Постанова

від 23.01.2023 по справі 480/1956/21

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий І інстанції: В.О. Павлічек

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2023 р. Справа № 480/1956/21Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді Ральченка І.М.,

Суддів: Катунова В.В. , Чалого І.С. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Релігійної громади (парафії) Різдва Богородиці с. Кам`янка Тростянецького району Сумської області Сумської єпархії Української православної церкви на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 18.07.2022, повний текст складено 22.07.22 по справі № 480/1956/21

за позовом Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Сумській області

до Релігійної громади (парафії) Різдва Богородиці с. Кам`янка Тростянецького району Сумської області Сумської єпархії Української православної церкви

про застосування заходів реагування,

ВСТАНОВИВ:

Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Сумській області (далі- позивач) звернулось до суду з позовом, в якому просило:

застосувати захід реагування до Релігійної громади (парафії) Різдва Богородиці с. Кам`янка Тростянецького району Сумської області Сумської єпархії Української православної церкви, яка зареєстрована за адресою: Сумська обл., Тростянецький р-н, село Кам`янка, вул. Гагаріна, 152, код ЄДРПОУ 2364153 у вигляді часткового зупинення роботи Релігійної громади (парафії) Різдва Богородиці с. Кам`янка Тростянецького району Сумської області Сумської єпархії Української православної церкви, а саме: зупинення експлуатації приміщення, де знаходяться люди похилого віку Будинку милосердя Релігійної громади (парафії) Різдва Богородиці с. Кам`янка Тростянецького району Сумської області Сумської єпархії Української православної церкви за адресою: Сумська обл., Тростянецький р-н, село Кам`янка, вул. Гагаріна, 152 до повного усунення порушень вимог законодавства з питань пожежної безпеки, виявлених під час перевірки, а саме пунктів 1-5, 7-13, 15, 18-24, 26-28, 30-34, 36-40, 42, 43, 50 Акту 3 від 03.02.2021.

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 18.07.2022 позов задоволено.

Застосовано захід реагування до Релігійної громади (парафії) Різдва Богородиці с. Кам`янка Тростянецького району Сумської області Сумської єпархії Української православної церкви (вул. Гагаріна, 152, село Кам`янка, Тростянецький р-н, Сумська обл., 42652, код ЄДРПОУ 23641533) у вигляді часткового зупинення роботи Релігійної громади (парафії) Різдва Богородиці с. Кам`янка Тростянецького району Сумської області Сумської єпархії Української православної церкви, а саме: зупинення експлуатації приміщення Будинку милосердя Релігійної громади (парафії) Різдва Богородиці с. Кам`янка Тростянецького району Сумської області Сумської єпархії Української православної церкви за адресою: Сумська обл., Тростянецький р-н, село Кам`янка, вул. Гагаріна, 152 до повного усунення порушень вимог законодавства з питань пожежної безпеки, виявлених під час перевірки, а саме пунктів 1-5, 7-13, 15, 18-24, 26-28, 30-34, 36-40, 42, 43, 50 Акту 3 від 03.02.2021.

Релігійна громада (парафії) Різдва Богородиці с. Кам`янка Тростянецького району Сумської області Сумської єпархії Української православної церкви (далі - відповідач), не погодившись із рішенням суду, подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на невірне застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, просила скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач зазначив про неврахування судом першої інстанції недоведеності наявної загрози життю та здоров`ю людей встановленими у ході перевірки порушеннями протипожежних вимог; проведення документальної перевірки відповідача, за результатами якої складено акт від 03.02.2021 № 3, було неправомірним; на території Релігійної громади (парафії) Різдва Богородиці с. Кам`янка Тростянецького району Сумської області Сумської єпархії Української православної церкви за адресою: Сумська обл., Тростянецький р-н, село Кам`янка, вул. Гагаріна, 152, відсутній Будинок Милосердя.

Позивач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України справа розглядається в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

На підставі положень ч. 1ст. 311 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що з 02.02.2021 по 03.02.2021 Управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Сумській області проведено позапланову перевірку щодо дотримання Релігійною громадою (парафією) Різдва Богородиці с. Кам`янка Тростянецького району Сумської області Сумської єпархії Української православної церкви за адресою: Сумська обл., Тростянецький р-н, село Кам`янка, вул. Гагаріна, 152, код ЄДРПОУ 2364153, вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки , за результатами якої складено акт від 03.02.2021 №3.

В акті перевірки зазначено про наступні порушення, зокрема:

1) приміщення не обладнані системами протипожежного захисту (автоматична пожежна сигналізація, система оповіщення про пожежу, система пожежного спостереження) відповідно до ДБН 6.2.5-56:2014, що є порушенням розділу 5, п.1.2 Правил пожежної безпеки в Україні 1417 від 30.12.2014 р. (далі - ППБУ), ДБН В.2.556:2014 «Інженерне обладнання будинків і споруд. Системи протипожежного захисту» (табл.А.1, А.2 додатку А, табл.Б.1. додатку Б);

2) будівлі не захищені від прямих попадань блискавки та вторинних її проявів, що є порушенням розділу 4 , п.1.20 ППБУ, ДСТУ ЕN 62305:2012;

3) шляхи евакуації не забезпечені евакуаційним освітленням (коридори, проходи та ін.), що є порушенням розділу 3, п. 2.31 ППБУ;

4) з`єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів виконано не за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів (гвинтових, болтових тощо), що є порушенням розділу 4 п. 1.6. ППБУ;

5) не проведено замір опору ізоляції та перевірку спрацювання приладів захисту від короткого замикання, що є порушенням розділу 4 , п.1.20 ППБУ;

7) не проведено технічне обслуговування первинних засобів пожежогасіння, чим порушено розділ 5 п. 3.17 ППБУ;

8) пожежні щити не в повному обсязі укомплектовані пожежним інвентарем та засобами пожежогасіння, чим порушено розділ 5, п. 3.11 ППБУ;

9) допускається встановлення вимикачів, розеток на горючі основи, чим порушено розділ 4 п. 1.17 ППБУ;

10) шляхи евакуації захаращені горючим матеріалом, чим порушено розділ 3, п. 2.37 ППБУ;

11) улаштована та використовуються тимчасова електромережа (горище та вхід до будівлі біля приміщення їдальні), чим порушено розділ 4, п.1.8 ППБУ;

12) не виконано вогнезахисне оброблення дерев`яних елементів горищного покриття, чим порушено розділ 3, п. 2.5 ППБУ;

13) горище використовується не за призначенням, а саме захаращується сторонніми предметами (горючим матеріалом), чим порушено розділ 3, п. 2.12 ППБУ.

15) на з`єднувальних коробках відсутня кришка з негорючого або важко горючого матеріалу (горище та коридор при вході в будівлю біля кімнати чергового персоналу), що є порушенням розділу 4 , п.1.7 ППБУ;

18) приміщення не забезпечені первинними засобами пожежогасіння (вогнегасниками) згідно норм належності, що є порушенням розділу 5, п. 3.6 ППБУ;

19) евакуаційні виходи не позначені світловими покажчиками «Вихід», приєднаними до мережі евакуаційного освітлення, що є порушенням розділу 3, п. 2.32 ППБУ;

20) на шляхах евакуації ширина одного з полотен двухстулкових дверей менше 0,8 м., що є порушенням розділ 2, п. 11 ППБУ, п. 7.2.7 ДБН В.1.1-7:2016 «Пожежна безпека об`єктів будівництва»;

21) двері на шляхах евакуації не забезпечені безпечним склом (армованим), що є порушенням розділу 2, п. 11 ППБУ, п. 11.17. ДБН В.2.2-9:2018 «Громадські будинки та споруди»;

22) ширина евакуаційних виходів менші за нормативну, що є порушенням розділу 2, п. 11 ППБУ, п. 7.2.7 ДБН В.1.1-7:2016 «Пожежна безпека об`єктів будівництва»;

23) будівля не забезпечена зовнішнім протипожежним водопостачанням згідно з вимог, що є порушенням розділу 2, п. 11 ППБУ, п. 6.2.1 ДБН В.2.5- 74:2013 «Водопостачання Зовнішні мережі та споруди»;

24) евакуаційні виходи не забезпечені пандусом або іншим пристроєм згідно з ДБН Б.2.2- 40:2018, що є порушенням Розділ 2, п. 11 ППБУ, п. 6.1.2 ДБНВ.2.2-9-.2018 «Громадські будинки та споруди»;

26) піч та димоходи не мають протипожежні відступки та розділки від горючих конструкцій, що є порушенням розділу 4, п. 2.6 ППБУ;

27) димові труби будинку з покрівлею з горючого матеріалу не обладнанні іскрогасниками, що є порушенням розділу 4, п. 2.9 ППБУ;

28) допускається використовувати для димоходів азбоцементні й металеві труби, що є порушенням розділу 2, п. 11 ППБУ, п. 5.5.13 Правил пожежної безпеки для культових споруд, наказ МВС 339 від 18.05.2009 р. (далі ППБКС);

30) котельня розташована в підвальному приміщенні, що є порушенням розділ 2, п. 11 ППБУ, п 4.9, 4.10. ДБН В. 2.5- 77:2014 «Котельні»;

31) підвал захаращений горючими матеріалами, що є порушенням розділу 3, п. 2.13. ППБУ;

32) глибина тамбуру при вході до будівлі менша за нормативну, що є порушенням розділу 2, п. 11 ППБУ, п. 6.3.16 ДБН В.2.2- 18:2007 «Заклади соціального захисту населення»;

33) ширина коридору менша за нормативну, що є порушенням розділу 2, п. 11 ППБУ, п. 6.3.16 ДБН В.2.2- 18:2007 «Заклади соціального захисту населення»;

34) пройоми на шляхах евакуації менші за нормативну, чим порушено розділ 2, п. 11 ППБУ, п. 6.3.18 ДБН В.2.2- 18:2007 «Заклади соціального захисту населення»;

35) житлові приміщення не відокремленні від приміщень іншого призначення протипожежними стінами, чим порушено розділ 2, п. 11 ППБУ, п. 7.9 ДБН В.2.2- 18:2007 «Заклади соціального захисту населення»;

37) кабелі електричних мереж не мають сертифікати стійкості до розповсюдження полум`я та димоутворювальної здатності, чим порушено розділ 2, п. 11 ППБУ, п. 15.3, 6.1.27 ДБН Б.2.2- 12:2019 «Планування та забудова територій», п. 8.2 ДБН В.1.1-7:2016 «Пожежна безпека об`єктів будівництва»;

38) будівля не забезпечена нормативним проїздом для пожежного автомобіля, чим порушено розділ 2, п.11 ППБУ, п.15.3., 6.1..27 ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій», п.8.2. ДБН В1.1.-7:2016 «Пожежна безпека об`єктів будівництва»;

39) двері на горище не забезпечено протипожежними дверима 2-го типу, чим порушено розділ 2, п. 11 ППБУ, п. 6.4, 8.6 ДБН В.1.1-7:2016;

40) двері до підвалу не забезпечені протипожежними дверима, чим порушено розділ 2, п. 11 ППБУ, п. 6.4, 6.42 ДБН В.1.1-7:2016, п. 10.3.6 ДБН В.2.2-9:2018;

42) територія захаращена горючими відходами, чим порушено розділ 3, п. 1.2 ППБУ;

43) в будівлі відбувається користування пошкодженими розетками, чим порушено розділ 4, п. 1.18 ППБУ;

50) працівники не забезпечені засобами колективного та індивідуального захисту, чим порушено розділ 2, п. 11 ППБУ, пункт 2 частини першої статті 20 Кодексу цивільного захисту України.

Зважаючи на те, що подальша робота Релігійної громади (парафії) Різдва Богородиці с. Кам`янка Тростянецького району Сумської області Сумської єпархії Української православної церкви, при наявності зазначених порушень, створює безпосередню загрозу для життя та здоров`я людей, з метою попередження настання негативних наслідків, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не надано доказів повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, зазначених в позовній заяві, у зв`язку з чим наявні підстави для застосування заходів державного реагування.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05 квітня 2007 року 877-V (далі - Закон 877-V).

Згідно статті 1 Закону 877-V державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

Згідно зі статтею 6 Закону 877-V підставами для здійснення позапланових заходів, зокрема, є перевірка виконання суб`єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю). Під час проведення позапланового заходу з`ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов`язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення заходу державного нагляду (контролю). Проведення позапланових заходів з інших підстав, крім передбачених цією статтею, забороняється, крім позапланових заходів, передбачених частиною четвертоюстатті 2 цього Закону. Суб`єкт господарювання повинен ознайомитися з підставою проведення позапланового заходу з наданням йому копії відповідного посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю). Строк здійснення позапланового заходу не може перевищувати десяти робочих днів, а щодо суб`єктів малого підприємництва - двох робочих днів. Продовження строку здійснення позапланового заходу не допускається.

Відповідно до ч. 7 ст. 7 Закону 877-V на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Кодекс цивільного захисту України регулює відносини, пов`язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, та визначає повноваження органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, права та обов`язки громадян України, іноземців та осіб без громадянства, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності (ст. 1 Кодексу цивільного захисту України).

Статтею 64 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб.

Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.

До складу центрального органу виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, і його територіальних органів входять: 1) органи державного нагляду у сфері пожежного нагляду; 2) органи державного нагляду у сфері цивільного захисту і техногенної безпеки; 3) підрозділи забезпечення та інші структурні підрозділи.

Згідно зі ст. 66 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.

Відповідно до п.п. 1, 12 ч.1 ст. 67 Кодексу цивільного захисту України до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить: здійснення державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства органами та суб`єктами господарювання, аварійно-рятувальними службами, зазначеними уст. 65 цього Кодексу; звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Згідно ч. 2 ст. 68 цього Кодексу у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Відповідно до ст. 70 Кодексу цивільного захисту України підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: 1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; 2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення; 3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки; 4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; 5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи; 6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб`єкта господарювання, їх непридатність або відсутність; 7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами; 8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об`єктів або об`єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій; 9) відсутність на об`єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту; 10) неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання; 11) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об`єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб`єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.

Тобто, підставами для повного або часткового зупинення роботи підприємства та його об`єктів є факт створення підприємством загрози життю та здоров`ю людей, у зв`язку з експлуатацією об`єкта, і цей факт має бути доведений належними та допустимими доказами.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено апеляційним судом, що під час перевірки приміщення, де знаходяться люди похилого віку Будинку Милосердя Релігійної громади (парафії) Різдва Богородиці с. Кам`янка Тростянецького району Сумської області Сумської єпархії Української православної церкви за адресою: АДРЕСА_1 , позивачем встановлено, що вона експлуатується з порушеннями вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

На час судового розгляду справи судом першої інстанції порушення, зазначені в позовній заяві, не усунуті відповідачем.

Відповідно до п. 1.2 глави 1 розділу V ППБУ будинки, приміщення та споруди повинні обладнуватися системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту».

Згідно п. 1.21 глави 1 розділу ІV ППБУ захист будівель, споруд та зовнішніх установок від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів, а також їх перевірку необхідно виконувати відповідно до вимог ДСТУ Б В.2.5-38:2008 «Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд».

Відповідно до п. 2.31 глави 1 розділу ІІІ ППБУ сходові клітки, внутрішні відкриті та зовнішні сходи, коридори, проходи та інші шляхи евакуації мають бути забезпечені евакуаційним освітленням. Світильники евакуаційного освітлення повинні вмикатися з настанням сутінків у разі перебування в будинку людей.

Згідно п. 1.6 глави 1 розділу ІV ППБУ з`єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів мають здійснюватися за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів.

Місця з`єднання жил проводів і кабелів, а також з`єднувальні та відгалужувальні затискачі повинні мати мінімальний перехідний опір, щоб уникнути їх перегрівання і пошкодження ізоляції стиків. Втрати опору ізоляції на стиках повинні бути не більше втрат опору ізоляції на цілих жилах цих проводів і кабелів.

Згідно п. 1.20 глави 1 розділу ІV ППБУ замір опору ізоляції і перевірка спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання мають проводитись 1 раз на 2 роки, якщо інші терміни не обумовлені ПТЕ.

Відповідно до п.3.17 глави 1 розділу V ППБУ технічне обслуговування вогнегасників повинно здійснюватися відповідно до Правил експлуатації вогнегасників, затверджених наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 02 квітня 2004 року 152, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 29 квітня 2004 року за 555/9154, а також ДСТУ 4297-2004 «Технічне обслуговування вогнегасників. Загальні технічні вимоги».

Відповідно до п.3.11 глави 1 розділу V ППБУ для розміщення первинних засобів пожежогасіння у виробничих, складських, допоміжних приміщеннях, будинках, спорудах, а також на території підприємств повинні встановлюватися спеціальні пожежні щити (стенди).

Пожежні щити (стенди) повинні встановлюватись на території об`єкта площею більше 200 м-2 з розрахунку один щит (стенд) на 5000 м-2 захищуваної площі.

До комплекту засобів пожежогасіння, які розміщуються на пожежному щиті, входять: вогнегасники - 3 шт., ящик з піском - 1 шт., протипожежне покривало - 1 шт., багор або лом та гак - 2 шт., лопати - 2 шт., сокири - 2 шт.

На пожежних щитах (стендах) повинні розміщуватися ті первинні засоби гасіння пожежі, які можуть застосовуватися в даному приміщенні, споруді, установці.

Пожежні щити (стенди) та засоби пожежогасіння повинні бути пофарбовані у відповідні кольори згідно з ГОСТ 12.4.026-76 «ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности».

Склади пиломатеріалів, тари та волокнистих матеріалів потрібно забезпечувати необхідною (понаднормовою) кількістю пожежних щитів з набором первинних засобів пожежогасіння згідно з місцевими умовами.

Відповідно до п.1.17 глави 1 розділу ІV ППБУ електророзетки, вимикачі, перемикачі та інші подібні апарати повинні встановлюватися на не горючі основи (конструкції) або з підкладанням під них суцільного негорючого матеріалу, що виступає за габарити апарата не менше ніж на 0,01 метра.

Згідно п.2.37 глави 1 розділу ІІІ ППБУ не допускається, зокрема, захаращувати шляхи евакуації меблями, обладнанням, різними матеріалами.

Відповідно до п. 1.8 глави 1 розділу ІV ППБУ улаштування та експлуатація тимчасових електромереж забороняються. Винятком можуть бути тимчасові електромережі, які живлять ілюмінаційні установки, а також електропроводки в місцях проведення будівельних, тимчасових ремонтно-монтажних та аварійних робіт.

Згідно п. 2.5 глави 1 розділу ІІІ ППБУ у будинках, крім будинків V ступеня вогнестійкості, дерев`яні елементи горищних покриттів (крокви, лати) повинні оброблятися засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності. Необхідність обробляння засобами вогнезахисту дерев`яних елементів інших конструкцій будинків визначається відповідними нормативними документами за видами будинків.

Відповідно до п. 2.12 глави 1 розділу ІІІ ППБУ забороняється використовувати горища, технічні поверхи й приміщення (у тому числі вентиляційні камери, електрощитові) не за призначенням, розміщувати в них виробничі і складські дільниці, засмічувати та захаращувати їх сторонніми предметами. Двері горищ, технічних поверхів, вентиляційних камер, електрощитових, підвалів повинні утримуватися зачиненими. На дверях слід вказувати місце зберігання ключів. Вікна горищ, технічних поверхів, підвалів повинні бути засклені.

Згідно п. 1.7 глави 1 розділу ІV ППБУ в електропроводках вибухонебезпечних і пожежонебезпечних зон відгалужувальні та з`єднувальні коробки повинні бути закриті кришками з негорючих або важкогорючих матеріалів.

Згідно п. 3.6 глави 1 розділу ІV ППБУ територія підприємств, будинки, споруди, приміщення, технологічні установки повинні бути забезпечені первинними засобами пожежогасіння: вогнегасниками, ящиками з піском, бочками з водою, покривалами з негорючого теплоізоляційного матеріалу, пожежними відрами, совковими лопатами, пожежним інструментом, які використовуються для локалізації і ліквідації пожеж у їх початковій стадії розвитку.

Відповідно до п. 2.32 глави 1 розділу ІІІ ППБУ світлові покажчики «Вихід» необхідно постійно утримувати справними. У залах для глядачів, виставкових, актових залах та інших подібних приміщеннях вони мають бути увімкнуті на весь час перебування людей (проведення заходу).

Відповідно до п. 11 глави 1 розділу ІІ ППБУ працівники об`єкта зобов`язані дотримуватися встановленого протипожежного режиму, виконувати вимоги цих Правил та інших нормативно-правових актів з питань пожежної безпеки.

Згідно п. 7.2.7 ДБН В.1.1-7:2016 «Пожежна безпека об`єктів будівництва» висота та ширина у просвіті евакуаційних виходів (дверей) для будинків різного призначення встановлюється відповідними НД. При цьому висота цих виходів повинна бути не менша за 2,0 м, а ширина - 0,8 м. У разі влаштування на шляхах евакуації двостулкових дверей ширина у просвіті одного з полотен повинна бути не менша ніж 0,8 м, крім випадків, обумовлених у НД. Ширина зовнішніх дверей сходових кліток і дверей, що ведуть зі сходових кліток до вестибюля, а також з вестибюля назовні, повинна бути не менша за нормовану (розрахункову) ширину сходових маршів, але не менша за ширину маршів, встановлену в 7.3.13 цих Норм.

Згідно п. 11.17. ДБН В.2.2-9:2018 «Громадські будинки та споруди» для дверей, що не мають обрамлення, а також для внутрішніх засклених дверей, якщо відстань від скла до рівня підлоги менше 0,9 м, повинно застосовуватись безпечне скло (загартоване, армоване).

Відповідно до п. 6.2.1 ДБН В.2.5- 74:2013 «Водопостачання Зовнішні мережі та споруди зовнішній протипожежний водопровід слід передбачати на території населених пунктів, підприємствах виробничого, аграрно-промислового комплексу, складського призначення та інших, окрім зазначених у 1.3. Зовнішній протипожежний водопровід рекомендується об`єднувати з питним або виробничим водопроводом підприємств.

Згідно п. 6.1.2 ДБН В.2.2-9:2018 «Громадські будинки та споруди» громадські будинки повинні бути запроектовані так, щоб усі входи виходи, крім технологічних, зокрема і евакуаційні, були доступними для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення. Входи в будинок повинні бути обладнані пандусом або іншим пристроєм згідно ДБН В.2.2-40, що забезпечує можливість підйому особи з інвалідністю на рівень входу до будинку, 1-го поверху або ліфтового холу.

Відповідно до п. 2.6 глави 1 розділу ІV ППБУ печі та інші опалювальні прилади повинні мати протипожежні розділки (відступки) від горючих конструкцій.

Відповідно до п. 2.9 глави 1 розділу ІV ППБУ димові труби будинків з покрівлями з горючих матеріалів повинні бути обладнані іскрогасниками.

Згідно п. 4.10. ДБН В. 2.5-77:2014 «Котельні» не допускається проектування котелень, що безпосередньо примикають або розташовані над та під такими приміщеннями будинків, споруд: приміщення, що розраховані для одночасного постійного перебування більше ніж 50 осіб; приміщення будинків і споруд за переліком п. 4.9 цих Норм; приміщення категорій А і Б за вибухопожежною та пожежною небезпекою, склади горючих матеріалів, легкозаймистих і горючих рідин.

Відповідно до п. 2.13 глави 1 розділу ІІІ ППБУ приямки віконних прорізів підвальних і цокольних поверхів треба регулярно очищати від горючих матеріалів. Не допускається їх захаращувати або закладати віконні прорізи.

Згідно п. 6.1.3 ДБН В.2.2-9:2018 глибина тамбура повинна становити не менше ніж 1,8 м.

Згідно п. 6.3.16 ДБН В.2.2- 18:2007 «Заклади соціального захисту населення» ширина коридорів у будинках закладів соціального захисту населення повинна бути не менше: а) у житлових відділеннях: - для осіб, що вільно пересуваються, - 1,8 м; - для осіб, що пересуваються з допоміжними опорними пристроями і накріслах-колясках - 2,2 м; - для лежачих хворих будинків-інтернатів для громадян похилого віку та інвалідів, для хворихвідділень інтенсивного медичного догляду і медико-педагогічної корекції психоневрологічних інтернатів - 2,2 м; б) в обслуговуючих групах приміщень: - культурно-дозвіллєвих та фізкультурно-оздоровчих, лікувально-трудових і виробничих - 2,0 м; - медичних (приймальному відділенні і перед процедурними та кабінетами, де передбачені місця для очікування) - 2,2 м; - службово-побутових - 1,5 м. Коридори не повинні мати місцевих звужень і виступних частин.

Згідно п. 6.3.18 ДБН В.2.2- 18:2007 «Заклади соціального захисту населення» ширина дверних прорізів у чистоті повинна бути не меншою: а) у житлових відділеннях: 1) будинків-інтернатів для громадян похилого віку та інвалідів, територіальних центрів, будинків закладів соціального захисту для бездомних громадян: - між коридором і житловими кімнатами, загальними і підсобними приміщеннями 0,8 м, а за необхідності переміщення на кріслі-колясці або лікарняній каталці - 1,1 м; - між житловими кімнатами і лоджією, балконом або терасою - 0,7 м, а за необхідності переміщення на кріслі-колясці або лікарняній каталці - 0,9 м; - між передпокоєм, житловою кімнатою та санвузлом, між коридором і вбиральнею - 0,6 м, а за необхідності переміщення на кріслі-колясці - 1,1 м; - у коридорах на шляхах евакуації - 1,2 м. 2) психоневрологічних інтернатів: - у житлових приміщеннях відділень соціо-реабілітаційного профілю і для осіб з високим рівнем адаптації та автономної активності - 0,9 м; - у житлових приміщеннях відділень інтенсивного медичного догляду і медико-педагогічної корекції - 1,1 м; - у коридорах на шляхах евакуації - 1,2 м; б) в обслуговуючих групах приміщень: - у залах для глядачів та фізкультурно-оздоровчих занять, гурткових, їдальні, кабінетах лікарів процедурних, палатах приймального відділення та ізолятора, лікувально-трудових приміщеннях - 1,1 м; ДБН В.2.2-18:2007 С.22 - в інших приміщеннях - 0,9 м; - у коридорах на шляхах евакуації - 1,2 м.

Відповідно до п. 7.9 ДБН В.2.2- 18:2007 «Заклади соціального захисту населення» житлові приміщення, як і лікувально-трудові майстерні, слід відокремлювати від приміщень іншого призначення протипожежними стінами 3-го типу з влаштуванням ізольованих евакуаційних виходів або розміщувати їх в окремих корпусах.

Відповідно до п. 7.15 ДБН В.2.2- 18:2007 «Заклади соціального захисту населення» кабелі і електричні мережі в будинках закладів соціального захисту населення повинні бути стійкими до розповсюдження полум`я, а при прокладанні в об`ємах сходових кліток і коридорів вони повинні виготовлятися з матеріалів, що мають помірну димоутворювальну здатність, малонебезпечних за токсичністю продуктів горіння відповідно до ГОСТ 12.1.004 (групи Д2, Т1 згідно з ДБН В.1.1-7). Кабельні лінії, передбачені для живлення спеціальних ліфтів, установок пожежогасіння, систем підпору повітря, димовидаляння і протипожежних насосів повинні мати межу вогнестійкості не менше 90 хв згідно з ДСТУ Б В.1.1-4, а евакуаційного освітлення, систем оповіщення про пожежу керування евакуацією людей - не менше 15 хв.

Згідно п. 6.42, п. 8.2, п. 8.6 ДБН В.1.1-7:2016 «Пожежна безпека об`єктів будівництва» приміщення, які розташовані в цокольних, підвальних, підземних поверхах та призначені для розміщення, прокладання інженерних мереж, обладнання будинків слід відокремлювати від інших приміщень протипожежними перегородками 1-го типу та перекриттям 3-го типу. Допускається не відокремлювати зазначені приміщення протипожежними перешкодами, якщо інженерні мережі, обладнання виконані з негорючих матеріалів та мають ізоляцію з негорючих матеріалів.

Проїзди та під`їзні шляхи для пожежних машин слід передбачати відповідно до вимог ДБН 360, ДБН Б.2.4-1, ДБН Б.2.4-3, ДБН В.2.2-24, СНиП ІІ-89, інших НД.

Виходи через горище на покрівлю слід передбачати по закріплених металевих драбинах через двері, вікна або люки з розмірами не менше ніж 0,6 м х 0,8 м.

Згідно п. 10.3.6 ДБН В.2.2-9:2018 «Громадські будинки та споруди» у пожежонебезпечних господарських та технічних приміщеннях перегородки повинні бути протипожежними 1-го типу.

Відповідно до п. 1.2 глави 1 розділу ІІІ ППБУ на території населених пунктів та об`єктів забороняється влаштовувати звалища горючих відходів.

Колегія суддів зазначає, що забезпечення державою конституційних прав громадян на захист життя, здоров`я та власності від невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій має пріоритетне значення.

Відповідно до першого речення статті 2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободвстановлено, що право кожного на життя охороняється законом. Цей припис зобов`язує державу вживати належних заходів для захисту життя осіб, які знаходиться під її юрисдикцією. Слід зазначити, що це зобов`язання повинно тлумачитися як таке, що застосовується в контексті будь-якої діяльності, публічної чи ні, в якій право на життя може бути поставлене під сумнів.

При цьому, суд враховує, що застосований захід реагування має тимчасовий характер, період дії якого залежить безпосередньо від факту усунення відповідачем виявлених порушень.

Крім того, застосований до скаржника захід реагування має також спонукаючий характер, направлений на забезпечення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки в закладі охорони здоров`я.

Також такий захід реагування як повне або часткове зупинення експлуатації будівель підприємств - не є санкцією за порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, а є превентивним заходом, який спрямований на недопущення існування невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров`ю населення.

Статтею 3 Конституції України закріплено, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом (ст. 43 Конституції України).

Отже, саме людина, її життя і здоров`я, зокрема визнаються найвищою соціальною цінністю в Україні. Кожен громадянин повинен бути забезпечений безпечними для його життя і здоров`я умовами праці.

Недотримання правил у сфері техногенної та пожежної безпеки може призвести до тяжких наслідків, що є неприпустимим, оскільки порушує конституційно закріплені права людей на безпечні умови праці та життя.

Вищенаведене спростовує доводи апеляційної скарги щодо недоведеності наявної загрози життю та здоров`ю людей встановленими у ході перевірки порушеннями протипожежних вимог.

Станом на час розгляду справи в суді першої інстанції, порушення, які стали підставою для звернення позивача з даним позовом для застосування заходів реагування, відповідачем не усунуто. Вказані порушення є небезпечними для життя та здоров`я людей.

Щодо доводів відповідача про не врахування судом заходів, вчинених відповідачем, спрямованих на усунення порушень, колегія суддів зазначає наступне.

До суду першої інстанції відповідачем на усунення порушень було надано договір № 4 від 26.02.2021 року з ТОВ «Спеціалізоване підприємство пожежної сигналізації» на розробку робочого проекту системи автоматичної пожежної сигналізації; договір № 5 від 26.02.2021 року ТОВ «Спеціалізоване підприємство пожежної сигналізації» на розробку робочого проекту на блискавкозахист; договір № 2 від 26.02.2021 року з Сумським обласним спеціалізованим ремонтно-будівельним підприємством протипожежних робіт на вогнезахист обробки дерев`яних конструкцій; план усунення недоліків; фотокартки.

Колегія суддів зазначає, що надані відповідачем договори та план усунення недоліків не свідчать про усунення порушень, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, а лише підтверджуюють вчинення дій щодо їх усунення. Разом з тим, із наданих відповідачем фотокарток неожливо встановити де саме, ким та коли вони зроблені.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає, що порушення, виявлені в ході проведення перевірки відповідача є такими, що впливають на ризик виникнення надзвичайної ситуації, аварії чи пожежі та створюють загрозу життю та здоров`ю людей, та не усунені відповідачем.

Стосовно доводів апелянта про неправомірність проведення документальної перевірки відповідача, за результатами якої складено акт від 03.02.2021 №3, колегія суддів зазначає, що наказ про проведення зазначеної перевірки був предметом судового розгляду, в результаті якого визнаний правомірним.

Щодо доводів апелянта про відсутність Будинку Милосердя на території Релігійної громади (парафії) Різдва Богородиці с. Кам`янка Тростянецького району Сумської області Сумської єпархії Української православної церкви за адресою: АДРЕСА_1 , слід зазначити, що за вказаною адресою приміщення, де знаходяться люди похилого віку, було іменовано Будинком Милосердя безпосередньо самим керівником відповідача.

З огляду на зазначене та враховуючи, що на час розгляду справи судом першої інстанції доказів повного усунення наявних порушень у сфері пожежної та техногенної безпеки не надано, приймаючи до уваги факт доведеності позивачем необхідності застосування заходів реагування, колегія суддів дійшла висновку про обґрунтованість рішення суду першої інстанції та задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС Україниза наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Згідно ч. 1 ст. 316 КАС Українисуд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Переглянувши рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що суд вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваного рішення відсутні.

Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи судом апеляційної інстанції, спростовані зібраними по справі доказами та встановленими обставинами, з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 311, 315, 316, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Релігійної громади (парафії) Різдва Богородиці с. Кам`янка Тростянецького району Сумської області Сумської єпархії Української православної церкви - залишити без задоволення.

Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 18.07.2022 по справі № 480/1956/21 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя І.М. Ральченко Судді В.В. Катунов І.С. Чалий