Ухвала

від 21.12.2022 по справі 203/2306/22

КІРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 203/2306/22

Провадження № 2/0203/1016/2022

УХВАЛА

21 грудня 2022 року Кіровський районний суд м.Дніпропетровська в залі суду в м.Дніпрі у складі:

головуючого судді Ханієвої Ф.М.,

за участю секретаря судового засідання Ноторової Є.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи клопотання відповідача про закриття провадження у справі в частині позовних вимог в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,

ВСТАНОВИВ:

06.07.2022 року до Кіровського районного суду м. Дніпропетровська звернулася ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, в якому просить суд:

- стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та малолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/3 (однієї третьої) частки від усіх видів заробітку (доходу) щомісяця, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня подання позову та до досягнення дітьми ОСОБА_3 та ОСОБА_4 повноліття.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.07.2022 року, цивільну справу № 203/2306/22, провадження №2/0203/1016/2022, було розподілено головуючому судді Ханієвій Ф.М.

07.07.2022 року судом був направлений запит щодо доступу до персональних даних відносно відповідача на адресу Відділу обліку та проживання фізичних осіб управління у сфері державної реєстрації Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_1 .

08.08.2022 року у відповідь на запит суду надійшла інформація, що відсутні відомості щодо реєстрації/зняття з реєстрації відповідача за вказаною адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою суду від 09.08.2022 року було відкрито провадження в цивільній справі та призначено справу до судового розгляду по суті за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи.

Чергове судове засідання з розгляду цивільної справи було призначене на 21.12.2022 року.

У судове засідання учасники справи не з`явились, проте подали до суду письмові заяви про розгляд справи за їх відсутності та за відсутності їх представників за наявними у справі матеріалами.

Суд, з огляду на положення ст. ст. 128, 211, 223, ч. 2 ст. 247 ЦПК України, з урахуванням письмових заяв сторін про розгляд справи за їх відсутності розглянув клопотання про закриття провадження у справі за відсутності учасників справи за наявними у справі письмовими доказами та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

26.08.2022 року разом з відзивом на позовну заяву відповідач подав до суду клопотання про закриття провадження в цивільній справі в частині позовних вимог про стягнення з нього аліментів за липень 2022 року (з дня подання позовної заяви) по 31 липня 2022 року (день закінчення календарного місяця), у зв`язку з відсутністю предмета спору на підставі п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.

В обґрунтування вимог клопотання про закриття провадження у справі відповідач зазначив, що грошові кошти на утримання двох дочок у липні 2022 року він вже сплатив позивачу у загальному розмірі 4440,00 грн, що покриває розмір аліментів у липні 2022 року, про стягнення яких просить позивач. Тому, посилаючись на положення п. 2 ч. 1 ст.255 ЦПК України, відповідач просить суд закрити провадження у справі в частині позовних вимог, у зв`язку з відсутністю предмета спору.

Також у своїй письмовій заяві про часткове визнання позовних вимог від 26.08.2022 року відповідач зазначив, що він не визнає позовні вимоги в частині стягнення аліментів за липень 2022 року (з дня подання позовної заяви) та в частині стягнення судових витрат у розмірі 7000,00 грн.

Позивач та її представник у заявах від 26.09.2022 року та від 28.11.2022 року зазначили, що позивач визнає ту обставину, що ОСОБА_2 сплатив аліменти за дітей за липень 2022 року.

Суд, вивчивши доводи сторін, перевіривши матеріали справи, проаналізувавши норми ЦПК України, дійшов таких висновків.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що за відомостями з платіжних доручень від 05.07.2022 року на суму 750,00 грн, від 17.07.2022 року на суму 2000,00 грн, від 25.07.2022 року на суму 250,00 грн, від 25.07.2022 року на суму 500,00 грн, від 31.07.2022 року на суму 940,00 грн на користь позивача відповідачем були сплачені аліменти на утримання малолітніх дітей на загальну суму 4440,00 грн.

Суд бере до уваги те, що сплата аліментів відповідачем на користь позивача на утримання малолітніх доньок мала місце у липні місяці 2022 року до відкриття провадження у справі після пред`явлення позову до суду. Встановлена обставина визнається позивачем. Тобто до моменту прийняття до розгляду позовної заяви та відкриття провадження у справі між сторонами відсутній предмет спору в частині позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача аліментів на утримання малолітніх дітей за липень 2022 року. Сторони урегулювали між собою спірні питання з цього приводу, з огляду на те, що після пред`явлення позову позивач не підтримує свої вимоги унаслідок задоволення їх відповідачем.

Згідно з ч. ч. 1, 3 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо, зокрема, відсутній предмет спору.

За правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 20.09.2021 року у справі №638/3792/20, предмет спору це об`єкт спірного правовідношення, з приводу якого виник спір. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

Підстави позову це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Тобто правові підстави позову це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

Відсутність предмету спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.

Прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін чи настання обставин, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань або самими сторонами врегульовані спірні питання.

Суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, якщо предмет спору був відсутній як на час пред`явлення позову, так і на час ухвалення судом першої інстанції судового рішення за умови, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Аналіз викладеного вище дає суду підстави для висновку про те, що клопотання відповідача про закриття провадження у справі є обґрунтованим та підлягає задоволенню, а провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача аліментів на утримання малолітніх доньок за липень 2022 року підлягає закриттю на підставі п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, у зв`язку з відсутністю предмета спору.

Також суд зазначає, що відповідно до вимог ч. 2 ст. 255 ЦПК України, про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з державного бюджету.

Так, відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 142 ЦПК України, у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

У разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.

Правовий аналіз зазначеної норми дає суду підстави для висновку, що у разі відмови позивача від позову, понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача, за виключенням, якщо позивач не підтримує свої вимоги унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову.

Вказаний правовий висновок відображено в постанові Верховного Суду від 21.04.2021 року, справа № 199/9188/16-ц, що на підставі ч. 4 ст. 263 ЦПК України враховується судом.

Відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч. 3, ч. 5 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Повернення сплаченої суми судового збору здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної фінансової політики.

Отже, суд, вирішуючи в ухвалі про закриття провадження у справі питання про розподіл судових витрат зі сплати судового збору, враховуючи, що позивач звільнена від сплати судового збору, а провадження у справі закрито у зв`язку з відсутністю предмета спору в частині позовних вимог внаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, судові витрати зі сплати судового збору у справі не відшкодовуються.

Керуючись ст. ст. 13, 49, 142, 255, 256, 260, 261, 263, 353 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Клопотання відповідача про закриття провадження у справі в частині позовних вимог в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів задовольнити повністю.

Провадження в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів в частині позовних вимог про стягнення аліментів за липень 2022 року закрити на підставі п. 2 ч. 1 ст.255 ЦПК України, у зв`язку з відсутністю предмета спору.

Судові витрати зі сплати судового збору у справі не відшкодовуються.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Ф.М. Ханієва