Постанова

від 19.01.2023 по справі 826/5454/17

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 січня 2023 року

м. Київ

справа № 826/5454/17

касаційне провадження № К/9901/8966/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гончарової І.А.,

суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Метроном»

на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 листопада 2019 року (головуючий суддя - Арсірій Р.О.)

та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 02 березня 2020 року (головуючий суддя - Бабенко К.А.; судді - Єгорова Н.М., Федотов І.В.)

у справі № 826/5454/17

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Метроном»

до Головного управління ДФС у м. Києві

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

У С Т А Н О В И В:

У квітні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Метроном (далі - ТОВ «Метроном», позивач, платник) звернулося до адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у м. Києві (далі - ГУ ДФС у м. Києві, відповідач, контролюючий орган, податковий орган) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 05 грудня 2016 року № 0126131203.

В обґрунтування позовних вимог платник зазначив, що у відповідача були відсутні законодавчо визначені підстави для проведення камеральної перевірки з урахуванням встановленого Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» мораторію на проведення перевірок, тому прийняте податкове повідомлення-рішення є незаконним.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 листопада 2019 року позов задоволено.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку, що камеральна перевірка позивача 15 листопада 2016 року проведена відповідачем всупереч встановленим чинним законодавством обмеженням на проведення перевірок протягом 2015 - 2016 років, а відтак прийняте за наслідками такої перевірки податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 02 березня 2020 року скасовано рішення суду першої інстанції, ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, апеляційний суд зазначив, що судом першої інстанції безпідставно застосовано пункт третій Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи», оскільки матеріалами справи не підтверджено, що обсяг доходу позивача за попередній календарний рік становить менш ніж 20 000 000 грн.

Не погодившись з рішеннями судів попередніх інстанцій, ТОВ «Метроном» звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 листопада 2019 року, постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 02 березня 2020 року та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Мотивуючи касаційну скаргу, позивач посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права. При цьому зазначає, що відповідачем при проведенні камеральної перевірки ТОВ «Метроном» було порушено вимоги податкового законодавства, чинного на момент її проведення, оскільки питання щодо розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності має перевірятися податковим органом шляхом проведення документальної перевірки.

Верховний Суд ухвалою від 09 червня 2020 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ «Метроном».

Відзиву на касаційну скаргу від відповідача не надійшло, що в силу частини четвертої статті 338 Кодексу адміністративного судочинства України не перешкоджає перегляду рішень судів першої та апеляційної інстанцій.

Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем проведено камеральну перевірку з питання дотримання вимог своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати орендної плати ТОВ «Метроном» за період з 01 січня 2014 року по 31 жовтня 2016 року, за результатами якої складено акт від 15 листопада 2016 року № 1332/26-50-15-03-17/32587647.

Вказаним актом встановлено порушення платником статті 21 Закону України «Про оренду землі», підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України внаслідок заниження податкового зобов`язання з орендної плати з юридичних осіб у розмірі 2 401 345,51 грн за земельну ділянку, загальною площею 42 491 кв. м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Метрологічна, 18.

На підставі висновків акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 05 грудня 2016 року № 0126131203, яким ТОВ «Метроном» збільшено суму грошового зобов`язання за платежем орендна плата з юридичних осіб на 3 001 681, 89 грн, у томи числі за податковими зобов`язаннями - 2 401 345,51 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями - 600 336,38 грн.

Надаючи оцінку правомірності прийняття відповідачем оскаржуваного акта індивідуальної дії, Верховний Суд виходить із такого.

Підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України (далі - ПК України, в редакції, чинній на час проведення перевірки) встановлено право контролюючих органів проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Підпунктом 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України встановлено, що камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

За приписами пункту 76.1 статті 76 ПК України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова.

Таким чином, камеральна перевірка є одним з видів податкових перевірок, встановлених пунктом 75.1 статті 75 ПК України, та за своєю правовою сутністю є формою поточного документального контролю за дотриманням платником вимог податкового законодавства на підставі декларацій та інших документів податкової звітності, одержаних від платника, даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість.

Особливості камеральної перевірки полягають у тому, що для її проведення не потрібен наказ керівника податкового органу або інший спеціальний дозвіл чи направлення, не потрібно згоди платника податків, а також його присутності. Мета камеральної перевірки - виявити в поданій звітності, інших даних систем електронного адміністрування, єдиних реєстрів, арифметичні та/або методологічні помилки, або інші відомості, які призвели до заниження або завищення податкового зобов`язання чи інших порушень. Камеральній перевірці підлягає уся податкова звітність суцільним порядком. Камеральною перевіркою охоплюються лише ті показники документів, які належать до податкової звітності та мають значення для правильності обчислення платником об`єкта оподаткування та суми податку, що підлягає сплаті до бюджету. Перевірка будь-яких інших відомостей камеральною перевіркою не охоплюється.

28 грудня 2014 року Верховною Радою України прийнято Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» № 71-VIII (далі - Закон № 71-VIII), пунктом 3 Прикінцевих положень якого встановлено, що у 2015 та 2016 роках перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб-підприємців з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень за попередній календарний рік контролюючими органами здійснюються виключно з дозволу Кабінету Міністрів України, за заявкою суб`єкта господарювання щодо його перевірки, згідно з рішенням суду або згідно з вимогами Кримінального процесуального кодексу України. Зазначене обмеження не поширюється:

- з 1 січня 2015 року на перевірки суб`єктів господарювання, що ввозять на митну територію України та/або виробляють та/або реалізують підакцизні товари, на перевірки дотримання норм законодавства з питань наявності ліцензій, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб, єдиного соціального внеску, відшкодування податку на додану вартість;

- з 1 липня 2015 року на перевірки платників єдиного податку другої і третьої (фізичні особи-підприємці) груп, крім тих, які здійснюють діяльність на ринках, продаж товарів у дрібнороздрібній торговельній мережі через засоби пересувної мережі, за винятком платників єдиного податку, визначених пунктом 27 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, з питань дотримання порядку застосування реєстраторів розрахункових операцій.

Аналіз вказаних норм, якими встановлений спеціальний порядок проведення перевірок суб`єктів господарювання за певними умовами, свідчить про те, що у будь-якому випадку запроваджені Законом № 71-VIII обмеження не стосуються камеральних перевірок, які є функцією здійснення повноважень контролюючим органом. Разом з тим, об`єктом камеральної перевірки є виключно дані, які знаходяться в розпорядженні податкового органу, будь-які інші дані не можуть бути предметом дослідження податковим органом.

При цьому, як свідчить зміст підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України, перевірка податкової звітності з плати за землю з юридичних осіб в межах камеральної перевірки на час її проведення не допускалась.

Своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати податків могла бути перевірена контролюючим органом в разі здійснення документальних перевірок в порядку, передбаченому статтями 77, 78 ПК України.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 25 квітня 2019 року у справі № 820/3471/16 та від 10 квітня 2020 року у справі № 826/5858/16.

Виходячи із системного аналізу вищевказаних норм права та встановлених судами попередніх інстанцій обставин, підтверджених наявними в матеріалах справи доказами, Суд вважає, що камеральна перевірка позивача 15 листопада 2016 року проведена відповідачем протиправно, тому прийняте за наслідками такої перевірки податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

При цьому, враховуючи встановлені у цій справі обставини, Верховний Суд визнає, що суд першої інстанції дійшов вірних висновків, але неправильно застосував відповідну норму матеріального права. Водночас рішення суду апеляційної інстанції прийнято з порушенням вимог законодавства.

Відповідно до частини першої статті 351 Кодексу адміністративного судочинства України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.

За приписами частини четвертої статті 351 Кодексу адміністративного судочинства України зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин.

За правилами статті 352 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

З урахуванням викладеного, постанова суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню, а скасована постанова суду першої інстанції - зміні в її мотивувальній частині.

На підставі викладеного, керуючись статтями 341, 345, 349, 351, 352, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Метроном» задовольнити частково.

Постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 02 березня 2020 року скасувати.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 листопада 2019 року змінити у мотивувальній частині з урахуванням мотивів, викладених у цій постанові Верховного Суду.

В іншій частині рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 листопада 2019 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І. А. Гончарова

Судді І. Я. Олендер

Р. Ф. Ханова