Постанова

від 19.01.2023 по справі 380/14955/21

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 січня 2023 року

м. Київ

справа № 380/14955/21

адміністративне провадження № К/990/444/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Коваленко Н.В., суддів: Берназюка Я.О., Стрелець Т.Г., розглянувши у порядку письмового провадження справу за позовом заступника керівника Львівської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Трускавецької міської ради Львівської області до Управління Державного агентства рибного господарства у Львівській області третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Товариство з обмеженою відповідальністю «Ніагара-3», про визнання незаконним та скасування дозволу на спеціальне використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об`єктах, за касаційною скаргою заступника керівника Львівської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Трускавецької міської ради Львівської області на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду у складі судді Грень Н.М. від 13 вересня 2021 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Гінди О.М., Ніколіна В.В., Пліша М.А. від 09 грудня 2021 року,

УСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. У вересні 2021 року заступник керівника Львівської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Трускавецької міської ради Львівської області звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати незаконним та скасувати виданий Управлінням Державного агентства рибного господарства у Львівській області ТОВ «Ніагара-3 дозвіл» № 023 від 11 листопада 2020 року на спеціальне використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об`єктах (їх частинах), з метою здійснення промислового вилову риби згідно з Режимом рибогосподарської експлуатації водосховища, розташованого на р. Колодниця за межами с. Доброгостів Дрогобицького району Львівської області.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

2. Ухвалою Львівського оружного адміністративного суду від 13 вересня 2021 року адміністративний позов повернуто позивачу.

3. Ухвалами Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08 листопада 2021 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою заступника керівника Львівської обласної прокуратури на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2021 року та призначено справу №380/14955/21 до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження.

4. Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09 грудня 2021 року апеляційну скаргу заступника керівника Львівської обласної прокуратури залишено без задоволення, а ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2021 року про повернення позовної заяви у справі № 380/14955/21 - без змін.

5. Повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.

Однак прокурором у позовній заяві не зазначено, в чому саме полягає неможливість або відсутність можливості позивача звернутися з відповідним позовом, оскільки позивач, в особі якого в інтересах держави з позовом до суду звернулась прокуратура, має підстави і можливість самостійно захищати свої права і прокурор не довів неможливості реалізації такого захисту самим позивачем або відсутності у нього процесуальної дієздатності.

Відтак суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що прокуратурою подано позов в інтересах держави в особі Трускавецької міської ради без достатніх правових підстав та за відсутності належного обґрунтування необхідності такого представництва, що стало наслідком порушення принципів рівності та змагальності сторін судового процесу як фундаментальних засад права на справедливий суд.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

6. Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанції, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, заступник керівника Львівської обласної прокуратури звернувся із касаційною скаргою, у якій просить скасувати ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2021 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09 грудня 2021 року та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

7. Касаційна скарга обґрунтована тим, що судами першої та апеляційної інстанції допущено неправильне застосування норм матеріального права, зокрема статті 19, 131-1 Конституції України, статті 23, 24 Закону України «Про прокуратуру», та порушено норми процесуального права - статті 2, 5, 8, 9, 53, 160, 161, 169, 171, 240, 244, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, що є підставою для скасування оскаржуваних судових рішень.

Вважає, що прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності.

Скаржник вказує, що ТОВ «Ніагара-3» використовує Доброгостівське водосховище без правовстановлюючих документів на водний об`єкт, а саме договору оренди чи права користування.

Відтак, на думку прокурора, наведене свідчить про неналежне здійснення Трускавецькою міською радою захисту інтересів держави, що порушує фінансовий інтерес держави в частині недоотримання коштів з оренди водного об`єкту, оскільки органом місцевого самоврядування не вживалися заходи щодо припинення користування ТОВ «Ніагара-3» водосховищем без правовстановлюючих документів.

8. Відзиву та заперечень на касаційну скаргу заступник керівника Львівської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Трускавецької міської ради Львівської області від інших учасників справи до Верховного Суду не надходило.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Релевантні джерела права й акти їх застосування

9. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), а також надаючи оцінку правильності застосування судами першої та апеляційної інстанції норм процесуального права у спірних правовідносинах, виходить з такого.

10. Згідно зі статтею 131-1 Конституції України прокуратура здійснює: 1) підтримання публічного обвинувачення в суді; 2) організацію і процесуальне керівництво досудовим розслідуванням, вирішення відповідно до закону інших питань під час кримінального провадження, нагляд за негласними та іншими слідчими і розшуковими діями органів правопорядку; 3) представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

11. У частинах третій та четвертій статті 53 КАС України передбачено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених статтею 169 цього Кодексу.

Зазначені норми поширюються на всі стадії адміністративного судового процесу, стосуються позовних заяв, апеляційних і касаційних скарг.

12. Отже, реалізація прокурором права на подання позову в інтересах держави потребує обґрунтування, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

13. Правовий статус прокурора визначено Конституцією України та Законом України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII (далі - Закон № 1697-VII).

Згідно з частиною третьою статті 23 Закону № 1697-VII прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави в разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень (частини четверта стаття 23 вказаного вище Закону).

14. Зі змісту частини третьої статті 23 Закону № 1697-VII випливає, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; у разі відсутності такого органу.

Перший випадок передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Проте підстави представництва інтересів держави прокуратурою в цих двох випадках істотно відрізняються.

15. У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту інтересів держави або здійснює їх неналежно.

Таке нездійснення захисту полягає в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень: він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їхнього захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

Водночас здійснення захисту неналежним чином полягає в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

Проте неналежність захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їхнього захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача/відповідача.

16. Суд звертає увагу, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, та які є підставами для звернення прокурора до суду.

Аналогічна позиція була висловлена Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 13 лютого 2019 року в справі № 826/13768/16.

Оцінка доводів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій

17. У цій справі заступник керівника Львівської обласної прокуратури звернувся в інтересах держави у зв`язку з бездіяльністю Трускавецької міської ради Львівської області щодо припинення користування ТОВ «Ніагара-3» Доброгостівським водосховищем без правовстановлюючих документів на водний об`єкт, а саме договору оренди чи права користування.

03 вересня 2021 року заступник керівника Львівської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Трускавецької міської ради Львівської області звернувся з даним позовом до суду, з якого вбачається, що звернення до суду в інтересах держави прокурором обґрунтовано тим, що Трускавецька міська рада, до повноважень якої належить надання земель водного фонду у користування, не здійснює свої повноваження щодо захисту інтересів держави, а саме органом місцевого самоврядування не вживалися заходи щодо припинення користування ТОВ «Ніагара-3» водосховищем без правовстановлюючих документів на водний об`єкт.

18. Суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що посилання в позовній заяві на те, що уповноважений орган не здійснює або неналежним чином здійснює відповідні повноваження, для прийняття позовної заяви до розгляду недостатньо. В такому разі, прокурор повинен надати належні та допустимі докази відповідно до вимог процесуального закону (наприклад, внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань про вчинене кримінальне правопорушення на підставі статті 367 Кримінального кодексу України (службова недбалість); вирок суду щодо службових осіб; докази накладення дисциплінарних стягнень на державних службовців, які займають посаду державної служби в органі державної влади та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, за невиконання чи неналежне виконання службових обов`язків тощо).

19. Скаржник у касаційній скарзі наголошує, що даний адміністративний спір не є спором між прокурором і відповідним органом, а також не є тим процесом, у якому розглядається обвинувачення прокурором посадових осіб відповідного органу в протиправній бездіяльності.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, колегія суддів зазначає наступне.

20. Відповідно до частини четвертої статті 54 КАС України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

21. У Рішенні Конституційного Суду України в справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) від 08 квітня 1999 року №3-рп/99 Конституційний Суд України, з`ясовуючи поняття інтереси держави, висловив міркування, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба в здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо (пункт 3 мотивувальної частини).

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності в статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їхній діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

Враховуючи, що інтереси держави є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає, з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує в позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції в спірних відносинах (пункт 4 мотивувальної частини).

22. На обґрунтування наявності порушення інтересів держави прокурор зазначив, що відповідно до частини першої статті 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Відповідно до статті 16 Конституції України забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України, подолання наслідків Чорнобильської катастрофи - катастрофи планетарного масштабу, збереження генофонду Українського народу є обов`язком держави.

Відповідно до статті 3 Водного кодексу України усі води (водні об`єкти) на території України становлять її водний фонд, до якого належать поверхневі води, та зокрема штучні водойми (водосховища, ставки) і канали. Також статтею 4 Водного кодексу України передбачено, що до земель водного фонду належать землі, зайняті, серед іншого, водосховищами.

Відповідно до положень статті 6 Водного кодексу України води (водні об`єкти) є виключно власністю Українського народу і надаються тільки у користування. Український народ здійснює право власності на води (водні об`єкти) через Верховну Раду України, Верховну Раду Автономної Республіки Крим і місцеві ради. Окремі повноваження щодо розпорядження водами (водними об`єктами) можуть надаватись відповідним органам виконавчої влади та Раді Міністрів Автономної Республіки Крим.

Право загального і спеціального водокористування визначено статтею 46 Водного кодексу України. При цьому частина друга статті 48 Водного кодексу України передбачає, що спеціальне водокористування здійснюється юридичними і фізичними особами насамперед для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових , лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських та інших державних та громадських потреб.

11 листопада 2020 року ТОВ «Ніагара-3» отримало Дозвіл на спеціальне використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об`єктах (їх частинах), який є чинним до 11 листопада 2025 року. На думку скаржника, наведений дозвіл надано відповідачем з порушенням вимог статті 49 Водного кодексу України щодо необхідності отримання правовстановлюючих документів на право користування водним об`єктом, що порушує інтереси держави у сфері водокористування.

23. На думку Суду, таке обґрунтування є сумісним з розумінням «інтересів держави».

24. Щодо наявності підстав для представництва прокурором інтересів держави в особі Трускавецької міської ради, колегія суддів зауважує, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26 травня 2020 року у справі №912/2385/18 зазначила, що прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.

25. Відповідно до статті 10 Водного кодексу України до відання сільських, селищних, міських та районних у містах рад у галузі регулювання водних відносин на їх території належить, зокрема здійснення заходів щодо раціонального використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів; контроль за використанням і охороною вод та відтворенням водних ресурсів;

26. Згідно зі статтею 12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин належить, зокрема розпорядження землями комунальної власності, територіальних громад; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; вилучення земельних ділянок комунальної власності із постійного користування відповідно до цього Кодексу;

Відповідно до цієї ж статті до повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин належить, зокрема здійснення державного контролю за використанням та охороною земель у межах та порядку, встановлених законом.

27. Підпунктом 4 пунктом «а» частини першої статті 38 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать повноваження щодо звернення до суду про визнання незаконними актів органів виконавчої влади, інших органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, які обмежують права територіальної громади, а також повноваження органів та посадових осіб місцевого самоврядування.

28. Отже, у межах спірних у цій справі правовідносин, існує орган, уповноважений захищати інтереси держави у спосіб, обраний прокурором, тобто у судовому порядку.

29. Водночас бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

30. Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

31. Разом з тим колегія суддів зауважує, що підстави для представництва прокурором інтересів держави повинні існувати на час звернення до суду та повинні бути доведені відповідними доказами. Прокурор повинен надати суду докази, які свідчать про те, що відповідний орган державної влади (інший суб`єкт владних повноважень) не здійснює захисту інтересів держави або здійснює його неналежним чином. Такими доказами, зокрема, можуть бути звернення прокурора до відповідного органу щодо захисту інтересів держави, відповіді на них та інші письмові докази, що стосуються справи. Самого лише твердження прокурора про те, що уповноважений орган не здійснює або неналежним чином здійснює відповідні повноваження для прийняття апеляційної скарги до розгляду недостатньо.

32. Як вбачається з матеріалів справи, 09 серпня 2021 року за № 15/3-330 вих.-21 (а.с. 65-66) Львівська обласна прокуратура звернулася із запитом до Трускавецької міської ради Львівської області із запитом про надання інформації щодо:

- звернень ТОВ «Ніагара-3» про надання погодження з приводу використання земельної ділянки водного фонду водосховища Доброгостів ;

- прийнятих рішень, укладених правочинів щодо права користування ТОВ «Ніагара-3» вказаним об`єктом водного фонду для ведення рибогосподарської діяльності;

- факти виявлених порушення чинного природоохоронного, земельного, водного законодавства при експлуатації ТОВ «Ніагара-3» або іншими особами водосховища Доброгостів.

33. У відповідь на вказаний запит Трускавецька міська рада Львівської області від 20 серпня 2021 року № 18/29-1727/1 (а.с.67-68) надала відповідь, в якій зазначила, що у ТОВ «Ніагара-3» наявний дозвіл № 023 від 11 листопада 2020 року на спеціальне використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об`єктах. Також, у ТОВ «Ніагара-3» наявна ліцензія Держрибагентства України від 17 грудня 2013 року, строк якої необмежений на здійснення діяльності, пов`язаної з промисловим виловом риби. Протягом 2019-2020 років Державною екологічною інспекцією у Львівській області було проведені перевірки за дотриманням вимог законодавства, за результатами, яких складено акти про відсутність порушень вимог законодавства. Відповідно до рішення Трускавецька міська рада від 15 червня 2021 року за № 907, ТОВ «Ніагара-3» надано дозвіл на виготовлення Проекту відведення земельної ділянки для обслуговування нерухомого майна та риборозведення з подальшим наданням земельної ділянки в користування.

Також надано прокуратурі наступні документи: копія Режиму рибогосподарської експлуатації водойми від 17 жовтня 2013 року; копія дозволу за № 007 на спеціальне використання водних біоресурсів від 08 грудня 2014 року; копія дозволу № 023 від 11 листопада 2020 року на спеціальне використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об`єктах; копія ліцензії Держрибагентства України від 17 грудня 2013 року; копія актів за 2019-2020 роки перевірок за дотриманням вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища.

34. Львівська обласна прокуратура листом від 28 серпня 2021 року за №15/3-365 вих-21 повідомила Трускавецьку міську раду про наявність підстав для представництва інтересів держави шляхом скерування до Львівського окружного адміністративного суду позовної заяви в інтересах держави в особі Трускавецької міської ради як позивача до Управління Державного агентства рибного господарства у Львівській області про визнання незаконним та скасування дозволу на спеціальне використання водних біоресурсів у водогосподарських водних об`єктах.

35. Отже, з наданих прокурором доказів Суд вбачає, що Трускавецька міська рада була повідомлена про те, що водосховище «Доброгостів», яке розташоване на території Трускавецької територіальної громади та включене в межі населеного пункту с. Доброгостів, експлуатується ТОВ «Ніагара-3» без права користування даного водного об`єкта, чим порушується законодавство у сфері водокористування.

36. Однак з відповіді Трускавецької міської ради не вбачається, що міською радою вчинялися дії як органом місцевого самоврядування, до повноважень якого належить захищати права територіальної громади, щодо з`ясування спірних обставин або припинення користування ТОВ «Ніагара-3» водосховищем без відповідного права на таке користування водним об`єктом. Також міська рада не зазначила про свій намір вчинити будь-які дії щодо захисту інтересів держави в майбутньому.

37. Разом з тим, Велика Палата Верховного Суду в пунктах 42-43 постанови від 26 травня 2020 року у справі №912/2385/18 зауважила, що суд, вирішуючи питання щодо наявності підстав для представництва, не повинен установлювати саме протиправність бездіяльності компетентного органу чи його посадової особи. Частиною сьомою статті 23 Закону України «Про прокуратуру» передбачено, що в разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов`язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження. Таким чином, питання про те, чи була бездіяльність компетентного органу протиправною та які її причини, суд буде встановлювати за результатами притягнення відповідних осіб до відповідальності. Господарсько-правовий спір між компетентним органом, в особі якого позов подано прокурором в інтересах держави, та відповідачем не є спором між прокурором і відповідним органом, а також не є тим процесом, у якому розглядається обвинувачення прокурором посадових осіб відповідного органу у протиправній бездіяльності.

38. Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

39. З огляду на викладене, Суд вважає, що прокурор в повній мірі довів нездійснення належним чином захисту інтересів держави у сфері водокористування Трускавецькою міською радою, що надало йому право на звернення до суду в інтересах держави з цим позовом.

40. Таким чином, доводи касаційної скарги щодо неправильного застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права знайшли своє підтвердження під час перегляду судом касаційної інстанції оскаржуваної ухвали суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

41. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу для продовження розгляду.

42. За правилами статті 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

43 Враховуючи викладене, Верховний Суд дійшов висновку, що ухвала Львівського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2021 року та постанова Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09 грудня 2021 року прийняті з порушенням норм процесуального права, а тому підлягають скасуванню на підставі частини першої статті 353 КАС України з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 353, 355, 356, 359 КАС України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу заступника керівника Львівської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Трускавецької міської ради Львівської області задовольнити.

Ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2021 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09 грудня 2021 року у справі №380/14955/21 скасувати.

Справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною та не оскаржується.

Суддя-доповідач Н.В. Коваленко

Судді Я.О. Берназюк

Т.Г. Стрелець