Рішення

від 09.01.2023 по справі 920/663/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

09.01.2023м. СумиСправа № 920/663/22

Господарський суд Сумської області у складі судді Котельницької В.Л., при секретарі судового засідання Виходцевій О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні господарського суду матеріали справи №920/663/22

за позовомфізичної особи-підприємця Сивенка Валерія Миколайовича (юридична адреса: АДРЕСА_1 ; адреса для листування: АДРЕСА_2 ; рнокпп НОМЕР_1 ),

до відповідачаДержавного підприємства «Дослідне господарство Агрофірма «Надія» Інституту сільського господарства Північного Сходу НААН України (вул. Соборна, буд. 63, с. Перехрестівка, Роменський район, Сумська обл., 42073; код за ЄДРПОУ 00729639),

про стягнення 307914,54 грн

за участю представників сторін:

від позивача:Сивенко В.М. (паспорт серії НОМЕР_2 від 19.09.1997),

від відповідача:не прибув,

справа розглядається у порядку загального позовного провадження

установив:

01.09.2022 позивач звернувся з позовною заявою, відповідно до якої просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 307914,54 грн (триста сім тисяч дев`ятсот чотирнадцять грн 54 коп.) за договором про надання юридичних послуг №б/н від 13.08.2018, а також покласти на відповідача судові витрати.

Ухвалою від 05.09.2022 у справі №920/663/22 прийнято позовну заяву до розгляду, визнано справу малозначною та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами; установлено сторонам строки для надання заяв по суті справи.

Копія ухвали від 05.09.2022 у справі №920/663/22 надіслана учасникам справи відповідно до вимог частин 6-7 статті 6 ГПК України на поштові та електронні адреси зазначені у позовній за списом розсилки 2720 від 05.09.2022. Водночас, актом начальника відділу документального забезпечення та контролю (канцелярія) від 06.09.2022 встановлено, що копії зазначеної ухвали не направлені поштою у зв`язку із відсутністю коштів для здійснення поштових відправлень.

26.09.2022 (відповідно до інформації, зазначеної на поштовому конверті) у термін, визначений пунктом 4 резолютивної частини ухвали від 05.09.2022 у справі №920/663/22, відповідач надіслав відзив на позовну заяву (вх №2420 від 30.09.2022), в прохальній частині якого просить: прийняти даний відзив на позовну заяву про стягнення заборгованості на суму 307914,54 грн; проводити розгляд справи за правилами загального позовного провадження; відмовити у задоволенні позовної заяви. Відзив долучено до матеріалів справи.

Ухвалою від 31.10.2022 у справі №920/663/22 задоволено клопотання відповідача, заявлене в п. 1 прохальної частини відзиву на позовну заяву щодо заперечень проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження (вх №2420 від 30.09.2022); постановлено подальший розгляд справи № 920/663/22 здійснювати за правилами загального позовного провадження зі стадії відкриття провадження у справі; призначено підготовче судове засідання у справі на 14.11.2022.

Ухвалою від 14.11.2022 у справі №920/663/22 закрито підготовче провадження та призначено справу №920/663/22 до судового розгляду по суті в судове засідання на 21.12.2022.

У судовому засіданні 21.12.2022 судом розпочато розгляд справи по суті та оголошено перерву до 09.01.2023, 12:30, про що постановлено протокольну ухвалу в порядку ч. 5 ст. 233 ГПК України.

Ухвалою від 21.12.2022 у справі №920/663/22 повідомлено відповідача: Державне підприємство «Дослідне господарство Агрофірма «НАДІЯ» Інституту сільського господарства Північного Сходу НААН України про оголошену судом 21.12.2022 в судовому засіданні перерву з розгляду справи по суті до 09.01.2023 о 12:30.

У судовому засіданні 09.01.2023 з розгляду справи по суті судом встановлено:

Позивач у судове засідання прибув, представник відповідача у судове засідання не прибув, про причини неприбуття не повідомив, відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення про місце, дату та час розгляду справи був повідомлений належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст 202 та ч. 1 ст. 216 ГПК України неприбуття в судове засідання відповідача не є перешкодою для розгляду справи по суті.

Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити.

У судовому засіданні 09.01.2023 відповідно до ч. 5 ст. 233 ГПК України постановлено протокольну ухвалу про повернення до стадії дослідження доказів.

На стадії дослідження доказів судом встановлено, що як додаток №10 до позову позивачем зазначена «копія акту приймання-передачі наданих послуг №2 від 03.01.2020», але даний додаток відсутній в матеріалах справи, хоча відповідно до поштового опису вкладення у цінний лист №4001401153480 від 31.08.2022 та накладної №4001401153480 від 31.08.2022 разом із позовною заявою та іншими додатками додаток №10 був надісланий відповідачу.

У зв`язку з наведеним, у судовому засіданні 09.01.2023 позивачем надано для огляду оригінал акту приймання-передачі наданих послуг №2 від 03.01.2020, який досліджено судом, та позивачем подана заява (вх №143 від 09.01.2023) про долучення до матеріалів справи належним чином завіреної копії акту приймання-передачі наданих послуг №2 від 03.01.2020.

У судовому засіданні 09.01.2023 в порядку ч. 5 ст. 233 ГПК України постановлено протокольну ухвалу про долучення до матеріалів справи копії акту приймання-передачі наданих послуг №2 від 03.01.2020.

Судовий процес на виконання ч. 1 ст. 222 ГПК України фіксувався за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Відповідно до статті 233 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

У судовому засіданні 09.01.2023 на підставі частини 1 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд установив наступне:

13.08.2018 між фізичною особою-підприємцем Сивенко Валерієм Миколайовичем (далі виконавець, адвокат, позивач) та Державним підприємством «Дослідне господарство Агрофірма «Надія» Інституту сільського господарства Північного Сходу НААН України (далі замовник, відповідач) укладено договір про надання юридичних послуг (далі договір).

Відповідно до п. 1.1. договору виконавець зобов`язується в порядку та на умовах, визначених в цьому договорі, за завданням замовника надати юридичні послуги, а саме: здійснити комплекс заходів по захисту прав та охоронюваних законом інтересів замовника щодо оскарження в адміністративному порядку та судовому порядку (в суді першої, апеляційної та касаційної інстанціях) податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС у Сумській обл. №0047251304 від 31.07.2018.

Згідно з п. 1.2. договору оскарження в адміністративному порядку податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС у Сумській обл. №0047251304 від 31.07.2018 включатиме в себе: підготовку та подання скарги до Державної фіскальної служби України, за необхідності участь при її розгляді.

Відповідно до п. 1.3. договору оскарження в судовому порядку податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС у Сумській обл. №0047251304 від 31.07.2018 (далі - ППР) включатиме в себе:

-здійснення усного консультування замовника з юридичних питань, пов`язаних із виконанням його замовлення;

-підготовка та подання до суду першої інстанції (Сумський окружний адміністративний суд) позову про визнання протиправним та скасування оскаржуваного ППР та інших позовів, які необхідні для скасування оскаржуваного ППР;

-підготовка відповідних документів, зокрема, додаткових пояснень по справі до суду;

-підготовка апеляційної скарги або заперечення на апеляційну скаргу до Харківського апеляційного адміністративного суду;

-представництво інтересів замовника у Сумському окружному адміністративному суді, Харківському апеляційному адміністративному суді, Верховному Суді,

а замовник зобов`язується в порядку та на умовах, визначених в цьому Договорі, оплатити ці послуги (сплатити винагороду) та виконати інші зобов`язання визначені в цьому договорі.

Пунктом 2.1. договору визначено обов`язки виконавця: в найбільш короткий строк з моменту укладення цього договору підготувати замовнику відповідні документи до суду (п. 2.1.1.); на підставі надісланих судом замовнику судових повісток або ухвал приймати участь в судових засіданнях (п. 2.1.2.); протягом 3-х днів з моменту надання замовнику відповідної послуги, або її частини, якщо виконання послуги складається з етапів, надати замовнику для підписання акт приймання-передачі наданих послуг(п. 2.1.3.).

Пунктом 2.2. договору встановлено обов`язки замовника, серед яких в т.ч.: оплатити виконавцю (сплатити винагороду) за надані ним послуги, визначені у п. 1.1, 1.2, 1.3 цього договору, в порядку, розмірах та в строки, встановлені розділі 3 договору «Порядок та розмір оплати послуг» (п. 2.2.1.); підписати та передати виконавцю акт приймання-передачі наданих послуг протягом 3-х днів з дати отримання цього акту від виконавця (п. 2.2.3.).

Відповідно до п. 3.1. договору розмір винагороди виконавця за послуги визначені в п.п. 1.1, 1.2, 1.3. договору складається:

1) 30000,00 (тридцяти тисяч) грн. винагороди, які оплачуються замовником на користь виконавця протягом 3 (трьох) днів з моменту підписання цього договору (п. 3.1.1.);

2) 10 (десяти) відсотків від розміру скасованих в адміністративному чи судовому порядку грошових зобов`язань, визначених оскаржуваним ППР (п. 3.1.2).

Згідно з п. 3.2. договору винагорода виконавцю, зазначена у п. 3.1.2. цього договору, виплачується замовником протягом 10 (десяти) днів після набрання законної сили рішення суду, яким буде скасовано / часткового скасовано оскаржуване податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Сумській обл. № 0047251304 від 31.07.2018 чи прийняття рішення ДФС України, яким скасовано / часткового скасовано оскаржуване ППР.

У випадку порушення своїх зобов`язань за цим договором сторони несуть відповідальність, визначену цим договором та чинним в Україні законодавством (пункт 4.1. договору).

Згідно з п. 5.1. договору зміни в цей договір можуть бути внесені за взаємною згодою сторін, що оформляється додатковою угодою до цього договору, яка є його невід`ємною частиною і має юридичну силу у разі, якщо вона викладена у письмовій формі та підписана уповноваженими на те представниками сторін.

Відповідно до п. 6.1. договору цей договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором.

19.11.2018 між позивачем та відповідачем укладена додаткова угода №1 до договору про надання юридичних послуг від 13.08.2018 (далі додаткова угода №1), відповідно до п. 1. якої сторони домовилися внести зміни та доповнення до договору про надання юридичних послуг від 13.08.2018 (далі - договір) наступного змісту.

Пунктом 2 додаткової угоди №1 до договору викладено пункт 1.1. договору у наступній редакції:

« 1.1. Виконавець зобов`язується в порядку та на умовах, визначених в цьому договорі, за завданням замовника надати юридичні послуги, а саме: здійснити комплекс заходів по захисту прав та охоронюваних законом інтересів замовника щодо оскарження в адміністративному та судовому порядку (в суді першої, апеляційної та касаційної інстанціях) податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС у Сумській обл. №0047251304 від 31.07.2018 та/або податкової вимоги від 08.11.2018 за №13380-17, вчинити інші дії правого характеру (подання позовів до ГУ ДФС у Сумській обл. та/або ДФС України) направлених на зменшення (скасування/відміну) податкового боргу замовника у розмірі 8263028,20 грн.».

Відповідно до п. 3 додаткової угоди №1 до договору викладено пункт 1.3. договору у наступній редакції:

« 1.3. Оскарження в судовому порядку податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС у Сумській обл. №0047251304 від 31.07.2018 (далі - ППР) та/або податкової вимоги ГУ ДФС у Сумській обл. від 08.11.2018 за №13380-17, вчинити інші дії правого характеру (подання позовів до ГУ ДФС у Сумській обл. та/або ДФС України) направлених на зменшення (скасування/відміну) податкового боргу замовника у розмірі 8263028,20 грн., включатиме в себе:

-здійснення усного консультування замовника з юридичних питань, пов`язаних із виконанням його замовлення;

-підготовка та подання до суду першої інстанції позову про визнання протиправним та скасування оскаржуваного ППР чи/або податкової вимоги від 08.11.2018 за №13380-17 та інших позовів, які необхідних для скасування/часткового скасування податкового боргу замовника;

-підготовка відповідних документів, зокрема, додаткових пояснень по справах до судів;

-підготовка апеляційних та касаційних скарг або заперечень на апеляційні та касаційні скарги до відповідних судів; представництво інтересів замовника у судах першої, апеляційної та касаційної інстанціях,

а замовник зобов`язується в порядку та на умовах, визначених в цьому договорі, оплатити ці послуги (сплатити винагороду) та виконати інші зобов`язання визначені в цьому договорі».

Згідно з п. 4. Додаткової угоди №1 до договору пункт 3.1.2. договору викладено наступного змісту:

« 3.1.2. 10 (десяти) відсотків від розміру скасованих в адміністративному чи судовому порядку грошових зобов`язань, визначених оскаржуваним ППР та/або податкового боргу, визначеного у податковій вимогі від 08.11.2018. за №13380-17».

Пунктом 5 додаткової угоди №1 до договору викладено пункт 3.1.2. договору наступного змісту:

« 3.2. Винагорода виконавцю, зазначена у п. 3.1.2. цього договору, виплачується замовником протягом 10 (десяти) днів після набрання законної сили рішення суду, яким буде скасовано / часткового скасовано оскаржуване податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Сумській обл. №0047251304 від 31.07.2018 та/або податкову вимогу ГУ ДФС у Сумській обл. від 08.11.2018 за №13380-17 чи прийняття інші рішення ДФС України, відповідними судами, якими скасовано/відмінено або зменшено податкове зобов`язання чи/або податковий борг замовника».

Згідно з п. 6 додаткової угоди №1 до договору всі інші умови договору залишаються незмінними.

02.05.2019 між виконавцем та замовником укладено додаткову угоду №2 до договору про надання юридичних послуг від 13.08.2018 (далі додаткова угода №2), відповідно до п. 1 якого сторони домовилися внести зміни та доповнення до договору про надання юридичних послуг від 13.08.2018 (далі - договір) наступного змісту.

Відповідно до п. 2 додаткової угоди №2 викладено пункт 3.1.2. договору наступного змісту:

« 3.1.2. Додаткової винагороди, обов`язок сплати якої виникає у змовника, відповідно до положень статті 212 Цивільного кодексу України, у разі настання відкладальної умови, а саме: скасування та/або зменшення грошових зобов`язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні ГУ ДФС у Сумській обл. №0047251304 від 31.07.2018 і становить (розмір додаткової винагороди) 10 (десять) відсотків від суми скасованих та/або зменшених грошових зобов`язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні ГУ ДФС у Сумській обл. №0047251304 від 31.07.2018.

Пунктом 3 додаткової угоди №2 викладено пункт 3.2. договору наступного змісту:

« 3.2. Визначена у п. 3.1.2. цього договору додаткова винагорода, виплачується замовником на користь виконавця на протязі 10 (десяти) днів після настання відкладальної умови, а саме: скасування та/або зменшення грошових зобов`язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні ГУ ДФС у Сумській обл. № 0047251304 від 31.07.2018.».

Відповідно до п. 4. додаткової угоди №2 до договору всі інші умови договору залишаються незмінними.

На виконання договору позивач як представник Державного підприємства "Дослідне господарство агрофірма "Надія" Інституту сільського господарства Північного сходу національної академії аграрних наук України" звернувся до Сумського окружного адміністративного суду у справі № 480/1554/19 з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 31.07.2018 №0047251304.

Рішенням Сумського оружного адміністративного суду від 22.07.2019 у справі №480/1554/19 адміністративний позов Державного підприємства "Дослідне господарство агрофірма "Надія" Інституту сільського господарства Північного сходу національної академії аграрних наук України" до Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задоволено частково; визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 31.07.2018 №0047251304 на суму 6579145,38 грн; в іншій частині позовних вимог відмовлено.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 24.12.2019 у справі №480/1554/19 апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Сумській області залишити без задоволення; рішення Сумського окружного адміністративного суду від 22.07.2019 у справі № 480/1554/19 залишено без змін.

Ухвалою Верховного Суду від 13.08.2020 у справі №480/1554/19 касаційну скаргу Головного управління ДПС у Сумській області на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 22.07.2019 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 24.12.2019 у справі №480/1554/19 за позовом Державного підприємства «Дослідне господарство агрофірма «НАДІЯ» Інституту сільського господарства Північного Сходу НААН України до Головного управління ДФС у Сумській області про визнанням протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення повернуто скаржнику.

03.01.2020 між позивачем та відповідачем укладено акт №2 приймання передачі наданих юридичних послуг до договору про надання юридичних послуг від 13.08.2020 (далі акт 2 від 03.01.2020).

Відповідно до п. І акту №2 від 03.01.2020 на виконання умов договору виконавець надав, а замовник прийняв юридичні послуги, перелічені у п. 1.3. договору, а саме: оскарження в судовому порядку податкового повідомлення- рішення ГУ ДФС у Сумській області №0047251304 від 31.07.2018, що включає в себе:

-здійснення усного консультування замовника з юридичних питань, пов`язаних із виконанням його замовлення;

-підготовка та подання до суду першої інстанції (Сумський окружний адміністративний суд) позову про визнання протиправним та скасування оскаржуваного ГІПР та інших позовів, які необхідні для скасування оскаржуваного ППР;

-підготовка відповідних документів, зокрема, додаткових пояснень у справі до суду;

-підготовка апеляційної скарги або заперечення на апеляційну скаргу до Харківського апеляційного адміністративного суду;

-представництво інтересів замовника у Сумському окружному адміністративному суді, Другому апеляційному адміністративному суді.

Пунктом ІІ акту №2 від 03.01.2020 визначено, що відповідно до пунктів 3.1.2, 3.2. договору, в редакції додаткової угоди від 02.05.2019, у зв`язку із настанням відкладальної умови, а саме: скасування (зменшення) грошових зобов`язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні ГУ ДФС у Сумській обл. №0047251304 від 31.07.2018 на суму 6579145,38 (шість мільйонів п`ятсот сімдесят дев`ять тисяч сто сорок п`ять) грн., 38 коп., обов`язок зі сплати додаткової винагороди настав.

Відповідно до п. ІІІ акту №2 від 03.01.2020 підтвердженням настання відкладальної умови є постанова Другого апеляційного адміністративного суду від 24.12.2019 у справі №480/1554/19, а тому строк виплати замовником додаткової винагороди становить - до 03.01.2020, яка складає 657914,54 грн.

У пункті ІV акту 2 від 03.01.2020 замовник стверджує, що немає жодних зауважень до виконавця з приводу якості наданих юридичних послуг.

Відповідно до банківських виписок, доданих до позову, у 2020 році відповідач сплатив позивачу 350000,00 грн з призначенням платежу «сплата за юридичні послуги по акту 2 від 03.01.2020 року. ПДВ не передбачено».

Водночас, зобов`язання за договором щодо своєчасної та повної сплати вартості наданих послуг відповідач не виконав. Станом на 31.08.2020 заборгованість відповідача перед позивачем за спірним договором та актом №2 від 03.01.2020 склала 307914,54 грн, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з даною позовною заявою та просить стягнути з відповідача 307914,54 грн несплаченої за договором вартості наданих послуг.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до частини першої статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Статтею 174 ГК України визначено, що підставою виникнення господарських зобов`язань зокрема є господарські договори та інші угоди, передбачені законом, а також угоди, не передбачених законом, але такі, які йому не суперечать.

Відповідно до вимог частини першої статті 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Статтею 193 ГК України встановлено обов`язок суб`єктів господарювання та інших учасників господарських відносин виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Виходячи з правової природи укладеного правочину, між сторонами склались відносини з надання послуг, які врегульовані Глави 63 ЦК України.

Відповідно до ст. 901 ЦК за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ч. 1 ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст.612 ЦК України).

Наявними у справі доказами, поданими позивачем, та не спростованими відповідачем, підтверджується факт неналежного виконання відповідачем спірного договору щодо своєчасної оплати вартості наданих послуг.

У відзив на позов відповідач не спростовує факту часткової сплати відповідачем на користь позивача вартості наданих послуг в сумі 350000,00 грн, але проти задоволення позову заперечує, оскільки, на його думку, виконавець неналежно виконав свої обов`язки щодо представництва клієнта в суді, а саме, при подані позовної заяви до Сумського окружного адміністративного суду у справі №480/1554/19 не зазначив пункт про відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення і в подальшому не подав до суду заяву про ухвалення додаткового рішення, тим самим неналежним чином захистив права ДП «ДГ АФ «Надія» ІСГПС НААН України та неналежно виконав свої обов`язки згідно договору про надання юридичних послуг від 13.08.2018.

Водночас заперечення, викладені у відзиві на позовну заяву, відповідно до яких відповідач просить відмовити в задоволенні позовних вимог, належать до процесуальних питань, що мали бути вирішені в межах справи №480/1554/19, а тому не є предметом господарських відносин, виконання яких розглядається в межах справи №920/663/22. Таким чином, суд критично відноситься до заперечень відповідача та не приймає їх до уваги за необґрунтованістю.

Суд зауважує, що факт прийняття відповідачем без зауважень послуг позивача за договором підтверджений підписаним сторонами актом приймання-передачі наданих послуг №2 від 03.01.2020, а часткова оплата відповідачем вартості наданих послуг свідчить про схвалення відповідачем спірного правочину.

Відповідно до частини першої, третьої статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до частини першої статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставини, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з частиною першою, третьою статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною першою статті 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

У відповідності до статті 78 ГПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (стаття 79 ГПК України).

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 ГПК України.

Відповідно до частини п`ятої статті 236 ГПК України обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно з ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позивачем доведено належними та допустимими доказами ті обставини, на які він посилався, як на підставу позову, у зв`язку з чим позовні вимоги задовольняються як законні та обґрунтовані та з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 307914,54 грн вартості наданих послуг за договором.

При ухваленні рішення в справі, суд, у тому числі, вирішує питання щодо розподілу судових витрат між сторонами.

Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Позивачем у позові заявлено до стягнення з відповідача судові витрати у вигляді судового збору, сплаченого при зверненні з позовом за платіжним дорученням №52 від 01.09.2022.

Нормою статті 129 ГПК України встановлено, що судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в дохід бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору. Якщо інше не передбачено законом, у разі залишення позову без задоволення, закриття провадження у справі або залишення без розгляду позову позивача, звільненого від сплати судового збору, судовий збір, сплачений відповідачем, компенсується за рахунок держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, враховуючи задоволення позовних вимог, позивачу за рахунок відповідача відшкодовується 4618,72 грн судового збору.

Керуючись статтями 123, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

вирішив:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Державного підприємства «Дослідне господарство Агрофірма «Надія» Інституту сільського господарства Північного Сходу Національної академії аграрних наук України» (вул. Соборна, буд. 63, с. Перехрестівка, Роменський район, Сумська обл., 42073; код за ЄДРПОУ 00729639) на користь фізичної особи-підприємця Сивенка Валерія Миколайовича (юридична адреса: АДРЕСА_1 ; адреса для листування: АДРЕСА_2 ; рнокпп НОМЕР_1 ) 307914,54 грн (триста сім тисяч дев`ятсот чотирнадцять грн 54 коп.) за договором про надання юридичних послуг №б/н від 13.08.2018, а також 4618,72 грн (чотири тисячі шістсот вісімнадцять грн 72 коп.) судового збору.

3.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 256, ст. 257 ГПК України).

Суд звертає увагу учасників справи, що відповідно до частини 7 статті 6 ГПК України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Повний текст рішення складено та підписано 19.01.2023.

СуддяВ.Л. Котельницька