, показав, що в той період коли він виконував обовязки директора і був директором ДП “Волиньторф” одночасно був засновником, а з 1998 року одноособово, і власником приватного підприємства “Торгово-промислова фірма” “Легенда”. В його відсутність обов'язки директора даної фірми виконував ОСОБА_13 Коли став виконуючим обовязки директора, а потім і директором ДП “Волиньторф” то в нього виникла потреба розробити логотип підприємства і замовити для працівників спецодяг єдиного стилю. Фінансові можливості підприємства дозволяли це зробити. Єдиним у Волинській області, м. Нововолинськ, виробником спецодягу, що вартий уваги, було спільне українсько датське підприємство, але виготовити одяг воно відмовилося. ОСОБА_13 провів з ними переговори і повідомив його, що зможе виготовити такий спецодяг.
Договір № 16 від 28 листопада 2007 року між ДП “Волиньторф” та ТПФ “Легенда” було укладено і він був підписаний ним і завірений печаткою підприємства, а з другої сторони даний договір підписав ОСОБА_13 Де підписувався даний договір не памятає. Згідно цього договору вартість робіт по виготовленню спецодягу становила 25 тисяч гривень.
28 листопада 2008 року платіжним дорученням № 1584 за його вказівкою згідно договору було перераховано з рахунку ДП “Волиньторф” на рахунок ТПФ “Легенда” 25 тисяч гривень. Згідно договору ТПФ “Легенда” мала виконати роботи по розробці логотипу для ДП “Волиньторф” та виготовити зразки спецодягу до 1 травня 2008 року, але у вказаний термін фірма не виконала даних робіт, а тому він направив листа, щоб вказали нові терміни виконання або повернули кошти. ТПФ “Легенда” повернула кошти на рахунок ДП “Волиньторф” у сумі 25000 гривень. Листування з даною фірмою і повернення грошей на державне підприємство мало місце лише після порушення проти нього, ОСОБА_4, кримінальної справи.
Таким самим чином він повторно 10 грудня 2007 року знову уклав договір № 3 уже на перемотку електродвигунів з виконавчим директором фірми “Легенда” ОСОБА_13, на суму 6 960 гривень. Цей договір підписали вони у двох і скріпили його печаткою ДП “Волиньторф” та ТПФ “Легенда”. Цю суму грошей платіжним дорученням № 1667 від 19 грудня 2007 року перерахував на розрахунковий рахунок очолюваноі ним фірми “Легенда”.
Строк виконання робіт згідно цієї угоди був ними обумовлений до 1 травня 2008 року при умові що ДП “Волиньторф” надасть двигуни для перемотки. ТПФ “Легенда” дані роботи не виконала, оскільки головний енергетик не подав заявку на перемотку двигунів. Чому не проконтролював поставку двигунів і подачу заявки на їх перемотку пояснити не може. Також не може дати обгрунтованого пояснення і з приводу того, чому перераховував гроші на своє підприємство, достовірно знаючи що воно ніколи такими роботами не займалося і кваліфікованих робіт для їх виконання не має. Повернення цих грошей на державне підприємство знову мало місце лише після порушення проти нього, ОСОБА_4, кримінальної справи.
Йому невідомо як було використано посадовими особами ТПФ “Легенда” кошти у сумі 25000 та 6 960 гривень, які надійшли від ДП “Волиньторф”.
Хоча підсудний ОСОБА_4 винуватості своєї в предявленому йому обвинуваченні не визнав його винуватість в інкримінованих злочинах підтверджується іншими доказами зібраними та дослідженими в судовому засіданні.
Показаннями свідка ОСОБА_13, які повністю спростовують показання підсудного ОСОБА_4 Свідок показав, що коли 3 4 роки тому назад він познайомився з ОСОБА_4 йому стало відомо про те, що ОСОБА_4 є директором приватного підприємства “Торгово промислова фірма “ “Легенда”. Через деякий час ОСОБА_4 попросив його знайти клієнта на придбання приміщення магазину, яке належало ПП ТПФ “Легенда”. Він знайшов клієнта і почав оформляти документи на продаж магазину і приватизацію підвального приміщення. Це приміщення знаходилось за адресою в м. Володимир Волинський, АДРЕСА_10.,яке на даний час продане приватному підприємцю.
На період коли він займався продажем магазину, то виконував обовязки директора фірми “Легенда”, хоча офіційно не був прийнятий на роботу. Зарплату ОСОБА_4 йому не платив, оскільки він йому був винен біля 7 тисяч гривень, а тому за його роботу ОСОБА_4 списав цей борг. Печатки “Торгово промислової фірми“ “Легенда” в нього ніколи не було, в руках її він не тримав і в кого вона знаходилась йому невідомо.
Йому відомо лише те, що ТПФ “Легенда” займалась гуртовою торгівлею продуктами, а пізніше продукти з магазину вивезли і вона мала займатись продажем євровікон, що виробляв ОСОБА_4 Продажем продуктів фірма займалась десь років 4-5 назад, а магазин продали у вересні 2007 року.
ТПФ “Легенда” ніколи не займалась переробкою деревини та лісоматеріалів, посередницькими послугами, наданням транспортних послуг, перемоткою електродвигунів та пошиттям одягу.
Крім нього на фірмі працювала бухгалтером ОСОБА_49, більше із працівників нікого не було.
Договір № 16 від 28 листопада 2007 року, який укладений між ним, як виконавчим директором ТПФ “Легенда” та директором ДП “Волиньторф” ОСОБА_4, згідно якого фірма “Легенда” мала виконати роботи по розробці логотипу одягу для ДП “Волиньторф” та виготовити зразки спецодягу підписував він. Це було наприкінці 2007 року біля 20-21 години у автомобілі ОСОБА_4 поблизу одного із барів міста. Йому ОСОБА_4 дав папір формату А-4 і попросив розписатись на ньому. Він підписав цей папір, а самого тексту не читав. З його текстом ознайомився лише при допиті його слідчим прокуратури.
Наполягає на тому, що з ОСОБА_4 він ніколи не домовлявся, що виконає для нього роботи, передбачені даним договором, тобто розробить логотип і пошиє зразки одягу для ДП “Волиньторф”. З будь-якими представниками спільного українсько датського підприємства, що знаходиться у м. Нововолинськ він не зустрічався і чи є таке підприємство не знає.
Визнає, що також підписав договір № 3 від 10 грудня 2007 року по виконанню роботи по перемотці електродвигунів. Підписував його аналогічно першому договору, не ознайомившись з його змістом. Про цей договір він вперше взнав лише під час його першого допиту слідчим. Про перерахування коштів на рахунок ТПФ “Легенда”по даних договорах, а також куди ці кошти були витрачені йому нічого не відомо.
Стверджує що ОСОБА_4 звертався до нього з питанням перемотки електродвигунів, але більше нічого з цього приводу зроблено не було.
Хто ставив печатку ПП ТПФ “Легенда” на даних договорах йому не відомо. Підписання цих договорів ним відбувалось дуже швидко, бо ОСОБА_4 постійно кудись спішив.
Він ніколи не бачив листа № 1 від 7 квітня 2008 року, який скерований директору ДП “Волиньторф” ОСОБА_4 від нього, як виконавчого директора ПП ТПФ “Легенда”, і ніколи його не підписував. Можливо він підписав чистий аркуш паперу, а текст був надрукований пізніше. Цей лист також перший раз побачив у слідчого.
В якості свідка ОСОБА_50, покази якої досліджено в судовому засіданні (т. 6, а. с. 166 167), показала, що вона працювала головним бухгалтером “Торгово-промислової фірми “Легенда”, яка займалась виключно оптовою та роздрібною торгівлею продовольчими товарами, тютюновими виробами та алкогольними напоями, на що мала ліцензію. Більше ніякими видами діяльності ця фірма не займалось, хоча мала право займатись різними видами діяльності.
З моменту, коли вона прийшла на роботу, то на ПП ТПФ “Легенда” працювали наступні працівники: продавці, завідуючі складом, менеджери, заступник директора і директор, всього десь до 15 найманих працівників. Станом на червень 2007 року в даній фірмі працювали лише вона та директор ОСОБА_4
ПП ТПФ “Легенда” ніколи не займалась пошиттям одягу, розробкою логотипів для одягу, а також перемоткою електродвигунів. Оскільки ця фірма являла собою магазин по продажу продовольчих товарів, то і відповідних працівників, які б могли пошити одяг чи перемотати електродвигуни не було.
Їй відомо що засновником і власником, а також директором ПП ТПФ “Легенда” являється ОСОБА_4 Про те що ОСОБА_51 був директором чи виконуючим обовязки директора цієї фірми, вона не знала. Наказу про призначення директором ПП ТПФ “Легенда” вона не бачила і зарплати йому не нараховувала.
Підписувати платіжні документи та знімати готівку в банку мав лише сам ОСОБА_4, такого права вона не мала.
Коли ОСОБА_4 відкрив свою приватну фірму “Профіт” у м. Нововолинськ ПП “ТПФ “Легенда” стала занепадати.
Про укладення договорів на пошиття спецодягу, розробку логотипу і перемотку електродвигунів вона взнала вперше лише від працівників міліції, які її допитували у м. Володимир Волинський.
Про те, що на рахунок ПП ТПФ “Легенда”, який відкритий у “Промінвестбанку”, надійшло від ДП “Волиньторф” 25 тисяч, а потім ще 6 960 гривень, вона взнала по платіжних виписках, які їй були передані з м. Нововолинська. Це було десь листопад-грудень 2007 року. Пізніше від ОСОБА_4 вона взнала, що це гроші для будівельної компанії “Профіт”. Фактично ці гроші прийшли на рахунок ПП ТПФ “Легенда”, який відкритий у “Промінвестбанку”, а потім були перераховані на БК “Профіт”, але до цього перерахунку вона ніякого відношення не має.
По платіжних виписках вона побачила, що 25 тисяч гривень прийшли від ДП “Волиньторф”, як попередня оплата за спецодяг, а 6 960 гривень - як за ремонт електродвигунів. По платіжних виписках вона побачила, що десь біля 23 тисяч гривень було перераховано приватному підприємцю ОСОБА_4, як оплата за будматеріали, а біля 8 тисяч гривень було перераховано на БК “Профіт” як оплата за будматеріали.
Вона провела ці операції по бухгалтерському обліку. Тобто вона показала по дебету рахунку, що поставила на прихід «Профіту» надходження грошей і по кредиту «Волиньторфу». Це означає, що ПП ТПФ «Легенда» стала винна гроші ДП «Волиньторф», а «Профіт» винен «Легенді». Однак чи фактично отримувала ПП ТПФ «Легенда» будь які будівельні матеріали від «Профіту» і ПП ОСОБА_4 їй не відомо. Вона бачила лише по накладних, що ПП ТПФ «Легенда» отримувала будівельні матеріали від «Профіту» і приватного підприємця ОСОБА_4
Їй відомо, що десь у листопаді 2008 року ОСОБА_4 через “Західінкомбанк”, що у м. Володимир Волинський, повернув 20 тисяч гривень на ДП “Волиньторф”, а потім, в середині літа, повторно повернув на дане підприємство ще 11 тисяч гривень, як невикористані кошти.
Коли вона звільнялася з роботи то по ДП “Волиньторф” рахувалась кредиторська заборгованість перед фірмою “Легенда” і дебіторська заборгованість по БК “Профіт”.
Підсудна ОСОБА_6 підтвердила, що по виконанню договорів підряду, укладених між ДП “Волиньторф” та ПП ТПФ “Легенда”, від 28 листопада 2007 року № 16 по розробці логотипу ДП “Волиньторф” та виготовлення зразків спецодягу з нанесеними логотипами на суму 25000 гривень і договору № 3 від 10 грудня 2007 року по перемотці електродвигунів на суму 6 960 гривень, вона перераховувала кошти на підставі рахунків, які приходили по факсу. Вона говорила ОСОБА_4 про те, що підприємство раніше брало спецодяг у Луцькій фірмі “Близнюки”, в якої найдешевший спецодяг, але ОСОБА_4 їй відповів що зробить одяг, який буде якіснішим, з написом ДП “Волиньторф” і дав вказівку перерахувати кошти. Доповнила, що ця фірма на склад спецодяг не поставила. Вона також перераховувала на цю фірму кошти за перемотку електродвигунів. Перераховувала ці кошти лише за вказівкою ОСОБА_4 і на всіх рахунках він ставив свій підпис.
Свідки ОСОБА_12, ОСОБА_25, ОСОБА_32, ОСОБА_36, підсудний ОСОБА_7 суду підтвердили, що їм не було нічого відомо про існування договору підряду від 28 листопада 2007 року № 16 і договору від 10 грудня 2007 року № 3, укладеного між ДП “Волиньторф” та ПП “Легенда”, по розробці логотипу для підприємства та виготовлення зразків спецодягу з нанесеними логотипами на суму 25000 гривень і по перемотці електродвигунів на суму 6 960 гривень. Пізніше стало відомо, що складанням цих договорів і перерахуванням коштів займався сам ОСОБА_4 Відомо також те, що ніяких логотипів одягу і їх зразків, а також перемотки електродвигунів ПП “Легенда” не здійснювало, а одяг як і раніше поставлявся ТзОВ “Близнюки”. Після порушення проти ОСОБА_4 та інших осіб кримінальної справи ПП “Легенда” повернуло ДП “Волиньторф” 25 000 і 6 960 гривень.
Про те, що ОСОБА_4 станом на липень 2007 року був директором ПП “ТПФ “Легенда” підтверджено, дослідженими судом,: довідкою з ЄДРПОУ № 34 від12 травня 2006 року, свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 від 16 лютого 1998 року № 976985, статутом ПП “БК “Профіт”, договором № 177/07-07 від 28 липня 2007 року, який укладений між директором приватного підприємства Будівельна Компанія “Профіт” ОСОБА_52 і директором приватного підприємства Торгово-промислова фірма “Легенда” (т. 2, а. с. 10-13, 30-31, 62 86, 96, 109 - 111), в яких знайшов своє відображення зазначений факт.
Актом ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності державного підприємства “Волиньторф” за 2007-2008 роки від 10 жовтня 2008 року № 920-12/94 (т. 1, а. с. 231-301), доведено, що у відповідності до договору № 17 від 28 листопада 2007 року та № 3 від 10 грудня 2007 року, укладених між ДП “Волиньторф” та ПП ”ТПФ “Легенда”, предметом першого договору є розробка логотипу ДП “Волиньторф” та виготовлення зразків спецодягу з нанесеними логотипами (костюм х/б, комбінезон, куртка утеплена) загальною вартістю робіт 25000 гривень і другого - надання послуг підприємству по перемотці електродвигунів загальною вартістю робіт 6 960 гривень.
У відповідності до пункту 2. 2 даних договорів попередня оплата на закупівлю товару і надання послуг становить 100 відсотків.
Згідно даних бухгалтерського обліку станом на 1 листопада 2007 року заборгованість по розрахунках між двома підприємствами не рахувалась. У листопаді 2007 року платіжним дорученням від 29 листопада 2007 року № 1584 підприємством на виконання умов договору ПП “ТПФ “Легенда” перераховано коштів на загальну суму 25000 гривень і станом на 1 грудня 2007 року рахувалась дебіторська заборгованість на цю суму. У грудні 2007 року платіжним дорученням від 19 грудня 2007 року № 1667 підприємство перераховує ПП “ТПФ “Легенда” 6 960 гривень і станом на 1 січня 2008 року 1 травня 2008 року дебіторська заборгованість по розрахунках з даною фірмою становила 31960 гривень. У травні 2008 року платіжним дорученням від 29 травня 2008 року ДП “Волиньторф” повернуто 20000 гривень і станом на 1 червня 2008 року 1 жовтня 2008 року дебіторська заборгованість на користь ДП “Волиньторф” становила 11960 гривень, які згідно платіжного доручення від 7 жовтня 2008 року ПП “ТПФ “Легенда” перерахувало на рахунок ДП “Волиньторф” і на момент завершення ревізії заборгованість між підприємствами не рахується.
Про те, що ПП “ТПФ “Легенда”нібито зобовязувалось розробити логотип для ДП “Волиньторф”; погодити виконання логотипу з можливістю нанесення його на спецодяг всіх типів, виготовити зразки спецодягу з нанесеними логотипами (костюм х/б, комбінезон, куртка утеплена) загальною вартістю 25 тисяч гривень, а ДП “Волиньторф” здійснити оплату товару шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок ПП “ТПФ “Легенда” на умовах 100 % передоплати, а після цього ПП “ТПФ “Легенда” зобовязано було у строк не пізніше ніж 1 травня 2008 року поставити експериментальну партію спецодягу з логотипом підтверджено, дослідженими судом,: п. п. 1, 2 оригіналу договору № 16 від 28 листопада 2007 року, нібито укладеним між виконавчим директором ПП “ТПФ “Легенда” ОСОБА_13 та директором ДП “Волиньторф” ОСОБА_4, роздруківкою руху коштів по розрахунковому рахунку ДП “Волиньторф” № 260022275 за період з 1 жовтня 2007 року по 31 грудня 2008 року, що відкритий у Волинській обласній дирекції ВАТ “Райффайзен Банк Аваль”, з яких вбачається, що 29 листопада 2007 року з вищевказаного рахунку підсудним ОСОБА_4 перераховано 25 000 гривень на розрахунковий рахунок ПП “ТПФ «Легенда”, як попередня оплата за спецодяг згідно рахунку фактури № Л-1 від 28 листопада 2007року (т. 2 а. с. 96, т. 3 а. с. 95).
Про перерахування цієї суми грошей свідчить податкова накладна № 1 від 29 листопада 2007 року (т. 2, а. с. 83), яка виписана ПП “ТПФ “Легенда” на суму 25000 гривень.
Рахунком фактурою № Л-00000002 від 18 грудня 2007 року, який виписаний ПП “ТПФ “Легенда” (т. 2 а. с. 82) підтверджено факт, що дана фірма нібито мала надати для ДП “Волиньторф” послуги по ремонту електричних двигунів (перемотка) на суму 6 960 гривень і що така сума грошей перерахована доведено податковою накладною № 2 від 19 грудня 2007 року (т. 2, а. с. 84).
Показання свідка ОСОБА_13 в тій частині що між ним і підсудним ОСОБА_4 ніякої переписки з приводу виконання робіт по перемотці електродвигунів не було підтверджуються листом № 1 від 7 квітня 2008 року, листом без номера і дати, які скеровані директору ДП “Волиньторф” ОСОБА_4 від виконавчого директора ПП “ТПФ “Легенда” ОСОБА_13 (т. 2, а. с. 85, 86), які завірені печаткою цієї фірми. Зі змісту цих листів вбачається, що ОСОБА_13 нібито просить директора ДП “Волиньтроф” ОСОБА_4 дати відповідь чи буде ОСОБА_4 використовувати кошти у сумі 6 960 гривень, які перераховані ОСОБА_4 за перемотку електродвигунів. Дані листи виготовлені самим ОСОБА_4 з метою штучного створення реальності господарських відносин між ДП “Волиньторф” та ПП “ТПФ “Легенда” про що ствердив в судовому засіданні даний свідок.
Банківськими виписками від 28 травня і 7 жовтня 2008 року, розрахунком штрафних санкцій № 1434, податковим повідомленням рішенням № 00267150410 від 24 листопада 2008 року по ПП “ТПФ “Легенда”, актом звірки взаємних розрахунків між ДП “Волиньторф” та ПП “ТПФ “Легенда”, згідно якого станом на 9 жовтня 2008 року заборгованість між підприємствами відсутня (т. 2, а. с. 178, 179, 219, 220, 224), підтверджено, що ПП “ТПФ “Легенда” повернуло на ДП “Волиньторф” невикористаних 20000 та 11960 гривень.
Дана обставина також підтверджується роздруківкою руху коштів по розрахунковому рахунку ДП “Волиньторф” № 260022275 за період з 1 жовтня 2007 року по 31 грудня 2008 року, що відкритий у Волинській обласній дирекції ВАТ “Райффайзен Банк Аваль” (т. 3, а. с. 151), який досліджений в судовому засіданні.
Оскільки ці кошти були повернуті ДП “Волиньторф” самим підсудним ОСОБА_4 після порушення проти нього кримінальної справи і, виходячи із того, що вся переписка з приводу виконання угод про виготовлення логотипу одягу для підприємства і перемотки електродвигунів, були складені самим підсудним і в реальності її не було, свідчать про те, що підсудний ОСОБА_4 привласнив дані суми грошей.
Про те, що ПП “ТПФ “Легенда” не могло виконати робіт по виготовленню логотипу одягу для підприємства, його зразків і самого одягу та перемотки електродвигунів, оскільки таким видом робіт не займалося і не мало працівників відповідної спеціальності, підтверджено, дослідженими судом,: інформацією з центральної бази даних юридичних осіб ДПА України від 7 квітня 2009 року № 2518485(2) (т. 5, а. с. 165), довідкою № 2140 про включення до Єдиного Державного реєстру підприємств та організацій України (т. 5, а. с. 167, 168), а також розрахунковою відомістю ПП “ТПФ “Легенда” про нарахування і перерахування внесків до Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття за 2007 на 1 арк., яка подана представником ПП “ТПФ “Легенда” ОСОБА_13 Волинському центру зайнятості 11 січня 2008 року, згідно якої середньооблікова чисельність працівників повної зайнятості (осіб) у ПП “ТПФ “Легенда” за 4 квартал 2007 року 1 півріччя 2008 року становила 2 особи, з них пенсіонерів 0, та середньооблікова чисельність працівників повної зайнятості (осіб) - 2 особи, а за 9 місяців 2008 року одна особа (т. 5 а. с. 173 182).
Дослідженою судом реєстраційною справою ПП “ТПФ “Легенда”, яка знаходилась у державного реєстратора виконавчого комітету Володимир-Волинської міської ради і була вилучена слідчими органами (протокол виїмки від 8 квітня 2009 року та протоколом огляду документів від 18 квітня 2009 року, т. 5, а. с. 229-283), підтверджено, що засновником та власником ПП “ТПФ “Легенд” є лише ОСОБА_4
Даними документами доведено, що приватне підприємство “Торгово-промислова фірма “Легенда” зареєстроване у м. Володимир-Волинський, вул. Д. Галицького, 22. Основним видом діяльності даного підприємства є неспеціалізована оптова торгівля харчовими продуктами, напоями та тютюновими виробами, посередництво в торгівлі різними товарами, функціонування автомобільного транспорту, директор даного підприємства ОСОБА_4, головний бухгалтер ОСОБА_50
Про привласнення ОСОБА_4 коштів у сумі 25 000 та 6 960 гривень, належних ДП “Волиньторф” свідчать наступні документи, які досліджені в судовому засіданні:платіжне доручення № 1584 від 28 листопада 2007 року на суму 25000 гривень У дорученні вказаний платник - ДП “Волиньторф”, банк платника - ВАТ “Райффайзен Банк Аваль”, м. Луцьк. Одержувач платежу - “Торгово промислова фірма “Легенда”, банк одержувача платежу - “Промінвестбанк” м. Луцьк. У правому верхньому і правому нижньому кутах доручення знаходяться відтиски штампу № 1 Маневицького відділення ВАТ “Райффайзен Банк Аваль” від 29 листопада 2007 року. У лівому нижньому куті знаходиться відтиск мокрої печатки ДП “Волиньторф”. Знизу платіжного доручення містяться два підписи, виконані кульковою ручкою синього кольору (т. 6, а. с. 113-114, 116, 118); роздруківкою руху коштів по розрахунковому рахунку ПП “ТПФ “Легенда” № 26006301211630 за період з 1 жовтня 2007 року по 31 грудня 2008 року, що відкритий у філії відділення “Промінвестбанку” в м. Нововолинськ, з якої вбачається, що 29 листопада 2007 року на вищевказаний рахунок від ДП “Волиньторф” надійшли кошти у сумі 25 000 гривень з призначенням платежу - попередня оплата за спецодяг згідно рахунку фактури № Л-1 від 28 листопада 2007 року; 19 грудня 2007 року надійшли кошти у сумі 6 960 гривень з призначенням платежу - оплата за ремонт електродвигунів (перемотка), згідно рахунку фактури № Л-2 від 18 грудня 2007 року; 29 листопада 2007 року з вищевказаного розрахункового рахунку ПП “ТПФ “Легенда” перераховано 23350 гривень на розрахунковий рахунок № 2600750121069 приватного підприємця ОСОБА_4, що відкритий у філії відділення “Промінвестбанк” в м. Нововолинськ, призначенням платежу - плата за будматеріали згідно рахунку № 31 від 28 листопада 2007 року; 10 грудня 2007 року з вищевказаного розрахункового рахунку ПП “ТПФ “Легенда” перераховано 1 377 гривень на розрахунковий рахунок № 2600730121207 приватного підприємства ПП БК “Профіт”, що відкритий у філії відділення “Промінвестбанку” в м. Нововолинськ, призначенням платежу - плата за будматеріали згідно рахунку № 38 від 7 грудня 2007 року; 19 грудня 2007 року з вищевказаного розрахункового рахунку ПП “ТПФ “Легенда” перераховано 6 960 гривень на розрахунковий рахунок № 2600730121207 приватного підприємства ПП БК “Профіт”, що відкритий у філії відділення “Промінвестбанк” в м. Нововолинськ, призначенням платежу - плата за будматеріали згідно рахунку № 45 від 17 грудня 2007 року (т. 6, а. с. 125-126); роздруківкою руху коштів по розрахунковому рахунку приватного підприємця ОСОБА_4 № 2600750121069 за період з 1 жовтня 2007 року по 31 січня 2009 року, що відкритий у філії відділення “Промінвестбанк” в м. Нововолинськ, з якої вбачається, що 29 листопада 2007 року на вищевказаний рахунок від ПП “ТПФ “Легенда” надійшли кошти у сумі 23350 гривень з призначенням платежу - плата за будматеріали згідно рахунку № 31 від 28 листопада 2007 року, з яких цього ж дня ОСОБА_4 , знято готівкою 5 880 гривень (т. 6, а. с.138-144); роздруківкою руху коштів по розрахунковому рахунку ПП “ТПФ “Легенда” № 26006008694 за період з 1 жовтня 2007 року по 28 січня 2009 року, що відкритий у ТзОВ КБ “Західінкомбанк”, якою доведено, що 28 травня 2008 року приватний підприємець ОСОБА_4 перерахував на вищевказаний рахунок 20000 гривень з призначенням платежу - плата за будматеріали згідно рахунку № 91 від 26 т равня 2008 року; цього ж дня з вищевказаного рахунку перераховано на розрахунковий рахунок ДП “Волиньторф” 20000 гривень з призначенням платежу - повернення невикористаних коштів згідно рахунку № Л-1 від 28 листопада 2007 року; 7 жовтня 2008 року приватний підприємець ОСОБА_4 перерахував на вищевказаний рахунок 11960 гривень з призначенням платежу - плата за матеріали згідно рахунку № 156 від 1 жовтня 2008 року; 7 жовтня 2008 року з вищевказаного рахунку перераховано на розрахунковий рахунок ДП “Волиньторф” 11960 гривень з призначенням платежу - повернення невикористаних коштів (т. 6, а. с.151-152).
Вчинення підсудними ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_9 та ОСОБА_8 злочинів, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 366 КК України, тобто зловживання службовим становищем та службове підроблення, що спричинили тяжкі наслідки.
Підсудні: ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_9 та ОСОБА_8 свою винуватість, в інкримінованих їм злочинах, визнали повністю дали наступні показання.
Підсудна ОСОБА_6 підтвердила, що вона дійсно знала, що усю продукцію, згідно видаткової накладної № РН-59 від 24 грудня 2007 року ПП “Енергоресурси” не поставило, а саме не поставило всієї кількості підкладки до рейки Р-24, але підписала платіжне доручення № 207 від 25 грудня 2007 року, на підставі якого управлінням державного казначейства у Маневицькому районі на наступний день безпідставно було перераховано бюджетні кошти у сумі 180561 гривень 24 копійок на розрахунковий рахунок ПП “Енергоресурси”. Вчинила такі дії на прохання заступника директора по капітальному будівництву ОСОБА_12 та з відому директора ДП “Волиньторф” ОСОБА_4
Все проходило при наступних обставинах.
В кінці грудня 2007 року до неї підійшла ОСОБА_12 і сказала, що треба використати до кінця року усі гроші з казначейства, інакше гроші повернуться в бюджет і на наступний рік на невикористану суму зменшать фінансування їх підприємства. При цьому вона принесла їй уже набране платіжне доручення № 207 від 25 грудня 2007 та накладну № РН-59 від 24 грудня того ж року, згідно якої мала бути проведена оплата. ОСОБА_12 її запевнила, що товар поставлять до кінця року і що усе погоджено з директором і все робиться з його відому. Не заперечує, що дані документи підписала і гроші перерахувала, хоча знала що така продукція на завод не поставлена. Згідно цієї ж накладної було оприбутковано продукцію на склад. Без накладної № РН-59 казначейство не перерахувало б гроші. Оскільки вона ОСОБА_12 довіряла, то все зробила як вона просила і перерахувала бюджетні кошти.
Доручення на отримання товару по даній накладній було виписано на ОСОБА_7 Хто виписував його вона не знає, але думає, що хтось з працівників бухгалтерії. Чи підписував ОСОБА_7 накладну вона не памятає. Визнає, що перерахування бюджетних коштів на ПП “Енергоресурси” було зроблено з порушенням закону. Вона це усвідомлювала, але робила усе не умисно і не в інтересах ОСОБА_4 та ОСОБА_5, в чому її обвинувачують, а лише для блага підприємства “Волиньторф”, оскільки дана продукція була необхідна для будівництва технологічної колії.
Відповідно вимог бухгалтерського обліку, продукція яка не поставлена на підприємство, не може бути оприбутковувати на складі. А коли факт не поставки товару на підприємства був би виявлений, то мала б бути по складі виявлена недостача та знята продукція з бухгалтерського обліку.
Про те, що бюджетні гроші перераховуються без фактичного отримання товару доповідала ОСОБА_4 ОСОБА_12, яка їй про все це повідомляла. Вона, підсудна, сама в кабінет до ОСОБА_4 не заходила з причин, про які повідомляла раніше. Через це вона вимушена була написати заяву про звільнення. Щиро кається, просить суворо не карати.
Хоча в словесній формі підсудна ОСОБА_6 фактично не визнає свою винуватість у пред'явленому обвинуваченні, але її дії і сама об'єктивна сторона дій свідчать про її повне визнання. З цих підстав суд вважає, що вона повністю визнала свою винуватість.
Підсудний ОСОБА_7 з приводу пред'явленого обвинувачення суду показав, що він не зловживав службовим становищем під час підписання накладної № РН-59 від 24 грудня 2007 року, оскільки підписуючи дану накладну, діяв не в інтересах директора ДП “Волиньторф” ОСОБА_4 чи інтересах директора ПП “Енергоресурси” ОСОБА_5 Накладну він підписував в інтересах самого підприємства і тому, що ОСОБА_12 переконала його в тому, що товар буде поставлено і це все відбувається з відому директора і його згоди.
В тому, що він підробив накладну № РН-59 від 24 грудня 2007 року, тобто підписав її, хоча на час підписання підкладки до рейки Р-24 в кількості 17,869 тонн на суму 179556 гривень 22 копійки, згідно неї, не отримував і цей товар не було поставлено фірмою “Енергоресурси” на ДП “Волиньторф”, свою винуватість визнає повністю. Щиро кається, просить суворо не карати.
Підсудна ОСОБА_8 в судовому засіданні підтвердила, що вона працювала на різних посадах в ДП “Волиньторф”. Перед скороченням її остання посада була завідуюча складом. В її обовязки входило приймання, зберігання матеріалів і ведення їх обліку.
Вважає, що згідно вимог самого директора звільнена з роботи вона була незаконно. Від ОСОБА_4 їй прийшов перший лист, в якому було зазначено, що її посада підлягає скороченню. Пізніше був другий лист від нього, в якому було зазначено про те, що якщо вона звільниться за згодою сторін, то їй буде виплачена компенсація в розмірі 1000 гривень. Вона написала заяву і 22 серпня 2008 року вона звільнилась з роботи, хоча посада завідуючого складу на даний час залишилась. При звільненні матеріальних цінностей по складу вона нікому не передавала, а лише опечатала склад і віддала ключі.
При прийомці товару постачальник приносить їй податкову і видаткову накладну. На підставі останньої накладної вона приймає товар на склад, перераховує або переважує його. Після цього (коли директором був ОСОБА_53 чи ОСОБА_20А.), вона несла накладну директору. Директор ознайомлювався з приходом матеріалів, ставив візу на документі і вона несла ці накладні бухгалтеру по матеріалах. Остання заносила в компютер перелік отриманих нею матеріалів, їх кількість та ціну. Вона забирала видаткову і податкові накладні, на підставі яких писала прихідний ордер, в якому вказувала одиницю виміру - кількість, ціну і суму отриманого товару. В кінці кожного місяця вона писала прихідний реєстр отриманих матеріалів за місяць. Реєстр, накладні і прихідні ордери вона здавала в бухгалтерію.
Коли директором підприємства став ОСОБА_4, то він заборонив приходити до нього в кабінет з будь якими накладними, пояснивши їй це тим, що такими питаннями він займатись не буде. Вона з цього приводу вимушена була звертатися до головного інженера ОСОБА_20, або заступника директора по капітальному будівництву ОСОБА_12
З приводу обставин виконання договору купівлі продажу № 270 від 22 листопада 2007 року, укладеного між ДП “Волиньторф” та ПП “Енергоресурси” на поставку продукції технічного призначення, а саме рейок та скріплень до них на суму 1141,6 тисяч гривень показала. Що в кінці 2007 року вона в бухгалтерії підприємства отримала видаткову і податкову накладні, згідно яких ПП “Енергоресурси” поставило на завод рейки та частину скріплень до них. Забравши ці накладні, вона прийняла привезені матеріали. Точно пригадати не може, але думає, що по першій накладній були поставлені усі матеріали, а саме: рейки, костилі і підкладки. Кількість привезеного товару відповідала накладній, а тому вона оформила всі необхідні документи і передала на склад. Цей товар було прийнято від ПП “Енергоресурси” згідно видаткової та податкової накладних відповідно № РН-50 та № 74 від 5 грудня 2007 року суму 802522 гривень 59 копійок.
Десь в кінці грудня 2007 року вона знову отримала видаткову і податкову накладні, згідно яких ПП “Енергоресурси” привезли матеріали на їх підприємство. Видаткова накладна була підписана ОСОБА_7 По цій накладній була виявлена недостача матеріалів, тобто їх кількість не відповідала даним накладної. Памятає, що не вистачало підкладок, накладок і костилів. Скільки саме не вистачало в даний час уже не памятає.
Оскільки директор заборонив до нього звертатись по питаннях отримання і відпуску товарів, то вона спочатку про їх недопоставку доповіла ОСОБА_20, а потім ОСОБА_12 Остання її запевнила, що немає підстав для хвилювання, що товар ПП “Енергоресурси” допоставить до кінця 2007 року і що про це знає сам директор ОСОБА_4 ОСОБА_12 сказала їй, щоб вона поставила увесь перелік матеріалів згідно накладних на прихід. Однак вона на це не погодилась і віддала назад ці накладні ОСОБА_12
Через днів п'ятнадцять ОСОБА_9 дала їй прихідну накладну № РН-59 від 24 грудня 2007 року, що виписана ПП “Енергоресурси” на суму 339140 гривень 59 копійок, згідно якої товар був занесений в компютер, що означало про поставку його на приход. Після цього ОСОБА_12 наказала їй забирати ці накладні і оприбуткувати товар по складі і знову наголосила, що це воля директора.Вона взяла накладну і пішла на склад та написала прихідний ордер і відповідно реєстр, які здала ОСОБА_9
Картки складського обліку на усі матеріали, згідно накладної № РН-59 від 24 грудня 2007 року вона не виписувала, можливо їх написала ОСОБА_9 В кінці грудня 2007 року вона реєстр з прихідними накладними і ордерами здала в бухгалтерію.
Вона усвідомлює те, що оприбуткувавши усі матеріали згідно видаткової накладної № РН-59 від 24 грудня 2007 року та податкової накладної № 88 від 24 грудня 2007 року, які виписані ПП “Енергоресурси” на суму 339140 гривень 59 копійок, діяла незаконно та вносила недостовірні відомості у прихідний ордер. Пізніше вона неодноразово повідомляла ОСОБА_12 і просила виправити цю ситуацію, остання у відповідь запевняла, що товар буде поставлено.
Пізніше, з січня 2008 року почали до поставляти матеріали, зокрема болти, костилі і накладки. Привозили декілька разів невеликими частинами, але звідки їх поставляли їй невідомо. У травні 2008 року під час інвентаризації матеріалів по складу з її участюбуло виявлено недостачу по підкладках. На яку суму була недостача, вона на даний час не памятає. На час її звільнення з роботи підкладок так і не було поставлено.
Свою вину визнає повністю тому, що знаючи про те, що ПП “Енергоресурси” не поставило на склад ДП “Волиньторф” підкладки рейки Р-24 в кількості 17,869 тонн на суму 179556 гривень 22 копійок, згідно видаткової накладної № РН-59 від 24 грудня 2007 року, оприбуткувала усі матеріали і в прихідний ордер та реєстр прихідних накладних внесла недостовірні відомості. Щиро кається, просить суворо не карати.
Підсудна ОСОБА_9 суду показала, що з 1991 року і по даний час вона працює на посаді бухгалтера по матеріалах і в її обовязки входить оприбуткування матеріалів на склад, їх виписка, перевірка звітів про списання матеріалів підзвітними особами.
Процедура оприбуткування матеріалів на склад відбувається наступним чином. Постачальник привозить матеріали на склад. Згідно накладної завсклад звіряє наявність матеріалу і тоді приносить їй накладну. Вона вносить дані в компютер та ставить отримані завскладом товарно матеріальні цінності на склад. Після цього вона завскладу віддає назад прибуткову (прихідну) накладну. Завсклад в кінці місяця здає їй звіт по приходу за місяць. Зокрема прихідні і податкові накладні, загальний реєстр прихідних накладних, а також до кожної накладної додає прихідний ордер. На кожний отриманий вид товару завсклад заповнює картку складського обліку. Картки складського обліку зберігаються на складі.
З приводу обставин поставки на ДП “Волиньторф” продукції технічного призначення, а саме рейок та скріплень до них, згідно договору купівлі продажу № 270 від 22 листопада 2007 року на суму 1141,6 тисяч гривень від ПП “Енергоресурси”, їй відомо що дана поставка була по двох накладних. По першій накладній ПП “Енергоресурси” поставило всі матеріали, а по другій накладній матеріали були поставлені не в повному обємі.
Оскільки по другій накладній було не повністю поставлено матеріали, то завсклад ОСОБА_8 не хотіла їх ставити на прихід, тобто оприбутковувати. Вона приходила до неї та казала, що не буде ставити не прихід ті матеріали, які не отримала. Пізніше під впливом директора ОСОБА_4 і проханням ОСОБА_12, ОСОБА_8 змушена була оприбуткувати всі матеріали на склад згідно накладної. Пригадує, що тяганина з цим питанням була довгою, але потім ОСОБА_8 змушені були оприбуткувати матеріали, згідно усієї накладної, хоча фактично усіх матеріалів поставлено не було.
Вона на той час не сильно переживала, бо до цього випадку на підприємстві такого не було щоб повністю не здійснили поставку товару. Наявні матеріли по складу завжди відповідали накладним.
Визнає, що також оприбутковувала всі матеріали, хоча підприємство їх не отримало. Зробила це по проханню ОСОБА_12, яка запевняла що необхідно закрити рік, так як це є бюджетне фінансування. З її слів відомо, що з директором все погоджено і усі матеріали будуть допоставлені.
Після того, як ОСОБА_8 оприбуткувала всі матеріали по накладній від ПП “Енергоресурси” та здала звіт за грудень 2007 року, то вона в журналі ордері № 6 провела розрахунки з постачальниками, де зазначила на яку суму отримано матеріалів і яку суму перераховано коштів.
Саме згідно видаткової накладної № РН-59 та податкової накладної № 88 від 24 грудня 2007 року, які виписані ПП “Енергоресурси” на суму 339140 гривень 59 копійок другий раз воно не до поставило усіх матеріалів.
Десь у квітні 2008 року ОСОБА_12 написала доповідну директору ОСОБА_4 про те, що продукція ПП “Енергоресурси” повністю не призначена, директором було видано наказ про створення комісії і проведення інвентаризації по складу для перевірки фактичної наявності поставлених матеріалів від даного підприємства, згідно видаткової накладної № РН-59 від 24 грудня 2007 року.
За результатами інвентаризації виявлено нестачу підкладок на суму 179556 гривень 22 копійок. Після цього вона в червні 2008 року методом сторно цю суму недостачі зняла з розрахунків і ПП “Енергоресурси” стало дебітором ДП “Волиньторф” на суму 179556 гривень 22 копійок.
На даний час договір повністю закритий, але хто поставляв накладки їй достовірно не відомо. Свою вину визнає повністю тому, що вона дійсно знала про те, що фірма “Енергоресурси” не поставила на ДП “Волиньторф” усієї продукції по видатковій накладній № РН-59 від 24 грудня 2007 року, а саме підкладок рейки Р-24, однак вона оприбуткувала всі матеріали згідно цієї накладної, а також в картку складського обліку та журнал ордер № 6 внесла недостовірні відомості. Зазначила, що це вона зробила по проханню ОСОБА_12, про що було відомо і директору. Щиро кається, просить суворо не карати.
Крім показань самих підсудних: ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_9 та ОСОБА_8 в інкримінованих їм злочинах, їх винуватість в пред'явленому обвинуваченні підтверджується іншими доказами зібраними та дослідженими в судовому засіданні.
Показаннями підсудного ОСОБА_4 та свідка ОСОБА_12, які підтвердили, що підсудні: ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_9 та ОСОБА_8 кожний окремо в силу своїх службових обовязків внесли в офіційні бухгалтерські документи, які пов'язані з виконанням договору купівлі продажу № 270, неправдиві відомості. ОСОБА_12 запевнила суд, що все це робилося по наказу директора ОСОБА_4 і її відому та прохання.
Доповідною запискою заступника директора по капітальному будівництву ДП “Волиньторф” ОСОБА_12 на ім'я директора ОСОБА_4 від 4 березня 2008 року, довідкою від 6 травня 2008 року № 477, підписаною директором підприємства ОСОБА_4, виконуючою обов'язки головного бухгалтера ОСОБА_25, заступником директора по капітальному будівництву ОСОБА_12, завідуючою матеріальним складом ОСОБА_8 (т. 1, а. с.130, 131) підтверджено, що ОСОБА_12 повідомила директора, що станом на 1 березня 2008 року на ДП “Волиньторф” не поставлено приватним підприємством “Енергоресурси” продукції технічного призначення по договору № 270 від 22 листопада 2007 року на суму 253837 гривень 50 копійок, а станом на 6 травня 2008 року дана сума становить 226 823 гривень 84 копійок.
Оригіналами платіжних доручень: № № 193 195, 199, 207 від 4, 6, 19, 25 грудня 2007 року, які досліджено судом (т. 1 а. с. 133 138), підтверджено, що на виконання договору № 270 від 22 листопада 2007 року ДП “Волиньторф” перераховувало бюджетні кошти ПП ”Енергоресурси” відповідно в наступних сумах - 80812,93 гривень, 490529,39 гривень, 327684,83 гривень,60074,99 гривень та 180561,24 гривень.
Про те, що ці суми надійшли на розрахунковий рахунок ПП “Енергоресурси” підтверджено роздруківкою руху коштів по розрахунковому рахунку даного підприємства № 26006122322700 за грудень 2007 року (т. 1 а. с. 152 177), що відкритий у Волинському управлінні АКІБ “УкрСиббанк”, яким повністю підтверджено рух даних коштів.
Даною роздруківкою, а також видатковою накладною № РН-59 від 24 грудня 2007 року, яка виписана приватним підприємством “Енергоресурси” на суму 339140,59 гривень, згідно якої ПП “Енергоресурси” нібито поставило на ДП “Волиньторф” продукції технічного призначення по договору № 270 від 22 листопада 2007 року на цю підтверджуються покази цих підсудних, а також свідків ОСОБА_25, ОСОБА_12, що фактично підкладки до рейки Р-24 в кількості 17,869 тонн на суму 179556,22 гривень ПП “Енергоресурси”, згідно даної накладної на ДП “Волиньторф” не поставило. На даній накладній у графі “отримав” стоїть підпис начальника комерційного відділу ДП “Волиньторф” ОСОБА_7 (т. 1 а с. 140 -177)
Актом ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності державного підприємства “Волиньторф” за 2007-2008 роки від 10 жовтня 2008 року № 920-12/94 (т. 1 а. с. 231 301), доведено, що згідно інвентаризаційної описі станом на 12 травня 2008 року виявлено нестачу в підзвіті ОСОБА_8 підкладки рейки Р-24 в кількості 17,869 тонн на загальну суму 179556 гривень 22 копійок.
В порушення пунктів 1, 3, 5, 8 статті 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” від 16.07.99 №996-ХІУ зі змінами та доповненнями та Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженої наказом Міністерства Фінансів України від 30.11.99 №291, нестача в сумі 179556 гривень 22 копійок , виявлена за результатами інвентаризації станом на 12 травня 2008 року, по даних бухгалтерського обліку не відображена. Крім того, розмір збитків не визначено та не відображено в обліку у відповідності до Порядку визначення збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 січня 1996 №116 із доповненнями.
В порушення пункту 11.12 Інструкції по інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків, затвердженої наказом Міністерства Фінансів України від 11.08.94 №69 із змінами, протокол інвентаризаційної комісії за наслідками вищезазначеної інвентаризації не складено, її результати керівником підприємства не затверджено та не відображено по даних бухгалтерського обліку.
В письмовому поясненні ревізору, директор підприємства ОСОБА_4 про надходження і оприбуткування цінностей від ПП “Енергоресурси” не зазначив.
Згідно даних бухгалтерського обліку та акту взаємних розрахунків, підписаного та скріпленого печатками ПП “Енергоресурси” та ДП “Волиньторф” у червні 2008 року нестачу в сумі 179556 гривень 22 копійок віднесено на розрахунки з ПП “Енергоресурси”.
Під час проведення ревізії відповідно до наказу від 23 вересня 2008 року №181 підписаного директором підприємства, створено інвентаризаційну комісію (голова комісії - головний інженер ОСОБА_36) і зобовязано провести суцільну інвентаризацію товарно-матеріальних цінностей, одержаних від ПП “Енергоресурси”. Відповідно до пункту 3 цього матеріали інвентаризації передбачено надати в бухгалтерію до 30 вересня 2008 року.
Однак, в порушення вищезазначеного наказу на дату закінчення ревізії (10 жовтня 2008 року) інвентаризація товарно-матеріальних цінностей не проведена.
В звязку з вищезазначеним та з метою вжиття відповідних заходів директору підприємства ОСОБА_4 направлено доповідну записку від 7 жовтня 2008 року.
До ревізії надано видаткові накладні від 23 вересня 2008 року № 68 та від 10 жовтня 2008 року №71, згідно яких від ПП “Енергоресурси” одержано підкладки рейки Р-24 в кількості відповідно 10,869 тонн на суму 109 216,89 гривень та 5,335 тонн на суму 53 608,62 гривень, а всього на загальну суму 162 825,51 гривень
Згідно акта звірки взаємних розрахунків, наданого до ревізії, станом на 10 жовтня 2008 року дебіторська заборгованість на користь ДП “Волиньторф” становить 16 730,70 гривень, а станом на 31 липня 2008 року складала 179 556 гривень 22 копійок.
Безтоварними видатковими накладними: № 68 від 23 вересня 2008 року, № 71 від 10 жовтня 2008 року та № 73 від 17 жовтня 2008 року (т. 2, а. с. 183, 240, 241, які виписані приватним підприємством “Енергоресурси” відповідно на суми 109216 гривень 89 копійок, 53 608 гривень 62 копійок та 16 730 гривень 70 копійок, згідно яких ПП “Енергоресурси” нібито поставляло на ДП “Волиньторф” продукції технічного призначення по договору № 270 від 22 листопада 2007 року, а саме підкладку рейки Р-24 в кількості 10,869, 5,335 та 1,665 тонн в сукупності з показами підсудних та окремих свідків свідчать про те, що така продукція на склад підприємства не поступала і доводить вину підсудних у вчинених ними злочинах.
Про те, що зловживання службовим становищем і службове підроблення підсудні ОСОБА_6, ОСОБА_9, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 вчинили в силу своїх службових обовязків, підтверджується, дослідженими судом, їх посадовими інструкціями (т. 4, а. с. 1 11), згідно яких:
бухгалтер по матеріалах і заробітній платі ОСОБА_9 . (п. п. ІІ. 2.1, ІІ. 2.2) зобовязана правильно і своєчасно проводити документально всі операції по рухові матеріальних цінностей, забезпечити контроль за надходженням матеріальних цінностей;
головний бухгалтер ОСОБА_6, (п. п. 2.1, 2.3, 2.5) зобовязана забезпечувати організацію бухгалтерського обліку і господарсько-фінансової діяльності, контроль за економним використанням матеріальних, фінансових ресурсів, суворе дотримання касової і розрахункової дисципліни, виплату одержаних в установах банків сум по призначенню, здійснювати контроль за дотриманням порядку оформлення первинних бухгалтерських документів, розрахунків і платіжних зобовязань, попереджати незаконне витрачання грошових коштів;
начальник комерційного відділу ОСОБА_7, (п. п. 3.3, 5.2) зобовязаний забезпечувати виконання завдань і зобовязань на постачання продукції для ДП “Волиньторф”, щодо кількості, асортименту, якості, термінів і несе відповідальність за правильність і точність представлених звітів, довідок, розрахунків, інших документів;
завідуюча матеріальним складом ОСОБА_8, (п. п. ІІІ.3, V.3, V.5) зобовязана забезпечувати правильне складування матеріальних цінностей з наявністю товарних ярликів і бірок і несе відповідальність за своєчасне і правильне ведення документації, несвоєчасний і невірний облік матеріальних цінностей.
Наведеними доказами повністю доведена вина всіх підсудних у вчинених ними злочинах.
Аналізуючи зібрані та досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд вважає, що підсудний ОСОБА_4 вчинив злочин, передбачений ч. 3 ст. 191 КК України, оскільки вчинив розтрату та привласнення державних коштів, які були йому ввірені, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненим повторно.
Підсудні ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 кожний окремо, вчинили злочин, передбачений ч. 2 ст. 364 КК України, оскільки вони, будучи службовими особами, зловживаючи своїм службовим становищем, умисно, діючи в інтересах третіх осіб, використовуючи своє службове становище всупереч інтересам служби, спричинили охоронюваним законом, державним інтересам тяжкі наслідки.
Вони: ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 вчинили також, кожний окремо, злочин,передбачений ч. 2 ст. 366 КК України, оскільки будучи службовими особами, внесли до офіційних документів завідомо неправдиві відомості, інше підроблення документів, що спричинило тяжкі наслідки.
Як тяжкі наслідки суд враховує, що діями підсудних: ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 державним інтересам була заподіяна матеріальна шкода на суму більше ніж 179 тисяч гривень, а ОСОБА_4 - більше ніж на 231 тисяч гривень.
Підсудний ОСОБА_10 вчинив злочин, передбачений ч. 1 ст. 364 КК України, оскільки він, будучи службовою особою, зловживаючи своїм службовим становищем, умисно, діючи в інтересах третіх осіб, використовуючи своє службове становище всупереч інтересам служби, спричинив охоронюваним законом, державним інтересам істотну шкоду.
Істотна шкода полягає в тому, що саме підписанням та завірянням печаткою чистих аркушів паперу, а також зняттям готівки, було розтрачено державні кошти ДП “Волиньторф” у сумі 45 тисяч гривень, яка є істотною.
Він також вчинив злочин, передбачений ч. 1 ст. 366 КК України службове підроблення, тобто, будучи службовою особою, вніс до офіційних документів завідомо неправдиві відомості, підробив, а також склав і видав завідомо неправдиві документи.
При призначенні покарання суд враховує, що підсудний ОСОБА_4 вчинив три злочини, два із яких є тяжкими, а один злочин середньої тяжкості; підсудні: ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9, кожний окремо, вчинили по два злочини, один із яких є тяжким, а другий середньої тяжкості, а підсудний ОСОБА_10 вчинив два злочини невеликої тяжкості.
Разом з тим суд приймає до уваги дані про особу кожного підсудного: позитивні характеристики підсудних ОСОБА_6 за місцем проживання, а ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 за місцем проживання і роботи, негативну характеристику ОСОБА_4 за місцем роботи; що всі підсудні, крім ОСОБА_5, вперше притягуються до кримінальної відповідальності, а останній раніше судимий і відбуває покарання в місцях позбавлення волі; знаходження на утриманні і вихованні у ОСОБА_5 та ОСОБА_10 по одній, а у ОСОБА_7 та ОСОБА_9 по двоє неповнолітніх дітей; пенсійний вік ОСОБА_6; що вона, ОСОБА_9, і ОСОБА_8 є потерпілими внаслідок Чорнобильської катастрофи, знаходження на утриманні ОСОБА_4 батьків похилого віку та їх стан здоров”я, що ОСОБА_10, будучи працездатним, не займається суспільно корисною працею.
До обставин, які пом”якшують покарання підсудних: ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_10 та ОСОБА_9 суд відносить щире каяття і сприяння розкриттю злочину, щодо ОСОБА_4 і ОСОБА_10 добровільне часткове відшкодування заподіяної шкоди.
Обставин справи, які обтяжують покарання підсудних: ОСОБА_4,ОСОБА_10, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 суд не вбачає, як обтяжуючу покарання обставину щодо ОСОБА_5 суд враховує вчинення ним злочину повторно та рецидив злочинів.
Суд також приймає до уваги конкретні обставини справи, зокрема, що ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 злочини вчинили, будучи в службовій залежності від ОСОБА_4 та інших посадових осіб підприємства, які схилили їх своїми діями до вчинення злочинів.
Виходячи із наведеного, суд вважає що виправлення і запобігання вчиненню нових злочинів як самими підсудними, крім ОСОБА_5, так і іншими особами можливе без ізоляції їх від суспільства шляхом обрання покарання: ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 у виді позбавлення волі, а ОСОБА_10, у виді обмеження волі в межах санкції статтей, по яких вони притягуються до кримінальної відповідальності. Щодо ОСОБА_5, покарання йому слід призначити пов'язане з ізоляцією від суспільства у виді позбавлення волі в межах санкції статтей, по яких він притягуються до кримінальної відповідальності.
Всіх підсудних суд вважає за доцільне позбавити права займати певні посади, які вони займали і якими зловживали з метою вчинення злочинів, в межах строку, який передбачений цими статтями.
У зв'язку з тим, що ОСОБА_4, ОСОБА_10, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 призначається покарання без ізоляції від суспільства, то міру запобіжного заходу їм всім до вступу вироку в законну силу належить залишити попередню підписку про невиїзд з постійного місця проживання. Підсудному ОСОБА_5 міру запобіжного заходу тримання під вартою також належить залишити попередньою, оскільки йому призначається покарання пов'язане з ізоляцією від суспільства.
Ковельським міжрайонним прокурором в інтересах держави в особі Державного підприємства “Волиньторф” пред'явленого два позови один про стягнення в його користь з ОСОБА_4 42 200 гривень, ОСОБА_4 і ОСОБА_10 солідарно 45 тисяч гривень (ці позовні вимоги уточнені і змінені в судовому засіданні), а другий про стягнення з ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 179 556 гривень 22 копійки.
Підсудні ОСОБА_4 і ОСОБА_10 дані позовні вимоги визнали повністю і не заперечують про стягнення із них і інших відповідачів даних сум грошей на користь ДП “Волиньторф”.
Даказами, які досліджені судом і покладені в основу обвинувачення підсудним, доведено, що шкоду позивачу заподіяно злочинними діями всіх підсудних, але їх роль у цьому була різною. Основна роль в цьому належала підсудному ОСОБА_4 Роль підсудних
ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 у заподіянні матеріальної шкоди підприємству була не значною, вони намагалися діяти не в інтересах третіх осіб, а в інтересах самого підприємства, але під обманчивим впливом підсудного ОСОБА_4, від якого залежали по службі, стали причетними до її спричинення. З цих міркувань і з врахуванням їх матеріального становища вони повинні нести матеріальну відповідальність перед позивачем не в значній сумі, в розмірі 2 000 гривень з кожного.
Матеріальну шкоду ДП “Волиньторф” на суму 42 200 гривень спричинено одноосібно самим ОСОБА_4, а тому ця сума підлягає стягненню лише з нього. Матеріальну шкоду на суму 45 000 гривень позивачу заподіяно солідарними діями ОСОБА_4 і ОСОБА_10, а тому вона підлягає стягненню із них в солідарному порядку. Решта сума позову 179 556 гривень 22 копійок за мінусом 8 000 гривень, які підлягають стягненню з ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 належить в дольовому порядку стягнути з ОСОБА_5 та ОСОБА_4, але в більшій частці з останнього.
Виходячи із наведеного, суд вважає за доцільне стягнути на користь ДП “Волиньторф” у відшкодування, заподіяної злочинними діями матеріальної шкоди, з ОСОБА_4 131 748 гривень 22 копійок, ОСОБА_5 - 80 000 гривень, солідарно з ОСОБА_4 і ОСОБА_10 45 000 гривень та з ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 з кожного окремо по 2 000 гривень.
Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд, -
П Р И С У Д И В:
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 191, ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 366 КК України, призначивши покарання:
за ч. 3 ст. 191 КК України - 4 (чотири) роки позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади пов'язані із здійсненням адміністративно розпорядчих і організаційно господарських функцій на строк 2 (два) роки;
за ч. 2 ст. 364 КК України 4 - (чотири) роки позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади пов'язані із здійсненням адміністративно розпорядчих і організаційно господарських функцій на строк 2 (два) роки;
за ч. 2 ст. 366 КК України - 2 (два) роки позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади пов'язані із здійсненням адміністративно розпорядчих і організаційно господарських функцій на строк 2 (два) роки;
На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом часткового складання призначених покарань остаточним покаранням ОСОБА_4 визначити 4 (чотири) роки 6 (шість) місяців позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади пов'язані із здійсненням адміністративно розпорядчих і організаційно господарських функцій на строк 3(три) роки.
На підставі ст. 75 КК України засудженого ОСОБА_4 від відбування призначеного йому покарання у виді позбавлення волі звільнити з випробуванням, якщо він протягом 3 (трьох) років іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.
На підставі ст. 76 КК України зобовязати засудженого ОСОБА_4 не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти її про зміну місця проживання і роботи, періодично зявлятися до неї для реєстрації.
ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 366 КК України, призначивши покарання:
за ч. 2 ст. 364 КК України - 3 (три) роки 6 (шість) місяців позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади пов'язані із здійсненням адміністративно розпорядчих і організаційно господарських функцій на строк 2 (два) роки;
за ч. 2 ст. 366 КК України - 2 (два) роки позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади пов'язані із здійсненням адміністративно розпорядчих і організаційно господарських функцій на строк 2 (два) роки;
На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом часткового складання призначених покарань остаточним покаранням ОСОБА_5 визначити 4 (чотири) роки позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади пов'язані із здійсненням адміністративно розпорядчих і організаційно господарських функцій на строк 3(три) роки.
На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків шляхом часткового - 1 (один) рік 6 (шість) місяців позбавлення волі приєднати невідбуту частину покарання за вироком Ковельського міськрайонного суду Волинської області і остаточним покаранням ОСОБА_4 визначити 5 (п'ять) років 6 (шість) місяців позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади пов'язані із здійсненням адміністративно розпорядчих і організаційно господарських функцій на строк 3(три) роки.
ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 визнати винними у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 366 КК України, призначивши покарання:
ОСОБА_6 за ч. 2 ст. 364 КК України - 3 (три) роки позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади пов'язані із здійсненням функцій по веденню бухгалтерського обліку на строк 2 (два) роки;
за ч. 2 ст. 366 КК України - 2 (два) роки позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади пов'язані із здійсненням функцій по веденню бухгалтерського обліку на строк 2 (два) роки;
На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим остаточним покаранням ОСОБА_6 визначити 3 (три) роки позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади пов'язані із здійсненням функцій по веденню бухгалтерського обліку на строк 2 (два) роки;
ОСОБА_7 за ч. 2 ст. 364 КК України - 3 (три) роки позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади пов'язані із здійсненням організаційно - розпорядчих функцій на строк 2 (два) роки;
за ч. 2 ст. 366 КК України - 2 (два) роки позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади пов'язані із здійсненням організаційно - розпорядчих функцій на строк 2 (два) роки;
На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим остаточним покаранням ОСОБА_7 визначити 3 (три) роки позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади пов'язані із здійсненням організаційно - розпорядчих функцій на строк 2 (два) роки;
ОСОБА_8 за ч. 2 ст. 364 КК України - 3 (три) роки позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади пов'язані із зберіганням, відпуском та обліком товаро матеріальних цінностей на строк 2 (два) роки;
за ч. 2 ст. 366 КК України - 2 (два) роки позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади пов'язані із зберіганням, відпуском та обліком товаро матеріальних цінностей на строк 2 (два) роки;
На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим остаточним покаранням ОСОБА_8 визначити 3 (три) роки позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади пов'язані із зберіганням, відпуском та обліком товаро матеріальних цінностей на строк 2 (два) роки;
ОСОБА_9 за ч. 2 ст. 364 КК України - 3 (три) роки позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади пов'язані із здійсненням функцій по веденню бухгалтерського обліку на строк 2 (два) роки;
за ч. 2 ст. 366 КК України - 2 (два) роки позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади пов'язані із здійсненням функцій по веденню бухгалтерського обліку на строк 2 (два) роки;
На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим остаточним покаранням ОСОБА_9 визначити 3 (три) роки позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади пов'язані із здійсненням функцій по веденню бухгалтерського обліку на строк 2 (два) роки;
ОСОБА_10 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 364, ч. 1 ст. 366 КК України, призначивши покарання:
за ч. 1 ст. 364 КК України 2 (два) роки обмеження волі з позбавленням права обіймати посади пов'язані із здійсненням адміністративно розпорядчих і організаційно господарських функцій на строк 2 (два) роки;
за ч. 1 ст. 366 КК України - 1 (один) рік обмеження волі з позбавленням права обіймати посади пов'язані із здійсненням адміністративно розпорядчих і організаційно господарських функцій на строк 2 (два) роки;
На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим остаточним покаранням ОСОБА_10 визначити 2 (два) роки обмеження волі з позбавленням права обіймати посади пов'язані із здійсненням адміністративно розпорядчих і організаційно господарських функцій на строк 2 (два) роки;
На підставі ст. 75 КК України засуджених: ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_10 та ОСОБА_9 від відбування призначеного їм покарання у виді позбавлення волі звільнити з випробуванням, якщо вони протягом 1 (одного) року іспитового строку не вчинять нового злочину і виконають покладені на них обов'язки.
На підставі ст. 76 КК України зобовязати засуджених: ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_10 та ОСОБА_9 не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти її про зміну місця проживання і роботи, періодично зявлятися до неї для реєстрації.
Міру запобіжного заходу засудженим: ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_10 та ОСОБА_9 до вступу вироку в законну силу залишити попередню підписку про невиїзд з постійного місця проживання і строк покарання рахувати з моменту приведення вироку до виконання.
Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_5 залишити попередню тримання під вартою
Строк покарання ОСОБА_5 рахувати з часу затримання, тобто з 24 квітня 2009 року.
Позови прокурора в інтересах ДП «Волиньторф» задовольнити.
С тягнути на користь ДП “Волиньторф” у відшкодування матеріальної шкоди з: ОСОБА_4 131 748 гривень 22 копійок, ОСОБА_5 - 80 000 гривень, солідарно з ОСОБА_4 і ОСОБА_10 45 000 гривень та з ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 з кожного окремо по 2 000 гривень.
На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Волинської області через Маневицький районний суд протягом п”ятнадцяти діб з моменту його проголошення засудженим ОСОБА_5 протягом такого ж строку з моменту отримання копії цього вироку.
Суддя:
| Суд | Маневицький районний суд Волинської області |
| Дата ухвалення рішення | 13.04.2010 |
| Оприлюднено | 15.12.2022 |
| Номер документу | 10848265 |
| Судочинство | Кримінальне |
Судовий реєстр по справі —1-1
Ухвала від 12.09.2023
Кримінальне
Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області
Порошина О. О.
'/%3e%3cpath d='M13.07 23.33c-.52 0-.43-.19-.61-.69l-1.53-5.01 11.74-6.96' fill='%23c8daea'/%3e%3cpath d='M13.07 23.33c.4 0 .57-.18.8-.4.14-.13.85-.83 2.13-2.07l-2.66-1.61' fill='%23a9c9dd'/%3e%3cpath d='M13.34 19.25c3.87 2.86 6.02 4.45 6.45 4.77.73.4 1.26.19 1.45-.68.26-1.24 2.36-11.14 2.62-12.37.27-1.08-.41-1.57-1.11-1.25-1.54.59-13.87 5.35-15.42 5.94-1.05.43-1.04 1.01-.19 1.27.27.09 1.59.5 3.96 1.24 5.49-3.47 8.54-5.39 9.15-5.78.44-.26.83-.12.51.17' fill='url(%23b)'/%3e%3c/svg%3e){kind=small}
 --%3e%3c!DOCTYPE svg PUBLIC '-//W3C//DTD SVG 1.1//EN' 'http://www.w3.org/Graphics/SVG/1.1/DTD/svg11.dtd'%3e%3csvg version='1.1' id='US_UK_Download_on_the' xmlns='http://www.w3.org/2000/svg' xmlns:xlink='http://www.w3.org/1999/xlink' x='0px' y='0px' width='135px' height='40px' viewBox='0 0 135 40' enable-background='new 0 0 135 40' xml:space='preserve'%3e%3cg%3e %3cpath fill='%23A6A6A6' d='M130.197%2c40H4.729C2.122%2c40%2c0%2c37.872%2c0%2c35.267V4.726C0%2c2.12%2c2.122%2c0%2c4.729%2c0h125.468 C132.803%2c0%2c135%2c2.12%2c135%2c4.726v30.541C135%2c37.872%2c132.803%2c40%2c130.197%2c40L130.197%2c40z'/%3e %3cpath d='M134.032%2c35.268c0%2c2.116-1.714%2c3.83-3.834%2c3.83H4.729c-2.119%2c0-3.839-1.714-3.839-3.83V4.725 c0-2.115%2c1.72-3.835%2c3.839-3.835h125.468c2.121%2c0%2c3.834%2c1.72%2c3.834%2c3.835L134.032%2c35.268L134.032%2c35.268z'/%3e %3cg%3e %3cg%3e %3cpath fill='white' d='M30.128%2c19.784c-0.029-3.223%2c2.639-4.791%2c2.761-4.864c-1.511-2.203-3.853-2.504-4.676-2.528 c-1.967-0.207-3.875%2c1.177-4.877%2c1.177c-1.022%2c0-2.565-1.157-4.228-1.123c-2.14%2c0.033-4.142%2c1.272-5.24%2c3.196 c-2.266%2c3.923-0.576%2c9.688%2c1.595%2c12.859c1.086%2c1.553%2c2.355%2c3.287%2c4.016%2c3.226c1.625-0.067%2c2.232-1.036%2c4.193-1.036 c1.943%2c0%2c2.513%2c1.036%2c4.207%2c0.997c1.744-0.028%2c2.842-1.56%2c3.89-3.127c1.255-1.78%2c1.759-3.533%2c1.779-3.623 C33.507%2c24.924%2c30.161%2c23.647%2c30.128%2c19.784z'/%3e %3cpath fill='white' d='M26.928%2c10.306c0.874-1.093%2c1.472-2.58%2c1.306-4.089c-1.265%2c0.056-2.847%2c0.875-3.758%2c1.944 c-0.806%2c0.942-1.526%2c2.486-1.34%2c3.938C24.557%2c12.205%2c26.016%2c11.382%2c26.928%2c10.306z'/%3e %3c/g%3e %3c/g%3e %3cg%3e %3cpath fill='white' d='M53.645%2c31.504h-2.271l-1.244-3.909h-4.324l-1.185%2c3.909h-2.211l4.284-13.308h2.646L53.645%2c31.504z M49.755%2c25.955L48.63%2c22.48c-0.119-0.355-0.342-1.191-0.671-2.507h-0.04c-0.131%2c0.566-0.342%2c1.402-0.632%2c2.507l-1.105%2c3.475 H49.755z'/%3e %3cpath fill='white' d='M64.662%2c26.588c0%2c1.632-0.441%2c2.922-1.323%2c3.869c-0.79%2c0.843-1.771%2c1.264-2.942%2c1.264 c-1.264%2c0-2.172-0.454-2.725-1.362h-0.04v5.055h-2.132V25.067c0-1.026-0.027-2.079-0.079-3.159h1.875l0.119%2c1.521h0.04 c0.711-1.146%2c1.79-1.718%2c3.238-1.718c1.132%2c0%2c2.077%2c0.447%2c2.833%2c1.342C64.284%2c23.949%2c64.662%2c25.127%2c64.662%2c26.588z M62.49%2c26.666 c0-0.934-0.21-1.704-0.632-2.31c-0.461-0.632-1.08-0.948-1.856-0.948c-0.526%2c0-1.004%2c0.176-1.431%2c0.523 c-0.428%2c0.35-0.708%2c0.807-0.839%2c1.373c-0.066%2c0.264-0.099%2c0.48-0.099%2c0.65v1.6c0%2c0.698%2c0.214%2c1.287%2c0.642%2c1.768 s0.984%2c0.721%2c1.668%2c0.721c0.803%2c0%2c1.428-0.31%2c1.875-0.928C62.266%2c28.496%2c62.49%2c27.68%2c62.49%2c26.666z'/%3e %3cpath fill='white' d='M75.699%2c26.588c0%2c1.632-0.441%2c2.922-1.324%2c3.869c-0.789%2c0.843-1.77%2c1.264-2.941%2c1.264 c-1.264%2c0-2.172-0.454-2.724-1.362H68.67v5.055h-2.132V25.067c0-1.026-0.027-2.079-0.079-3.159h1.875l0.119%2c1.521h0.04 c0.71-1.146%2c1.789-1.718%2c3.238-1.718c1.131%2c0%2c2.076%2c0.447%2c2.834%2c1.342C75.32%2c23.949%2c75.699%2c25.127%2c75.699%2c26.588z M73.527%2c26.666 c0-0.934-0.211-1.704-0.633-2.31c-0.461-0.632-1.078-0.948-1.855-0.948c-0.527%2c0-1.004%2c0.176-1.432%2c0.523 c-0.428%2c0.35-0.707%2c0.807-0.838%2c1.373c-0.065%2c0.264-0.099%2c0.48-0.099%2c0.65v1.6c0%2c0.698%2c0.214%2c1.287%2c0.64%2c1.768 c0.428%2c0.48%2c0.984%2c0.721%2c1.67%2c0.721c0.803%2c0%2c1.428-0.31%2c1.875-0.928C73.303%2c28.496%2c73.527%2c27.68%2c73.527%2c26.666z'/%3e %3cpath fill='white' d='M88.039%2c27.772c0%2c1.132-0.393%2c2.053-1.182%2c2.764c-0.867%2c0.777-2.074%2c1.165-3.625%2c1.165 c-1.432%2c0-2.58-0.276-3.449-0.829l0.494-1.777c0.936%2c0.566%2c1.963%2c0.85%2c3.082%2c0.85c0.803%2c0%2c1.428-0.182%2c1.877-0.544 c0.447-0.362%2c0.67-0.848%2c0.67-1.454c0-0.54-0.184-0.995-0.553-1.364c-0.367-0.369-0.98-0.712-1.836-1.029 c-2.33-0.869-3.494-2.142-3.494-3.816c0-1.094%2c0.408-1.991%2c1.225-2.689c0.814-0.699%2c1.9-1.048%2c3.258-1.048 c1.211%2c0%2c2.217%2c0.211%2c3.02%2c0.632l-0.533%2c1.738c-0.75-0.408-1.598-0.612-2.547-0.612c-0.75%2c0-1.336%2c0.185-1.756%2c0.553 c-0.355%2c0.329-0.533%2c0.73-0.533%2c1.205c0%2c0.526%2c0.203%2c0.961%2c0.611%2c1.303c0.355%2c0.316%2c1%2c0.658%2c1.936%2c1.027 c1.145%2c0.461%2c1.986%2c1%2c2.527%2c1.618C87.77%2c26.081%2c88.039%2c26.852%2c88.039%2c27.772z'/%3e %3cpath fill='white' d='M95.088%2c23.508h-2.35v4.659c0%2c1.185%2c0.414%2c1.777%2c1.244%2c1.777c0.381%2c0%2c0.697-0.033%2c0.947-0.099l0.059%2c1.619 c-0.42%2c0.157-0.973%2c0.236-1.658%2c0.236c-0.842%2c0-1.5-0.257-1.975-0.77c-0.473-0.514-0.711-1.376-0.711-2.587v-4.837h-1.4v-1.6h1.4 v-1.757l2.094-0.632v2.389h2.35V23.508z'/%3e %3cpath fill='white' d='M105.691%2c26.627c0%2c1.475-0.422%2c2.686-1.264%2c3.633c-0.883%2c0.975-2.055%2c1.461-3.516%2c1.461 c-1.408%2c0-2.529-0.467-3.365-1.401s-1.254-2.113-1.254-3.534c0-1.487%2c0.43-2.705%2c1.293-3.652c0.861-0.948%2c2.023-1.422%2c3.484-1.422 c1.408%2c0%2c2.541%2c0.467%2c3.396%2c1.402C105.283%2c24.021%2c105.691%2c25.192%2c105.691%2c26.627z M103.479%2c26.696 c0-0.885-0.189-1.644-0.572-2.277c-0.447-0.766-1.086-1.148-1.914-1.148c-0.857%2c0-1.508%2c0.383-1.955%2c1.148 c-0.383%2c0.634-0.572%2c1.405-0.572%2c2.317c0%2c0.885%2c0.189%2c1.644%2c0.572%2c2.276c0.461%2c0.766%2c1.105%2c1.148%2c1.936%2c1.148 c0.814%2c0%2c1.453-0.39%2c1.914-1.168C103.281%2c28.347%2c103.479%2c27.58%2c103.479%2c26.696z'/%3e %3cpath fill='white' d='M112.621%2c23.783c-0.211-0.039-0.436-0.059-0.672-0.059c-0.75%2c0-1.33%2c0.283-1.738%2c0.85 c-0.355%2c0.5-0.533%2c1.132-0.533%2c1.895v5.035h-2.131l0.02-6.574c0-1.106-0.027-2.113-0.08-3.021h1.857l0.078%2c1.836h0.059 c0.225-0.631%2c0.58-1.139%2c1.066-1.52c0.475-0.343%2c0.988-0.514%2c1.541-0.514c0.197%2c0%2c0.375%2c0.014%2c0.533%2c0.039V23.783z'/%3e %3cpath fill='white' d='M122.156%2c26.252c0%2c0.382-0.025%2c0.704-0.078%2c0.967h-6.396c0.025%2c0.948%2c0.334%2c1.673%2c0.928%2c2.173 c0.539%2c0.447%2c1.236%2c0.671%2c2.092%2c0.671c0.947%2c0%2c1.811-0.151%2c2.588-0.454l0.334%2c1.48c-0.908%2c0.396-1.98%2c0.593-3.217%2c0.593 c-1.488%2c0-2.656-0.438-3.506-1.313c-0.848-0.875-1.273-2.05-1.273-3.524c0-1.447%2c0.395-2.652%2c1.186-3.613 c0.828-1.026%2c1.947-1.539%2c3.355-1.539c1.383%2c0%2c2.43%2c0.513%2c3.141%2c1.539C121.873%2c24.047%2c122.156%2c25.055%2c122.156%2c26.252z M120.123%2c25.699c0.014-0.632-0.125-1.178-0.414-1.639c-0.369-0.593-0.936-0.889-1.699-0.889c-0.697%2c0-1.264%2c0.289-1.697%2c0.869 c-0.355%2c0.461-0.566%2c1.014-0.631%2c1.658H120.123z'/%3e %3c/g%3e %3cg%3e %3cg%3e %3cpath fill='white' d='M49.05%2c10.009c0%2c1.177-0.353%2c2.063-1.058%2c2.658c-0.653%2c0.549-1.581%2c0.824-2.783%2c0.824 c-0.596%2c0-1.106-0.026-1.533-0.078V6.982c0.557-0.09%2c1.157-0.136%2c1.805-0.136c1.145%2c0%2c2.008%2c0.249%2c2.59%2c0.747 C48.723%2c8.156%2c49.05%2c8.961%2c49.05%2c10.009z M47.945%2c10.038c0-0.763-0.202-1.348-0.606-1.756c-0.404-0.407-0.994-0.611-1.771-0.611 c-0.33%2c0-0.611%2c0.022-0.844%2c0.068v4.889c0.129%2c0.02%2c0.365%2c0.029%2c0.708%2c0.029c0.802%2c0%2c1.421-0.223%2c1.857-0.669 S47.945%2c10.892%2c47.945%2c10.038z'/%3e %3cpath fill='white' d='M54.909%2c11.037c0%2c0.725-0.207%2c1.319-0.621%2c1.785c-0.434%2c0.479-1.009%2c0.718-1.727%2c0.718 c-0.692%2c0-1.243-0.229-1.654-0.689c-0.41-0.459-0.615-1.038-0.615-1.736c0-0.73%2c0.211-1.329%2c0.635-1.794s0.994-0.698%2c1.712-0.698 c0.692%2c0%2c1.248%2c0.229%2c1.669%2c0.688C54.708%2c9.757%2c54.909%2c10.333%2c54.909%2c11.037z M53.822%2c11.071c0-0.435-0.094-0.808-0.281-1.119 c-0.22-0.376-0.533-0.564-0.94-0.564c-0.421%2c0-0.741%2c0.188-0.961%2c0.564c-0.188%2c0.311-0.281%2c0.69-0.281%2c1.138 c0%2c0.435%2c0.094%2c0.808%2c0.281%2c1.119c0.227%2c0.376%2c0.543%2c0.564%2c0.951%2c0.564c0.4%2c0%2c0.714-0.191%2c0.94-0.574 C53.725%2c11.882%2c53.822%2c11.506%2c53.822%2c11.071z'/%3e %3cpath fill='white' d='M62.765%2c8.719l-1.475%2c4.714h-0.96l-0.611-2.047c-0.155-0.511-0.281-1.019-0.379-1.523h-0.019 c-0.091%2c0.518-0.217%2c1.025-0.379%2c1.523l-0.649%2c2.047h-0.971l-1.387-4.714h1.077l0.533%2c2.241c0.129%2c0.53%2c0.235%2c1.035%2c0.32%2c1.513 h0.019c0.078-0.394%2c0.207-0.896%2c0.389-1.503l0.669-2.25h0.854l0.641%2c2.202c0.155%2c0.537%2c0.281%2c1.054%2c0.378%2c1.552h0.029 c0.071-0.485%2c0.178-1.002%2c0.32-1.552l0.572-2.202H62.765z'/%3e %3cpath fill='white' d='M68.198%2c13.433H67.15v-2.7c0-0.832-0.316-1.248-0.95-1.248c-0.311%2c0-0.562%2c0.114-0.757%2c0.343 c-0.193%2c0.229-0.291%2c0.499-0.291%2c0.808v2.796h-1.048v-3.366c0-0.414-0.013-0.863-0.038-1.349h0.921l0.049%2c0.737h0.029 c0.122-0.229%2c0.304-0.418%2c0.543-0.569c0.284-0.176%2c0.602-0.265%2c0.95-0.265c0.44%2c0%2c0.806%2c0.142%2c1.097%2c0.427 c0.362%2c0.349%2c0.543%2c0.87%2c0.543%2c1.562V13.433z'/%3e %3cpath fill='white' d='M71.088%2c13.433h-1.047V6.556h1.047V13.433z'/%3e %3cpath fill='white' d='M77.258%2c11.037c0%2c0.725-0.207%2c1.319-0.621%2c1.785c-0.434%2c0.479-1.01%2c0.718-1.727%2c0.718 c-0.693%2c0-1.244-0.229-1.654-0.689c-0.41-0.459-0.615-1.038-0.615-1.736c0-0.73%2c0.211-1.329%2c0.635-1.794s0.994-0.698%2c1.711-0.698 c0.693%2c0%2c1.248%2c0.229%2c1.67%2c0.688C77.057%2c9.757%2c77.258%2c10.333%2c77.258%2c11.037z M76.17%2c11.071c0-0.435-0.094-0.808-0.281-1.119 c-0.219-0.376-0.533-0.564-0.939-0.564c-0.422%2c0-0.742%2c0.188-0.961%2c0.564c-0.188%2c0.311-0.281%2c0.69-0.281%2c1.138 c0%2c0.435%2c0.094%2c0.808%2c0.281%2c1.119c0.227%2c0.376%2c0.543%2c0.564%2c0.951%2c0.564c0.4%2c0%2c0.713-0.191%2c0.939-0.574 C76.074%2c11.882%2c76.17%2c11.506%2c76.17%2c11.071z'/%3e %3cpath fill='white' d='M82.33%2c13.433h-0.941l-0.078-0.543h-0.029c-0.322%2c0.433-0.781%2c0.65-1.377%2c0.65 c-0.445%2c0-0.805-0.143-1.076-0.427c-0.246-0.258-0.369-0.579-0.369-0.96c0-0.576%2c0.24-1.015%2c0.723-1.319 c0.482-0.304%2c1.16-0.453%2c2.033-0.446V10.3c0-0.621-0.326-0.931-0.979-0.931c-0.465%2c0-0.875%2c0.117-1.229%2c0.349l-0.213-0.688 c0.438-0.271%2c0.979-0.407%2c1.617-0.407c1.232%2c0%2c1.85%2c0.65%2c1.85%2c1.95v1.736C82.262%2c12.78%2c82.285%2c13.155%2c82.33%2c13.433z M81.242%2c11.813v-0.727c-1.156-0.02-1.734%2c0.297-1.734%2c0.95c0%2c0.246%2c0.066%2c0.43%2c0.201%2c0.553c0.135%2c0.123%2c0.307%2c0.184%2c0.512%2c0.184 c0.23%2c0%2c0.445-0.073%2c0.641-0.218c0.197-0.146%2c0.318-0.331%2c0.363-0.558C81.236%2c11.946%2c81.242%2c11.884%2c81.242%2c11.813z'/%3e %3cpath fill='white' d='M88.285%2c13.433h-0.93l-0.049-0.757h-0.029c-0.297%2c0.576-0.803%2c0.864-1.514%2c0.864 c-0.568%2c0-1.041-0.223-1.416-0.669s-0.562-1.025-0.562-1.736c0-0.763%2c0.203-1.381%2c0.611-1.853c0.395-0.44%2c0.879-0.66%2c1.455-0.66 c0.633%2c0%2c1.076%2c0.213%2c1.328%2c0.64h0.02V6.556h1.049v5.607C88.248%2c12.622%2c88.26%2c13.045%2c88.285%2c13.433z M87.199%2c11.445v-0.786 c0-0.136-0.01-0.246-0.029-0.33c-0.059-0.252-0.186-0.464-0.379-0.635c-0.195-0.171-0.43-0.257-0.701-0.257 c-0.391%2c0-0.697%2c0.155-0.922%2c0.466c-0.223%2c0.311-0.336%2c0.708-0.336%2c1.193c0%2c0.466%2c0.107%2c0.844%2c0.322%2c1.135 c0.227%2c0.31%2c0.533%2c0.465%2c0.916%2c0.465c0.344%2c0%2c0.619-0.129%2c0.828-0.388C87.1%2c12.069%2c87.199%2c11.781%2c87.199%2c11.445z'/%3e %3cpath fill='white' d='M97.248%2c11.037c0%2c0.725-0.207%2c1.319-0.621%2c1.785c-0.434%2c0.479-1.008%2c0.718-1.727%2c0.718 c-0.691%2c0-1.242-0.229-1.654-0.689c-0.41-0.459-0.615-1.038-0.615-1.736c0-0.73%2c0.211-1.329%2c0.635-1.794s0.994-0.698%2c1.713-0.698 c0.691%2c0%2c1.248%2c0.229%2c1.668%2c0.688C97.047%2c9.757%2c97.248%2c10.333%2c97.248%2c11.037z M96.162%2c11.071c0-0.435-0.094-0.808-0.281-1.119 c-0.221-0.376-0.533-0.564-0.941-0.564c-0.42%2c0-0.74%2c0.188-0.961%2c0.564c-0.188%2c0.311-0.281%2c0.69-0.281%2c1.138 c0%2c0.435%2c0.094%2c0.808%2c0.281%2c1.119c0.227%2c0.376%2c0.543%2c0.564%2c0.951%2c0.564c0.4%2c0%2c0.715-0.191%2c0.941-0.574 C96.064%2c11.882%2c96.162%2c11.506%2c96.162%2c11.071z'/%3e %3cpath fill='white' d='M102.883%2c13.433h-1.047v-2.7c0-0.832-0.316-1.248-0.951-1.248c-0.311%2c0-0.562%2c0.114-0.756%2c0.343 s-0.291%2c0.499-0.291%2c0.808v2.796h-1.049v-3.366c0-0.414-0.012-0.863-0.037-1.349h0.92l0.049%2c0.737h0.029 c0.123-0.229%2c0.305-0.418%2c0.543-0.569c0.285-0.176%2c0.602-0.265%2c0.951-0.265c0.439%2c0%2c0.805%2c0.142%2c1.096%2c0.427 c0.363%2c0.349%2c0.543%2c0.87%2c0.543%2c1.562V13.433z'/%3e %3cpath fill='white' d='M109.936%2c9.504h-1.154v2.29c0%2c0.582%2c0.205%2c0.873%2c0.611%2c0.873c0.188%2c0%2c0.344-0.016%2c0.467-0.049 l0.027%2c0.795c-0.207%2c0.078-0.479%2c0.117-0.814%2c0.117c-0.414%2c0-0.736-0.126-0.969-0.378c-0.234-0.252-0.35-0.676-0.35-1.271V9.504 h-0.689V8.719h0.689V7.855l1.027-0.31v1.173h1.154V9.504z'/%3e %3cpath fill='white' d='M115.484%2c13.433h-1.049v-2.68c0-0.845-0.316-1.268-0.949-1.268c-0.486%2c0-0.818%2c0.245-1%2c0.735 c-0.031%2c0.103-0.049%2c0.229-0.049%2c0.377v2.835h-1.047V6.556h1.047v2.841h0.02c0.33-0.517%2c0.803-0.775%2c1.416-0.775 c0.434%2c0%2c0.793%2c0.142%2c1.078%2c0.427c0.355%2c0.355%2c0.533%2c0.883%2c0.533%2c1.581V13.433z'/%3e %3cpath fill='white' d='M121.207%2c10.853c0%2c0.188-0.014%2c0.346-0.039%2c0.475h-3.143c0.014%2c0.466%2c0.164%2c0.821%2c0.455%2c1.067 c0.266%2c0.22%2c0.609%2c0.33%2c1.029%2c0.33c0.465%2c0%2c0.889-0.074%2c1.271-0.223l0.164%2c0.728c-0.447%2c0.194-0.973%2c0.291-1.582%2c0.291 c-0.73%2c0-1.305-0.215-1.721-0.645c-0.418-0.43-0.625-1.007-0.625-1.731c0-0.711%2c0.193-1.303%2c0.582-1.775 c0.406-0.504%2c0.955-0.756%2c1.648-0.756c0.678%2c0%2c1.193%2c0.252%2c1.541%2c0.756C121.068%2c9.77%2c121.207%2c10.265%2c121.207%2c10.853z M120.207%2c10.582c0.008-0.311-0.061-0.579-0.203-0.805c-0.182-0.291-0.459-0.437-0.834-0.437c-0.342%2c0-0.621%2c0.142-0.834%2c0.427 c-0.174%2c0.227-0.277%2c0.498-0.311%2c0.815H120.207z'/%3e %3c/g%3e %3c/g%3e%3c/g%3e%3c/svg%3e){kind=small}
' spreadMethod='pad' id='linearGradient50'%3e%3cstop style='stop-opacity:1%3bstop-color:%2300a0ff' offset='0' id='stop52' /%3e%3cstop style='stop-opacity:1%3bstop-color:%2300a1ff' offset='0.0066' id='stop54' /%3e%3cstop style='stop-opacity:1%3bstop-color:%2300beff' offset='0.2601' id='stop56' /%3e%3cstop style='stop-opacity:1%3bstop-color:%2300d2ff' offset='0.5122' id='stop58' /%3e%3cstop style='stop-opacity:1%3bstop-color:%2300dfff' offset='0.7604' id='stop60' /%3e%3cstop style='stop-opacity:1%3bstop-color:%2300e3ff' offset='1' id='stop62' /%3e%3c/linearGradient%3e%3clinearGradient x1='43.8344' y1='171.9986' x2='19.637501' y2='171.9986' gradientUnits='userSpaceOnUse' gradientTransform='matrix(0.8%2c0%2c0%2c-0.8%2c0%2c161.6)' spreadMethod='pad' id='linearGradient68'%3e%3cstop style='stop-opacity:1%3bstop-color:%23ffe000' offset='0' id='stop70' /%3e%3cstop style='stop-opacity:1%3bstop-color:%23ffbd00' offset='0.4087' id='stop72' /%3e%3cstop style='stop-opacity:1%3bstop-color:orange' offset='0.7754' id='stop74' /%3e%3cstop style='stop-opacity:1%3bstop-color:%23ff9c00' offset='1' id='stop76' /%3e%3c/linearGradient%3e%3clinearGradient x1='34.827' y1='169.7039' x2='12.0687' y2='146.9456' gradientUnits='userSpaceOnUse' gradientTransform='matrix(0.8%2c0%2c0%2c-0.8%2c0%2c161.6)' spreadMethod='pad' id='linearGradient82'%3e%3cstop style='stop-opacity:1%3bstop-color:%23ff3a44' offset='0' id='stop84' /%3e%3cstop style='stop-opacity:1%3bstop-color:%23c31162' offset='1' id='stop86' /%3e%3c/linearGradient%3e%3clinearGradient x1='17.2973' y1='191.82381' x2='27.4599' y2='181.6613' gradientUnits='userSpaceOnUse' gradientTransform='matrix(0.8%2c0%2c0%2c-0.8%2c0%2c161.6)' spreadMethod='pad' id='linearGradient92'%3e%3cstop style='stop-opacity:1%3bstop-color:%2332a071' offset='0' id='stop94' /%3e%3cstop style='stop-opacity:1%3bstop-color:%232da771' offset='0.0685' id='stop96' /%3e%3cstop style='stop-opacity:1%3bstop-color:%2315cf74' offset='0.4762' id='stop98' /%3e%3cstop style='stop-opacity:1%3bstop-color:%2306e775' offset='0.8009' id='stop100' /%3e%3cstop style='stop-opacity:1%3bstop-color:%2300f076' offset='1' id='stop102' /%3e%3c/linearGradient%3e%3cclipPath clipPathUnits='userSpaceOnUse' id='clipPath110'%3e%3cpath d='M 0%2c0 124%2c0 124%2c48 0%2c48 0%2c0 Z' id='path112' inkscape:connector-curvature='0' /%3e%3c/clipPath%3e%3cmask maskUnits='userSpaceOnUse' x='0' y='0' width='1' height='1' id='mask114'%3e%3cg id='g116'%3e%3cg clip-path='url(%23clipPath110)' id='g118'%3e%3cpath d='M 0%2c0 124%2c0 124%2c48 0%2c48 0%2c0 Z' style='fill:black%3bfill-opacity:0.2%3bfill-rule:nonzero%3bstroke:none' id='path120' inkscape:connector-curvature='0' /%3e%3c/g%3e%3c/g%3e%3c/mask%3e%3cclipPath clipPathUnits='userSpaceOnUse' id='clipPath126'%3e%3cpath d='M 0%2c0 124%2c0 124%2c48 0%2c48 0%2c0 Z' id='path128' inkscape:connector-curvature='0' /%3e%3c/clipPath%3e%3cclipPath clipPathUnits='userSpaceOnUse' id='clipPath130'%3e%3cpath d='M 0%2c0 124%2c0 124%2c48 0%2c48 0%2c0 Z' id='path132' inkscape:connector-curvature='0' /%3e%3c/clipPath%3e%3cpattern patternTransform='matrix(1%2c0%2c0%2c-1%2c0%2c48)' patternUnits='userSpaceOnUse' x='0' y='0' width='124' height='48' id='pattern134'%3e%3cg id='g136' /%3e%3cg id='g138'%3e%3cg clip-path='url(%23clipPath130)' id='g140'%3e%3cg id='g142'%3e%3cpath d='M 29.625%2c20.695 18.012%2c14.098 C 17.363%2c13.727 16.781%2c13.754 16.406%2c14.09 l -0.058%2c-0.063 0.058%2c-0.058 c 0.375%2c-0.336 0.957%2c-0.36 1.606%2c0.011 l 11.687%2c6.641 -0.074%2c0.074 z' style='fill:black%3bfill-opacity:1%3bfill-rule:nonzero%3bstroke:none' id='path144' /%3e%3c/g%3e%3c/g%3e%3c/g%3e%3c/pattern%3e%3cclipPath clipPathUnits='userSpaceOnUse' id='clipPath158'%3e%3cpath d='M 0%2c0 124%2c0 124%2c48 0%2c48 0%2c0 Z' id='path160' inkscape:connector-curvature='0' /%3e%3c/clipPath%3e%3cmask maskUnits='userSpaceOnUse' x='0' y='0' width='1' height='1' id='mask162'%3e%3cg id='g164'%3e%3cg clip-path='url(%23clipPath158)' id='g166'%3e%3cpath d='M 0%2c0 124%2c0 124%2c48 0%2c48 0%2c0 Z' style='fill:black%3bfill-opacity:0.12000002%3bfill-rule:nonzero%3bstroke:none' id='path168' inkscape:connector-curvature='0' /%3e%3c/g%3e%3c/g%3e%3c/mask%3e%3cclipPath clipPathUnits='userSpaceOnUse' id='clipPath174'%3e%3cpath d='M 0%2c0 124%2c0 124%2c48 0%2c48 0%2c0 Z' id='path176' inkscape:connector-curvature='0' /%3e%3c/clipPath%3e%3cclipPath clipPathUnits='userSpaceOnUse' id='clipPath178'%3e%3cpath d='M 0%2c0 124%2c0 124%2c48 0%2c48 0%2c0 Z' id='path180' inkscape:connector-curvature='0' /%3e%3c/clipPath%3e%3cpattern patternTransform='matrix(1%2c0%2c0%2c-1%2c0%2c48)' patternUnits='userSpaceOnUse' x='0' y='0' width='124' height='48' id='pattern182'%3e%3cg id='g184' /%3e%3cg id='g186'%3e%3cg clip-path='url(%23clipPath178)' id='g188'%3e%3cg id='g190'%3e%3cpath d='m 16.348%2c14.145 c -0.235%2c0.246 -0.371%2c0.628 -0.371%2c1.125 l 0%2c-0.118 c 0%2c-0.496 0.136%2c-0.879 0.371%2c-1.125 l 0.058%2c0.063 -0.058%2c0.055 z' style='fill:black%3bfill-opacity:1%3bfill-rule:nonzero%3bstroke:none' id='path192' /%3e%3c/g%3e%3c/g%3e%3c/g%3e%3c/pattern%3e%3cclipPath clipPathUnits='userSpaceOnUse' id='clipPath206'%3e%3cpath d='M 0%2c0 124%2c0 124%2c48 0%2c48 0%2c0 Z' id='path208' inkscape:connector-curvature='0' /%3e%3c/clipPath%3e%3cmask maskUnits='userSpaceOnUse' x='0' y='0' width='1' height='1' id='mask210'%3e%3cg id='g212'%3e%3cg clip-path='url(%23clipPath206)' id='g214'%3e%3cpath d='M 0%2c0 124%2c0 124%2c48 0%2c48 0%2c0 Z' style='fill:black%3bfill-opacity:0.12000002%3bfill-rule:nonzero%3bstroke:none' id='path216' inkscape:connector-curvature='0' /%3e%3c/g%3e%3c/g%3e%3c/mask%3e%3cclipPath clipPathUnits='userSpaceOnUse' id='clipPath222'%3e%3cpath d='M 0%2c0 124%2c0 124%2c48 0%2c48 0%2c0 Z' id='path224' inkscape:connector-curvature='0' /%3e%3c/clipPath%3e%3cclipPath clipPathUnits='userSpaceOnUse' id='clipPath226'%3e%3cpath d='M 0%2c0 124%2c0 124%2c48 0%2c48 0%2c0 Z' id='path228' inkscape:connector-curvature='0' /%3e%3c/clipPath%3e%3cpattern patternTransform='matrix(1%2c0%2c0%2c-1%2c0%2c48)' patternUnits='userSpaceOnUse' x='0' y='0' width='124' height='48' id='pattern230'%3e%3cg id='g232' /%3e%3cg id='g234'%3e%3cg clip-path='url(%23clipPath226)' id='g236'%3e%3cg id='g238'%3e%3cpath d='m 33.613%2c22.961 -3.988%2c-2.266 0.074%2c-0.074 3.914%2c2.223 c 0.559%2c0.316 0.836%2c0.734 0.836%2c1.156 -0.047%2c-0.379 -0.332%2c-0.75 -0.836%2c-1.039 z' style='fill:black%3bfill-opacity:1%3bfill-rule:nonzero%3bstroke:none' id='path240' /%3e%3c/g%3e%3c/g%3e%3c/g%3e%3c/pattern%3e%3cclipPath clipPathUnits='userSpaceOnUse' id='clipPath254'%3e%3cpath d='M 0%2c0 124%2c0 124%2c48 0%2c48 0%2c0 Z' id='path256' inkscape:connector-curvature='0' /%3e%3c/clipPath%3e%3cmask maskUnits='userSpaceOnUse' x='0' y='0' width='1' height='1' id='mask258'%3e%3cg id='g260'%3e%3cg clip-path='url(%23clipPath254)' id='g262'%3e%3cpath d='M 0%2c0 124%2c0 124%2c48 0%2c48 0%2c0 Z' style='fill:black%3bfill-opacity:0.25%3bfill-rule:nonzero%3bstroke:none' id='path264' inkscape:connector-curvature='0' /%3e%3c/g%3e%3c/g%3e%3c/mask%3e%3cclipPath clipPathUnits='userSpaceOnUse' id='clipPath270'%3e%3cpath d='M 0%2c0 124%2c0 124%2c48 0%2c48 0%2c0 Z' id='path272' inkscape:connector-curvature='0' /%3e%3c/clipPath%3e%3cclipPath clipPathUnits='userSpaceOnUse' id='clipPath274'%3e%3cpath d='M 0%2c0 124%2c0 124%2c48 0%2c48 0%2c0 Z' id='path276' inkscape:connector-curvature='0' /%3e%3c/clipPath%3e%3cpattern patternTransform='matrix(1%2c0%2c0%2c-1%2c0%2c48)' patternUnits='userSpaceOnUse' x='0' y='0' width='124' height='48' id='pattern278'%3e%3cg id='g280' /%3e%3cg id='g282'%3e%3cg clip-path='url(%23clipPath274)' id='g284'%3e%3cg id='g286'%3e%3cpath d='m 18.012%2c33.902 15.601%2c-8.863 c 0.508%2c-0.289 0.789%2c-0.66 0.836%2c-1.039 0%2c0.418 -0.277%2c0.836 -0.836%2c1.156 L 18.012%2c34.02 c -1.117%2c0.632 -2.035%2c0.105 -2.035%2c-1.176 l 0%2c-0.114 c 0%2c1.278 0.918%2c1.805 2.035%2c1.172 z' style='fill:white%3bfill-opacity:1%3bfill-rule:nonzero%3bstroke:none' id='path288' /%3e%3c/g%3e%3c/g%3e%3c/g%3e%3c/pattern%3e%3c/defs%3e%3csodipodi:namedview pagecolor='white' bordercolor='%23666666' borderopacity='1' objecttolerance='10' gridtolerance='10' guidetolerance='10' inkscape:pageopacity='0' inkscape:pageshadow='2' inkscape:window-width='1366' inkscape:window-height='705' id='namedview4' showgrid='false' inkscape:zoom='7.6276974' inkscape:cx='93.965168' inkscape:cy='29.61582' inkscape:window-x='-8' inkscape:window-y='-8' inkscape:window-maximized='1' inkscape:current-layer='g10' /%3e%3cg id='g10' inkscape:groupmode='layer' inkscape:label='google-play-badge' transform='matrix(1.25%2c0%2c0%2c-1.25%2c-9.4247625%2c49.85025)'%3e%3cg id='g12' transform='matrix(1.0023923%2c0%2c0%2c0.99072975%2c-0.29664807%2c0)'%3e%3cpath d='M 112%2c8 12%2c8 C 9.801%2c8 8%2c9.801 8%2c12 l 0%2c24 c 0%2c2.199 1.801%2c4 4%2c4 l 100%2c0 c 2.199%2c0 4%2c-1.801 4%2c-4 l 0%2c-24 c 0%2c-2.199 -1.801%2c-4 -4%2c-4 z' style='fill:black%3bfill-opacity:1%3bfill-rule:nonzero%3bstroke:none' id='path14' inkscape:connector-curvature='0' /%3e%3cpath d='m 112%2c39.359 c 1.852%2c0 3.359%2c-1.507 3.359%2c-3.359 l 0%2c-24 c 0%2c-1.852 -1.507%2c-3.359 -3.359%2c-3.359 l -100%2c0 c -1.852%2c0 -3.359%2c1.507 -3.359%2c3.359 l 0%2c24 c 0%2c1.852 1.507%2c3.359 3.359%2c3.359 l 100%2c0 M 112%2c40 12%2c40 C 9.801%2c40 8%2c38.199 8%2c36 L 8%2c12 C 8%2c9.801 9.801%2c8 12%2c8 l 100%2c0 c 2.199%2c0 4%2c1.801 4%2c4 l 0%2c24 c 0%2c2.199 -1.801%2c4 -4%2c4 z' style='fill:%23a6a6a6%3bfill-opacity:1%3bfill-rule:nonzero%3bstroke:none' id='path16' inkscape:connector-curvature='0' /%3e%3cg id='g18' transform='matrix(1%2c0%2c0%2c-1%2c0%2c48)'%3e%3cpath d='m 45.934%2c16.195 c 0%2c0.668 -0.2%2c1.203 -0.594%2c1.602 -0.453%2c0.473 -1.043%2c0.711 -1.766%2c0.711 -0.691%2c0 -1.281%2c-0.242 -1.765%2c-0.719 -0.485%2c-0.484 -0.727%2c-1.078 -0.727%2c-1.789 0%2c-0.711 0.242%2c-1.305 0.727%2c-1.785 0.484%2c-0.481 1.074%2c-0.723 1.765%2c-0.723 0.344%2c0 0.672%2c0.071 0.985%2c0.203 0.312%2c0.133 0.566%2c0.313 0.75%2c0.535 l -0.418%2c0.422 c -0.321%2c-0.379 -0.758%2c-0.566 -1.317%2c-0.566 -0.504%2c0 -0.941%2c0.176 -1.312%2c0.531 -0.367%2c0.356 -0.551%2c0.817 -0.551%2c1.383 0%2c0.566 0.184%2c1.031 0.551%2c1.387 0.371%2c0.351 0.808%2c0.531 1.312%2c0.531 0.535%2c0 0.985%2c-0.18 1.34%2c-0.535 0.234%2c-0.235 0.367%2c-0.559 0.402%2c-0.973 l -1.742%2c0 0%2c-0.578 2.324%2c0 c 0.028%2c0.125 0.036%2c0.246 0.036%2c0.363 z' style='fill:white%3bfill-opacity:1%3bfill-rule:nonzero%3bstroke:white%3bstroke-width:0.16%3bstroke-linecap:butt%3bstroke-linejoin:miter%3bstroke-miterlimit:10%3bstroke-dasharray:none%3bstroke-opacity:1' id='path20' inkscape:connector-curvature='0' /%3e%3c/g%3e%3cg id='g22' transform='matrix(1%2c0%2c0%2c-1%2c0%2c48)'%3e%3cpath d='m 49.621%2c14.191 -2.183%2c0 0%2c1.52 1.968%2c0 0%2c0.578 -1.968%2c0 0%2c1.52 2.183%2c0 0%2c0.589 -2.801%2c0 0%2c-4.796 2.801%2c0 0%2c0.589 z' style='fill:white%3bfill-opacity:1%3bfill-rule:nonzero%3bstroke:white%3bstroke-width:0.16%3bstroke-linecap:butt%3bstroke-linejoin:miter%3bstroke-miterlimit:10%3bstroke-dasharray:none%3bstroke-opacity:1' id='path24' inkscape:connector-curvature='0' /%3e%3c/g%3e%3cg id='g26' transform='matrix(1%2c0%2c0%2c-1%2c0%2c48)'%3e%3cpath d='m 52.223%2c18.398 -0.618%2c0 0%2c-4.207 -1.339%2c0 0%2c-0.589 3.297%2c0 0%2c0.589 -1.34%2c0 0%2c4.207 z' style='fill:white%3bfill-opacity:1%3bfill-rule:nonzero%3bstroke:white%3bstroke-width:0.16%3bstroke-linecap:butt%3bstroke-linejoin:miter%3bstroke-miterlimit:10%3bstroke-dasharray:none%3bstroke-opacity:1' id='path28' inkscape:connector-curvature='0' /%3e%3c/g%3e%3cg id='g30' transform='matrix(1%2c0%2c0%2c-1%2c0%2c48)'%3e%3cpath d='m 55.949%2c18.398 0%2c-4.796 0.617%2c0 0%2c4.796 -0.617%2c0 z' style='fill:white%3bfill-opacity:1%3bfill-rule:nonzero%3bstroke:white%3bstroke-width:0.16%3bstroke-linecap:butt%3bstroke-linejoin:miter%3bstroke-miterlimit:10%3bstroke-dasharray:none%3bstroke-opacity:1' id='path32' inkscape:connector-curvature='0' /%3e%3c/g%3e%3cg id='g34' transform='matrix(1%2c0%2c0%2c-1%2c0%2c48)'%3e%3cpath d='m 59.301%2c18.398 -0.613%2c0 0%2c-4.207 -1.344%2c0 0%2c-0.589 3.301%2c0 0%2c0.589 -1.344%2c0 0%2c4.207 z' style='fill:white%3bfill-opacity:1%3bfill-rule:nonzero%3bstroke:white%3bstroke-width:0.16%3bstroke-linecap:butt%3bstroke-linejoin:miter%3bstroke-miterlimit:10%3bstroke-dasharray:none%3bstroke-opacity:1' id='path36' inkscape:connector-curvature='0' /%3e%3c/g%3e%3cg id='g38' transform='matrix(1%2c0%2c0%2c-1%2c0%2c48)'%3e%3cpath d='m 66.887%2c17.781 c -0.473%2c0.485 -1.059%2c0.727 -1.758%2c0.727 -0.703%2c0 -1.289%2c-0.242 -1.762%2c-0.727 C 62.895%2c17.297 62.66%2c16.703 62.66%2c16 c 0%2c-0.703 0.235%2c-1.297 0.707%2c-1.781 0.473%2c-0.485 1.059%2c-0.727 1.762%2c-0.727 0.695%2c0 1.281%2c0.242 1.754%2c0.731 0.476%2c0.488 0.711%2c1.078 0.711%2c1.777 0%2c0.703 -0.235%2c1.297 -0.707%2c1.781 z m -3.063%2c-0.402 c 0.356%2c0.359 0.789%2c0.539 1.305%2c0.539 0.512%2c0 0.949%2c-0.18 1.301%2c-0.539 0.355%2c-0.359 0.535%2c-0.82 0.535%2c-1.379 0%2c-0.559 -0.18%2c-1.02 -0.535%2c-1.379 -0.352%2c-0.359 -0.789%2c-0.539 -1.301%2c-0.539 -0.516%2c0 -0.949%2c0.18 -1.305%2c0.539 -0.355%2c0.359 -0.535%2c0.82 -0.535%2c1.379 0%2c0.559 0.18%2c1.02 0.535%2c1.379 z' style='fill:white%3bfill-opacity:1%3bfill-rule:nonzero%3bstroke:white%3bstroke-width:0.16%3bstroke-linecap:butt%3bstroke-linejoin:miter%3bstroke-miterlimit:10%3bstroke-dasharray:none%3bstroke-opacity:1' id='path40' inkscape:connector-curvature='0' /%3e%3c/g%3e%3cg id='g42' transform='matrix(1%2c0%2c0%2c-1%2c0%2c48)'%3e%3cpath d='m 68.461%2c18.398 0%2c-4.796 0.75%2c0 2.332%2c3.73 0.027%2c0 -0.027%2c-0.922 0%2c-2.808 0.617%2c0 0%2c4.796 -0.644%2c0 -2.442%2c-3.914 -0.027%2c0 0.027%2c0.926 0%2c2.988 -0.613%2c0 z' style='fill:white%3bfill-opacity:1%3bfill-rule:nonzero%3bstroke:white%3bstroke-width:0.16%3bstroke-linecap:butt%3bstroke-linejoin:miter%3bstroke-miterlimit:10%3bstroke-dasharray:none%3bstroke-opacity:1' id='path44' inkscape:connector-curvature='0' /%3e%3c/g%3e%3cpath d='m 62.508%2c22.598 c -1.879%2c0 -3.414%2c-1.43 -3.414%2c-3.403 0%2c-1.957 1.535%2c-3.402 3.414%2c-3.402 1.883%2c0 3.418%2c1.445 3.418%2c3.402 0%2c1.973 -1.535%2c3.403 -3.418%2c3.403 z m 0%2c-5.465 c -1.031%2c0 -1.918%2c0.851 -1.918%2c2.062 0%2c1.227 0.887%2c2.063 1.918%2c2.063 1.031%2c0 1.922%2c-0.836 1.922%2c-2.063 0%2c-1.211 -0.891%2c-2.062 -1.922%2c-2.062 z m -7.449%2c5.465 c -1.883%2c0 -3.414%2c-1.43 -3.414%2c-3.403 0%2c-1.957 1.531%2c-3.402 3.414%2c-3.402 1.882%2c0 3.414%2c1.445 3.414%2c3.402 0%2c1.973 -1.532%2c3.403 -3.414%2c3.403 z m 0%2c-5.465 c -1.032%2c0 -1.922%2c0.851 -1.922%2c2.062 0%2c1.227 0.89%2c2.063 1.922%2c2.063 1.031%2c0 1.918%2c-0.836 1.918%2c-2.063 0%2c-1.211 -0.887%2c-2.062 -1.918%2c-2.062 z m -8.864%2c4.422 0%2c-1.446 3.453%2c0 c -0.101%2c-0.808 -0.371%2c-1.402 -0.785%2c-1.816 -0.504%2c-0.5 -1.289%2c-1.055 -2.668%2c-1.055 -2.125%2c0 -3.789%2c1.715 -3.789%2c3.84 0%2c2.125 1.664%2c3.84 3.789%2c3.84 1.149%2c0 1.985%2c-0.449 2.602%2c-1.031 l 1.019%2c1.019 c -0.863%2c0.824 -2.011%2c1.457 -3.621%2c1.457 -2.914%2c0 -5.363%2c-2.371 -5.363%2c-5.285 0%2c-2.914 2.449%2c-5.285 5.363%2c-5.285 1.575%2c0 2.758%2c0.516 3.688%2c1.484 0.953%2c0.953 1.25%2c2.293 1.25%2c3.375 0%2c0.336 -0.028%2c0.645 -0.078%2c0.903 l -4.86%2c0 z m 36.246%2c-1.121 c -0.281%2c0.761 -1.148%2c2.164 -2.914%2c2.164 -1.75%2c0 -3.207%2c-1.379 -3.207%2c-3.403 0%2c-1.906 1.442%2c-3.402 3.375%2c-3.402 1.563%2c0 2.465%2c0.953 2.836%2c1.508 l -1.16%2c0.773 c -0.387%2c-0.566 -0.914%2c-0.941 -1.676%2c-0.941 -0.757%2c0 -1.3%2c0.347 -1.648%2c1.031 l 4.551%2c1.883 -0.157%2c0.387 z m -4.64%2c-1.133 c -0.039%2c1.312 1.019%2c1.984 1.777%2c1.984 0.594%2c0 1.098%2c-0.297 1.266%2c-0.722 L 77.801%2c19.301 Z M 74.102%2c16 l 1.496%2c0 0%2c10 -1.496%2c0 0%2c-10 z m -2.45%2c5.84 -0.05%2c0 c -0.336%2c0.398 -0.977%2c0.758 -1.789%2c0.758 -1.704%2c0 -3.262%2c-1.496 -3.262%2c-3.414 0%2c-1.907 1.558%2c-3.391 3.262%2c-3.391 0.812%2c0 1.453%2c0.363 1.789%2c0.773 l 0.05%2c0 0%2c-0.488 c 0%2c-1.301 -0.695%2c-2 -1.816%2c-2 -0.914%2c0 -1.481%2c0.66 -1.715%2c1.215 L 66.82%2c14.75 c 0.375%2c-0.902 1.368%2c-2.012 3.016%2c-2.012 1.754%2c0 3.234%2c1.032 3.234%2c3.543 l 0%2c6.11 -1.418%2c0 0%2c-0.551 z m -1.711%2c-4.707 c -1.031%2c0 -1.894%2c0.863 -1.894%2c2.051 0%2c1.199 0.863%2c2.074 1.894%2c2.074 1.016%2c0 1.817%2c-0.875 1.817%2c-2.074 0%2c-1.188 -0.801%2c-2.051 -1.817%2c-2.051 z M 89.445%2c26 l -3.578%2c0 0%2c-10 1.492%2c0 0%2c3.789 2.086%2c0 c 1.657%2c0 3.282%2c1.199 3.282%2c3.106 0%2c1.906 -1.629%2c3.105 -3.282%2c3.105 z m 0.039%2c-4.82 -2.125%2c0 0%2c3.429 2.125%2c0 c 1.114%2c0 1.75%2c-0.925 1.75%2c-1.714 0%2c-0.774 -0.636%2c-1.715 -1.75%2c-1.715 z m 9.223%2c1.437 c -1.078%2c0 -2.199%2c-0.476 -2.66%2c-1.531 l 1.324%2c-0.555 c 0.285%2c0.555 0.809%2c0.735 1.363%2c0.735 0.774%2c0 1.559%2c-0.465 1.571%2c-1.286 l 0%2c-0.105 c -0.27%2c0.156 -0.848%2c0.387 -1.559%2c0.387 -1.426%2c0 -2.879%2c-0.785 -2.879%2c-2.25 0%2c-1.34 1.168%2c-2.203 2.481%2c-2.203 1.004%2c0 1.558%2c0.453 1.906%2c0.98 l 0.051%2c0 0%2c-0.773 1.441%2c0 0%2c3.836 c 0%2c1.773 -1.324%2c2.765 -3.039%2c2.765 z m -0.18%2c-5.48 c -0.488%2c0 -1.168%2c0.242 -1.168%2c0.847 0%2c0.774 0.848%2c1.071 1.582%2c1.071 0.657%2c0 0.965%2c-0.145 1.364%2c-0.336 -0.117%2c-0.926 -0.914%2c-1.582 -1.778%2c-1.582 z m 8.469%2c5.261 -1.715%2c-4.335 -0.051%2c0 -1.773%2c4.335 -1.609%2c0 2.664%2c-6.058 -1.52%2c-3.371 1.559%2c0 4.105%2c9.429 -1.66%2c0 z M 93.547%2c16 l 1.496%2c0 0%2c10 -1.496%2c0 0%2c-10 z' style='fill:white%3bfill-opacity:1%3bfill-rule:nonzero%3bstroke:none' id='path46' inkscape:connector-curvature='0' /%3e%3cg id='g48'%3e%3cpath d='M 16.348%2c33.969 C 16.113%2c33.723 15.977%2c33.34 15.977%2c32.844 l 0%2c-17.692 c 0%2c-0.496 0.136%2c-0.879 0.371%2c-1.125 l 0.058%2c-0.054 9.914%2c9.91 0%2c0.234 -9.914%2c9.91 -0.058%2c-0.058 z' style='fill:url(%23linearGradient50)%3bfill-opacity:1%3bfill-rule:nonzero%3bstroke:none' id='path64' inkscape:connector-curvature='0' /%3e%3c/g%3e%3cg id='g66'%3e%3cpath d='m 29.621%2c20.578 -3.301%2c3.305 0%2c0.234 3.305%2c3.305 0.074%2c-0.043 3.914%2c-2.227 c 1.117%2c-0.632 1.117%2c-1.672 0%2c-2.308 l -3.914%2c-2.223 -0.078%2c-0.043 z' style='fill:url(%23linearGradient68)%3bfill-opacity:1%3bfill-rule:nonzero%3bstroke:none' id='path78' inkscape:connector-curvature='0' /%3e%3c/g%3e%3cg id='g80'%3e%3cpath d='M 29.699%2c20.621 26.32%2c24 16.348%2c14.027 c 0.371%2c-0.39 0.976%2c-0.437 1.664%2c-0.047 l 11.687%2c6.641' style='fill:url(%23linearGradient82)%3bfill-opacity:1%3bfill-rule:nonzero%3bstroke:none' id='path88' inkscape:connector-curvature='0' /%3e%3c/g%3e%3cg id='g90'%3e%3cpath d='M 29.699%2c27.379 18.012%2c34.02 c -0.688%2c0.386 -1.293%2c0.339 -1.664%2c-0.051 L 26.32%2c24 l 3.379%2c3.379 z' style='fill:url(%23linearGradient92)%3bfill-opacity:1%3bfill-rule:nonzero%3bstroke:none' id='path104' inkscape:connector-curvature='0' /%3e%3c/g%3e%3cg id='g106'%3e%3cg id='g108' /%3e%3cg id='g122' mask='url(%23mask114)'%3e%3cg id='g124' /%3e%3cg id='g146'%3e%3cg clip-path='url(%23clipPath126)' id='g148'%3e%3cg id='g150'%3e%3cpath d='M 0%2c0 124%2c0 124%2c48 0%2c48 0%2c0 Z' style='fill:url(%23pattern134)%3bfill-opacity:1%3bfill-rule:nonzero%3bstroke:none' id='path152' inkscape:connector-curvature='0' /%3e%3c/g%3e%3c/g%3e%3c/g%3e%3c/g%3e%3c/g%3e%3cg id='g154'%3e%3cg id='g156' /%3e%3cg id='g170' mask='url(%23mask162)'%3e%3cg id='g172' /%3e%3cg id='g194'%3e%3cg clip-path='url(%23clipPath174)' id='g196'%3e%3cg id='g198'%3e%3cpath d='M 0%2c0 124%2c0 124%2c48 0%2c48 0%2c0 Z' style='fill:url(%23pattern182)%3bfill-opacity:1%3bfill-rule:nonzero%3bstroke:none' id='path200' inkscape:connector-curvature='0' /%3e%3c/g%3e%3c/g%3e%3c/g%3e%3c/g%3e%3c/g%3e%3cg id='g202'%3e%3cg id='g204' /%3e%3cg id='g218' mask='url(%23mask210)'%3e%3cg id='g220' /%3e%3cg id='g242'%3e%3cg clip-path='url(%23clipPath222)' id='g244'%3e%3cg id='g246'%3e%3cpath d='M 0%2c0 124%2c0 124%2c48 0%2c48 0%2c0 Z' style='fill:url(%23pattern230)%3bfill-opacity:1%3bfill-rule:nonzero%3bstroke:none' id='path248' inkscape:connector-curvature='0' /%3e%3c/g%3e%3c/g%3e%3c/g%3e%3c/g%3e%3c/g%3e%3cg id='g250'%3e%3cg id='g252' /%3e%3cg id='g266' mask='url(%23mask258)'%3e%3cg id='g268' /%3e%3cg id='g290'%3e%3cg clip-path='url(%23clipPath270)' id='g292'%3e%3cg id='g294'%3e%3cpath d='M 0%2c0 124%2c0 124%2c48 0%2c48 0%2c0 Z' style='fill:url(%23pattern278)%3bfill-opacity:1%3bfill-rule:nonzero%3bstroke:none' id='path296' inkscape:connector-curvature='0' /%3e%3c/g%3e%3c/g%3e%3c/g%3e%3c/g%3e%3c/g%3e%3c/g%3e%3c/g%3e%3c/svg%3e){kind=small}
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні