Ухвала

від 18.01.2023 по справі 761/27173/20

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/27173/20

Провадження № 1-кс/761/1486/2023

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 січня 2023 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

судді ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, згідно п. 20-5 розділу ХІ Перехідних положень КПК України, клопотання прокурора Шевченківської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_2 у кримінальному провадженні №12020100100004116 від 17.05.2020 за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185 КК України, про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Києва, громадянина України, з вищою освітою, неодруженого, непрацюючого, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого

за участю:

секретаря - ОСОБА_4 ,

прокурора - ОСОБА_2 ,

захисника - ОСОБА_5 ,

обвинуваченого - ОСОБА_3

ВСТАНОВИВ :

Судом проводиться судовий розгляд у кримінальному провадженні відносно за обвинуваченням ОСОБА_3 за ч. 3 ст. 185 КПК України.

Ухвалою суду від 25 листопада 2022 року відносно обвинуваченого ОСОБА_3 було продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком до 21 січня 2023 року включно.

16 січня 2023 року прокурором ОСОБА_2 подано клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_3 , разом з тим, головуючий суддя у кримінальному провадженні ОСОБА_6 , що здійснює судовий розгляд даного кримінального провадження, перебуває у відпустці, що унеможливлює розгляд зазначеного клопотання до спливу дії застосованого запобіжного заходу визначеним складом суду.

Абзацом 1 пункту 20-5 Розділу ХІ Перехідних Положень КПК України визначено, що тимчасово встановлені особливості судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів у кримінальних провадженнях та розгляду окремих питань під час судового провадження.

Відповідно до абз. 5 п. 20-5 Розділу ХІ Перехідних Положень цього Кодексу, у разі неможливості у визначений строк суддею (колегією суддів) розглянути клопотання про обрання або продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, крім клопотання, поданого на розгляд до Вищого антикорупційного суду, воно може бути передано на розгляд до іншого судді, визначеного в порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього Кодексу, або розглянуто головуючим, а за його відсутності - іншим суддею зі складу колегії суддів, якщо справа розглядається колегіально.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16 січня 2023 року, суддею у межах розгляду клопотання про продовження запобіжного заходу стосовно ОСОБА_3 визначено суддю ОСОБА_1 .

Прокурор ОСОБА_2 в судовому засіданні оголосила письмове клопотання та просила продовжити строк тримання обвинуваченого ОСОБА_3 під вартою, обумовлюючи обставинами кримінального правопорушення, його ступенем тяжкості, наслідками його вчинення, даними, які характеризують обвинуваченого та ризиками, передбаченими ст. 177 КПК України, а саме: можливість переховуватися від суду; незаконно впливати на потерпілих та свідків у даному кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення. На уточнююче запитання пояснила, що до неї не надходило клопотання обвинуваченого про скасування запобіжного заходу.

Захисник ОСОБА_5 проти задоволення клопотання прокурора не заперечував, мотивуючи це тим, що обвинувачений наразі відбуває покарання за вироком, винесеним в іншому кримінальному провадженні.

Обвинувачений ОСОБА_3 підтримав захисника, при цьому просив врахувати, що він звертався до прокуратури з клопотанням про скасування запобіжного заходу для надання йому можливості мобілізуватись в ЗСУ та захищати Батьківщину.

Вислухавши думку учасників процесу, дослідивши клопотання прокурора та матеріали судового провадження, суд керуючись принципом правової визначеності, відповідно до положень ст.ст. 183, 331 КПК України, приходить до наступного висновку.

Проаналізувавши доводи, наведені сторонами у судовому засіданні, з урахуванням змісту та обсягу обвинувачення, процесуальної поведінки обвинуваченого під час здійснення судового провадження в рамках даного кримінального провадження, зокрема - той факт, що обвинувачений вже неодноразово оголошувався в розшук в цьому кримінальному провадженні, конкретних обставин кримінального правопорушення, інкримінованого обвинуваченому ОСОБА_3 яке, відповідно до положень ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, міри покарання у виді позбавлення волі на строк до шести років, яка може бути призначена обвинуваченому у разі доведення його винуватості, а усвідомлення обвинуваченим цієї обставини переконливо дає підстави вважати про існування наступних ризиків, а саме: можливість переховуватися від суду; незаконно впливати на потерпілих та свідків у даному кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.

При цьому суд звертає увагу на той факт, що ОСОБА_3 наразі обвинувачується в рамках низки інших кримінальних проваджень, в межах яких йому інкримінується вчинення аналогічних правопорушень проти власності, водночас офіційного джерела доходів обвинувачений не має, що у своїй сукупності свідчить про небезпідставність зазначення прокурором наявності ризику вчинення обвинуваченим іншого, подібного правопорушення у разі незастосування до ОСОБА_3 найбільш суворого запобіжного заходу.

Отже, з`ясовуючи питання щодо наявності ризиків неправомірної процесуальної поведінки обвинуваченого ОСОБА_3 , на які послався прокурор у своєму виступі, обґрунтовуючи необхідність продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, та чи переважають характеризуючі дані щодо особи обвинуваченого ці ризики, суд враховує, що ризиком є подія або дія, яка може настати або вчинитися з високим ступенем ймовірності, вірогідність яких має оцінюватись у сукупності з обґрунтованістю підозри та вагомістю доказів на її підтвердження, мірою покарання, яка загрожує у разі визнання обвинуваченого винуватим у вчиненні інкримінованого діяння.

Враховуючи наявні ризики, суд доходить до обґрунтованого переконання, що загальносуспільний інтерес переважає інтереси обвинуваченого на особисту свободу, а тому в даному випадку запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, як захід процесуального примусу, є виправданим, оскільки інші запобіжні заходи, не пов`язані з виключними запобіжниками у комунікації та переміщеннях підозрюваного, не можуть їм запобігти.

Разом з тим, суд, розглядаючи питання про можливість застосування більш м`яких запобіжних заходів щодо обвинуваченого та оцінивши доводи кожної сторони, з урахуванням наведених вище доводів, прийшов до обґрунтованого висновку про те, що прокурором доведено, що при застосуванні до обвинуваченого менш суворого запобіжного заходу ніж тримання під вартою не можна буде запобігти вказаним ризикам.

Так, судом надано оцінку доводам обвинуваченого про необхідність звільнення його з під варти з метою вступу до лав Збройних Сил України, у зв`язку з чим суд зазначає наступне.

Так, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, надалі Указом Президента України № 133/2022 від 14.03.2022 воєнний стан продовжено з 05 години 30 хвилин 26.03.2022 строком на 30 діб, Указом Президента України № 259/2022 від 18.04.2022 воєнний стан продовжено з 05 години 30 хвилин 25.04.2022 строком на 30 діб, Указом Президента України № 341/2022 від 22.05.2022 воєнний стан продовжено з 05 години 30 хвилин 25.05.2022 строком на 90 діб, Указом Президента України № 573/2022 від 12.08.2022 воєнний стан продовжено з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб, а Указом Президента України № 757/2022 від 07.11.2022 воєнний стан продовжено з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб.

На день розгляду даного клопотання законодавцем вже враховано потенційну користь, яку можуть принести особи, які утримуються під вартою, Україні у наданні відсічі збройній агресії проти нашої держави, яку розв`язала Російська Федерація, та надано відповідну оцінку, яка виразилась у прийнятті Закону України №2125-ІХ «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо порядку скасування запобіжного заходу для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період або його зміни з інших підстав» від 15 березня 2022 року, яким КПК України доповнено статтею 616.

Відповідно до ч.1 ст. 616 КПК України у разі введення в Україні або окремих її місцевостях воєнного стану, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації та/або інших держав проти України підозрюваний, обвинувачений, який під час досудового розслідування або судового розгляду тримається під вартою, крім тих, які підозрюються у вчиненні злочинів проти основ національної безпеки України, а також злочинів, передбачених статтями 115, 146-147, 152-156, 186, 187, 189, 255, 255-1, 257, 258-262, 305-321, 330, 335-337, 401-414, 426-433, 436, 437-442 Кримінального кодексу України, має право звернутися до прокурора з клопотанням про скасування цього запобіжного заходу для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період.

За результатами розгляду клопотання, передбаченого абзацом першим цієї частини, прокурор має право звернутися до слідчого судді або суду, який розглядає кримінальне провадження, з клопотанням про скасування цій особі запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період.

Тобто, скасування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою може відбутись за наслідками розгляду судом відповідного клопотання прокурора, а не сторони захисту. В той же час сторона захисту має право звернутись до прокурора з клопотанням про скасування цього запобіжного заходу для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період.

Разом з цим, аналізуючи ст. 616 КПК України можна дійти до висновку, що таке скасування можливе у разі, якщо прокурор дійде висновку про наявність обставин, які вказують на те, що відсутні ризики, передбачені частиною першою статті 177 цього Кодексу, а також ризик ухилення особи, стосовно якої пропонується скасувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, від проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період.

При цьому, прокурором у кримінальному провадженні клопотання про скасування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_3 для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період подано не було, натомість в судовому засіданні прокурор пояснила, що ризики передбачені ст. 177 КПК України щодо обвинуваченого ОСОБА_3 , продовжують існувати, на підставі чого просила продовжити застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого, при цьому прокурором окремо зазначено, що відповідних клопотань від сторони захисту до неї не надходило.

Таким чином суд приходить до висновку, що ст. 616 КПК України наразі не може бути застосована до обвинуваченого як з формальної причини (не дотримано порядок подачі такого клопотання до суду прокурором), так і з причин наявності щодо обвинуваченого ОСОБА_3 ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, що відповідно до положень ст. 616 КПК України є імперативною умовою, яка в даному випадку унеможливлює скасування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період.

Вирішуючи питання щодо необхідності продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою судом також враховуються вік та стан здоров`я обвинуваченого, відомості щодо соціальних та сімейних зв`язків.

Об`єктивні дані, які б безперечно свідчили про неможливість перебування ОСОБА_3 в умовах тримання під вартою - відсутні.

Згідно ч.3 ст. 183 КПК України, суд при постановленні ухвали про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених КПК України, та визначаючи розмір застави, суд у відповідності до вимог закону повинен навести аргументи на користь того, що застава саме у такому розмірі спроможна забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого і виконання ним процесуальних обов`язків.

Визначаючи відповідно до вимог ч.4 ст.182 КПК України розмір застави, а також виходячи з практики Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави у випадку ухилення від слідства та суду, буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, якесь бажання сховатися, слідчий суддя вважає, що ОСОБА_3 слід залишити без змін заставу, визначену судом раніше, у співставленні з існуючими ризиками та даними про особу обвинуваченого, у розмірі 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 74430 (сімдесят чотири тисячі чотириста тридцять) гривень, враховуючи, що зазначений розмір застави буде належною гарантією того, що у разі сплати його, ОСОБА_3 вирішить не зникати через побоювання втратити цю заставу.

Такий розмір застави є справедливим з огляду на фактичні обставини цього кримінального провадження та обсяг обвинувачення, майновий та сімейний стан ОСОБА_3 , інших даних про його особу, здатний забезпечити високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, не порушує права обвинуваченого, та підстав вважати її завідомо непомірним для ОСОБА_3 , суд не вбачає.

Враховуючи викладене, керуючись 177, 182, 183, 194, 331, 616 КПК України, суд

УХВАЛИВ :

Клопотання прокурора - задовольнити.

Продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обраного відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до 18 березня 2023 року включно.

Визначити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , розмір застави достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків передбачених КПК України у розмірі 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 74430 (сімдесят чотири тисячі чотириста тридцять) гривень, яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншими фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок для внесення застави:

Отримувач: ТУДСАУ в місті Києві,

ЄДРПОУ: 26268059,

МФО: 820172,

Банк: Державна казначейська служба України м. Київ,

р/р: № UA128201720355259002001012089,

призначення платежу: застава за ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно ухвали Шевченківського районного суду м. Києва від 18 січня 2023 року по справі № 761/27173/20.

На підставі ч.5 ст. 194 КПК України, у разі внесення застави покласти на ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такі обов`язки:

- прибувати до суду на кожен виклик;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання.

Визначити строк дії покладених на обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ухвалою суду обов`язків - 60 днів з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти у зв`язку із внесенням застави у розмірі, визначеному судом.

Контроль за виконанням ухвали - покласти на прокурора у кримінальному провадженні.

Копію ухвали направити для виконання до Державної Установи «Київський слідчий ізолятор».

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Київського апеляційного суду обвинуваченим, його захисниками, прокурором протягом п`яти днів з дня її оголошення, а особою, яка перебуває під вартою, - з моменту вручення їй копії судового рішення.

Повний текст ухвали оголосити 20 січня 2023 року о 13 год. 50 хв.

Суддя ОСОБА_1