Постанова

від 18.01.2023 по справі 520/7951/21

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 січня 2023 р. Справа № 520/7951/21

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Курило Л.В.,

Суддів: Рєзнікової С.С. , Бегунца А.О. ,

за участю секретаря судового засідання Машури Г.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду заяву ТОВ "Промінжирінг" про винесення додаткового рішення в адміністративній справі за апеляційною скаргою Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29.07.2021 , головуючий суддя І інстанції: Зоркіна Ю.В., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 03.08.21 року по справі № 520/7951/21

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Промінжирінг"

до Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області

про визнання протиправними та скасування рішення та постанови,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Промінжирінг" (далі - позивач, ТОВ "Промінжирінг") звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області, в якому просило суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області про вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів від 07.09.2020 № 5.0-45 у ланцюгу постачання та у зв`язку з цим скасувати рішення від 10.12.2020 № 5.0-19 про внесення змін до рішення;

- визнати протиправним та скасувати постанову Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області про накладення штрафу від 15.04.2021 № 5.0-23 у зв`язку з цим скасувати рішення від 15.04.2021 № 5.0-32 про внесення змін до рішення.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 29.07.2021 року позов задоволено частково.

Визнано протиправною та скасовано постанову Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області про накладення штрафу від 15.04.2021 № 5.0-23.

Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області від 15.04.2021 № 5.0-32 про внесення змін до рішення.

В іншій частині вимог позов залишено без задоволення.

Додатковим рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 06.08.2021 року стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Промінжирінг" за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7000 грн та судовий збір у розмірі 2 270 грн.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 03.02.2022 року рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29.07.2021 по справі № 520/7951/21 залишено без змін.

Додаткове рішення Харківського окружного адміністративного суду від 06.08.2021 по справі № 520/7951/21 змінено. Викладено абзац перший резолютивної частини додаткового рішення в наступній редакції: стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Промінжиніринг" (вул. Велика Панасівська, буд. 106, м. Харків, 61017, код ЄДРПОУ 40928337) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області (просп. Науки, буд. 40, 6 поверх, м. Харків, 61166, код ЄДРПОУ 40324829) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000 грн (п`ять тисяч гривень).

Додаткове рішення в частині стягнення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Промінжиніринг" за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області судового збору у розмірі 2 270 грн. (дві тисячі двісті сімдесят гривень)скасовано.

Представник позивача надав до Другого апеляційного адміністративного суду заяву про компенсацію судових витрат, в якій просив стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу, питання про розподіл судових витрат вирішити після винесення рішення у справі.

09.02.2022 року представник позивача надав до суду апеляційної інстанції заяву про долучення документів до матеріалів справи та винесення додаткового рішення про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5000 грн.

На підтвердження понесених витрат надано:

- копію договору № 08/11-01 від 08.11.2021 року про надання правничої допомоги;

- копію акту від 04.02.2022 р. приймання-передачі наданих послуг за договором № 08/11-01 від 08.11.2021 року про надання правничої допомоги;

- детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом за договором № за договором № 08/11-01 від 08.11.2021 року про надання правничої допомоги у справі № 520/7951/21 станом на 04.02.2022 р.;

- платіжне доручення № 1809 від 04.02.2022 року на суму 5 000 грн.

Головне управління Держпродспоживслужби в Харківській області подало заперечення на заяву про компенсацію судових витрат, в якому просило відмовити у її задоволенні.

В обґрунтування зазначає, що сума судових витрат, заявлена позивачем є завищеною та не співмірною із складністю справи та виконаними адвокатом роботами, а також часом, витраченим на їх виконання, обсягом наданих адвокатом послуг, оскільки частина виконаних робіт не є роботами чи послугами, наданими протягом розгляду справи у суді.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового процесу технічними засобами не проводилося.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши заяву, докази по справі, дійшла висновку, що заява підлягає частковому задоволенню, з таких підстав.

Згідно з п.3 ч.1 ст.252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до ч.1 п. 1 ч. 3 ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч.6 ст.139 КАС України якщо суд апеляційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, ухвалить нове судове рішення, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

За приписами ч.1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву (частина 7 статті 139 КАС України).

Відповідно до ч.ч. 3,4 ст. 143 КАС України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем своєчасно подано заяву про відшкодування понесених витрат на правову допомогу та надано докази на їх підтвердження.

Частинами 3, 4 статті 134 КАС України визначено, що для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що розмір суми витрат на правничу допомогу адвоката визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу та вартості виконаних робіт, витрати на проведення яких понесені в межах розгляду конкретної судової справи. При цьому розмір витрат має бути співмірним із складністю виконаних адвокатом конкретних робіт та часом, витраченим на виконання цих робіт.

Принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката запроваджено у ч.5 ст. 134 КАС України. Так, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з ч.6 ст. 135 КАС України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 7 статті 135 КАС України).

З аналізу положень статті 134 КАС України вбачається, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі. Сторона, яка хоче компенсувати судові витрати, повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, пов`язаних безпосередньо з розглядом певної судової справи, а інша сторона може подати заперечення щодо неспівмірності розміру таких витрат.

Тобто, питання розподілу судових витрат пов`язане із суддівським розсудом (дискреційні повноваження).

Згідно з п. 4 ч.1 ст.1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Статтею 19 цього Закону визначено такі види адвокатської діяльності, як надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Отже, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо, а договір про надання правової допомоги укладається на такі види адвокатської діяльності як захист, представництво та інші види адвокатської діяльності.

Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні (пункт 9 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/WestAllianceLimited» проти України, заява № 19336/04, п. 269).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Вказані висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постановах від 02.07.2020 у справі № 362/3912/18, від 28.12.2020 у справі № 640/18402/19.

Судом встановлено, що представництво інтересів позивача в суді апеляційної інстанції здійснювалося адвокатом Білоголовською Л.А. на підставі договору про надання правничої допомоги від 08.11.2021.

Відповідно до п. 5.1 розділу 5 Договору, за надання правничої допомоги за цим Договором Клієнт сплачує Адвокату гонорар в розмірі 5 000 грн.

Згідно з п. 6.1 розділу 6 Договору Клієнт зобов`язаний сплатити Адвокату витрати, пов`язані з виконанням доручення, а саме:

- оплата роботи фахівців, чиї висновки запитуються адвокатом;

- оплата послуг експерта;

- оплата копіювальних та інших технічних робіт, перекладу та нотаріального посвідчення документів, телефонних розмов, тощо.

Відповідно до п. 7.1 розділу 7 Договору здавання-приймання наданих послуг здійснюється після надання послуг та оформляється актом.

В межах Договору від 08.11.2021 адвокатом надано позивачупослуги на загальну суму 5000,00 грн. за узгодження правової позиції з клієнтом, підготовку відзиву на апеляційну скаргу, підготовку заяви про розподіл судових витрат, підготовку заяви про винесення додаткового рішення, представництво в судовому засіданні, що підтверджується актом приймання-передачі наданих послуг від 04.02.2022.

На підтвердження факту сплати гонорару за виконання робіт позивачем надано квитанцію від 04.02.2022.

Відповідно до ч. 7 ст. 134 КАС України обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Вказаний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 по справі №755/9215/15-ц.

Відповідач, у запереченні на заяву, зазначав про неспівмірність заявлених до відшкодування витрат на правничу допомогу з предметом позову та складністю справи, вказував на те, що частина робіт не є роботами чи послугами, наданими протягом розгляду справи у суді.

Вирішуючи питання обґрунтованості розміру заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу і пропорційності їх складності правовому супроводу справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що заявлений розмір витрат на правову допомогу в сумі 5 000 грн є неспівмірним зі складністю справи та обсягом наданих адвокатом послуг з огляду на наступне.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (частина перша статті 72 КАС України).

За правилами оцінки доказів, встановлених статтею 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Колегія суддів зазначає, що відзив на апеляційну скаргу в більшій частині дублює зміст позовної заяви, складається з викладу обставин справи та норм законодавства, яке регулює спірні правовідносини. Вказане свідчить про те, що підготовка відзиву не вимагала великого обсягу юридичної та технічної роботи, не потребувала затрат значного часу та зусиль, які заявлені позивачем як витрати на правову допомогу, а узгодження правової позиції з клієнтом відбувалось при підготовці позовної заяви, яка не змінювалась під час апеляційного перегляду справи.

Суд, зауважує, що в будь-якому випадку надання правової допомоги з приводу вирішення певної (усієї) сукупності питань в апеляційному порядку не може бути об`єктивно оцінено у більшому розмірі, ніж надання первинної правничої допомоги, необхідної для звернення особи до суду з адміністративним позовом. Первинна - більш складна, об`ємна і потребує повного аналізу обставин справи і нормативно-правової бази.

Отже, враховуючи наведені обставини, а також зміст та обсяг наданих послуг, колегія суддів вважає, що заявлений представником позивача до відшкодування розмір правової допомоги є явно завищеним і таким, що належить зменшенню.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що з урахуванням принципу співмірності обсягу наданих послуг та витраченого адвокатом часу із розміром заявленої суми витрат на професійну правничу допомогу, складністю справи, а також заперечення відповідача, відшкодуванню на користь позивача підлягають витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 000 грн.

Керуючись ст. ст. 229, 243, 252, 292, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Прийняти додаткову постанову, якою заяву ТОВ "Промінжирінг" про стягнення витрат на професійну правничу допомогу задовольнити частково.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Промінжиніринг" (вул. Велика Панасівська, буд. 106, м. Харків, 61017, код ЄДРПОУ 40928337) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області (просп. Науки, буд. 40, 6 поверх, м. Харків, 61166, код ЄДРПОУ 40324829) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 000 грн.

Додаткова постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя Курило Л.В.Судді Рєзнікова С.С. Бегунц А.О.

Повний текст додаткової постанови виготовлений 19.01.2023.