Рішення

від 11.01.2023 по справі 904/2902/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.01.2023м. ДніпроСправа № 904/2902/22Господарський суд Дніпропетровської області

у складі судді Дупляка С.А.,

за участю секретаря судового засідання Євтушенка Д.Є.,

представників учасників справи:

від позивача: Шуліка А.В.;

від відповідача-1: Пастернак В.В.;

від відповідача-2: представник не з`явився,

дослідивши матеріали справи № 904/2902/22

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АСТА"

до 1. Дніпровської міської ради, 2. Департаменту економіки, фінансів та міського бюджету Дніпровської міської ради

про розірвання договору,

в с т а н о в и в:

1. ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ ТА ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ

Товариство з обмеженою відповідальністю "АСТА" (далі - позивач) звернулося до господарського суду з позовною заявою від 09.09.2022 за вих. № б/н до Дніпровської міської ради в особі Департаменту економіки, фінансів та міського бюджету Дніпровської міської ради, у якій просить суд розірвати договір про пайову участь на розвиток соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Дніпра від 08.10.2019 № 1207.

Судові витрати позивач просить стягнути з відповідача.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №904/2902/22 визначено суддю ДУПЛЯКА Степана Анатолійовича, що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.09.2022.

Ухвалою від 09.09.2022 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 05.10.2022.

Через відділ документального забезпечення від відповідача 27.09.2022 надійшла заява від 23.09.2022 за вих. № б/н про залишення позовної заяви без руху, у якій відповідач просить суд залишити позовну заяву без руху та надати позивачу час для усунення недоліків.

Ухвалою від 05.10.2022 підготовче засідання відкладено до 18.10.2022. Запропоновано позивачу в строк до 18.10.2022 надати до господарського суду: письмові пояснення щодо складу відповідачів, повного найменування сторін (відповідачів), їх місцезнаходження; поштового індексу; ідентифікаційного коду юридичних осіб в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, відомих номерів засобів зв`язку, офіційних електронних адрес, вказати до якої саме юридичної особи заявлено позов; викласти позовні вимоги щодо кожного з відповідачів; докази на підтвердження повноважень особи, яка підписала спірний договір; документи, які підтверджують відправлення кожному з відповідачів копії позовної заяви і доданих до неї документів. Запропоновано Дніпровській міській раді в строк до 11.10.2022 надати до господарського суду письмові пояснення з приводу того, хто саме підписав спірний договір (посадове становище) та від якої юридичної особи діяв підписант. Розгляд заяви Дніпровської міської ради про залишення позовної заяви без руху відкладено.

Через відділ документального забезпечення від позивача 06.10.2022 надійшли письмові пояснення разом із позовною заявою (із внесеними уточненнями) та доказами її направлення на адреси інших учасників процесу.

Через відділ документального забезпечення 12.10.2022 від Дніпровської міської ради надійшли письмові пояснення, які Дніпровська міська рада просить суд врахувати під час прийняття рішення у справі.

Через відділ документального забезпечення 18.10.2022 від Дніпровської міської ради надійшла заява про відкладення підготовчого засідання та продовження підготовчого провадження.

Ухвалою від 18.10.2022 продовжено підготовче провадження. Замінено первісного відповідача Дніпровську міську раду в особі Департаменту економіки, фінансів та міського бюджету Дніпровської міської ради належними відповідачами Дніпровською міською радою (далі відповідач-1) та Департаментом економіки, фінансів та міського бюджету Дніпровської міської ради (далі відповідач-2). Підготовче засідання відкладено до 16.11.2022.

Через відділ документального забезпечення 18.10.2022 від відповідача-1 надійшло(а) клопотання(заява), у якій відповідач-1 просить суд розгляд справи №904/2902/22 розпочати спочатку.

Через відділ документального забезпечення 08.11.2022 від відповідача-1 надійшов відзив, у якому відповідач-1 просить суд за результатами розгляду справи відмовити у задоволенні позовних вимог.

Через відділ документального забезпечення 15.11.2022 від позивача надійшла відповідь на відзив відповідача-1, у якій позивач просить суд позов задовольнити.

Ухвалою від 16.11.2022 вирішено розгляд справи розпочати спочатку, відзив відповідача-1 прийняти до розгляду, вирішення питання про прийняття відповіді на відзив з доданими до неї документами відкласти. Відкладено підготовче засідання у справі до 21.12.2022.

Через відділ документального забезпечення 16.11.2022 від позивача надійшла заява про долучення до матеріалів справи доказів направлення відповіді на відзив іншим учасникам процесу листом з описом вкладення.

Через відділ документального забезпечення 25.11.2022 від відповідача-2 надійшов відзив, у якому просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Ухвалою від 21.12.2022 підготовче провадження закрито, справу призначено до судового розгляду по суті на 11.01.2023.

В судовому засіданні 11.01.2023 позивач відповів на запитання суду, надав усні пояснення у справі та просив суд позов задовольнити.

Відповідач-1 заперечував проти задоволення позовних вимог та просив суд відмовити у задоволенні позову.

Відповідач-2 явку представників не забезпечив, про розгляд справи був повідомлений належним чином.

Згідно зі ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Враховуючи те, що наявні матеріали справи є достатніми для всебічного, повного і об`єктивного розгляду справи, та зважаючи на процесуальні строки розгляду справи, суд визнав за можливе розглянути справу за відсутності вказаних представників.

Дослідивши матеріали справи, повно та всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийняв рішення у справі.

З урахуванням режиму воєнного стану та можливості повітряної тривоги в місті Дніпрі у Господарському суді Дніпропетровської області встановлено особливий режим роботи й запроваджено відповідні організаційні заходи. Відтак, справу розглянуто у розумні строки, ураховуючи вищевказані обставини та факти.

Стислий виклад позиції позивача

Після укладення спірного договору істотно змінилися обставини, якими сторони керувалися при його укладенні. Такими істотними змінами позивач визначає, зокрема, те, що у зв`язку із введенням у країні режиму воєнного стану, наслідків та загроз військової агресії безпосередньо для міста Дніпра, у позивача наразі відсутні достатні можливості та засоби, а також економічна обґрунтованість приступити до проведення будівельних робіт, внаслідок чого позивач прийняв рішення про зупинення будівельних робіт згідно з наказом № 28/1 від 28.01.2022, а тому, на думку позивача, наявні підстави для розірвання договору № 1207 від 08.10.2019 про пайову участь на розвиток соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Дніпра.

Стислий виклад позиції відповідача-1

Відповідач-1 зазначає, що позивач є замовником будівництва та має намір забудови земельних ділянок, відведених для будівництва «Нове будівництво об`єкту багатофункціонального комплексу житлового і громадського призначення за адресою: на розі вул. Південної та вул. Паторжинського, м. Дніпро», що підтверджується такими документами: містобудівними умовами та обмеженнями для проєктування об`єкта будівництва від 11.11.2019 № 15/29-170, затвердженими наказом Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради від 11.11.2019 № 494; зміни до них від 02.07.2020, які затверджені наказом від 02.07.2020 № 330; містобудівними умовами та обмеженнями для проєктування об`єкта будівництва від 13.12.2021 № 15/29-239, які затверджені наказом від 13.12.2021 № 619; рішенням Дніпровської міської ради від 25.03.2020 № 248/55 «Про передачу земельної ділянки по вул. Паторжинського, 30, вул. Південній, 11 (Соборний район) в оренду ТОВ «АСТА» код ЄДРПОУ 32281016, по фактичному розміщенню нерухомого майна з подальшим будівництвом багатофункціонального комплексу житлового і громадського призначення» (кадастровий номер земельної ділянки 1210100000:03:309:0098), рішенням Дніпровської міської ради від 23.02.2022 № 152/16 «Про передачу земельної ділянки по пров. Шевченка, 4 Д (Соборний район) в оренду ТОВ «АСТА» код ЄДРПОУ 32281016, по фактичному розміщенню нерухомого майна з подальшим будівництвом багатофункціонального комплексу житлового і громадського призначення» (кадастровий номер земельної ділянки 1210100000:03:309:0102), повідомлення про початок виконання підготовчих робіт/про зміну даних у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт від 10.09.2020 ДП 020200910882. З огляду на викладене позивач має зобов`язання взяти пайову участь на розвиток соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Дніпра.

Настання форс-мажорних обставин, на думку відповідача-1, є підставою для звільнення від відповідальності, проте не підставою для розірвання договору.

Відповідач-1 наголосив, що між сторонами договору не виникало питання щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, а тому і питання розірвання договору з підстав, зазначених у листі позивача від 05.08.2022 вих. №52 ,та з підстав, зазначених у позові, є передчасним.

Стислий виклад позиції відповідача-2

Заперечення відповідача-2 проти задоволення позову зводяться до того, що зупинення будівельних робіт та наявність універсального листа Торгово-промислової палати України про настання форс-мажорних обставин не є достатньою підставою для розірвання договору.

2. ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ

Предметом доказування у справі, відповідно до ч. 2 ст. 76 ГПК України, є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

У даному випадку до предмета доказування входять обставини наявності/відсутності істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору № 1207 від 08.10.2019 про пайову участь на розвиток соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Дніпра.

Суд встановив, що 08.02.2017 між КОРОЛЬОВОЮ Асею Андріївною (далі - продавець) та позивачем (далі позивач, покупець) був укладений договір купівлі-продажу земельної ділянки, який зареєстрований в реєстрі за № 221 від 08.02.2017 (арк. 10-11, том 1).

Згідно з умовами п. 1 договору купівлі-продажу земельної ділянки, який зареєстрований в реєстрі за № 221 від 08.02.2017, продавець передав у власність, а позивач прийняв у власність земельну ділянку площею 0,0368 га, що розташована за адресою: Дніпропетровська область, місто Дніпро, пров. Шевченка, буд.12 (дванадцять), цільове призначення: обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд. Кадастровий номер: 1210100000:03:309:0061.

Того ж дня, 08.02.2017 між РЕБІКОВИМ Валерієм В`ячеславовичем (далі - продавець) та позивачем (далі позивач, покупець) був укладений договір купівлі-продажу земельної ділянки, який зареєстрований в реєстрі за № 225 від 08.02.2017 (арк. 12-13, том 1).

Згідно з умовами п. 1 договору купівлі-продажу земельної ділянки, який зареєстрований в реєстрі за № 225 від 08.02.2017, позивач передав у власність, а відповідач прийняв у власність земельну ділянку площею 0,0214 га, що розташована за адресою: Дніпропетровська область, місто Дніпро, пров. Шевченка, буд.12 (дванадцять), цільове призначення: обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд. Кадастровий номер: 1210100000:03:309:0006.

Також між позивачем (орендар) та відповідачем-1 (орендодавець) були укладені такі договори оренди землі.

28.12.2018 між позивачем та відповідачем-1 був укладений договір оренди землі, який зареєстрований в реєстрі за № 3783 від 28.12.2018 (арк. 14-17, том 1).

Предметом вказаного договору визначено, що орендодавець (відповідач-1) надає, а орендар (позивач) приймає у строкове платне користування земельну ділянку по фактичному розміщенню житлового будинку та для подальшого будівництва житлових будинків з об`єктами торгово-розважальної інфраструктури, яка розташована: по вул. Південній, 7 (Соборний район), цільове призначення земельної ділянки (код КВЦПЗ) 02.10 (для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового буднику з об`єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури), з кадастровим номером 1210100000:03:309:0085. Підставою для укладання цього договору оренди землі є рішення міської ради від 19.12.2018 №200/39.

Договір укладено на двадцять п`ять років (п. 8 договору).

23.10.2019 між позивачем та відповідачем-1 був укладений договір оренди землі, який зареєстрований в реєстрі за № 3075 від 23.10.2019 (арк. 27-30, том 1).

Предметом вказаного договору визначено, що орендодавець (відповідач-1) надає, а орендар (позивач) приймає у строкове платне користування земельну ділянку по фактичному розміщенню об`єктів нерухомого майна та для будівництва багатофункціонального комплексу житлового і громадського призначення, яка розташована по пров. Шевченка, 14, вул. Паторжинського, 28, 30, 30Г (Соборний район), цільове призначення земельної ділянки (Код КВЦПЗ) 02.10. (для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку з об`єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури), з кадастровим номером 1210100000:03:309:0090. Підставою для укладання цього договору оренди землі є рішення міської ради від 25:09.2019 №251/48.

Договір укладено на двадцять п`ять років (п. 8 договору).

23.10.2019 між позивачем та відповідачем-1 був укладений договір оренди землі, який зареєстрований в реєстрі за № 3076 від 23.10.2019 (арк. 39-42, том 1).

Предметом вказаного договору визначено, що орендодавець (відповідач-1) надає, а орендар (позивач) приймає у строкове платне користування земельну ділянку по фактичному розміщенню об`єктів нерухомого майна та для будівництва багатофункціонального комплексу житлового і громадського призначення, яка розташована по вул. Південній, пров. Шевченка, 14 (Соборний район), цільове призначення земельної ділянки (Код КВЦПЗ) 03.10. (для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури (адміністративних будинків, офісних приміщень та інших будівель громадської забудови, які використовуються для здійснення підприємницької та іншої діяльності, пов`язаної з отриманням прибутку), з кадастровим номером 1210100000:03:309:0091. Підставою для укладання цього договору оренди землі є рішення міської ради від 25.09.2019 № 251/43.

Договір укладено на двадцять п`ять років (п. 8 договору).

16.04.2020 між позивачем та відповідачем-1 був укладений договір оренди землі, який зареєстрований в реєстрі за № 467 від 16.04.2020 (арк. 68-72, том 1).

Предметом вказаного договору визначено, що орендодавець (відповідач-1) надає, а орендар (позивач) приймає у строкове платне користування земельну ділянку по фактичному розміщенню об`єктів нерухомого майна та для будівництва багатофункціонального комплексу житлового і громадського призначення, яка розташована по вул. Паторжинського, 30, вул. Південній, 11 (Соборний район), цільове призначення земельної ділянки (код КВЦПЗ) 02.10 (для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку з об`єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури), з кадастровим номером 1210100000:03:309:0098. Підставою для укладання цього договору оренди землі є рішення міської ради від 25.03.2020 № 248/55.

Договір укладено на двадцять п`ять років (п. 8 договору).

Спірний договір № 1207 про пайову участь на розвиток соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Дніпра (далі спірний договір) (арк. 7-8, том 1) був укладений 08.10.2019 між позивачем (далі позивач, забудовник) та відповідачем-1 (далі відповідач-1, міська рада).

Предметом спірного договору є здійснення оплати забудовником коштів пайової участі на розвиток соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Дніпра (далі - кошти пайової участі) шляхом перерахування грошових коштів до спеціального фонду міського бюджету по об`єкту: «Розміщення багатофункціонального комплексу житлового і громадського призначення» за адресою: на розі вул. Південної та вул. Паторжинського (п. 1.1 спірного договору).

Відповідно до п. 2.1 спірного договору величина пайової участі згідно з розрахунком (додаток № 1 до даного договору) становить 13.095.41,11 грн (без ПДВ).

Кошти пайової участі, згідно з п. 2.2 спірного договору, сплачуються в повному обсязі єдиним платежем або частинами за графіком, який є невід`ємною частиною даного договору.

Суд встановив, що між позивачем та відповідачем-1 був підписаний додаток №2 до договору №1207 від 08.10.2019 (арк. 9, том 1), а саме графік сплати забудовником ТОВ «Аста» пайової участі на розвиток соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Дніпра по об`єкту: «Розміщення багатофункціонального комплексу житлового і громадського призначення» за адресою: на розі вул. Південної та вул. Паторжинського (далі - об`єкт).

Вказаний графік сплати містить інформацію, що величина пайової участі становить 13.095.415,11 грн.

Позивач 24.09.2019 сплатив грошові кошти у розмірі 1.309.541,51 грн.

Підлягає сплаті до прийняття об`єкта в експлуатацію 11.785.873,60 грн.

Пунктом 2.3 спірного договору визначено, що проведення остаточного розрахунку величини пайової участі здійснюється після надання забудовником документів про затвердження у встановленому порядку кошторисної вартості будівництва об`єкта, що вводиться експлуатацію, визначеної згідно з державними будівельними нормами, стандартами і правилами, або за фактичними показниками створених потужностей без застосування норм щодо граничного розміру пайової участі.

Спірний договір, як закріплено його п. 6.5, набирає чинності з моменту підписання його сторонами та діє до виконання зобов`язань у повному обсязі.

Між позивачем (далі позивач, замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Південно-Східна будівельна компанія» (далі - генпідрядник) 17.08.2020 був укладений договір № 17/08/20 генпідряду на виконання підготовчих робіт (далі договір генпідряду) (арк. 57-58, том 1).

За договором генпідряду генпідрядник зобов`язується за завданням замовника виконати відповідно до умов цього договору будівельно-монтажні роботи підготовчого періоду, які надалі разом або окремо іменуються роботи, на об`єкті: "Нове будівництво багатофункціонального комплексу житлового і громадського призначення на розі вул. Південної та вул. Паторжинського, м. Дніпро", у відповідності до затвердженого замовником проєкта підготовчих робіт, який надалі іменується проєкт або проєктна документація (п. 1.1 договору генпідряду).

Склад та обсяги робіт, що доручаються до виконання генпідряднику, вказані у додаткових угодах до договору, які після їх затвердження сторонами стають невід`ємною частиною договору (п. 1.3 договору генпідряду).

Відповідно до п. 14.1 договору генпідряду вказаний договір набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками сторін та діє до повного виконання зобов`язань сторонами або до його припинення/розірвання.

Позивачем 10.09.2020 від Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради було отримано повідомлення про початок виконання підготовчих робіт/про зміну даних у повідомлені про початок виконання підготовчих робіт (арк. 55-56, том 1).

Наказом від 13.12.2021 за №619 Департаментом по роботі з активами Дніпровської міської ради Головного архітектурно-планувального управління департаменту по роботі з активами затверджено Містобудівні умови та обмеження для проєктування об`єкта будівництва: Нове будівництво багатофункціонального комплексу житлового і громадського призначення на розі вул. Південної та вул. Паторжинського, м. Дніпро (арк. 51-54, том 1).

Наказом № 28/1 від 28.02.2022 «Про зупинення будівельних робіт на період дії воєнного стану» директора ТОВ «АСТА» у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України зупинено будівництво багатофункціонального комплексу житлового і громадського призначення на розі вул. Південної та вул. Паторжинського, м. Дніпро.

У пункті 13.2 договору генпідряду сторони визначили, що замовник, тобто позивач має право розірвати договір, надіславши повідомлення генпідряднику, у разі:

прийняття рішення замовником про припинення робіт на об`єкті;

прийняття судом постанови про визнання генпідрядника банкрутом.

Суд встановив, що на виконання п. 13.2 договору генпідряду позивач звернувся до генпідрядника з листом повідомленням від 28.02.2022 за вих. № 42 (арк. 60, том 1) в межах виконання договору генерального підряду на виконання підготовчих робіт, у якому позивач повідомив генпідрядника про прийняття рішення про припинення виконання будівельних робіт з будівництва на об`єкті «Нове будівництво об`єкту багатофункціонального комплексу житлового і громадського призначення за адресою: на розі вул. Південної та вул. Паторжинського, м. Дніпро», у зв`язку з настанням форс-мажорних обставин зумовлених введенням 24.02.2022 воєнного стану.

Також позивач звернувся з пропозицією від 05.08.2022 за вих. № 52 до відповідача-1 щодо розірвання договору про пайову участь в порядку ст. 188 ГК України (арк. 61-62, том 1), у якому позивач повідомив відповідача-1, що оскільки 24.02.2022 настали форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) позивач як забудовник об`єкта «Нове будівництво багатофункціонального комплексу житлового і громадського призначення за адресою: на розі вул. Південної та вул. Паторжинського, м. Дніпро» прийняв рішення щодо зупинення будівництва зазначеного об`єкта, у зв`язку з чим позивач, посилаючись на істотну зміну обставин, якими сторони керувалися при укладенні спірного договору, запропонував відповідачу-1 укласти додаткову угоду про розірвання договору від 08.10.2019 № 107 про пайову участь на розвиток соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Дніпра.

У листі від 06.09.2022 за вих. № 10/15-130 відповідач-1 надав позивачу інформацію (арк. 63-65, том 1), у якій відповідач-1 зауважив, що зупинення будівельних робіт не є підставою для розірвання договору пайової участі, яка б відповідала вимогам статті 652 ЦК України. Крім цього, строк виконання умов договору пайової участі від 08.10.2019 № 1207 ще не настав, оскільки об`єкт будівництва не приймається в експлуатацію.

Оскільки сторони не дійшли згоди про розірвання договору № 1207 від 08.10.2019 про пайову участь на розвиток соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Дніпра у добровільному порядку, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.

3. ПОЗИЦІЯ СУДУ

Предметом позову позивач визначив розірвання договору про пайову участь на розвиток соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Дніпра від 08.10.2019 № 1207.

У частинах 1, 2 статті 193 ГК України визначено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до частини 1 статті 509 ЦК зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з частиною 2 статті 509 ЦК зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 ЦК, зокрема з договорів та інших правочинів.

У частині 1 статті 626 ЦК передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За змістом статті 181 ГК господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Відповідно до частини 2 статті 642 ЦК якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

Матеріалами справи підтверджується укладення між сторонами договору № 1207 від 08.10.2019 про пайову участь на розвиток соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Дніпра.

Укладаючи спірний договір, сторони керувалися положеннями ст. 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Так, порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту встановлюють органи місцевого самоврядування відповідно до цього Закону (ч. 1). Замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов`язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті (ч. 2). Пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури (ч. 3). … Величина пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається у договорі, укладеному з органом місцевого самоврядування (відповідно до встановленого органом місцевого самоврядування розміру пайової участі у розвитку інфраструктури), з урахуванням загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта, визначеної згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами. При цьому не враховуються витрати на придбання та виділення земельної ділянки, звільнення будівельного майданчика від будівель, споруд та інженерних мереж, влаштування внутрішніх і позамайданчикових інженерних мереж і споруд та транспортних комунікацій. У разі якщо загальна кошторисна вартість будівництва об`єкта не визначена згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами, вона визначається на основі встановлених органом місцевого самоврядування нормативів для одиниці створеної потужності (ч. 5). … Договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту укладається не пізніше ніж через 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію. Істотними умовами договору є: 1) розмір пайової участі; 2) строк (графік) сплати пайової участі; 3) відповідальність сторін. Невід`ємною частиною договору є розрахунок величини пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту. Кошти пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту сплачуються в повному обсязі до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію єдиним платежем або частинами за графіком, що визначається договором (ч. 9). Кошти, отримані як пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту, можуть використовуватися виключно для створення і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури відповідного населеного пункту (ч. 10). Інформація щодо договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту та його виконання зазначається у декларації про готовність об`єкта до експлуатації або в акті готовності об`єкта до експлуатації (ч. 11).

Водночас Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні» № 132-ІХ від 20.09.2019 внесено зміни до таких законодавчих актів України:

13. У Законі України «Про регулювання містобудівної діяльності»:

3) статтю 40 виключити.

II. Прикінцеві та перехідні положення

1. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, крім:

2) пунктів 10-13 розділу I цього Закону, які набирають чинності з 01.01.2020;

2. Договори про сплату пайової участі, укладені до 01.01.2020, є дійсними та продовжують свою дію до моменту їх повного виконання.

Установити, що протягом 2020 року замовники будівництва на земельній ділянці у населеному пункті перераховують до відповідного місцевого бюджету кошти для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту (далі - пайова участь) у такому розмірі та порядку:

1) розмір пайової участі становить (якщо менший розмір не встановлено рішенням органу місцевого самоврядування, чинним на день набрання чинності цим Законом):

для нежитлових будівель та споруд - 4 відсотки загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта;

для житлових будинків - 2 відсотки вартості будівництва об`єкта, що розраховується відповідно до основних показників опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України, затверджених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну житлову політику і політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування;

3) замовник будівництва зобов`язаний протягом 10 робочих днів після початку будівництва об`єкта звернутися до відповідного органу місцевого самоврядування із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об`єкта будівництва, до якої додаються документи, які підтверджують вартість будівництва об`єкта. Орган місцевого самоврядування протягом 15 робочих днів з дня отримання зазначених документів надає замовнику будівництва розрахунок пайової участі щодо об`єкта будівництва;

4) пайова участь сплачується виключно грошовими коштами до прийняття відповідного об`єкта будівництва в експлуатацію;

5) кошти, отримані як пайова участь, можуть використовуватися виключно для створення і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури відповідного населеного пункту;

6) інформація щодо сплати пайової участі зазначається у декларації про готовність об`єкта до експлуатації або в акті готовності об`єкта до експлуатації.

5. Кабінету Міністрів України у тримісячний строк з дня набрання чинності цим Законом: привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом; забезпечити приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади своїх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.

Отже, з 01.01.2020 набули чинності норми Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні" від 20.09.2019 № 132-IX, якими з 01.01.2020 було виключено ст. 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», яка регулювала пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту.

За змістом Закону №132-IX і прикінцевих та перехідних положень до нього з 01.01.2020 у замовників будівництва відсутній обов`язок укладати з органом місцевого самоврядування відповідний договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту. Дійсними та такими, що продовжують свою дію до моменту їх виконання, є лише договори про пайову участь, укладені до 01.01.2020.

Як вбачається зі змісту норм Закону №132-IX, а також зазначено у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 20.07.2022 у cправі № 910/9548/21, передбачений прикінцевими та перехідними положеннями Закону № 132-IX порядок пайової участі замовника будівництва був впроваджений законодавцем для:

(1) об`єктів будівництва, зведення яких розпочато у попередні роки, однак які станом на 01.01.2020 не були введені в експлуатацію, а договори про сплату пайової участі між замовниками та органами місцевого самоврядування до 01.01.2020 не були укладені;

(2) об`єктів, будівництво яких розпочате у 2020 році.

Суд звертає увагу, що реалізація спірного договору безпосередньо пов`язана із здійсненням позивачем діяльності з будівництва об`єкта на земельній ділянці.

Між тим, суд встановив, що спірний договір був укладений 08.10.2019, проте станом на час вирішення спору зведення об`єкта: «Розміщення багатофункціонального комплексу житлового і громадського призначення» за адресою: на розі вул. Південної та вул. Паторжинського» не розпочато.

Водночас, як зазначалось вище, позивачем 10.09.2020 від Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради було отримано повідомлення про початок виконання підготовчих робіт/про зміну даних у повідомлені про початок виконання підготовчих робіт (арк. 55-56, том 1), тобто у 2020 році.

Вказані обставини учасниками справи не заперечуються, а докази зворотного матеріали справи № 904/2902/22 не містять.

Окремо суд відзначає, що до матеріалів справи позивач також долучив фотознімки ділянок, відведених під будівництво, з яких вбачається наявність на них незнесеної старої (попередньої) забудови. Вказані обставини учасниками справи також не заперечуються.

Однак, як встановлено судом, згідно з наказом № 28/1 від 28.02.2022 директора ТОВ «АСТА» у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України зупинено будівництво багатофункціонального комплексу житлового і громадського призначення на розі вул. Південної та вул. Паторжинського, м. Дніпро.

Торгово-промислова палата України (ТПП України) листом від 28.02.2022 за № 2024/02.0-7.1 дійсно засвідчила форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) військову агресію російської федерації проти України, що стало підставою запровадження воєнного стану, та підтвердила, що зазначені обставини з 24.02.2022 до їх офіційного закінчення є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору.

Водночас суд звертає увагу, що як зазначено у п. 38 постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 21.07.2021 у справі №912/3323/20, ключовим є те, що непереборна сила робить неможливим виконання зобов`язання в принципі, незалежно від тих зусиль та матеріальних витрат, які сторона понесла чи могла понести.

Для застосування форс-мажору (обставин непереборної сили) як умови звільнення від відповідальності судам необхідно встановити, які саме зобов`язання за договором були порушені/невиконані ТОВ.

Сторони визнають, а матеріали справи № 904/2902/22 не спростовують того факту, що на час вирішення спору по суті докази порушення з боку позивача умов спірного договору відсутні.

Таким чином, суд доходить висновку, що позивач не довів існування форс-мажорних обставин як підстави для розірвання договору.

Водночас, суд відзначає, що на відміну від форс-мажору істотна зміна обставин не впливає на строк виконання зобов`язань (не змінює його) і не звільняє сторону від відповідальності за невиконання, а дозволяє припинити таке виконання (розірвання договору) чи змінити умови такого виконання або умови договору в цілому (для досягнення балансу інтересів сторін, який був порушений через істотну зміну обставин).

Аналогічна правова позиція неодноразово викладалась, зокрема, у п. 91 постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 31.08.2022 у справі №910/15264/21, у п. 64 постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 21.07.2021 у справі №912/3323/20.

Отже, для правильного вирішення справи №904/2902/22 необхідно з`ясувати, чи наявні підстави для розірвання договору у зв`язку з істотною зміною обставин.

Відповідно до ч. 1 ст. 652 ЦК у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання.

На відміну від форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), які роблять неможливим виконання зобов`язання в принципі, істотна зміна обставин є оціночною категорією, яка полягає у розвитку договірного зобов`язання таким чином, що виконання такого зобов`язання для однієї зі сторін договору стає більш обтяженим, ускладненим, наприклад у силу збільшення для сторони вартості виконуваного або зменшення цінності отримуваного стороною виконання, чим суттєво змінюється рівновага договірних стосунків, призводячи до неможливості виконання зобов`язання.

Подібна позиція щодо суті істотної зміни обставин була викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 02.07.2019 у справі № 910/15484/17.

Стаття 652 ЦК містить приписи для ситуацій, коли сторона об`єктивно може виконати зобов`язання, проте внаслідок зміни обставин таке виконання втрачає для неї сенс або кінцевий результат буде не тим, на який вона розраховувала на початку. В цьому разі виникає потреба зміни умов зобов`язання (договору) до змінених суттєвим чином обставин.

Стаття 652 ЦК передбачає, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Відповідно до ч. 2 ст. 652 ЦК, якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених ч. 4 цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Таким чином, закон пов`язує можливість розірвання договору одночасно з наявністю істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, та з наявністю чотирьох умов, визначених ч. 2 ст. 652 ЦК, при істотній зміні обставин, з яких сторони виходили, укладаючи договір.

Відсутність хоча б однієї з цих умов тягне за собою відмову у задоволенні позову у зв`язку з недоведеністю таких позовних вимог.

При вирішенні питання про наявність підстав для внесення змін до договору або розірвання договору на підставі наведеної статті, необхідним є з`ясування усіх обставин, якими сторони керувались, укладаючи цей договір, а також надання їм правової оцінки щодо обставин, які істотно змінились, та наслідком чого може бути розірвання договору.

При цьому, сама по собі істотна зміна обставин не є підставою для розірвання договору.

Як вбачається з матеріалів справи, (1) укладаючи договір про пайову участь на розвиток соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Дніпра у 2019 році сторони очевидно виходили з того, що війна в Україні не почнеться, місто Дніпро не стане прифронтовим містом /станом на час прийняття рішення у справі № 904/2902/22 тимчасово окупованими залишаються частина Херсонської, частина Запорізької, частина Донецької областей, які межують з Дніпропетровської областю/, ракети не будуть влучати в житлові будинки, економіка країни не зазнає значного спаду /Мінекономіки України оцінює спад ВВП України в листопаді 2022 року в 41% і за весь 2022 рік - у 33,2%/, платоспроможність населення не погіршиться, а вимоги до житла не зазнають змін /щодо безпечності комплексу, зокрема, наявності підземних паркінгів, які повинні бути адаптовані для виконання функцій бомбосховищ/, подорожчання вартості матеріалів та значна міграція населення України.

Цілком очевидним є і той факт, що зміна обставин, яка сталася у 2022, зумовлена причинами (передусім військовою агресією), які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися.

Як зазначалось вище, на виконання п. 13.2 договору генпідряду позивач звернувся до генпідрядника з листом повідомленням від 28.02.2022 за вих. № 42 (арк. 60, том 1) в межах виконання договору генерального підряду на виконання підготовчих робіт, у якому позивач повідомив генпідрядника про прийняття рішення про припинення виконання будівельних робіт з будівництва на об`єкті «Нове будівництво об`єкту багатофункціонального комплексу житлового і громадського призначення за адресою: на розі вул. Південної та вул. Паторжинського, м. Дніпро», у зв`язку з настанням форс-мажорних обставин зумовлених введенням 24.02.2022 воєнного стану.

У листі від 28.02.2022 за вих. № 42 позивач зазначив, зокрема, таке:

«Відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану» у зв`язку із повномасштабним вторгненням Російської Федерації на території України запроваджено воєнний стан.

28.02.2022 Торгово-промислова палата України листом №2024/02.0-7.1 на підставі ст.ст. 14, 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» від 02.12.1997 №671/97-ВР, Статуту ТЛП України, засвідчила форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію російської федерації проти України, що стало підставою для введення воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року та з подальшими змінами до нього. Враховуючи це, ТПП України підтвердила, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили)…

… Зазначені обставини, стали для Замовника такими, що створили підґрунтя для нестабільної економічної ситуації та зупинило ринок нерухомості у країні.

Більш того, і мабуть найвагомішою істотною умовою, є те, що Дніпропетровська область, як область найбільш наближена до лінії фронту, тобто бойових дій, а отже, є територією, на якій найбільш високі ризики «прильотів» ворожих ракет та пошкодження об`єктів будівництва та інфраструктури області та безпосередньо міста Дніпра. Зазначені обставини унеможливлюють забезпечення забудовником на будівельному майданчику працівникам безпечних умов праці, що безпосередньо впливає на можливість продовження будівельних робіт на об`єкті «Нове будівництво об`єкту багатофункціонального комплексу житлового і громадського призначення за адресою: на розі вул. Південної та вул. Паторждинського, м. Дніпро».

З огляду на зазначені надзвичайні, невідворотні та об`єктивно непереборні обставини, ТОВ «Аста» прийняло рішення, яким зупинила будівництво на строк дії воєнного стану в країні до його офіційного закінчення, зазначене рішення прийнято у вигляді Наказу №28/1 від 28.02.2022 року «Про зупинення будівельних робіт на період дії воєнного стану».

Слід зазначити, що Замовник при укладанні Договору, керувався можливістю виконання будівельних робіт та продажом житлових та комерційних площ у запроектованому Об`єкті будівництва, що було запорукою фактичної її реалізації, а тому зміну обставин (настання воєнного стану, як форс-мажорної обставини непереборної сили) не міг передбачити; усунути такі обставини після укладання договору не має можливості.

Таким чином, ТОВ «Аста» у зв`язку із істотною зміною обставин (воєнним станом, неможливістю виконання будівельних робі та наявності обставин, що не залежать від волі Замовника, неможливості здійснювати продажу комерційних та житлових площ у запроектованому Об`єкті будівництва), призведе до порушення співвідношення майнових інтересів Замовника.

З огляду на зазначене та на виконання вимог п. 13.2 Договору повідомляємо Вас про прийняття рішення про тимчасове припинення виконання будівельних робіт з будівництва на об`єкті «Нове будівництво об`єкту багатофункціонального комплексу житлового і громадського призначення за адресою: на розі вул. Південної та вул. Паторжинського, м. Дніпро», у зв`язку із настанням форс-мажорних обставин, зумовлених введенням 24.02.2022 року воєнного стану.

З огляду на настання з 24.02.2022 року форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), тобто настання надзвичайних, безстроково невідворотних та об`єктивних обставин для ТОВ «Аста», як суб`єкта господарської діяльності, який є Замовником будівництва об`єкту «Нове будівництво багатофункціонального комплексу житлового і громадського призначення за адресою: на розі вул. Південиої та вул. Паторжинського, м. Дніпро», які стали істотними для прийняття рішення щодо зупинення будівництва зазначеного об`єкту на виконання вимог Договору Генпідряду на виконання підготовчих робіт №17/08/20 від 17.08.2020 року направляємо для відома даний лист».

Також позивач звернувся з пропозицією від 05.08.2022 за вих. № 52 до відповідача-1 щодо розірвання договору про пайову участь в порядку ст. 188 ГК України (арк. 61-62, том 1), у якому позивач повідомив відповідача-1, що оскільки 24.02.2022 настали форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) позивач як забудовник об`єкта «Нове будівництво багатофункціонального комплексу житлового і громадського призначення за адресою: на розі вул. Південної та вул. Паторжинського, м. Дніпро» прийняв рішення щодо зупинення будівництва зазначеного об`єкта, у зв`язку з чим позивач, посилаючись на істотну зміну обставин, якими сторони керувалися при укладенні спірного договору, запропонував відповідачу-1 укласти додаткову угоду про розірвання договору від 08.10.2019 № 107 про пайову участь на розвиток соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Дніпра.

У пропозиції від 05.08.2022 за вих. № 52 позивач зазначив, зокрема, таке:

«Враховуючи умови воєнного стану, вважаємо, що ТППУ видала універсальний форс-мажорний сертифікат, який в повній мірі засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) з 24 лютого 2022 року до їх офіціального закінчення, визначила їх є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними для суб`єктів господарської діяльності по договору, виконання якого стало неможливим у встановлений термін в наслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

Зазначені обставини, стали для забудовника такими, що спричинили дефіцит будівельних матеріалів та робочої сили, створили підґрунтя для нестабільної економічної ситуації та зупинило ринок нерухомості у країні.

Більш того, і мабуть найвагомішою істотною умовою, є те, що Дніпропетровська область, як область найбільш наближена до лінії фронту, тобто бойових дій, а отже, є територією на якій найбільш високі ризики «прильотів» ворожих ракет та пошкодження об`єктів будівництва та інфраструктури області та безпосередньо міста Дніпра. Зазначені обставини унеможливлюють забезпечення забудовником па будівельному майданчику працівникам безпечних умов праці, що безпосередньо впливає на можливість продовження будівельних робіт по об`єкту багатофункціонального комплексу житлового і громадського призначення за адресою: на розі вул. Південної та вул. Паторжинського.

З огляду на зазначені надзвичайні, невідворотні та об`єктивно непереборні обставини, ТОВ «Аста» прийняло рішення, яким зупинила будівництво на строк дії воєнного стану в країні до його офіційного закінчення, зазначене рішення прийнято у вигляді Наказу №28/1 від 28.02.2022 року «Про зупинення будівельних робіт па період дії воєнного стану». Дане рішення зумовлене наступним.

Укладаючи спірний Договір, ТОВ «Аста» мала на меті будівництво багатофункціонального комплексу житлового і громадського призначення, зазначене підтверджується п. 1.1. Договору і не заперечується сторонами.

Більш того, п. 2.3 Договору містить умову, відповідно до якої проведення остаточного розрахунку величини пайової участі здійснюється Дніпропетровською міською радою (департаментом економіки, фінансів та міського бюджету) після надання Забудовником документів про затвердження у встановленому порядку кошторисної вартості будівництва об`єкта, що вводиться в експлуатацію, визначеної згідно з державними будівельними нормами, стандартами і правилами, або за фактичними показниками створених потужностей без застосування норм щодо граничного розміру пайової участі.

З наведеного вище слідує, що обов`язок сплати пайової участі знаходиться у безпосередньому зв`язку із здійсненням будівництва, тобто виконанням будівельних робіт, продажем комерційних та житлових площ та введенням об`єкта будівництва в експлуатацію.

Вважаємо, що виконання Договору №1207 про пайову участь ГОВ «Аста» є неможливим у зв`язку із істотною-зміною обставин (воєнним станом, системною ракетною атакою на м. Дніпро, неможливістю виконання будівельних робіт та наявності обставин, що не залежать від волі забудовника, неможливості здійснювати продажу комерційних та житлових площ у запроектованому Об`єкті будівництва), призведе до порушення співвідношення майнових інтересів товариства.

При цьому, забудовник при укладанні Договору №1207, керувався можливістю виконання будівельних робіт та продажом житлових та комерційних площ у запроектованому Об`єкті будівництва, що було запорукою фактичної реалізації, а тому зміну обставин (настання воєнного стану, як форс-мажорної обставини непереборної сили) не міг передбачити; усунути такі обставини після укладання договору не має змоги.

Отже, реалізація спірного договору безпосередньо пов`язана із здійсненням ТОВ «Аста» діяльності по будівництву Об`єкта будівництва.

Враховуючи що пайовий внесок на створення та розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста є платою, яку Забудовник має перерахувати за право реалізувати свій проект будівництва на території населеного пункту, а вданому випадку ТОВ «Аста» не має можливості реалізувати свій проект з безстроково незалежних від нього причин…

… З огляду на настання з 24.02.2022 року форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), тобто настання надзвичайних, безстроково невідворотних та об`єктивних обставин для ТОВ «Аста», як суб`єкта господарської діяльності, який є Забудовником об`єкту «Нове будівництво багатофункціонального комплексу житлового і громадського призначення за адресою: на розі вул. Південної та вул. Паторжинського, м. Дніпро», які стали істотними для прийняття рішення щодо зупинення будівництва зазначеного об`єкту. Втім, враховуючи пряму залежність обов`язку сплати визначеної величини пайового внеску, визначеного додатком №2 до Договору №1207 від 08.10.2019 року від проведення будівництва, ТОВ «Аста» змушено запропонувати укласти додаткову Угоду про розірвання Договору від 08.10.2019 №107 про пайову участь на розвиток соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Дніпра».

Як зазначалось вище, укладаючи договір про пайову участь на розвиток соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Дніпра у 2019 році сторони очевидно виходили з того, що війна в Україні не почнеться, місто Дніпро не стане прифронтовим містом /станом на час прийняття рішення у справі № 904/2902/22 тимчасово окупованими залишаються частина Херсонської, частина Запорізької, частина Донецької областей, які межують з Дніпропетровської областю/, ракети не будуть влучати в житлові будинки, економіка країни не зазнає значного спаду /Мінекономіки України оцінює спад ВВП України в листопаді 2022 року в 41% і за весь 2022 рік - у 33,2%/, платоспроможність населення не погіршиться, а вимоги до житла не зазнають змін /щодо безпечності комплексу, зокрема, наявності підземних паркінгів, які повинні бути адаптовані для виконання функцій бомбосховищ/, подорожчання вартості матеріалів та значна міграція населення України.

Водночас, після укладення спірного договору істотно змінилися обставини, якими сторони керувалися при його укладенні. Такими істотними змінами позивач визначає, зокрема, те, що у зв`язку із введенням у країні режиму воєнного стану, наслідків та загроз військової агресії безпосередньо для міста Дніпра, у позивача відсутні достатні можливості та засоби, а також економічна обґрунтованість здійснювати будівництво, внаслідок чого позивач прийняв рішення про зупинення будівельних робіт згідно з наказом № 28/1 від 28.01.2022.

При цьому, суд виходить з того, що відповідачі не заперечують проти того, що такі обставини мають місце, а лише вважають, що такі обставини не є підставою для розірвання спірного договору. Щодо обставин військової агресії російської федерації проти України суд вважає визнає такі обставини загальновідомими.

Згідно з ч.ч. 1 та 3 ст. 75 ГПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв`язку з примусом. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників. Обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування.

Беручи до уваги усе вище встановлене у сукупності, суд вважає, що виконання спірного договору (в той час, як у позивача відсутні достатні можливості та засоби, а також економічна обґрунтованість здійснювати будівництво, а зведення комплексу у визначені прикінцевими та перехідними положеннями Закону № 132-IX строки, як і станом на час розгляду спору, не розпочато) порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону (позивача) того, на що вона розраховувала при укладенні договору (фінансової вигоди/прибутку тощо).

Водночас розірвання договору не порушує прав відповідача-1 (як і відповідача-2), оскільки згідно з вищевказаним наказом № 28/1 від 28.02.2022 будівництво багатофункціонального комплексу житлового і громадського призначення на розі вул. Південної та вул. Паторжинського, м. Дніпро зупинено. При цьому позивач неодноразово зазначав, що з огляду на настання з 24.02.2022 форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), тобто настання надзвичайних, безстроково невідворотних та об`єктивних обставин для ТОВ «Аста» як суб`єкта господарської діяльності, у позивача відсутні як намір, так і достатні можливості та засоби, а також економічна обґрунтованість здійснювати будівництво.

Враховуючи пряму залежність обов`язку сплати решту пайового внеску, визначеного додатком №2 до Договору №1207 від 08.10.2019, від проведення будівництва та прийняття об`єкта в експлуатацію, у позивача за вказаних обставин, а саме за відсутності збудованого об`єкта та введення його в експлуатацію, наразі не виникає обов`язку зі сплати відповідного внеску.

Водночас, суд зазначає, що у разі зміни обставин у майбутньому та гіпотетичного прийняття позивачем рішення про здійснення будівництва та фактичного зведення вище вказаного комплексу для його введення в експлуатацію позивачем мають бути дотримані усі вимоги Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», зокрема прикінцевих та перехідних положеннями Закону № 132-IX, в т.ч. щодо сплати відповідних платежів (з урахуванням того, що позивач отримав повідомлення про початок виконання підготовчих робіт у 2020 році), адже для об`єктів, будівництво яких розпочато раніше (однак які станом на 01.01.2020 не були введені в експлуатацію і якщо договори про сплату пайової участі до 01.01.2020 не були укладені) або будівництво яких розпочате у 2020 році, абзацом другим пункту 2 Розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 132-IX визначено обов`язок (за винятком передбачених підпунктом 2 цього абзацу випадків) щодо перерахування замовником об`єкта будівництва до відповідного місцевого бюджету пайової участі (коштів для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту) до прийняття такого об`єкта в експлуатацію. Такого ж висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 20.07.2022 у справі № 910/9548/21.

Аналізуючи наявність підстав для розірвання спірного договору, суд також встановив, що із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик істотної зміни обставин, встановленої судом вище, несе заінтересована сторона, а саме позивач.

Суд також виходить з того, що розірвання договору у зв`язку з істотними змінами обставин є самостійним випадком припинення договірних зобов`язань, метою якого є необхідність відновлення балансу інтересів сторін. Істотна зміна обставин не тягне неможливість виконання договору, така можливість зберігається але таке виконання стає невигідним для однієї із сторін і порушує її інтереси.

Оскільки спірний договір був укладений 08.10.2019, проте станом на час вирішення спору зведення об`єкта: «Розміщення багатофункціонального комплексу житлового і громадського призначення» за адресою: на розі вул. Південної та вул. Паторжинського» не розпочато; будівельні роботи фактично зупинені на невизначений строк; у позивача відсутні як намір, так і достатні можливості та засоби, а також економічна обґрунтованість здійснювати будівництво суд вважає за можливе збалансувати інтереси сторін та розірвати договір № 1207 від 08.10.2019 про пайову участь на розвиток соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Дніпра.

Відповідно до ч.ч. 2,3 ст. 653 ЦК України у разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов`язання змінюються або припиняються з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили. В свою чергу відповідно до ч. 5 ст. 188 ГК України якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Способи захисту цивільного права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень ст. ст. 55, 124 Конституції України та ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), відповідно до яких кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. При цьому, під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

З урахуванням фактичних обставин справи суд дійшов висновку, що розірвання спірного договору у даному випадку є ефективним способом захисту його прав та інтересів, в той час як права відповідача-1 (як і відповідача-2) таким судовим рішенням не порушуються.

Розглядаючи спір по суті, суд також врахував таке.

Укладення договорів про пайову участь на розвиток соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста є категорією договорів, обов`язок укладання яких ґрунтується на вимогах спеціального Закону, а саме Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Відповідно до ч. 1 ст. 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (в редакції чинній з 01.01.2019, тобто чинної на дату укладання спірного договору) порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту встановлюють органи місцевого самоврядування відповідно до цього Закону.

Порядок залучення коштів пайової участі та укладання відповідних договорів визначено рішенням Дніпропетровської міської ради від 21.03.2007 за № 6/11 «Про порядок залучення коштів на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Дніпропетровська», який викладено в новій редакції відповідно до рішення Дніпропетровської міської ради від 29.07.2011 № 5/14, з урахуванням змін внесених рішенням від 28.12.2011 № 6/19.

Повноваження щодо укладання та супроводу договорів на пайову участь на розвиток соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Дніпропетровська надані фінансово-економічному департаменту міської ради пунктом 2.6 Порядку залучення, розрахунку і використання коштів пайової участі (внесків) у розвитку інфраструктури міста Дніпропетровська, затвердженого рішенням Дніпропетровської міської ради від 29.07.2011 № 5/14 та пунктами 3.3.9, 3.3.10 Положення про департамент економіки, фінансів та міського бюджету Дніпровської міської ради, затвердженого рішенням міської ради від 31.01.2018 № 31/29, які були чинними на момент укладання договору № 1207 від 08.10.2019.

Господарський суд відзначає, що відповідно до Положення про департамент економіки, фінансів та міського бюджету Дніпровської міської ради, затвердженого рішенням міської ради від 31.01.2018 № 31/29 (далі - положення) (чинного на момент укладення договору), департамент економіки, фінансів та міського бюджету Дніпровської міської ради утворено згідно з рішенням міської ради від 16.03.2016 № 7/3 «Про затвердження структури Дніпропетровської міської ради та її виконавчих органів, граничної чисельності працівників міської ради та її виконавчих органів», із змінами, є виконавчим органом Дніпровської міської ради і правонаступником прав та обов`язків (у тому числі майнових, фінансових, немайнових і корпоративних) фінансово-економічного департаменту Дніпропетровської міської ради (п. 1.1 положення).

Згідно з п. 1.2 положення, департамент підзвітний i підконтрольний міській раді, підпорядкований виконавчому комітету міської ради, міському голові та заступнику міського голови з питань діяльності виконавчих органів відповідно до розподілу повноважень.

Отже, Департамент економіки фінансів та міського бюджету Дніпровської міської ради (як правонаступник фінансово-економічного департаменту Дніпропетровської міської ради) є власне виконавчим органом міської ради.

З огляду на наведене та з урахуванням п. 2.6. Порядку залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі (внесків) у розвитку інфраструктури міста Дніпропетровська, спірний договір укладений Дніпровською міською радою в особі Департаменту.

Таким чином, стороною спірного договору є ТОВ «АСТА» (позивач) та Дніпровська міська рада (належний відповідач).

Відтак, позивачем фактично не заявлено позовних вимог до Департаменту економіки, фінансів та міського бюджету Дніпровської міської ради (який не є стороною спірного договору), а тому у задоволені позову до відповідача-2 слід відмовити.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно зі ст. ст. 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Позивач довів обставини наявності підстав для задоволення позовних вимог.

Водночас, належних доказів на підтвердження у повному обсязі своїх доводів, викладених у відзиві, відповідач-1 суду не надав.

Посилання відповідача-1 на можливість внести зміни до спірного договору, а не ставити питання про його розірвання судом відхиляються, оскільки право обирати між зміною або розірванням договору у зв`язку з істотною зміною обставин належить саме позивачу. Водночас, на суд покладається обов`язок оцінити правомірність заявлених позовних вимог.

Як зазначено у п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Суд також зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Суду у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03 від 28.10.2010).

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.

Беручи до уваги наведене, всі інші аргументи учасників справи суд з урахуванням п. 3 ч. 4 ст. 238 ГПК України відхиляє як такі, що не стосуються предмета спору, є явно необґрунтованими та неприйнятними з огляду на законодавство та усталену судову практику.

У справі, що розглядається, суд, дійшов висновку, що позовні вимоги із зазначених позивачем підстав підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати

Згідно зі ст. 129 ГПК України витрати зі сплаті судового збору за подання позовної заяви покладаються на відповідача-1.

Керуючись ст. ст. 73 - 79, 86, 129, 233, 238, 240, 241 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги до відповідача-1 задовольнити.

Розірвати договір № 1207 від 08.10.2019 про пайову участь на розвиток соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Дніпра, укладений між ДНІПРОВСЬКОЮ МІСЬКОЮ РАДОЮ (Україна, 49000, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, ПРОСПЕКТ ДМИТРА ЯВОРНИЦЬКОГО, будинок 75; ідентифікаційний код 26510514) та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «АСТА» (Україна, 49000, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, ВУЛИЦЯ СОБІНОВА, будинок 1; ідентифікаційний код 32281016).

Стягнути з ДНІПРОВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ (Україна, 49000, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, ПРОСПЕКТ ДМИТРА ЯВОРНИЦЬКОГО, будинок 75; ідентифікаційний код 26510514) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «АСТА» (Україна, 49000, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, ВУЛИЦЯ СОБІНОВА, будинок 1; ідентифікаційний код 32281016) 2.481,00 грн (дві тисячі чотириста вісімдесят одну грн 00 коп) судового збору.

У задоволенні вимог до Департаменту економіки, фінансів та міського бюджету Дніпровської міської ради (49000, м. Дніпро, пр. Д. Яворницького, буд. 75; ідентифікаційний код 40506253) відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складене 23.01.2023.

Суддя С.А. Дупляк