ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 січня 2023 року м.Суми
Справа №591/1861/22
Номер провадження 22-ц/816/145/23
Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - Криворотенка В. І. (суддя-доповідач),
суддів - Кононенко О. Ю. , Ткачук С. С.
за участю секретаря судового засідання - Кияненко Н.М.,
сторони:
позивач ОСОБА_1 ,
відповідач ОСОБА_2 ,
третя особа Моторне (транспортне) страхове бюро України,
розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні Сумського апеляційного суду в порядку спрощеного позовного провадження апеляційні скарги представника ОСОБА_2 адвоката Кругляка Володимира Вікторовича та ОСОБА_1
на рішення Зарічного районного суду м. Суми від 24 жовтня 2022 року, ухвалене у складі судді Северинової А.С. в приміщенні Зарічного районного суду м. Суми, повний текст рішення складено 03 листопада 2022 року,
В С Т А Н О В И В:
У травні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа: Моторне (транспортне) страхове бюро України про відшкодування майнової та моральної шкоди.
Свої вимоги мотивував тим, що 22 листопада 2020 року о 13-30 год. у с. Самотоївка на автомобільній дорозі Р-45 в межах населеного пункту по вул. Калініна, буд. 188 ОСОБА_2 , керуючи автомобілем «Geely MR 7151A», реєстраційний номер НОМЕР_1 , не вибрав безпечної швидкості, внаслідок чого допустив зіткнення з належним йому на той час на праві власності автомобілем Toyota Land Cruiser Prado, реєстраційний номер НОМЕР_2 . В результаті пошкодження автомобіля винними неправомірними діями відповідача йому було завдано майнову та моральну шкоду. За звітом № 154-20, складеним уповноваженим суб`єктом оціночної діяльності на замовлення МТСБУ, повна вартість відновлювального ремонту його автомобіля складала 417 802 грн 47 коп., а вартість відновлювального ремонту з урахуванням фізичного зносу 234 658 грн 51 коп. МТСБУ прийняло рішення про виплату на відшкодування шкоди 130 000 грн максимальної за законодавством суми, яка і була йому виплачена.
Виходячи з того, що повна вартість відновлюваного ремонту без урахування втрати товарної вартості автомобіля становить 417 802 грн 47 коп., а сума отриманого ним відшкодування складає 130 000 грн, отже, решту коштів на покриття у повному обсязі завданих йому реальних збитків у розмірі 287 802 грн 47 коп. повинна відшкодувати винна в цьому особа, тобто відповідач.
Крім того, внаслідок аварії та пошкодження належного йому автомобіля він переніс сильний стрес, хвилювання і був вимушений частково змінити свій звичайний спосіб життя, витрачаючи час, зусилля та кошти для відновлення автомобіля та відволікаючись від професійної діяльності як адвоката. При цьому, він був змушений також вжити додаткові заходи з організації пересування, вирішення побутових питань.
Посилаючись на вказані обставини, позивач просить стягнути з відповідача на його користь 287 802 грн 47 коп. в рахунок відшкодування майнової шкоди та 5000 грн в рахунок відшкодування моральної шкоди.
Рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 24 жовтня 2022 року позов задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду у сумі 204 241 грн 98 коп. та моральну шкоду у сумі 5000 грн.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 2092 грн 36 коп.
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_2 адвокат Кругляк Володимир Вікторович, посилаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, та неправильне застосування норм матеріального права, просить змінити рішення, стягнувши з відповідача завдану матеріальну шкоду позивачу в розмірі 104 658 грн 51 коп.
В доводах апеляційної скарги зазначає, що згідно звіту експерта № 154-20, який доданий позивачем, як доказ, вартість матеріального збитку позивачу становить 234 658,51 грн. Будь-якої незгоди з висновком експерта позивачем не заявлено.
Вважає, якщо позивач змінює оцінку збитку визначену висновком, то в цьому випадку він не погоджується з висновками експерта і не може додавати його як доказ на підтвердження завданого збитку.
Зазначає, що експерт обґрунтовано враховує знос запчастин. Автомобіль експлуатувався 9 років, а тому це врахування є обов`язковим, бо при здійсненні ремонту автомобіля за розрахунками експерта на автомобіль при необхідності заміни пошкоджених запчастин враховуються ціни нових запчастин.
При визначенні вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля експертом не враховувався фізичний знос автомобіля з визначеним попередньо коефіцієнтом, а тому цей розрахунок не може бути покладений як доказ завданої позивачу матеріальної шкоди, яка підлягає відшкодуванню.
Вважає, що суд безпідставно необґрунтовано відраховує ПДВ із загального розміру відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права, просить рішення суду частково змінити, стягнувши з відповідача на його користь на відшкодування майнової шкоди 287 802 грн 47 коп., а не 204 241 грн 98 коп., як визначив суд. В іншій частині рішення суду залишити без змін.
В доводах апеляційної скарги зазначає, що суд не звернув увагу на те, що з буквального та сутнісного розуміння першого та другого речень абзацу другого п. 36.2 ст. 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» слідує, що зменшення страхового відшкодування на суму ПДВ при здійсненні відшкодування безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника) стосується відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту ТЗ і розміру оціненої шкоди саме з урахуванням зносу. Тобто наявне правове регулювання передбачає зменшення за певних умов на суму ПДВ вартості відновлювального ремонту з урахуванням фізичного зносу (матеріального збитку) не повної вартості відновлювального ремонту.
Вважає, що положення абзацу другого п. 36.2 вказаного Закону до спірних правовідносин взагалі застосовані бути не можуть.
Жодних дій щодо зменшення на суму ПДВ як повної вартості відновлювального ремонту, так і вартості відновлювального ремонту з урахуванням зносу (матеріального збитку) МТСБУ не вчиняло і не повинно було вчиняти відповідно до законодавства, відтак, на його думку, не мав цього робити і суд.
Вважає, що на відшкодування заподіяної йому майнової шкоди підлягає стягненню 287 802 грн 47 коп. (417 802 грн 47 коп. 130 000 грн).
Зазначає, що суд не врахував висновків щодо застосування відповідних норм права, викладених у постановах Верховного Суду у подібних справах, а саме, №№ 755/19006/15-ц, 755/7666/19, 754/1114/15-ц, 587/1080/16-ц, 370/2787/18, 753/4696/16-ц, 755/5374/18, 756/2632/17, 757/22706/15-ц, 686/17155/15-ц та 201/11407/17.
Відзиви на апеляційні скарги у встановлений судом строк не надходили.
Рішення суду в частині відшкодування моральної шкоди в сумі 5000 грн не оскаржується, а тому відповідно до приписів ч. 1 ст. 367 ЦПК України колегією суддів не переглядається.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника ОСОБА_2 адвоката Кругляка В.В., дослідивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга представника ОСОБА_2 адвоката Кругляка В.В. задоволенню не підлягає, а апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.
З матеріалів справи вбачається та судом першої інстанції встановлено, що відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу позивач ОСОБА_1 є власником автомобіля Toyota Land Cruiser 150, 2011 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 (а.с. 83).
22 листопада 2020 року о 13-годині 30 хв. в с. Самотоївка а/д Р-45 в межах населеного пункту по вул. Калініна, буд. 188 водій ОСОБА_2 керував автомобілем марки Geely, реєстраційний номер НОМЕР_1 , не вибрав безпечної швидкості, не врахував дорожньої обстановки, вчинив виїзд на зустрічну смугу, де зіткнувся з автомобілем Toyota Land Cruiser 150, реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_3 , при ДТП автомобілі зазнали механічні пошкодження з матеріальними збитками, чим ОСОБА_2 порушив вимоги п. 12.1 ПДР України.
Постановою Краснопільського районного суду Сумської області від 16 грудня 2020 року у справі № 578/1405/20 ОСОБА_2 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення (а.с. 44).
Відповідно до звіту № 154-20 про вартість матеріального збитку завданого власнику транспортного засобу, складеного 14 грудня 2020 року аварійним комісаром, оцінювачем ОСОБА_4 , ринкова вартість КТЗ на момент ДТП становила 691 257 грн 60 коп.; вартість відновлювального ремонту 417 802 грн 47 коп.; вартість відновлювального ремонту КТЗ з врахуванням фізичного зносу та ВТВ 234 658 грн 51 коп. (а.с. 3-43).
У листі від 12 січня 2021 року Моторне (транспортне) страхове бюро України повідомило позивача про прийняте рішення про виплату відшкодування шкоди в розмірі 130 000 грн (а.с. 45).
Згідно платіжного доручення № 326580 від 14 січня 2021 року Моторне (транспортне) страхове бюро України ОСОБА_1 було виплачено суму страхового відшкодування в розмірі 130 000 грн (а.с. 84).
Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що враховуючи відсутність документального підтвердження факту оплати ремонту належного позивачу транспортного засобу, підлягає зменшенню вартість відновлювального ремонту на суму податку на додану вартість, а тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню різниця невідшкодованої МТСБУ суми збитків у розмірі 204 241 грн 98 коп. (417 802 грн 47 коп. 20% ПДВ 130 000 грн виплаченої регламентної виплати).
Частиною першою статті 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно з частинами першою, другою статті 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.
Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою (пункт 1 частини першої статті 1188 ЦК України).
Відповідно до частини третьої статті 988 ЦК України страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків. Інші збитки вважаються застрахованими, якщо це встановлено договором.
Згідно зі статтею 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі Закон № 1961-IV) у разі настання події, яка є підставою для проведення регламентної виплати, МТСБУ у межах страхових сум, що були чинними на день настання такої події, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.
Статтями 28, 29 Закону № 1961-IV передбачено, що шкода, заподіяна в результаті ДТП майну потерпілого, це шкода, пов`язана: з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу; з пошкодженням чи фізичним знищенням доріг, дорожніх споруд, технічних засобів регулювання руху; з пошкодженням чи фізичним знищенням майна потерпілого; з проведенням робіт, які необхідні для врятування потерпілих у результаті ДТП; з пошкодженням транспортного засобу, використаного для доставки потерпілого до відповідного закладу охорони здоров`я, чи забрудненням салону цього транспортного засобу; з евакуацією транспортних засобів з місця ДТП.
При цьому, у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок ДТП, з евакуацією транспортного засобу з місця ДТП до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент ДТП, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в пункті 9 постанови від 27 березня 1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», якщо для відновлення попереднього стану речі, що мала певну зношеність (наприклад, автомобіля), були використані нові вузли, деталі, комплектуючі частини іншої модифікації, що випускаються взамін знятих з виробництва однорідних виробів, особа, відповідальна за шкоду, не вправі вимагати врахування зношеності майна або меншої вартості пошкоджених частин попередньої модифікації. Зношеність пошкодженого майна враховується у випадках стягнення на користь потерпілого його вартості (при відшкодуванні збитків).
Пунктом 41.1 статті 41 Закону № 1961-IV визначено, що МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам пункту 1.7 статті 1 цього Закону, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі.
Відповідно до частин першої, другої статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Стосовно доводів апеляційної скарги представника ОСОБА_2 адвоката Кругляка В.В., що вартість матеріального збитку підлягає визначенню, виходячи з вартості відновлювального ремонту з урахуванням фізичного зносу, колегія суддів зазначає наступне.
Верховний суд у складі судової палати Касаційного цивільного суду у своїй постанові №686/17155/15-ц від 03 жовтня 2018 року підтримав правовий висновок викладений у Постанові Верховного Суду України від 02 грудня 2015 року у справі №6-691цс15, де було зазначено, що правильним є стягнення із винного водія різниці між фактичною вартістю ремонту з урахуванням заміни зношених деталей на нові (без урахування коефіцієнта фізичного зносу) та страховим відшкодуванням, виплаченим страховиком у розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля з урахуванням зносу деталей, що підлягають заміні, оскільки в цьому випадку у страховика не виник обов`язок з відшкодування такої різниці незважаючи на те, що вказані збитки є меншими від страхового відшкодування (страхової виплати).
Тобто, в даному випадку при розрахунку матеріальної шкоди враховується саме вартість відновлювального ремонту, яка згідно звіту № 154-20 про вартість матеріального збитку завданого власнику транспортного засобу становить 417 802 грн 47 коп., а не вартість відновлювального ремонту з врахуванням фізичного зносу в розмірі 234 658 грн 51 коп., як помилково вважав відповідач. А відповідач, як особа, яка винна у вчиненні ДТП, зобов`язаний сплатити позивачу різницю між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Стосовно доводів позивача, що суд першої інстанції необґрунтовано зменшив суму відшкодування майнової шкоди на суму ПДВ, колегія суддів зазначає наступне.
Відомості про фактичне здійснення ремонту автомобіля позивача, в матеріалах справи відсутні.
На підтвердження своїх позовних вимог про відшкодування майнової шкоди ОСОБА_1 було надано звіт № 154-20 про вартість матеріального збитку, згідно якого вартість відновлювального ремонту становить 417 802 грн 47 коп., а вартість матеріального збитку, нанесеного власнику транспортного засобу з урахуванням ПДВ на замінні запчастини та матеріали з фарбування 234 658 грн 51 коп.
Страховиком виплачено 130 000 грн страхового відшкодування.
Верховний Суд в постанові від 28 лютого 2018 року у справі № 757/22706/15-ц вказав, що у випадку виплати страхового відшкодування безпосередньо страхувальнику, виплата здійснюється без податку на додану вартість, який повертається страхувальнику після надання документів про оплату запчастин/відновлюваного ремонту на суму, що включає ПДВ, в межах суми страхового відшкодування.
Отже ПДВ входить до суми страхового відшкодування та може бути повернуто позивачу страховиком після надання відповідних документів про оплату запчастин/відновлюваного ремонту.
Суд першої інстанції, враховуючи, що документальне підтвердження факту оплати проведеного позивачем ремонту в матеріалах справи відсутнє, дійшов вірного висновку щодо зменшення вартості відновлювального ремонту на суму ПДВ (20%), проте при обрахунку не звернув увагу, що згідно звіту № 154-20 вартість відновлювального ремонту (417 802 грн 47 коп.) вказана з урахуванням ПДВ на замінні запчастини та матеріали з фарбування, а вартість ремонтно-відновлювальних робіт на загальну суму 19 620 грн, яка включає в себе вартість робіт на ремонт (14 508 грн) та вартість робіт на пофарбування (5112 грн) визначена без урахування ПДВ (20%).
Тобто місцевий суд помилково зменшив на суму ПДВ вартість ремонтно-відновлювальних робіт.
За таких обставин підлягає зменшенню на суму ПДВ вартість відновлювального ремонту за вирахуванням вартості ремонтно-відновлювальних робіт 398 182 грн 47 коп. (417802,47 19620).
ПДВ = 20% від 398 182 грн 47 коп., що складає 79 636 грн 50 коп.
Отже, розмір майнової шкоди становить 208 165 грн 97 коп. із розрахунку 417 802,47 грн 79636,50 грн 130000 грн.
Отже рішення суду на підставі п. 1 ч. 1 ст. 376 ЦПК України підлягає зміні в частині розміру матеріальної шкоди, присудженої до стягнення та необхідно стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду у сумі 208 165 грн 97 коп.
На підставі ч. 13 ст. 141 ЦПК України підлягає зміні розподіл судових витрат, та пропорційно до задоволеної частини позовних вимог з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір за подання позовної заяви в сумі 2131 грн 66 коп.
У зв`язку із частковим задоволенням апеляційної скарги ОСОБА_1 підлягає стягненню на його користь з відповідача судовий збір за подання апеляційної скарги в сумі 69 грн 90 коп.
Оскільки ціна позову в даній справі становить 292 802 грн 50 коп., тобто не перевищує двохсот п`ятидесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тому постанова апеляційного суду касаційному оскарженню згідно п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України не підлягає.
Керуючись ст. ст. 367; 374 ч. 1 п. 2; 376 ч. 1 п. 1; 381-382 ЦПК України, суд -
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 адвоката Кругляка Володимира Вікторовича залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Зарічного районного суду м. Суми від 24 жовтня 2022 року в оскаржуваній частині змінити в частині розміру присудженої до стягнення суми матеріальної шкоди та в частині розподілу судових витрат.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду у сумі 208 165 гривень 97 копійок.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 2131 гривню 66 копійок за подання позовної заяви.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 69 гривень 90 копійок за подання апеляційної скарги.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий: В.І. Криворотенко
Судді: О.Ю. Кононенко
С.С. Ткачук
Суд | Сумський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 19.01.2023 |
Оприлюднено | 23.01.2023 |
Номер документу | 108505226 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи у спорах про недоговірні зобов’язання, з них про відшкодування шкоди, з них |
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Лідовець Руслан Анатолійович
Цивільне
Сумський апеляційний суд
Криворотенко В. І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні