Рішення

від 18.01.2023 по справі 822/6021/15

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 822/6021/15

РІШЕННЯ

іменем України

18 січня 2023 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючої-судді Гнап Д.Д.

за участю:секретаря судового засідання Галайда А.В. представника позивача - Залуцького В. Н. представника відповідача - Калужської Н. О. розглянув адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю торгово-промислове підприємство "Універсал" до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

І. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ СТОРІН

Позивач звернувся до Головного управління ДПС у Хмельницькій області, в якому просить суд скасувати податкові повідомлення-рішення від 11.08.2015 року форми "Р" №0000932210/43 та №0000942210/44.

В обґрунтування своїх позовних вимог зазначив, що висновки відповідача, які викладені в акті про результати документальної планової перевірки №475/220/23841050 від 21.07.2015 року не відповідають положенням Податкового кодексу України. Вважає, що ним правомірно сформовані витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування та податковий кредит по податку на додану вартість (далі - ПДВ) по господарських операціях щодо придбання продукції (тканина, фурнітура і т.п.) для потреб швейного виробництва у товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) "Аркада-ХХІ", ТОВ "Укрміксі", ТОВ "Денікс Груп", ТОВ "Інвест консалт компані" та послуг у ТОВ ЛР "Глобус", ТОВ "Міст світла" і ПП "Орім" з жовтня 2012 року по грудень 2014 року. Зазначає, що реальність здійснення господарських операцій із вказаними контрагентами підтверджується необхідними первинними бухгалтерськими документами оформленими належним чином, які надавались позивачем відповідачу під час проведення перевірки.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити позов в повному обсязі. Додатково зазначив, що вирок щодо посадової особи контрагента за статтею 205 КК України, а також ухвала про звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв`язку з закінченням строків давності не можуть створювати преюдицію для адміністративного суду. Порушення, допущені одним платником податків не впливають на права та обов`язки іншого платника податків, а тому просив позов задовольнити.

Відповідач подав відзив, у якому заперечив щодо позову, вказав, що оскаржувані позивачем податкові повідомлення-рішення законними, оскільки факт порушення позивачем вимог ПК України, встановлений під час перевірки позивача та зафіксований в акті перевірки №475/220/23841050 від 21.07.2015 року.

У судовому засіданні представник позивача підтримала доводи, викладені у відзиві, акцентувала увагу суду на відсутності у контрагентів позивача трудових ресурсів та основних фондів, розбіжності у первинній документації, наявність вироку щодо посадової особи ТОВ "Інвест консалт компані" та ухвали про звільнення посадової особи ТзОВ "Денікс груп від відповідальності за нереабілітуючими обставинами.

Крім того, вказувала на створення позивачем штучної господарської діяльності з контрагентами шляхом формального складення документів без дійсного руху активів, а тому просила у задоволенні позову відмовити.

ІІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ

У жовтні 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю торгово-промислове підприємство "Універсал" звернулося до суду з адміністративним позовом до Хмельницької об`єднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Хмельницькій області, в якому просило суд скасувати податкові повідомлення-рішення від 11.08.2015 форми "Р" №0000932210/43 та №0000942210/44.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 19 листопада 2015 року, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 23 листопада 2016 року, адміністративний позов ТОВ ТПП "Універсал" задоволено частково.

Постановою Верховного Суду від 25 лютого 2021 року постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 19 листопада 2015 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 23 листопада 2016 року скасовано, а справу направлено на новий розгляд до Хмельницького окружного адміністративного суду.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 23 березня 2022 року справу прийнято до провадження (головуючий суддя - Майстер П. М.)

16 квітня та 27 квітня судом замінено відповідача у справі №822/6021/15 на його правонаступника, а саме Головне управління ДФС України у Хмельницькій області на Головне управління ДПС України у Хмельницькій області (код ЄДРПОУ 43142957), в подальшому на Головне управління ДПС у Хмельницькій області (ЄДРПОУ ВП 44070171).

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 07 червня 2022 року зупинено провадження у справі №822/6021/15 до набрання законної сили судовим рішенням касаційної інстанції Великої Палати Верховного Суду по справі №160/3364/19.

Відповідно до наказу № 236-П від 07.10.2022 року повноваження судді МайстераП.М. через досягнення ним шістдесяти п`яти років припинені, справу було перерозподілено та прийнято до провадження суддею Гнап Д. Д. Поновлено провадження в справі.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 15 грудня 2022 року витребувано додаткові докази по справі.

ІІІ. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

Позивач - ТОВ ТПП "Універсал", ідентифікаційний код 23841050, зареєстроване як суб`єкт підприємницької діяльності 14.05.1997 року, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців від 17.11.2015 року, перебуває на податковому обліку в Хмельницькій ОДПІ з 05.01.1999 року, є платником ПДВ.

Основними видами діяльності позивача згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців за КВЕД є: 14.14 виробництво спіднього одягу; 46.34 оптова торгівля напоями; 46.39 неспеціалізована оптова торгівля продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами (основний); 47.11 роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами; 49.41 вантажний автомобільний транспорт; 73.20 дослідження кон`юнктури ринку та виявлення громадської думки; 41.20 будівництво житлових і нежитлових будівель.

На підставі направлень від 29.05.2014 року №70, №71, №72, №73, №74, №77 та №95 від 24.06.2015 року, виданих Хмельницькою ОДПІ, проведена документальна планова перевірка ТОВ ТПП "Універсал" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2012 року по 31.12.2014 року відповідно до затвердженого плану перевірки.

За результатами перевірки 21.07.2015 року відповідачем складено акт №475/220/23841050 про результати документальної планової перевірки ТОВ ТПП "Універсал", код ЄДРПОУ 23841050 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2012 року по 31.12.2014 року (далі - акт №475/220/23841050 від 21.07.2015 року).

На підставі висновків акту №475/220/23841050 від 21.07.2015 року, відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення форми "Р" від 11.08.2015 року №0000932210/43 та №0000942210/44.

За податковим повідомленням-рішенням форми "Р" №0000932210/43 від 11.08.2015 року позивачу визначено грошове зобов`язання по податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 1479012,00 гривень, з яких: 986008,00 грн. - основний платіж, та 493004,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції (штрафи).

За податковим повідомленням-рішенням форми "Р" №0000942210/44 від 11.08.2015 року позивачу визначено суму податкового зобов`язання по ПДВ із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в розмірі 1823664,00 грн., з яких: 1215776,00 грн. - основний платіж, та 607888,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції (штрафи).

Вважаючи винесені податкові повідомлення-рішення протиправними позивач звернувся до суду.

IV. ОЦІНКА СУДУ

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 92 Конституції України визначено, що виключно законами України встановлюються, зокрема, система оподаткування, податки і збори.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює ПК України, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Вимоги до підтвердження даних, визначених у податковій звітності, встановлені статтею 44 ПК (тут і далі - у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин). Так, згідно з положенням пункту 44.1 цієї статті для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон № 996-ХIV.

Відповідно до статті 1 цього Закону первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Аналіз цієї норми дає підстави вважати, що первинний документ згідно із цим визначенням містить дві обов`язкові ознаки: він має містити відомості про господарську операцію і підтверджувати її реальне (фактичне) здійснення.

Підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК визначено, що господарська діяльність - це діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно зі статтею 1 Закону № 996-ХIVгосподарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Тобто визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку.

За змістом частин першої та другої статті 9 Закону № 996-ХIV(у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми), дату складання, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов`язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами ПК.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПК податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів / послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

За змістом пункту 198.6 статті 198 ПК не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів / послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що господарські операції для визначення податкового кредиту мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Судом встановлено, що податкове повідомлення-рішення форми "Р" №0000932210/43 від 11.08.2015 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання по податку на прибуток приватних підприємств в сумі 1479012,00 гривень, з яких: 986008,00 грн. - основний платіж, та 493004,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції (штрафи), базується на висновку відповідача, викладеному в акті перевірки №475/220/23841050 від 21.07.2015 року, про те, що на порушення п.п. 138.1, 138.2, 138.8 ст.138; пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України, ТОВ ТПП "Універсал" завищено за період з 01.10.2012 року по 31.12.2014 року витрати, що враховуються при визначенні об`єкту оподаткування на загальну суму 5199384,00 грн. - по господарських операціях з придбання продукції (тканина, фурнітура і т.п.) для потреб швейного виробництва у ТОВ "Аркада-ХХІ", ТОВ "Укрміксі", ТОВ "Денікс Груп", та послуг у ТОВ ЛР "Глобус", ТОВ "Місто світла" і ПП "Орім".

На підтвердження здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ "Аркада-ХХІ" (код 38280945), ТОВ "Укрміксі" (код 38148281), ТОВ "Денікс Груп" (код 37882958), ТОВ "Інвест консалт компані" (код 39377867), а також обліку та використання у власній господарській діяльності придбаного товару, позивачем надані договори поставки: №11/13 від 11.06.2013 року, №0112/12 від 01.12.2012 року, №0206 від 02.06.2014 року; податкові накладні, видаткові накладні, акти виконаних робіт (наданих послуг), банківські виписки та ТТН.

На підтвердження повноважень посадових осіб позивача, які вправі розписуватись у видаткових та ТТН, до договорів виписані додатки з переліком та зразками підписів осіб, яким довіряється завіряти факт отримання ТМЦ згідно договорів поставки, укладених із зазначеними контрагентами. Транспортування товарів від постачальників до позивача також підтверджується шляховими листами, наказами про прийняття на роботу, свідоцтвами про реєстрацію транспортних засобів. Облік та використання придбаного товару підтверджений наявними в матеріалах справи оборотно-сальдовими відомостями по рахунках 201, 231, 26, 901.

Можливість здійснення господарської діяльності позивачем підтверджується правовстановлюючими документами на нерухоме майно, доказами щодо наявності відповідного обладнання та штатним розкладом.

При цьому, суд приймає доводи позивача про розбіжність у прізвищах особи, яка транспортувала товар та особи, яка його приймала. Як пояснив представник позивача, товар приймався для перевезення водієм і тому зазначалося його прізвище, а на підприємстві позивача приймався особою, яка відповідальна за збереження товару та облік товарно-матеріальних цінностей. Жодна норма не передбачає тотожність цих осіб. Зазначене не суперечить нормам законодавства та спростовує аргументи відповідача щодо розбіжностей у документах, коли працівники не могли перебувати у місці передачі товару.

Під час нового розгляду суд перевірив та дослідив всі обставини, про які зазначив Верховний Суд в постанові від 25 лютого 2021 року, скасовуючи попередні судові рішення, а саме можливість реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, здійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності; наявності необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності, наявності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів; наявність обліку господарських операцій, які безпосередньо пов`язані з виникненням податкової вигоди; здійснення операцій з товаром, наявність первинних документів обліку, а також наявність вироку Галицького районного суду від 2707.2015 стосовно діяльності контрагента позивача - ТОВ "Інвест консалт компані".

Так, не знайшли підтвердження доводи відповідача щодо відсутності господарської операції між позивачем і контрагентами в зв`язку з відсутністю в останніх трудових ресурсів та основних фондів, оскільки надання послуг може відбуватись як власними, так і залученими силами. Крім того, суд звертає увагу на те, що чинним законодавством України не передбачено обов`язку покупця перевіряти у продавця (постачальника) місцезнаходження майна, наявність основних засобів, трудових ресурсів.

Безпідставними також є доводи відповідача про нереальність господарських операцій позивача з ТОВ "Аркада-ХХІ" через відсутність останнього за місцезнаходженням. Суд встановив, що постановою Харківського окружного адміністративного суду по справі №820/11911/13-а, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду, визнано протиправними дії Індустріальної об`єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів в Харківській області щодо проведення зустрічних звірок товариства з обмеженою відповідальністю «Аркада-ХХІ», за результатами яких складені:

- акт від 03 вересня 2013 р. № 149/20-36-22-03/38280945 «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб`єкта господарювання ТОВ «Аркада-ХХІ» (код ЄДРПОУ 38280945) щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період 01.06.2013 року по 30.06.2013 року»;

- акт від 28 жовтня 2013 р. № 258/20-36-22-02-07/38280945 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Аркада-ХХІ» (код платника 38280945) щодо документального підтвердження господарських відносин, із платниками податків та зборів, їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01.08.2013 року по 31.08.2013 року». Визнано протиправними дії Індустріальної об`єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів в Харківській області щодо самовільного коригування показників податкової звітності в інформаційній системі «Податковий блок» по взаємовідношенням товариства з обмеженою відповідальністю «Аркада-ХХІ» з контрагентами за червень та серпень 2013 р. на підставі висновків, викладених в акті від 03 вересня 2013 р. №149/20-36-22-03/38280945 та в акті від 28 жовтня 2013 р. № 258/20-36-22-02-07/38280945. Зобов`язано Індустріальну об`єднану державну податкову інспекцію м. Харкова Головного управління Міндоходів в Харківській області відновити в Автоматизованій системі «Результати співставлення податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» показники податкових зобов`язань та податкового кредиту з ПДВ в розрізі контрагентів, задекларованих ТОВ «Аркада-ХХІ» за період з 01.06.2013 року по 31.08.2013 року.

Щодо наявності вироку по справі № 461/5999/15-к від 27.07.2015 року по кримінальному провадженню про обвинувачення Тиховської Ірини Сергіївни - директора ТОВ "Інвест консалт компані", у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 205 КК України та ухвали суду по справі № 461/4101/15-к від 07.11.2017 року про звільнення ОСОБА_1 - посадової особи ТОВ "Денікс груп" від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності, суд зазначає наступне.

Відповідно до правової позиції, сформованої у постанові від 07 липня 2022 року по справі № № 160/3364/19, вирок щодо посадової особи контрагента за статтею 205 КК України, а також ухвала про звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності не можуть створювати преюдицію для адміністративного суду, якщо тільки суд кримінальної юрисдикції не встановив конкретні обставини щодо дій чи бездіяльності позивача. Такі вирок чи ухвала суду за результатами розгляду кримінального провадження мають оцінюватися адміністративним судом разом з наданими первинними документами та обставинами щодо наявності первинних документів, правильності їх оформлення, можливості виконання (здійснення) спірних господарських операцій, їх зв`язку з господарською діяльністю позивача та можливого використання придбаного товару (робіт, послуг) у подальшій діяльності.

Велика Палата Верховного Суду у зазначеному рішенні визнала необґрунтованим висновок Верховного Суду України про те, що статус фіктивного, нелегального підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю, у зв`язку із чим господарські операції таких підприємств не можуть бути легалізовані навіть за формального підтвердження документами бухгалтерського обліку.

Враховуючи наявні в матеріалах справи первинні документи, які правильно оформлені та встановлену судом можливість виконання (здійснення) спірних господарських операцій, їх зв`язку з господарською діяльністю позивача, суд відхиляє як підставу для відмови у позові наявність вироку щодо посадової особи ТОВ "Інвест консалт компані" та ухвала про звільнення особи від кримінальної відповідальності щодо посадової особи ТОВ "Денікс груп"

Не знайшли свого підтвердження доводи відповідача про відсутність у працівників позивача довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей від контрагентів, оскільки ПК України та Закон № 996-ХIV не розглядають невідповідність цивільно-правових повноважень особи на те, щоб діяти від імені юридичної особи, як самостійну підставу неналежності оформлених первинних документів, а складені нею первинні документи не позбавляють правового значення у випадку фактичного руху активів.

Щодо невідповідності маршруту перевезень товару, прийнятними є доводи позивача щодо того, що автомобіль в межах однієї поїздки перевозив різний товар, від різних контрагентів по всій Україні, у зв`язку з чим маршрути були ширшими.

Суд також не бере до уваги посилання відповідача в акті №475/220/23841050 від 21.07.2015 року на те, що господарська операція із суборенди приміщення у ТОВ ЛР "Глобус" (код 35234901) була вчинена без розумної економічної причини, оскільки згідно ст.42 Господарського кодексу України, підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. В зв`язку з вищенаведеним, суб`єкт підприємницької діяльності, яким є позивач, вправі вживати будь - яких законних заходів для поширення відомостей про власну господарську діяльність та збільшення обсягів продажу власної продукції, в тому числі розміщувати рекламу в засобах масової інформації та в мережі Інтернет, означувати власні торгові марки, організовувати виставкові зали з презентацією власної продукції, задля чого і було суборендовано приміщення в торгівельно-виставковому комплексі "Глобус" у ТОВ ЛР "Глобус" та передано в суборенду частину приміщення ФОП ОСОБА_2 для облаштування магазину роздрібної торгівлі продукцією позивача.

На підтвердження оплати орендної плати за договорами суборенди, укладеними позивачем із вказаними вище особами, позивачем суду надано: договори суборенди №64/12-п від 09.10.2012 року, №б/н від 10.10.2012 року, акти прийому-передачі приміщення від 26.10.2012 року, докази сплати орендної плати.

Неприйнятними також є посилання в акті перевірки №475/220/23841050 від 21.07.2015 року на акт перевірки ТОВ "Місто Світла" №116/10-16-22-09/37361195 від 17.06.2014 року з іншими його контрагентами - ТОВ "Бізнес Формат Індустрія", ТОВ "Голден Україна" та ТОВ "РБК груп" за квітень-червень 2012 року, як на підставу нереальності взаємовідносин позивача з ТОВ "Місто Світла", оскільки згадана трійка контрагентів ТОВ "Місто Світла" не має жодного відношення до взаємовідносин вказаної юридичної особи з позивачем.

Аналогічно з вищевказаним, не знайшли свого підтвердження і висновки перевіряючих, викладені в акті №475/220/23841050 від 21.07.2015 року, щодо відсутності реального надання позивачу маркетингових послуг ПП "Орім" згідно договору №367 від 01.09.2014 року, оскільки весь спектр послуг наданих вказаним контрагентом відображений в наданих до перевірки актах виконаних робіт і звітах які містять детальну характеристику проведеного аналізу та здійснених маркетингових досліджень, за допомогою яких позивач, як ефективний дистриб`ютор продукції компанії MASPEX-GMW SP.Z O.O. S.K.A. збільшив обсяг продажу товарів, обумовлених дистриб`юційною угодою, укладеною між позивачем та компанії MASPEX-GMW SP.Z O.O. S.K.A.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Згідно пп.138.1.1 п.138.1., п.138.2, п.138.8 ст.138 ПК України, собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об`єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2-140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов`язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме: прямих матеріальних витрат; прямих витрат на оплату праці; амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов`язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку; вартості придбаних послуг, прямо пов`язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).

Згідно пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України, не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Таким чином, досліджуючи правомірність формування позивачем витрат, що враховуються при визначені об`єкту оподаткування по господарських операціях з придбання товарів у ТОВ "Аркада-ХХІ", ТОВ "Укрміксі", ТОВ "Денікс Груп", та послуг у ТОВ ЛР "Глобус", ТОВ "Місто світла" і ПП "Орім", суд вважає, що позивачем надано належні письмові докази на підтвердження реального характеру відносин позивача з вказаними контрагентами, використання придбаних товарів та послуг у власній господарській діяльності, а тому ТОВ "Універсал" правомірно відповідно до вимог ПК України віднесено до складу витрат, які враховуються при визначені об`єкта оподаткування, вартість придбаних товарно-матеріальних цінностей та послуг у вказаних контрагентів на суму 5199384,00 грн. за період з жовтня 2012 року по грудень 2014 року.

Отже, враховуючи вказане вище, суд вважає, що податкове повідомлення-рішення відповідача форми "Р" №0000932210/43 від 11.08.2015 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання по податку на прибуток приватних підприємств в сумі 1479012,00 гривень, з яких: 986008,00 грн. - основний платіж, та 493004,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції (штрафи), є протиправним та підлягає скасуванню.

Стосовно правомірності прийняття податкового повідомлення-рішення форми "Р" від 11.08.2015 року №0000942210/44 від, яким позивачу визначено суму податкового зобов`язання по ПДВ із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в розмірі 1823664,00 грн., з яких: 1215776,00 грн. - основний платіж, та 607888,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції (штрафи), суд вказує на наступне.

За п.14.1.181 ст.14 ПК України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п.198.1. ст.198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно п.198.2. ст.198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Відповідно до п.198.3 ст.198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Право на нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п.198.6. ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Пунктом 201.10 ст.201 ПК України передбачено, що податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Отже, право на включення сплаченого (нарахованого) податку до податкового кредиту виникає у платника податку за умови встановлення тієї обставини, що вартість придбаних товарів (робіт, послуг) підлягає віднесенню до складу витрат, що враховуються при визначенні об`єкту оподаткування, за наявності податкової накладної, яка засвідчує факт поставки товару або надання послуги.

В той же час наявність у покупця податкової накладної не є безумовною підставою для віднесення таких сум ПДВ до податкового кредиту у разі, якщо наведені у таких документах відомості не відповідають дійсності внаслідок операцій які не мали реального виконання.

Суд встановив, що позивач за період з 01.10.2012 року по 31.12.2014 року, включив до податкового кредиту відповідного звітного періоду податок на додану вартість на загальну суму 1215776 грн., на підставі податкових накладних, виписаних ТОВ "Аркада-ХХІ", ТОВ "Укрміксі", ТОВ "Денікс Груп", ТОВ "Інвест консалт компані", ТОВ ЛР "Глобус", ТОВ "Місто світла" і ПП "Орім", ДП"Універсал-Луцьк", ТОВ"Капрем". На підтвердження формування податкового кредиту з ПДВ позивачем надані суду також податкові декларації з ПДВ та реєстри отриманих та виданих податкових накладних за вказаний період.

Крім того, суд відхиляє як безпідставні, твердження відповідача, викладені в акті №475/220/23841050 від 21.07.2015 року щодо необхідності реєстрації ТОВ "Аркада-ХХІ", ТОВ "Укрміксі", ТОВ "Денікс Груп", ТОВ "Інвест консалт компані" податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, обґрунтовуючи таку позицію "підозрами перевіряючих на іноземне походження товару" з огляду на те, що на складі позивача є товар схожої номенклатури від іноземних виробників та імпортних постачальників, оскільки: позивач є вітчизняним виробником спіднього одягу, жодним із укладених договорів не передбачається, що товар мав бути іноземного походження, така інформація також відсутня і в супровідній документації на товар та ні постачальники, ні покупець не ввозили продукцію із-за кордону на митну територію України. Більше того, відповідач зазначає, що перевіркою встановлено виписку позивачу податкових накладних на суми, які не передбачають їх реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Суд зауважує відповідачу також на те, що виписка декількох видаткових накладних однією датою, і як наслідок податкових накладних також, зумовлена поставкою товару різної номенклатури, в чому немає порушень норм чинного ПК України чи основ бухгалтерського обліку.

Оцінюючи доводи відповідача про те, що ТОВ "Універсал" безпідставно віднесено до складу податкового кредиту суму ПДВ в розмірі 1214950,00 грн. за період: жовтень-грудень 2012 року, січень-грудень 2013 року, січень-лютий, червень та грудень 2014 року по господарських операціях з ТОВ "Аркада-ХХІ", ТОВ "Укрміксі", ТОВ "Денікс Груп", ТОВ "Інвест консалт компані", ТОВ ЛР "Глобус", ТОВ "Місто світла" і ПП "Орім", суд зауважує відповідачу те, що під час проведення перевірки та судового розгляду позивачем надано належні та допустимі письмові докази реальності поставок товарів та послуг. Суд встановив правомірність віднесення позивачем до витрат, що враховуються при визначенні об`єкту оподаткування, витрати здійснені позивачем на придбання ТМЦ та послуг у вказаних контрагентів.

Також суд встановив, що в період здійснення господарських операцій позивача із вказаними вище юридичними особами, їх державна реєстрація не скасована, що підтверджується спеціальними витягами з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 17.11.2015 року. Зазначені контрагенти перебували на податковому обліку та зареєстровані платниками податку на додану вартість.

Також суд зауважує, що якщо ТОВ "Аркада-ХХІ", ТОВ "Укрміксі", ТОВ "Денікс Груп", ТОВ "Інвест консалт компані", ТОВ ЛР "Глобус", ТОВ "Місто світла" і ПП "Орім", не виконали своїх зобов`язань зі сплати податків до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цих осіб, оскільки відповідно до ст.61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Відтак, ТОВ "Універсал" не може нести відповідальності за діяння контрагентів та третіх осіб.

Вищезазначена обставина не є підставою для позбавлення добросовісного платника податку права на віднесення сплачених ним у ціні товару відповідних сум податку на додану вартість до податкового кредиту, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо цього та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Таким чином, суд вважає, що ТОВ "Універсал" надано належні та допустимі докази на підтвердження реального характеру господарських операцій позивача та зазначених вище юридичних осіб по придбанню товарів, яка мала на меті подальше використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, а тому правомірно віднесені позивачем до складу податкового кредиту з ПДВ на суму 1214950 грн. 00 коп.

Водночас, досліджуючи правомірність віднесення до податкового кредиту з ПДВ відповідного звітного періоду на загальну суму 826,00 грн., на підставі податкових накладних, виписаних ТОВ "Капрем" (код 32179927) та ДП Універсал-Луцьк (код 32035521), судом встановлено завищення податкового кредиту з ПДВ, яке виникло за рахунок: включення до складу податкового кредиту ПДВ по операціях з ТОВ "Капрем" в липні 2013 року в сумі 599,33 грн., та ДП Універсал-Луцьк в лютому 2014 року в сумі 226,67 грн. не підтвердженого податковими накладними, які не надані до перевірки, що підтверджується супровідним листом позивача б/н від 23.06.2015 року адресованого відповідачу стосовно передачі податкових накладних на перевірку.

Тому, суд дійшов висновку на підставі п.44.6 ст. 44 Податкового кодексу України про доведення відповідачем вчиненого ТОВ "Універсал" порушення в частині завищення податкового кредиту з ПДВ відповідного звітного періоду на загальну суму 826,00 грн.

Відповідно до п.123.1 ст.123 ПК України, у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму, податкового зобов`язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов`язання, завищеної суми бюджетного відшкодування. При повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов`язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування - тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов`язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Суд вважає, що відповідачем правомірно у відповідності до вимог п.123.1 ст.123 ПК України застосовано до позивача штраф (фінансову) санкцію в сумі 413,00 грн., в зв`язку із визначенням йому 826,00 грн., податкового зобов`язання з ПДВ.

Отже, суд вважає, що податкове повідомлення-рішення форми "Р" від 11.08.2015 року №0000942210/44 підлягає скасуванню в частині збільшення ТОВ ТПП "Універсал" суми грошового зобов`язання за платежем: податок на додану вартість в розмірі 1822425,00 грн., в тому числі: 1214950,00 грн. - за основним платежем та 607475,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставах, в межах та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 77 КАС України, встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи те, що відповідачем частково доведено правомірність прийняття податкового повідомлення-рішення форми "Р" від 11.08.2015 року №0000942210/44, позовні вимоги ТОВ "Універсал" необхідно задовольнити частково.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 11.08.2015 року форми "Р" №0000932210/43, яким товариству з обмеженою відповідальністю торгово-промислове підприємство "Універсал" збільшено суму грошового зобов`язання за платежем : податок на прибуток приватних підприємств в розмірі 1479020 ( один мільйон чотириста сімдесят дев`ять тисяч двадцять) грн. 00 коп.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 11.08.2015 року форми "Р" №0000942210/44 в частині збільшення товариству з обмеженою відповідальністю торгово-промислове підприємство "Універсал" суми грошового зобов`язання за платежем : податок на додану вартість в розмірі 1822425 ( один мільйон вісімсот двадцять дві тисячі чотириста двадцять п`ять) грн. 00 коп., в тому числі : 1214950 грн. - за основним платежем та 607475 грн. 00 коп. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

У іншій частині у задоволенні позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 20 січня 2023 року

Позивач:Товариство з обмеженою відповідальністю торгово-промислове підприємство "Універсал" (Богданівці,Хмельницький район, Хмельницька область,31346 23841050) Відповідач:Головне управління ДПС у Хмельницькій області (вул. Пилипчука, 17,Хмельницький,Хмельницька область,29000 44070171)

Головуюча суддя Д.Д. Гнап