Постанова
Іменем України
20 січня 2023 року
м. Київ
справа № 605/643/20
провадження № 61-18349св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
Тітова М. Ю. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В.,
учасники справи:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Мрія Фармінг Карпати»,
відповідачі: Приватне підприємство «Качан-07», ОСОБА_1 ,
провівши в порядку письмового провадження попередній розгляд справи за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Мрія Фармінг Карпати» на рішення Підгаєцького районного суду Тернопільської області від 25 травня 2021 року в складі судді Горуц Р. О. та постанову Тернопільського апеляційного суду від 30 вересня 2021 року в складі колегії суддів: Шевчук Г. М., Костів О. З., Хоми М. В.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Мрія Фармінг Карпати» (далі - ТОВ «Мрія Фармінг Карпати») звернулося до суду з позовом до Приватного підприємства «Качан-07» (далі - ПП «Качан»), ОСОБА_1 та просило визнати недійсним договір оренди земельної ділянки від 24 грудня 2019 року, укладений між відповідачами, скасувати рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 50739964 від 21 січня 2020 року та визнати поновленим договір оренди землі шляхом визнання укладеною додаткової угоди про поновлення договору оренди земельної ділянки між ним та відповідачем ОСОБА_1 .
Позовні вимоги обґрунтувало тим, що 04 грудня 2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Багаті Чорноземи» (далі - ТОВ «Багаті Чорноземи»), правонаступником якого є ТОВ «Мрія Фармінг Карпати», та ОСОБА_1 був укладений договір оренди щодо належної останній земельної ділянки строком на 5 років. Право оренди земельної ділянки було зареєстроване 29 січня 2014 року.
З метою поновлення вказаного договору оренди товариство направляло ОСОБА_1 листи-повідомлення з проектами додаткової угоди та пропозицією продовжити дію договору оренди, але відповідач повідомила про своє бажання припинити дію договору та уклала договір оренди землі з ПП «Качан-07».
Посилаючись на те, що такими діями відповідач порушила переважне право ТОВ «Мрія Фармінг Карпати» на укладення договору оренди землі, просило позов задовольнити.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Підгаєцького районного суду Тернопільської області від 25 травня 2021 року, залишеним без змін постановою Тернопільського апеляційного суду від 30 вересня 2021 року, у задоволенні позову відмовлено.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, виходив з відсутності порушення переважного права ТОВ «Мрія Фармінг Карпати»на поновлення договору оренди на новий строк, оскільки ОСОБА_1 повідомила позивача про відсутність у неї намірів продовжувати з ним договірні відносини.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги
У листопаді 2021 року ТОВ «Мрія Фармінг Карпати» надіслало до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Підгаєцького районного суду Тернопільської області від 25 травня 2021 року та постанову Тернопільського апеляційного суду від 30 вересня 2021 року й ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Підставами касаційного оскарження зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме: застосування норм права без урахування висновків, викладених у постановах Верховного Суду України від 25 лютого 2015 року в справі № 6-219цс14, від 25 травня 2016 року в справі № 911/1707/15 та в постановах Верховного Суду від 18 січня 2018 року в справі № 910/12017/17, від 07 березня 2018 року в справі № 702/764/16-ц, від 10 квітня 2018 року в справі № 594/376/17-ц, від 23 травня 2018 року в справі № 547/89/16-ц, від 31 жовтня 2018 року в справі № 702/699/16-ц, від 15 січня 2019 року в справі № 922/1464/18, від 23 жовтня 2019 року в справі № 129/2578/16-ц, від 17 червня 2020 року в справі № 533/331/18.
Також зазначає про необхідність відступлення від висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 21 січня 2020 року в справі № 379/1354/18, від 28 вересня 2020 року в справі № 272/440/18, від 25 листопада 2020 року в справі № 227/4535/18 та від 18 березня 2021 року в справі № 379/1294/18, які застосовано судами в оскаржуваних судових рішень, та просить у зв`язку з цим передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
Касаційна скарга мотивована тим, що суди не врахували, що товариство дотрималося процедури, передбаченої статтею 33 Закону України «Про оренду землі», у визначений цією нормою строк повідомило орендодавця про намір реалізувати переважне право на укладення договору оренди на новий строк, яке порушено відповідачами й підлягає захисту шляхом задоволення позову.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 21 грудня 2021 року відкрито касаційне провадження в цій справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.
11 січня 2022 року справа № 605/643/20 надійшла до Верховного Суду.
Представник ОСОБА_1 - адвокат Рибачок А. М. подав відзив на касаційну скаргу, у якому просить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін. Також просив здійснити розподіл судових витрат, понесених ОСОБА_1 у зв`язку з переглядом справи в касаційному суді.
Позиція Верховного Суду
Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.
Фактичні обставини, встановлені судами
Установлено, що відповідач ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 2,59 га, кадастровий номер 6124884000:01:001:0331, розташованої на території Мирненського старостинського округу Підгаєцької міської ради Тернопільського району Тернопільської області.
04 грудня 2012 року між ТОВ «Багаті Чорноземи», правонаступником якого є ТОВ «Мрія Фармінг Карпати» та ОСОБА_1 укладено договір оренди цієї земельної ділянки строком на 5 років з моменту його державної реєстрації. Державну реєстрацію договору проведено 29 січня 2014 року.
01 липня 2018 року ТОВ «Багаті Чорноземи» надіслало ОСОБА_1 лист-повідомлення, у якому повідомило її про намір скористатися своїм переважним правом оренди та продовжити дію договору оренди землі.
Такий же лист-повідомлення було надіслано ОСОБА_1 21 грудня 2018 року. До листа-повідомлення було додано проект додаткової угоди до договору оренди землі від 04 грудня 2012 року, в якому запропоновано продовжити дію договору оренди землі на 7 років і змінити розмір та порядок сплати орендної плати.
03 січня 2019 року та 14 лютого 2019 року ОСОБА_1 надіслала позивачу листи, у яких повідомила, що не бажає поновлювати строк договору оренди землі від 04 грудня 2012 року.
24 грудня 2019 року між відповідачами укладений договір оренди спірної земельної ділянки строком на 10 років. Державну реєстрацію договору проведено 21 січня 2020 року.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Частиною четвертою статті 124 ЗК України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, які перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.
Статтями 125, 126 ЗК України передбачено, що право власності на земельну ділянку, право постійного користування, право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Правові підстави поновлення договору оренди землі визначаються статтею 33 Закону України «Про оренду землі» (тут і далі в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), яка фактично об`єднує два випадки пролонгації договору оренди землі.
Так, відповідно до частин першої - п`ятої статті 33 цього Закону по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).
Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, установлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі.
До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.
При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.
Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.
Згідно з частиною шостою статті 33 Закону України «Про оренду землі» передбачено іншу підставу поновлення договору оренди землі: у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
Частинами восьмою та дев`ятою статті 33 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов`язковому порядку. Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди можуть бути оскаржені в суді.
Ці положення узгоджуються із загальною нормою частини першої статті 777 ЦК України.
Тобто реалізація переважного права на поновлення договору оренди, яка передбачена частиною першою статті 33 Закону України «Про оренду землі», можлива лише за умови дотримання встановленої цією нормою процедури і строків.
Переважне право орендаря, яке підлягає захисту відповідно до статті 3 ЦПК України, буде порушене в разі укладення договору оренди з новим орендарем при дотриманні процедури повідомлення попереднього орендаря про намір реалізувати переважне право, продовження користування земельною ділянкою після закінчення строку дії договору оренди і відсутності протягом місяця після закінчення строку дії договору оренди заперечень орендодавця щодо поновлення договору.
Такі висновки зроблені, зокрема, у постановах Верховного Суду від 30 березня 2022 року в справі № 605/642/20, від 05 квітня 2022 року в справі № 605/644/20.
Установивши, що після закінчення строку дії договору оренди землі від 04 грудня 2012 року орендодавець висловив своє небажання продовжувати строк дії цього договору і не підписав додаткову угоду до нього, суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, обґрунтовано вважав, що передбачене статтею 33 Закону України «Про оренду землі» переважне право позивача на укладення договору оренди землі на новий строк припинилося, у зв`язку з чим дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
Висновки судів не суперечать висновкам, викладеним Верховним Судом у зазначених у касаційній скарзі постановах.
Доводи касаційної скарги не дають підстав для скасування оскаржуваного судового рішення, оскільки зводяться до незгоди заявника з висновками суду та стосуються переоцінки доказів. В силу вимог статті 400 ЦПК України суд касаційної інстанції не вправі встановлювати нові обставини та переоцінювати докази.
Порушень норм процесуального права, що призвели до неправильного вирішення справи, а також обставин, які є обов`язковими підставами для скасування судового рішення, касаційний суд не встановив.
Також колегія суддів не вбачає підстав для задоволення клопотання про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, оскільки ТОВ «Мрія Фармінг Карпати» не зазначило, у чому саме полягає виключна правова проблема у цій справі, а аналіз судової практики не свідчить про наявність протилежних і суперечливих судових рішень у справах з аналогічними підставами позову та подібними позовними вимогами.
Висновки за результатом розгляду касаційної скарги
Згідно з частиною третьою статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
Оскаржувані судові рішення відповідають вимогам закону й підстав для їх скасування немає.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду без змін.
Щодо судових витрат
Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.
Згідно з частинами другою та третьою статті 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
У відзиві на касаційну скаргу ОСОБА_1 просить здійснити розподіл судових витрат, понесених нею у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, на підтвердження чого надає квитанцію лише квитанцію до прибуткового касового ордера від 12 січня 2022 року на суму 4 000,00 грн.
Оскільки детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, відповідач не надала, підстав для стягнення витрат на правничу допомогу в сумі 4 000 грн немає.
Керуючись статтями 400, 401, 409, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Мрія Фармінг Карпати» залишити без задоволення.
Рішення Підгаєцького районного суду Тернопільської області від 25 травня 2021 року та постанову Тернопільського апеляційного суду від 30 вересня 2021 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді: М. Ю. Тітов
А. Ю. Зайцев
Є. В. Коротенко
Суд | Касаційний цивільний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 20.01.2023 |
Оприлюднено | 23.01.2023 |
Номер документу | 108516051 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із земельних відносин, з них: що виникають з договорів оренди |
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Тітов Максим Юрійович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні