Рішення

від 05.01.2023 по справі 914/133/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.01.2023 Справа № 914/133/17

місто Львів

Господарський суд Львівської області у складі судді Тараса РИМА,

за участю секретаря судового засідання Лілії БЕРНАЦЬКОЇ,

представників сторін:позивача:ОСОБА_1 , Вікторія СТЕЦЯК,відповідача-1:Михайло ЯНІВ,відповідача-2:Петро ЦІМКО,розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом:Приватного підприємства "Самбіравтотранс" (далі ПП "Самбіравтотранс" або Позивач),до відповідача-1:Самбірської міської ради Львівської області (далі Рада або Відповідач-1),до відповідача-2:Товариство з обмеженою відповідальністю "Самбірське АТП-14608" (далі ТОВ "Самбірське АТП-14608" або Відповідач-2),про:визнання нечинним та скасування пункту рішення.I.ПРОЦЕДУРИ.

1.На розгляд Господарського суду Львівської області 16.01.2017 надійшов позов ПП "Самбіравтотранс" до Ради про визнання нечинним та скасування пункту 2.5 рішення № 18 від 14.03.2006 "Про затвердження матеріалів відведення та матеріалів інвентаризації земельних ділянок та надання їх в оренду". Ухвалою від 17.01.2017 суд залучив до участі у справі ТОВ «Самбірське АТП-14608» третьою особою без самостійних вимог на стороні відповідача (том 1, а. с. 1-3).

2.Рішенням від 07.06.2017 (том 2, а. с. 106-112) Господарський суд Львівської області відмовив у задоволенні позову. Рішення мотивував тим, що прийняте Радою рішення є ненормативним актом, який вичерпав свою дію внаслідок його виконання. Скасування такого акта не породжує наслідків для власника чи орендаря земельної ділянки, а обраний позивачем спосіб захисту не забезпечує реального захисту порушених прав. Постановою від 15.11.2017 (том 2, а. с. 222-228) Львівський апеляційний господарський суд указане рішення скасував та ухвалив нове рішення, яким позов задовольнив. Постановою від 27.11.2018 (том 3, а. с. 67-78) Верховний Суд скасував постанову Львівського апеляційного господарського суду від 15.11.2019 та рішення Господарського суду Львівської області від 07.06.2017, а справу передав на новий розгляд.

3.Рішенням Господарського суду Львівської області від 12.06.2019, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 16.10.2019, позовні вимоги були повністю задоволені. Постановою від 13.02.2020 Верховний Суд скасував постанову Західного апеляційного господарського суду від 16.10.2019 та рішення Господарського суду Львівської області від 12.06.2019, а справу передав на новий розгляд до Господарського суду Львівської області.

4.Ухвалою від 18.03.2020 Господарський суд Львівської області (суддя Рим Т. Я.) прийняв справу до розгляду за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначив на 22.04.2020.

5.Потрібно відзначити, що суд неодноразово відкладав розгляд справи з огляду на неявку в судові засідання представників сторін у зв`язку із карантином, встановленим Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19). Зокрема, у різний час відповідні клопотання подавали Позивач (том 6, а. с. 38, 39, 61-62, 76-77, 93, 94), Відповідач-1 (том 6, а. с. 33-34, 73-74), Відповідач-2 (том 6, а. с. 16, 78).

6.Ухвалою від 27.05.2020 суд відклав судове засідання на невизначений строк до завершення обмежувальних протиепідемічних заходів. Ця ухвала мотивована тим, що до Господарського процесуального кодексу України були внесені зміни, які продовжили процесуальні строки на строк дії карантину.

7.Ухвалою від 23.07.2020 суд призначив підготовче засідання на 12.08.2020 з огляду на таке. Відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Зазначений закон набув чинності 17.07.2020.

8.Проте і в подальшому суд відкладав розгляд справи у зв`язку з хворобою представника та керівника Позивача (том 6, а. с. 102-104, 105-107).

9.Ухвалою від 30.09.2020 (том 6, а. с. 136-139) за клопотанням ТОВ «Самбірське АТП-14608» суд призначив судову експертизу та зупинив провадження у справі.

10.Ухвалою від 20.01.2021 суд задовольнив клопотання Позивача про витребування доказів та витребував у Комунального підприємства Львівської обласної ради "Самбірське міжміське бюро технічної інвентаризації" оригінал інвентаризаційної справи № 4494 на нежитлову будівлю загальною площею 76,1 м2 (будівля автобусної станції по вулиці Завокзальній, 3 у місті Самборі).

11.У зв`язку з непогодженням Позивачем запропонованих експертною установою строків проведення експертизи (запропонований початок проведення експертизи вересень 2022 року) та повідомленням експертної установи про неможливість надати висновок експерта, суд ухвалою від 17.02.2021 (том 7, а. с. 230-231) доручив проведення експертизи іншій експертній установі та зупинив провадження у справі. За наслідками оскарження ТОВ «Самбірське АТП-14608» цієї ухвали Західний апеляційний господарський суд постановою від 25.05.2021 погодився з цієї ухвалою та залишив її без змін (том 8, а. с. 47-52).

12.На адресу суду надійшла заява ТОВ «Самбірське АТП-14608» про зміну експертної установи у зв`язку з високою вартістю проведення експертизи. ТОВ «Самбірське АТП-14608» відмовилось оплачувати вартість експертизи. У зв`язку з цим ухвалою від 25.08.2021 (том 8, а. с. 71) суд поновив провадження у справі, судове засідання призначив на 15.09.2021.

13.В судове засідання 15.09.2021 представниця Позивача не з`явилася та подала клопотання про відкладення розгляду справи (том 8, а. с. 85), що стало підставою для відкладення підготовчого засідання на 29.09.2021. Ухвалою від 29.09.2021 (том 8, а. с. 96) суд відмовив у задоволенні клопотання про зміну експертної установи, а підготовче засідання відклав на 20.10.2021. В підготовчому засіданні 20.10.2021 суд оголосив перерву для надання можливості ТОВ «Самбірське АТП-14608» оплатити вартість судової експертизи.

14.Ухвалою від 22.10.2021 (том 8, а. с. 131-132) суд зупинив провадження у справі та передав справу для продовження проведення експертизи.

15.У зв`язку з проведенням експертизи ухвалою від 28.01.2022 (том 9, а. с. 37-38) суд поновив провадження у справі, судове засідання призначив на 16.02.2022.

16.Ухвалою від 16.02.2022 (том 9, а. с. 51-52) суд відклав підготовче засідання на 03.03.2022 та викликав судового експерта в судове засідання для надання пояснень щодо змісту висновку експертизи.

17.В подальшому суд був змушений відкладати розгляд справи з огляду на вторгнення російських військ та оголошення воєнного стану в Україні з 24.02.2022, розташуванням експертної установи та судового експерта в Києві та неможливістю, у зв`язку з цим, брати участь у судових засіданнях.

18.У підготовчому засіданні 19.05.2022 судовий експерт повідомила про допущену нею у висновку помилку та пообіцяла надіслати суду уточнення до висновку експерта. У зв`язку з цим суд оголосив перерву у засіданні до 01.06.2022.

19.У підготовчому засіданні 01.06.2022 Відповідач-1 та ТОВ «Самбірське АТП-14608» ознайомилися з листом експерта, після чого суд відклав підготовче засідання на 15.06.2022.

20.Ухвалою від 15.06.2022 (том 9, а. с. 120-122) суд зупинив провадження у справі та призначив додаткову експертизу.

21.У зв`язку з надходженням до суду висновку експерта, суд ухвалою від 29.07.2022 (том 9, а. с. 138) поновив провадження у справі та призначив підготовче засідання на 26.08.2022.

22.Ухвалою від 29.08.2022 (том 9, а. с. 147) суд погодився з позицією ТОВ «Самбірське АТП-14608» та витребував у судового експерта Коваленко Л. А. копію чинного свідоцтва про підтвердження її кваліфікації.

23.Ухвалою від 14.09.2022 (том 9, а. с. 174-175) суд за клопотанням Позивача залучив до участі у справі ТОВ «Самбірське АТП-14608» співвідповідачем. Частиною 4 статті 48 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що про залучення співвідповідача … постановляється ухвала. За клопотанням … залученого співвідповідача розгляд справи починається спочатку. ТОВ "Самбірське АТП-14608" в судовому засіданні 14.09.2022 заявило усне клопотання про розгляд справи спочатку. Отже, на підставі частини 4 статті 48 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи розпочався спочатку.

24.Ухвалою, постановленою в судовому засіданні 05.10.2022 без виходу до нарадчої кімнати (том 9, а. с. 186-187) та відображеною в протоколі судового засідання (№ процесуальної дії 14), суд ухвалив задовольнити клопотання Позивача, відклав підготовче засідання та встановив сторонами строки для подання заяв по суті справи.

25.За результатами підготовчого засідання 26.10.2022 суд за згодою сторін, виконавши завдання підготовчого провадження, подання сторонами усіх доказів та повідомлення усіх відомих їм обставин закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 23.11.2022, 12:00 год. (том 9, а. с. 191-192). Зазначена ухвала постановлена без виходу до нарадчої кімнати та відображена в протоколі судового засідання (№ процесуальної дії 26).

26.Судове засідання 23.11.2022 не відбулося з огляду на відключення будівлі Господарського суду Львівської області від електричної енергії через аварійно-ремонтні роботи, про що складено відповідний акт від 25.11.2022 (том 9, а. с. 199). Ухвалою від 28.11.2022 (том 9, а. с. 200) суд призначив судове засідання на 09.12.2022.

27.За результатами проведення судового засідання 05.01.2023 суд розглянув матеріали справи та ухвалив рішення, проголосивши його вступну та резолютивну частини.

II.АРГУМЕНТИ СТОРІН.

Позиція Позивача.

28.У постійному користуванні Самбірської автостанції ВАТ "Львівавтотранс" перебувала земельна ділянка площею 1,07 га по вулиці Завокзальній, 3 в місті Самборі. На зазначеній земельній ділянці був розміщений об`єкт нерухомості Самбірської автостанції ВАТ "Львівавтотранс" будівля автостанції.

29.ПП "Самбіравтотранс" на підставі договору купівлі-продажу від 31.01.2002 придбало вказану будівлю автостанції. Умовами договору купівлі-продажу ПП "Самбіравтотранс" зобов`язано укласти цивільно-правову угоду щодо користування земельною ділянкою під придбаним об`єктом нерухомості.

30.Оскільки Позивач набув у власність приміщення автостанції, то право постійного користування у ВАТ «Львівавтотранс» на земельну ділянку площею 1,07 га припинилося автоматично 31.01.2002, а не з моменту прийняття рішення Радою № 17 від 26.12.2002. В цей же час у Позивача виникло право постійного користування на цю земельну ділянку та у відповідності з пунктом 6 Перехідних положень Земельного кодексу України мав обов`язок до 01.01.2008 переоформити у встановленому порядку право оренди на неї. Такий висновок Позивач аргументує приписами статті 120 Земельного кодексу України.

31.ПП "Самбіравтотранс" неодноразово зверталося до Ради із заявами від 10.04.2002, від 10.07.2002 про надання земельної ділянки площею 1,07 га по вулиці Завокзальній, 3 в місті Самборі, у безоплатне користування або на умовах оренди, оскільки на такій земельній ділянці розташоване нерухоме майно Підприємства. У відповідь на заяву від 10.07.2002 Рада 15.08.2002 повідомила, що можливість надання ПП "Самбіравтотранс" земельної ділянки площею 1,07 га може бути розглянута після вилучення відповідної земельної ділянки з постійного користування ВАТ "Львівавтотранс".

32.Рішенням від 26.12.2002 № 17 Рада надала ТОВ "Самбірське АТП-14608" в оренду земельну ділянку площею 1,05 га по вулиці Завокзальній, 3, а також анулювала державний акт на право постійного користування Самбірською автостанцією ВАТ "Львівавтотранс" земельною ділянкою площею 1,07 га за тією ж адресою. Крім того, ТОВ "Самбірське АТП-14608" у листі від 19.11.2002 просило Раду надати в користування саме земельну ділянку площею 1,07 га по вулиці Завокзальній, 3.

33.ПП "Самбіравтотранс" оскаржувало рішення від 26.12.2002 № 17 в Господарському суді Львівської області (справа № 1/826-14/214(А)(1/122-16/38). Судовими рішеннями судів першої та апеляційної інстанції в задоволенні позовних вимог ПП "Самбіравтотранс" відмовлено. Однак ухвалою Вищого адміністративного суду України від 12.07.2006 зазначені судові рішення скасовано і передано справу на новий розгляд.

34.Після прийняття рішення від 26.12.2002 № 17 ПП "Самбіравтотранс" продовжувало звертатися до Ради із заявами від 08.07.2003, від 29.08.2005 щодо надання спірної земельної ділянки площею 1,07 га у безоплатне користування або на умовах оренди.

35.Зважаючи на подання заяв від двох осіб (ПП "Самбіравтотранс" та ТОВ "Самбірське АТП-14608") щодо користування однією і тією ж земельною ділянкою, Рада повинна була провести аукціон, чого, однак, не зробила. Зазначене порушує приписи статті 16 Закону України "Про оренду землі".

36.Рада прийняла щодо спірної земельної ділянки рішення від 14.03.2006 № 18, яким затвердила технічну документацію інвентаризації земельних ділянок і надала строком на 5 років в оренду ТОВ "Самбірське АТП-14608" спірну земельну ділянку.

37.Позивач звертається до статті 1 Першого протоколу Європейської конвенції з прав людини та основоположних свобод. ПП "Самбіравтотранс" як власник нерухомого майна, має законне сподівання на отримання можливості ефективно здійснювати майнове право, зокрема право на користування земельною ділянкою, використання якої є невід`ємною складовою ефективного здійснення ПП "Самбіравтотранс" права власності на нерухоме майно.

38.Приймаючи рішення № 18, Рада порушила право ПП "Самбіравтотранс" на можливість отримати земельну ділянку в користування для ефективного здійснення права власності; порушила порядок передачі земельної ділянки в оренду (оскільки розмір земельної ділянки, її межі та цільове призначення змінилися, потрібно було виготовити проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки в натурі).

39.Позовні вимоги пред`явлені в межах позовної давності, адже 03.11.2006 ПП "Самбіравтотранс" вже подавало цей позов до Господарського суду Львівської області (справа № 3/359-9/338А). Ухвалою від 21.12.2006 суд зупинив провадження у справі до набрання законної сили рішенням у справі № 1/826-14/214(А)(1/122-16/38). Ухвалою від 18.01.2011 провадження у справі поновлено. Водночас, 15.02.2011 суд передав справу на розгляд Окружного адміністративного суду Львівської області. Ухвалою Окружного адміністративного суду Львівської області від 28.04.2014 справу передано на розгляд Самбірського міськрайонного суду Львівської області, а постановою останнього від 17.04.2015 позов задоволено, визнано нечинним та скасовано пункти 2 та 5 рішення Самбірської міської ради № 18 від 14.03.2006. Водночас, ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 24.03.2016, залишеною в силі постановою Вищого адміністративного суду України, постанову Самбірського міськрайонного суду Львівської області скасовано у зв`язку з тим, що спір підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.

40.Отже, предметом позову в цій справі є визнання нечинним та скасування пункту 2.5 рішення Ради від 14.03.2006 № 18 "Про затвердження матеріалів відведення та матеріалів інвентаризації земельних ділянок та надання їх в оренду".

41.Підставою позову є:

41.1.Передання в оренду земельної ділянки, на якій розташована належна Позивачу будівля.

41.2.Передання в оренду земельної ділянки без дотримання конкурсної процедури, що передбачена Законом України «Про оренду землі».

41.3.Порушення прав та законних інтересів Підприємства.

Заперечення Відповідача-1.

42.ТОВ "Самбірське АТП-14608" звернулося до Ради з заявою про оренду земельної ділянки. Рішенням від 26.12.2002 № 17 Рада зобов`язала ТОВ "Самбірське АТП-14608" виготовити технічну документацію та укласти договір оренди земельної ділянки. Водночас, рішенням від 14.03.2006 № 18 Рада затвердила технічну інвентаризацію земельних ділянок і надала Товариству земельну ділянку в оренду. Рада діяла в порядку, передбаченому частиною 1 статті 124 Земельного кодексу України.

43.У період з жовтня 2002 року по 26 грудня 2002 року Раді надійшло лише звернення ТОВ "Самбірське АТП-14608" про надання в оренду земельної ділянки по вулиці Завокзальній, 3. Заяви Підприємства від 10.04.2002 та від 10.07.2002 щодо оренди земельної ділянки, надійшли Раді вже тоді, коли відповідна земельна ділянка перебувала в користуванні іншої юридичної особи, про що ПП "Самбіравтотранс" було повідомлене. Заяви Підприємства від 08.07.2003 та від 29.08.2005 не могли бути вирішенні позитивно, оскільки були подані після прийняття рішення № 17, яким ТОВ "Самбірське АТП-14608" було зобов`язано виготовити технічну документацію та укласти договір оренди земельної ділянки.

44.Рада не могла проводити аукціон чи конкурс щодо набуття права оренди земельної ділянки після прийняття рішення № 17 від 26.12.2002, адже питання про проведення аукціону можна було ставити лише перед прийняттям указаного рішення. Зобов`язавши ТОВ "Самбірське АТП-14608" виготовити технічну документацію із землеустрою, Рада повинна була затвердити таку документацію.

45.Станом на 14.03.2006 не було жодних законних перешкод для прийняття рішення від 14.03.2006 № 18. Зокрема, законність рішення від 26.12.2002 № 17 підтверджена судовими рішеннями Господарського суду Львівської області та Львівського апеляційного господарського суду.

46.ПП "Самбіравтотранс" помилково визначає, що нерухоме майно, яке належить йому на праві власності, знаходиться на земельній ділянці, наданій в оренду Товариству. Нерухомість Підприємства знаходиться на суміжній земельній ділянці.

47.В період з 24.10.2002 по 24.06.2005 ПП "Самбіравтотранс" не мало у власності нерухомого майна по вулиці Завокзальній, 3, оскільки 24.10.2002 передало таке майно за договором дарування Сарахман В. Г. Вказаний договір дарування було визнано недійсним в судовому порядку аж 24.06.2005. На вказану обставину звернув увагу Верховний Суд у постановах від 27.11.2018 та від 13.02.2020.

48.Відповідач-1 просить застосувати позовну давність, адже оскаржуване рішення прийняв 14.03.2006, а позов пред`явлено лише 04.01.2017 (том 8, а. с. 122-124).

Заперечення Відповідача-2.

49.Статтею 123 Земельного кодексу України встановлено, що обов`язковою умовою надання особі в користування земельної ділянки із земель комунальної власності, є звернення із клопотанням про виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Орган місцевого самоврядування розглядає таке клопотання та дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або вмотивовану відмову. У двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, орган місцевого самоврядування приймає рішення про надання земельної ділянки в користування. ТОВ "Самбірське АТП-14608" та Рада діяли у відповідності зі вказаними приписами законодавства.

50.Позиція про необхідність проведення аукціону щодо набуття права оренди земельної ділянки після прийняття рішення № 17 від 26.12.2002 є неправильною. Законність рішення від 26.12.2002 № 17 підтверджена судовими рішеннями Господарського суду Львівської області та Львівського апеляційного господарського суду.

51.Оскаржуване рішення від 14.03.2006 № 18 полягає у затвердженні матеріалів відведення та інвентаризації земельних ділянок і надання їх в оренду, а не в передачі в оренду земельних ділянок на загальних підставах.

52.ПП "Самбіравтотранс" помилково визначає, що нерухоме майно, яке належить йому на праві власності, знаходиться на земельній ділянці, наданій в оренду Товариству.

53.Відсутні підстави вважати, що заяви Підприємства щодо надання в користування земельної ділянки, стосувалися земельної ділянки, яка була передана Товариству на підставі рішень № 17 та № 18. В матеріалах справи немає доказів одночасного надходження до Ради іншої заяви про надання спірної земельної ділянки в оренду, крім заяви Товариства.

54.З 26.10.2002 ПП "Самбіравтотранс" не було власником нерухомості по вулиці Завокзальній, 3, адже передало таку за договором дарування ОСОБА_2 . Отже, звернення від 10.04.2002, від 10.07.2002 та від 08.07.2003 ПП "Самбіравтотранс" подавало в період, коли воно не було власником нерухомості, розташованої на спірній земельній ділянці. Зверненням від 29.08.2005 ПП "Самбіравтотранс" повідомило Раду про визнання договору дарування недійсним (на підставі судового рішення від 26.06.2005) і висловило прохання розглянути попередні звернення від 10.04.2002, від 10.07.2002 та від 08.07.2003, на які Рада вже надавала відповідь.

III.МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА.

Факти.

Будівля автостанції.

55.На земельній ділянці площею 1,07 га, розташованій в місті Самборі по вулиці Завокзальній (надалі Ділянка площею 1,07 га), була розташована будівля автостанції загальною площею 76,1 м2, яка складалася з чотирнадцяти кімнат (надалі Будівля автостанції). Зазначене підтверджується висновком експерта від 11.07.2022 № 2-11/07 (том 9, а. с. 126-137).

56.ПП "Самбіравтотранс" внаслідок приватизації комунального майна способом викупу (том 2, а. с. 206-208) набуло у власність Будівлю автостанції, про що свідчать:

56.1.Договір купівлі-продажу від 31.01.2002, укладений між Відділом комунального майна Самбірської міської ради та ПП "Самбіравтотранс" (том 1, а. с. 21).

56.2.Акт передачі майна державного підприємства від 31.01.2002 (том 7, а. с. 92).

56.3.Свідоцтво на власність № 30 від 31.01.2002 (том 2, а. с. 46).

56.4.Реєстраційне посвідчення від 07.02.2002 № 005500 (том 7, а. с. 83).

57.У пунктах 5.4 та 13.1 договору купівлі-продажу від 31.01.2002 роз`яснено зміст статті 120 Земельного кодексу України. Визначено, що покупець нежитлового приміщення (ПП "Самбіравтотранс") зобов`язаний укласти цивільно-правову угоду про користування земельною ділянкою під купленим об`єктом приватизації згідно з вимогами чинного Земельного кодексу України.

58.Отже, починаючи з 31.01.2002 ПП "Самбіравтотранс" було власником Будівлі автостанції, розташованої на сформованій Ділянці площею 1,07 га, якою у свою чергу володіло ВАТ «Львівавтотранс» на праві постійного користування (пункт 68 цього рішення).

59.Станом на 2002 рік ТОВ "Самбірське АТП-14608" не мало у власності нерухомого майна, яке було б розташовано в межах Ділянки площею 1,07 га.

60.В подальшому на підставі договору від 24.10.2002 ПП "Самбіравтотранс" подарувало Будівлю автостанції фізичній особі ОСОБА_2 , дружині власника та керівника цього підприємства (том 7, а. с. 103).

61. ОСОБА_2 24.10.2002 звернулася до Самбірського міжміського бюро технічної інвентаризації з проханням зареєструвати право власності на Будівлю автостанції (том 7, а. с. 105).

62.В матеріалах технічної документації земельної ділянки за 2003 рік (том 6, а. с. 157-238) міститься акт № 13/1 встановлення та погодження меж землекористування від 10.12.2003 (том 6, а. с. 167). В цьому акті міститься інформація про те, що суміжним землекористувачем (літери від «З» до «И») є ФОП Сарахман В. Г., тобто власниця на той час Будівлі автостанції.

63. ОСОБА_2 та Позивач розірвали договір дарування від 24.10.2002, уклавши договір від 15.04.2004 (том 7, а. с. 129-130). У цей же день Позивач звернувся до Самбірського міжміського бюро технічної інвентаризації з проханням зареєструвати розірвання договору дарування Будівлі автостанції (том 7, а. с. 117). Ця заява була задоволена, Позивачу видано Витяг про реєстрацію права власності на Будівлю автостанції № 3369490 від 19.04.2004 (том 7, а. с. 127).

64.Отже, з 19.04.2004 власником Будівлі автостанції знову стало ПП "Самбіравтотранс".

65.В подальшому Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання недійсним договору дарування від 24.10.2002. Рішенням від 24.06.2005 у справі № 2-1111/2004 (том 2, а. с. 48) Самбірський міськрайонний суд Львівської області визнав недійсним указаний договір. Зазначене рішення не оскаржувалось та набрало законної сили. У рішенні суд зазначив, що згідно зі статтею 59 Цивільного кодексу України (в редакції 1963 року) угода, визнана недійсною, вважається недійсною з моменту її укладення. Про факт визнання Договору дарування недійсним та повернення приміщення Будівлі автостанції в попередній правовий стан позивач повідомляв відповідача у зверненні з проханням надати земельну ділянку в користування від № 35 від 29.08.2005.

Земельна ділянка.

66.Рішенням від 21.01.2000 № 14 "Про надання земельної ділянки в постійне користування" (том 2, а. с. 204-205) Виконавчий комітет Ради надав у постійне користування Самбірській автобусній станції ВАТ «Львівавтотранс» Ділянку площею 1,07 га. Право постійного користування Ділянкою площею 1,07 га підтверджується Державним актом на право постійного користування землею І-ЛВ № 000172 від 25.04.2001 (том 2, а. с. 18-24).

67.Указана земельна ділянка складалася з двох земельних ділянок, які розділені вулицею Завокзальною. Межі Ділянки площею 1,07 га були виділені в натурі, про що свідчить технічна документація, акти встановлення та узгодження меж земельних ділянок (том 7, а. с. 24-55).

68.Таким чином, Ділянка площею 1,07 га була сформованою, а відтак і об`єктом цивільних прав з 2001 року. Речові права на неї (право постійного користування) належали ВАТ «Львівавтотранс».

69.Листом від 30.10.2002 № 11-1414 (том 4, а. с. 97) Відкрите акціонерне товариство "Львівавтотранс" надало згоду на відчуження Ділянки площею 1,07 га та закріплення її за ВАТ "Самбірське АТП-14608". Рішення про припинення права постійного користування Ділянкою площею 1,07 га Рада ухвалила 26.12.2002 (пункт 77 цього рішення).

70.Після набуття у власність Будівлі автостанції ПП "Самбіравтотранс" зверталося до Ради з листами, у яких просило надати в користування або безоплатну оренду Ділянку площею 1,07 га. Ці листи мотивовані тим, що ПП "Самбіравтотранс" набуло у власність Будівлю автостанції:

70.1. Лист № 001 від 10.04.2002 (том 2, а. с. 209), який Рада отримала 18.04.2002, про що свідчить відмітка Ради на листі.

70.2. Лист № 003 від 10.07.2002 (том 2, а. с. 210).

71.У відповідь на лист № 003 від 10.07.2002 Рада листом від 15.08.2002 № 2/19-11/454-995/3-29 (том 2, а. с. 216) повідомила Позивача, що надання спірної земельної ділянки може бути розглянуто після її вилучення у ВАТ "Львівавтотранс".

72.Відповідач-2 представив власні листи, якими також звертався до Ради з проханням надати в оренду (або надати дозвіл на викуп) територію автостанції по вулиці Завокзальній:

72.1.№ 73 від 24.05.2001 (том 9, а. с. 161).

72.2.№ 2 від 02.01.2002 (том 9, а. с. 162).

72.3.№ 21 від 25.02.2002 (том 9, а. с. 163).

72.4.№ 66 від 14.05.2002 (том 9, а. с. 164).

73.У матеріалах справи, однак, немає доказів надіслання цих листів Раді. На листах, зазначених у пунктах 72.2 та 72.3 проставлений вхідний номер Ради. Позивач не спростовував цю обставину в ході розгляду справи по суті. Таким чином, суд вважає встановленою обставину звернення до Ради (листи № 2 від 02.01.2002 та № 21 від 25.02.2002) з проханням надати в оренду Ділянку площею 1,07 га.

74.В подальшому листом від 19.11.2002 № б/н (том 4, а. с. 93) ТОВ "Самбірське АТП-14608" повторно звернулося до Ради з проханням надати Ділянку площею 1,07 га у користування. До листа долучено згоду постійного землекористувача (ВАТ «Львівавтотранс») на відчуження (пункт 69 цього рішення).

75.Звертає на себе увагу та обставина, що лист попереднього землекористувача про відмову від прав на Ділянки площею 1,07 га надало Раді не ВАТ «Львівавтотранс», як це передбачено частинами 3 та 4 статті 142 Земельного кодексу України (у редакції 09.01.2002), а ТОВ "Самбірське АТП-14608", яке претендувало на неї.

76.Підсумовуючи зазначене вище, суд констатує, що і ПП "Самбіравтотранс", і ТОВ "Самбірське АТП-14608" у 2002 році зверталися до Ради з метою отримання Ділянки площею 1,07 га в оренду до моменту припинення ВАТ «Львівавтотранс» права постійного користування нею.

77.Рішенням від 26.12.2002 № 17 (надалі Рішення № 17) (том 6, а. с. 164) Рада:

77.1.Відмінила своє ж рішення від 21.01.2000 № 14 "Про надання земельної ділянки в постійне користування" та анулювала Державний акт про право постійного користування землею (І-ЛВ № 000172), виданий 25.04.2000.

77.2.Надала Товариству в оренду строком на 10 років земельну ділянку по вулиці Завокзальній, 3, площею 1,05 га під автостоянку. Цю ділянку віднесено до земель автотранспорту. ТОВ "Самбірське АТП-14608" було зобов`язано виготовити технічну документацію та укласти договір оренди на цю земельну ділянку.

78.На розгляд Господарського суду Львівської області 01.03.2004 надійшов позов ПП "Самбіравтотранс" до Самбірської міської ради, треті особи: Відділ комунального майна міста Самбора, ТОВ "Самбірське АТП-14608", відкрите акціонерне товариство "Львівавтотранс", про визнання недійсним пункту 2 Рішення № 17 та зобов`язання Ради виділити Підприємству земельну ділянку в місті Самборі по вулиці Завокзальній, 3, площею 1,05 га для здійснення статутної діяльності з надання населенню автостанційних послуг.

79.Рішенням Господарського суду Львівської області від 06.05.2004 (том 2, а. с. 35-37), яке залишено без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 01.03.2005 (том 2, а. с. 38-42), в задоволенні позовних вимог про визнання недійсним пункту рішення Ради було відмовлено, а в решті припинено провадження у справі.

80.Вищий адміністративний суд України ухвалою від 12.07.2006 (том 1, а. с. 22-24) скасував судові рішення судів попередніх інстанцій, а справу скерував на новий розгляд.

81.Згідно з інформаційною довідкою Львівського апеляційного господарського суду за вих. № 03-08/47/15 від 27.02.2015 дотепер місцезнаходження зазначеної справи невідомо (том 2, а. с. 157).

82.Отже, вчинені Позивачем зусилля з оскарження Рішення № 17 виявилися марними із незалежних від нього причин.

83.На виконання Рішення № 17 в 2003 році на замовлення Товариства було розроблено технічну документацію з інвентаризації земельної ділянки в місті Самборі по вулиці Завокзальній, № 3 (том 6, а. с. 157-188). Передана в оренду земельна ділянка складається з двох земельних ділянок, які розділені між собою вулицею Завокзальною:

83.1.Кадастровий номер 4610900000:11:048:0013, площею 7 491,36 м2.

83.2.Кадастровий номер 4610900000:11:048:0014, площею 2 665,93 м2.

84.Площа ділянки по відводу 1,05 га, фактично 1,0157 га (том 2, а. с. 14).

85.ТОВ "Самбірське АТП-14608" погодило межі земельної ділянки з іншими суміжними землекористувачами, про що свідчить акт № 13/1 встановлення і погодження меж землекористування від 10.11.2003 (том 1, а. с. 71-72).

86.ФОП Сарахман В. Г. відмовилася погоджувати межу (від З до И) земельної ділянки, що стало підставою для вирішення цього спору за участю комісії з вирішення земельних суперечок Ради. Ця комісія вирішила, що відмова ФОП Сарахман В. Г. у погодженні Товариству межі земельної ділянки не має під собою підстав і не може бути перешкодою для проведення технічної експертизи документації Товариства. Про це було складено протокол від 24.06.2004 (том 6, а. с. 168).

87.Львівське обласне головне управління земельних ресурсів надало Висновок державної землевпорядної експертизи від 14.02.2005 № 277 (том 1, а. с. 79-80), яким встановило, що технічна документація відповідає вимогам нормативних документів і оцінюється позитивно при умові виконання пункту 3. Цим пунктом запропоновано встановити правовий статус будівель і споруд.

88.Згідно з висновком експерта за результатами проведення судової земельно-технічної експертизи № 2-14/01 від 14.01.2022 (том 9, а. с. 13-36), з урахуванням висновку експерта за результатами проведення додаткової судової земельно-технічної експертизи № 2-11/07 від 11.07.2022 (том 9, а. с. 126-137):

88.1.Будівля автостанції знаходиться поза межами земельної ділянки загальною площею 1,0121 га (1,0063 га).

88.2.Будівля автостанції знаходиться поза межами земельної ділянки загальною площею 1,05 га (1,0157 га) по вулиці Завокзальній, 3 у місті Самборі, яка надана Товариству в оренду згідно з рішенням Самбірської міської ради № 17 від 26.12.2002.

88.3.Будівля автостанції розташована у межах земельної ділянки площею 1,07 га по вулиці Завокзальній, 3 у місті Самборі, яка належала на праві постійного користування ВАТ «Львівавтотранс» на підставі державного акта на право постійного користування від 25.04.2001 серії І-ЛВ № 000172.

89.У свою чергу, ПП "Самбіравтотранс", незважаючи на відчуження Будівлі автостанції, продовжувало намагатися отримати в користування Ділянку площею 1,07 га, про що свідчить лист № 010 від 08.07.2003 (том 2, а. с. 211-214).

90.Уже після розірвання договору дарування та повернення Будівлі автостанції у власність ПП "Самбіравтотранс" (після 19.04.2004) (пункти 63, 64 цього рішення), останнє зверталося до Ради з заявою про отримання Ділянки 1,07 га в оренду. Про це свідчить лист № 35 від 29.08.2005 (том 2, а. с. 215).

91.Доказів реагування Радою на ці звернення немає в матеріалах справи.

92.Пунктом 2.5 рішення від 14.03.2006 № 18 Рада затвердила технічну документацію з інвентаризації земельних ділянок і надала в оренду терміном на 5 років ВАТ "Самбірське АТП-14608" ділянку площею 1,0151 га (в тому числі ділянка № 1 площею 0,7485 га приміська автостанція, ділянка № 2 площею 0,2666 га міжміська автостанція) по вулиці Завокзальній, 3 для обслуговування будівель і споруд автостанції і платної автостоянки.

93.На підставі Рішення № 18 Рада та ВАТ "Самбірське АТП-14608" уклали два договори оренди землі від 20.03.2006.

Право.

Засади здійснення суб`єктивних цивільних прав.

94.Орган місцевого самоврядування зобов`язаний діяти якомога ефективніше при розпорядженні майном територіальної громади, адже від цього залежать добробут такої громади. Крім того, як учасник цивільних правовідносин орган місцевого самоврядування повинен дотримуватися загальних принципів цивільного законодавства.

95.Згідно зі статтею 8 Конституції України (у редакції, чинній станом на 2002 рік) в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

96.Однією з ключових гарантій реалізації принципу верховенства права є застосування принципів добросовісності та справедливості у всій системі цивільних правовідносин.

97.Після введення Цивільного кодексу України в дію (01.01.2004) принципи справедливості та добросовісності знайшли своє відображення у статті 3. Визнано, що загальними засадами цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність. Цивільне законодавство не дає чіткої дефініції вищезазначених принципів.

98.Науковці-цивілісти відзначають, що принципи добросовісності, справедливості та розумності мають велике значення для функціонування всієї системи приватного права. По-перше, вони акумулювали у собі не тільки ці засади, а й інші принципи цивільного права. По-друге, застосування всіх інших принципів не має призводити до несправедливого, недобросовісного або нерозумного результату. По-третє, саме ці принципи є кінцевою сутністю права і вказують на його природне походження [1]. Добросовісність, розумність і справедливість це «те сито, крізь яке мають бути «просіяні» всі акти цивільного законодавства, інші регулятори цивільних відносин» [2]. Добросовісність як принцип здійснення суб`єктивних цивільних прав це очікувана (передбачувана) за даних умов поведінка особи з розумною необхідною мірою чесності, надійності та врахуванням інтересів інших учасників правовідносин [3].

99.У цивільному праві справедливість проявляється завдяки своїй природі, заснованій на рівності суб`єктів основній рисі справедливості. Рівність учасників приватних майнових відносин є ядром справедливості. Тому відступлення від принципу рівності стає несправедливістю.

100.Оцінюючи дії сторін як добросовісні чи недобросовісні, потрібно виходити з поведінки, очікуваної від будь-якого учасника цивільних правовідносин. Така поведінка повинна враховувати права та законні інтереси іншої сторони, у тому числі сприяти їй в отриманні необхідної інформації.

101.Критерії, які визначають поведінку органу місцевого самоврядування у схожих правовідносинах як справедливу чи несправедливу, окреслені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 29.09.2020 у справі № 688/2908/16-ц:

" 37. …відсутність договірних відносин між сторонами до моменту укладення договору не означає, що на переддоговірній стадії сторони не несуть жодних обов`язків по відношенню одна до одної. Добросовісність та розумність належать до фундаментальних засад цивільного права (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України). Отже, і на переддоговірній стадії сторони повинні діяти правомірно, зокрема, поводитися добросовісно, розумно враховувати інтереси одна одної, утримуватися від недобросовісних дій чи бездіяльності. Прояви таких обов`язків та недобросовісної чи нерозумної поведінки є численними і не можуть бути визначені у вичерпний спосіб. Зокрема, недобросовісну поведінку може становити необґрунтоване припинення переговорів, пропозиція нерозумних умов, які завідомо є неприйнятними для контрагента, вступ у переговори без серйозних намірів (зокрема з метою зірвати укладення договору з третьою особою, наприклад з конкурентом недобросовісної сторони переговорів), нерозкриття необхідної контрагенту інформації тощо.

38. При цьому обов`язок діяти добросовісно поширюється на обидві сторони.

39. Так, може кваліфікуватися як недобросовісна така поведінка власника земельної ділянки (в особі органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування), коли він необґрунтовано зволікає з наданням дозволу на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, не повідомляє чи несвоєчасно повідомляє про відмову у наданні дозволу або не наводить вичерпні мотиви такої відмови, надає дозвіл на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, завідомо знаючи про перешкоди у наданні земельної ділянки в оренду, необґрунтовано зволікає з розглядом проєкту землеустрою щодо відведення, безпідставно відмовляє у його затвердженні і у той же час надає дозвіл на розробку проєкту землеустрою та затверджує цей проєкт щодо іншої особи.

40. …Не вважатиметься добросовісною і поведінка особи, яка отримала дозвіл на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, розробила проєкт та подала його на затвердження, завідомо знаючи про перешкоди у наданні земельної ділянки в оренду".

Щодо права постійного користування земельною ділянкою.

102.Відповідно до частини 1 статті 92 Земельного кодексу України (в редакції 09.01.2002) правом постійного користування земельною ділянкою визнається право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без установлення строку. Частиною 1 статті 122 Земельного кодексу України передбачено, що сільські, селищні, міські ради надають земельні ділянки у постійне користування юридичним особам із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

103.Згідно з частиною 1 статті 125, частиною 1 статті 126 Земельного кодексу України (в редакції 09.01.2002) право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації. Право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державним актом.

104.Відповідно до частин 3 та 4 статті 142 Земельного кодексу України (у редакції 09.01.2002) припинення права постійного користування земельною ділянкою у разі добровільної відмови землекористувача здійснюється за його заявою до власника земельної ділянки. Власник земельної ділянки на підставі заяви землекористувача приймає рішення про припинення права користування земельною ділянкою, про що повідомляє органи державної реєстрації.

105.Отже, до моменту прийняття Радою Рішення № 17 (26.12.2002), права на Ділянку площею 1,07 га належали ВАТ «Львівавтотранс» на праві постійного користування. А тому Рада не була правомочною вирішувати долю цієї земельної ділянки, в тому числі передавати її третім особам.

Щодо правил передання в оренду земель територіальних громад.

106.Порядок та правові підстави передачі земельних ділянок комунальної власності в 2002 році були передбачені приписами Закону України «Про оренду землі» (в редакції станом на 30.03.2002). Статтею 3 цього нормативно-правового акта орендою землі визнано засноване на договорі строкове, платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

107. Відповідно до частин 1-3 статті 7 Закону України «Про оренду землі» (в редакції станом на 30.03.2002) орендарі набувають права на оренду земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, цим та іншими законами України та договором оренди землі. Підставою для укладення договору оренди і набуття права на оренду земельної ділянки, що перебуває у комунальній або державній власності, є рішення орендодавця. У разі набуття права на оренду земельної ділянки на конкурентних засадах підставою для укладення договору оренди є результати конкурсу чи аукціону.

108.Станом на другу половину 2002 року стаття 124 Земельного кодексу України (в редакції станом на 09.01.2002) визначала загальний порядок передачі земельних ділянок в оренду. Так, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у … комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного … органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки. Передача в оренду земельних ділянок громадянам і юридичним особам зі зміною їх цільового призначення та із земель запасу під забудову здійснюється за проектами відведення в порядку, встановленому статтями 118, 123 цього Кодексу.

109.Згідно з частинами 2, 5, 6, 8 статті 15 Закону України «Про оренду землі» (в редакції станом на 30.03.2002) особа, яка бажає одержати земельну ділянку в оренду із земель державної або комунальної власності, подає до відповідного органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування заяву (клопотання). Надання земельної ділянки в оренду без зміни її цільового призначення, межі якої визначені в натурі, здійснюється без розроблення проекту її відведення. У разі зміни цільового призначення земельної ділянки надання її в оренду здійснюється за проектом відведення в порядку, визначеному Земельним кодексом України. Проект відведення земельної ділянки є невід`ємним додатком до договору оренди. У разі надходження двох або більше клопотань (заяв) на оренду однієї й тієї ж земельної ділянки, що є в … комунальній власності, відповідні орендодавці проводять земельний аукціон (конкурс) щодо набуття права оренди земельної ділянки, якщо законом не встановлено інший спеціальний порядок. Порядок набуття права оренди земельної ділянки на конкурентних засадах визначається орендодавцями з дотриманням вимог законодавства про добросовісну конкуренцію.

110.Отже, у 2002 році особа могла отримати в оренду земельну ділянку комунальної власності за заявою, при попередній розробці проекту її відведення (якщо її межі не визначені в натурі). При чому якщо надходили дві і більше заяви на оренду однієї і тої ж земельної ділянки, орендодавець зобов`язаний був провести аукціон (конкурс).

111.Проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, Рішення № 17 у частині, зазначеній у пункті 77.2 цього рішення, прийнято з порушенням вимог, установлених частинами 5, 6 статті 15 Закону України «Про оренду землі» (в редакції станом на 30.03.2002).

112.Насамперед, суд установив (пункти 70, 73, 74 цього рішення), що і ПП "Самбіравтотранс", і ТОВ "Самбірське АТП-14608" претендували на отримання в користування Ділянки площею 1,07 га, звернулися з відповідними заявами до моменту припинення права постійного користування, Рада повинна була провести аукціон (конкурс) щодо набуття права оренди такою ділянкою на підставі імперативних приписів статті 15 Закону України «Про оренду землі». Та обставина, що ТОВ "Самбірське АТП-14608" разом зі своєю заявою надала згоду ВАТ «Львівавтотранс» на відчуження Ділянки площею 1,07 га, не спростовує наведеного вище висновку.

113.По-друге, ТОВ "Самбірське АТП-14608" просило передати в оренду Ділянку площею 1,07 га, межі якої були виділені в натурі. Зазначене не мало би значення, якби не та обставина, що в межах тієї ділянки знаходилася Будівля автостанції, яка станом на 26.12.2002 належала Сарахман В. Г. Цей факт установлений висновком експерта № 2-11/07 від 11.07.2022.

114.Та обставина, що ПП "Самбіравтотранс" у своїх листах посилалось на набуття у власність Будівлі автостанції (а на момент прийняття Рішення № 17 Будівля автостанції перебувала у власності не Підприємства, а ОСОБА_2 ) не має значення. З якою б метою ПП "Самбіравтотранс" не просило в користування Ділянку площею 1,07 га, його заяви мали бути розглянуті у встановленому порядку.

115.По-третє, в разі необхідності зміни конфігурації меж земельної ділянки, а іншими словами зміни самого об`єкта права, виникала потреба в розробці проекту відведення та визначення нових меж такої ділянки. А тому не правильним було одним рішенням і передати земельну ділянку в оренду, і надати дозвіл на розробку проєкту землеустрою.

116.Фактично і ТОВ "Самбірське АТП-14608", і Рада також враховували цей висновок, адже договір оренди земельної ділянки не був укладений після Рішення № 17. ТОВ "Самбірське АТП-14608" 24.02.2003 звернулося до державного підприємства «Львівський регіональний центр державного земельного кадастру» в особі філії Самбірського міського центру державного земельного кадастру, з листом № 11/140-2/19 про розробку технічної документації з інвентаризації земельної ділянки в місті Самборі по вулиці Завокзальній, 3.

117.Звертає на себе увагу та обставина, що Рада вирішила питання про передання в оренду ТОВ "Самбірське АТП-14608" земельної ділянки одночасно з припиненням права постійного користування Ділянкою площею 1,07 га. В такому разі Позивач був позбавлений навіть теоретичної можливості реалізувати свій інтерес в отриманні права користування Ділянкою площею 1,07 га. З однієї сторони Рада інформувала Позивача, що питання передання в оренду цієї ділянки може бути вирішене після припинення права постійного користування (пункт 71 цього рішення), а з іншої передала земельну ділянку площею 1,05 га одночасно з припиненням права постійного користування Ділянкою площею 1,07 га.

118.Отже, дії Ради не можна вважати справедливими та чесними стосовно ПП "Самбіравтотранс", адже фактично проігнорувала його заяви про оренду Ділянки площею 1,07 га і при цьому надала перевагу ТОВ "Самбірське АТП-14608".

119.У 2006 році порядок передачі земельної ділянки в оренду суттєво не змінився. Внаслідок внесення змін до Закону України «Про оренду землі» відповідні правила розміщені у статті 16 та є аналогічні тим, що зазначені у пункті 109-110 цього рішення. Тобто для отримання земельної ділянки в оренду в першу чергу потрібно звернутися до Ради з заявою про це.

120.Станом на час звернення до орендодавця потенційний орендар може й не знати точної площі земельної ділянки, яку планує набути в користування. Саме для цього процедура передання землі в користування передбачає ухвалення принаймні двох рішень: про дозвіл на розробку проекту землеустрою та власне про передання в оренду. Саме після розробки проекту землеустрою визначається точна площа та конфігурація земельної ділянки, що і відображається у відповідному рішенні орендодавця та укладеному договорі оренди.

121.Постановою Великої Палати Верховного Суду від 29.09.2020 у справі № 688/2908/16-ц зазначено таке:

"35.…правовідносини оренди виникають лише в момент укладення договору оренди.

36. До цього моменту, починаючи з моменту звернення особи до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування з клопотанням про надання дозволу на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, тривають переддоговірні відносини: сторони ведуть переговори щодо предмета договору, а саме щодо можливості укладення договору оренди в майбутньому та визначення конкретної земельної ділянки на масиві земель державної або комунальної власності у встановленому законом порядку…».

122.Зважаючи на вказане, та обставина, що Рішенням № 17 Рада надала Товариству дозвіл на виготовлення технічної документації на земельну ділянку, не позбавляло Підприємства права також претендувати на оренду відповідної земельної ділянки. Адже доки договір оренди землі не укладений, будь-яка сторона має право вести переговори щодо отримання відповідної землі в оренду. Зазначене спростовує аргументи Ради про те, що оскільки Рішення № 17 не було скасованим вона не мала іншого вибору, окрім прийняття наступного рішення про затвердження технічної документації та передання сформованої земельної ділянки ТОВ "Самбірське АТП-14608".

Вказівки Верховного Суду.

123.Верховний Суд у пункті 5.22 постанови від 13.02.2020, скеровуючи цю справу на новий розгляд, зазначив, що при новому розгляді, установивши наявність або відсутність нерухомого майна, власником якого є позивач (придбане позивачем за договором купівлі-продажу приміщення від 31.01.2002), саме у межах спірної земельної ділянки, наданої в оренду ВАТ "Самбірське АТП-14608" згідно з оспорюваним рішенням, господарським судам слід установити чи порушене право позивача, за захистом якого він звернувся до суду, оскаржуваним рішенням Самбірської міської ради Львівської області, яке саме право порушено та в чому полягає його порушення.

124.Виконавши вказівки Верховного Суду, суд констатує, що Позивач намагався набути право користування земельною ділянкою площею власне 1,07 га (як і Відповідач-2), при чому не лише у зв`язку зі власністю на Будівлю автостанції, а й у зв`язку із запланованою діяльністю з надання автостанційних послуг. Якби Позивач просив надати йому в оренду земельну ділянку лише для обслуговування цієї будівлі, площа такої була би істотно меншою. Рівно ж, Відповідач-2 звернувся до Ради з проханням надати земельну ділянку площею 1,07 га не у зв`язку з наявністю на ній нерухомого майна. Проте, як уже суд зазначав, Рада розглянула та вирішила звернення лише Відповідача-2.

125.Поняття "охоронюваного законом інтересу" було предметом офіційного тлумачення Конституційним Судом України у справі № 1-10/2004. В рішенні від 01.12.2004 суд зробив висновок, що поняття "охоронюваний законом інтерес", який вживається в частині першій статті 4 Цивільного процесуального кодексу України та інших законах України у логічно-смисловому зв`язку з поняттям "права", треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

126.Суд установив, що ПП "Самбіравтотранс" і після втрати права власності на Будівлю автостанції намагався набути право користування на Ділянку площею 1,07 га (пункти 89, 90 цього рішення). Проте зазначені звернення Рада залишила без реагування.

127.Таким чином, упродовж 2002-2005 років ПП "Самбіравтотранс" активно та послідовно діяв, намагаючись отримати в користування Ділянку площею 1,07 га, що беззаперечно підтверджує наявність інтересу в ній. Зміна конфігурації Ділянки площею 1,07 га відбулася з огляду на перебування в її межах Будівлі автостанції та необхідністю у зв`язку з цим «вирізати» частину ділянки, яка розташована під цією будівлею та навколо неї.

128.Незважаючи на те, що Будівля автостанції перебуває поза межами земельної ділянки площею 1,0151 га та яка врешті-решт була надана в оренду ТОВ "Самбірське АТП-14608", суд вважає порушеним законний інтерес ПП "Самбіравтотранс" на користування Ділянкою площею 1,07 га.

129.Зазначене є підставою для задоволення позову в повному обсязі.

130.При цьому суд не бере до уваги аргументи щодо неефективності обраного Позивачем способу захисту. Схожі аргументи містилися в рішенні Господарського суду Львівської області від 07.06.2017 у цій справі, проте в подальшому з ними не погодилися суди як апеляційної, так і касаційної інстанцій, скасувавши таке рішення.

Щодо позовної давності.

131.У постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019 у справі № 826/13768/16 зазначено:

«Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людині основоположних свобод від 4 листопада 1950 року передбачає, що кожен має право на справедливий розгляд його справи судом. ЄСПЛ зауважує, що позовна давність це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до відповідальності у суді після закінчення певного періоду часу після вчинення правопорушення. Періоди позовної давності, які є звичним явищем у національних правових системах Договірних держав, переслідують декілька цілей, що включають гарантування правової визначеності й остаточності та запобігання порушенню прав відповідачів, які могли б бути ущемлені у разі, якщо було б передбачено, що суди ухвалюють рішення на підставі доказів, які могли стати неповними внаслідок спливу часу» (див. mutatis mutandis рішення у справах «ВАТ «Нафтова компанія «Юкос» проти Росії» від 20 вересня 2011 року («OAO Neftyanaya Kompaniya Yukos v. Russia», заява № 14902/04, пункт 570), «Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства» від 22 жовтня 1996 року («Stubbings and Others v. the United Kingdom», заяви № 22083/93 і № 22095/93, пункт 51)».

132.Взідповідно до статей 256, 257, 261 Цивільного кодексу України позовною давністю визнається строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

133.Оскільки оскаржуване Рішення № 18 було прийняте 14.03.2006, Позивач міг мав можливість довідатися про порушення свого права та про особу, яка його порушила, після цієї дати, особливо враховуючи його інтерес в отриманні Ділянки площею 1,07 га. З урахуванням приписів статті 257 Цивільного кодексу України, позовна давність, у межах якої Позивач мав право звернутись до суду з вимогою про захист порушеного права, мала б закінчитись 15.03.2009.

134.Позивач 03.11.2006, тобто задовго до спливу позовної давності подав позов до Господарського суду Львівської області про визнання нечинним та скасування пункту 2.5 рішення Ради від 14.03.2006 № 18 "Про затвердження матеріалів відведення та матеріалів інвентаризації земельних ділянок та надання їх в оренду" (справа № 3/359-9/338А).

135.Господарський суд Львівської області ухвалою від 15.02.2011 (том 1, а. с. 25) передав справу до Львівського окружного адміністративного суду за встановленою підсудністю.

136.Львівський окружний адміністративний суд ухвалою від 28.04.2014 № 2а-2135/11/1370 (том 1, а. с. 26) передав справу на розгляд Самбірського міськрайонного суду Львівської області за встановленою підсудністю.

137.Постановою від 17.04.2015 (том 1, а. с. 27-31) Самбірський міськрайонний суд Львівської області задовольнив позов Підприємства, визнав нечинним та скасував пункт 2.5 рішення Ради від 14.03.2006 № 18 "Про затвердження матеріалів відведення та матеріалів інвентаризації земельних ділянок та надання їх в оренду".

138.Ухвалою від 24.03.2016 № 876/5546/15 (том 1, а. с. 32-34) Львівський апеляційний адміністративний суд скасував постанову суду першої інстанції від 17.04.2015, а провадження у справі закрив, оскільки справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

139.Ухвалою від 19.04.2016 (том 1, а. с. 35) Вищий адміністративний суд України відмовив у відкритті касаційного провадження.

140.Властиво те, що розгляд справи № 3/359-9/338А не закінчився вирішенням спору по суті, стало підставою для повторного пред`явлення аналогічного позову, але вже у межах справи № 914/133/17.

141.Суд погоджується з Відповідачами, що помилка у визначенні предметної юрисдикції не перериває позовної давності, як це визначено частиною 2 статті 264 Цивільного кодексу України.

142.Проте закон надає можливість захистити порушене право чи охоронюваний законом інтерес у виняткових випадках за межами позовної давності. Згідно з частиною 5 статті 267 Цивільного кодексу України якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

143.Закон не наводить переліку причин, які можуть бути визнані поважними для захисту порушеного права, у випадку подання позову з пропуском строку позовної давності. Тому це питання віднесено до компетенції суду, який розглядає судову справу по суті заявлених вимог.

144.До висновку про поважність причин пропуску позовної давності можна дійти лише після дослідження усіх фактичних обставин та оцінки доказів у кожній конкретній справі. При цьому поважними причинами при пропущенні позовної давності є такі обставини, які роблять своєчасне пред`явлення позову неможливим або істотно утрудненим.

145.В цій справі суд вважає причини пропуску позовної давності поважними, враховуючи такі аргументи.

146.По-перше, Позивач оскаржив Рішення № 17 в межах позовної давності, а також Рішення № 18 задовго до спливу позовної давності. Іншими словами, упродовж 2004-2017 років обидва відповідачі знали про незгоду Позивача із зазначеними рішеннями та претендування на Ділянку площею 1,07 га. Дії Позивача були активними та послідовними.

147.По-друге, Позивач звернувся до Господарського суду Львівської області з цією позовною заявою через короткий проміжок часу після того як дізнався, що цей спір належить до господарської юрисдикції.

148.По-третє, як можна прослідкувати з судових рішень, лише 24.03.2016, тобто зі спливом майже 10 років Львівський апеляційний адміністративний суд вперше серед інших судів виявив помилку у визначенні юрисдикції спору. Суд враховує також і ту обставину, що приблизно в час прийняття Рішення № 18 розпочалося формування судів адміністративної юрисдикції в Україні, формування судової практики з розмежування предметної юрисдикції.

149.За таких обставин є неправильним та несправедливим покладення винятково на позивача негативних наслідків за помилку у визначенні предметної юрисдикції відповідної справи і позбавлення його права на захист у спірних правовідносинах.

150.Підсумовуючи, суд констатує, що Позивач пропустив позовну давність з поважних причин. За таких обставин порушений законний інтерес Позивача підлягає захисту на підставі частини 5 статті 267 Цивільного кодексу України.

IV.Судові витрати.

Розподіл витрат на оплату судового збору.

151.За час розгляду справи Позивач сплатив судового збору на загальну суму 3 360,00 грн:

151.1.1 600,00 грн (том 1, а. с. 15) за розгляд позову.

151.2.1 760,00 грн (том 2, а. с. 130) за подання апеляційної скарги.

152.Відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на відповідачів у рівних частинах.

Враховуючи наведене, керуючись статтями 73, 74, 76, 77, 78, 79, 91, 114, 238, Господарського процесуального кодексу України, суд

Вирішив:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Визнати незаконним та скасувати пункт 2.5 рішення Самбірської міської ради від 14.03.2006 № 18 в частині затвердження технічної документації по інвентаризації земельних ділянок і наданні в оренду терміном на 5 років ВАТ «Самбірське АТП-14608» площею 0,0151 га (в тому числі ділянка № 1 площею 0,7485 га приміська автостанція, ділянка № 2 площею 0,2666 га міжміська автостанція) по вулиці Завокзальній, 3 для обслуговування будівель і споруд автостанції і платної автостоянки.

3.Стягнути з Самбірської міської ради (адреса: площа Ринок, будинок 1, місто Самбір, 81400; ідентифікаційний код 04056078) на користь приватного підприємства «Самбіравтотранс» (адреса: вулиця О. Пчілки, будинок 1, квартира 1, місто Самбір, 81400; ідентифікаційний код 316386683) 1 680,00 грн відшкодування витрат на оплату судового збору.

4.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Самбірське АТП-14608» (адреса: село Новосілки Гостинні, Самбірський район, Львівська область, 81438; ідентифікаційний код 03114879) на користь приватного підприємства «Самбіравтотранс» (адреса: вулиця О. Пчілки, будинок 1, квартира 1, місто Самбір, 81400; ідентифікаційний код 316386683) 1 680,00 грн відшкодування витрат на оплату судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції в порядку та строки, які визначені статтями 254, 256 Господарського процесуального кодексу України. Апеляційну скаргу можна подати безпосередньо до Західного апеляційного господарського суду.

Повний текст рішення складено та підписано 20.01.2023.

Суддя Рим Т.Я.

Наукові джерела.

1.Кузнєцова Н., Довгерт А. Цивільний кодекс України: визнані здобутки кодифікації. Право України. 2014. 2014. № 2. С. 11.

2. ОСОБА_3 . Загальні засади цивільного права. Вісник Академії адвокатури України. 2005. Вип. 4. С. 19.

3. ОСОБА_4 . Добросовісність як принцип здійснення суб`єктивних цивільних прав / О. О. Кот // Добросовісність: доктрина та судова практика: зб. ст. / за ред. І. В. Спасибо-Фатєєвої / О. О. Кот. Харків: Екус, 2021. (Фокус і Ракурс). С. 114.