Рішення

від 18.11.2019 по справі 826/5454/17

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

18 листопада 2019 року № 826/5454/17

Окружний адміністративний суд м. Києва у складі судді Арсірія Р.О., розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю Метроном доГоловного управління ДФС у м. Києві провизнання протиправними та скасування податкового повідомлення - рішення

прийняв до уваги таке:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося товариство з обмеженою відповідальністю Метроном з позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві, в якому просить суд:

визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 05.12.2016 № 0126131203, прийняте ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві про збільшення грошового зобов`язання ТОВ Метроном за платежем орендна плата з юридичних осіб (код платежу 18010600) на суму 3 001 681 (три мільйони одна тисяча шістсот вісімдесят одна) гривня 89 копійок.

Обґрунтовуючи позов позивач вказав про протиправність проведення перевірки на підставі якої прийнято оскаржуване податкове повідомлення - рішення, враховуючи її проведення у період дії мораторію згідно п.3 розділу ІІ Закону від 28.12.2014 № 71-VIII.

Відповідач подав заперечення в яких вказав про правомірність оскаржуваного повідомлення рішення. Щодо обґрунтувань позивача на проведення перевірки у період дії мораторію відповідач пояснень не надав.

Ухвалою суду від 26.04.2017 відкрито провадження у справі.

30.11.2017 за спільним клопотанням сторін суд вирішив продовжити розгляд справи у порядку письмового провадження.

Ухвалою суду від 15.11.2019 замінено відповідача у справі на Головне управління ДФС у м. Києві.

Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив .

На підставі п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 та п.п. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75, п. 76.1 ст. 76 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями, заступником начальника відділу адміністрування місцевих податків і зборів з юридичних осіб Сікаленкою І.П. ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві за адресою: м. Київ, вул. Жилянська, 23, проведено камеральну перевірку ТОВ Метроном (код ЄДРПОУ: 32587647) з питань дотримання вимог своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати орендної плати за період з 01.01.2014 по 31.10.2016.

24.11.2016 позивач отримав акт про результати камеральної перевірки від 15.11.2016 № 1332/26-50-15-03-17/32584647, яким встановлені порушення ст. 21 Закону України від 06.10.1998 № 161 - XIV Про оренду землі , п.п. 288.5.1 п. 288.5 ст. 288 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI платником TOB Метроном , встановлено заниження податкового зобов`язання з орендної плати з юридичних осіб у розмірі 2 401 345,51 грн. за земельну ділянку, загальною площею 42 491 кв. м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Метрологічна, 18.

Не погоджуючись із висновками перевірки, зазначеними в Акті, на підставі п. 86.7 ст. 86 ПКУ 29.11.2016 року позивач направив до Акту перевірки свої Заперечення, в яких просив контролюючий орган повідомити про місце та час розгляду заперечень для участі у їх розгляді уповноваженого представника TOB Метроном .

12.12.2016 позивачем отримано податкове повідомлення - рішення № 0126131203 від 05.12.2016 з Додатком № 1 до нього (розрахунок штрафних санкцій).

Згідно податкового повідомлення - рішення № 0126131203 від 05.12.2016, п. 54.3 статті 54 ПКУ та п. 123.1 ст. 123 розділу 2 ПКУ на підставі Акта перевірки встановлено порушення п.п. 288.5.1. п. 288.5. ст. 288 ПКУ, у зв`язку із чим збільшено грошове зобов`язання за платежем оренда плата з юридичних осіб (код платежу 18010600) на суму 3 001 681 (три мільйона одна тисяча шістсот вісімдесят одна) гривня 89 копійок.

Згідно додатку до ППР (т.1 а.с. 22) наведено розрахунок штрафних санкцій у наступному вигляді:

Основний платіж 2 401 345,51 грн.

Штрафна санкція (25%) - 600 336,38 грн.

ВСЬОГО: 3 001 681,89 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем здійснено оскарження податкового повідомлення - рішення № 0126131203 від 05.12.2016 в адміністративному порядку.

За результатами адміністративного оскарження податкове повідомлення - рішення № 0126131203 від 05.12.2016 залишено без змін, а скарга без задоволення (т. 1 а.с. 35-51).

Таким чином, відповідно п.п. 56.17. ст. 56 ПКУ 03.04.2017 року закінчилася процедура адміністративного оскарження ППР.

Враховуючи вказане, та вважаючи прийняте податковим органом податкове повідомлення - рішення протиправним позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

Оцінивши за правилами статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до положень ст. 75 Податкового кодексу контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Щодо посилань позивача на порушення відповідачем Закону України від 28.12.2014 N 71-VIII при призначенні перевірки, суд зазначає наступне.

Пунктом 3 Прикінцевих положень Закону України від 28.12.2014 N 71-VIII Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи встановлено, що у 2015 та 2016 роках перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб - підприємців з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень за попередній календарний рік контролюючими органами здійснюються виключно з дозволу Кабінету Міністрів України, за заявкою суб`єкта господарювання щодо його перевірки, згідно з рішенням суду або вимогами Кримінального процесуального кодексу України.

Зазначене обмеження не поширюється: з 1 січня 2015 року на перевірки суб`єктів господарювання, що ввозять на митну територію України та/або виробляють та/або реалізують підакцизні товари; з 1 січня 2015 року на перевірки дотримання норм законодавства з питань наявності ліцензій, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб, єдиного соціального внеску, відшкодування податку на додану вартість; з 1 липня 2015 року на перевірки платників єдиного податку другої і третьої (фізичні особи - підприємці) груп, крім тих, які здійснюють діяльність на ринках, продаж товарів у дрібнороздрібній торговельній мережі через засоби пересувної мережі, за винятком платників єдиного податку, визначених пунктом 27 підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення Податкового кодексу України (далі - Кодекс), з питань дотримання порядку застосування реєстраторів розрахункових операцій.

Тобто такі зміни направлені на гарантування дотримання прав платників податків, звуження підстав для проведення перевірки, усунення можливості зловживання правом на перевірку.

З матеріалів справи та витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за позивачем зареєстровано такий вид основної діяльності: Код КВЕД 43.99 Інші спеціалізовані будівельні роботи, н. в. і. у.; Код КВЕД 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; Код КВЕД 47.19 Інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах; Код КВЕД 64.99 Надання інших фінансових послуг (крім страхування та пенсійного забезпечення), н. в. і. у.; Код КВЕД 41.10 Організація будівництва будівель; Код КВЕД 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель (основний).

Суд погоджується з доводами позивача, що його господарська діяльність підпадає під мораторій проведення перевірок податковим органом, згідно із Законом України від 28.12.2014 N 71-VIII Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи . Доказів зворотнього відповідачем не надано.

Враховуючи, наведене суд приходить до висновку, що відповідачем протиправно проведено камеральну перевірку діяльності ТОВ Метроном , що призвело до порушення прав позивача.

Аналогічна позиція міститься в ухвалі від 22.06.2016 р. №К/800/53023/15 Вищого адміністративного - суду України, в якій зазначено, що запроваджений пунктом 3 розділу II Закону України від 28.12.2014 року № 71-VIII мораторій поширюється на усі види перевірок, правом на проведення яких наділені контролюючі органи відповідно до пункту 75.1 статті 75 ПКУ - камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки, незалежно від підстав і порядку їх призначення та проведення. На підставі цього суди дійшли об`єктивного висновку про незаконність проведення спірної камеральної перевірки.

Крім того, Верховний суд України у Постанові від 27.01.2015 р. у справі № 21-425а14 дійшов висновків, що нормами ПКУ, з дотриманням балансу публічних і приватних інтересів, встановлені умови та порядок прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок, а невиконання цих вимог призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої.

Разом з тим, щодо вказаних в акті перевірки порушень, ст. 21 Закону України Про оренду землі та п.п. 288.5.1 п. 288.5 ст. 288 ПКУ) суд вважає зазначити таке.

Спеціальним законом, який регулює питання оренди земельних ділянок, є Закон України Про оренду землі від 06.10.1998 року № 161-XIV. За загальним правилом тлумачення колізій у законодавстві при розбіжності між загальним і спеціальним нормативно-правовим актом перевага надається спеціальному, якщо він не скасований виданим пізніше загальним актом, про що вказано, зокрема, у листі Міністерства юстиції України від 26.12.2008 року № 758-0-2-08-19 Щодо практики застосування норм права у випадку колізії .

Відповідно до ст. 1 Закону України Про оренду землі оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності. Статтею 21 цього ж закону встановлено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди. Слід наголосити, що наведена стаття відсилає до норм Податкового кодексу виключно стосовно строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, а не стосовно її розміру та (або) інших умов.

Отже, відповідно до норм спеціального законодавства у сфері регулювання земельних відносин в Україні відносини сторін, у першу чергу, регулюються положеннями укладеного між ними договору.

Відповідно до п.п. 14.1.147. п. 14.1. ст. 14 ПКУ плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності. У пункті 288.1. статті 288 ПКУ також встановлено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Отже оренда плата є окремою формою плати за землю, відмінною від земельного податку, яка встановлюється, нараховується та сплачується саме на підставі умов укладеного договору.

Таким чином, і згідно Закону України Про оренду землі , і відповідно до норм Податкового кодексу України, саме умовами договору оренди встановлюються розмір орендної плати за землю.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач є орендарем земельної ділянки на підставі Договору оренди земельної ділянки від 14.01.2004 року, укладеного з Київською міською радою (Орендодавець), який був посвідчений 14.01.2004 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, Щербаковим В.З. (зареєстрований в реєстрі за № 4), а також зареєстрований в ГУ земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) (запис від 18.02.2004 р. за № 79-6-00178), далі - Договір оренди. Відповідно до п.п. 1.1. Договору оренди предметом договору є земельна ділянка розміром 4,2491 га, кадастровий номер 8000000000:79:475:0032, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Метрологічна, 18. (т.1 а.с. 26-30).

Пунктом 2.2.2. Договору оренди передбачено, що річна орендна плата за земельну ділянку, після введення об`єкта в експлуатацію, встановлюється у розмірі:

- 0,03 відсотка від нормативної грошової оцінки частини земельної ділянки, яка визначається

пропорційно площі житлового фонду;

- 2 відсотка від нормативної грошової оцінки частини земельної ділянки, яка визначається

пропорційно площі нежитлового фонду.

Орендна плата за земельну ділянку, якою користується TOB Метроном , сплачується ним на підставі Договору оренди, зміни до якого стосовно орендної плати не вносилися. Вказане відповідачем не заперечується. Отже, умови Договору оренди є чинними. Зміни норм законодавства, у тому числі податкового, не передбачають автоматичної зміни умов укладеного сторонами договору. Крім того, суд звертає увагу, що в укладеному між TOB Метроном та Київською міською радою Договорі оренди передбачений порядок внесення змін до нього, а саме: розмір орендної плати може змінюватись за згодою сторін шляхом прийняття відповідного рішення Київською міською радою та внесення змін до цього договору (п. 2.6. Договору).Я

Як слідує з акту перевірки, контролюючий орган дійшов висновків про порушення позивачем вимог законодавства, та донараховав позивачу зобов`язання по податку орендну плата за земельну ділянку , враховуючи що 28.02.2013 Київською міською радою прийнято рішення № 89/9146 Про внесення змін до договорів оренди земельних ділянок у частині приведення розміру річної орендної плати у відповідність положень ст. 288 Податкового кодексу України.

Разом з тим, як зазначалось вище, згідно Розділу ІІ Договору оренди земельної ділянки, укладеної між позивачем та КМР, а саме п.2.6 розмір орендної плати може змінюватися за згодою сторін шляхом прийняття відповідного рішення КМР та внесення змін до цього договору.

Поміж тим, матеріали справи не містять, та відповідачем за час розгляду справи не надано Додаткової угоди, яка б змінювала орендну плату згідно вказаного Договору, як то вказано у Договорі оренди. Більше того, відповідачем до суду не надано і саме рішення Київської міської ради № 89/9146, на підставі якого контролюючий орган дійшов висновків викладених в акті. Відтак, суд приходить до висновку, що податковий орган протиправно здійснив донарахування по вказаному податку, згідно податкового повідомлення - рішення від 05.12.2016 № 0126131203.

Таким чином, спростовується висновок перевіряючих, про порушення позивачем ст. 21 Закону України від 06.10.1998 № 161 - XIV Про оренду землі , п.п. 288.5.1 п. 288.5 ст. 288 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI, який зроблений на підставі порушень, наведених в п. 4 акта перевірки є безпідставним, необґрунтованим та таким, що порушує права TOB Метроном , а відтак податкове повідомлення-рішення ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві від 05.12.2016 № 0126131203, винесене на підставі вказаних висновків податкового органу є протиправними та таким, що підлягає скасуванню.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно положень Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України: з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладаються на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням викладеного, податкове повідомлення-рішення прийняте ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві від 05.12.2016 № 0126131203 є протиправним та підлягає скасуванню як незаконне.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії - ); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 статті 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, а також усні та письмові доводи представників сторін стосовно заявлених позовних вимог, суд дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Згідно з частиною третьою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 72-77, 90, 139, 241-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю Метроном задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 05.12.2016 № 0126131203, прийняте ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві про збільшення грошового зобов`язання ТОВ Метроном за платежем орендна плата з юридичних осіб (код платежу 18010600) на суму 3 001 681 (три мільйони одна тисяча шістсот вісімдесят одна) гривня 89 копійок.

Судові витрати в сумі 45 025,23 (сорок п`ять тисяч двадцять п`ять грн. 23 коп.) грн. присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Метроном за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві.

Товариство з обмеженою відповідальністю Метроном (03143, м. Київ, ВУЛИЦЯ МЕТРОЛОГІЧНА, будинок 18, код ЄДРПОУ: 32587647).

Головне управління Державної фіскальної служби у м. Києві (вул. Шолуденка, 33/19, Київ, 04655, код ЄДРПОУ 39439980).

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя Р.О. Арсірій