Ухвала

від 20.01.2023 по справі 140/6999/22

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

20 січня 2023 року ЛуцькСправа № 140/6999/22 Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Димарчук Т.М.,

розглянувши за правилами спрощеного провадження без повідомлення сторін клопотання представника відповідача в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Реал Естейт Плюс» до Луцької міської ради про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Реал Естейт Плюс» (далі - ТОВ «Реал Естейт Плюс», позивач) звернулося в суд з позовом до Луцької міської ради (далі - відповідач, міськрада) про визнання протиправним та скасування рішення від 28.09.2022 №35/66 «Про скасування містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва «Реконструкція магазину по вул. Ковельська, 66 в м. Луцьку».

Ухвалою суду від 21.11.2022 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та ухвалено судовий розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами (а.с.31).

02.12.2022 на адресу суду за вх. №40177/22 надійшов відзив на позовну заяву від Луцької міської ради.

09.12.2022 за вх. №41006/22 до суду надійшла відповідь на відзив від представника ТОВ «Реал Естейт Плюс» адвоката О. Усаченко.

12.12.2022 на адресу суду від представника відповідача надійшла заява про залишення відповіді на відзив позивача без розгляду. Заява мотивована тим, що 02.12.2022 Луцькою міською радою на електронну пошту направлено відзив на позовну заяву позивачу. Відповідно позивач отримав відзив 02.12.2022. Згідно з ухвалою про відкриття провадження у справі, позивач мав право подати відповідь на відзив до 07.12.2022 включно. Разом з тим, 09.12.2022 на адресу Луцької міської ради надійшла відповідь на відзив позивача датована 08.12.2022, а відтак, відповідач вважає, що позивач пропустив строки встановлені судом для подачі відповіді на відзив.

Розглянувши заяву представника відповідача суд дійшов висновку, що вона не підлягає до задоволення з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 159 КАС України при розгляді справи судом за правилами загального позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом.

Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.

Підстави, час та черговість подання заяв по суті справи визначаються цим Кодексом або судом у визначених цим Кодексом випадках.

Подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Суд може дозволити учаснику справи подати додаткові пояснення щодо окремого питання, яке виникло при розгляді справи, якщо визнає це необхідним.

Згідно з ч. 3 ст. 163 КАС України відповідь на відзив подається в строк, встановлений судом. Суд має встановити такий строк подання відповіді на відзив, який дасть змогу позивачу підготувати свої пояснення, міркування та аргументи та відповідні докази, іншим учасникам справи - отримати відповідь на відзив завчасно до початку розгляду справи по суті, а відповідачу - надати учасникам справи заперечення завчасно до початку розгляду справи по суті.

В ухвалі суду від 21.11.2022 про відкриття провадження у даній справі суд встановив позивачу триденний строк з дня отримання відзиву для подання до суду відповіді на відзив з одночасним надсиланням учасникам судового процесу копії відповіді на відзив та доданих до неї документів.

Відповідач просить залишити відповідь на відзив позивача без розгляду з тих причин, що така відповідь на відзив мала бути подана до 07.12.2022, однак була подана 08.12.2022 (з пропуском строку на один день).

Згідно ч.1-3 ст. 44 КАС України учасники справи мають рівні процесуальні права та обов`язки. Учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Учасники справи мають право: подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам; подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

Згідно з ч.1, 2 ст. 7 КАС України суд вирішує справи відповідно доКонституціїта законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначеніКонституцієюта законами України.

Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до ст. 6 Конвенції кожній фізичній або юридичній особі гарантовано право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.

У такий спосіб здійснюється «право на суд», яке відповідно до практики ЄСПЛ включає не тільки право ініціювати провадження, але й право отримати «вирішення» спору судом (рішення у справі «Кутіч проти Хорватії», заява №48778/99).

Україна як учасниця конвенції повинна створювати умови для забезпечення доступності правосуддя як загальновизнаного міжнародного стандарту справедливого судочинства.

Рішенням ЄСПЛ визначено, що право на доступ до суду має «застосовуватися на практиці і бути ефективним» (рішення у справі «Белле проти Франції»).

Суворе трактування національним законодавством процесуального правила (надмірний формалізм) може позбавити заявників права звертатися до суду (рішення ЄСПЛ від 28.10.98 у справі «Перес де Рада Каванил`єс проти Іспанії»).

Надмірний формалізм у трактуванні національного процесуального законодавства, згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, визнається ним неправомірним обмеженням права на доступ до суду (як елементу права на справедливий суд згідно зі ст. 6 Конвенції).

Так у справі «Delcourt v. Belgium» Європейський суд з прав людини зазначив, що у демократичному суспільстві у світі розуміння Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, право на справедливий суд посідає настільки значне місце, що обмежувальне тлумачення статті 6 не відповідало б меті та призначенню цього положення.

Водночас у справі «Bellet v. France» Європейський суд з прав людини зазначив, що стаття 6 параграфу 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу до суду наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві.

Також згідно з рішенням Європейського суду з прав людини не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, оскільки доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним але і реальним (Рішення суду з прав людини Жоффр де ля Прадель проти Франції).

У рішенні у справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» Європейський суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавляє заявників права доступу до суду. Це визнане порушенням п. 1 ст. 6 Конвенції.

Враховуючи вищевикладене та зважаючи на те, що позивач подав відповідь на відзив з запізненням лише один день, то залишення з цієї причини відповіді на відзив без розгляду було б надмірним формалізмом і не відповідало б принципу забезпечення права на доступ до суду, з огляду на що суд дійшов висновку, що у задоволенні клопотання представника відповідача слід відмовити.

Керуючись ст. ст.7, 163, 166, 248 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання представника відповідача про залишення відповіді на відзив позивача без розгляду, відмовити.

Копію ухвали надіслати учасникам справи

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена окремо від рішення суду.

Суддя Т.М. Димарчук