УХВАЛА
23 січня 2023 року
м. Київ
справа № 400/4139/21
адміністративне провадження № К/990/1451/23
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Пасічник С.С., перевіривши касаційну скаргу Державної податкової служби України на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 23.02.2022 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 19.12.2022 у справі №400/4139/21 за адміністративним позовом Приватного підприємства «Квартам» до Державної податкової служби України, Головного управління Державної казначейської служби України у Миколаївській області про визнання бездіяльності протиправною; стягнення грошових коштів,
УСТАНОВИВ :
11.01.2023 до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшла зазначена касаційна скарга, в якій відповідач, як на підставу для касаційного оскарження судових рішень, посилається на пункти 1, 3, 4 частини четвертої статті 328, пункт 4 частини другої статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України.
При вирішенні питання про наявність підстав до відкриття касаційного провадження за означеною скаргою, Верховний Суд виходить з такого.
Статтею 328 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено право на касаційне оскарження.
Частиною першою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Згідно з частиною четвертою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Отже аналіз наведених положень процесуального закону дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах) скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 4 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України в касаційній скарзі зазначається, в чому полягає порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень). Зокрема, якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо недослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому, на думку скаржника, останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права.
Отже касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що у ній міститься лише посилання на певні норми статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, однак не наведено належного обґрунтування жодної з підстав для касаційного оскарження рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 23.02.2022 та постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 19.12.2022, які передбачені частиною четвертою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Так, скаржник, посилаючись на застосування апеляційним судом норм права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, не зазначив постанову Верховного Суду, висновок якої не враховано.
Вказуючи на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування статті 43 Податкового кодексу України у подібних правовідносинах, скаржник виключно наводить норми Податкового кодексу України, які, на його думку, судами застосовано неправильно, однак не обґрунтовує в чому саме полягає неправильне застосування судами таких норм права щодо яких відсутній висновок Верховного Суду та як, на його думку, такі норми мають бути застосовані.
При цьому вказівка на недослідження судами зібраних у справі доказів, як порушення норм процесуального права і умова для скасування судових рішень, може бути визнана прийнятною при касаційному оскарженні судового рішення (пункт 4 частини 4 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України) у разі обґрунтованості заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, про що прямо зазначено в пункті 1 частини другої статті 353 цього Кодексу.
Відносно посилання скаржника на порушення судом процесуального права шляхом встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, що є підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд відповідно до пункту 4 частини другої статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд зазначає наступне.
Згідно з приписами частини першої статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом.
Вказаним положенням установлено пряму заборону при розгляді та вирішенні адміністративної справи для суду брати до уваги докази з порушенням законної процедури їх одержання (нелегітимні докази, включаючи сфальсифіковані) як під час розгляду клопотання про долучення доказу до справи, так і в межах судового розгляду.
Слід зауважити, що у разі, якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено доказ, який скаржник вважає недопустимим, обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому на думку скаржника останні є недопустимими, тобто такими, що одержані з порушенням законної процедури.
Однак, всупереч викладеному, касаційна скарга не містить необхідних обґрунтувань.
Фактично доводи касаційної скарги зводяться до викладення обставин справи, цитування норм законодавства й незгоди із наданою апеляційним судом правовою оцінкою встановленим обставинам і дослідженим доказам, що не належною підставою касаційного оскарження судових рішень.
За таких обставин касаційна скарга підлягає поверненню як така, що не містить підстав касаційного оскарження.
Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
УХВАЛИВ:
1. Повернути касаційну скаргу Державної податкової служби України на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 23.02.2022 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 19.12.2022 у справі №400/4139/21 за адміністративним позовом Приватного підприємства «Квартам» до Державної податкової служби України, Головного управління Державної казначейської служби України у Миколаївській області про визнання бездіяльності протиправною; стягнення грошових коштів.
2. Надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги учасникам справи, а касаційну скаргу з доданими до неї матеріалами - скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
СуддяС.С. Пасічник
Суд | Касаційний адміністративний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 23.01.2023 |
Оприлюднено | 24.01.2023 |
Номер документу | 108541255 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо реалізації податкового контролю |
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Пасічник С.С.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні