Рішення

від 21.12.2022 по справі 203/2306/22

КІРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 203/2306/22

Провадження № 2/0203/1016/2022

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.12.2022 року Кіровський районний суд м.Дніпропетровська в залі суду в м.Дніпрі у складі:

головуючого судді Ханієвої Ф.М.,

за участю секретаря судового засідання Ноторової Є.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,

встановив:

06.07.2022 року до Кіровського районного суду м. Дніпропетровська звернулася ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, в якому просить суд:

- стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та малолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/3 (однієї третьої) частки від усіх видів заробітку (доходу) щомісяця, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня подання позову та до досягнення дітьми ОСОБА_3 та ОСОБА_4 повноліття.

І. Стислий виклад позицій учасників справи.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначила, що з 11.07.2009 року вони з відповідачем перебували у зареєстрованому шлюбі, який був розірваний рішенням Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 10.10.2014 року по справі №206/5762/14-ц. Сторони є батьками малолітніх доньок: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Малолітні доньки проживають разом з позивачем за зареєстрованою адресою місця проживання: АДРЕСА_1 .

Як зазначила позивач, відповідач є здоровою особою та працює у Приватному підприємстві «Піонер» та ТОВ «Дніпро-Будінвест», у зв`язку з чим спроможний матеріально забезпечувати своїх малолітніх доньок. Натомість позивач працює на посаді помічника директора ТОВ «Видавничий дім «Платонов» та має недостатні доходи для особистого матеріального забезпечення малолітніх дітей.

З огляду на викладене, позивач звернулась до суду з позовом про стягнення аліментів.

Також у заявах від 26.09.2022 року та від 28.11.2022 року позивач визнала той факт, що відповідач сплатив аліменти на дітей за липень 2022 року.

Відповідач у встановлений судом строк подав до суду відзив на позов від 26.08.2022 року, в якому зазначив, що він визнає позовні вимоги в частині позовних вимог про стягнення з нього аліментів на користь позивача на утримання малолітніх дітей з 01.08.2022 року до досягнення ними повноліття. Проте відповідач не визнає позовні вимоги про стягнення з нього аліментів з 01.07.2022 року, бо він самостійно їх сплачував, на підтвердження чого надав суду письмові докази.

Крім того, відповідач зазначив, що він не визнає вимоги позивача про стягнення з нього витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 7000,00 грн, оскільки такі є необґрунтованими та недоведеними належними доказами.

ІІ. Заяви, клопотання. Інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 09.08.2022 року було відкрито провадження в цивільній справі та призначено справу до судового розгляду по суті за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи.

Ухвалою суду від 21.12.2022 року було задоволено клопотання відповідача та закрито провадження в цивільній справі в частині позовних вимог про стягнення аліментів за липень 2022 року на підставі п. 2 ч. 1 ст.255 ЦПК України, у зв`язку з відсутністю предмета спору.

Ухвалою суду від 21.12.2022 року були внесені виправлення в судові рішення, ухвалені в цивільній справі.

У судове засідання, призначене на 21.12.2022 року, учасники справи не з`явились, проте подали до суду письмові заяви про розгляд справи за їх відсутності та за відсутності їх представників.

Суд, з огляду на положення ст. ст. 128, 211, 223 ЦПК України, розглянув справу за відсутності учасників справи за наявними у справі письмовими доказами.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Під час розгляду справи судом були досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин з посиланням на докази, докази, відхилені судом.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що сторони є батьками малолітніх дітей: доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Це підтверджується копіями свідоцтв про народження серії НОМЕР_1 від 19.01.2010 року та серії НОМЕР_2 від 19.01.2010 року.

Рішенням Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 10.10.2014 року, справа № 206/5762/14-ц, було задоволено позов ОСОБА_2 та розірвано шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований 11.07.2009 року Красногвардійським відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції, актовий запис № 437.

Вказане рішення суду набрало законної сили станом на 21.10.2014 року.

На підтвердження факту проживання позивача разом з малолітніми дітьми за зареєстрованою адресою місця проживання: АДРЕСА_1 , позивач надала суду копії: паспорта громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , серії НОМЕР_3 від 30.07.2009 року, та довідки № 5 від 29.06.2022 року, виданої головою квартального комітету № 12.

За відомостями з довідки про доходи від 01.07.2022 року, позивач ОСОБА_1 працює у ТОВ «Видавничий дім «Платонов» на посаді помічника директора та отримує дохід у загальному розмірі 29975,00 грн за період з січня 2022 року по червень 2022 року без урахування аліментів.

За відомостями з роздруківок з сайтів про державну реєстрацію юридичних осіб: Приватного підприємства «Піонер», код ЄДРПОУ 32014192, та ТОВ «Дніпро-Будінвест», код ЄДРПОУ 33475232, відповідач ОСОБА_2 зареєстрований директором Приватного підприємства «Піонер» та керівником ТОВ «Дніпро-Будінвест».

За відомостями з довідок про доходи від 23.08.2022 року № 1-2308, наданих Приватним підприємством «Піонер», ТОВ «Дніпро-Будінвест» та ТОВ «Перемога Буд Альянс», за липень 2022 року ОСОБА_2 було нараховано заробітну плату у розмірі: 6600,00 грн, 1600,00 грн, 200,00 грн, відповідно.

За відомостями з платіжних доручень від 05.07.2022 року на суму 750,00 грн, від 17.07.2022 року на суму 2000,00 грн, від 25.07.2022 року на суму 250,00 грн, від 25.07.2022 року на суму 500,00 грн, від 31.07.2022 року на суму 940,00 грн на користь позивача відповідачем були сплачені аліменти на утримання малолітніх дітей на загальну суму 4440,00 грн.

На підтвердження витрат позивача, понесених на професійну правничу допомогу, позивач надала суду копії:

- довідки № 50/07/22 до договору № 4530/д/22 від 01.07.2022 року про те, що ОСОБА_1 за надання правової допомоги у цивільному провадженні сплатила гонорар адвокату у розмірі 7000,00 грн; приватний адвокат Кущ Дмитро Сергійович, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 1310, що видане Дніпропетровською ОКДКА;

- свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 1310 від 12.10.2004 року ОСОБА_5 ;

- ордера на надання правничої (правової) допомоги від 05.07.2022 року ОСОБА_1 , виданий на підставі договору про надання правової допомоги №4530/д/22 від 01.07.2022 року, адвокат Кущ Дмитро Сергійович.

Спірні правовідносини між сторонами виникли з приводу стягнення аліментів на утримання двох малолітніх дітей.

ІV. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування,

Суд, з урахуванням положень статті 9 Конституції України, зазначає, що відповідно до статті 27 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року, держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.

Батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Держави-учасниці відповідно до національних умов і в межах своїх можливостей вживають необхідних заходів щодо надання допомоги батькам та іншим особам, які виховують дітей, у здійсненні цього права і у випадку необхідності надають матеріальну допомогу і підтримують програми, особливо щодо забезпечення дитини харчуванням, одягом і житлом.

Держави-учасниці вживають всіх необхідних заходів щодо забезпечення відновлення утримання дитини батьками або іншими особами, які відповідають за дитину як всередині Держави-учасниці, так і за кордоном. Зокрема, якщо особа, яка несе фінансову відповідальність за дитину, і дитина проживають в різних державах, Держави-учасниці сприяють приєднанню до міжнародних угод або укладенню таких угод, а також досягненню інших відповідних домовленостей.

Згідно зі статтею 180 Сімейного кодексу України (далі СК України), батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до частин 1, 2, 3 статті 181 СК України, способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними.

За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі.

За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Згідно з частиною 1 статтею 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує:

1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини;

2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів;

3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;

3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав;

3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;

4) інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Відповідно до частин 1, 2, 3, 5 статті 183 СК України, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття.

Якщо після досягнення повноліття найстаршою дитиною ніхто з батьків не звернувся до суду з позовом про визначення розміру аліментів на інших дітей, аліменти стягуються за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття.

Той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину однієї чверті, на двох дітей однієї третини, на трьох і більше дітей половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.

Відповідно до частин 1, 2 статті 1 Закону України «Про прожитковий мінімум», прожитковий мінімум це вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров`я набору продуктів харчування (далі - набір продуктів харчування), а також мінімального набору непродовольчих товарів (далі - набір непродовольчих товарів) та мінімального набору послуг (далі - набір послуг), необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості.

Частиною 1 статті 183 СК України передбачено, що частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

За правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові Касаційного цивільного суду від 11.03.2020 року № 759/10277/1 (61-22317св19), будь-які витрати на утримання дітей мають визначатись за домовленістю між батьками або за рішенням суду. Факт відсутності у батька або матері можливості надавати дитині відповідного розміру утримання не знаходиться в переліку обставин, які враховуються судом при визначенні розмірів аліментів. Ця обставина не звільняє батьків від обов`язку по утриманню дитини.

Відповідно допункту 1,пункту 13Постанови КабінетуМіністрів України«Про переліквидів доходів,які враховуютьсяпри визначеннірозміру аліментівна одногоз подружжя,дітей,батьків,інших осіб»від 26лютого 1993року №146,утримання аліментівз працівниківпровадиться зусіх видівзаробітку ідодаткової винагородияк заосновною роботою,так іза роботоюза сумісництвом,в томучислі з: 1)основної заробітноїплати запосадовим окладом,тарифною ставкою,відрядними розцінкамитощо; 2)усіх видівдоплат інадбавок дозаробітної плати; 3)грошових інатуральних премій; 4)оплати занадурочну роботу,за роботув святкові,неробочі тавихідні дні; 5)заробітної плати,що зберігається під часвідпустки,а такожз одержуваноїпри звільненнікомпенсації заневикористану протягомкількох роківвідпустку; 6) заробітної плати, що зберігається під час виконаннядержавних ігромадських обов`язків,та вінших випадкахзбереження середньоїзаробітної плати; 7)винагороди зазагальні річніпідсумки роботи підприємств таорганізацій; 8)винагороди,що виплачуєтьсяштатним літературнимпрацівникам газет,журналів,агентств друку,радіо,телебачення ізфонду літературного гонорару,а такожнештатним літературнимпрацівникам,що підлягаютьдержавному соціальномустрахуванню; 9)одноразової винагороди(відсотковихнадбавок) за вислугуроків; 10)допомоги подержавному соціальномустрахуванню,а такожз допомогипо тимчасовійнепрацездатності,що встановленів колективнихсільськогосподарських підприємствах; 11)доплат додопомоги подержавному соціальномустрахуванню,виплачуваних зарахунок підприємств,установ,організацій; 12)сум,виплачуваних длявідшкодування збитківу зв`язку звтратою працездатностівнаслідок каліцтваабо іншого пошкодження здоров`я,за виняткомсум длявідшкодування витрат на догляд заними, на додатковехарчування, санаторно-курортне лікування (включаючиоплату проїзду)і протезуванняпотерпілих; 13)допомоги побезробіттю; 14)одержуваної пенсії,за виняткомнадбавок до пенсії, щовиплачуються особамз інвалідністюпершої групина доглядза ними; 14-1) державної соціальної допомоги особам з інвалідністю з дитинства, призначеної відповідно до Закону України "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю" ;15)стипендій,виплачуваних студентам вперіод навчання у вищихнавчальних закладах,учням професійних навчально-виховнихзакладів таслухачам навчальнихзакладів підвищення кваліфікації таперепідготовки кадрів; 16)доходів від підприємницької діяльності,селянських (фермерських)господарств,кооперативів,об`єднаньгромадян,а такождоходів,що припадають начастку платника аліментів від присадибноїділянки абопідсобного господарства; 17)усіх видівзаробітку,одержуваного адвокатамиза роботув юридичнихконсультаціях; 18)плати,отриманої запередачу воренду земельноїділянки абоземельної частки(паю); 19) інших видів заробітку.

Утримання аліментів провадиться з суми заробітку (доходу), що належить особі, яка сплачує аліменти, після утримання з цього заробітку (доходу) податків.

Згідно з частиною 1 статті 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Відповідно до частин 1, 2 статті 184 СК України, суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

Розмір аліментів, визначений судом або домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, щорічно підлягає індексації відповідно до закону, якщо платник і одержувач аліментів не домовилися про інше. За заявою одержувача аліментів індексація може бути здійснена судом за інший період.

Частинами 1, 2, 3 статті 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і в заємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі дока зам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно з частиною 4статті 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Відповідно до частини 4 статті 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 430 ЦПК України, суд допускає рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць до негайного виконання.

Аналіз викладених вище норм та встановлених обставин справи, визнання сторонами факту сплати відповідачем аліментів на утримання малолітніх дітей за липень 2022 року та закриття провадження у справі в цій частині позовних вимог, суд дійшов висновку про обґрунтованість частини позовних вимог як таких, що підтверджені належними та допустимими доказами, а саме: частини позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача аліментів на утримання двох малолітніх дітей з 01.08.2022 року і до досягнення дітьми повноліття.

З приводу вирішення питання про розподіл судових витрат зі сплати судового збору та витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає таке.

Відповідно до частин 1, 6 статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частини 1 статті 142 ЦПК України, у разі, зокрема, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір», від судового збору звільняються позивачі за подання позовів про стягнення аліментів.

Відповідно до положень частин 1 - 6 статті 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частин 2, 3, 4, 8 статті 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються , інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються, зокрема, у разі задоволення позову на відповідача.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Якщо сума судових витрат, заявлена до відшкодування, істотно перевищує суму, заявлену в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат в частині такого перевищення, крім випадків, якщо сторона доведе, що не могла передбачити такі витрати на час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Аналіз викладених вище норм ЦПК України вказує, що розмір витрат на професійну правничу допомогу встановлюється судом на підставі оцінки доказів щодо детального опису робіт, здійснених адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно достатті 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Згідно з пункту 4 частини 1 статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», договір про надання правової допомоги це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Аналіз викладених вище положень визначає, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо, а договір про надання правової допомоги укладається на такі види адвокатської діяльності як захист, представництво та інші види адвокатської діяльності.

Відповідно дост. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються: складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Тобто, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суд виходить зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписамист. 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».

Суд бере до уваги те, що для вирішення питання про відшкодування витрат на правничу допомогу від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою (постанова Верховного Суду від 02.10.2019 року, справа № 815/1479/18, додаткова постанова Верховного Суду від 05.09.2019 року, справа № 826/841/17, додаткова постанова Верховного Суду від 06.03.2019 року, справа №922/1163/18).

З урахуванням положень частини 4 статті 263 ЦПК України, суд бере до уваги вказані правові висновки Верховного Суду.

Так, як видно з наданих представником позивача письмових доказів на підтвердження понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу у загальному розмірі 7000,00 грн, позивачу були надані адвокатські послуги адвокатом Кущем Дмитром Сергійовичем.

Суд бере до уваги те, що на підтвердження оплати позивачем за надані адвокатські послуги представник позивача надав суду копію довідки про сплату позивачем гонорару у розмірі 7000,00 грн. Водночас судом було встановлено, що позивач не надала суду договір про надання правової допомоги № 4530/д/22 від 01.07.2022 року, на підставі якого було видано ордер про надання правничої допомоги, та суд позбавлений можливості дослідити встановлений у самому договорі розмір та/або порядок обчислення витрат на правничу допомогу.

Також суд враховує те, що позивач не надала суду доказів на підтвердження обсягу наданих адвокатом послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена позивачем у виді гонорару у розмірі 7000,00 грн. При цьому вимоги ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачають, що гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

З огляду на викладене вище, суд доходить висновку про недоведеність позивачем понесених нею витрат у розмірі 7000,00 грн на професійну правничу допомогу. Тому вимога позивача про стягнення з відповідача на її користь витрат на професійну правничу допомогу задоволенню не підлягає.

V. Висновки суду за результатами розгляду позовної заяви та вирішення питання про розподіл судових витрат.

Суд, з урахуванням викладеного вище, зазначає, що на відповідача як на батька малолітніх дітей покладено однаковий з позивачем обов`язок щодо їх утримання і матеріального забезпечення. Під час вирішення спірних правовідносин між сторонами суд враховує стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів, те, що відповідач частково визнав позовні вимоги та провадження у справі в цій частині позовних вимог було закрито.

Тому суд, враховуючи, що позивач не заперечувала проти задоволення позовних вимог у їх визнаній відповідачем частині, дійшов висновку про те, що наявні правові підстави для часткового задоволення позовних вимог, а саме: позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача аліментів на утримання двох малолітніх доньок у розмірі 1/3 (однієї третьої) частки з усіх видів заробітку (доходу), але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісяця, починаючи з 01 серпня 2022 року та до досягнення дітьми повноліття підлягають задоволенню, а у задоволенні іншої частини позовних вимог слід відмовити.

Відповідно до вимог статей 141, 142 ЦПК України, з відповідача на користь держави необхідно стягнути судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 496,20 грн, а у задоволенні вимог позивача про стягнення з відповідача судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 7000,00 грн слід відмовити.

Керуючись статтями 5, 7, 10-13, 19, 23, 76-81, 89, 133, 141, 142, 206, 209, 210, 213, 228, 229, 258, 259, 263-265, 274, 275, 279 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

вирішив:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів задовольнити частково.

Стягувати з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ; адреса місця проживання: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_4 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ; адреса місця проживання: АДРЕСА_3 ; РНОКПП НОМЕР_5 ) аліменти на утримання малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та малолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у розмірі 1/3 (однієї третьої) частки від усіх видів заробітку (доходу) щомісяця, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 01 серпня 2022 року та до досягнення дітьми ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , повноліття.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Допустити рішення суду в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць до негайного виконання.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ; адреса місця проживання: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_4 ) на користь держави судовий збір у розмірі 496,20 грн (чотириста дев`яносто шість гривень 20 копійок).

У задоволенні вимог позивача ОСОБА_1 про стягнення з відповідача ОСОБА_2 судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7000,00 грн відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошеннядо Дніпровського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Ф.М. Ханієва