Постанова

від 16.01.2023 по справі 520/17941/21

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 січня 2023 р. Справа № 520/17941/21Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Бартош Н.С.,

Суддів: Григорова А.М. , Подобайло З.Г. ,

за участю секретаря судового засідання Ломоновської Ю.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду (головуючий І інстанції Бабаєв А.І.) від 19.01.2022 року (повний текст складено 07.02.22 року) по справі №520/17941/21

за позовом Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРАЇНСЬКИЙ М`ЯСОКОМБІНАТ"

про стягнення штрафу,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Головне управління Держпродспоживслужби у Харківській області, звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКИЙ М`ЯСОКОМБІНАТ», в якому просить стягнути штраф у загальному розмірі 20349,00 грн. до державного бюджету для зарахування надходжень по коду бюджетної класифікації 21081100, символ звітності 106, в установі банку - Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, одержувач ГУК Харків обл./МТГ Харків, код одержувача 37874947, номер рахунку UА558999980313030106000020649.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 22.09.2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи.

Відповідачем подано до суду клопотання про закриття провадження у справі.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 19.01.2022 року задоволено клопотання відповідача та закрито провадження у справі.

Позивач, не погодився із ухвалою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та передати справу на розгляд до суду першої інстанції.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм процесуального права. Зазначив, що у спірних правовідносинах Головне управління Держпродспоживслужби у Харківській області діє як суб`єкт владних повноважень, наділений Законом України Про рекламу та Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 №693 функціями контролю за дотриманням законодавства України про рекламу та відповідно правом на звернення до суду з позовом про примусове стягнення штрафу за порушення законодавства про рекламу. В зв`язку з чим вказує, що закриваючи провадження у справі, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку щодо відсутності у позивача правових підстав для звернення до суду з вказаним позовом. Посилання суду на висновки верховного Суду, які викладені у постанові від 23.09.2021 року по справі №816/259/18 та від 26.09.2018 року у справі №826/853/17 є помилковим, оскільки висновки Верховного Суду не створюють нових норм, а підсумовують чи роз`ясняють чинне законодавство, а діюче законодавство не містить імперативних норм щодо застосування практики Верховного Суду, адже дієслово враховує свідчить про можливість обирати судом норму права, яка підлягає застосуванню у спірних правовідносинах.

Відповідач надав письмовий відзив на апеляційну скаргу, в якому просив залишити її без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду без змін.

Сторони про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені у встановленому законом порядку.

Представники сторін надали до суду заяви, в яких просили провести розгляд справи без їх участі.

Колегія суддів визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу у відповідності до ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України. (далі КАС України).

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши ухвалу суду першої інстанції, дослідивши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Закриваючи провадження у справі, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність про відсутність у позивача правових підстав для звернення до суду з вказаним позовом.

Колегія суддів погоджується з даним висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Згідно ч. 1 ст. 2 КАС, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч. 4 ст. 5 цього Кодексу, суб`єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду виключно у випадках, визначених Конституцією та законами України.

Згідно ч. 4 ст. 46 КАС України, громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, громадські об`єднання, юридичні особи, які не є суб`єктами владних повноважень, можуть бути відповідачами лише за адміністративним позовом суб`єкта владних повноважень: 1) про тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності громадського об`єднання; 2) про примусовий розпуск (ліквідацію) громадського об`єднання; 3) про затримання іноземця або особи без громадянства чи примусове видворення за межі території України; 4) про встановлення обмежень щодо реалізації права на свободу мирних зібрань (збори, мітинги, походи, демонстрації тощо); 5) в інших випадках, коли право звернення до суду надано суб`єкту владних повноважень законом.

Відповідно до абз. 1, 2 ч.1 ст. 26, ч. 9 ст.27 Закону України Про рекламу від 03.07.1996 №270/96-ВР, контроль за дотриманням законодавства України про рекламу здійснюють у межах своїх повноважень: центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів - щодо захисту прав споживачів реклами. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, може вимагати від рекламодавців публікації відомостей, що уточнюють, доповнюють рекламу, та звертатися з позовом до суду щодо протиправних дій рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами.

Проте, права на звернення до суду з позовом про стягнення штрафів за порушення законодавства про рекламу, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів відповідно до вказаного Закону, не має.

За таких обставин, колегія суддів зазначає, що звернення суб`єкта владних повноважень до адміністративного суду з позовом є способом здійснення таким суб`єктом визначених законами повноважень, під час якого суд здійснює попередній судовий контроль, перевіряючи наявність законних підстав для втручання суб`єкта владних повноважень (позивача) у господарські відносини, а отже запобігаючи можливим порушенням прав, свобод або законних інтересів фізичних або юридичних осіб. Звернення суб`єкта владних повноважень до суду не є способом захисту його прав чи інтересів, оскільки адміністративне судочинство має інше завдання.

Тому, суд може відкрити провадження в адміністративній справі за позовом суб`єкта владних повноважень і вирішувати її по суті у разі встановлення судом відповідних правових підстав для звернення до суду, прямо визначених у Конституції або законах України.

Судовий розгляд у справі за позовом суб`єкта владних повноважень, який подано до суду за відсутності необхідних передумов, не може призвести до виконання завдання адміністративного судочинства - захисту прав фізичних та юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно, якщо суб`єкт владних повноважень звернувся до суду без передбачених законом підстав, і це з`ясовано судом на стадії відкриття провадження, то суд відмовляє у відкритті провадження, оскільки спір не може розглядатися в порядку адміністративного судочинства. Якщо такі обставини були з`ясовані судом після відкриття провадження, суд закриває провадження у справі. Розгляд таких спорів перебуває поза межами не лише адміністративної юрисдикції адміністративних судів. а не належить до юрисдикції жодного іншого суду.

Аналогічний правовий висновок висловлений Верховним Судом у постанові від 26.09.2018 по справі №826/853/17 та у постанові від 23.09.2021 року по справі № 816/259/18.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність правових підстав для звернення Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області з адміністративним позовом до ТОВ «УКРАЇНСЬКИЙ М`ЯСОКОМБІНАТ» про стягнення штрафу у розмірі 20349,00 грн.

Колегія суддів звертає увагу, що фінансові санкції, накладені центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, стягуються у встановленому законом порядку, що передбачено ч. 4 ст. 20 Закону України Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров`я населення.

Як визначено ч. 3 ст. 23 Закону України Про захист прав споживачів, у разі невиконання в добровільному порядку суб`єктами господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, визначених у ст. 26 цього Закону рішень (постанов) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, та його посадових осіб про накладення стягнення примусове виконання таких рішень (постанов) здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері організації примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), в порядку, встановленому Законом України Про виконавче провадження.

Отже, стягнення штрафу з відповідача, накладених на підстави рішень Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області підлягає тільки примусовому виконанню в порядку, встановленому Законом України Про виконавче провадження, проте не в судовому порядку.

Колегія суддів відхиляє посилання скаржника на Порядок накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 №693, Положення про Головне управління Держпродспоживслужби в Харківській області, затвердженого наказом Держпродспоживслужби від 24.02.2020 №164, оскільки вказані підзаконні нормативно-правові акти не є законом у розумінні статті 5, частини 4 статті 46 Кодексу адміністративного судочинства України, який є підставою для звернення до суду. Окрім того, вони також не містять вказівки на право позивача звертатись до суду з позовом про стягнення штрафів за порушення законодавства про рекламу.

Суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства (п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України).

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про те, що ухвала суду першої інстанції є законною та обґрунтованою і не підлягає скасуванню, оскільки суд, всебічно перевіривши обставини справи, а доводи апеляційної скарги висновки суду першої інстанції не спростовують не спростовують з наведених вище підстав.

Доводи апеляційної скарги не впливають на правовірність висновків суду першої інстанції.

Колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах Салов проти України (№ 65518/01; пункт 89), Проніна проти України (№ 63566/00; пункт 23) та Серявін та інші проти України (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorijav.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Відповідно до ч. 1-3 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Згідно зі ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 243, 250, 308, 310, 315, 320, 321, 322, 325, 326, 327 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області залишити без задоволення.

Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 19.01.2022 року по справі №520/17941/21 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя (підпис)Бартош Н.С.Судді(підпис) (підпис) Григоров А.М. Подобайло З.Г. Повний текст постанови виготовлений 23.01.2023 року