Ухвала

від 23.01.2023 по справі 947/33046/20

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

Справа № 947/33046/20

Провадження № 2/947/1210/23

УХВАЛА

про самовідвід судді

23.01.2023 року

Київський районний суд м. Одеси, головуючий суддя Куриленко О.М.,

розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про відвід судді по справі за позовом ОСОБА_1 до Адвокатського бюро «Дениса Кешкентія» про вчинення певних дій та визнання правочину недійсним,

ВСТАНОВИВ:

11.11.2020 року позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом про вчинення певних дій та визнання правочину недійсним.

Ухвалою судді Київського районного суду м. Одеси Огренич І.В. від 01.12.2021 року було закрито провадження по справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду, позивач ОСОБА_1 оскаржила її в Одеському апеляційному суді.

Постановою Одеського апеляційного суду від 26 вересня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 було задоволено, ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 01 грудня 2021 року скасовано, справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Матеріали справи повернуті до суду 20 грудня 2022 року та відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справу були передані судді Куриленко О.М., яка ухвалою суду від 18 січня 2023 року прийняла цивільну справу до свого провадження та призначила судове засідання.

19 січня 2023 року на електрону адресу суду надійшла заява від представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про відвід судді Куриленко О.М.

У своїй заяві про відвід судді представник позивача посилається на те, що в провадженні судді Куриленко О.М. раніше перебувала цивільна справа № 520/11801/17 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Димерлій Ольга Михайлівна про визнання заповіту недійсним.

Представник позивача стверджує, що у разі задоволення позову та визнання правочину недійсним, фактично буде скасовано рішенння, прийняте у справі № 520/11801/17 головуючим суддею Криленко О.М., та за таких обставин в об`єктивності прийняття рішення можуть виникнути сумніви не тільки у позивача, а і у відповідача.

Вивчивши підстави відводу, викладені в заяві, суд приходить до висновку, що вказані мотиви та підстави не встановлені, спростовуються матеріалами справи, та взагалі не передбачені ст. ст. 36, 37 ЦПК України, а тому задоволенню не підлягають.

Так відповідно до ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя. Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Статтею 37 ЦПК України суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої інстанції, не може брати участі в розгляді цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а так само у новому розгляді справи судом першої інстанції після скасування рішення суду або ухвали про закриття провадження у справі. Суддя, який брав участь у врегулюванні спору у справі за участю судді, не може брати участі в розгляді цієї справи по суті або перегляді будь-якого ухваленого в ній судового рішення. Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді апеляційної інстанції, не може брати участі у розгляді цієї самої справи в судах касаційної або першої інстанції, а також у новому розгляді справи після скасування ухвали чи рішення суду апеляційної інстанції. Суддя, який брав участь у перегляді справи в суді касаційної інстанції, не може брати участі в розгляді цієї справи в суді першої чи апеляційної інстанції, а також у новому її розгляді після скасування ухвали чи рішення суду касаційної інстанції. Суддя, який брав участь у вирішенні справи, рішення в якій було в подальшому скасовано судом вищої інстанції, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду у цій справі. Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої, апеляційної, касаційної інстанцій, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд судового рішення у зв`язку з виключними обставинами у цій справі.

Судом встановлено, що, дійсно, в провадженні судді Куриленко О.М. перебувала цивільна справа № 520/11801/17 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Димерлій Ольга Михайлівна про визнання заповіту недійсним.

Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 29.05.2020 року, залишеним без змін ухвалою Одеського апеляційного суду від 21.01.2021 року та ухвалою Верховного суду у складі Касаційного цивільного суду від 22.09.2021 року, позов ОСОБА_3 було задоволено частково. Визнано заповіт громадянина Ізраїлю ОСОБА_4 від 07.07.2016 року, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу (в реєстрі зареєстрований за № 646) ОСОБА_5 - недійсним. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 8320 гривень. В іншій частині позову відмовлено.

Аналізуючи наведені правові норми, суд дійшов висновку про безпідставність тверджень представника позивача, відповідно до яких суддя Куриленко О.М. підлягає відводу, оскільки положення частини 1 ст. 37 ЦПК України, в даному випадку, не підлягає застосуванню.

Будь-яких інших доказів, які б підтверджували пряму чи опосередковану заінтересованість судді в результаті розгляду даної справи або наявність обставин, які викликають сумнів у її неупередженості при розгляді даної справи, з доводів заяви про відвід не вбачається.

Проте, для забезпечення повного, об`єктивного та неупередженого розгляду справи, з метою уникнення сумнівів під час розгляду вищевказаної справи, суддя вважає за необхідне заявити самовідвід.

Отже, з урахуванням принципу цивільного процесуального права - процесуальної економії (звільнення від невиправданих формальностей і процедур) - питання про самовідвід судді може бути вирішено до відкриття провадження у справі, як шляхом постановлення ухвали про самовідвід судді, якому розподілено справу для розгляду, так і шляхом подання відповідної заяви. Після цього справа підлягає повторному автоматичному розподілу без участі цього судді.

При цьому, слід звернути увагу, що статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, гарантовано кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Згідно з усталеною практикою Європейського Суду з прав людини існування безсторонності суду для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (і) суб`єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та (іі) об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності.

Згідно статті 39 ЦПК України, з підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов`язані заявити самовідвід . З підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасниками справи. Відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів із дня, коли заявник дізнався про таку підставу. Встановлення обставин, вказаних у пунктах 1-4 частини першої статті 36 цього Кодексу, статті 37 цього Кодексу, звільняє заявника від обов`язку надання інших доказів упередженості судді для цілей відводу. Якщо відвід заявляється повторно з підстав, розглянутих раніше, суд, який розглядає справу, залишає таку заяву без розгляду.

З урахуванням обставин що склалися, з метою дотримання балансу інтересів між будь якими несприятливими наслідками для прав, свобод, та інтересів сторін і цілями, для досягнення яких буде спрямоване рішення по справі, а також для унеможливлення обставин які б викликали сумнів в об`єктивності та неупередженості судді під час розгляду даної справи заявлений самовідвід підлягає задоволенню.

Як неодноразово зазначав у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, для визначення неупередженості суду належить виходить не тільки з суб`єктивного критерію, але й об`єктивного підходу, який визначає, чи були забезпечені достатні гарантії, аби виключити будь-які законні сумніви з цього приводу (Рішення у справі Ferrantelli et Santangelo).

Керуючись ст.ст. 36, 37, 38 ЦПК України,

УХВАЛИВ :

У задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про відвід судді по справі за позовом ОСОБА_1 до Адвокатського бюро «Дениса Кешкентія» про вчинення певних дій та визнання правочину недійсним- відмовити в повному обсязі.

Заяву судді Куриленко Оксани Миколаївни про самовідвід - задовольнити.

Передати справу № 947/33046/20 за позовом ОСОБА_1 до Адвокатського бюро «Дениса Кешкентія» про вчинення певних дій та визнання правочину недійсним, до канцелярії суду для повторного розподілу між суддями Київського районного суду м. Одеси в порядку передбаченому ст. 33 ЦПК України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Куриленко О. М.